Соціально-психологічна адаптованість творчої особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. І.І. МЕЧНИКОВА

Автореферат

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНА АДАПТОВАНІСТЬ ТВОРЧОЇ ОСОБИСТОСТІ

ВИКОНАЛА ВЕЛЬДБРЕХТ ОЛЕНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Одеса - 2009

АНОТАЦІЯ

Вельдбрехт О.О. Соціально-психологічна адаптованість творчої особистості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеню кандидата психологічних наук зі спеціальності 19.00.01 - загальна психологія, історія психології - Одеський національний університет ім. І.І.Мечникова, Одеса, 2009.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми соціально-психологічної адаптованості творчих особистостей: визначено роль креативності у механізмах соціальної адаптації особистості, розкрито структуру взаємозв'язків між рівнем розвитку творчих здібностей та окремими складовими психологічного благополуччя індивіда, на основі аналізу отриманих емпіричних даних сформульовано теоретичну модель оптимуму креативності, яка пояснює причини виникнення дезадаптованості у висококреативних та низькокреативних осіб.

За результатами емпіричного дослідження визначено риси особистісної організації креативних осіб: потяг до домінування, несхильність до уникання проблем, схильність до виникнення емоційно негативних станів, перевага зовнішнього контролю над внутрішнім, неприйняття інших людей і занизький рівень прийняття себе. Вперше визначено та експериментально доведено наявність прямої залежності між рівнем креативності та фрустрованістю особистості.

Встановлено, що зв'язок між креативністю та соціально-психологічною адаптованістю носить характер інвертованої U-подібної залежності. Створена на цій основі концепція “оптимуму” креативності дозволяє узгодити існуючі протилежні наукові тенденції у тлумаченні зв'язку творчості із психічним благополуччям людини: оптимальним для формування соціально-психологічної адаптованості є середній рівень креативності - в такому випадку креативність виступає фактором, що сприяє адаптації і забезпечує адекватну реакцію людини на нові ситуації та нестандартні проблеми, проте не зумовлює при цьому виникнення внутрішньоособистісних та міжособистісних проблем.

Ключові слова: творча особистість, креативність, соціально-психологічна адаптованість, психологічне благополуччя, оптимум креативності.

креативність психологічний девіантний

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасне суспільство потребує гармонійно розвинутих, творчо мислячих особистостей. Індивідуальна своєрідність та творча ініціатива кожної людини, що реалізуються в усіх життєвих сферах, є основним джерелом розвитку людства і фактором соціального прогресу. Метою державної політики України в останні роки є створення сприятливих умов для розвитку творчого потенціалу українського народу, пошуку та підтримки обдарованих дітей та молоді, самореалізації творчої особистості в сучасному суспільстві. З іншого боку, прискорення процесів розвитку суспільства ставить кожну людину в принципово нову ситуацію. Сучасна особистість повинна вміти мислити творчо, бути здатною жити у безперервно мінливому світі і відчувати себе комфортно при перемінах, впевнено зустрічати непередбачені ситуації, визначати проблеми та інноваційні шляхи їх рішення.

Сучасна психологія творчості фактично народилася у 50-х роках ХХ ст. в працях американського психолога Дж.Гілфорда. Суттєвий внесок в розробку теорії креативності внесли Е.П.Торренс, К.Тейлор, Ф.Баррон, Р.Дж.Стернберг, Д.К.Саймон-тон, Л.Хеллінгзуорт, Дж.Уітмор, К.Хеллер, Дж.Фрімен, А.Маслоу та ін.

Психологія творчих здібностей в радянській науковій традиції базується на працях Б.М.Теплова, К.К.Платонова, С.Л.Рубінштейна, О.Г.Ковальова, В.М.Мяси-щева, Я.А.Пономарьова, В.Д.Шадрикова, Ю.З.Гільбуха, Н.С.Лейтеса, О.М.Матюш-кіна, В.М.Дружиніна. В Україні вивчення феномену творчості пов'язується з іменами таких психологів, як О.М.Веселовський, С.Д.Максименко, В.О.Моляко, А.Б.Коваленко, В.А.Роменець, В.В.Рибалка, О.Л.Кульчицька, М.О.Холодна, В.В.Клименко, О.Л.Музика та ін.

Зростання суспільної значущості супроводжується пожвавленням наукового інтересу до проблем творчості, в першу чергу - до її прикладних аспектів. Це призвело до зміни категоріально-понятійного апарату теорії творчості: поряд із появою та поширенням нових понять (креативність, економіка творчості, творче суспільство, тощо) відбувається переосмислення усталених категорій. Сучасна психологія виходить з того факту, що творчий потенціал є розповсюдженою рисою нормальної людини, котра виступає корисною у повсякденній діяльності та при відповідних умовах може розвиватися. Новий статус творчої особистості потребує нових шляхів дослідження та відповідної зміни наукової парадигми.

Отже, актуальність проблеми творчості сьогодні зумовлена динамізмом суспільного розвитку, в умовах якого наукове тлумачення творчої активності перестало належати сфері пізнавальних процесів і перейшло у простір особистості. Здатність до творчості стає важливою умовою орієнтації людини у швидкозмінних процесах у світі, адаптації до них. Саме необхідність визначення ролі творчості у формуванні соціально-психологічної адаптованості людини обумовила вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана за темою основних науково-дослідних робіт ХДУ «Підготовка вчителя в системі безперервної педагогічної освіти» (№ державної реєстрації 0106U000875) та фундаментальної науково-дослідницької роботи кафедри «Соціально-психологічні аспекти гендерної проблематики України» (№ державної реєстрації 0105U000671). Тему затверджено на засіданні Вченої Ради ХДУ (Протокол № 3 від 02.03.2003) та уточнено Протоколом № 2 від 03.10.2005. Уточнена редакція теми узгоджена Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (Протокол № 4 від 25.04.2006 року).

Мета дослідження - встановити, теоретично й емпірично обґрунтувати взаємозв'язки між креативністю і соціально-психологічною адаптованістю особистості.

Об'єктом дослідження виступила креативність як особистісна риса.

Предметом дослідження є соціально-психологічна адаптованість творчої особистості.

Досягнення мети передбачало виконання наступних завдань:

1. Проаналізувати та узагальнити сучасні уявлення про креативність як особистісну рису, простежити розвиток наукових уявлень про природу зв'язків творчості з психологічним благополуччям людини і її соціальною адаптованістю.

2. Встановити наявність прямих та непрямих зв'язків між рівнем креативності особистості та окремими складовими її соціально-психологічного статусу.

3. Виявити основні закономірності формування соціально-психологічної адаптованості в залежності від рівня креативності індивіда.

Для розв'язання поставлених завдань використано комплекс методів дослідження: 1) теоретичний аналіз, узагальнення і систематизація теоретичних підходів та емпіричних результатів, що містяться в наукових джерелах; 2) методи збору емпіричних даних: набір тестових методик вимірювання творчих здібностей, соціометричний метод, анкетування, особистісні опитувальники. Інтерпретація отриманих емпіричних даних проводилась на основі структурного аналізу окремих характеристик соціально-психологічної адаптованості, критеріїв креативності та виявлених зв'язків між ними, а також порівняльного аналізу специфіки проявів психологічного благополуччя в осіб з різним рівнем креативності. Опрацювання емпіричних даних здійснювалось методами математичної статистики (кореляційний і факторний аналіз, ц*-критерій Фішера та U-критерій Манна - Уітні).

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше визначено та експериментально доведено наявність прямої залежності між рівнем креативності та соціальною фрустрованістю особистості;

- вперше проаналізовані окремі характеристики виконання тестів творчих здібностей як маркери адаптаційного потенціалу особистості; виділено критерії креативності, що сприяють успішній адаптації індивіда (наслідування товстій лінії, розробленість малюнків у фігурних тестах);

- створена модель оптимуму креативності, яка дозволяє узгодити протилежні наукові тенденції у тлумаченні зв'язку творчості із психічним благополуччям та соціально-психологічною адаптованістю людини;

- зафіксовані та досліджені специфічні нелінійні зв'язки між креативністю та рядом досліджуваних змінних (соціально-психологічна адаптованість, емоційний комфорт, самоприйняття та ін.);

- уточнено уявлення про риси особистісної організації креативних осіб: потяг до домінування, несхильність до уникання проблем, схильність до виникнення емоційно негативних станів, перевага зовнішнього контролю над внутрішнім, неприйняття інших людей і низький рівень прийняття себе;

- розширене тлумачення феномену соціальної бажаності як особистісної характеристики, доведено наявність зв'язку між рівнем творчих здібностей і несхильністю давати соціально бажані відповіді;

- дістало подальшого розвитку уявлення про креативність як фактор соціально-психологічної адаптації індивіда, висвітлено культурний та соціально-історичний аспекти проблеми.

Практичне значення отриманих результатів. Результати дослідження є науковою основою ефективної роботи з підтримки творчих здібностей у дітей та молоді. Створена модель оптимуму креативності є базовою для підготовки науково-методичних рекомендації щодо формування психофізіологічної стійкості, профілактики стресів, розумових, емоційних перевантажень творчо обдарованих особистостей. Принципи діагностики креативності, використані в роботі, застосовані в освітньому моніторингу обдарованості та менеджменті креативних кадрів. Проведені теоретичні узагальнення є науково-методичним забезпеченням освітньої діяльності: професійної підготовки вчителів, психологів для роботи з обдарованими дітьми.

Практична значущість дисертації підтверджена актами та довідками впровадження її результатів в освітній процес ХДУ при викладанні курсів «Психологія обдарованості», «Психолого-педагогічна експертиза», в організацію психолого-педагогічного супроводу обдарованих учнів шкіл м. Херсона, в соціальні проекти громадських організацій з підтримки талановитих дітей.

Апробація результатів дослідження здійснювалась у формі доповідей на 12 науково-практичних конференціях: міжнародних конференціях «Шевченківська весна» (Київ, 2006), «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» (Житомир, 2005), «Ломоносов 2005» (Севастополь, 2005), «Потенціал людини: духовний, психічний і творчий виміри» (Львів, 2005), фестивалі педагогічний ідей «Відкритий урок» (Москва, 2005); всеукраїнських конференціях «Актуальні проблеми практичної психології» (Херсон, 2003, 2004, 2005, 2006, 2008), «Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості» (Київ-Херсон, 2006), «Гендер: сучасний стан та перспективи розвитку в українському суспільстві» (Херсон, 2004); обласних та міських психолого-педагогічних семінарах.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкривається актуальність дослідження, визначено його мету, об'єкт, предмет та основні задачі, описано методи дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну цінність, наведено відомості щодо апробації роботи та наукових публікацій.

У першому розділі «Креативність як особистісна риса та фактор соціально-психологічної адаптації» розкрито сутність базових для дослідження понять «творчі здібності», «креативність», «обдарованість»; здійснено аналіз основних складових соціально-психологічної адаптації індивіда; висвітлено стан досліджень впливу креативності на формування особистісних рис та психологічне благополуччя людини. Виявлено обмеженість та суперечливість основних підходів у тлумаченні креативності як фактору соціально-психологічної адаптації особистості.

У вітчизняній психології (праці Б.М.Теплова, C.Л.Рубінштейна, О.Г.Ковальо-ва, В.М.Мясищева, Г.С.Костюка, К.К.Платонова, В.А.Крутецького, В.Д.Шадрико-ва) здібностями виступають будь-які властивості особистості, котрі розглядаються у їх співвідношенні з певною діяльністю. Творча обдарованість - це характеристика не просто вищого рівня виконання будь-якої діяльності, але її перетворення і розвитку (О.М.Матюшкін, Н.С.Лейтес). Суттєвим доповненням до розуміння творчості є її психологічний аспект як відкриття чогось нового, раніше невідомого для даного суб'єкта (В.О.Моляко). Для творчої активності характерна неузгодженість мети і результату, надситуативна активність, не стимульована ззовні. Це надлишкова стосовно стимулу діяльність, що характеризується самостійністю вибору об'єкта мислення, виходом за межі завдання, перетворенням завдання і стимулу (Я.А.Пономарьов, В.А.Петровський, В.Вільчек, В.М.Дружинін).

Основною рисою творчої особистості є креативність - інтегративна якість психіки, загальна здібність до творчості, котра забезпечує продуктивні перетворення в різних сферах діяльності особистості, дозволяючи задовольнити потребу у пошуковій активності. Креативність як загальна особливість (здібність, риса) індивідуума, детермінує його творче ставлення до світу і впливає на творчу продуктивність незалежно від сфери прояву особистісної активності. Вона є природним процесом (котрий може носити свідомий і несвідомий характер), здатністю людини адаптивно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах, усвідомлювати нове. Специфічними властивостями креативного процесу, продукту й особистості є оригінальність, спроможність, валідність, адекватність завданню та придатність на даний момент (Дж.Гілфорд, Е.Торренс, Ф.Баррон і Д.Харрінгтон, С.Медник та ін.).

Роль творчості в адаптаційних процесах однозначно не визначена. З одного боку, творча активність є передумовою ефективної адаптації (А.Маслоу, В.О.Моля-ко, В.А.Роменець, Р.Ділтс). Сполучення гармонічної норми з креативністю індивіда є ідеальною поведінковою нормою (В.А.Петровський, В.Д.Менделевич В.С.Ротенберг, В.В.Аршавський). Творчість сприяє розширенню границь власного буття, є компонентом життєвої компетентності людини, від яких залежить цілісність та загальна адаптивність особистості. П.П.Горностай, Р.М.Грановська підкреслюють роль творчості у здатності вирішувати конфлікти, долати життєві кризи.

Водночас існує думка про неоднозначність взаємодії творчих проявів з адаптаційними процесами на різних рівнях адаптації (Я.Козелецький, Т.Шибутані, Г.А.Балл). Частіше поняття творчості пов'язують з руйнуванням (Е.Фромм, В.М.Дружинін, І.В.Лисак). Креативна поведінка може вважатися особливим типом девіантної поведінки (К.К.Платонов, В.Д.Менделевич, Я.І.Гілінський): вона має у своїй основі ігнорування реальності та виражається у різних клінічних формах. Стверджується, що багато осіб з девіантною поведінкою - творчі люди, а їхнє поводження є активним творчим пошуком, який має неадаптивну спрямованість (Ф.Баррон, Д.Харрінгтон, Ф.Фарлі, Д.Саймонтон). Від початку становлення психіатрії проводяться зв'язки творчих здібностей із психічними розладами (Ч.Ломброзо, З.Фрейд, К.Г.Юнг, Е.Блейлер, Е.Кречмер, В.О.Гіляровський, Н.Д.Овсянико-Куліковський, Г.В.Сегалін та ін.), обґрунтовується існування генетичних передумов такої патології (В.Ланге-Ейхбаум, В.П.Ефроімсон, Дж.Карлсон, О.В.Шувалов та ін.).

Особистісні характеристики креативів мають ряд специфічних особливостей -емоційних: висока емоційна чутливість та збудливість, тривожність, емоційне занурення у діяльність (Р.Кеттел, К.Тейлор, Ф.Баррон, А.Х.Пашина, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, В.О.Моляко, Л.Я.Малімон, А.Г.Васильєва та ін.); та мотиваційних: внутрішня мотивація, захопленість, потреба у самовираженні (А.Маслоу, В.А.Пет-ровський, О.М.Матюшкін та ін.). Одною з головних рис творчої особистості виступає її соціальна автономність (К.Тейлор, Р.Кеттел, Я.Гертцель та ін.). Невирішене питання взаємовідношення інтелекту та креативності. Зв'язок між цим здібностями існує тільки на окремих рівнях інтелекту (Е.Торренс, Н.Г.Маркова, Н.Н.Бац, О.Л.Григоренко), подальше збільшення одного з них приводить до зниження іншого. Креативність та інтелект пов'язані також на рівні властивостей особистості - особи з гармонійним поєднанням цих рис демонструють більшу соціальну пристосованість та психічне благополуччя (М.Волах, Н.Коган, М.Зощенко, Я.Паран-довський). Домінування креативності над рефлективним інтелектом може привести до психологічної дезадаптації.

Аналіз творчості як культурно-історичного та соціального феномену показує нерозривний взаємозв'язок культурно-історичного поступу суспільства із уявленнями про природу творчості та особистість творця (В.Татаркевич, О.А.Кривцун, А.Г.Асмолов та ін.). Важливим є факт активізації творчої активності та характерний культ творця в перехідні епохи - час переосмислення ролі творчості в житті людини.

Отже, питання взаємозв'язків творчості та адаптованості залишається невирішеним і містить взаємовиключні думки. Отримані дані дозволяють зробити висновок про креативність як важливий механізм психологічної адаптації особистості до кризових явищ, котрий є некорисним у відносно стабільні періоди.

У другому розділі «Організація та методи дослідження зв'язку творчих здібностей із соціально-психологічною адаптованістю особи» уточнено проблему соціальної та психологічної адаптованості творчої особистості, визначено конкретні методики організації дослідження, обґрунтовано вибір інструментів діагностики індивідуально-психологічних рис творчих особистостей. Основою емпіричного дослідження є припущення про те, що творчі особи мають специфічну особистісну організацію, яка сприяє виникненню проявів соціально-психологічної дезадаптованості.

У дослідженні брали участь студенти Херсонського державного університету (факультету культури та мистецтв і соціально-психологічного факультету) віком 17 - 25 років. Загальна кількість опитуваних 229 осіб, із них 59% дівчат та 41% юнаків.

Для визначення рівня розвитку творчих здібностей студентів ми використали субтест «Закінчи малюнок» фігурної батареї тесту Е.П.Торренса (авторську модифікацію) та тест віддалених асоціацій RAT С.Медника (адаптовану версію А.Н.Вороніна), вправи тесту креативності Дж.Гілфорда «Незвичайне використання» та «Складання фраз». Головними критеріями креативності виступили оригінальність та унікальність відповідей опитуваного. Особливості соціально-психологічної адаптованості особистості вивчали за допомогою методу соціометрії, опитувальника соціально-психологічної адаптації К.Роджерса - Р.Даймонда, методики діагностики рівня соціальної фрустрованості Л.І.Вассермана та опитувальника загального здоров'я (GHQ-30 в адаптації Л.Ф.Бурлачука, В.Н.Духневича та Г.Р.Дубровинського).

Процес обробки емпіричних даних складався з кількох етапів. В першу чергу були перевірені гіпотези про взаємозв'язок між змінними та структуру латентних змінних (кореляційний та факторний аналіз). На основі отриманих даних були сформовані дослідницькі групи (по 28 студентів): дві з них презентували високо- та низькокреативних індивідів, третя включала опитуваних із середнім рівнем розвитку творчих здібностей. Емпіричні показники в групах порівнювалися за рівнем прояву характеристик соціально-психологічної адаптації та психологічного благополуччя (- критерій Фішера, U-критерій Манна-Уітні).

У третьому розділі «Структурний аналіз зв'язків творчих здібностей із соці-ально-психологічною адаптованістю особи» доведено наявність взаємозв'язків між креативністю і рядом особистісних характеристик.

У виборці виявилося 13,9 % осіб, схильних давати соціально бажані відповіді (недостовірні протоколи). Соціальна бажаність є особистісною характеристикою, котра пов'язана соціальною конформністю і прагненням заслужити соціальне схвалення (Л.Ф.Бурлачук, А.Анастазі, А.Едвардс та ін.). Серед висококреативних осіб високі показники соціальної бажаності зустрічаються рідше (8,82 % порівняно із 17,65 % в низькокреативній групі), а кількість відвертих у відповідях опитуваних у висококреативній та низькокреативній групах, навпаки, є вищими (відповідно 20,59 % та 14,7 % порівняно з 9,94 % у середньокреативних осіб). Аналіз кореляційних зв'язків (табл. 1) виявив наявність від'ємного зв'язку між рівнем творчих здібностей і соціальною бажаністю: чим вищі показники за тестами креативності, тим більша відвертість спостерігається у відповідях опитуваних.

Таблиця 1. Значущі коефіцієнти кореляцій Пірсона при порівнянні показників творчих здібностей з рівнем соціальної бажаності особистості (229 осіб)

Креативність, за визначенням, передбачає нехтування правилами, презирливість до соціальних норм і традицій. Тому отримана залежність є закономірною, а соціальна бажаність як особистісна характеристика протилежна креативності. Отже, значення феномену соціальної бажаності полягає в тому, що він може використовуватись як характеристика, що вказує на ступінь пристосування до дійсності, а також для прогнозування рівня креативності індивіда.

Структурний аналіз даних вибірки мав за мету виявлення взаємозв'язків між проявами творчих рис та характеристиками соціально-психологічної адаптації особистості. Проведені розрахунки дозволяють зробити ряд висновків щодо особистісного статусу творчих осіб (табл. 2):

Таблиця 2. Значущі коефіцієнти кореляції між шкалами опитувальника соціально-психологічної адаптації та показниками творчих здібностей (197 осіб)

1) Чисельні кореляції між показниками вербальних творчих тестів та результатами за шкалою «Прийняття інших» тесту СПА вказують на від'ємний зв'язок між цими величинами. Високий рівень креативності пов'язаний з неприйняттям інших людей. Ця закономірність свідчить про високий ризик психологічного неблагополуччя творчих осіб, оскільки для них характерне вороже і критичне ставлення до людей, роздратування стосовно них та очікування негативного відношення до себе; вони стримані, замкнені, зосереджені на собі.

2) Існує сильний прямий зв'язок творчих здібностей з виміром «Домінантність - Керованість» особистості (р-рівень більшості коефіцієнтів від 0,000 до 0,010). Високі показники шкали «Домінування» у висококреативних осіб говорять про схильність почувати перевагу над іншими. Такі люди вміють впливати на оточуючих, мислять та діють самостійно, керуючись власними переконаннями; небайдужі до похвали, а в тому, що для них є суттєвим, намагаються бути серед найкращих.

3) Показники шкали «Ескапізм» мають від'ємні коефіцієнти кореляції з критеріями творчих здібностей тесту «Закінчи малюнок». Особи з високою унікальністю малюнків не схильні до уникання проблем, не відступають перед труднощами та ситуаціями, що погрожують ускладненнями.

Найбільш переконливі результати отримані щодо взаємозв'язків рівня творчих здібностей з рівнем соціальної фрустрованості - див. табл. 3.

Таблиця 3. Значущі коефіцієнти кореляції між шкалами методики визначення соціальної фрустрованості Л.Вассермана та показниками творчих здібностей (197 осіб)

Креативні студенти демонструють більшу незадоволеність змістом та умовами своєї освіти, стосунками з викладачами, друзями та близькими, своїм матеріальним та соціальним становищем, обстановкою у суспільстві. Найбільш сильно (р-рівень сягає 0,000) та широко (за всіма розглянутими показниками творчості) ця залежність стосується незадоволеності своїм соціальним статусом: положенням у суспільстві, матеріальним становищем, побутовими умовами, можливістю проводити вільний час та обирати місце роботи, своїм стилем життя в цілому. Цікаво, що така незадоволеність творчих осіб зовсім не поширюється на їх ставлення особисто до себе, своїх звичок, здібностей та досягнень. Висока фрустрованість креативів може бути пов'язана як із завищеним рівнем домагань, так і взагалі з більш критичним ставленням до світу та оточуючих (що було підтверджено у нашому дослідженні).

Проте нами не знайдено переконливих доказів, які б дозволили стверджувати наявність соціально-психологічної дезадаптованості у творчих осіб. В результаті факторного аналізу змінних виділено два загальні фактори, котрі впливають на характеристики вибірки: 37% розкиду даних визначаються дією двох незалежних факторів - соціально-психологічної адаптованості та креативності особи.

При обробці результатів тесту «Закінчи малюнок» ми виявили специфічну особливість виконання малюнків, яку назвали «підпорядкування товстій лінії» (ПТЛ). Це явище зумовлюється характерними особливостями стимульного матеріалу - при домальовуванні стимулів простим олівцем неможливо без додаткових зусиль продовжити товсту лінію відповідним способом, а так як опитувані не отримують вказівок щодо техніки виконання малюнків, то вирішення цієї проблеми залежить цілком від них. Існують два варіанти реагування на товсту лінію стимулу. В першому випадку ця особливість ігнорується, і малюнок виконується найбільш простим способом, зручним для індивіда. В іншому - опитувані витрачають додаткові зусилля і використовують штрихування, щоб привести власну картинку у відповідність вихідному стимулу.

Аналіз структурних зв'язків показав, що виразність ПТЛ прямо пов'язана із ступенем прагнення до домінування в особистісних стосунках та з показниками, що відбивають позитивне ставлення індивіда до себе (табл. 4).

Таблиця 4. Кореляції індексу ПТЛ з критеріями креативності та показниками соціально-психологічної адаптації (197 осіб)

Крім того, особи, які детально розроблюють свої малюнки мають розвинений внутрішній контроль (р=0,047), емоційний комфорт (р=0,04), прагнення до домінування у міжособистісних стосунках (р=0,036) та більш високий ступінь соціально-психологічної адаптації взагалі (р=0,038). Детальна розробленість відповідей є позитивним явищем і свідчить про психологічне благополуччя особистості.

Таким чином, методика «Закінчи малюнок», окрім визначення творчих здібностей, здатна діагностувати соціально-психологічні характеристики особистості. Тестові критерії «Розробленість малюнків» та «Підпорядкуванні товстій лінії» виступають маркерами адаптаційного потенціалу індивіда.

В четвертому розділі «Порівняльний аналіз психологічного благополуччя в групах опитуваних з різним рівнем креативності» зафіксовані і досліджені специфічні нелінійні зв'язки між креативністю та рядом досліджуваних змінних; створена модель оптимуму креативності, яка дозволяє пояснити механізм зв'язку творчості із соціально-психологічною адаптованістю.

Ознаки неблагополуччя фіксувалися через порівняння індивідуальних тестових показників із нормативними даними у виборці. Благополучними ми вважали осіб, котрі в жодному з діагностичних вимірів не продемонстрували несприятливих показників. Кількість тестів, за якими особа отримала неблагополучні показники, визначала глобальність її психологічних труднощів: чим ширше в діагностичній картці опитуваного представлені неблагополучні результати (три або чотири тести), тим глибше виражені проблеми у соціально-психологічній адаптації. Як видно з табл. 5, із збільшенням рівня креативності зменшується доля індивідів, котрі не мають жодних психологічних проблем у досліджуваних сферах.

Таблиця 5. Наявність неблагополучних результатів тестування в осіб з різним рівнем креативності

Всі розглянуті нами варіанти благополуччя-неблагополуччя у групі висококреативних осіб представлені досить рівномірно. В групі із середніми показниками креативності переважну більшість складають благополучні особи: загалом 72 % не виявили жодних психологічних проблем або мають неблагополучні показники лише в поодиноких тестах. Наявні проблеми у висококреативних та низькокреативних опитуваних мають більш глобальний характер. В цілому положення середньої групи можна визначити як більш сприятливе порівняно з крайніми групами.

При порівнянні розповсюдженості неблагополучних ознак за окремими тестами виявилося, що в групі низькокреативних осіб несприятливі показники соціометрії є найпоширенішими, порівняно з іншими групами (р=0,007). Висококреативна група має більше проблем із самооцінкою (р=0,005) та соціально-психологічною адаптацією взагалі (р=0,023) порівняно із середньою групою. Виразність зовнішнього контролю зростає пропорційно росту креативності - таким чином розподіл даних у високо- та низькокреативній групах сягає значущої різниці (р=0,031); висококреативна група значуще відрізняється від інших за розповсюдженістю зайвої керованості (р=0,000).

Порівняння показників середніх тенденцій в групах підтвердило виявлену закономірність - середня група в цілому виглядає більш пристосованою та благополучною, ніж крайні. Один з найголовніших вимірюваних тестових показників - «Адаптація» - представлений в досліджуваних групах наступним чином (рис. 1):

Рис. 1. Розподіл середніх показників адаптивності - дезадаптивності в групах осіб з різним рівнем креативності: 1 - адаптивність; 2 - дезадаптивність

Якщо прийняти простір між лініями 1 та 2 за загальний адаптаційний потенціал, то видно, що площа цієї величини більша в середній групі і зменшується в крайніх. Отже, як творчі особистості, так і особи з низькою креативністю виявляються менш пристосованими, ніж їх «середньостатистичні» однолітки.

Порівняння середніх значень та мір відхилення інтегрального показника соціально-психологічної адаптованості в групах демонструємо за допомогою шухлядкової діаграми на рис. 2. - нижня та верхня грань показують розкид значень (величину стандартного відхилення); висота шухляди залежить від величини стандартної помилки; риска всередині демонструє середнє значення змінної в групі.

Така сама закономірність розподілу середніх показників виявлена нами щодо вимірів прийняття себе - неприйняття себе, внутрішній контроль - зовнішній контроль, емоційний комфорт - емоційний дискомфорт. Всі ці випадки демонструють відсутність лінійної залежності між рівнем креативності та характеристиками соціально-психологічної адаптованості особистості. Відносини між ними можна визначити як інвертовану U-подібну залежність. Висококреативні індивіди менш пристосовані та менш благополучні порівняно з особами, котрі мають середній творчий потенціал, але при порівнянні із низькокреативними особами така різниця зникає.

Рис. 2. Розподіл інтегрального показника «Адаптація» в групах осіб з різними рівнями креативності

Розрахунки U-критерію Манна-Уітні дозволяють говорити про виражену тенденцію до виникнення емоційно негативних станів у осіб, які мають високі творчі здібності (р < 0,05). Це може проявлятися у відчутті пригніченості, апатії, тривожності. Людина почувається «вибитою з колії», не довіряє своїм почуттям, відчуває напруженість та невпевненість у собі. Члени реальних груп, в яких проводилося дослідження, більш негативно ставляться до осіб, котрі мають низький рівень розвитку творчих здібностей. Це стосується як виборів, зроблених членами групи (р < 0,05), так і очікувань групи від особи (р < 0,05).

Пояснити отримані закономірності можна як особливостями самого феномену креативності, так і впливом сторонніх факторів, не врахованих в нашому дослідженні. Низький ступінь соціально-психологічної адаптованості низькокреативних осіб, скоріш за все, спричинений низьким рівнем інтелекту та нездатністю індивіда адекватно реагувати на змінні вимоги середовища. З іншого боку, дезадаптованість креативів пояснюється специфічними рисами особистісної організації (нонконформізм, соціальна автономність, агресивність та домінантність, емоційна нестабільність, вразливість та ін.).

Певно, існує деякий оптимум креативності, котрий дозволяє людині адекватно та ефективно пристосовуватися до середовища (див. рис. 3).

Величини нижче та вище зони оптимуму не сприяють адаптації: в першому випадку із-за неспроможності адекватно реагувати на проблемні та невизначені ситуації, в другому - із-за виникнення конфлікту із соціальним оточенням завдяки специфічній особистісній організації креативів.

В роботі сформульований загальний механізм соціально-психологічної адаптації творчої особистості, який проявляється як на особистісному рівні, так і на рівні існування суспільства. На особистісному рівні креатив має схильність до внутрішньоособистісної дезадаптації, при якій поведінка відображує неприйняття себе як цілісної та значущої особистості. Проте творча особистість демонструє більшу кількість поведінкових стратегій в умовах життєвих криз, має переваги при зустрічі з новими умовами, а також здатність давати подіям бажаний для себе напрямок.

На суспільному рівні в періоди стабільності творча активність окремих індивідів порушує усталені традиції і регулятивні норми, й тому сприймається як деструктивна, аномальна та соціально шкідлива, а самі творчі особистості відносно суспільства виступають як неадаптанти. В кризові епохи творча активність окремих осіб виступає головним адаптивним ресурсом суспільства; в ці часи щоразу відбувається переоцінка ролі творчості і творця та розширення переліку сфер діяльності, які потребують творчих здібностей.

Таким чином, креативність виступає адаптаційним резервом особистості і є фактором, що забезпечує ефективне та стабільне виконання діяльності в кризових, екстремальних умовах. В процесі суспільного розвитку відбувається прискорення темпів соціальних змін, частішання та глобалізація криз - тому відбувається поступова заміна стабільного механізму адаптації креативним. З еволюційної точки зору розвиток креативності є важливим ступенем психологічного пристосування людини до існування в епоху постіндустріального глобального суспільства

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми соціально-психологічної адаптованості творчих особистостей: визначено роль креативності у механізмах соціальної адаптації, розкрито структуру взаємозв'язків між рівнем розвитку творчих здібностей та окремими складовими психологічного благополуччя індивіда, на основі аналізу емпіричних даних сформульовано теоретичну модель оптимуму креативності, яка пояснює причини виникнення дезадаптованості у висококреативних та низькокреативних осіб.

1. Креативність є особистісною рисою, яка визначає здатність до генерування нових та нестандартних ідей і проявляється у тому, що людина вкладає творчий підхід в усі види особистісної активності. За змістом поняття креативність тотожне термінам «творчі здібності», «творча особистість», «творча обдарованість». Креативність виступає адаптаційним резервом організму при певних обставинах і є фактором, що забезпечує ефективне та стабільне виконання діяльності в екстремальних умовах. Проте існує традиційне уявлення про творчу особистість як екстравагантну, психічно неврівноважену та соціально непристосовану особу (властиве як суспільству, так і самим творчим особистостям). Таке розуміння має глибокі культурно-історичні корені і пов'язане із сакралізацією поняття «творчість» та всіх пов'язаних з нею феноменів.

2. Питання кількісної класифікації творчих здібностей та діагностики креативності як особистісної риси є гострою проблемою методології психології творчості. Вирішення його може полягати у перегляді критеріїв креативності та залученні різнопланових методів її діагностики. Висновки про рівень розвитку творчих здібностей окремого опитуваного коректні лише в умовах конкретної вибірки та чітко поставлених діагностичних цілей. У виборці студентів загалом 17,5 % демонструють рівень креативності, вищий за середній.

3. Доведений прямий зв'язок креативності з рядом особистісних рис: неприйняттям інших людей; прагненням домінувати в особистісних стосунках; низькою мотивацією соціальної бажаності; високим рівнем соціальної фрустрованості.

4. Не виявлено лінійного зв'язку між особистісною креативністю та соціально-психологічною адаптованістю: за проявом психологічного благополуччя висококреативні особи близькі до низькокреативних - обидві ці групи демонструють розповсюдженість неблагополучних показників та нижчий рівень адаптованості порівняно із групою середньокреативних осіб (по 25 % осіб, що презентують висококреативну та низькокреативну групи мають численні, глобальні ознаки психологічного неблагополуччя). Зв'язок між креативністю і соціально-психологічною адаптованістю має характер інвертованої U-подібної залежності.

5. Характер неблагополучних показників у висококреативних та низькокреативних осіб, кількісно виражений на однаковому рівні, має чіткі якісні відмінності. Для осіб з високим рівнем креативності характерна розповсюдженість проявів соціально-психологічної дезадаптованості, пов'язаних з високою соціальною фрустрованістю, емоційним дискомфортом, низькою самооцінкою, неприйняттям інших людей та неблагополуччям у сфері міжособистісних відносин. Для осіб з низьким рівнем креативності характерна схильність до уникання проблем, низький соціометричний статус та надмірна керованість.

6. Основна закономірність формування соціально-психологічної адаптованості в залежності від рівня креативності пояснюється моделлю «оптимуму креативності». Оптимальний рівень розвитку креативності дозволяє людині адекватно та ефективно пристосовуватися до середовища. Величини нижче та вище зони оптимуму не сприяють адаптації: в першому випадку із-за неспроможності ефективно реагувати на проблемні та невизначені ситуації, в другому - із-за виникнення конфліктів із соціальним оточенням завдяки специфічній особистісній організації креативів.

Очевидна необхідність подальших досліджень з метою уточнення та пояснення отриманих результатів: винайдення чітких кількісних критеріїв розвитку креативності як особистісної риси та визначення «зони оптимуму», після якої ріст креативності перестає бути сприятливим фактором; з'ясування причин та наслідків високої соціальної фрустрованості творчих особистостей; розробки шляхів запобігання та профілактики соціально-психологічної дезадаптованості висококреативних осіб.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Вельдбрехт О.О. Вплив творчої обдарованості на психологічне благополуччя особистості / О.О. Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. Максименка С.Д. - К., 2003. - Т.V, ч.7. - С. 49 - 54.

2. Вельдбрехт О.О. Порівняння психологічного благополуччя в групах осіб з різним рівнем креативності / О.О.Вельдбрехт // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія № 12. Психологічні науки : зб. наук. праць. - К. : НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. - № 6 (30). - Ч. І. - С. 17 - 31.

3. Вельдбрехт О.О. Творча особистість як суспільний феномен / О.О.Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / за ред. Максименка С.Д. - К., 2005. - Т.VІІ, вип.1. - С. 66 - 72.

4. Вельдбрехт О.О. Соціально-психологічна адаптація та психологічне благополуччя творчих особистостей (результати експериментального дослідження) / О.О.Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. / за ред. С.Д.Максименка - К., 2005. - Т.VІІ, вип.3. - С. 44 - 55.

5. Вельдбрехт О.О. Модель «оптимуму креативності» як здатності до адаптації // О.О.Вельдбрехт / Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка - К., 2006. - Т. VIII, вип. 6. - С. 46 - 53.

6. Вельдбрехт О.О. Поняття про творчу особистість у контексті історії людст-ва / О.О.Вельдбрехт // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / за ред. С.Д.Максименка - К., 2006. - Т. VIII, част. 8. - С. 37 - 43.

7. Вельдбрехт О.О. Роль неврахованих чинників в експериментальному дослі-дженні психологічних особливостей творчих осіб / О.О.Вельдбрехт // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / за ред. С.Д.Максименка. - К. : Главник, 2008. - Т. X, ч. 8. - С.143 - 154.

8. Вельдбрехт О.О. Результаты исследования социально-психологической адаптации творческих личностей / О.О.Вельдбрехт // Матер. науч. конф. «Ломоносовские чтения» 2005 года и Междунар. науч. конф. студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов-2005» / Под ред. В.А.Иванова, А.В.Кезина, В.И.Кузищина, Н.Н.Миленко. - Севастополь : НПЦ «ЭКОСИ-Гидрофизика». - 2005. - С.470 - 474.

9. Вельдбрехт О.О. Оптимальний рівень креативності як фактор психологічно-го благополуччя особистості / О.О.Вельдбрехт // Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку: IV Міжнар. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів та молодих учених (2 - 3 березня 2006 року). Матеріали секції соціології та психології. - К. : Київський університет, 2006. - С.12 - 18.

10. Вельдбрехт О.О. Виявлення, розвиток та підтримка творчо обдарованої молоді: психолого-педагогічний аспект / О.О.Вельдбрехт // Науковий вісник ун-ту «Львівський Ставропігіон» - Львів : Вид-во ун-ту «Львівський Ставропігіон», 2005. - Вип.1. - С.42 - 52. - Серія психолого - педагогічна.

11. Вельдбрехт О.О. Творчі здібності у структурі загальної обдарованості / О.О.Вельдбрехт // Актуальні проблеми практичної психології : зб. наук. праць. - Ч. І. - Херсон : ПП Вишемирський В.С., 2008. - С. 89 - 92.

12. Вельдбрехт О.О. Соціально-психологічна адаптація креативної особистості / О.О.Вельдбрехт // Тез. доп. учасників Міжнар. наук.-практ. конф. «Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків» - Київ-Житомир : Державний фонд фундаментальних досліджень МОН України, 2005. - С.28 - 29.

Размещено на Allbest.ru