Соціально-психологічні механізми фінансової поведінки молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічні механізми фінансової поведінки молоді

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Істотним елементом відображення соціально-економічного та соціокультурного компонентів трансформаційної економіки є фінансова поведінка населення. В основі вибору різних її форм лежать особистісні та міжособистісні детермінанти. Важливою психологічною особливістю такого вибору є дія соціально-психологічних механізмів, які визначають поведінку індивіда як суб'єкта міжособистісної взаємодії. Механізм є глибинним чинником, що пояснює, як саме функціонує людина в економічному просторі. Аналіз фінансової поведінки на основі механізмів, що її зумовлюють, точніше відображає реальну дійсність, ніж традиційні для економіки моделі «homo economicus», згідно з якими людина постійно «калькулює блага» (В. Верховин, Д. Катона, А. Фенько, П. Хейне).

На відміну від економіки, для психології характерне звернення до психологічних детермінант поведінки (В. Москаленко, А. Фернам, В. Хащенко). Цікавою є думка Л. Виготського, який вважав, що науковому аналізові підвладні лише ті явища, що перебувають у процесі формування. Фінансова поведінка сучасної молоді формується під тиском різноспрямованих чинників: частково зумовлена батьківськими патернами, відображає соціальні процеси та явища адаптації, порівняння, страхи тощо, опановує зміст ринкових відносин, зокрема - прагнення індивідуального досягання добробуту. Суспільна актуальність і недостатній рівень наукової розробленості проблеми визначили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до планів наукової роботи Інституту соціальної та політичної психології АПН України в межах комплексної наукової програми «Соціальне научання як механізм політичної соціалізації молоді в умовах модернізації освіти» (2007-2010 роки, державний реєстраційний номер 0107U000547).

Мета дослідження ? визначити зміст і природу соціально-психологічних механізмів, які лежать в основі формування фінансової поведінки молодих громадян України в умовах переходу суспільства до ринкових відносин.

Згідно з поставленою метою дослідження було визначено такі завдання:

- здійснити теоретичний аналіз стану розробленості проблеми фінансової поведінки в соціальній психології та суміжних науках;

- розробити інструментарій та обґрунтувати схему дослідження соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки;

- визначити соціально-психологічний зміст механізмів фінансової поведінки молоді;

- визначити особливості дії соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки в різних групах молоді;

- розробити модель функціонування соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки молоді.

Об'єкт дослідження ? фінансова поведінка молоді.

Предмет дослідження ? соціально-психологічні механізми фінансової поведінки молоді.

Методи дослідження: аналіз результатів наукових досліджень (для визначення закономірностей економічної діяльності), моделювання (для виявлення структури і чинників фінансової поведінки), діагностичні методи (для визначення соціально-психологічних установок, особливостей, механізмів, типів мислення тощо), опитування (для вияву компонентів фінансової поведінки), методи математичної статистики (для кількісної обробки даних на основі факторного аналізу, кореляційного аналізу, оцінки відмінностей за допомогою t-критерію Ст'юдента і дисперсійного аналізу ANOVA).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у:

- виявленні природи фінансової поведінки як соціально-психологічного феномена;

- розширенні й поглибленні знань про соціально-психологічні особливості фінансової поведінки молоді;

- визначенні змісту соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки;

- розкритті специфіки дії соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки в різних умовах життєдіяльності.

Практичне значення одержаних результатів полягає в:

- можливості використання результатів дослідження в процесі цілеспрямованого формування навичок фінансової поведінки молоді;

- оптимізації методів прогнозування та моделювання ймовірних тенденцій фінансової поведінки молоді;

- можливості практичного сприяння соціально-психологічній адаптації молоді до сучасних економічних процесів;

- визначенні перспектив оптимізації самовизначення та орієнтації молоді в економічному просторі на основі врахування соціально-психологічних особливостей вибору форм фінансової поведінки.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися на засіданнях лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень та лабораторії психології мас і спільнот Інституту соціальної та політичної психології АПН України (2005-2008 роки), конференціях «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави» (Київ, 2005), «Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості» (Херсон, 2006), «Проблеми духовності в психології розвитку особистості» (Ніжин, 2008).

Публікації. Основний зміст та результати дослідження викладено в 3 одноосібних публікаціях здобувача у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України.

Структура. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації становить 194 сторінки, із них 178 сторінок основного тексту. Робота містить 17 рисунків (9 стор.) та 49 додатків (49 стор.).Список використаних джерел нараховує 137 найменувань.

Основний зміст роботи

психологічний фінансовий молодь соціальний

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, сформульовано мету і завдання дослідження, його об'єкт, предмет, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію роботи.

У першому розділі «Психологічні особливості фінансової поведінки громадян у сучасному суспільстві» відображено стан дослідження даної проблеми вітчизняними та зарубіжними психологами, проаналізовано напрями вивчення таких феноменів, як економічна і фінансова поведінка, соціально-психологічні механізми. Розглянуто, зокрема, ті підходи до розуміння фінансової поведінки, що звертають увагу на способи її здійснення.

У підрозділі «Особливості фінансової поведінки індивідуальних і колективних суб'єктів економічної діяльності» проаналізовано основні напрями, у межах яких відбувалася розробка поняття «фінансова поведінка». На основі узагальнення поширених тлумачень фінансову поведінку визначено як один із різновидів економічної, що є формою соціальної взаємодії, передбачає оперування коштами і спрямована на отримання певної вигоди (економічної та/або соціально-психологічної).

Фінансова поведінка вкрай неоднорідна, зазвичай її типологізують залежно від таких детермінант, як мотивація (Е. Авраамова, Л. Овчарова, В. Верховін), вектор активності (Н. Тихонова, А. Фенько), наявність або відсутність боргів і заощаджень (Й. Гуннарсон, Р. Валунд, П. Лунт, С. Лівінгстоун, Т. Богомолова, В. Тапіліна) тощо.

У підрозділі «Психологічні механізми індивідуальної, групової та масової поведінки» проаналізовано психологічні механізми та їхні особливості з позиції різних парадигмальних напрямів - біхевіоризму, психоаналізу, когнітивізму тощо. Усі теорії по-різному розуміють механізми поведінки, пояснюючи їх через різноманітні явища (соціальна перцепція, каузальна атрибуція), процеси (зараження, навіювання, наслідування), стани (установка, дисонанс, егоцентризм).

Механізми виявляються на індивідуальному рівні (ідентифікація, рефлексія, ефекти новизни, ореолу, експектації та ін.), міжгруповому (ефекти міжгрупового сприймання) та масовому (зараження, навіювання, наслідування). При цьому деякі механізми можуть функціонувати на всіх рівнях (стереотипізація, захисні) або виконувати подвійні функції (як егоцентризм - захисну та атрибутивну).

Причини активізації механізмів досить різноманітні: задля «зручності» сприймання, досягнення когнітивної відповідності, захисту від небажаних переживань або вивільнення їх.

У підрозділі «Соціально-психологічні моделі та механізми фінансової поведінки» проаналізовано такі підходи до вивчення фінансової поведіки, які звертають увагу на спосіб поведінки, а саме: модель раціонального вибору (Г. Саймон); модель, що враховує «соціальні уподобання» (І. Галочкін); концепція економічної соціодинаміки (Р. Грінберг, А. Рубінштейн); модель «рефлексивної» поведінки (Дж. Сорос); теорія Д. Канемана; теорія жалю (Д. Бел, Г. Лумес, Р. Сагден); теорія обґрунтованої дії (М.Фішбейн, І. Адзен) тощо.

Усі моделі по-різному трактують соціально-психологічні механізми фінансової поведінки, пояснюючи їх через різноманітні явища. Так, психолог Д. Канеман та економіст С. Малахов висвітлюють моделі економічної поведінки через механізми каузальної атрибуції; економіст Г. Саймон та психологи І. Рековська, Г. Соколова - через соціально-психологічний механізм рівня домагань; економісти Р. Гринберг, А. Рубінштейн, психологи Д. Белл, Г. Лумеса, Р. Сагден розкривають захисні механізми економічної поведінки.

У другому розділі «Соціально-психологічний зміст механізмів фінансової поведінки молоді» подається загальна процедура організації дослідження, опис його етапів, обґрунтовується комплекс застосовуваних методів і прийомів, наводяться кількісні результати дослідження.

На першому етапі було проведено опитування з використанням анкети з відкритим запитанням та контент-аналіз отриманих відповідей. У досліджені взяли участь 100 випробуваних 19-23 років, у т. ч. 46 юнаків і 54 дівчини, 50 студентів і 50 представників працюючої молоді.

У результаті виділилися 16 основних компонентів фінансової поведінки: витрати на побутову техніку, операції з депозитами, відкриття власного бізнесу, витрати на одяг, розподіл між близькими та родичами, витрати на поточне проживання, витрати на розваги, розрахунки за кредитом, витрати на навчання, відкладання на «чорний день», витрати на подарунки близьким, друзям, витрати на подарунки собі, витрати на майбутнє житло, витрати на податки.

На другому етапі було проведено опитування з метою диференціації виділених компонентів фінансової поведінки за віком і статтю респондентів, місцем проживання, належністю до соціально-професійної групи, освітою, рівнем доходу та його самооцінкою.

У дослідженні взяли участь 310 випробуваних - жителів Кіровоградської області (143 юнаки і 167 дівчат) віком 19-23 роки, серед них 52 студенти, 62 робітники, 53 працівники сфери обслуговування, 58 працівників сільського господарства, 45 службовців та 40 підприємців.

Результати опитування піддано факторному аналізові. Для визначення статистично значущої різниці між показниками різних соціальних груп використано процедуру порівняння середніх значень за t-критерієм Ст'юдента.

Виділено шість протомоделей фінансової поведінки (задоволення поточних потреб - задоволення довгострокових потреб; орієнтація на задоволення ситуативних потреб - орієнтація на задоволення значущих потреб; видатки на соціально прийнятні витрати - видатки на соціально проблемні витрати; задоволення егоїстичних потреб - задоволення альтруїстичних потреб; придбання конкретних речей - абстрактні фінансові операції; пасивне матеріальне забезпечення - активне матеріальне забезпечення) і проаналізовано особливості їхнього вияву в окремих соціальних групах.

Для чоловіків більш характерним є суб'єктивне задоволення егоїстичних потреб і здійснення конкретних фінансових операцій, тоді як жінки надають перевагу соціально прийнятним витратам та альтруїстичним видаткам, виявляють обережність, пасивність і консерватизм.

Загальна концепція фінансової поведінки робітників має «згорнутий» вигляд: найактуальніші прагнення - задоволення поточних потреб, шляхи досягання - обережність, відкладання та переважна пасивність. Молоді працівники сільського господарства більше за інших схильні до ситуативних, незапланованих витрат. Службовці тяжіють до витрат на поточне проживання. Працівники сфери обслуговування зорієнтовані на соціально схвалювані цінності - альтруїзм, традиціоналізм тощо. Студенти тяжіють до задоволення ситуативних потреб і витрат на подарунки собі та близьким. Підприємці демонструють найвищий рівень активності та прагнення до задоволення егоїстичних потреб.

Високий рівень доходу зумовлює вибір таких протомоделей фінансової поведінки, як задоволення довгострокових запитів, орієнтація на егоїстичні потреби, соціальна неприйнятність, конкретність фінансових операцій.

Оцінка власного матеріального добробуту пов'язана з рівнем доходу та варіативністю фінансової поведінки. Так, із зростанням такої оцінки збільшується рівень задоволення егоїстичних потреб та зменшується орієнтація на соціально прийнятні витрати, підвищується активність суб'єкта в просторі економічних відносин.

У ході з'ясування факторно-семантичного наповнення соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки молоді реалізувався третій етап емпіричного дослідження. Він включав два підетапи: перший - пілотажне опитування з метою уточнення психологічного інструментарію; другий - виявлення соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки молоді та визначення особливостей їхнього функціонування залежно від віку, статі, соціальної групи, освіти, місця проживання, рівня доходу та його самооцінки.

Загалом вибірка другого підетапу охоплювала 336 випробуваних 19-23 років (188 юнаків і 205 дівчат), із них 52 студенти, 50 робітників, 53 працівники сфери обслуговування, 54 працівники сільського господарства, 46 службовців, 46 підприємців, 35 домогосподарок. З метою уточнення можливих тенденцій розвитку механізмів фінансової поведінки із віком для порівняння обстежено групу з 57 осіб віком 35-50 років.

Кожному випробуваному було запропоновано опитувальник, який містив виділені на попередньому етапі 16 компонентів фінансової поведінки, а також методики: «шкала суб'єктивного благополуччя», «діагностика реальної структури ціннісних орієнтацій особистості» в адаптації С.С. Бубнової, «методика діагностики соціально-психологічних настановлень особистості в мотиваційно-потребовій сфері» О.Ф. Потьомкіної, «методика діагностики рівня суб'єктивного контролю» Дж. Роттера; «діагностика емоційної спрямованості особистості»; «методика діагностики типу узагальнення мислення»; «діагностика стратегій імпунітивної поведінки в конфліктних ситуаціях».

У результаті факторного аналізу індикатори, що відображають взаємозв'язки, які лежать в основі соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки, об'єдналися в групи (фактори). Таким чином було виявлено психологічні способи регуляції особистістю своїх когнітивних, мотиваційних та поведінкових настановлень у сфері фінансової діяльності.

Зміст шести факторів, які виділилися, було взято за смислову основу загальних механізмів фінансової поведінки молоді: уникання бідності, альтруїстична самоактуалізація, гедоністичне самоствердження, діяльнісна самореалізація, споглядальне самоствердження, раціональне структурування, емоційне відсторонення, антиципація добробуту.

Кожний із цих факторів мав достатній рівень статистичної значущості, але їхній сумарний вклад у дисперсію становив усього 28%. У зв'язку із цим зроблено висновок про те, що фінансова поведінка молоді як цілісний соціально-психологічний феномен не сформувалася, а отже, немає достатніх підстав для розробки універсальної моделі такої поведінки.

Виявилося, що найбільш чіткою, сформованою, цілісною і певним чином еталонною є фінансова активність підприємців. Професійна самореалізація, необхідність конструктивно керувати фінансами, потяг до соціального самоствердження, інтуїтивне і/або свідоме відчуття грошових потоків та інші особистісні й соціальні чинники зумовили досить ефективне пристосування підприємців до сучасних економічних реалій. Механізми, які активують їхню фінансову поведінку, ми визначили як «еталонно» - підприємницькі: соціальне самоствердження, гедоністична самореалізація, фінансовий самоконтроль, афіліація, ситуативна компенсація, раціональна конкретизація, суб'єктивне самозбереження, діяльнісна самореалізація, етична раціоналізація, раціональна обачність, інтернальна саморегуляція, накопичення, комунікативна компенсація.

Наступним кроком стало визначення окремих моделей фінансової поведінки респондентів та виділення в їхніх межах механізмів, що пояснюють функціонування кожної моделі. Такими моделями є: задоволення поточних потреб, раціонально-структурована самореалізація, пасивно-імпульсивні витрати, альтруїстичні витрати, конкретні витрати та соціально прийнятні витрати.

Названі моделі активуються переважно загальними, а також «еталонно» - підприємницькими і специфічними механізмами (до останніх належать емоційний контроль, споживацька компенсація, відволікання та егоїстичне самоствердження). Модель «задоволення поточних потреб» спирається на механізми альтруїстичної самоактуалізації, гедоністичного самоствердження, діяльнісної самореалізації, емоційного контролю, споживацької компенсації, раціонального структурування. «Раціонально структурована самореалізація» містить механізми раціональної обачності, емоційного відсторонення, раціонального структурування, уникання бідності, альтруїстичної самоактуалізації, відволікання. До моделі «пасивно-імпульсивні витрати» входять механізми гедоністичного самоствердження, ситуативної компенсації, емоційного відсторонення, раціонального структурування, відволікання. Модель «альтруїстичні витрати» формується з механізмів споглядального самоствердження, діяльнісної самореалізації, емоційного відсторонення, раціонального структурування, відволікання, егоїстичного самоствердження. Модель «конкретні витрати» реалізовуються за допомогою механізмів ситуативної компенсації, альтруїстичної самоактуалізації, діяльнісної самореалізації. Функціонування моделі «соціально прийнятні витрати» забезпечують механізми фінансового самоконтролю, відволікання, раціональної обачності, альтруїстичної самоактуалізації, емоційного відсторонення, раціонального структурування.

Загалом фінансова поведінка української молоді як великої соціальної групи перебуває на стадії формування. Ступінь успішності, пристосованості, ефективної реалізації та конструктивності фінансової поведінки відображає система інтенсивного функціонування соціально-психологічних механізмів, які впливають на рівень активності, формування та інтеграції нових моделей фінансової поведінки. Окремі її моделі відображають обережність, стриманість та поступовість, острах перед можливим програшем, бажання самоствердитися тощо. Тому постає питання про розвиток, формування, адаптацію, компетентну економічну соціалізацію української молоді в сучасних умовах.

У третьому розділі «Особливості функціонування соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки в різних групах молоді» визначено соціально-психологічну природу дії механізмів в окремих соціально-професійних групах, з'ясовано статеві та вікові відмінності їхнього функціонування.

Механізм «уникання бідності» посилюється з віком, активізуючи індивідуалістські тенденції досягання матеріальних статків. Важливими чинниками, що впливають на ступінь вияву цього механізму, є також рівень доходу та його самооцінка: чим вищий цей рівень, тим менше актуалізується механізм. Рівень доходу варіює суб'єктивне відчуття захищеності та постає «гарантом» соціального і матеріального забезпечення. Найвищим ступінь актуалізації цього механізму є в працівників сільського господарства.

Механізм «альтруїстичне самоствердження» теж виявив залежність від віку: його значущість поступово зростає. Найвищий рівень такого механізму демонструють службовці та домогосподарки, які за рахунок альтруїстичних видатків прагнуть отримати соціальне визнання. Прояв цього механізму диференціює й рівень доходу: респонденти з високими статками більше націлені на гроші та матеріальний добробут, а з низькими - на альтруїстичні видатки.

Механізм «гедоністичне самоствердження» істотно корелює з формою освіти. Найвищий рівень актуалізації цього механізму виявляє молодь із неповною вищою та середньою спеціальною освітою, а найнижчий - із повною вищою освітою. Особливо виразно «гедоністичне самоствердження» проявляється в студентів: молодь, яка навчається і живе за рахунок батьків, більше схильна до витрат на різноманітні задоволення.

Механізми «споглядальне самоствердження» та «діяльнісна самореалізація» мають відчутний ґендерний відтінок і можуть характеризуватися як переважно «жіночий» або «чоловічий» відповідно. Найвищий рівень вияву механізму «діяльнісна самореалізація» продемонстрували підприємці. Працівникам сфери обслуговування найбільше властивий механізм «споглядальне самоствердження». Вікову динаміку функціонування цих механізмів відображає зниження ступеня «споглядального самоствердження» та підвищення «діяльнісної самореалізації». Із віком посилюється тенденція до фінансової самовизначеності, конкретних форм монетарної діяльності та орієнтація на індивідуальні моделі досягання добробуту.

Співвідношення дії механізмів «раціональне структурування» та «емоційне відсторонення» проявилося в тому, що в респондентів віком 19-21 рік переважає «емоційне відсторонення», а у віці 22-23 роки інтенсивнішим стає «раціональне структурування». Крім того, виявилося, що механізм «емоційне відсторонення» набуває різного функціонального відтінку залежно від віку: у молодому віці він сприяє комфортному існуванню в системі батьківських фінансових ієрархій, а в середньому - дає змогу адаптуватися до гетерогенного впливу іззовні. Простежується перевага жіночих виборів на користь «емоційного відсторонення», а чоловічих ? «раціонального структурування».

Найвищий рівень актуалізації механізму «антиципація добробуту» продемонструвала група підприємців, які не лише інтуїтивно передчувають шляхи досягання добробуту, а й за допомогою їх будують своє майбутнє. Цей механізм найінтенсивніше діє в умовах високого рівня доходу. Високі прибутки сприяють процесам передбачення, планування, продукування дійових і конструктивних моделей фінансової поведінки, які є основою досягання матеріального добробуту та самореалізації в економічній сфері.

У процесі аналізу виділилося «ядро» досліджуваного явища ? такий собі психоемоційний комплекс, що є інтегральним поєднанням кількох компонентів фінансової поведінки: «відкриття власного бізнесу», «операції з депозитами», «витрати на податки». Сукупність цих компонентів відображає наявність підвищеного напруження у відповідній сфері фінансової поведінки. Ці її новітні форми забезпечують і символізують інтеграцію особи в активну економічну діяльність. Різні компоненти та протомоделі фінансової поведінки так чи інакше протиставляються або порівнюються з можливістю відкриття власної справи, операціями з депозитами, сплатою податків.

Психологічний зміст «ядра» фінансової поведінки полягає в тому, що молодь міркує про відкриття власної справи. Свій бізнес сприймається як надійний шлях до матеріального забезпечення і соціального самоствердження, емоційного задоволення, професійної самореалізації та ін. Це питання хвилює більшість молодих людей, хоча лише невелика частина їх наважується на такий крок.

У процесі виокремлення соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки молоді проявилися сильніші соціальні чинники, що ієрархізують соціальний простір та є домінантними щодо самих цих механізмів. Це дало підстави говорити про істотний вплив широкого соціального контексту функціонування особистості, у якому й відбувається дія механізмів.

Модель відображає сукупність внутрішніх складових фінансової поведінки молоді (її психоемоційного ядра та восьми основних механізмів), включеної в широкий соціальний контекст як основне середовище її здійснення.

Так, до соціальних уявлень про успішну людину входить ефективна фінансова реалізація. Соціум «підштовхує» особистість до дійового вияву. Ці процеси відображають механізми «антиципація добробуту», «діяльнісна самореалізація» і «раціональне структурування». Провідні орієнтації суспільства споживання, стереотипи «красивого» життя втілено в механізмах «гедоністичне самоствердження», «споглядальне самоствердження» та «емоційне відсторонення». Бажання приєднатися до більшості, потреба бути прийнятим, соціально схвалюваним виявляється через механізми «альтруїстична самоактуалізація» та «уникання бідності».

Отже, фінансова поведінка - суто соціальне явище, зумовлене культурними, історичними, економічними чинниками тощо. Її можна розглядати як систему адаптації, що стабілізує, орієнтує, захищає. Підвищення прибутків або видатків, схильність до марнотратства або імпульсивних витрат відображають особливості психологічної організації людини, її стани, прагнення, дитячий травматичний досвід, соціальний статус тощо.

Системно актуалізовані соціально-психологічні механізми фінансової поведінки утворюють неповторний профіль кожної окремої особи, виконуючи функції відповідно до усвідомлюваних або неусвідомлюваних життєвих завдань і перспектив.

Висновки

За результатами дослідження визначено зміст і природу соціально-психологічних механізмів, які лежать в основі формування фінансової поведінки молодих громадян України в умовах переходу суспільства до ринкових відносин, що дає можливість зробити такі висновки.

1. Фінансова поведінка як один із різновидів економічної, є формою соціальної взаємодії (на основі соціального самоствердження, альтруїстичної самоактуалізації, діяльнісної самореалізації), що передбачає оперування коштами (шляхом фінансового самоконтролю, ситуативної компенсації, раціонального структурування, накопичення) і спрямована на отримання економічної та/або соціально-психологічної вигоди (через гедоністичне самоствердження, раціональну обачність, уникання бідності, споглядальне самоствердження).

2. Фінансова поведінка молоді як цілісне соціально-психологічне явище в сучасному українському суспільстві не сформувалася. Достатній рівень сформованості, структурованості та регульованості має лише фінансова діяльність молодих підприємців. Фінансова поведінка інших груп молоді є мало цілеспрямованою, розпадається на окремі ситуативні варіанти.

3. Здійснення різноманітних моделей фінансової поведінки молоді забезпечують соціально-психологічні механізми, які надають їй своєрідного змісту та спрямування. Механізм «уникання бідності» орієнтує на передбачення майбутнього та обережне досягання добробуту. «Альтруїстична самоактуалізація» спрямовує на досягнення й підтримку соціального статусу, зумовлені соціальними цінностями та психосоціальними потребами. «Гедоністичне самоствердження» інтенсифікує поведінку, націлену на задоволення власних запитів, реалізацію бажань. «Діяльнісна самореалізація» актуалізовує поведінку, спрямовану на практичний вияв можливостей, відповідальну та активну позицію особистості. «Споглядальне самоствердження» характеризує пасивну спрямованість на досягнення й підтримку високого матеріального добробуту та соціального статусу, посилює потребу в емоційному комфорті. «Раціональне структурування» актуалізує настановлення на конструктивний вибір і розподіл, інтенсифікує впорядкування й регуляцію життєдіяльності. «Емоційне відсторонення» характеризується відмовою від активної позиції і свідомої регуляції себе та діяльності, наданням переваги задоволенню емоційних запитів. «Антиципація добробуту» втілюється в не завжди усвідомлюваних прагненнях до новітніх моделей поведінки, активізує бажання самореалізуватися.

4. Механізми фінансової поведінки молоді мають певну специфіку залежно від окремих соціально-психологічних та демографічних характеристик респондентів. «Уникання бідності» найбільше інтенсифікується із зниженням рівня доходу. Дохід у цьому разі варіює суб'єктивне відчуття захищеності та стає гарантом соціального і матеріального забезпечення. «Альтруїстичне самоствердження» виявляє високий ступінь залежності від вікових змін: із віком значущість самоствердження за рахунок альтруїстичних дій зростає. «Гедоністичне самоствердження» виразніше актуалізується в студентів: молодь, яка навчається і живе переважно за рахунок батьків, більше схильна до самозадоволення, реалізації власних бажань тощо. Механізми «раціональне структурування» та «емоційне відсторонення» мають відчутний ґендерний відтінок і можуть характеризуватися як переважно «чоловічий» або «жіночий» відповідно. Актуалізація механізмів «споглядальне самоствердження» і «діяльнісна самореалізація» визначає, відповідно, пасивний або активний стилі та особливості фінансових орієнтацій. «Антиципація добробуту» найінтенсивніше діє за високого рівня доходу, сприяє процесам передбачення, планування, продукування конструктивних моделей фінансової поведінки.

5. Виділилося своєрідне «ядро» фінансової поведінки ? психоемоційний комплекс. Молодь інтуїтивно відчуває і/або усвідомлює, що шлях до заможності лежить через відкриття власної справи, і відповідно оцінює свої можливості. Проте більшість на таку активність не наважується, натомість актуалізується їхня пасивна позиція у сфері фінансової поведінки.

Дія соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки відбувається в залежності від широкого соціального контексту, який справляє істотний вплив на перебіг такої поведінки і стає вирішальним чинником її розвитку на сучасному етапі.

Перспективи подальшої роботи вбачаємо в дослідженні: співвідношення та взаємодії індивідуальних і соціально-психологічних механізмів фінансової поведінки; мотиваційних, когнітивних, емоційних аспектів фінансової поведінки; місця психоемоційного комплексу - ядра фінансової поведінки в структурі індивідуальної суб'єктності.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Соціально-психологічні механізми фінансової поведінки / В.В. Мяленко // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави: зб. наук. праць: статті. / За заг. ред. М.М. Слюсаревського. - К.: Міленіум, 2005. - Вип. 4. - С. 319-325.

2. Форми фінансової поведінки молоді / В.В. Мяленко // Проблеми загальної та педагогічної психології: зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України: статті / За ред. С.Д. Максименка. - К.: ГНОЗІС, 2006. - Т. 8. - Вип. 7. - С. 226-231.

3. Психологічна структура фінансової поведінки молоді / В.В. Мяленко // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави: зб. наук. праць: статті / За заг. ред. М.М. Слюсаревського. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 5-6. - С. 300-308.

Размещено на Allbest.ru