Дисертацією є рукопис.

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент

Фомічова Віра Миколаївна,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

кафедра соціальної психології, докторант.

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор

Павелків Роман Володимирович,

Рівненський державний гуманітарний університет, кафедра вікової та педагогічної психології, завідувач;

кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Панок Віталій Григорович,

Український НМЦ практичної психології і соціальної роботи АПН і МОН України, директор.

Захист відбудеться 19 грудня 2008 року об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології імені Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України.

Автореферат розісланий 17 листопада 2008 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т.М. Третяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Соціально-економічні перетворення в Україні визначили потребу держави у висококваліфікованих фахівцях новітніх знань і технологій. Особливо це стосується тих сфер професійної діяльності, які набувають поширеності та вагомого прояву інтересу з боку суспільства, зокрема, до фаху психолога, як відносно популярної професії для пострадянського суспільства.

Проблема вибору особистістю майбутньої професії залежить переважно від особливостей її індивідуальних образів та уявлень про ту чи іншу професійну діяльність. Разом з тим, формування та становлення професійної самосвідомості переважно зумовлене, як раз, тими образами та уявленнями, зокрема соціальними уявленнями особистості, які дають можливість їй класифікувати, описати та зрозуміти зміст діяльності майбутнього фахівця, підготуватись до цієї діяльності та самореалізуватись в ній.

У психологічній науці, проблемі формування та функціонування соціальних уявлень присвячена достатньо велика кількість наукових праць, які здійснені як зарубіжними (Г. Теджвел, Т. Шибутані, С. Московічі, Ш. Берн, Г. Олпорт, К. Хорні, Р. Бернс, К. Роджерс, К. Чарнецкі та ін.), так і вітчизняними (І.Г. Батраченко, С.І. Болтівець, М.Й. Боришевський, О.М. Васильченко, Ж.П. Вірна, Т.В. Говорун, З.С. Карпенко, М.Н. Корнєв, К.В. Коростеліна, О.М. Лактіонов, П.В. Лушин, С.Д. Максименко, І.П. Маноха, В.В. Москаленко, В.І. Носков, Р.В. Павелків, Н.І. Пов`якель, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко, В.М. Фомічова та ін.) науковцями. В контексті професійних уявлень, як певного типу уявлень соціальних, слід звернути увагу на роботи вітчизняних психологів (К.А. Абульханова-Славська, С.В. Авраменко, В.С. Агєєв, І.С. Батракова, Г.М. Бєлокрилова, О.В. Білоус, О.О. Бодальов, І.П. Волков, М.І. Воловикова, Л.О. Головєй, О.І. Донцов, В.А. Єлісеєв, Е.Ф. Зєєр, Є.О. Клімов, Н.І. Кривоконь, А.К. Маркова, Л.М. Мітіна, Л.І. Міщік, В.Г. Панок, В.Ф. Петренко, Н.В. Самоукіна та ін.).

Аналіз наукових джерел щодо структури особистісних уявлень про різні види професій показав, що вона складається як мінімум з двох компонентів. З одного боку, вона вміщує уявлення про зміст професійної діяльності, знаряддя праці, умови, в яких працює фахівець, а з іншого - уявлення особистості про наявність у неї задатків та якостей, які, на її думку, сприятимуть успішності здійснення обраної професійної діяльності. Отже, система професійних уявлень особистості складається з двох основних взаємопов'язаних підсистем: суб'єктивної (сукупності уявлень про суб'єкта професійної діяльності) та предметної (сукупності уявлень про зміст самої діяльності).

Загальновідомим є той факт, що особливості образів та уявлення про різні види професій можуть бути в деяких аспектах схожі або ж бути абсолютно різними. Різниця між такими уявленнями набагато чіткіша, коли мова йде про коло професійних інтересів, пов'язаних зі специфікою точних (наприклад, фізика, математика, програмне забезпечення тощо) або більшості гуманітарних і соціальних (історія, філософія, економіка, юриспруденція та ін.) наук. Виникає питання про особливості змісту уявлень щодо професії психолога та особи, яка збирається обрати цей фах. Адже, у порівнянні з іншими професіями робота психолога є специфічною як за своїм предметом - індивідуальністю людини - так і тим, що психолог завжди безпосередньо виступає у власній професійній діяльності як індивідуальність.

Як показують відповідні дослідження (Г.М. Бєлокрилова, О.Ф. Бондаренко, С.В. Васильківська, Т.В. Говорун, О.І. Донцов, В.І. Карікаш, Є.О. Клімов, Н.І. Пов'якель, В.М. Федорчук, Т.С. Яценко та ін.), більшість абітурієнтів, обираючи професію психолога, керується не стільки бажанням у майбутньому працювати з людьми, скільки мотивами вирішення певних особистісних проблем. Також існує уявлення молоді про те, що отримавши підготовку за фахом психолога, вони зможуть безпомилково прогнозувати дії та передбачати поведінку будь-якої людини. Цей факт породжує образ психолога як своєрідного “оракула” чи “провидця”. В процесі професійної підготовки такі стереотипні образи у студентів, як правило, змінюються і можуть призвести до розчарування у виборі майбутнього фаху, а також до усвідомлення помилкового бачення професії психолога як засобу вирішення своїх особистісних проблем. Подібна трансформація таких уявлень з часом може впливати на успішність самореалізації особистості у професійній діяльності. Результатом розчарування у виборі професії може бути небажання особистості у майбутньому працювати за фахом, формування деформованих уявлень про обрану професію або ж виникнення у неї відповідної професійної деформації.

Враховуючи можливість виникнення у майбутніх фахівців деформованих образів обраної професії, які здійснюють перешкоджаючий вплив на успішність самореалізації особистості як психолога-фахівця, актуальною постає потреба у дослідженні уявлень майбутніх психологів про обрану професію, зокрема, з'ясуванні особливостей динаміки цих уявлень в процесі професійної підготовки. Це дозволить визначити відношення суб'єкта до обраної професії на будь-якому етапі навчально-професійної підготовки та своєчасно здійснити корекційні заходи у разі виявлення деформованих уявлень особистості про обраний фах. Разом з тим, сучасних ґрунтовних досліджень, які б стосувалися вивчення особливостей процесу підготовки особистості психолога у вищому навчальному закладі, не достатньо, хоча ця проблема є надзвичайно важливою для оцінки ефективності навчально-виховних планів, встановлення зв'язку між формами підготовки та становленням професійної самосвідомості майбутнього психолога, а також виявлення чинників та умов оптимізації цього процесу. Такий підхід вимагає не лише високої професійної підготовки, а і потребує уваги до розгляду становлення особистості психолога, зокрема його спрямованості на майбутнє у професійній діяльності.

З урахуванням специфічності змісту професії психолога, вважаємо, що структуру уявлень про дану професію слід розглядати як трьохкомпонентну: уявлення про суб'єкта професійної діяльності; уявлення про зміст діяльності, про її об'єкт, мету та засоби; уявлення про себе як про майбутнього психолога (зокрема, мотивація займатись психологією).

Недостатня теоретична розробленість та значна актуальність порушеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження - “Динаміка уявлень студентів-психологів про майбутню професію”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до програм підготовки фахівців за ступеневою системою з таких спеціальностей як психологія, дошкільне виховання, вихователь дошкільного закладу, сімейний вихователь, викладач дошкільної педагогіки і психології, початкове навчання і плану наукових досліджень кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка: “Інноваційна поведінка молоді в період становлення української держави”, номер держреєстрації 0198U000061. Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол №3 від 28 листопада 2003 року), узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №1 від 31 січня 2008 року).

Об'єктом дослідження є уявлення майбутніх психологів про фах психолога.

Предметом дослідження є психологічні особливості динаміки уявлень студентів-психологів про майбутню професію.

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та емпірично дослідити зміст уявлень про майбутню професію у студентів-психологів в процесі професійної підготовки.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми уявлень про професію в структурі професійної самосвідомості особистості.

2. Визначити основні компоненти уявлень про обрану професію у майбутніх психологів з урахуванням різних форм навчання та напрямів професійної підготовки.

3. Проаналізувати мотиви вибору професії психолога.

4. Встановити зв'язок між індивідуально-психологічними характеристиками студентів-психологів зі структурно-динамічними особливостями уявлень про обрану професію.

5. Визначити основні напрямки динаміки уявлень про майбутню професію студентів-психологів в період професійної підготовки.

Методи дослідження. Для розв'язання поставлених завдань використовувались такі методи: 1) теоретичні: вивчення й аналіз наукових джерел і сучасних педагогічних концепцій, які стосуються професійної підготовки майбутніх психологів у вищих навчальних закладах; класифікація і систематизація теоретичних та емпіричних даних щодо сутності основних проявів і характеристик досліджуваного феномену; 2) емпіричні: спостереження, бесіда, інтерв'ю, тестування та анкетування; вивчення документів і результатів навчальної та професійної діяльності, а також нормативних документів, які стосуються змісту підготовки психологів у вищих навчальних закладах; якісний (психологічний, системно-аналітичний) аналіз результатів дослідження; кількісний аналіз з використанням методів математико-статистичного опрацювання даних дослідження (контент-аналіз, метод випадкових зрізів).

Теоретико-методологічну основу дослідження складають: концептуальні підходи щодо професійних уявлень як базового елементу професійного становлення особистості (О.О. Бодальов, Т.В. Говорун, З.С. Карпенко, Є.О. Клімов, П.В. Лушин, С.Д. Максименко, В.О. Татенко, Т.М. Титаренко та ін.); психологічні теорії загальної та професійної Я-концепції особистості (Р. Бернс, К. Роджерс, Ш. Самюєль, Г. Олпорт, К. Хорні, Т. Шибутані, І.Г. Батраченко, І.С. Кон, В.А. Мітіна, В.В. Столін, К. Чарнецкі); положення про розгляд професійної самосвідомості як процесу самопізнання та засобу саморегуляції професійної діяльності (О.О. Деркач, Т.В. Кудрявцев, О.М. Лактіонов, І.П. Маноха, М.М. Нєчаєв та ін.); модель роботи професійного психолога (Ж.П. Вірна, Н.І. Пов`якель); теорія Дж. Ігана про емпатію як базову комунікативну складову.

База дослідження. Емпіричне дослідження здійснювалось упродовж 2003-2006 років на базі вищих навчальних закладів м. Києва: Київського національного університету імені Тараса Шевченка (включно, Військовий інститут та Інститут післядипломної освіти) і Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП). Дослідженням охоплено 559 студентів, що обрали фах психолога, з них 353 студенти стаціонару, 33 особи (студенти МАУП), які отримують професійну підготовку без відриву від виробництва, 57 представників Інституту післядипломної освіти, 116 курсантів-психологів.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження

В дисертаційному дослідженні представлені дані щодо особливостей динаміки змісту уявлень про майбутню професію студентів-психологів як основи становлення їх професійної самосвідомості; вперше обґрунтовано особливості функціонування структурних компонентів уявлень про професію з урахуванням специфіки її різних видів; здійснено аналіз уявлень майбутніх психологів про професію та її зміст; встановлено зв'язок між провідними мотивами обраної професії та наявними уявленнями щодо неї; визначено зовнішні (форми навчання, напрямки підготовки фахівців, соціальні уявлення) та внутрішні (індивідуально-характерологічні особливості особистості) чинники впливу на трансформацію уявлень майбутніх психологів про професію; дістала подальшого розвитку проблема специфіки образів та уявлень про професію.

Результати дослідження доповнюють наукові уявлення щодо особливостей динаміки змісту уявлень про обрану професію майбутніх фахівців, сприяють розвиткові та поглибленню теоретичних знань про становлення особистості в навчально-професійній підготовці.

Практичне значення одержаних результатів полягає у впровадженні основних результатів дослідження в навчальний процес професійної підготовки у вищих навчальних закладах (Військовий інститут Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Черкаська академія пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля МНС України), а саме в програми психологічних дисциплін, зокрема, курсу „Соціальна психологія” та при побудові програми соціально-психологічного тренінгу.

Отримані емпіричні дані та сформульовані висновки можуть бути використані організаторами навчального процесу у вищих навчальних закладах, науково-педагогічними працівниками, практичними психологами системи освіти для вдосконалення навчальних програм підготовки психологів, вивчення професійно-орієнтованих навчальних дисциплін, розроблення спецкурсів і спецсемінарів з новітніх технологій навчання для студентів, аспірантів і молодих викладачів.

Основні положення і рекомендації дослідження можуть бути використані для подальшого обґрунтування психологічних основ професійної підготовки майбутніх психологів, при написанні навчальних і навчально-методичних посібників з педагогічної психології, а також розробці науково-методичних рекомендацій щодо навчально-професійної підготовки психологів з метою оптимізації та вдосконалення навчального процесу.

Надійність та вірогідність отриманих результатів і основних висновків дослідження забезпечуються методологічною і теоретичною обґрунтованістю вихідних положень; аргументованістю теоретичних положень, які покладені в основу емпіричного дослідження; використанням комплексу методів дослідження, які відповідають його меті та завданням; валідністю та надійністю психодіагностичних методів і методик; кількісним і якісним аналізом отриманих даних.

Апробація результатів дослідження. Зміст основних положень та результати дисертаційного дослідження відображені у виступах автора на І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Військова освіта та наука: сьогодення та майбутнє” (м. Київ, листопад 2005 р.), VIII Міжнародній конференції молодих науковців „Проблеми особистості в сучасній науці: результати та перспективи дослідження” (м. Київ, квітень 2006 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції „Тенденції розвитку психології в Україні: історія та сучасність” (м. Київ, травень 2006 р.), а також щорічних конференціях, які проводилися на базі факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Основні теоретичні положення і результати дослідження відображені в 5 публікаціях автора у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 185 найменувань, 25 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з них 191 сторінка основного тексту. Робота містить 3 таблиці на 3 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено мету, завдання, об'єкт і предмет дослідження; викладено методи дослідження; розкрито наукову новизну, практичне значення та особистий внесок здобувача; представлено дані про впровадження, апробацію та публікації результатів дослідження.

У першому розділі - „Образ професії як предмет психолого-педагогічного аналізу” - представлений аналіз наукових доробок, які розкривають основний зміст понять професійна самосвідомість, професійна Я-концепція, уявлення про професійну діяльність та про суб'єкта цієї діяльності. Основний наголос робиться саме на розкритті структури та змісту професійних уявлень, їх функціонуванні та динаміці, чинниках, що зумовлюють їх виникнення, місці у структурі професійної самосвідомості фахівця.

Професійна самосвідомість розглядається як невід'ємна складова самосвідомості взагалі, що являє собою комплекс структурних компонентів, який дає можливість усвідомлювати особистістю себе як професіонала, утворює цілісний образ і систему професійних відносин і установок, обумовлює саморегуляцію своїх дій через пізнання та самооцінку професійно важливих якостей, потреб, можливостей та емоційного ставлення до себе як до суб'єкта професійної діяльності.

Основу професійної самосвідомості складають три основних компоненти - когнітивний, афективний і поведінковий, змістовними характеристиками яких є Я-розуміння, Я-ставлення та Я-розвиток. Розвиток професійної самосвідомості особи зумовлений сферою її спілкування і діяльності, а також постійним набуттям соціального досвіду в умовах розширення діапазону діяльності та спілкування. Відповідно, її розвиток неможливий без включеності особи в діяльність, в якій здійснюється зміна уявлень, постійно трансформуючись і набуваючи або уникаючи різноманітних елементів - „образів Я”.

Професійна Я-концепція визначається як різновид загальної Я-концепції, носієм якої є суб'єкт професійної діяльності. Вона виступає як сукупність уявлень суб'єкта про себе у різноманітних відносинах, виражених у його вміннях, бажаннях, у тому, що він думає та відчуває. У загальному вигляді її структура представлена трьома компонентами - когнітивним, афективно-оціночним і поведінковим. Вона, як і професійна самосвідомість, знаходиться у постійному розвитку і зумовлена сферою професійної діяльності та спілкування особи. „Я” виступає центральним поняттям і важливим чинником адаптації чи дезадаптації особи у професійній діяльності. Багатогранність різноманітних підходів до визначення структури, змісту, основних характеристик „Я”, індивідуальних і стереотипних образів „Я”, безперечно, лежить в основі формування, становлення та розвитку загальної Я-концепції особи, у тому числі й Я-концепції професіонала.

Уявлення про професію - це певний тип соціальних уявлень особистості, які переважно утворюються в результаті трансформації її індивідуальних образів, установок і соціальних стереотипів щодо конкретного виду професійної діяльності. Ступінь розвиненості професійної самосвідомості фахівця у певній мірі залежить від рівня сформованості в нього на початковому етапі (при виборі професії) більш-менш чітких уявлень образу даної професії, уявлень про себе як майбутнього фахівця та суб'єкта обраної професійної діяльності. Таким чином, до структури уявлень про професію входять і зміст самої діяльності, і характеристика суб'єкта діяльності.

Сфера уявлень особистості про професію має динамічну природу та розвивається у ціннісно-смисловому контексті. Уявлення закріплюються через мову та мають оціночний характер. Образ професії може виступати механізмом створення індивідуальних професійних уявлень і навпаки - формувати стереотипний образ професії, що закріплюється у соціальній групі та спільності. На розвиток професійних образів впливають сформовані індивідуальні стереотипи даної професії, а також стандартні погляди, які вироблені в суспільстві щодо даної професії.

Уявлення про професію виконують ряд функцій, що дають можливість описати, класифікувати та зрозуміти соціально-психологічні феномени діяльності майбутнього фахівця, а також підготувати його до цієї діяльності у разі вибору її як професійної. Найважливішою з цих функцій є самовираження, що забезпечує зміцнення “Я-концепції” та захист власного “Я” від критики зі сторони нефахівців. Соціальні професійні уявлення сприяють адаптації особи до професійного середовища та розширюють можливості професійної діяльності.

Образи та уявлення про професію не виникають самі по собі, а являються продуктом самопізнання особистості. Не можливо розглядати професійні уявлення як окремий компонент професійної самосвідомості, а вони вимагають її цілісного дослідження у системі професійних знань, навичок, умінь, професійної готовності та адаптованості, усвідомленості своїх можливостей, характерних особливостей, визначеності професійної ролі та позиції суб'єкта діяльності тощо.

Уявлення про обрану професію майбутніх психологів розглядаються як, тип уявлень соціальних, які утворюються в результаті отримання психологічних знань, формування професійних умінь та навичок в ході спеціалізованої підготовки, трансформації стереотипних та індивідуальних образів професії психолога, а також усвідомлення себе як майбутнього психолога-фахівця.

Відповідно, структура уявлень про професію психолога майбутніх фахівців-психологів розглядається як трьох компонентна, де у якості основних її елементів виступають такі: уявлення про суб'єкта професійної діяльності; уявлення про зміст діяльності, про її об'єкт, мету та засоби; уявлення про себе як про майбутнього психолога, зокрема мотивація студентів на майбутнє займатись психологією.

Враховуючи, що традиційною шкільною програмою не передбачено вивчення психологічних дисциплін або суміжних з ними гуманітарних, виникає питання про наявність базового позитивно-емоційного підґрунтя на основі адекватних професійних уявлень щодо професії психолога. Цікаво визначити, якими мотивами, інтересами та уявленнями про зміст діяльності психолога-фахівця, в першу чергу керується особа, обираючи дану професію? Наскільки довго у такого майбутнього фахівця залишається саме таке бачення (оцінка) обраної майбутньої професії? До того ж, динаміка зміни професійних уявлень у ході спеціалізованої підготовки може являтися негативним чи позитивним чинником, що прискорює психологічну готовність до майбутньої діяльності чи, навпаки, сприяє виникненню розчарування та певних професійних деформацій? Всі ці питання є предметом подальших емпіричних та теоретичних обґрунтувань.

У другому розділі - „Організація та методи дослідження ” - проведений аналіз останніх досліджень у галузі соціальних уявлень про майбутню професію, який дав змогу визначити та охарактеризувати необхідність застосування батареї методів і методик психологічного дослідження, яку можна використовувати для комплексного дослідження структури та динаміки професійних уявлень, образів і стереотипів майбутніх психологів-фахівців. Наводяться емпіричні методи - асоціативний експеримент та його різновиди, метод складання довільного портрету, методика семантичного диференціалу, різноманітні методики дослідження установок особи тощо.

Оброблення результатів вказаних вище методів і методик ґрунтується переважно на контент-аналізі, де базовим виступає виокремлення категорій і можливість створення на їх основі категоріального апарату.

Для з'ясування змісту та особливостей професійного визначення та становлення студентів-психологів у процесі професійної підготовки, для діагностування їх уявлень про майбутню професію психолога проведено комплексне дослідження з урахуванням особистісних характеристик психолога, необхідних для його успішної професійної діяльності. Для діагностування процесу формування в них професійних уявлень використано такі методики: методика двадцяти тверджень М. Куна і Т. Макпартленда “Хто я?”; методика незакінченого речення; бесіда та анкетування. До того ж, з урахуванням специфіки професійної діяльності психолога слід враховувати ряд його індивідуально-особистісних характеристик - комунікативно-характерологічні особливості та емпатійні здібності. У зв'язку з цим у дослідженні використано такі методики: діагностика комунікативно-характерологічних особливостей особистості (Л.І. Уманський, І.О. Френкель, О.М. Лутошкін, О.С. Чернишов та ін.); діагностика рівня емпатійних здібностей (В.В. Бойко).

Вибір і застосування означених методик дозволяє, з одного боку, досліджувати “Я-концепцію” майбутніх психологів, а з іншого - отримати уявлення про їх неусвідомлювані або частково усвідомлені процеси.

В емпіричному дослідженні прийняли участь:

- студенти-психологи (усіх років навчання) стаціонарної форми навчання КНУ імені Тараса Шевченка - 353 особи;

- студенти ІІІ і V курсів (57 осіб), які проходили навчально-професійну підготовку за фахом психолога без відриву від виробництва (Міжрегіональна академія управління персоналом);

- студенти-психологи Інституту післядипломної освіти КНУ імені Тараса Шевченка (І та ІІ курси - 33 особи);

- курсанти-психологи (І, ІІІ і V курси) Військового інституту КНУ імені Тараса Шевченка - 116 осіб.

Загальний обсяг вибірки склав 559 осіб.

У третьому розділі - „Психологічний аналіз змісту уявлень студентів-психологів про майбутню професію” - зазначено, що процес формування та зміни образу професійного Я в майбутніх психологів суттєво обумовлений формами і етапами навчання, а також напрямами професійної підготовки.

Образ професійного Я, що входить до Я соціального, у студентів І-го року стаціонарної форми навчання представлений такими категоріями: психолог - 0,48%; студент - 3,24%; учень - 0,58%. Дані категорії у поданих респондентами відповідях отримали незначний відсоток, що свідчить про віддаленість і низький рівень сформованості у свідомості студентів-психологів першого року навчання професійного образу Я. Натомість, у студентів останнього року денної форми навчання образ професійного Я представлений категоріями: студент - 4,34 %; майбутній психолог - 1,92%; психолог - 2,47 %. Це вказує на те, що серед більш наявних форм ідентичності, таких як рефлексивне та соціальне Я у контексті образу Я соціального самосвідомості студентів V курсу денної форми навчання, присутній рівень професійної ідентичності, який відображений у ототожненні себе з категоріями „студент”, „майбутній психолог” і „психолог”.

Категорії, які окреслюють професійний образ Я майбутніх психологів, такі як „психолог”, „майбутній психолог”, пріоритетними визначаються тільки для респондентів, представників останнього року навчання. Цей факт, може свідчити про недостатній рівень розвиненості та сформованості у студентів образів та уявлень, що лежать в основі їх професійної самосвідомості. Уявлення про себе як майбутнього суб'єкта психологічної діяльності є менш чіткими, сталими та сформованими у самосвідомості студентів-психологів, представників І, ІІ, ІІІ і ІV років навчання. А пріоритетними вони виявляються тільки у представників останнього року навчання, що свідчить про свідоме сприйняття сфери майбутньої професійної діяльності та бажання займатися практичною діяльністю як психолог.

В уявленнях студентів-психологів щодо образу-стереотипу обраної спеціальності провідними визначаються такі характеристики суб'єкта професійної діяльності, як надприродні якості та обдарованість особистості. Усвідомлення ними специфіки професії психолога та наявності в нього крім володіння багажем професійних знань, добре сформованих професійних вмінь і навичок, необхідних для ефективної професійної діяльності, а також бажаності певних особистісних якостей, що вказує на різнобічність їх поглядів щодо змісту уявлень про майбутню професію.

Допомога іншим постає значимою в уявленнях студентів-психологів щодо образу-стереотипу даної професії і виступає провідною професійно важливою якістю щодо майбутньої професійної діяльності. Водночас в уявленнях студентів останнього року стаціонарної форми навчання вона зникає з переліку провідних характеристик даної професії. Якщо визначальною умовою праці психолога-практика, незалежно від того, в якій сфері він працює, є надання кваліфікованої психологічної допомоги іншим людям, що відповідно і визначає результати його праці, то орієнтованість більшою мірою у поглядах студентів-випускників на розв'язання особистісних проблем може призвести до зниження рівня ефективності їх професійної діяльності.

На рисунку 1 показана динаміка категорії суб'єктивно-об'єктивного ставлення студентів-психологів, що дає змогу встановити наближеність і віддаленість образу психолога в самосвідомості суб'єкта майбутньої професійної діяльності.

Як бачимо, у ході отримання професійної освіти серед студентів-психологів об'єктивне ставлення зростає, натомість суб'єктивне - знижується. Тобто в процесі отримання професійної підготовки, за допомогою набуття спеціалізованих знань, простежується процес трансформації індивідуальних образів та уявлень про фах психолога студентів-психологів та усвідомлення себе як майбутнього фахівця.

Для студентів-психологів стаціонарної форми навчання провідними мотивами вибору професії є такі:

- надання у майбутньому психологічної допомоги людям;

- потреба у пізнанні себе та інших;

- потреба у набутті вмінь і навичок, що необхідні для здійснення ефективної професійної діяльності у психологічній галузі.

Переважна більшість студентів-психологів вважають вибір своєї професії правильним, усвідомленим, обґрунтованим, перспективним та успішним. На рисунку 2 показано характер емоційної забарвленості мотивів вибору своєї професії студентами-психологами стаціонарної форми навчання, який є нейтрально-позитивним. Проте простежується тенденція до збільшення відсотку негативних характеристик і зменшення позитивно-забарвлених відповідей відповідно до етапів професійної освіти, тобто спостерігається тенденція до розчарування студентів-психологів у виборі спеціальності.

Проведений аналіз отриманих профілів комунікативно-характерологічних особливостей особистості серед студентів-психологів однієї форми отримання спеціалізованої підготовки, але різних етапів навчання, не виявив певної тенденції. У зв'язку з цим у більш узагальненому плані розглядаються дані профілі відповідно до специфіки отримання психологічної освіти. Провідною комунікативною особистісною особливістю у процесі міжособистісного спілкування у студентів-психологів денної форми навчання виявилось ставлення до інших людей, серед курсантів-психологів визначальною постає така характеристика як емоційні риси характеру, серед студентів-психологів заочної форми навчання - ставлення до діяльності, серед студентів-психологів, які отримують спеціальність психолога як другу вищу освіту, - ставлення до самого себе.

Визначений рівень емпатії у студентів-психологів денної форми навчання переважно середній (51,6%) і занижений (39,8%). Серед курсантів-психологів переважним визначається занижений рівень прояву емпатії (54,3%). Така тенденція зумовлена тим, що кількість представників даної групи складають переважним чином чоловіки (76% курсантів-психологів), що на відміну від жінок - 24%, більшою мірою тяжіють до раціональних стилів пізнання. Серед студентів-психологів заочної форми навчання та представників Інституту післядипломної освіти переважними рівнями емпатії виявлено середній (52,4%) і занижений (36,8%). Таким чином, у групах опитаних, де серед студентів-психологів переважає середній рівень емпатії, серед смислового змісту компонентів уявлень про майбутню професію, одним з провідних постає допомога іншим людям. Відповідно, наявність належного рівня прояву емпатії визначає усвідомлення майбутніми психологами такої провідної характеристики професійної діяльності психолога як надання психологічної допомоги іншим людям. У підсумку отриманих результатів можна зробити висновок про те, що чим нижче рівень прояву емпатії у особистості, яка обрала на майбутнє професію психолога, тим нижче розуміння майбутнім фахівцем міжособистісної взаємодії як провідної характеристики професійної діяльності психолога.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає в розкритті особливостей динаміки змісту уявлень про майбутню професію в процесі професійної підготовки у вищому навчальному закладі у студентів, які обрали фах психолога. Отримані в процесі дослідження теоретичні та емпіричні результати свідчать про досягнення мети дослідження, вирішення дослідницьких завдань і дають змогу сформулювати наступні висновки.

1. Теоретичний аналіз проблеми уявлень про професію свідчить, що становлення та розвиток професійної самосвідомості фахівця залежать від особливостей змісту уявлень обраної професії, уявлень про себе як майбутнього фахівця та суб'єкта обраної професійної діяльності, зокрема рівня сформованості цих уявлень на початковому етапі професійного становлення особистості (при виборі професії).

Визначено, що уявлення про професію належать до виду соціальних уявлень особистості та формуються переважно в результаті трансформації її індивідуальних образів, установок і соціальних стереотипів, стосовно різних видів професій. Критеріями визначення таких образів та уявлень для кожної з професій виступають, з одного боку, уявлення про зміст професійної діяльності, знаряддя праці, умови, в яких працює фахівець, з іншого - уявлення особистості про наявність у неї задатків та якостей, які, на її думку, сприятимуть успішній самореалізації в обраній професійній діяльності.

Встановлено, що з урахуванням специфічності змісту професії психолога структуру уявлень про неї слід розглядати як трьохкомпонентну, де у якості основних елементів визначаються: уявлення про суб'єкта професійної діяльності; уявлення про зміст діяльності, про її об'єкт, мету та засоби; уявлення про себе як про майбутнього психолога, зокрема, мотивація особи на майбутнє займатись психологією.

2. Виявлено, що основними компонентами уявлень про обрану професію майбутніх психологів, які отримують професійну підготовку за стаціонарною формою навчання, є наступні: характерологічні риси; допомога іншим; вміння та навички; особистісні інтелектуальні якості; характер і зміст професійної діяльності; обдарованість особистості; професіоналізм. У складі даних компонентів провідними постають такі характеристики суб'єкта професійної діяльності, як надприродні якості та обдарованість особистості. Усвідомлення майбутніми психологами специфіки обраної професії та наявності у психолога-фахівця крім володіння багажем професійних знань, добре сформованих професійних вмінь і навичок, необхідних для успішної професійної діяльності, а також бажаності певних індивідуально-характерологічних якостей особистості, вказує на різнобічність поглядів майбутніх психологів, які стосуються змісту уявлень про обраний фах.

Поміж студентів, які отримують професійну підготовку за фахом психолога як другу професійну освіту, крім загальновизнаних уявлень про професію психолога, домінують судження, що характеризують можливість пізнання себе та інших, внутрішню потребу особистості та наявність елементу престижності. Процес професійної підготовки курсантів-психологів здійснюється через безпосереднє залучення їх до навчання військовим наукам та дисциплінам, що в свою чергу і визначає характер їх уявлень про професію психолога. Такі уявлення курсантів-психологів представлені компонентами, що характеризують суб'єкта та зміст професійної діяльності за напрямом подальшої роботи у військових структурах.

3. Результати аналізу мотивів вибору обраної професії майбутніми психологами дозволили встановити, що дані мотиви зумовлені образами Я та уявленнями про обрану професію, які закладені в самосвідомості майбутнього психолога. Аналіз спрямованості особистості у виборі професії психолога серед майбутніх фахівців виявив, що провідними серед даних мотивів визначаються: спрямованість майбутніх психологів у наданні психологічної допомоги людям; потреба у пізнанні себе та інших; потреба у набутті професійних навичок і вмінь; самооцінка своїх особистісних якостей, необхідних для здійснення успішної професійної діяльності. Переважна більшість студентів-психологів вважають вибір своєї професії правильним, усвідомленим, обґрунтованим, перспективним та успішним. Метою кар'єри для майбутніх психологів зазначається переважно бажання стати професіоналом, кваліфікованим досвідченим фахівцем, самореалізуватись у професійній діяльності, ніж зайняти керівну посаду. Характер емоційної забарвленості мотивів вибору професії студентів-психологів стаціонарної форми навчання вказує на тенденцію до розчарування у виборі фаху.

4. Встановлено відсутність прямого зв'язку між індивідуально-психологічними характеристиками майбутніх психологів та структурно-динамічними особливостями їх уявлень про обрану професію. Ставлення до інших людей, як провідна комунікативна особливість серед студентів-психологів стаціонарної форми навчання, визначає їх спрямованість на надання у майбутньому психологічної допомоги іншим.

Для курсантів-психологів процес міжособистісного спілкування відбувається за умов вираженості емоційних рис характеру. У студентів-психологів заочної форми навчання провідною комунікативною особливістю постає ставлення до діяльності, що відображає їх провідну діяльність як професійну, тобто максимальну включеність у процес її здійснення.

Оптимальним проявом емпатії психолога є середній рівень. Встановлено і занижений рівень емпатії у студентів-психологів (38 %), що може вплинути на ефективність здійснення у майбутньому професійної діяльності.

5. Визначено, що процес формування уявлень про майбутню професію студентів-психологів зумовлений формами та етапами навчання, а також напрямами отримання професійної підготовки за обраним фахом. Усвідомлення себе як майбутнього фахівця відбувається на останньому курсі денної форми.

У складі студентів-психологів останнього року навчання спостерігається тенденція до розчарування у виборі професії. Така тенденція є результатом трансформації стереотипізованих образів професії психолога в індивідуальні уявлення про неї у майбутнього психолога-фахівця. Поняття професіоналізму психолога стає провідним в уявленнях студентів починаючи з ІІІ курсу. Це пояснюється тим, що в процесі професійної підготовки особистість починає оволодівати змістом майбутньої професійної діяльності, поступово змінюючи зміст уявлень, які нав'язані батьками, вчителями, іншими соціально-значущими об'єктами на індивідуальні образи, що виникають за рахунок набутих у навчальному процесі знаннь, умінь та навичок за фахом психолога.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів даної проблеми. Перспективи подальшого дослідження полягають у подальшому вивченні особливостей формування та становлення уявлень про професію представників інших типів професій, розробленні діагностичних прийомів попередження виникнення негативного ставлення особистості до обраної професії.

Одержані результати дослідження дозволяють рекомендувати вищим навчальним закладам введення до навчальних планів підготовки психологів спецкурсів, програм соціально-психологічного тренінгу, спрямованих на виявлення та подальшу корекцію деформованих уявлень про обрану професію у майбутніх психологів-фахівців. Для майбутніх психологів, в яких виявлено занижений рівень емпатії, ця комунікативна складова потребує вдосконалення шляхом введення до освітньо-професійної підготовки спецкурсів, програм соціально-психологічного тренінгу тощо.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Міхно К.О. Мотиви вибору професії майбутніх фахівців психологічної галузі / К.О. Міхно // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2007. - Т. ІХ, Ч. 5. - С. 243-249.

Міхно К.О. Емпатія та комунікативно-характерологічні особливості особистості як базові якості психолога-фахівця / К.О. Міхно // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова: Зб. наукових праць. - Серія №12: Психологічні науки. - К., 2006. - № 11 (35). - С.175-181.

Міхно К.О. Зміст уявлень про майбутню професію студентів-психологів (на прикладі представників цивільної та військової сфер майбутньої професійної діяльності) / К.О. Міхно // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія: Військово-спеціальні науки. - К., 2006. - №12-13. - С. 87-90.

Міхно К.О. Структура професійних уявлень та методи їх вивчення / К.О. Міхно // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія: Соціологія. Психологія. Педагогіка. - К., 2005. - №22-23. - С. 85-88.

Міхно К.О. Специфіка досліджень професійних уявлень представників соціономічних професій / К.О. Міхно // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Серія: Військово-спеціальні науки. - К., 2005. - № 10-11. - С. 92-95.

психолог майбутній професія ідентифікація

АНОТАЦІЇ

Міхно К.О. Динаміка уявлень студентів-психологів про майбутню професію. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України, м. Київ, 2008.

У дисертації розкрито зміст та охарактеризовано динаміку уявлень про професію психолога у студентів, що обрали даний фах у вигляді профілюючого. Визначено основні структурні компоненти уявлень про обрану професію серед загальних форм ідентифікації соціальних уявлень майбутніх психологів з урахуванням різних форм, етапів навчання та напрямів підготовки майбутніх фахівців галузі психології. Проаналізовано провідні мотиви вибору професії у майбутніх психологів. Визначено основні напрями трансформації уявлень про обрану професію студентів-психологів.

Описано структурно-динамічні особливості функціонування уявлень про професію психологів в процесі їх професійної підготовки у вищому навчальному закладі.

Ключові слова: уявлення про професію, образ професії, динаміка, студент-психолог, професійна самосвідомість, професійна підготовка.

Михно Е.А. Динамика представлений студентов-психологов о будущей профессии. Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. Институт психологии имени Г.С. Костюка АПН Украины, г. Киев, 2008.

В диссертации раскрыто содержание и охарактеризована динамика представлений о профессии психолога у студентов, которые выбрали данную специальность в качестве профилирующей.

Под термином “профессиональные представления” определяется тип социальных представлений личности, который образуется, преимущественно, в результате трансформации ее индивидуальных образов, установок и социальных стереотипов.

Структура профессиональных представлений студентов-психологов представлена как трехкомпонентная, где в качестве основных ее элементов выступают: представления о субъекте профессиональной деятельности; представления о содержании деятельности, о ее объекте, целях, средствах; представления о себе как о будущем психологе, в частности, мотивация заниматься психологией.

В работе определено место образа профессионального „Я” среди общих форм идентификации социальных представлений. Содержание общих установок личности студентов-психологов на себя составляют, в большей степени, образы рефлексивного и социального „Я”, которые содержат в себе характеристики субъективного отношения и определяют результаты определенных жизненных обстоятельств, а также индивидуальные черты характера. Соответственно, образ профессионального „Я” студентов-психологов приобретает второстепенное значение среди других типов представлений личности о себе.

Построен образ-стереотип профессии психолога и проведен его сравнительный анализ с учетом разницы форм обучения студентов-психологов. Определено, что в соответствии с характеристиками профессиональной деятельности, содержания и требований к работе психолога, наиболее содержательный образ психолога возникает в представлениях студентов, которые получают специальность „Психология” как второе высшее образование. Это объясняется их сознательным отношением к выбору специальности, а также, наличием практического жизненного и профессионального опыта. Размытость и обобщенность данного образа наблюдается среди представлений студентов-психологов стационарной и заочной форм обучения. Среди представлений курсантов-психологов, образ психолога, преимущественно, представлен категориями, которые характеризуют субъект и содержание его профессиональной деятельности, на основе осуществления дальнейшей работы в военных структурах.

Проанализированы ведущие мотивы выбора профессии будущих психологов. Установлено, что характер эмоциональной окрашенности этих мотивов определяет тенденцию к разочарованию в выборе профессии студентов-психологов.

Описаны особенности функционирования и трансформации социальных профессиональных представлений психологов в процессе профессионального обучения в высшем учебном заведении. Таким образом, приоритетность категории „студент” еще с первого года обучения и исчезновение после І курса категории „ученик” в представлениях о себе студентов-психологов стационарной формы обучения свидетельствует об адаптации респондентов к программе и требованиям процесса обучения в высшем учебном заведении. Идентификационные формы осознания себя как будущего специалиста-психолога („психолог”, „будущий психолог”) ведущими становятся в представлениях студентов-психологов последнего курса обучения, что свидетельствует о приближенности к необходимости выбора направления профессиональной деятельности по специальности. Категория профессионализма психолога ведущей становится в представлениях студентов, начиная с ІІІ курса. Этот факт объясняется тем, что в процессе приобретения профессионального образования, студент начинает овладевать содержанием будущей профессиональной деятельности постепенно изменяя содержание коллективных представлений на личные образы, которые возникают за счет приобретенного в учебном процессе опыта и знаний выбранной профессии.

Перспективы дальнейших исследований определяются дальнейшим изучением особенностей формирования и становления представлений о профессии представителей других типов профессий, разработке диагностических приемов предупреждения возникновения отрицательного отношения личности к выбранной профессии.

Ключевые слова: представления о профессии, образ профессии, динамика, студент-психолог, профессиональное самосознание, профессиональная подготовка.

Mikhno K. Dynamics of representations of students-psychologists about future profession. - Manuscript.

Thesis is for obtaining the Scientific Degree of the Candidate of Psychological Sciences in Speciality 19.00.07 - Pedagogical and Age Psychology. - The Institute of psychology of the Academy Pedagogical Science of Ukraine, named after G.S. Kostyuk - Kyiv, 2008.

In the dissertation the maintenance and specificity of the representations existing in professional consciousness of students as subjects of the future professional work, and also a place of an image professional „I” among the general forms of identification of the social representations existing in consciousness of students-psychologists are certain.

The major factors influencing formation of professional representations of students-psychologists are certain and described, features of dynamics of occurrence and functioning of these representations in professional becoming the future experts in the field of psychology at different grade levels are investigated.

The image-stereotype of a trade of the psychologist, existing in professional consciousness of students-psychologists is constructed, the comparative analysis stereotypezided images of a trade of the psychologist at students of different forms of training is lead.

Keywords: the representations about the profession, the professional image, the student-psychologist, the dynamics, professional consciousness, educational and professional training.

Підписано до друку 14.11.2008. Формат 60х841/16

Гарнітура Times. Папір офсетний.

Друк офсетний. Наклад 120 прим. Ум. друк. арк. 0,9. Зам. № 01-35.

Видавництво географічної літератури „Обрії”

Свідоцтво Держкомінформ України ДК № 23 від 30.03.2000 р.

03022, Київ, вул. Метрологічна 14-б, оф. 3.

Телефон 521-32-28

Размещено на Allbest.ru