Психолого-педагогічні умови розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови

Порівняння експериментальної та контрольної груп після експериментального навчання за показником рівня розвитку пізнавальної активності за допомогою критерію U-Манна-Уітні з'ясувало, що середній ранг експериментальної групи вищий (159,20), у порівнянні з контрольною групою (113,25). А це означає, що школярі експериментальної групи, вивчаючи іноземну мову, в середньому мають більш високий рівень розвитку пізнавальної активності, ніж учні, що складають контрольну групу. Отримані результати на високому рівні статистичної значущості (р = 0,000) засвідчують, що рівень розвитку пізнавальної активності молодших школярів, які брали участь у експериментальному навчанні, дійсно є вищим порівняно з тим, що був зареєстрований в учнів контрольної групи.

Порівняння, аналіз та інтерпретація дослідних даних, отриманих у констатувальному та контрольному експериментах для експериментальної групи, а також результати їх статистичного опрацювання, свідчать про значущі зміни, які відбулися впродовж експериментального навчання з механізмами пізнавальної активності. Зареєстровано зменшення рівня тривожності учнів (типовий зсув - негативний; за критерієм Т-Вілкоксона р = 0,065, а за критерієм знаків р = 0,189), оптимізацію самооцінки (типовий зсув - негативний; за критерієм Т-Вілкоксона р = 0,046, за критерієм знаків р = 0, 078), підвищення рівня саморегуляції (типовий зсув - позитивний; за критерієм Т-Вілкоксона р = 0,010, а за критерієм знаків р = 0,007), зростання пізнавальної та поєднаної - пізнавальної і соціальної - учбової мотивації (типовий зсув - позитивний; за критерієм Т-Вілкоксона р = 0, 006, а за критерієм знаків р = 0,005), становлення більш високого та реалістичного рівня домагань (типовий зсув - позитивний; за критерієм Т-Вілкоксона р = 0,030, за критерієм знаків р = 0,054).

Порівняння експериментальної та контрольної груп як незалежних вибірок, що здійснювалося після завершення експериментального навчання за зазначеними вище показниками із застосуванням критерію U-Манна-Уітні, на високому (р ? 0,01) та достатньому (р ? 0,05) рівнях статистичної значущості вказує на існування відмінностей між ними: за показником тривожності р = 0,000; за показником самооцінки р = 0,030; за показником саморегуляції р = 0,005; за показником учбової мотивації р = 0,000; за показником рівня домагань р = 0,013.

Зафіксовані зміни проявились у покращенні успішності школярів, зростанні їхньої допитливості, більшій емоційності у процесі вивчення іноземної мови, підвищенні інтересу до предмету; збільшенні самостійності, ініціативності, а також сумлінності, старанності та наполегливості.

Підсумовуючи, зазначимо, що одержані дані підтверджують гіпотезу дослідження, згідно з якою розвиток пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови відбувається через розвиток її структурних компонентів шляхом становлення та оптимізації її психологічних механізмів за умов дотримання принципів гуманістично орієнтованої освіти. Отримані результати дозволяють зробити загальні висновки.

Висновки

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення і експериментальне дослідження проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі засвоєння іноземної мови, що здійснювалося у напрямку визначення її психологічних характеристик, структурних компонентів, вікових особливостей прояву, критеріїв, видів, типів, рівнів розвитку, вікової динаміки, ґендерних відмінностей, механізмів та психолого-педагогічні умов розвитку.

1. Вивчення теоретичних підходів до проблеми пізнавальної активності засвідчує існування розбіжностей у баченні науковцями цього явища. Різні дослідники розглядають пізнавальну активність як пізнавальну діяльність; якісну характеристику пізнавальної діяльності, її компонент; певне ставлення суб'єкта до пізнавальної діяльності, готовність до пізнання; певний стан суб'єкта у процесі пізнавальної діяльності; енергійну розумову, мисленнєву діяльність; рису особистості тощо. На нашу думку, найдоцільнішим є такий підхід до вивчення проблеми пізнавальної активності, який розглядає цей феномен комплексно: з одного боку як рису особистості, а з іншого у зв'язку з пізнавальною діяльністю. У дослідженні пізнавальна активність розглядається як соціальна властивість людини, що має природні передумови; складне особистісне утворення, яке виявляється у ставленні суб'єкта до пізнання навколишнього світу і себе у світі; якість, що втілюється через готовність та прагнення людини осягнути невідоме і найбільш повно реалізується у пізнавальній діяльності.

2. Структура пізнавальної активності тих, хто навчається, це складна система, що поєднує у собі діяльнісні та особистісні аспекти і містить змістовно-операційний, інформаційний, мотиваційний, цільовий, емоційний, вольовий, комунікативний, результативний, контрольно-оцінний компоненти, а також здатності та здібності і увагу вчителя та учня, як центральних та рівноправних суб'єктів навчально-виховного процесу. Виявлено, що пізнавальна активність може існувати як потенційна і функціонуюча, ситуативна та інтегрована, нормативна та ініціативна, адаптивна і продуктивна. Пізнавальна активність школярів виявляється на репродуктивно-наслідувальному, пошуково-виконавському та творчому рівнях.

3. Пізнавальна активність учнів початкових класів відзначається недосконалістю та нестійкістю, оскільки усі її структурні компоненти у молодшому шкільному віці проходять фазу становлення і зазнають значних трансформацій. Водночас, саме цей вік є тим періодом життя людини, коли створюються найоптимальніші умови для розвитку пізнавальної активності, оскільки нестабільність та недостатня сформованість окремих її компонентів цілком компенсується їхньою надзвичайною пластичністю, рухливістю та сприйнятливістю до впливів, а це дозволяє зробити висновок про сензитивність молодшого шкільного віку як для вдосконалення окремих компонентів пізнавальної активності, так і для її розвитку в цілому.

4. Визначення рівнів розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови - високого, середнього з тенденцією до високого, середнього, середнього з тенденцією до низького, низького - має здійснюватися за такими критеріями як рівень знань, умінь та навичок; допитливість; надситуативність; працездатність; інтерес; інтенсивність та виразність емоційних проявів; ініціативність; самостійність; регулярність виконання завдань; сумлінність та старанність; самоконтроль та самоорганізованість; наполегливість. Рівень розвитку пізнавальної активності молодшого школяра у процесі засвоєння іноземної мови визначається відповідно до рівня сформованості, систематичності та цілісності прояву усіх вказаних вище критеріїв.

5. За умов традиційного навчання іноземній мові у початкових класах середньої загальноосвітньої школи пізнавальна активність учнів розвивається недостатньо. Пізнавальна активність молодших школярів від класу до класу поступово знижується. Статистично достовірних ґендерних відмінностей в розвиткові пізнавальної активності молодших школярів у процесі засвоєння іноземної мови дослідженням не встановлено.

6. Значущими психологічними механізмами пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови є: самооцінка, саморегуляція, тривожність, рівень домагань та учбова мотивація. Виявлений зв'язок між рівнем розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі засвоєння іноземної мови і вищезазначеними механізмами засвідчує, що сприятливими умовами для розвитку досліджуваної якості є: висока саморегуляція, адекватна самооцінка, помірний рівень тривожності, пізнавальна та поєднана пізнавальна і соціальна мотивація, а також реалістичний - високий та помірний - рівень домагань.

7. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови повинен базуватися на ключових принципах гуманістично орієнтованої освіти (принципі зорієнтованості на особистість учня; принципі партнерства та співпраці; принципі забезпечення гармонійного духовного, психічного, соціального і фізичного становлення людини; принципі природовідповідності; принципі індивідуалізації; принципі проблемності; принципі системності, цілісності і урівноваженості процесів навчання, виховання та розвитку) і одночасно, спрямовуватися як на розвиток структурних компонентів (змістовно-інформаційного, операційного, мотиваційного, цільового, емоційного, вольового, комунікативного контрольно-оцінного, а також здатностей та здібностей учнів та їхньої уваги), так і на вдосконалення механізмів (оптимізацію самооцінки і рівня домагань, підвищення рівня саморегуляції, зниження рівня тривожності учнів, встановлення пізнавальної та позитивної соціальної мотивації до вивчення предмету) пізнавальної активності. Суттєвим для розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови є використання активних методів навчання та застосування нових форм роботи на уроці (індивідуально-масової, парної, групової, міжгрупової).

8. Психолого-педагогічними умовами, які сприяють розвиткові пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови, є:

· навчання, яке, ґрунтуючись на принципах гуманістично орієнтованої освіти, насамперед, передбачає ставлення до учня як до рівноправного партнера по спільній діяльності; вільної у своєму виборі, але відповідальної особистості;

· навчання, що спрямовується на розвиток змістовно-інформаційного, операційного, мотиваційного, цільового, емоційного, вольового, комунікативного, контрольно-оцінного компонентів пізнавальної активності, а також здатностей та здібностей учня і його уваги;

· високий рівень саморегуляції, адекватна самооцінка, нормальний рівень тривожності, пізнавальна та поєднана пізнавальна і соціальна мотивація до вивчення предмету, а також реалістичний - високий та помірний - рівень домагань.

9. Ефективність авторської програми розвитку пізнавальної активності молодших школярів підтверджується підвищенням рівня розвитку пізнавальної активності учнів у процесі вивчення іноземної мови, що виявилося у більш високому рівні засвоєння знань, володіння уміннями та навичками іншомовного спілкування; зростанні допитливості, емоційності у процесі вивчення іноземної мови, інтересу до предмету; підвищенні самостійності, ініціативності, сумлінності, старанності та наполегливості, а також у більш оптимальних показниках механізмів пізнавальної активності: саморегуляції, самооцінки, тривожності, рівня домагань, учбової мотивації, що свідчить про особистісне зростання учнів.

Проведене дослідження не охоплює усіх аспектів проблеми розвитку пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови. Перспективними, на нашу думку, є такі напрямки роботи: вивчення особливостей прояву та розвитку пізнавальної активності молодших школярів із синдромом дефіциту уваги та гіперактивністю; дослідження залежності пізнавальної активності школярів у процесі засвоєння іноземної мови від індивідуального стилю діяльності та інші, які і стануть предметом наших подальших досліджень.

Список публікацій за темою дисертації

1. Козачук С.А. Теоретичні підходи до розгляду феномену пізнавальної активності // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. № 10 (34). С. 38 45.

2. Козачук С.А. Проблема вікових особливостей пізнавальної активності у вітчизняній психології // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. № 11 (35). С. 51 62.

3. Козачук С.А. Структура пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України За ред. академіка С.Д. Максименка. К.: Міленіум, 2006. Вип. 27. С. 277 287.

4. Козачук С.А. Проблема розвитку пізнавальної активності молодших школярів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. Т. ІХ, част. 1. К., 2007 С. 199 207.

5. Козачук С.А. Вивчення іноземної мови як засіб формування міжетнічної толерантності // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання /За ред.. С.Д. Максименка, М.Л. Смульсон. - К.: Міленіум, 2007. - Т. 8, вип.. 4. - С. 174 - 182.

6. Козачук С.А. Пізнавальна активність як передумова становлення творчої особистості // Генезис творчості в житті особистості: Збірник наукових статей (за матеріалами І Всеукраїнської науково-практичної конференції) / Відп. ред. Н.О. Полетаєва. Вип..І. Горловка: Вид-во ГДПІМ, 2007. С. 44 50.

7. Козачук Світлана. Пізнавальна активність особистості як багатовимірне інтегративне психічне явище // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів ІХ Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 25 27 квітня 2006 р.; У 5-ти т. / Редкол.: Тимошенко І.І. (відп. ред.) та ін. К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2006. Т.3. С. 111 114.

8. Козачук Світлана. Особливості пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Зб. матеріалів Х Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 16 - 18 травня 2007 р.; у 6-ти т. / Редкол.: І.І.Тимошенко (відп.ред.) та ін. - К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2007. - Т.4. - С. 129 - 131.

9. Долинська Л.В., Козачук С.А. Розвиток пізнавальної активності молодших школярів засобами іноземної мови. Навчально-методичний посібник. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2007. - 101 с. (Авторськими є теоретичне обґрунтування проблеми, визначення структури пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови, розробка комплексної методики визначення психологічних особливостей пізнавальної активності молодших школярів у процесі вивчення іноземної мови, а також програми розвитку пізнавальної активності учнів засобами іноземної мови (80 %)).

Размещено на Allbest.ru