Розв’язування психологічних задач як засіб становлення творчої активності майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С. КОСТЮКА

АВТОРЕФЕРАТ

РОЗВ'ЯЗУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАДАЧ ЯК ЗАСІБ СТАНОВЛЕННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор Єршова-Бабенко Ірина Вікторівна, Одеський державний медичний університет, кафедра філософії, завідувач

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Балл Георгій Олексійович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія теорії та методології психології, завідувач

кандидат педагогічних наук, професор Заброцький Михайло Михайлович, Житомирський інститут післядипломної педагогічної освіти МОН України, кафедра психології та педагогіки, завідувач

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН Украни.

Автореферат розісланий « 17 » листопада 2008 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Сучасна вища педагогічна школа України у процесі підготовки вчителя нової формації має за мету ефективну підготовку майбутнього фахівця, здатного до духовного самовдосконалення, творчої активності як детермінанти розвитку інтелектуального та культурного потенціалу нації. В цьому контексті проблема дослідження творчої активності майбутнього вчителя стає одним з найважливіших психологічних факторів всебічного розвитку особистості фахівця педагогічного профілю.

Аналіз філософської, психологічної та педагогічної літератури, що стосується проблеми підготовки майбутніх учителів, свідчить про посилення уваги дослідників до проблеми застосування психологічних задач у навчальному процесі.

В той же час, як констатується, для дослідження феномену «творчої активності» діяльнісний підхід виявляється недостатнім, оскільки творча активність характеризується насамперед суб'єктною активністю. На цей важливий аспект різниці між активністю і діяльністю звертає увагу К.О. Абульханова-Славська. За її підходом, діяльність виходить з потреби в предметі, в той час, як активність - з потреби в діяльності.

Розуміння творчої активності як інтегративної якості особистості обґрунтовується у дослідженнях Н.О. Антонової, Л.І. Іванцова, О.М. Легун, Ю.А. Гулько та ін. У працях зазначених дослідників творча активність розглядається як складна характеристика особистості, що визначає її ставлення до дійсності й водночас вказує на більш глибокі утворення в структурі особистості: потреби, мотиви, цілі, рівень домагань, цінності та ідеали, образ «Я». Головною характеристикою творчої активності, як зазначається, є її спрямованість на соціальну складову діяльності, яка виконується. В той же час маловивченим залишається питання про взаємозумовленість творчої активності від певних якостей і властивостей особистості, зокрема, у єдності двох аспектів її спрямованості: зовнішнього і внутрішнього.

Недостатньо з'ясованим в наукових дослідженнях і в практичній роботі навчальних закладів залишається питання про критерії і міру сформованості та дійового вияву творчої активності вчителя на ранніх етапах його професійної підготовки, а також функції задачного підходу у процесі становлення творчої активності майбутнього вчителя, зокрема, використання психологічних задач як засобу стимулювання творчої активності студентів.

Констатується, що проблема творчої активності представлена в науково-педагогічній і психологічній літературі значною кількістю концепцій, методологічних підходів та аспектів її розгляду. В той же час проблема підготовки майбутнього вчителя, зокрема становлення його творчої активності у процесі пошуку, визначення, постановки і розв'язання психологічних задач, зумовлених зростанням динамізму життя, зростанням суспільної ролі особистості, невпинної трансформації суспільних взаємин, у психологічній науці залишається недостатньо з'ясованою.

Нерозробленість цієї актуальної проблеми зумовила вибір теми дослідження: «Розв'язування психологічних задач як засіб становлення творчої активності майбутнього вчителя».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалась згідно з науково-дослідною темою лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України «Психолого-педагогічні умови розвитку особистісної активності в освітньому просторі» (№ 0105U001036).

Об'єкт дослідження - становлення творчої активності майбутніх вчителів.

Предмет дослідження - особливості та психолого-педагогічні умови розв'язання психологічних задач у процесі становлення творчої активності майбутнього вчителя.

Мета дослідження: теоретично й експериментально обґрунтувати психолого-педагогічні умови розв'язана майбутнім педагогом психологічних задач та їх зв'язок із мірою актуалізації активності.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що задачний підхід до становлення творчої активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів (ВПНЗ) забезпечує ефективну підготовку майбутнього вчителя за умови використання технік, що розв'язують проблемні ситуації, а також мірою самостійного складання і розв'язання професійних задач власної педагогічної діяльності.

Виходячи із визначеної мети та для перевірки гіпотези було сформулювано такі завдання дослідження:

1. Визначити зміст, форми і методи задачного підходу як засобу становлення творчої інтелектуальної активності студентів вищого педагогічного навчального закладу.

2. Встановити основні типи і види психологічних задач та їх роль у регуляції творчої активності майбутнього вчителя.

3. Здійснити експериментальне вивчення рівня розвитку здібностей і вмінь студентів розв'язувати типові психологічні задачі.

4. Обґрунтувати критерії психологічних ситуацій студентами-випускниками ВПНЗ.

5. Розробити методичні рекомендації щодо навчання студентів ВПНЗ різним технологіям аналізу і розв'язання психологічних педагогічного змісту.

6. Експериментально перевірити ефективність програми підготовки майбутніх учителів до самостійного вияву творчої активності у процесі розв'язання ними власних професійних проблем.

Методологічну основу дослідження становлять загальнонаукові положення заданого підходу, теорії пізнання, системний і діяльнісний підходи до побудови педагогічного процесу, принцип сходження від абстрактного до конкретного, особистісно-орієнтований підхід, психолого-педагогічні засади творчої діяльності в процесі становлення особистості, а також принципи цілісності, структурності, системно-діяльнісного підходу, міждисциплінарності культурно-історичної теорії (К.О. Абульханова-Славська, О.Г. Асмолов, Г.О. Балл, Л.С. Виготський, О.М. Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, О.Р. Лурія, В.А. Роменець, В. Франкл, К.-Г. Юнг), положення щодо психологічних механізмів, оптимізації процесу навчання (Ю.К. Бабанський, В.В.Давидов, С.Д.Максименко), методологічного аналізу та методів педагогічного та психологічного дослідження особистості (С.Д. Максименко), психогігієни навчально-виховного процесу (С.І. Болтівець).

Для розв'язання поставлених завдань використовувались такі методи дослідження: теоретичні: теоретичний аналіз стану проблеми в сучасній психолого-педагогічній науці: узагальнення, систематизація і класифікація; емпіричні: спостереження, анкетування, інтерв'ювання, тестування, метод аналізу документів, метод дослідження продуктів діяльності, психолого-педагогічний експеримент (що складався із пілотажного, констатувального та формувального етапів), статистичний аналіз результатів дослідження.

Структура дослідження та його спрямованість зумовили використання комплексу теоретичних та емпіричних методів у їх взаємозв'язку.

Дослідження проводилось у три етапи:

Перший етап (2002-2003 рр.) полягав у визначенні вихідних позицій, теоретичному обґрунтуванні теми дослідження, визначені його науково-методичного апарату. Вивчався сучасний стан проблем, що досліджується у філософській, педагогічній, психологічній та спеціальній літературі. На цьому етапі сформульовано об'єкт, предмет, мету, гіпотезу дослідження, конкретизовано завдання, розроблено програму експериментального дослідження.

На другому етапі (2003-2004 рр.) здійснювався констатувальний експеримент, уточнювалась програма формувального і контрольного його етапів.

Третій етап (2004-2006 рр.) мав на меті проведення формувального та контрольного етапів та узагальнення отриманого масиву даних також були сформульовані висновки та методичні рекомендації.

Надійність і вірогідність результатів дослідження та зроблених висновків забезпечувались методологічною обґрунтованістю вихідних положень, репрезентативністю вибірки, комплексом взаємодоповнюючих методів дослідження, поєднанням кількісного і якісного аналізу результатів експерименту з використанням методів математичної статистики.

Наукова новизна дослідження полягає:

- в обґрунтуванні процесу становлення творчої активності випускників вищих педагогічних навчальних закладів у процесі розв'язання ними ускладнених психологічних задач та ситуацій;

- у встановленні інтегральних властивостей психологічних утворень, що формуються у процесі становлення творчої активності майбутнього вчителя;

- у визначенні умов використання майбутнім педагогом різних видів психологічних задач у процесі становлення творчої активності.

Теоретична значущість дослідження полягає у обґрунтуванні моделі психолого-педагогічних умов, зокрема змісту, форм і методів реалізації задачного підходу до становлення творчої інтелектуальної активності студентів-випускників вищих педагогічних навчальних закладів у процесі їх підготовки; створенні психологічних критеріїв аналізу, визначенні, складанні і розв'язанні вимог власного майбутнього вчителя.

Практичне значення отриманих результатів полягає у розробці методичних рекомендацій з питань визначення змісту, форм і методів реалізації у навчальному процесі задачного підходу до засобів оптимізації творчої активності випускників в процесі їх підготовки у вищому навчальному закладі; у створенні методичного комплексу, спрямованого на навчання студентів технологіям аналізу і розв'язання задач творчого педагогічного змісту, в тому числі критеріїв аналізу різноманітних навчальних ситуацій.

Висновки і результати можуть бути використані викладачами вищих педагогічних навчальних закладів у психолого-педагогічній і спеціальній підготовці студентів; вчителями-початківцями, педагогами-наставниками, керівниками освітніх закладів при здійсненні самопідготовки і розробці шляхів професійної адаптації до ускладнених умов професійної педагогічної діяльності випускників вищих педагогічних навчальних закладів.

Апробація результатів дослідження здійснювалось у процесі дослідно-експериментальної роботи в Харківському державному педагогічному університеті, Південноукраїнському державному педагогічному університеті (м. Одеса) і Переяслав-Хмельницькому державному педагогічному університетах протягом 2002-2006 років. Основні теоретичні положення та результати дослідження доповідались на засідання лабораторії психології навчання ім. І.О. Синиці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Публікації. Основні результати дослідження висвітлені в 4-х публікаціях у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури, що налічує 113 найменувань. Робота містить 14 таблиць. Загальний обсяг роботи викладений на 172 сторінках.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її розробленості, визначено об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, окреслено завдання, висвітлено теоретико-методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, окреслено перспективи подальшого дослідження.

У першому розділі - «Психолого-педагогічні проблеми становлення професійної творчої активності майбутнього педагога» проаналізовано наявні концепції творчості та активності в сучасній психологічній і педагогічній літературі.

Розглянуті у розділі підходи до дослідження проблеми творчості та активності, що реалізуються у професійній підготовці вчителя, дозволили виявити провідні психологічні і педагогічні ідеї та погляди, що обумовлюють питання походження, трансформації та напрямки теоретико-експериментального вивчення вказаних проблем.

В розділі представлено теоретичну модель взаємозумовленості і взаємозв'язків творчої і інших видів активності, яка була покладена у основу даного дослідження.

Показано, що ієрархія взаємозв'язків активності як міри вияву людської діяльності становить собою структурну основу творчої діяльності, і є, в той же час, її фундаментальною передумовою.

У розділі подано аналіз матеріалів щодо механізмів творчої уяви, їх енергетичного і психофізіологічного змісту, відомості про антиципацію, про активність як міру вияву потенціалу творчої активності. Отримані результати дали змогу окреслити перелік теоретичних і прикладних аспектів задачного підходу в контексті становлення творчої активності студентів вищого педагогічного навчального закладу.

Приклади нових взаємозв'язків, що постають перед педагогом у процесі розв'язання ним психологічних задач організації і перетворення педагогічних проблем подаються на рис. 1 і 2.

Взаємозв'язки і взаємообумовленості питання, задачі і проблеми подані у двох варіантах. У першому варіанті, представленому в рис. 1, задача становить собою умову і засіб реалізації проблеми, заповнюючи ядро її змісту, а питання 1, 2, 3 належать до вільної, «вакуумної» сфери взаємозалежностей. У другому варіанті, представленому на рис. 2, задачі 1, 2, 3 становлять собою поодиноке відтворення загального, тобто проблеми, без кожної з яких проблема не може існувати, перетворившись на механічну сукупність задач, скажімо 1-ї і 2-ї, 3-ї і 1-ї, 2-ї і 3-ї тощо. При цьому питання 1, 2, 3 виконують аналогічну функцію.

Як встановлено в ході дослідження, задачний підхід до становлення творчої активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів має ґрунтовну теоретичну базу, створену завдяки великому інтересу дослідників до явищ проблемності, зокрема як джерел і стимулів мислення, форм наукового і творчого пошуку, важливого чинника розвитку мотивів і здібностей та інших аспектів. Діалектична тріада «питання - задача - проблема» дозволила встановити взаємозв'язки і взаємообумовленості, необхідні для теоретичної розробки задачного підходу на макро- і мікрорівні.

Схема 2 Взаємозв'язки і взаємообумовленості питання, задачі і проблеми

Модель реалізації задачного підходу

Здійснений у розділі теоретичний аналіз та узагальнення дозволили виокремити та обґрунтувати такі чотири принципи здійснення задачного підходу до становлення творчої активності майбутніх педагогів: принцип задачної інтеграції, принцип особистісної орієнтації, принцип цільової лімінальності і принцип пошукової латентності. На базі зазначених принципів була здійснена класифікація психологічних задач, а також перелік чинників необхідних для становлення творчої активності студентів вищих педагогічних навчальних закладів.

Проведений також аналіз психологічної і педагогічної літератури, що присвячена висвітленню різноманітних аспектів набору і систематизації психолого-педагогічних задач у процесі підготовки майбутніх учителів дав змогу виявити основні напрямки використання методологічних засад і критеріїв здійснення їх класифікації, що дозволило зробити висновок про те, що основною умовою їх ефективного розв'язання є гармонізація взаємин в ситуаціях «учитель - учень (учні)» за напрямками: «Учень і зміст навчання», «Учень і правила поведінки», «Учень у взаєминах з учителем».

Класифікація типів і видів психологічних задач у процесі розгортання творчої активності майбутнього педагога подається у таблиці 1

Табл. 1. Класифікація задач і процес розгортання творчої активності

№	Типи задач	Види задач	Функції
1.	Навчальні	Ознайомлювальні	Осмислення Розуміння Аналіз
		Тренувальні	Спостереження Визначення Уміння
2.	Проблемні	Внутрішні	Мета Припущення
	Діалогічні	Зовнішні	Запитання Бесіда Дискусія Спір
3.	Правильні	Доцільні	Прагнення і дії; пристрасті, інтенсивність, продуктивність, доцільність
	Неправильні	Недоцільні	Неадекватна реалізація прагнень і дій
4.	Пізнавальні («Що це таке?»)	Усвідомлені, прямі	Створення нового знання
		Неусвідомлені, зворотні	Самопізнання
	Способу дії («Як робити»)	Усвідомлені, прямі	Створення нового способу дії
		Неусвідомлені, зворотні	Створення способу власної діяльності
	Моделі майбутнього («Заради чого?»)	Усвідомлені, прямі	Постановка мети
		Неусвідомлені, зворотні	Створення власного сенсу
5.	Ситуації	Умовні	Гармонізація взаємин учитель-учень за напрямками:	1) учень і зміст навчання. 2) учень і правила поведінки. 3) учень у взаєминах з учителем
		Реальні
	Конфлікти	Умовні
		Реальні

Класифікація типів і видів психологічних задач, що була здійснена у розділі дозволила визначити шляхи їх реалізації у педагогічному процесі. Підсумкові результати опитування загальної вибірки досліджуваних (n = 480) трьох вищих закладів педагогічної освіти щодо джерел, які вплинули на їх підготовленість у сфері розв'язання педагогічних ситуацій подаються у табл.2. психологічний задача активність студент

Табл. 2 Джерела знайомства студентів-початківців із психологічними засобами розв'язання педагогічних ситуацій.

№ п/п	Внутрішні образи педагогічних зразків	Вищі педагогічні навчальні заклади	Всього
		Переяслав-Хмельницький	Одеський	Харківський
		Кільк. студ.	%	Кільк. студ.	%	Кільк. студ.	%	Кільк. студ.	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1.	Мій шкільний учитель (на вибір)	7	7,7	11	9,6	9	14,0	27	10,0
2.	Члени родини (батько, мати, дід, бабуся, інші рідні)	12	13,2	19	16,5	3	4,7	34	12,6
3.	Викладач інституту (на вибір)	16	17,6	21	18,3	17	26,6	54	20,0
4.	Вчитель школи, в якій організована педагогічна практика	4	4,4	2	1,7	6	9,4	12	4,4
5.	Літературний персонаж, образ, створений іншими мистецтвами	15	16,5	21	18,3	2	3,1	38	14,1
6.	Громадський, політичний, державний діяч	12	13,2	3	2,6	0	0,0	15	5,6
7.	Інші люди (зазначити)	11	12,0	7	6,0	5	7,8	23	8,5
8.	Не маю зразка або його окремих рис, які прагнув би втілити у своїй майбутній діяльності	14	15,4	27	23,5	12	18,8	53	19,6
9.	Важко відповісти, не знаю	0	0,0	4	3,5	10	15,6	14	5,2
	Всього	91	100	115	100	64	100	270	100

Додатковим аргументом на користь отриманого розподілу можуть слугувати експертні дані, представлені у табл. 3.

Табл.3 Результати експертного оцінювання вчителями-наставниками рівня психолого-педагогічної готовності першокурсників і випускників педагогічних вищих навчальних закладів

№ п/п	Рівні психолого-педагогічної готовності	Кількість студентів і молодих спеціалістів	% від загальної кількості
1.	Високий	7	9,5
2.	Середній	43	58,1
3.	Низький	24	32,4
	Загальна кількість	74	100

Проведений констатувальний етап експериментальної роботи виявив джерела уявлення студентів вищих педагогічних закладів щодо власної готовності розв'язання психологічних задач в ускладнених ситуаціях педагогічного процесу, що дозволило нам сформувати експериментальну вибірку, розробити програму оптимізації відповідних здібностей у майбутніх педагогів.

У другому розділі - «Психологічні засоби оптимізації творчої активності» викладено результати застосування програми розвитку здібностей і вмінь випускників розв'язувати психологічні задачі, а також вмінь оптимального розв'язування педагогічних ситуацій, складання і вирішення власних проблем. Інтегративну основу складала сфера комунікативних здібностей (див. у табл. 4).

Табл. 4 Перелік здібностей і вмінь, що складали зміст експериментальної програми навчання

Здібності і вміння:	Зміст типових професійно-психологічних задач
Комунікативні	пізнавально-дидактичні	Вивчення і застосування загальних цілей і задач навчання та виховання, вивчення дитини і колективу.
	організаторські	Планування і здійснення задач навчання і виховання шляхом організації дитячого колективу.
	оціночно-аналітичні	Психологічний аналіз, класифікація, групування, формулювання задач навчально-виховного процесу.
	конструктивно-прогностичні	Конструювання і прогнозування педагогічної діяльності, розвитку дитини.
	операційні (практичні)	Ефективне використання психологічних технологій, методик, методів, прийомів і дій.

Одержані результати констатувального етапу експериментальної роботи, виявлені в ході експерименту дозволили встановити загальні і спеціальні педагогічні здібності педагога, психологічні засоби діагностики.

Визначені ними рівнів процесу розв'язання психологічних задач, в тому разі і засоби розвитку творчої активності склали основний зміст програми дало можливість навчання студентів різним технікам аналізу і розв'язання ситуацій педагогічного процесу.

Застосування цієї програми на формувальному етапі експерименту роботи дало змогу реалізувати не лише латентні можливості особистісної самореалізації студентів, але й суттєво активізувало творчий потенціал викладачів вищих педагогічних навчальних закладів.

Табл. 5 Стадії процесу формування здібностей до розв'язання задач

№ п/п	Процесуальна стадія	Зміст індивідуальної роботи:	Результати
		викладача	студента
1.	Стадія первинного знайомства	Аналіз об'єктивних даних про студента, успіхів і відзначень у попередні, до вступу в інститут (університет), роки навчан ня і роботи. З'ясування умов родинного виховання. Мотиви вибору педагогічної професії. Умови життя.	Знайомство з викладачем, його педагогічним доробком, результатами наукової творчості. Визначення кола наукових інтересів. Відомості про уподобання, родину.	Загальне уявлення про студента і викладача. Взаємне розширення уявлення про особистість.
2.	Стадія взаємоособистісного вибору	Визначення особистісних орієнтацій студента, впливу на ці орієнтації: - шкільних учителів; - членів родини; - інших викладачів інституту (університету); - літературних персонажів, образів, створених іншими мистецтвами; - громадських, політичних, державних діячів; - інших людей.	Ознайомлення з цілями викладача, системою особистісних і науково-педагогічних орієнтацій. Визначення «цікавинки» викладача. Система педагогічних ідеалів викладача. Ціннісні ставлення.	Утворення сфери спільних пошукових інтересів.
3.	Стадія проектування майбутнього	Спільне проектування природовідповідного і значущого у майбутнє. Визначення елементів, рис бажаного.	Вивчення себе, встановлення природовідповідних рис і якостей, мрій про майбутнє. Конструювання уявного образу себе у майбутньому.	Уявлення і визначення мети.
4.	Стадія аналізу задач	Надання студенту способів аналізу реальних шляхів досягнення мети. Критичний аналіз мети і завдань.	Аналіз реальних шляхів досягнення мети. Підготовка аргументів щодо обґрунтування власного вибору і шляхів його реалізації.	Проект мети і завдань, шляхів його втілення.
5.	Стадія первинної реалізації наміченого	Створення ситуацій вибору початкових дій щодо досягнення мети. Аналіз дій у їх зіставленні з наміченими.	Вибір дій, вчинків, видів роботи, що визначають вибір тієї чи іншої мети. Зіставлення їх з проективними уявленнями.	Аналіз початкових дій.
6.	Стадія розвитку	Ознайомлення студента із засобами реалізації наміченого. Підвищення рівня домагань студента (настанова, похвала, позитивна оцінка первинних результатів).	Самостійний вибір засобів для реалізації наміченої мети. Їх випробування. Встановлення первинних результатів. Осмислення сфери і напрямків подальшої діяльності.	Самостійний вибір засобів.
7.	Стадія конкретизації мети	Виявлення і схвалення позитивних рис власного неповторного «Я-професіонала» у створеному студентом цілісному образі	Створення цілісного образу мети. Насичення його власними індивідуальними, неповторними компонентами.	Цілісний образ мети «себе-учителя».
8.	Стадія втіленого випробування	Виявлення реальних способів втілення студентом «себе-вчителя» у практичній педагогічній діяльності.	Сполучення наявних здібностей, навичок, якостей і засобів у реальному образі «себе-вчителя». Випробування дійового образу в педагогічній діяльності.	Випробування себе в образі вчителя.
9.	Стадія переживання зовнішнього прийняття	Підтримка і захист створеного студентами образу, підвищення рівня домагань студента, гармонізація його психічного стану.	Активізація самооцінки щодо захисту створеного і втіленого образу «себе-вчителя». Зважування адаптивних компонентів у структурі власного образу.	Розвиток самооцінки.

Запропонована модель забезпечувала до того ж цілісне функціонування діади «викладач - студент» як мети необхідної умови оптимізації творчої активності дослідження експериментальної групи. Експериментальну групу склали 7 академічних груп та 37 викладачів загальноосвітніх та вищих закладів педагогічної освіти.

У підсумковій частині формувального етапу експерименту досліджувані визначали засоби формування вмінь студентів здійснювати оптимальний аналіз педагогічних ситуацій, який дозволяв би самостійно визначати і розв'язувати власні психологічні задачі. Отже, завершальний етап становлення творчої активності майбутніх учителів відбувався шляхом зіставлення процесу і стану сформованості умінь аналізу і розв'язання психологічних задач студентами-випускниками з теоретичними і практичними задачами, що розв'язувалися в ході педагогічної практики.

З метою створення оптимальних умов підготовки студентів до аналізу і розв'язання власних психологічних задач були розроблені засоби психологічної підтримки, що ґрунтуються на етичних засадах пошани до духовних набутків народу і їх творців.

Узагальнення отриманих результатів експериментальної групи дозволило визначити особливості індивідуальної роботи, виділити групи психологічних задач за їх змістом та навести найбільш виразні приклади їх розв'язання майбутніми вчителями.

Порівняльний аналіз ефективності розробленої програми оптимізації процесу розв'язання психологічних задач та засобів становлення творчої активності майбутніх учителів був проведений в ході завершувального контрольного етапу.

На контрольному етапі здійснювалось зіставлення узагальнених даних, одержаних в ході констатувального і формувального етапів експериментальної роботи, а також проведення різних видів випробувань, аналіз результатів педагогічної діяльності викладачів і студентів, зокрема порівняння результатів роботи контрольних і експериментальних груп.

Встановлений позитивний зв'язок між успішністю розв'язання комунікативних задач і рівнем прояву творчої активності.

Загалом, отримані дані дають цілком достатні підстави для підсумкового висновку про те, що цілеспрямоване застосування програми призводить до такого рівня досягнень, який відповідає за своїми основними характеристиками бажаними вимогами до творчої особистості.

Висновки

Проведений теоретичний аналіз дозволив встановити основні підходи до творчої активності в сучасній психологічній і педагогічній літературі. Доведено, що творчість людини, зокрема такий її параметр, як уявлення власних цілей і задач, розглядається в контексті процесів самозбереження і саморозвитку.

Здійснений аналіз дав можливість виявити стан творчої активності і умов у її розвитку. Показано, що педагогічні умови розв'язання психологічних задач детермінуються потребами.

Дослідження підтвердило положення про продуктивність задачного підходу як принципу й технології актуалізації творчого потенціалу студентів вищих педагогічних навчальних закладів. Встановлено, що процес творчої активності відбувається за рахунок впливу внутрішніх чинників, зокрема мотивації, здібностей, рівня загального психічного розвитку.

В роботі наводиться аргументація на користь соціальності таких чотирьох принципів задачного підходу: принципу задачної інтеграції, принципу особистісної орієнтації; принципу цільової лімінальності і принципу пошукової латентності.

1. Шляхом емпіричного дослідження було встановлено структуру змісту узагальнених здібностей і вмінь майбутніх учителів розв'язувати психологічні задачі, що включають до себе визначення змісту задач і адекватних останньому змісту педагогічних здібностей та вмінь. Виявлено, інтегратором педагогічних здібностей постають пізнавально-дидактичні, організаторські, оціночно-аналітичні, конструктивно-прогностичні та операційні здібності, а також вміння розв'язувати нестандартні комунікативні задачі.

2. В ході констатувального етапу експерименту констатовано недостатній рівень розвитку операційних, оціночно-аналітичних і організаторських умінь у майбутніх педагогів. На основі особистісно центрованого підходу розроблена програма підготовки студентів до розв'язання психологічних задач творчого педагогічного характеру.

Практичне застосування цієї програми на формуювальному етапі експерименту сприяло істотному зростанню не лише латентних можливостей саморегуляції студентів, але й активізувало їх творчий потенціал.

Встановлено кореляційний зв'язок між характером творчої активності майбутніх учителів, самооцінкою і перебігом професійного самоусвідомлення. Зокрема, підвищення самооцінки зменшує значущість зовнішньої педагогічної і референтної оцінки оточення.

3. Встановлено, що у складі численних задач, що розв'язуються педагогами, релевантними з огляду проблеми, що досліджуються є:

1. Задачі, які висувають перед учителями учні.

2. Задачі, виникнення яких зумовлене специфікою взаємин у конкретному навчальному закладі чи класі.

3. Проективні задачі.

Порівняльний аналіз ефективності розв'язування досліджуваними психологічних задач дозволив виокремити певний їх перелік як такий, що максимально стимулює творчий потенціал особистості.

Обґрунтовано, що професійно-педагогічної підготовки майбутніх педагогів особистісно орієнтованого задачного підходу створює умови для повної реалізації ними творчого потенціалу.

4. Результати формувального етапу підтвердили припущення про те, що реалізація задачного підходу забезпечує належну ефективність підготовки майбутнього вчителя.

Виявлено, що передумовами актуалізації творчої активності майбутнього вчителя є:

- активізація професійних потреб, домагань і прагнень;

- реалізація принципів задачного підходу, особистісної орієнтації, цільової лімінальності і пошукової латентності;

- використання засобів цілісно-процесуальної підготовки студентів;

- дотримання узгодженості при виборі особистісного змісту позитивних і негативних впливів у процесі керування педагогічними процесами.

5. Констатовано, що у складі чинників розвитку вагоме місце займає наявність у педагогів прагнення до відчуття нового, а також її власні можливості у реалізації особистісно орієнтованого підходу, схильності їх до пошукової та інноваційної діяльності.

6. Отримані у підсумку результати дають підстави стверджувати, що розроблена нами програма оптимізації творчого потенціалу істотно підвищила як якість організації майбутнім педагогом професійно-педагогічного процесу, так і власної діяльності.

Зазначається, що здійснене дослідження не вичерпує всіх аспектів цієї складної і багатопланової проблеми. На наш погляд, потребують подальшого вивчення такі важливі питання як зміст психологічної підготовки майбутнього вчителя в контексті озброєння засобами розв'язання психологічних задач, а також психологічне обґрунтування засобів активізації творчого потенціалу студента впродовж всього циклу.

Список публікацій за темою

1. Корниенко С.В. Агрессивность информационно-эмоциональной среды. Результаты исследования мнемической деятельности студентов / С.В. Корниенко // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. / За ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2005. - Т. 7. Вип. 5.- ч. 1. - С. 230-241.

2. Корниенко С.В. Болонский процесс и психологические аспекты проблемы развития навыков запоминания при подготовке иностранных специалистов в медицинских вузах Украины. Постановка проблемы / С.В. Корниенко // Науковий вісник Південноукраїнського держ. пед. ун-ту ім. К.Д. Ушинського: Зб. наук. праць. - Одеса: ПДПУ ім. К.Д. Ушинського, 2007. - № 1-2. - С. 117-124.

3. Корнієнко С.В. Експериментальна перевірка здібностей і вмінь майбутніх вчителів розв'язувати типові професійно-психологічні задачі / С.В. Корнієнко // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - / За ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: Логос, 2007. - Т. 7. Вип. 13. - С. 70-76.

4. Корнієнко С.В. Концепції творчості та інтелектуальної активності професійного становлення особистості майбутнього вчителя / С.В. Корнієнко // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - / За ред. акад. С.Д. Максименка. - К.: ДП «Інформаційно-аналітичне агентство», 2007. - Т. 10. Вип. 2.- С. 267-278.

Анотації

Корнієнко С.В. Розв'язування психологічних задач як засіб становлення творчої активності майбутнього вчителя. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія; історія психології. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2008.

У дисертації розглядаються методологічні та прикладні питання процеси розв'язування майбутніми психологами психологічних задач як засобу розвитку їхньої творчої активності.

Обґрунтовано доцільність застосування чотирьох принципів задачного підходу: принцип задачної інтеграції, принцип особистісної орієнтації; принцип цільової лімінальності і принцип пошукової латентності.

Визначено психолого-педагогічні умови використання різних видів психологічних задач для розвитку творчої активності майбутнього вчителя.

У роботі обґрунтування модель психолого-педагогічних умов, зокрема змісту, форм і методів реалізації задачного підходу до становлення творчої активності студентів-випускників вищих педагогічних навчальних закладів у процесі їх підготовки; визначено комплекс критеріїв оптимального розв'язання психологічних задач майбутніми вчителями.

Корниенко С.В. Решение психологических задач как способ становления творческой активности будущего учителя. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология; история психологии. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2008.

В диссертации изложены результаты исследования проблемы решения психологических задач как средства становления творческой активности будущего учителя. Обоснована необходимость опоры на четыре принципа задачного подхода: принципа задачной интеграции, принципа личностной ориентации, принципа целевой лиминальности и принципа поисковой латентности.

Определены психологические особенности становления творческой активности будущих учителей, а также корреляционные связи между уровнем возрастания самооценки и профессиональном самоосознанием студента-выпускника.

Эмпирическим путем выделенные следующие задачи:

1. Задачи, которые ставят перед учителями их ученики.

2. Задачи, возникновение которых обусловлено спецификой взаимоотношений в конкретном учебном заведении и классе.

3. Задачи проективного характера.

Полученные в работе результаты позволили установить основное содержания обобщенных способностей и умений будущих учителей решать психологические задачи.

В исследовании теоретически обоснованы принципы задачной интеграции, личностной ориентации, целевой лиминальности и поисковой латентности.

На основе личностно-ориентированного подхода разработана модель целостно-процессуальной подготовки студентов к решению психологических задач творческого педагогического процесса. Изложена технология реализации основных концепций творчества и творческой активности.

Обоснована модель психолого-педагогических условий, включающих содержание, формы и методы реализации задачного подхода в становлении творческой интеллектуальной активности студентов-выпускников высших педагогических учебных заведений в процессе их подготовки, определены критерии еффективного решения психологических задач.

Предложены методические рекомендации по вопросам внедрения принципов задачного подхода к проблеме развития творческой активности выпускников в процессе их подготовки в вузе.

Корниенко С.В. The solution of psychological problems as a way of a becoming of creative activity of the future teacher. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of psychological sciences on a speciality 19.00.01 - general psychology; a history of psychology. - G.S. Kostyuk Institute of Psyhology of the Аcademy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kiev, 2008.

In a dissertation esteemed the methodological and applied problematic of process of the solution by the future teachers of psychological problems as means of development of their creative activity.

The expediency of usage of educational principles problematic of the approaches a principle problematic of federating, principle of personal orientation, principle of a target threshold and principle of a search latencies is justified.

The psychology-pedagogical use conditions of miscellaneous phylums of psychological problems for development of creative activity of the future teacher are determined.

In activity the model of psychology -pedagogical conditions, in particular contents, forms and methods of implementation problematic of the approach is justified during a becoming of creative activity of the students of higher educational establishments of a pedagogical profile.

Размещено на Allbest.ru

...