Психологічні особливості професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України та шляхи її удосконалення

Размещено на http://allbest.ru

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ВНУТРІШНІХ СПРАВ МВС УКРАЇНИ

УДК 351.74.57

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ПІДРОЗДІЛІВ ЦИВІЛЬНОЇ ОХОРОНИ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ОХОРОНИ ПРИ МВС УКРАЇНИ ТА ШЛЯХИ ЇЇ УДОСКОНАЛЕННЯ

Спеціальність: 19.00.06 - юридична психологія

Павліченко Андрій Петрович

КИЇВ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі юридичної психології Київського національного університету внутрішніх справ МВС України.

Науковий керівник

кандидат психологічних наук, професор Андросюк Вячеслав Георгійович, Київський Національний університет внутрішніх справ, професор кафедри юридичної психології

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Казміренко В'ячеслав Петрович, Інститут соціальної та політичної психології АПН України, завідувач лабораторії фундаментальних і прикладних проблем спілкування (м. Київ)

кандидат психологічних наук Кондрюкова Вікторія Вікторівна, Науково-дослідний інститут МВС України, провідний науковий спеціаліст (м.Київ)

Захист відбудеться “ 24 “ жовтня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.01 Київського національного університету внутрішніх справ України за адресою: 03035, м. Київ, Солом'янська пл., 1

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ України

Автореферат розісланий “ 3 “ серпня 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.І. Казміренко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Системне реформування органів внутрішніх справ України зумовлене викликами державного значення, пов'язаними з просуванням України до цивілізованих соціальних та правових стосунків європейського рівня. Відповідні вимоги до ефективності діяльності правоохоронних органів України зумовлені також певними чинниками загострення криміногенної обстановки та зростання різних форм злочинності. Саме тому подальший розвиток науково-обгрунтованого підходу до організації професійної діяльності всіх без винятку підрозділів та служб МВС України слід визнати безумовно актуальним.

Державна служба охорони МВС України займає чільне місце в системі органів внутрішніх справ, здійснюючи охорону майна, грошових коштів, підприємств та особистої безпеки населення, сприяючи соціальній, економічній стабільності та розвитку економіки держави. Ефективність функціонування служби суттєвим чином зумовлена якістю її суб'єктів - працівників Державної служби охорони.

Служба психологічного забезпечення ДСО МВС України, створена в листопаді 1997 року з метою сприяння ефективності діяльності міліціонерів та працівників підрозділів цивільної охорони ДСО, безумовно здійснила певний внесок в удосконалення діяльності працівників міліції. Проблеми ж використання психологічних знань у професійній діяльності працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони залишились невирішеними. Теоретико-компілятивний аналіз літературних джерел з визначеної проблеми, наявний на сьогодні досвід професійного відбору та підготовки фахівців як ДСО, так і інших спеціалізованих структур дозволяють окреслити перспективу та спрямованість тих психологічних досліджень у цій галузі, які мають практичне, і, певною мірою, теоретичне значення.

Існує значна кількість літературних першоджерел, які відображають дослідження конкретних методичних та організаційно-управлінських аспектів відбору та діяльності персоналу (Б.Г. Бовін, В.А. Варламов, М.В. Виноградов, А.І.Єрмачков, В.П.Зінченко, О.Є.Іванова, В.П.Казміренко, Л.М. Колодкін, Ю.Ф. Лазарєв, В.І. Лебедєв, Б.Ф.Ломов, В.Г.Лоос, В.С.Медведєв, Г.М. Мякішев, Л.В. Нікандрова, Ю.А.Трофімов та ін.), присвячені узагальненим перелікам якостей працівників окремих служб органів внутрішніх справ (Д.О.Александров, М.В.Андреєв, В.І. Барко, В.Ф.Березін, Л.І.Казміренко, І.О.Котенєв, М.І.Мар'їн, О.В. Шаповалов, Г.А. Філанович, В.І.Черненілов, Г.О.Юхновець, С.І.Яковенко, В.М.Ялтонський та ін.).

Таким чином, виходячи з констатації відсутності конкретних теоретичних підступів та практично-спрямованих розробок з проблематики професійного відбору та професійно-психологічної підготовки працівників підрозділів цивільної охорони, можна вважати професіографічне дослідження діяльності працівників охорони та їх професійно-значущих якостей, актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є галузево-прикладним і є складовою частиною виконання п.1.9. «Комплексного плану поліпшення роботи та подальшого розвитку служби психологічного забезпечення МВС України» в частині розробки кваліфікаційних вимог ( професіограм) основних спеціальностей ДСО та Плану науково-дослідної роботи кафедри юридичної психології Київського Національного університету внутрішніх справ за темою «Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик основних категорій фахівців МВС України».

Мета і завдання дослідження полягає у здійсненні психологічного аналізу професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України та розробці науково-обґрунтованих пропозицій стосовно організації професійного відбору, формування і розвитку професійно-значущих якостей фахівців, що сприятиме підвищенню ефективності їх службової діяльності. Завданнями дисертаційного дослідження є:

1) конкретизація методологічних та методичних засад психологічного вивчення професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони України;

2) опрацювання визначальних умов та чинників професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони;

3) професіографічне дослідження основних посадових категорій працівників підрозділів цивільної охорони ДСО з розробкою психограм з відповідними критеріальними частинами;

4) проведення апробації робочого варіанту психограм за спеціалізованими напрямами професійної діяльності підрозділів цивільної охорони та надання пропозицій щодо їх використання в організації професійно-психологічної підготовки;

5) визначення основних напрямів удосконалення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО та їх методичного забезпечення;

Гіпотезою нашого дослідження є те, що урахування психологічних особливостей професійної діяльності цивільних охоронців ДСО, визначення критеріїв діагностики комплексу професійно-важливих якостей та організація відповідної роботи по їх удосконаленню сприятиме суттєвому підвищенню ефективності діяльності та формуванню особистості професіонала - цивільного охоронця.

Об'єктом дослідження є професійна діяльність працівників підрозділів цивільної охорони ДСО при МВС України

Предмет дослідження - психологічні чинники, які опосередковують та зумовлюють ефективність службової діяльності працівників підрозділів цивільної охорони ДСО при МВС України.

Методи дослідження. Основу загальної та приватної методології дисертаційного дослідження склали загально- та конкретно- психологічні теорії та зумовлені ними методологічні принципи, зокрема:

1) теорія єдності свідомості та діяльності (С.Д.Максименко, О.М. Леонтьєв, Б.Г.Ананьєв, С.Л. Рубінштейн, Б.Ф. Ломов);

2) системно-структурний підхід до вивчення особистості (В.С. Мерлін, О.Г. Ковальов, К.К. Платонов, В.П.Казміренко, В.М.Синьов, В.В.Рибалка);

3) системно-структурний підхід до аналізу професійної діяльності (П.К.Анохін, Е.Г.Юдін, В.Д. Небиліцин, С.П.Бочарова, О.Є.Маноха та ін);

4) теоретико-методологічні засади психології юридичної діяльності (М.В.Костицький, О.М.Столяренко, С.І.Яковенко, В.С.Медведєв, О.М.Морозов, Я.Ю.Кондратьєв, Л.І.Казміренко, Г.О.Юхновець, Д.О.Александров);

5) принципи методології професіографічних досліджень (В.Н. Гуревич, О.М. Іванова, Є.О. Клімов, Б.В. Кулагін).

Проведення емпіричної частини дослідження забезпечувалось низкою наступних конкретно психологічних методів: інформаційно-пошукових, професіографічних, психодіагностичних, методів формуючого експерименту та методів варіаційної статистики, згідно яких експериментальний масив даних, отриманих при тестологічній констатації та формуванні відповідних професійно-важливих якостей, було піддано математико-статистичній обробці з обрахуванням середніх значень та дисперсії, t- критерію Ст'юдента, кореляційного аналізу рангів Спірмена.

Організація та етапи дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 2005-2007 рр. та, згідно програми, складалося з таких етапів:

1) теоретико-науковий аналіз проблеми ( опрацювання літературних джерел, безпосереднє ознайомлення з фаховими дослідженнями, досвідом організації професійної психографічної роботи), формулювання гіпотез та опрацювання методології дослідження (2005 рр.);

2) накопичення емпіричного матеріалу, його математико-статистична обробка та узагальнення, розробка професіограм основних посадових категорій працівників підрозділів цивільної охорони ДСО (2005-2006 р.р.);

3) розробка, апробація та безпосереднє впровадження методичних рекомендацій, спрямованих на підвищення рівня професійної підготовки працівників ДСО, здійснені на базі Вінницького вищого професійного училища Департаменту ДСО при МВС України (2006-2007 рр.).

Експертне опитування з метою з'ясування меж та визначеності психодіагностичного обстеження здійснювалось в містах Києві, Житомирі та Вінниці за допомогою стандартних професіографічно-орієнтованих опитувальників, розроблених фахівцями кафедри юридичної психології КНУВС. В якості експертів було задіяно 650 працівників ДСО (командири підрозділів цивільної охорони) та керівники підприємств всіх форм власності, а також кредитно-фінансових установ, яким, згідно договорів та домовленостей підрозділами ДСО України надавались визначені послуги. Психодіагностика ПВЯ працівників конкретних фахових напрямів цивільної охорони, диференційованих за різними категоріями професійної готовності, здійснювалась на базі підрозділів ДСО м. Києва, Житомирської та Вінницької областей. Виходячи з загальної чисельності особового складу ДСО вказаних областей, обстеженню було піддано 580 працівників цивільної охорони ДСО. Кількість обстежених відповідає вимогам достатності обсягу вибірки на рівні ймовірності Р?0,1. Працівників підібрано з урахуванням досвіду роботи (стаж роботи на посаді, що вивчається, не менше трьох років), достатньо високих показників діяльності, фізичного та психічного здоров'я.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

вперше:

- здійснено системний психологічний аналіз умов діяльності цивільних охоронців ДСО України на основі структурно-функціонального та теоретико-психологічного підходу, опрацьовано підходи щодо практичного використання психологічних знань в професійній діяльності зазначених фахівців;

- визначено можливості застосування психологічних знань для підвищення ефективності вирішення професійних завдань цивільних охоронців ДСО;

- обгрунтовані психологічні характеристики діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України;

- запропонована та апробована модель методичного забезпечення для вдосконалення професійної діяльності цивільних охоронців ДСО та формування їх професійно-психологічної готовності.

удосконалено:

- систему уявлень про психологічне опосередкування професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО України;

- комплекс методик стосовно професіографічного обстеження фахівців цивільної охорони;

- методичне підгрунтя психологічного моніторингу професійної діяльності цивільних охоронців в напружених та екстремальних умовах;

набули подальшого розвитку:

- методологічні підходи щодо удосконалення організації професіографічних досліджень в системі правоохоронних органів в Україні;

- положення про доцільність та спрямованість професійної психологічної підготовки та підвищення кваліфікації працівників ДСО МВС України;

- уявлення про складові професійної психологічної готовності фахівців-цивільних охоронців Державної служби охорони МВС України;

Практичне значення отриманих результатів полягає у:

- обґрунтуванні професійних вимог до особистості цивільних працівників охорони ДСО та впровадженні їх на рівні умов удосконалення професійної діяльності в процес професійного відбору кандидатів на роботу;

- їх урахуванні в наукових дослідженнях, присвячених подальшому розвитку теорії та практики професіографії, розробці вимог до професіонала та основ роботи в команді;

- використанні фахівцями служби психологічного забезпечення МВС України по підвищенню ефективності службової діяльності та розробці методів профілактики професійної деформації (Акт впровадження № 797 від 21.02.08 р.);

- їх реалізації в навчальному процесі - при викладанні у вищих навчальних закладах МВС України психологічних дисциплін, при підвищенні кваліфікації працівників МВС України (Акт впровадження №.95 від 22.02.08 р.).

Результати дисертаційного дослідження з дозволу Департаменту Державної служби охорони при МВС України були апробовані в підрозділах управлінь та відділів ДСО при ГУМВС-УМВС України в мм. Києві, Вінниці та Житомирі, училищах професійної підготовки працівників охорони .

Узагальнені результати проведеної апробації робочого варіанту професіограм на основні посадові категорії працівників підрозділів цивільної охорони, їх критеріальні частини та надані пропозиції щодо їх використання направлено до Департаменту служби охорони при МВС України для прийняття відповідного управлінського рішення.

Особистий внесок здобувача. Відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри юридичної психології Київського Національного університету внутрішніх справ за темою “Розробка професіограм та кваліфікаційних характеристик деяких категорій фахівців МВС України” самостійно вивчався конкретний фаховий рівень (працівники підрозділів цивільної охорони ДСО). Результати роботи впроваджені в практику професійного психологічного відбору у відділах ДСО при ГУМВС мм. Вінниці і Житомира, в навчальний процес КНУВС та училищ професійної підготовки працівників охорони ГУМВС мм. Вінниці та Житомира.

Апробація результатів дисертації. Матеріали досліджень викладені у виступах на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної психології» (Київ, 2006 р.), Міжвідомчій конференції «Профілактичні аспекти боротьби з незаконним обігом наркотичних речовин» (Київ, 2007), Всеукраїнській міжвідомчій конференції «Психологічна допомога дітям вразливих категорій» (Луцьк, 2008), Науково-теоретичній конференції «Філософські, методологічні та психологічні проблеми права» (Київ, 2008), на міжкафедральному семінарі в КНУВС (2008 р.). психологічний професійний цивільний охоронець

Публікації. За матеріалами дослідження опубліковано 5 друкованих праць, в т.ч.3 статті в фахових наукових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Зміст роботи викладено на 174 сторінках друкованого тексту, який доповнено 18 сторінками використаних джерел та 5 додатками на 102 сторінках та відображено в 16 таблицях по тексту дисертації.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі наведено аргументацію актуальності теми дисертаційного дослідження, розкрито мету та перелік основних дослідницьких завдань, визначено теоретико-методологічні засади на рівні загальної методології та конкретних методів дослідження, висвітлено наукову новизну і практичне значення отриманих результатів, наведено дані стосовно апробації та впровадження результатів роботи в практику і навчальний процес, подано перелік публікацій автора.

Перший розділ роботи «Психологічна сутність професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України» складається з двох підрозділів, в яких відображено підходи автора до дослідження проблеми, які ґрунтуються на аналізі історичного та сьогоденного професіографічного досвіду, наводиться структурно-функціональний аналіз професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони ДСО при МВС України.

У першому підрозділі «Теоретичні та методологічні підходи до вивчення професійної діяльності» здійснюється аналітичний екскурс стосовно наукового вітчизняного та закордонного професіографічного доробку, який спроможний сприяти дослідженню та виявленню найбільш продуктивних шляхів удосконалення професійної діяльності цивільних охоронців ДСО МВС України. Наріжною, стосовно вивчення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО України, є теорія діяльності О.М.Леонтьєва, яка розкриває її структурно-функціональні основи, фундаментально пояснює філо- та онтогенез людського буття. Разом з тим, коли йдеться про професійну діяльність, вкрай важливим є особистісний зміст цієї діяльності. Поняттям, яке найбільш ефективно може пояснити сутність становлення професіонала, формування його психіки є поняття вчинку ( В.В.Бахтін, О.М.Ткаченко, В.А.Роменець, В.О.Татенко). Саме у вчинку знаходить свою поєднаність суб'єктна парадигма С.Л.Рубінштейна та вчинкова парадигма вищеназваних авторів. Відтак фахівець може визначатись як суб'єкт професійної діяльності лише за умови наявності в його інструментальному арсеналі здатності до вчинку, а в системі мотивів - прагнення його здійснити.

Система відбору персоналу і подальшої роботи з ним в органах внутрішніх справ України грунтується на виявленні професійно-важливих якостей, які зумовлюють можливості та спроможності фахівця в професійній діяльності і відображають як генетично визначені риси ( перш за все психофізіологічні), так і набуті прижиттєво. Стосовно ж підрозділів цивільної охорони констатується повна відсутність будь-яких принаймні теоретичних розробок, не кажучи вже про конкретні професіографічні описи та відповідні психограми з критеріальними частинами професійно-важливих якостей цивільних охоронців ДСО МВС України, які мають бути їм притаманні та на розвиток яких повинна бути скерована формуюча та розвиваюча психологічна робота.

Другий підрозділ роботи «Особливості професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України» відображає результати структурно-функціонального аналізу та експертного оцінювання службової діяльності підрозділів цивільної охорони ДСО МВС України як основи організації її психологічного забезпечення, перш за все в частині професійного психологічного відбору та професійно-психологічної підготовки. Констатується, що згідно Положення про цивільну охорону ДСО при МВС України, затвердженому наказом МВС України № 1430 від 25.11.2003 р. можна визначити такі основні посадові категорії цивільних охоронців:

а) охоронник групи реагування цивільної охорони (охоронник ГРЦО);

б) охоронник по охороні кредитно-фінансових установ (охоронник по охороні КФУ);

в) охоронник по охороні об'єктів (охоронник по ОО);

г) інкасатор служби інкасації спецпідрозділу міліції охорони (СПМО) “Титан”.

Кожній з зазначених категорій цивільних охоронців притаманне виконання конкретного переліку функціональних обов'язків, зміст яких зумовлюється певними психологічними чинниками - часовим регламентом безпосереднього виконання обов'язків; технічною та технологічною насиченістю; високим рівнем залежності від об'єктивних чинників зовнішнього середовища (кліматичні та погодні умови; перебування зовні та в приміщенні; несприятливі санітарно-гігієнічні умови праці тощо); соціальною комунікативністю, широким спектром використання заходів фізичного та психологічного впливу на правопорушників та злочинців в межах, передбачених чинним законодавством та посадовими інструкціями; виконанням службових обов'язків в стресогенних та екстремальних умовах.

До специфічних рис професійної діяльності цивільних охоронців ДСО слід віднести одночасний прояв деяких особливостей виконання службових обов'язків, зокрема, поєднання монотонії, рутинності, стереотипності професійних дій з постійним ризиком виникнення раптових нештатних ситуацій, в яких доводиться реагувати миттєво, позбавляючись від звичних стереотипів, прискорено оцінюючи обстановку та реалізуючи високий рівень саморегуляції та самоконтролю.

Стосовно переліку найбільш суттєвих знань, вмінь та навичок, які забезпечують ефективне виконання службових обов'язків, ми вважаємо, що працівники цивільної охорони ДСО повинні:

1) знати оперативну обстановку та особливості об'єктів, які ними охороняються, можливі місця та ділянки проникнення злочинців, підходи та під'їзди до них, володіти навичками її відстеження;

2) досконало знати основні типові ( штатні) та екстремальні (позаштатні) службові ситуації, їх структуру та варіативність;

3) вміти надавати допомогу та взаємодіяти з працівниками ДСО по забезпеченню контрольно-пропускного режиму, в боротьбі з крадіжками та правопорушеннями;

4) вміти використовувати штатне спорядження та спецзасоби, дотримуватись правил радіообміну та спеціальних сигналів;

5) володіти навичками доцільної поведінки у визначених службових ситуаціях;

6) володіти навичками діагностики психічних станів та намірів громадян, їх перевірки;

7) володіти технологіями запобігання та припинення протиправних дій.

Інакше кажучи, професійна діяльність працівників цивільної охорони ДСО відноситься до категорії складних, екстремальних видів людської професійної діяльності. Тому лише системний підхід, який органічно поєднує проблематику дослідження детермінант та умов професійної діяльності, точності і неупередженості професійного психологічного добору, організації професійної психологічної підготовки та патронування працівників спроможний сприяти підвищенню ефективності службової діяльності поряд зі збереженням високого особистісного потенціалу самих виконавців.

В другому розділі дисертації « Вивчення професійної діяльності та професійно-важливих якостей працівників підрозділів цивільної охорони ДСО», який складається з двох підрозділів, розкриваються результати професіографічного дослідження діяльності цивільних охоронців ДСО МВС України та пропонується модельне уявлення щодо професіограми обстежених категорій фахівців. Зокрема, перший підрозділ другого розділу «Методичні засади вивчення професійної діяльності та професійно-важливих якостей працівників цивільної охорони ДСО МВС України» присвячений обґрунтуванню методичних підходів та принципів конкретного професіографічного дослідження. Наявний досвід проведення аналогічних професіографічних досліджень в системі військових підрозділів, служб та напрямів діяльності МВС України дозволили опрацювати та модифікувати відповідний методичний комплекс експериментального вивчення чинників професійної діяльності та професійно-значущих якостей працівників цивільної охорони ДСО на кожному дослідницькому рівні.

Зокрема, психофізіологічний рівень зумовлений необхідністю врахування психофізіологічних особливостей особистості та ступеню їх відповідності вимогам конкретної професійної діяльності. Психологічний рівень визначає закономірності пізнавальної, емоційної та вольової сфер особистості; цілі, мотиви, інтереси, потреби, схильності, здібності ( загальні та спеціальні), риси характеру певного працівника. Соціально-психологічний рівень визначає закономірності психічних проявів, які обумовлені включенням особи в різні соціальні зв'язки ( соціальні установки, позиції, процеси адаптації і соціалізації, психологічну сумісність тощо), а також психологічні характеристики реального соціального оточення ( міжособистісні відносини, традиції, змагальність, суспільна думка, групові настрої тощо).

За допомогою визначеного комплексу експериментально-психологічних методик обстеженню підлягали відмінні групи професіоналів - з більш високим та нижчим рівнем професійної успішності. Конкретні якості та властивості, які відповідали достовірним математико-статистичним критеріям було внесено до переліку ПВЯ працівників цивільної охорони ДСО, що й дозволило в подальшому сформулювати відповідні професіографічні висновки як основу для опрацювання прогнозованих фахових професіограм.

В другому підрозділі «Аналіз результатів дослідження професійно-важливих якостей працівників цивільної охорони ДСО МВС України» наводяться дані психодіагностичного обстеження масиву піддослідних та опис професіограм конкретних категорій цивільних охоронців. Конкретні психологічні вимоги щодо професійно-важливих якостей працівників відображаються в психограмі професії на всіх рівнях та підструктурах особистості фахівця - від конкретних психомоторних функцій до характерологічних рис та спрямованості особистості.

Зокрема, цивільним охоронникам по охороні об'єктів повинні бути притаманні рішучість, здатність до самоконтролю та самовладання, комунікативність, впевненість у своїх можливостях, концентрація уваги, розвинена наочно-образна та оперативна пам'ять, швидкість та гнучкість мислення, прискорена реакція вибору та рухова точність.

Цивільні охоронники по охороні КФУ повинні мати здатність до самовладання, емоційну та нервово-психічну стійкість, комунікативність, обов'язкові спеціальні здібності, концентрацію та розподіл уваги, розвинену пам'ять, відповідні показники мислення( швидкість, широту, глибину та критичність), прискорену реакцію вибору та розвинену мовну функцію.

Цивільним охоронникам ГРЦО повинні бути притаманні мужність, рішучість, розподіл та продуктивність уваги, оперативна та рухова пам'ять, гнучкість мислення, прискорена проста реакція, швидкий перехід від стану спокою до збудження, координованість рухів.

Професійно-значущими якостями цивільних працівників СПМО “Титан” є самовладання, впевненість в собі, обережність, рішучість, концентрація уваги, оперативна та наочно-образна пам'ять, швидкість мислення, творче уявлення, прискорена реакція вибору, рухова координованість, точність рухів.

Обстеження працівників цивільної охорони ДСО дозволило визначити психограми основних посадових категорій охоронців:

А) Цивільні охоронники об'єктів: проста зорово-моторна реакція (ПЗМР) - 5-6 балів; складна зорово-моторна реакція (СЗМР) - 5-6 балів; реакція на рухомий об'єкт (РРО) - 4-5 балів; координометрія - 4-5 балів; сила процесу збудження (Я.Стреляу) - не менше 63 балів; сила гальмівного процесу (Я.Стреляу) - не менше 64 балів; рухливість нервових процесів ( Я.Стреляу) - 58-60 балів; працездатність ( теппінг-тест) - не менше 65 ударів/ 10 секунд; продуктивність уваги; оперативна пам'ять; загальні розумові здібності; емоційна стабільність ( фактор С); чутливість до соціальної оцінки ( фактор Е); нормативність поведінки ( фактор G ); виваженість рішень ( фактор N ); врівноваженість ( фактор О ); піддатність стресам ( S ) та внутрішньоособистісним конфліктам ( С ).

Б) Цивільні охоронники кредитно-фінансових установ: ПЗМР - 4-5 балів; СЗМР - 5-6 балів; РРО - 4-5 балів; координометрія - 4-5 балів; сила процесу збудження - не менше 65 балів; сила гальмівного процесу - не менше 64 балів; рухливість нервових процесів - 60-62 бали; працездатність - не менше 70 ударів; точність та продуктивність уваги; оперативна пам'ять; загальні розумові здібності та здібності до навчання; емпатійність та соціальна чутливість ( фактор I); незалежність рішень щодо соціальних ситуацій ( фактор Q-2 ); емоційна інтегрованість особистості ( фактор Q-3 ); піддатність фрустраціям, міжособистісним конфліктам та стресам.

В) Охоронники груп реагування цивільної охорони: ПЗМР - 4-5 балів; СЗМР - 4-5 балів; РРО - 4-5 балів; координометрія - 4-5 балів; сила процесу збудження - не менше 65 балів; сила гальмівного процесу - не менше 64 балів; рухливість нервових процесів - 62-64 бали; працездатність - не менше 65 ударів; продуктивність уваги; оперативна пам'ять; розумові здібності; емоційна стабільність ( фактор С); стриманість та обережність ( фактор F); активність та соціальна сміливість ( фактор Н); емпатійність ( фактор I); врівноваженість ( фактор О); емоційна інтегрованість особистості ( фактор Q-3); піддатність фрустраціям та міжособистісним конфліктам.

Г) Цивільні працівники СПМО «Титан»: ПЗМР - 4-5 балів; СЗМР - 4-5 балів; РРО - 4-5 балів; координометрія - 4-5 балів; сила процесу збудження - не менше 64 балів; сила гальмівного процесу - не менше 65 балів; рухливість нервових процесів - 60-62 бали; працездатність - не менше 70 ударів; продуктивність та точність уваги; оперативна пам'ять; розумові здібності; відкритість, товарискість ( фактор А); емоційна стабільність ( фактор С); чутливість до соціальної оцінки ( фактор Е); активність та соціальна сміливість ( фактор Н); піддатність стресам та фрустраціям.

Третій розділ дисертаційного дослідження «Умови та засоби удосконалення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО МВС України» складається з двох підрозділів та відображає авторське уявлення про регламент та зміст професійної психологічної підготовки, спрямованої на удосконалення професійно-важливих якостей цивільних охоронців, формування у них вмінь та навичок ефективного виконання службових обов'язків. В першому підрозділі «Психологічні чинники удосконалення професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО» окреслюються чинники та умови, які опосередковують організацію доцільної професійно-психологічної підготовки, визначаються її основні завдання та методичні підходи. Наводяться основні психогенні фактори, які здійснюють суттєвий психологічний вплив на цивільних охоронців ДСО та підкреслюється, що, в залежності від індивідуально-психологічних параметрів особистості та ступеня професійної підготовленості, їх дія може призводити як до позитивних, так і до негативних наслідків в організації та виконанні професійної діяльності.

Основними завданнями професійно-психологічної підготовки виступають:

- озброєння фахівців цивільної охорони ДСО прикладними психологічними

знаннями, навичками і вміннями (аналітико-, техніко- і тактико-психологічними) для осмислених дій в психологічно насичених умовах рішення задач;

- загартування всіх професійних навичок і умінь психологічними труднощами, максимально наближеними до реальних службових, оперативно-службових і службово-бойових ситуацій;

- розвиток професійно-психологічної орієнтованості особи, що виражається в постійній увазі, прагненні, звичці до виявлення і урахування психологічних аспектів при виконанні будь-яких професійних дій.

Змістом психологічної підготовки є формування, удосконалення та підтримання на належному рівні:

- професійно-психологічної орієнтованості, стійкості та сталості особистості цивільних охоронців;

- професійно розвинених психологічних якостей ( професійної спостережливості, пам»яті, мислення, уважності тощо);

- спроможності до урахування об'єктивних та суб'єктивних аспектів при виконанні службових обов'язків;

Основним продуктом професійної психологічної підготовки цивільних охоронців ми вважаємо професійну психологічну готовність як особистісний психологічний стан налаштованості, впевненості, знайомості, рішучості і т.п., що й відповідає особистісній характеристиці професіонала в момент його «зустрічі» з професійним завданням.

Другий підрозділ третього розділу дисертації «Напрями формування та підтримки психологічної готовності працівників цивільної охорони ДСО до службової діяльності» присвячений висвітленню питань, пов'язаних з конкретною реалізацією навчально-виховних впливів на цивільного охоронця в процесі професійної психологічної підготовки, обґрунтуванню методів та прийомів, спрямованих на особистісне зростання та становлення професіонала.

В залежності від цілей підготовки та ступеня підготовленості контингенту психологічне моделювання на всіх етапах формування психологічної готовності здійснюється через наближення зовнішніх умов занять до реальних умов професійних дій (відтворення зовнішньої картини діяльності) та через наближення внутрішніх умов (психічних станів, переживань напруги, мобілізації психологічного потенціалу для подолання психологічних труднощів) до тих умов, які будуть виникати при виконанні професійних дій в складних службових ситуаціях.

З метою перевірки ефективності запропонованого нами методичного комплексу занять з професійної психологічної підготовки було проведено формуючий експеримент тривалістю 12 місяців у Вінницькому вищому професійному училищі Департаменту Державної служби охорони при МВС України. Психологічна підготовка здійснювалась в таких формах:

а) проведення занять з працівниками цивільної охорони ДСО в регламенті службової підготовки ( фізичної, вогневої, тактико-спеціальної тощо) із насиченням їх елементами психологічного змісту;

б) проведення занять зі спеціально організованої професійно-психологічної підготовки працівників цивільної охорони ДСО за допомогою психотренінгу ( індивідуального та соціально-психологічного), рольових ігор, групових дискусій, апаратурних методик тощо.

Для експерименту було відібрано піддослідних в кількості 133 особи, яких визначено професійно-придатними в суворій відповідності з критеріальними частинами розроблених нами психограм за конкретними посадовими категоріями. Статистичний аналіз результатів звітних тестувань достатньо чітко виявив диференціацію в успішності виконання тестових завдань та зменшення стандартних відхилень в експериментальних групах порівняно з групами контрольними, що свідчить про продуктивність спеціально організованих занять з відповідними категоріями цивільних охоронців з професійно-психологічної підготовки.

Визначені позитивні результати отримано також при обстеженні досліджуваних категорій за тестом Р.Кеттелла щодо впливу професійно-психологічної підготовки на особистість цивільного охоронця. Зокрема, виявлено тенденцію до зменшення діапазону розкиду значень практично за всіма факторами тесту, що може свідчити про успішність адаптації працівників до вимог професійної діяльності. При цьому нейтральні для служби особистісні фактори наближалися до середніх значень, а професійно-значущі - змінювались в напрямку, сприятливому для успішного виконання службових обов'язків (відповідно модельних уявлень). Крім цього, у представників експериментальної групи було констатовано суттєве покращення функціонально-кадрових показників професійної діяльності: зменшення помилок при виконанні службових обов'язків, функціональна вправність, зростання кількості заохочень за сумлінність роботи, ефективне просування по службі тощо.

ВИСНОВКИ

Результати дисертаційного дослідження дозволили сформулювати такі висновки.

1. Сучасний стан вивчення професійної діяльності має значну наукову історію і грунтується на фундаментальних положеннях, опрацьованих видатними закордонними та вітчизняними теоретиками в галузі загальної, експериментальної психології та психології праці.

Крім цього, існує значний досвід практичної реалізації професіографічного доробку, який є основою організації сучасних досліджень професійної діяльності, в тому числі - окремих напрямів правоохоронної діяльності.

2. Історичний екскурс щодо теорії та методології професіографічних досліджень дозволив визначити, що на ранньому етапі становлення професіографії (1921-1930 рр.) були розроблені поняття “професіографія”, “професіограма”, “психограма” (“психологічний портрет” професії), первинний методичний інструментарій та дослідницькі схеми “орієнтованого професіографування”.

На психотехнічному етапі (1930-1936 рр.) було опрацьовано методологію психографічних досліджень, передумовою чого стали праці відомих фізіологів І.М. Сєченова, І.П. Павлова, В.М. Бехтерєва. Подальший розвиток теоретичних і методологічних засад психологічної науки (1936-1950 рр.) дозволив вітчизняним вченим здійснювати прикладні дослідження в галузі психології праці на новому рівні, завдяки, перш за все, працям О.М. Леонтьєва, який заклав теоретико-методологічні основи діяльнісного підходу в психології. Визначальними методологічними засадами сучасної професіографії є системний, діяльнісний та особистісний підходи, а теоретичною базою - психологічна теорія діяльності О.М.Леонтьєва, концепція системогенезу професійної діяльності В.Д. Шадрікова, теорія динамічної функціональної особистості К.К. Платонова та уявлення Є.О.Клімова про властивості індивідуальності працівника та критерії успішності професійної діяльності.

3. В дисертаційному дослідженні визначено особливості діяльності працівників цивільної охорони ДСО, зокрема її історичні, соціальні та психологічні аспекти.

Доведено, що зазначена діяльність є специфічним різновидом правоохоронної діяльності та за психологічною класифікацією професій належить до професій типу “людина - людина”, класу дослідницько-гностичних.

Кожна з категорій цивільних охоронців ( цивільний охоронець по охороні об'єктів, цивільний охоронець по охороні кредитно-фінансових установ, охоронець групи реагування цивільної охорони та цивільні працівники СПМО «Титан») характеризується структурно-функціональними особливостями та психологічною своєрідністю професійної діяльності, що і зумовлює диференціацію професійно-важливих якостей та особливостей професійно-психологічної підготовки.

4. Найбільш суттєвими загальними особливостями професійної діяльності цивільних охоронців є наступні:

А) Це діяльність за допомогою використання заходів впливу, до яких відносяться заходи державного примусу та стягнення, а також превентивні та профілактичні заходи.

Б) Процедура спілкування з громадянами часто носить конфліктогенний характер та спрямована на реалізацію прав власника на об'єкті, що охороняється в конфліктній ситуації з антисоціальними, а іноді й кримінальними елементами;

В) Діяльність працівника цивільної охорони ДСО потребує значної внутрішньої активності (напруги пам'яті, уваги, мислення, волі та ін.) та значних витрат фізичних і моральних сил;

Г) Працівники цивільної охорони ДСО часто виконують свої службові обов'язки в стресогенних, інколи навіть екстремальних умовах.

5. Опрацьовано основні вихідні положення професіограм досліджуваних посадових категорій цивільних охоронців, в першу чергу ті, що стосуються умов професійної діяльності; соціально-психологічного опосередкування діяльності та її змісту.

Встановлено перелік основних психологічних якостей, які опосередковують успішне виконання професійних функцій цивільними охоронниками ДСО згідно основних фахових напрямів, зокрема:

А) Цивільні охоронці об'єктів - 16 якостей, найбільш суттєвими з яких є відповідальність, спостережливість, уважність, розважливість, працьовитість, здатність до запам'ятовування, самоконтроль та самовладання;

Б) Цивільні охоронці КФУ - 22 якості, до яких відносяться уважність, кмітливість, відповідальність, спостережливість, вимогливість, рішучість, почуття обов'язку, самоконтроль, витриманість, впевненість та дипломатичність;

В) Охоронці ГРЦО - 24 якості, найважливішими з яких є, зокрема, спостережливість, відповідальність, кмітливість, рішучість, здатність до запам'ятовування, почуття обов'язку, уважність, наполегливість, самоконтроль, обережність, самовладання;

Г) Цивільні охоронці СПМО «Титан» - 18 якостей, найвищу значимість з яких мають спостережливість, самовладання, кмітливість, уважність впевненість, чесність, сильна воля, відповідальність та професійна етичність.

6. Визначено психограми основних посадових категорій охоронців з конкретними числовими критеріальними частинами:

А) Цивільні охоронники об'єктів: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об'єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (продуктивність уваги, оперативна пам'ять, загальні розумові здібності); особистісні якості (емоційна стабільність, чутливість до соціальної оцінки, нормативність поведінки, виваженість рішень, врівноваженість, піддатність стресам та внутрішньоособистісним конфліктам);

Б) Цивільні охоронники кредитно-фінансових установ: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об'єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (точність та продуктивність уваги, оперативна пам'ять, загальні розумові здібності та здібності до навчання); особистісні якості ( емпатійність та соціальна чутливість, незалежність рішень щодо соціальних ситуацій, емоційна інтегрованість особистості, піддатність фрустраціям та стресам);

В) Охоронники груп реагування цивільної охорони: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об'єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (продуктивність уваги, оперативна пам'ять, розумові здібності); особистісні якості (емоційна стабільність, стриманість та обережність, активність та соціальна сміливість, емпатійність, врівноваженість емоційна інтегрованість особистості, піддатність фрустраціям та міжособистісним конфліктам);

Г) Цивільні працівники СПМО «Титан»: психофізіологічні показники (ПЗМР, СЗМР, реакція на рухомий об'єкт, координометрія, сила процесу збудження, сила гальмівного процесу, рухливість нервових процесів та працездатність); показники психічних процесів (продуктивність та точність уваги, оперативна пам'ять, розумові здібності); особистісні якості (відкритість, товариськість, емоційна стабільність, чутливість до соціальної оцінки, активність та соціальна сміливість, піддатність стресам та фрустрація).

7. Основними напрямами формування професійно-психологічної підготовленості та психологічної готовності цивільних охоронців є:

- професійно-психологічний відбір кандидатів до підрозділів цивільної охорони ДСО як комплекс заходів, що забезпечує визначення оптимальної відповідності індивідуальних властивостей особистості вимогам професійної діяльності працівників цивільної охорони;

- морально-психологічна підготовка, мета якої -- формування і розвиток у кожного охоронця морально-психологічної підготовленості як необхідної складової частини їх професійної підготовленості, що виражається в її відповідності з моральною вимогою до наявності у фахівців потреб і уміння здійснювати і оцінювати свою діяльність за певними моральними критеріями;

- професійно-психологічна підготовка, яка повинна здійснюватись не лише на заняттях з психології, але і при ознайомленні цивільних охоронців з певним мінімумом знань по іншим, перш за все юридичним спеціалізованим, психологічно насиченим напрямам професійної правоохоронної діяльності;

- психологічне забезпечення вирішення правоохоронних завдань в типових стандартних та напружених умовах у вигляді: безпосередньої підготовки персоналу перед самим початком дій, забезпечення дій у процесі рішення завдань, забезпечення відновлення сил після завершення діяльності;

- керована та цілеспрямована самостійна робота цивільних охоронців по оволодінню вміннями та навичками самовиховання, саморегуляції, особистісного зростання і саморозвитку.

Основними шляхами професійної психологічної підготовки цивільних охоронців є наступне:

- наближення зовнішніх умов занять до реальних умов професійних дій, тобто відтворення зовнішньої картини діяльності, що дозволяє майбутнім фахівцям не на словах, а реально відчувати себе учасниками службових подій;

- наближення внутрішніх умов (психічних станів, переживань напруги, мобілізації психологічного потенціалу для подолання психологічних труднощів) до тих умов, які будуть виникати при виконанні професійних дій в складних умовах (відтворення «духу» реальних дій і обстановки).

8. Метою професійно-психологічної підготовки цивільних охоронців є формування у них професійно-психологічної підготовленості як сукупності розвинутих професійних і психологічних характеристик ( якостей, особливостей, психічних процесів тощо), що відповідають особливостям службової діяльності і виступають необхідною внутрішньою умовою її успішного виконання. Змістовними характеристиками (завданнями) професійно-психологічної підготовки виступають:

- озброєння фахівців цивільної охорони ДСО прикладними психологічними

знаннями, навичками і вміннями (аналітико-, техніко- і тактико-психологічними) для осмислених дій в психологічно насичених умовах рішення задач;

- загартування всіх професійних навичок і умінь психологічними труднощами, максимально наближеними до реальних службових, оперативно-службових і службово-бойових ситуацій;

- розвиток професійно-психологічної орієнтованості особи, що виражається в постійній увазі, прагненні, звичці до виявлення і урахування психологічних аспектів при виконанні будь-яких професійних дій.

9. Експериментальне опрацювання ( формуючий експеримент) оптимальної процедури професійно-психологічної підготовки цивільних охоронців здійснене нами з метою оцінки ефективності отриманих результатів всього дослідження.

Статистичний аналіз результатів подальшого обстеження професійно-придатних цивільних охоронців довів, що у піддослідних контрольної групи показники професійно-значущих якостей покращились незначною мірою або залишились в межах загальної професійної придатності.

Цивільні ж охоронці експериментальної групи виявили суттєве покращення параметрів ПВЯ, опрацьованість навичок професійного спілкування та саморегуляції психічних станів та професійної поведінки.

Крім цього, у представників експериментальної групи було констатовано суттєве покращення функціонально-кадрових показників професійної діяльності: зменшення помилок при виконанні службових обов'язків, функціональна вправність, зростання кількості заохочень за сумлінність роботи, ефективне просування по службі тощо. Зазначене також підтвердило доцільність здійснення професійно-психологічного добору за визначеними в дисертаційному дослідженні психограмами за конкретними посадовими категоріями цивільних охоронців.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Павліченко А.П. Психоемоційні стани напруженості в структурі професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони МВС України // Наукові записки Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України/ За ред. С.Д.Максименка. Вип.35 - К.: ДП « Інформаційно-аналітичне агенство», 2006. - С. 402-407.

2. Павліченко А.П. Психологічне дослідження професійно-важливих якостей цивільних охоронців ДСО МВС України// Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України/ За ред. С.Д.Максименка. Т.IX, част.5. - К.: 2007. - С.265-270.

3. Павліченко А.П. Професійна компетентність керівника підрозділу цивільної охорони ДСО МВС України в контексті психології управління// Актуальні проблеми психології. Науковий журнал Інституту психології ім.Г.С.Костюка АПН України. Т.7, вип. 12. - К.: 2007. - С. 179-183.

4. Павліченко А.П. Психологічні аспекти діяльності працівників цивільної охорони ДСО при МВС України стосовно неповнолітніх правопорушників // Матеріали Всеукраїнської міжвідомчої конференції « Психологічна допомога дітям вразливих категорій». - Луцьк, 2007. - С. 46-48.

5. Павліченко А.П. Проблема використання спеціальних психологічних знань в професійній діяльності цивільних охоронців ДСО МВС України // Тези доповідей науково-практичної конференції « Філософські, методологічні та психологічні проблеми права». - Київ, 2008. - С. 133-134.

АНОТАЦІЯ

Павліченко А.П. Психологічні особливості професійної діяльності працівників підрозділів цивільної охорони Державної служби охорони при МВС України та шляхи її удосконалення. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.06 - юридична психологія. - Київський національний університет внутрішніх справ, Київ, 2008.

Дисертація присвячена проблемі психологічного забезпечення ефективності професійної діяльності працівників цивільної охорони ДСО при МВС України. У ній представлені результати комплексного професіографічного вивчення професійної діяльності цивільних охоронців, шляхи та засоби організації їх психологічної підготовки.

У роботі здійснено структурно-функціональний аналіз професійної діяльності фахівців, експериментальне дослідження її умов та чинників. Шляхом психодіагностичного обстеження виявлено критерії професійно-важливих якостей різних категорій цивільних охоронців як основи професійного психологічного відбору та організації їх фахового та особистісного зростання. Розглянуті результати експериментальної перевірки запропонованого комплексу заходів по роботі з персоналом цивільної охорони, який включає в себе кадровий та професійно-психологічний відбір, психотренінгові вправи, професійно спрямоване навчання. Констатується суттєве покращення показників професійно-важливих якостей та підвищення ефективності виконання службових обов'язків.

Ключові слова: професіограма, професійно-важливі якості, психологічна готовність, професійна психологічна підготовка, критерії успішності.

АННОТАЦИЯ

Павличенко А.П. Психологические особенности профессиональной деятельности работников подразделений гражданской охраны Государственной службы охраны при МВД Украины и пути ее усовершенствования. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.06 - юридическая психология. - Киевский национальный университет внутренних дел, Киев, 2008.

Диссертации посвящена проблеме психологического обеспечения эффективности профессиональной деятельности работников гражданской охраны ГСО при МВД Украины. В ней представлены результаты комплексного профессиографического изучения профессиональной деятельности гражданских охранников, пути и способы организации их психологической подготовки.

В работе, на основе нормативных документов, регламентирующих деятельность гражданских охранников, а также путем экспертного опроса наиболее квалифицированных сотрудников и руководителей подразделений выполнен структурно-функциональный анализ профессиональной деятельности основных категорий специалистов - гражданских охранников по охране объектов хозяйственной деятельности, кредитно-финансовых учреждений, группы реагирования гражданской охраны и спецподразделения милиции охраны « Титан». Экспериментально определены условия и факторы профессиональной деятельности, влияющие на ее эффективность предъявляющие конкретные требования к медико-биологическим, психофизиологическим и психологическим качествам личности специалиста. Посредством психодиагностического обследования выявлены дифференцированные профессионально-важные качества работников гражданской охраны с соответствующими критериальными частями, служащими основой осуществления профессионального психологического отбора и определяющими организацию профессионального и личностного роста охранников.

...