Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка

АПН України

УДК 159.9.316.61:159.922

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

Мурашко О.О.

Київ 2007

Загальна характеристика роботи

Актуальність дослідження. Безплідність жінок є однією з найгостріших проблем репродуктивної медицини не тільки у нашій країні, але й в усьому світі, і має тенденцію до зростання. За даними Міністерства охорони здоров'я безплідність стосується від 6-8% до 18-20% сімей у різних регіонах України, що узгоджується зі статистикою ВООЗ, згідно з якою кількість безплідних пар становить 7-15% від усіх пар репродуктивного віку (18-49 рр.).

В останнє тридцятиліття у практиці лікування безплідності, яке на сьогодні належить до пріоритетних завдань державної політики, відбулися позитивні зрушення завдяки розвитку і впровадженню у практику репродуктології допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ), зокрема запліднення in vitro, які асоціюються для жінки з останньою надією завагітніти і стати матір'ю.

Участь у програмах ДРТ пов'язана з важкими не тільки фізичними, але й психологічними стражданнями. Тим часом сучасний стан розробки психологічних проблем безплідності у жінок, які послуговуються ДРТ, у вітчизняній науці характеризується відсутністю ґрунтовних емпіричних досліджень (порівняно з досвідом зарубіжних, у тому числі російських, колег).

За рубежем здійснено чимало досліджень психологічних проблем безплідності при заплідненні in vitro, проте усі вони стосуються лише окремих аспектів проблеми, зокрема тих, що відносяться до соціальної (В.В.Ніколаєва, Г.А.Аріна, Є.Б.Айвазян, М.В.Маклакова; M.Fekkes, J.N.Filetto, C.S.Hahn, I.Laffont, M.Tarabusi) і когнітивної сфер (M. Bar-Hava, S.Sonawalla) та емоційних і психосоматичних аспектів (L.Anderheim, C.Bindt, J.Boivin, R.J.Edelmann, B.S.Kee, H.Kentenich, H.Klonoff-Cohen, D.Koryntova, M.E.Seibel, P.Thiering). Проте, як зазначала Б.В.Зейгарник, патологічні зміни особистості торкаються, в першу чергу, її ціннісно-смислової сфери. Однак вивчення безплідних жінок з точки зору ціннісно-смислових орієнтацій поки що не стало предметом спеціального теоретичного і емпіричного дослідження.

Відсутність в Україні розвиненої практики надання психологічної допомоги безплідним жінкам, які послуговуються ДРТ, об'єктивна необхідність у розробці теоретичних засад і практичних рекомендацій для розв'язання психологічних проблем вказаної категорії жінок обумовили вибір теми даного дослідження. Необхідність урахування специфічних соціально-культурних особливостей (T.Appleton, J.Schmid) посилює актуальність дослідження психологічних аспектів запліднення in vitro у нашій країні.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у межах науково-дослідницької програми “Психодіагностика особистості” кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Об'єкт дослідження -- ціннісно-смислова сфера (ЦСС) особистості.

Предмет дослідження -- динаміка ЦСС жінок, які страждають на безплідність і послуговуються для її подолання ДРТ.

Мета дослідження полягає у розкритті динаміки і механізму трансформації ЦСС безплідних жінок, які послуговуються ДРТ.

Завдання дослідження:

• здійснити теоретичний аналіз сучасного стану вивчення материнства як психологічного феномену, психологічних причин та наслідків безплідності, психологічних аспектів використання ДРТ;

• визначити місце материнства у загальній структурі ЦСС, окремих складових у структурі материнської сфери (МС) і мотиви репродуктивної поведінки безплідних жінок;

• визначити особливості МС і характерні риси психологічного стану жінок, які послуговуються ДРТ;

• розкрити механізм динаміки ЦСС безплідних жінок, які послуговуються ДРТ;

• визначити шляхи психологічної підтримки жінок, які послуговуються ДРТ.

Теоретико-методологічною основою дослідження є екзистенційно-гуманістичний підхід до вивчення смисложиттєвої проблематики особистості (А.Маслоу, К.Роджерс, В.Франкл, І.Ялом); концепції особистості як суб'єкта власної життєтворчості (К.О.Альбуханова-Славська, Л.І.Анциферова, Ф.Е.Василюк, С.Л.Рубінштейн, Т.М.Титаренко); загальнопсихологічні та соціально-психологічні ідеї щодо структури і розвитку ЦСС особистості (Б.С.Братусь, Б.В.Зейгарник, О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, М.С.Яницький); системно-структурна концепція материнства (Г.Г.Філіппова), психосоматичний підхід (В.Бройтігам, Б Любан-Плоцца, Д.Пайнз, Г.Г.Філіппова).

Методи дослідження: теоретичний аналіз, клінічне інтерв'ю, включене спостереження, змістовий аналіз дискусій жінок щодо проблем безплідності за матеріалами форумів “Екстракорпоральне запліднення” і “Хочу дитину”; психодіагностичні методики -- тест ставлень вагітної І.В.Добрякова, асоціативна методика вивчення базових якостей матері, проективний малюнковий тест “Я і моя дитина” Г.Г.Філіппової, тест смисложиттєвих орієнтацій Д.Крамбо і Л.Махоліка у модифікації Д.О.Леонтьєва, методика ціннісного спектру Д.О.Леонтьєва, репертуарні гратки із заданими конструктами, діагностика соціально-психологічної адаптації Л.Роджерса і Р.Даймонда, суб'єктивного контролю Дж.Роттера, метод незакінчених речень; математична обробка результатів дослідження.

Дослідження проводилося на базі Інституту репродуктивної медицини у Києві, Київської міської консультації “Шлюб і сім'я”, пологового будинку № 1 м. Києва, клінічній базі кафедри акушерства, гінекології і перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика (Київська обласна клінічна лікарня).

Наукова новизна дослідження. Здійснене дослідження стосується аспектів, які ще не дістали належної розробки у вітчизняній науці.

1. Подальшого розвитку набула концепція материнства як складова потребово-мотиваційної сфери жінки, запропоновано теоретико-графічну модель материнства.

2. Вперше на емпіричному рівні у вітчизняному соціо-культурному просторі дістала вивчення ЦСС особистості безплідних жінок. Вперше доведено її залежність від репродуктивного статусу і дій, спрямованих на подолання безплідності.

3. Вперше виявлено мотиви, що зумовлюють репродуктивну поведінку безплідних жінок.

4. Вперше доведено, що у МС жінок, які послуговуються ДРТ, порушується рівновага між основними складовими ціннісно-смислового блоку МС -- власною потребою жінки відчувати себе матір'ю і цінністю дитини, як особистості.

5. Вперше розкрито механізм динаміки ЦСС жінок, що послуговуються ДРТ.

Практичне значення дослідження. Вперше запропоновано шляхи розв'язання проблеми психологічної допомоги безплідним жінкам, які прагнуть народити дитину за допомогою ДРТ, і розроблено загальні принципові рекомендації щодо їх психологічної підтримки. Дібрано психодіагностичні методики для діагностики психологічного стану і ЦСС безплідних жінок, що можуть використовуватися у практичній роботі психолога.

Отримані результати дослідження можуть бути використані у підготовці медичних, зокрема, перинатальних психологів, у програмах підвищення кваліфікації репродуктологів і акушерів-гінекологів, в галузі психосоматичної медицини.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені: у систему психопрофілактичної роботи з жінками на різних етапах використання ДРТ в Інституті репродуктивної медицини у м. Києві; у навчальний процес кафедри психодіагностики та медичної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка при викладанні курсів “Клінічна психологія” та “Психотерапія”; у навчальний процес кафедри акушерства, гінекології та перинатології Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика в програмі “Сучасні репродуктивні технології” для репродуктологів та в програмі післядипломної підготовки лікарів-інтернів за спеціальністю “Акушерство та гінекологія”.

Вірогідність та надійність отриманих результатів забезпечено всебічним теоретичним аналізом проблеми, комплексним використанням апробованих методів і психодіагностичних методик, адекватних меті, об'єкту, предмету та завданням дослідження, змістовним якісним та кількісним аналізом результатів з використанням адекватних статистичних методів.

Апробація результатів дослідження. Матеріали дослідження доповідались і обговорювались на щорічній науковій конференції студентів та аспірантів з нагоди Днів факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (Київ, 2003); науково-практичному семінарі “Соціально-психологічний вимір розвитку сім'ї”, Інститут соціальної та політичної психології АПН України і ГО “Центр екології сім'ї” (Київ, 2005, 2006); конференції “Безпліддя. Допоміжні репродуктивні технології: реалії та перспективи”, МОЗ України, НАН України, АМН України, Українська асоціація репродуктивної медицини (Київ, 2006), Міжнародній науково-практичній конференції “Генеза буття особистості”, Інститут психології імені Г.С.Костюка АПН України (Київ, 2006). допоміжний репродуктивний технологія материнство

Результати дисертації опубліковані у 6 статтях (з них 4 -- у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України).

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків до кожного розділу, узагальнення результатів емпірічного дослідження, загальних висновків, підсумку, п'яти додатків, списку використаних джерел (167 найменувань, з яких 56 -- іноземною мовою). Робота викладена на 177 сторінках, з яких основного тексту -- 152 сторінки, та ілюстрована 11 таблицями і 26 рисунками.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність досліджуваної проблеми та ступінь її розробленості в сучасній психології, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані про апробацію та структуру дисертації.

У першому розділі -- “Материнська сфера жінки і психологічні аспекти безплідності” -- представлено теоретичний аналіз досліджень феномену материнства, структури ціннісно-смислового блоку МС, психологічних проблем безплідності і подолання її з використанням ДРТ.

Показано, що, незважаючи на численні дослідження психологічного феномену материнства (І.А.Аршавський, О.С.Батуєв, В.В.Бойко, Дж.Боулбі, В.І.Брутман і А.Я.Варга, В.Н.Дружинін, О.І.Захаров, С.Ю.Мещерякова, М.Мід, В.І.Пузько, Т.Н.Пушкарьова, О.І.Ряплова, Г.Г.Філіппова, І.Ю.Хамітова, D.Hay, У.Ерхард, R.Trivers та ін.), досі відсутній єдиний підхід до розуміння його природи. Найбільш поширеними є погляди на материнство як на інстинкт (І.А.Аршавський, О.С.Батуєв, О.І.Захаров), соціальну роль (С.Ю.Мещерякова, Г.Г.Філіппова, І.Ю.Хамітова, В.І.Брутман), потребу (В.В.Бойко, Г.Г.Філіппова), у більш загальному розумінні -- на нужду як прагнення продовжуватися в інших (С.Д.Максименко).

Найбільш повною, що пояснює максимальну кількість сторін МС, є концепція Г.Г.Філіппової, яка розглядає материнство як складову потребово-мотиваційної сфери жінки. Водночас у ній бракує чіткого визначення взаємозв'язків між її елементами, без чого неможливо отримати уявлення про цілісну структуру МС та її детермінуючі компоненти. Розвиваючи концепцію Г.Г.Філіппової та систематизуючи інші наукові дослідження, ми побудували теоретико-графічну модель материнства, в якій материнство і материнська сфера ототожнюються, а центральне місце займає ціннісно-смисловий блок.

Неможливість завагітніти, стати матір'ю стає причиною глибокої внутрішньої кризи жінки, яка має прояви, притаманні усім життєвим кризам. Порушуються уявлення жінки про себе, зокрема, про свою жіночу ідентичність (Д.Пайнз), загострюються сімейні відносини (Т.Я.Пшенічнікова, Т.В.Овсяннікова, B.Menning), змінюється відчуття часу, уявлення про майбутнє втрачає сенс і характеризується невизначеністю (Л.І.Анциферова, Ф.Є.Василюк, А.В.Гнєзділов, А.Н.Дорожевець).

Спираючись на роботи К.О.Абульханової-Славської, Л.І.Анциферової, Б.С.Братуся, В.Бройтігама, П.Крістіана і М.Рад, О.С.Васильєвої і Е.В.Могилевської, Ф.Є.Василюка, Б.В.Зейгарник, О.М.Леонтьєва, Д.О.Леонтьєва, Б.Любан-Плоцца, А.Маслоу, Д.Пайнз, С.Л.Рубінштейна, Т.М.Титаренко, Г.Г.Філіппової, В.Франкла, Ю.І.Шмурак, І.Ялома, T.Appleton, L.Hoffman and M.Hoffman, S.Klock, J.Stout, M.Dadson, S.Stoleru, J.Teglas, J.Fermanian, A.Spira та ін., ми висунули гіпотезу про те, що на шляху реалізації материнської складової особистості жінки у її ЦСС відбуваються певні зміни, які, з одного боку, залежать від репродуктивного статусу (невагітні, вагітні, безплідні), з іншого -- від дій, спрямованих на подолання безплідності (відновлення фертильності або використання допоміжних репродуктивних технологій). Ці зміни пов'язані з переосмисленням жінкою власних уявлень і очікувань щодо реалізації материнства, які формуються впродовж життя і динамічно змінюються у процесі переживання жінкою стану безплідності. Процес переосмислення стає підґрунтям виникнення внутрішньої кризи, пов'язаної з безплідністю.

У другому розділі -- “Методи дослідження ціннісно-смислової сфери жінок з безплідністю” -- аналізуються методологічні засади, пропонується програма емпіричного дослідження, надається характеристика досліджуваної вибірки і обраного діагностичного інструментарію.

Психологічна ситуація безплідної жінки представлена у дослідженні як результат взаємодії зовнішніх умов (наявність діагнозу “безплідність”, проходження лікування або процедури запліднення, сімейні і міжособистісні стосунки, оцінка соціумом) і внутрішніх диспозицій, які, з одного боку, є основою для формування відповідної реакції на зовнішні стимули, з іншого -- динамічно змінюються у процесі цієї взаємодії, змінюючи й зовнішні обставини. Згідно з побудованою нами моделлю соціально-психологічного простору безплідних жінок, зміни, що відбуваються в них на ціннісно-смисловому рівні, обумовлюються станом розвитку МС, індивідуально-психологічними характеристиками, зокрема, здатністю до адаптації і рівнем суб'єктивного контролю, ступенем осмисленості життя і феноменологічним наповненням ЦСС (мотиви, цінності і смисли), які визначені нами як внутрішні диспозиції і виступили у дослідженні як досліджувані категорії.

Власне емпіричному дослідженню передували: клінічна бесіда з лікарями Інституту репродуктивної медицини, що дозволила з'ясувати особливості реагування жінок на лікування і коло психологічних проблем, з якими, на думку лікарів, стикаються їх пацієнтки; змістовий аналіз дискусій жінок щодо проблем безплідності за матеріалами форумів “Екстракорпоральне запліднення” і “Хочу дитину”; клінічне інтерв'ю з 15 жінками, що послуговуються ДРТ, метою якого було краще розуміння психологічної ситуації таких жінок, а також добір адекватних дослідницьких методик та розробка переліку об'єктів і конструктів для психосемантичних методик, які використовуються у дослідженні.

Загальний обсяг вибірки склав 105 жінок. Дослідження проводилося у чотирьох групах: дві групи безплідних (перша група -- ДРТ -- 31 жінка, що застосовують запліднення in vitro; друга група -- Безплідні -- 30 жінок, які намагаються відновити природну фертильність), Невагітні, Вагітні. Порівняння між собою обох груп безплідних дало можливість дослідити динаміку ЦСС жінок, які послуговуються ДРТ. Впевненість Невагітних у власній фертильності є базовим станом майже усіх жінок, які в майбутньому можуть зіткнутися з проблемою безплідності. Вагітні представляють умовну норму реалізації материнства і дають уявлення про стан МС фертильних жінок. Дослідження цих двох груп жінок дозволило розширити теоретичне уявлення про материнство і дало більш багатий матеріал для інтерпретації результатів дослідження, отримних у групах безплідних.

Для дослідження стану МС обрано опитувальник “Тест ставлень вагітної” І.В.Добрякова, основою якого є теорія психології ставлень В.М.Мясищева і положення про гестаційну домінанту І.О.Аршавського, яка включає фізіологічний і психологічний компоненти. Під психологічним компонентом гестаційної домінанти (ПКГД) розуміється сукупність механізмів психічної саморегуляції, які формують ставлення жінки до своєї вагітності, її поведінкові стереотипи. Положення концепції Г.Г.Філіппової про те, що ставлення до материнства формується протягом всього життя жінки, а схильність до того або іншого типу ПКГД існує ще до настання вагітності, дозволило використати для дослідження жінок груп ДРТ, Безплідні і Невагітні адаптований варіант методики І.В.Добрякова, в якій твердження спрямовані на виявлення уявлень про можливу для них ситуацію вагітності. Для жінок групи Вагітні використано оригінальний варіант цієї методики.

Для оцінки представленості образу дитини у семантичному просторі жінок і наявності у них базових якостей матері, які розкриваються через такі, виділені О.В.Попцовою, категорії як “прийняття”, “чуйність”, “мати як суб'єкт виховання дитини”, “мати як суб'єкт догляду за дитиною”, використано асоціативну методику. Для виявлення тривоги і невпевненості у собі як матері, конфлікту з вагітністю і материнством використано малюнковий проективний тест “Я і моя дитина”.

Ціннісне навантаження смислової сфери жінок досліджувалося за методикою “Ціннісний спектр” Д.О.Леонтьєва. Визначаючи ціннісні структури особистості жінок, у перелік досліджуваних об'єктів було включено такі, що семантично пов'язані: з материнством (жінка, сім'я, материнство, вагітність, народження дитини, діти), з соціальною реалізацією (кар'єра, незалежність, спілкування, самореалізація), з екзистенційними данностями буття (життя, любов, самотність, смерть), з часом (минуле, сьогодення, майбутнє).

Мотиваційна структура репродуктивної поведінки жінок досліджувалась за допомогою репертуарних граток із заданими конструктами, що описують ту або іншу подію, вчинок, пов'язаний з репродуктивною поведінкою, а також набір мотивів, що зумовлюють цю поведінку.

Психометричну діагностику кількісної міри наповненості життя смислом у жінок, які страждають на безплідність, проводили за допомогою “Тесту смисложиттєвих орієнтацій” Д.О.Леонтьєва.

Оскільки одним з чинників, який впливає на стан репродуктивної функції, вважається несформованість адаптаційних механізмів (Г.Г.Філіппова), що веде до невротичних або психосоматичних форм реагування, вимірювався рівень соціально-психологічної адаптації за методикою К.Роджерса і Р.Даймонда у російськомовному варіанті, адаптованому А.К.Осницьким.

Для дослідження здатності безплідних жінок контролювати себе і своє життя використано методику діагностики рівня суб'єктивного контролю Дж.Роттера в адаптації Є.Ф.Бажина, С.О.Голинкіної, О.М.Еткінда.

Математична обробка результатів дослідження: первинний статистичний аналіз, однофакторний дисперсійний аналіз, t-критерій Стьюдента, непараметричний критерій Спірмена, кореляційний і факторний аналізи (STATISTIKA for Windows).

У третьому розділі -- “Дослідження динаміки ціннісно-смислової сфери жінок з безплідністю” -- докладно проаналізовано психологічні проблеми безплідності у жінок, які послуговуються ДРТ, результати дослідження стану МС та ЦСС, індивідуально-психологічних і регулятивних особливостей безплідних жінок.

Порівняння між собою невагітних, вагітних, безплідних, які відновлюють фертильність, і безплідних, які послуговуються ДРТ, показало наявність особливостей ЦСС жінок, які залежать від актуальної ситуації на шляху реалізації материнської складової особистості жінки і торкаються, в першу чергу, мотивів, які детермінують репродуктивну поведінку жінки.

В структурі репродуктивної поведінки Невагітних, отриманої за допомогою факторного аналізу, провідними мотивами виявились задоволення соціальних очікувань і пов'язана з ним соціальна адекватність свого образу Я як фертильної жінки. Їх життєва активність спрямована на соціальну (кар'єра) і жіночу (сексуальну) реалізацію. Вони відрізняються від інших груп найвищим рівнем адаптованості, самоприйняття і прийняття інших (р<0,001), емоційною комфортністю (р<0,001). Домінуючим типом ПКГД є оптимальний -- 48,67%), що вказує на те, що МС, яка сформована в результаті онтогенезу, має оптимальні передумови для реалізації у майбутньому адекватного материнства.

Разом з тим у Невагітних (згідно із дослідженням ставлення до материнства за тестом І.В.Добрякова) спостерігаються гіпогестогнозичні тенденції, які найбільше виявляються у ставленні до пологів (33,3%), до себе-матері (23,8%) і до дитини (23,8%) і свідчать про те, що вагітність і материнство для цих жінок поки що не є актуальними.

Структура об'єктів, які (за методикою ціннісного спектру) презентують материнську, соціальну, екзистенційну сфери, у Невагітних найменше систематизована, що є свідченням того, що жінки цієї групи вільні від зовнішніх цільових установок.

Так, часовий вектор “сьогодення” знаходиться у сфері соціальної і жіночої реалізації. Об'єкт “жінка”, який умовно віднесений до материнського семантичного блоку, у даному контексті скоріше пов'язаний зі статусом жінки як статевого партнера. Це підтверджує й те, що найвище рангове місце у цій групі жінок посідає “любов”, а найнижче -- “вагітність”.

У Вагітних домінуючим типом ПКГД також є оптимальний (53,62%), але поряд з ним з'являється ейфоричний компонент (15,45%), який виступає як субдомінуючий. Вагітні жінки виявляють стриману (21,7%) емоційну реакцію на вагітність, яка виступає для багатьох з них лише обмеженим у часі, природним засобом, що запускає розгортання материнства, як більш значущого життєвого явища. Але підготовка до материнства надає життю Вагітних осмисленості (р<0,001), емоційно його насичує і підвищує інтерес до самого процесу життя (р<0,01). Поява дитини сприймається жінкою, насамперед, як значний життєвий результат, надає осмисленості прожитій частині життя (р<0,001), екстраполюючи цей смисл на життєву перспективу. Материнство у Вагітних є найпростішим шляхом для жіночої самореалізації (коефіцієнт кореляції “самореалізації” з “легкістю досягнення мети” r = 0,40). Рівень адаптації (р<0,001), самоприйняття (р<0,001), прийняття інших (р=0,01) і емоційної комфортності в них знижується, хоча і є достатньо високим (у порівнянні з групами безплідних).

Вагітні (на противагу Невагітним) відзначаються чітким розподілом об'єктів по ціннісному спектру, що пов'язане з їхнім актуальним станом. Сфери діяльності -- материнство і зовнішня самореалізація -- чітко розмежувалися. Часові вектори “сьогодення” і “майбутнє” перебувають у материнському блоці.

Жінка, яка стикається з проблемою безплідності, у першу чергу, гостро переживає руйнацію образу Я як повноцінної фертильної жінки і руйнацію уявлень про сімейне життя, сформованих під впливом культури у дитинстві. Через те у жінок групи Безплідні на першому місці у структурі репродуктивної поведінки опиняються такі мотиви як “прагнення зміцнити сім'ю”, “задовольнити очікування близьких”, “довести повноцінність”.

За збереженого оптимального ставлення до материнства у Безплідних показник ПКГД значно нижче (41,12%), ніж у Вагітних (р<0,01). Проте зростає рівень ейфоричного компоненту гестаційної домінанти (36,3%), який у цій групі теж виступає як субдомінуючий (р<0,001). Найбільшого емоційного забарвлення набуває вагітність (66,67%) і образ себе як матері (43,3%), в той час, як ставлення до дитини, в основному, оптимальне (36,67%).

У групі Безплідні теж спостерігається чіткий розподіл об'єктів по блоках ціннісної структури. На перше місце виводяться події поточного особистісного, а не майбутнього життя. Порожнечу, пов'язану з відсутністю дитини, Безплідні намагаються компенсувати зануренням у кар'єру і зовнішню самореалізацію. “Життя” як категорія у цій групі виходить на перший план, проголошується його самоцінність.

У безплідних жінок, які послуговуються ДРТ, на відміну від жінок, що намагаються відновити фертильність, на перші місця у структурі репродуктивної поведінки виходять мотиви, які пов'язані з екзистенційно-трансцендентними цінностями: “любов”, “реалізація жіночого призначення”, “бажання мати близьку людину”. Відповідність соціальним очікуванням також присутня у цій групі жінок і знайшла вираження в “остраху осуду”. несприятливий соціалізація психічний розвиток

Важливими мотивами у структурі репродуктивної поведінки жінок обох груп безплідних (на відміну від Невагітних і Вагітних) є “бути як усі” (82%), “заздрість” (76%), “піклування про здоров'я” (70%), “отримання схвалення” (64%), “прагнення досконалості” (58%), “жалість до себе” (58%). Це дає підстави вважати, що для безплідної жінки вагітність є не тільки засобом реалізації материнства, але й засобом збереження рівноваги з найближчим соціальним середовищем, підтвердженням власної жіночої повноцінності.

У групі безплідних жінок, що послуговуються ДРТ, на відміну від інших груп, домінуючим типом ПКГД є ейфоричний (47,31%, р<0,01), який перевищує оптимальний (26,52%). Ступінь ейфоричного ставлення до вагітності (80,64%) і до себе-матері (61,3%) (у порівнянні з групою Безплідні) зростає ще більше. Вагітність набуває у них (як і в групі Безплідні) статусу особливої цінності і стає втіленням смислу їхнього життя. Із засобу досягнення материнства вагітність перетворюється на самостійну мету безплідних жінок. Натомість у ставленні до дитини у жінок групи ДРТ переважають гіпогестогнозичні тенденції (38,7%), що, на нашу думку, зумовлено тим, що образ дитини на шляху подолання безплідності втрачає конкретні, створені в процесі онтогенетичного формування МС характеристики, стає менш диференційованим, дифузним.

Низька асоціативна активність і вузький спектр асоціацій зі словом “дитина” у групі ДРТ свідчать про звуження семантичного простору цих жінок. Тривале і неуспішне лікування є настільки болючим, що вони починають витісняти із своєї свідомості конкретні характеристики, які об'єктивізують цінність дитини, що й виявляється у збідненні їх асоціацій. Поряд з тим, у групі ДРТ з'являються специфічні асоціації (“вагітність”, “недосяжна мрія”, “сенс існування”, “випробування”). Можна вважати, що власні переживання, пов'язані з вагітністю і материнством, набувають більшого емоційного значення, ніж уявлення образу дитини (це співвідноситься з результатами, отриманими у тесті ставлень вагітної). Здається, що жінка починає уникати думок про дитину: переважна більшість жінок з групи ДРТ відмовилися від участі у малюнковому тесті “Я і моя дитина”, а жоден з виконаних малюнків не містить адекватно зображеного образу дитини і себе поряд із нею. Вимальовується характерна суперечність між сильним бажанням, з одного боку, і відсутністю сформованого образу предмету бажання -- з іншого. Можливо також, що це є варіантом тривоги -- “як би не наврочити”.

Хоча вагітність і дитина, які проголошуються сенсом життя жінок з безплідністю, у даний момент часу є недоступними, у безплідних жінок, які послуговуються ДРТ (на відміну від жінок, що намагаються відновити фертильність), виявляється досить високий рівень загальної осмисленості життя (р<0,001), який підтримується високою активністю жінки у досягненні мети -- вагітність, народження дитини і материнство. Вираженими рисами цих жінок є сконцентрованість на меті (р<0,001), наполегливість, здатність до планування життя і розподілу своїх зусиль, прагнення контролювати життя (р<0,001) і домінувати у міжособистісних відносинах (р<0,01).

У той же час успіх у подоланні безплідності залежить не тільки від зусиль самої жінки. Розбіжність між докладеними зусиллями і зовнішніми обставинами породжує внутрішній конфлікт і напругу, знижує адаптаційні можливості жінок (р<0,001). Знижується самооцінка, поглиблюється негативне ставлення до себе (р<0,001 у порівнянні з Вагітними) і, як наслідок, зменшується здатність до прийняття інших людей (найнижча -- у групі ДРТ, р<0,01). Результативність життя оцінюється як низька (вона у цій групі найнижча, р<0,05), вираженими є негативні емоційні стани. Вагітність у групі ДРТ корелюється з такою цінністю як “справедливість” (r = 0,48).

Запліднення in vitro накладає відбиток і на сприйняття жінками власного образу. Кореляція об'єкту “жінка” з цінністю “цілісність” виявилася найнижчою (r = 0,26) у порівнянні з групою Безплідних (r = 0,52) і Невагітними (r = 0,70). Менш пов'язані у цій групі “самореалізація” і “легкість досягнення мети” (r = 0,10), тобто жінки, які послуговуються ДРТ, “втрачають” материнство як той шлях для жіночої самореалізації, який для Вагітних є найпростішим.

Смисловий простір безплідних, які послуговуються ДРТ, набуває жорсткої структурованості з чітким розподілом у часі життєвих цілей і завдань (праця/кар'єра -- сьогодні, материнство -- у майбутньому), але це досягається за рахунок підвищення напруги і обмеження вільної реалізації жінки у кожній з цих сфер життя. Соціальна активність і реалізація втрачають самостійну цінність і підпорядковуються меті завагітніти, виступають засобом компенсації відсутньої реалізації у материнстві.

Механізм динаміки ЦСС жінок, які послуговуються ДРТ, розкривається у дослідженні через порівняння структур та взаємозв'язків регулятивних складових смислової сфери -- осмисленості життя, соціально-психологічної адаптації і суб'єктивного контролю, отриманих за допомогою кореляційного аналізу.

Виявилося, що найменшою складністю і найменшою кількістю зв'зків між елементами відразняється структура смислової сфери групи Невагітні (5 зв'язків). У Вагітних і в обох групах безплідних структура смислової сфери ускладнюється, виявляються нові зв'язки між її регулятивними елеметами. Це дає підстави вважати, що більшість робочих зв'язків звичайно перебувають у латентному стані, але при зіткненні жінки з певними обставинами (вагітність, безплідність, застосування ДРТ), які потребують якісно нового усвідомлення реальності і вироблення специфічного до неї ставлення, ці зв'язки починають активізуватися.

Найбільш складно організована смислова сфера жінок у групі ДРТ. Вона розгалужена, навантажена, з великою кількістю елементів, які конструктивно перехрещуються.

В динамічній системі смислорегулюючих елементів смислової сфери, яка визначилася у групі ДРТ, відсутній такий елемент як “адаптація” (який є у групі Безплідні), проте з'являється елемент “керованість життя”, що концентрує на собі найбільшу кількість значущих зв'язків. На підставі цього можна припустити, що “адаптація” не просто зникає у групі ДРТ, але, породжуючи новий структурний елемент, проявляється в цих жінок у новій якості, перетікаючи у “керованість життя”.

Поступове ускладнення смислової структури на шляху реалізації материнської складової особистості жінки узгоджується з висновком дослідження саморегуляції при кризових станах Є.С.Мазур і А.Н.Дорожевець про те, що відтворення життєдіяльності відбувається завдяки формуванню нових смислових утворень, здатних задавати їй новий напрям.

Актуалізація зв'язків між смислорегулюючими елементами смислової сфери безплідних жінок, особливо в групі ДРТ, дає підстави розраховувати на здатність цих жінок до переосмислення і перебудови свого життєвого простору у процесі отримання ними професійної психологічної допомоги.

У четвертому розділі -- “Психологічна підтримка жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями” представлено загальні принципові рекомендації щодо психопрофілактичної роботи з вказаною категорією жінок. Виокремлено декілька підходів до психологічного консультування при застосуванні ДРТ: “симптоматичний”, коли у фокусі уваги перебуває симптом (наприклад, тривога, провина, сором); “дієвий” -- у фокусі уваги -- дія (прийняття рішення щодо різних аспектів ліуквання); “смисловий” -- у фокусі -- смисл (робота, присвячена смислоперебудові, пошуку сенсу дій і існування взагалі). Для кожного з етапів репродуктивної технології (прийняття рішення про застосування ДРТ; здійснення протоколу і очікування результату; опанування негативного результату застосування ДРТ; відновлення) конкретизовано основні психологічні проблеми жінки, завдання психокорекційної роботи, дії консультанта.

Найбільш складним етапом є етап відновлення між спробами завагітніти. Основні завдання на цьому етапі полягають у підвищенні самооцінки жінок, укріпленні їхньої ідентичності; усвідомленні жінками місця вагітності в системі власних цілей та засобів і розумінні меж власного контролю; у дослідженні власної мотивації материнства; подоланні зацикленoсті на лікуванні, моделюванні можливого бездітного майбутнього і зменшенні фрустрації перед ним; пошуку у психотравмуючому досвіді джерел особистісного і духовного розвитку тощо.

Висновки

1. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення психологічних проблем безплідних жінок з точки зору ціннісно-смислових орієнтацій особистості, що дало можливість встановити залежність ЦСС від репродуктивного статусу жінок, визначити місце материнства у загальній структурі ЦСС, окремих складових у структурі материнської сфери і мотиви репродуктивної поведінки безплідних жінок; виявити особливості МС і характерні риси психологічного стану жінок, які послуговуються ДРТ, розкрити механізм динаміки ЦСС і розробити загальні принципові рекомендації щодо психологічної підтримки вказаної категорії жінок.

2. Ціннісно-смислова сфера жінки є динамічною системою, яка зазнає певної транформації залежно від репродуктивного статусу (відсутність вагітності, вагітність, безплідність) і дій, спрямованих на подолання безплідності (відновлення фертильності традиційними методами лікування або застосування ДРТ як останньої надії народити дитину). Зміни стосуються мотивів, які детермінують репродуктивну поведінку жінки, ставлень і уявлень, пов'язаних з материнством, ціннісної структури і смислового простору особистості жінки.

3. Місце материнства у загальній структурі ЦСС жінок і окремих складових у структурі МС залежить від реалізованості потреби у материнстві. Зокрема, у безплідних жінок вагітність набуває статусу особливої цінності і стає втіленням смислу їхнього життя. Із засобу досягнення материнства вагітність перетворюється на самостійну мету безплідних жінок. Зі збільшенням тривалості безплідності ці деформації поглиблюються і найбільшого ступеня досягають у жінок, які послуговуються ДРТ.

Мотививами репродуктивної поведінки безплідних жінок, що відновлюють фертильність, у першу чергу, є: “довести повноцінність”, “прагнення зміцнити сім'ю”, “задовольнити очікування близьких”. У жінок, які послуговуються ДРТ, на перше місце виходять такі мотиви, як “любов”, “бажання реалізувати жіноче призначення”, “бажання мати близьку людину”.

Спільними мотивами безплідних жінок є: “бути як усі”, “заздрість”, “отримання схвалення”, “прагнення досконалості”. Таким чином, вагітність для безплідних є не тільки засобом реалізації материнства, але й засобом збереження рівноваги з найближчим соціальним середовищем, підтвердженням власної жіночої повноцінності.

4. Особливістю МС безплідних жінок, які послуговуються ДРТ, є порушення рівноваги між основними складовими ціннісно-смислового блоку МС -- власною потребою жінки у відчутті себе матір'ю і цінністю дитини як особистості. Образ себе-матері набуває вираженого ейфоричного забарвлення, в той час як образ дитини втрачає конкретні характеристики, стає менш диференційованим. Витіснення із свідомості образу дитини є захисною реакцією на втрату віри в успішність лікування.

Характерними рисами психологічного стану жінок, які послуговуються ДРТ, є сконцентрованість на меті, наполегливість, здатність до розподілу своїх зусиль, прагнення контролювати своє життя і домінувати у міжособистісних стосунках за низького рівня самоприйняття і прийняття інших людей, низький рівень соціально-психологічної адаптованості, переважання негативних емоційних станів.

5. Механізмом трансформації ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються ДРТ, є актуалізація зв'язків між смислорегулюючими елементами смислової сфери (усвідомленістю життя, соціально-психологічною адаптацією і суб'єктивним контролем), що дає підстави розраховувати на здатність цих жінок до переосмислення і перебудови свого життєвого простору у процесі отримання ними професійної психологічної допомоги.

6. Психологічна робота з безплідними жінками, які послуговуються ДРТ, потребує впливу на ціннісно-смислові структури особистості і повинна звертатися до резервів життєтворчості з ураховуванням специфіки етапів подолання безплідності, на яких вони знаходяться: прийняття рішення про застосування ДРТ; здійснення протоколу і очікування результату; опанування негативного результату застосування ДРТ; відновлення.

Положення дисертаційної роботи створюють концептуальне та емпіричне підґрунтя для майбутніх розробок у галузі психологічних проблем репродуктології. Перспективним напрямком є дослідження динаміки ЦСС і психологічної адаптації жінки до майбутнього материнства у разі позитивного результату застосування допоміжних репродуктивних технологій і розробка рекомендації щодо психопрофілактичної роботи з цими жінками. На окреме психологічне дослідження заслуговують особливості ціннісно-смислових орієнтацій у залежності від способу реалізації безплідними жінками потреби у материнстві (використання власного або донорського матеріалу, сурогатне материнство, всиновлення тощо). Практика психологічної допомоги означеній категорії жінок в Україні тільки починає розвиватися і вимагає подальшої розробки рекомендацій, визначення критеріїв ефективності психологічної допомоги та методів її оцінки.

Основний зміст дисертації викладено у таких публікаціях автора

1. Аналіз причин конфліктності в материнській сфері особистості жінки // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України. - К.: Гнозіс, 2004. - Т.VI, вип. 6. - С. 186-192.

2. Особенности консультирования пациентов с бесплодием //Репродуктивное здоровье женщины. - 2004. - № 4. - С. 47-50.

3. Психологические особенности переживания женщиной бесплодия и преодоления его с использованием вспомогательных репродуктивных технологий //Наукові студії із соціальноі та політичної психології: Збірник статей .- Київ, 2005. - Вип. 11 (14). - С. 129-136.

4. Динаміка материнської сфери жінок з безплідністю, які використовують допоміжні репродуктивні технології //Наукові студії із соціальноі та політичної психології: Збірник статей. - Київ, 2006. - Вип. 14 (17). - С.73-80.

5. Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок з безплідністю, які використовують допоміжні репродуктивні технології //Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С.Костюка АПН України.- К.: Гнозіс, 2006. - Т.VIII, вип. 9. - С. 238-247.

6. Психологічне супроводження процесу подолання безплідності у жінок, які використовують допоміжні репродуктивні технології //Репродуктивное здоровье женщины. - 2006. - № 2, II часть. - С. 198-200.

Анотація

Мурашко О.О. Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуговуються допоміжними репродуктивними технологіями. -- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.04 -- медична психологія. - Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2007.

Дисертацію присвячено дослідженню ЦСС жінок, які послуговуються ДРТ. Запропоновано теоретичну модель материнства, в якій центральне місце займає ціннісно-смисловий блок.

Встановлено, що у процесі подолання безплідності у ЦСС особистості жінок відбуваються певні трансформації, які зумовлені порушенням балансу між основними цінностями МС -- власною потребою жінки “бути матір'ю” і цінністю дитини як такої, в напрямку підсилення першої. Очікування, пов'язані з появою дитини і власним материнством, набувають афективної забарвленості, тоді як образ дитини втрачає конкретні характеристики і витісняється із свідомості. Відбувається зміщення акценту з вагітності як засобу досягнення материнства на вагітність як самостійну мету, досягнення якої стає втіленням сенсу життя. Наслідком такої трансформації виявляється певна смислова неоформленість материнської сфери.

Визначені шляхи психологічної роботи з жінками, які послуговуються ДРТ, конкретизовані психологічні проблеми, основні завдання і дії консультанта на кожному з етапів репродуктивної технології.

Ключові слова: материнство, материнська сфера, безплідність, ціннісно-смислова сфера, допоміжні репродуктивні технології.

Аннотация

Мурашко О.А. Динамика ценностно-смысловой сферы женщин, которые используют вспомогательные репродуктивные технологии. -- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.04 -- медицинская психология. - Институт психологии имени Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2007.

Диссертация посвящена изучению ценностно-смысловой сферы (ЦСС) женщин, которые используют вспомогательные репродуктивные технологии (ВРТ). Предложена теоретическая модель материнства, в которой центральное место занимает ценностно-смысловой блок.

Исследуемыми категориями выступили материнская сфера (тест “Отношений беременной” В.И.Добрякова в оригинальном и адаптированном вариантах, ассоциативная методика изучения базовых качеств матери, рисуночный тест “Я и мой ребенок”); индивидуально-психологические характеристики (уровень и способность к адаптации, уровень и локализация субъективного контроля); осмысленность жизни (тест смысложизненных ориентаций -- субстратный уровень смыслов); потребности, ценности и смыслы материнской сферы (МС): методика ценностного спектра, репертуарные решетки с заданными конструктами для исследования мотивации, неоконченные предложения -- феноменологический уровень смысла.

Исследуемые группы: небеременные; беременные; бесплодные, которые восстанавливают фертильность; бесплодные, которые использовали оплодотворение in vitro.

Установлено наличие динамики ЦСС личности и её материнской составляющей, которая зависит от репродуктивного статуса женщины. Выявлено, что особенностью МС женщин, которые используют ВРТ, является нарушение равновесия между основными составляющими ценностно-смыслового блока материнской сферы -- собственной потребностью женщины “быть матерью” и ценностью ребенка как такового (в сторону усиления первой). Ожидания, связанные с появлением ребенка и собственным материнством, приобретают аффективную окраску, в то время, как образ ребенка и образ себя-матери, теряют конкретные характеристики и вытесняются из сознания. Происходит смещение с беременности как способа достижения материнства на беременность как самостоятельную цель, которая приобретает сверхценностные характеристики, и достижение которой становится воплощением смысла жизни. Следствием такой трансформации является определенная смысловая неоформленность материнской сферы личности исследуемых женщин.

Для бесплодных женщин, в отличие от фертильных, беременность является не только способом реализации материнства, но и способом сохранения равновесия с ближайшим социальным окружением и подтверждения собственной женской полноценности.

Смысловое пространство женщин, которые используют ВРТ, приобретает жесткую структурированность с четким распределением во времени жизненных целей и задач (социальной реализации и материнства), однако это достигается путем увеличения напряжения и ограничения свободной реализации в каждой из этих сфер жизни. Социальная активность и реализация теряют самостоятельную ценность и подчиняются цели забеременеть, становятся способом компенсации нереализованного материнства.

Структура регулятивных составляющих смысловой сферы (осмысленности жизни, социально-психологической адаптации, субъективного контроля) у женщин, использующих ВРТ, в сравнении с женщинами остальных групп, отличается наибольшим количеством элементов и связей между ними.

Уровень социальной адаптации этих женщин существенно снижен, что находит выражение в низком уровне принятия себя и других людей, преобладают негативные емоциональные состояния. Тем не менее, они отличаются высоким уровнем осмысленности жизни, который поддерживается активным участием в реализации методик ВРТ и постоянной актуализацией смысла усилий, которые они затрачивают. Выраженными чертами этих женщин становятся концентрация на цели, настойчивость, способность планировать свою жизнь и распределять усилия, стремление контролировать и доминировать в межличностных отношениях.

На основании полученных результатов намечены пути психологической помощи женщинам, которые используют вспомогательные репродуктивные технологии, конкретизированы психологические проблемы, основные задания и действия консультанта на каждом этапе вспомогательной технологии.

Ключевые слова: материнство, материнская сфера, бесплодие, ценностно-смысловая сфера, вспомогательные репродуктивные технологии.

Abstract

Murashko O.O. Dynamics of value and sense sphere of womens who uses subsidiary reproductive technologies.- Manuscript.

Thesis for the candidate Degree in Psychology in speciality 19.00.04. -- Сlinical Psychology. - G.S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kiev, 2007.

The thesis focuses on studying the value and sense sphere of women who use subsidiary reproductive technologies (SRT). There has been suggested a theoretical model of maternity where a value and sense block takes the central place.

When studying the state of maternal sphere, value and sense orientations as well as individual and psychologic characteristics it has been determined that certain transformations conditioned by the imbalance between the main values of the maternal sphere -- the woman's proper “to be a mother” and the value of child as such -- are in favour of the first in the value and sense sphere of women when getting over sterility. Expectation of a child and proper maternity are affective, at the same time the image of a child and one's own image as a mother lose concrete characteristics and are excluded from the consciousness. It takes place a removal from pregnancy as a way of achieving maternity to pregnancy as an independent aim which has supervalue characteristics; to achieve the aim becomes meaning of life. The transformation results in the maternal sphere sense uncertainty.

The recommendations for psychologic management of women who use SRT have been developed on the basis of the obtained results. The recommendations specify psychologic issues, main tasks and the consultant's activity at every stage of SRT.

Key words: maternity, maternal sphere, sterility, value and sense sphere, subsidiary reproductive technologies.

Размещено на Allbest.ru

...