Соціальний капітал, як чинник громадянської активності студентської молоді: психологічна модель

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПОЛІТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ АПН УКРАЇНИ

Спеціальність 19.00.11 - політична психологія

УДК: 159.923.2:323.2-057.87

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

СОЦІАЛЬНИЙ КАПІТАЛ ЯК ЧИННИК ГРОМАДЯНСЬКОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ: ПСИХОЛОГІЧНА МОДЕЛЬ

СЕМКІВ ІРИНА

ІГОРІВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Львівському національному університеті імені Івана Франка

Науковий керівник: кандидат психологічних наук, доцент Галецька Інна Іванівна, доцент кафедри психології Львівського національного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Васютинський Вадим Олександрович, в.о. завідувача кафедри соціальної психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка кандидат психологічних наук, доцент Романюк Людмила Василівна, доцент кафедри психології Кам'янець-Подільського Національного університету імені Івана Огієнка

Захист відбудеться 04.02.10 о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.457.01 в Інституті соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту соціальної та політичної психології АПН України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 15.

Автореферат розісланий 30.12.09

Учений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат психологічних наук старший науковий співробітник І. В.Жадан

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Провідною детермінантою становлення та розвитку громадянського суспільства є громадянська активність його членів, яка реалізується на рівні інститутів громадянського суспільства (сім'я, церква, недержавні засоби масової інформації, громадські організації, політичні партії, професійні спілки та ін.) і спрямовується на його творення. Найбільш активним прошарком суспільства є молодь, тому розуміння особливостей її громадянської активності важливе для розвитку суспільства та демократії в Україні. Через прояв активності молода генерація отримує можливість самоствердження та самовдосконалення у соціальній та професійній сферах, адже громадянська активність студентів сприяє вияву їхніх здібностей, вмінь та навичок, усвідомленню власних цінностей та інтересів. Проте розвиток громадянської активності молоді потребує розуміння сутності її чинників.

Громадянська активність у поєднанні з громадянською спрямованістю, громадянськими цінностями, громадянською участю є виявом громадянськості особистості, вивченню якої присвячено дослідження науковців у сфері психології, політології, соціології (М.Й.Боришевський, В.О.Васютинський, А.Ф.Карась, А.Ф.Колодій, Л.А.Найдьонова, Р.Патнам, Л.І.Пилипенко, Я.Хербст, Ф.Фукуяма, Т.М.Яблонська). Громадянська активність є багатогранним та складним феноменом. Особливу увагу дослідженню цього феномену приділяють В.В.Антоненко, М.Й.Боришевський, М.Левіцка, О.І.Пенькова, О.В.Проценко, П.Радкевіч, К.Скаржинська, Г.В.Труцко. Розуміння чинників громадянської активності дає змогу пізнати закономірності й механізми її формування, а також необхідне для виявлення соціальних тенденцій, прогнозування суспільних процесів та передбачення кризових ситуацій.

Важливим чинником громадянської активності студентської молоді є соціальний капітал, який є соціально-психологічним ресурсом особистості, що характеризується залученістю до соціальної мережі знайомств. Соціальний капітал виявляється у якості соціальних зв'язків особи, рівні довіри та індивідуальних цінностях. Виникненням концепту соціального капіталу та його ролі у розвитку громадянського суспільства завдячуємо П.Бурдьє, Дж.Коулману, Г.Лоурі, Р.Патнаму. Проблемою соціального капіталу займаються сучасні українські та закордонні науковці, зокрема Р.С.Барт, А.Бова, О.Б.Демків, І.Кавачі, К.Кук, М.Левіцка, Н.Лін, І.Мейжис, Л.А.Найдьонова, Ф.Фукуяма. Соціальний капітал є психологічним ресурсом окремої особи, основою якого є індивідуальні цінності. Незважаючи на зростання інтересу до проблеми соціального капіталу, недостатньо дослідженими є його психологічні аспекти, соціально-психологічні передумови та вплив на активність особистості. Найбільш актуальним в рамках психологічної науки є вивчення соціального капіталу на індивідуальному рівні функціонування.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснювалось в межах науково-дослідницьких тем кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка: «Критерії психологічного здоров'я студентської молоді» (номер держреєстрації 0105U002222), «Індивідуальні цінності та сенсожиттєві орієнтації в структурі психологічного здоров'я» (№ 0108U004132) та «Психологічний аналіз соціальної активності особистості» (№ 0199U003619), яка входить до науково-дослідної теми філософського факультету: «Українська духовна культура: особливості становлення і розвитку».

Мета дослідження: визначити ступінь детермінації громадянської активності соціальним капіталом особистості; побудувати психологічну модель соціального капіталу як чинника громадянської активності молоді.

Відповідно до поставленої мети було визначено такі завдання дослідження:

· здійснити теоретичний аналіз стану розробленості проблеми громадянської активності та соціального капіталу як її чинника у сучасній політичній та соціальній психології й суміжних науках;

· розробити теоретичну психологічну модель соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді;

· розробити програму дослідження соціального капіталу як чинника громадянської активності;

· здійснити підбір, розробку та адаптацію інструментарію дослідження компонентів соціального капіталу та громадянської активності студентської молоді;

· емпірично обґрунтувати психологічну модель соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді;

· розробити модель взаємозв'язку компонентів соціального капіталу та форм громадянської активності студентської молоді;

Об'єкт дослідження: громадянська активність студентської молоді.

Предмет дослідження: соціальний капітал як чинник громадянської активності студентської молоді.

Для вирішення поставлених завдань було використано методи: метод моделювання як засіб дослідження психологічної природи соціального капіталу та громадянської активності; психометричні методи розробки та культурної адаптації методик; психодіагностичні методи: анкетування, тестування та опитування з метою виявлення психологічних особливостей громадянської активності та її соціально-психологічних чинників; методи математичної та описової статистики (первинні методи математичної обробки: середнє значення; максима; мінімум; медіана; асиметрія; ексцес; тест Шапіро-Вілка. Вторинні методи математичної обробки: кореляційний аналіз (критерій Пірсона); T-критерій Ст'юдента; факторний аналіз; багатовимірне шкалювання; регресійний аналіз; аналіз альфа-Кронбаха).

Для вивчення громадянської активності та компонентів соціального капіталу як її чинника було використано такі методики: а) для виявлення форм громадянської активності - авторська методика «Форми активності»; б) для дослідження компонентів соціального капіталу - методика дослідження індивідуального соціального капіталу Р.Стили «KPIKS (Kwestionariusz do pomiaru indywidualnego kapitaіu spoіecznego)», «Портрет цінностей» Ш.Шварца «PVQ (Portrait value survey)» та авторська методика «Довіра»; в) методики, що використовувались як допоміжні у процесі культурної адаптації - методика дослідження цінностей Ш. Шварца SVI (Szwartz value inventory)», «Шкала довіри» М. Розенберга; г)додаткові методики, спрямовані на дослідження оптимізму та суб'єктивного , - тест К.С.Карвера та М.Ф.Шеєра для дослідження оптимізму «LOT (Life Orientation Test)», «Шкала задоволеності життям» Е.Дьєнера «SWLS (Subjective well-being scale)» та шкала афективного балансу Н.М.Братбарна «ABS (affect balance scale)».

У дослідженні взяли участь 468 студентів різних факультетів Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського державного університету Внутрішніх справ, Національного університету «Львівська політехніка» та Українського Католицького Університету.

Наукова новизна отриманих результатів полягає у наступному:

1) експліковано поняття «соціальний капітал», який визначено як міру доступних особистості ресурсів соціальної мережі, що формуються на основі просоціальних цінностей та цінностей відкритості до змін і підтримуються завдяки міжособовій довірі;

2) розроблено та апробовано трикомпонентну психологічну модель соціального капіталу, визначено взаємозв'язки між її компонентами (індивідуальні цінності, доступність до ресурсу соціальної мережі та міжособова довіра);

3) теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено типологію форм громадянської активності молоді: громадська активність, культурно-політична активність, нормативно-локальна активність та дозвіллєво-розважальна активність, в основі якої лежать два критерії: а) спрямованість активності (на себе, на групу, на суспільство); б) нормативність чи внутрішня зумовленість активності;

4) Побудовано психологічну модель соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді. Соціальний капітал, детермінуючи громадянську активність, визначає формування шести стилів громадянської активності студентської молоді, а саме: новаторського, індивідуалістичного, консервативного, просоціального, традиційного, гедоністичного, які представлені у моделі.

Практичне значення отриманих результатів:

У дисертації розроблено та адаптовано методики, які можна використовувати з метою діагностики індивідуальних цінностей, довіри, доступності до ресурсу соціальної мережі та форм громадянської активності особистості; дисертація слугує базою для оновлення навчальних курсів з соціальної психології, політичної психології, практикуму із загальної психології, теоретичних та методологічних проблем психології, психології здоров'я; визначені чинники громадянської активності молоді можуть бути основою програм, спрямованих на підвищення активності у громадянській сфері; виявлені особистісні чинники активності можуть бути враховані для визначення типу і спрямованості громадянської активності студентської молоді в індивідуальному консультуванні, професійній орієнтації та при підборі персоналу.

Апробація результатів дослідження здійснювалась: на методичних семінарах кафедри психології філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка (2005-2009рр.). Основні положення дисертації доповідались автором на Міжнародній науково-практичної конференції: «Генеза буття особистості» (Київ, 2006р.); 1-шій Міжнародній науково-практичної конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні і прикладні проблеми» (Київ, 2007р.); 4-тій науково-практичній конференції студентів та молодих вчених: «Психологічні проблеми сучасності» (Львів, 2007р.); 5-тій Всеукраїнській конференції: «Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина української держави» (Київ, 2008р.); 3-тій міжнародній науково-практичній конференції: «Вища освіта України у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору» (Київ, 2008р.); Міждисциплінарній науково-практичній конференції «Технології інтелектуальної діяльності» (Київ, 2009р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Психологія здоров'я людини» (Луцьк, 2009); 2-гій міжнародній науково-практичної конференції: «Методології та технології практичної психології в системі вищої освіти» (Київ, 2009р.); 3-тій міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми емпіричних досліджень у психології» (Київ, 2009р.). Матеріали дослідження були включені у лекційні та практичні заняття з курсів «Практикум із загальної психології» (2008р.), «Психологія посттравматичної реабілітації працівників правоохоронних органів» (2008-2009рр.), «Теоретичні та методологічні проблеми психології» (2009р.).

Публікації. Зміст та основні положення дисертації відображено у 16 публікаціях, з яких 7 одноосібних статей -- у фахових наукових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 201 найменування з них 88 іноземними мовами та додатків. Повний обсяг роботи становить 262 сторінки, основний текст займає 176 сторінок, список використаних джерел - 20 сторінок, додатки - 66 сторінок. В дисертації 22 рисунки та 2 таблиці, що займають 15 сторінок.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено об'єкт, предмет та мету дослідження, сформульовано гіпотези і завдання, висвітлено теоретико-методологічну основу і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення роботи, наведено дані щодо апробації роботи та впровадження її у практику, описано структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі «Теоретичні підходи до вивчення громадянської активності та її чинників» проаналізовано основні підходи до вивчення поняття громадянської активності; здійснено класифікацію громадянської активності; висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми; розглянуто вітчизняні та зарубіжні підходи до понять громадянської активності та соціального капіталу; розкрито психологічну структуру соціального капіталу; побудовано теоретичну модель соціального капіталу; виділено основні компоненти соціального капіталу та здійснено їх детальний опис.

На основі аналізу існуючих вітчизняних та зарубіжних підходів до визначення активності та її форм (К.А.Абульханова-Славская, М.Лєвіцка, А.Н.Леонтьев, Л.А.Найдьонова, Л.Е.Орбан-Лембрик, П.Радкевіч, С.Л.Рубінштейн, К.Скаржинська, Ю.Тодика, М.Хербст, Л.Шангіна, В.О.Татенко, Ю.Тодик) виділено основні з них та сформульовано об'єднуюче визначення громадянської активності на основі визначення поняття громадянського суспільства. Громадянське суспільство визначається авторами як певна система суспільних інститутів та відносин, які не залежать від держави, сприяють задоволенню потреб та інтересів людини, чи групи людей, підтримують життєдіяльність духовної, культурної та соціальної сфер. До інститутів громадянського суспільства належать: сім'я, вільні об'єднання громадян, громадські організації, професійні спілки, партії, незалежні від держави засоби масової інформації та ін. Отож, громадянська активність - це така форма активності, яка реалізується на рівні інститутів громадянського суспільства та сприяє розвитку цього суспільства, реалізації приватних потреб та інтересів індивідів, груп та колективів.

Проаналізовано психологічну природу громадянської активності студентської молоді (К.А.Абульханова-Славская, М.І.Алексеєва, В.О.Васютинський, Т.О.Вольфовська, І.В. Жадан, О.Пенькова, Л.І.Пилипенко, С.І.Позняк Т.М.Яблонська), яка виявляється поряд із просоціальними прагненнями у прагненні самоствердження, самовдосконалення, новизни, змін та пошуку ідентичності. Важелем громадянської активності студентської молоді є потреби соціальної приналежності, соціального визнання, соціального схвалення та конформізму.

Спираючись на дослідження Х.Анхаіра, А.Арато, Х.Волхерта, Р.Гілмана, Я.Когена, П.Радкевіча, К.Скаржинської, С.Томкінса, Я.Хербста здійснено авторську класифікацію громадянської активності на основі двох критеріїв: 1) соціальна спрямованість результату; 2) нормативність чи внутрішня зумовленість соціального мотиву. Відтак виділено шість форм активності: суспільно-громадянська, суспільно-нормативна, індивідуально-групова, нормативно-групова, індивідуальна та індивідуально-нормативна (Табл. 1.).

Таблиця 1 Двовимірна модель громадянської активності

Окремі соціально-психологічні дослідження вказують, що більше половини людей, на запитання: «Який стан чи ситуація приносить їм щастя?» відповідають «бездіяльність» або «святий спокій» (В.Лукашевський). Проте більшість сучасних досліджень свідчать, що люди помиляються - найбільш щасливими є люди, залучені до активності (Д.Ватсон, Р.Гілман, Е.Дьєнер, М.Ерджіл, Р.Інглехарт, Л.А.Кларк, Х.Коопер, Л.Лу, П.Хілс). Отож, громадянська активність сприяє відчуттю щастя та задоволеності життям. Суб'єктивне благополуччя (відчуття щастя та задоволеність життям) розглядається як психологічна винагорода за громадянську активність особистості (Д.Ватсон, Р.Гілман, Е.Дьєнер, М.Ерджіл, Р.Інглехарт, Л.А.Кларк, Х.Коопер, Л.Лу, П.Хілс). Виявляється, що найбільш щасливі та задоволені життям ті, хто проявляє активність у громадських об'єднаннях, групах за інтересами, спортивних організаціях.

Опираючись на дослідження П.Бурдьє, О.Демківа, Дж.Коулмана, М.Левіцкої, Н.Ліна, Р.Патнама, М.Пелдама, Т.Снійдерса, М.Хербста, Ф.Фукуями теоретично обґрунтовано та побудовано психологічну модель соціального капіталу, до структурних компонентів якої віднесено доступність до ресурсів соціальної мережі (Р.Барт, П. Бурдьє, А.Ч.Браген, К.Кук, Н.Ліна, Т.Снійдерса, Р.Стила), індивідуальні цінності (Р.Інглехарт, Р.Патнам, М.Хербст, Ф.Фукуяма) та довіру (О.Демків, Дж.Колман, Р.Патнам, Ф.Фукуяма). Відтак, сформульовано психологічне робоче визначення соціального капіталу: соціальний капітал - це міра доступності до ресурсів соціальної мережі, яка формується на основі індивідуальних цінностей та підтримується завдяки довірі Доступність до ресурсів соціальної мережі, на думку сучасних науковців, збільшує ймовірність активності, спільної діяльності та співпраці. Проте в основі підвищення доступності до ресурсів соціальної мережі лежать індивідуальні цінності, які, будучи мотиваційними цілями особистості, сприяють налагодженню контактів та соціальній взаємодії. Довіра є квитком доступу до ресурсів інших осіб, оскільки людина ділиться власними ресурсами лише з тими кому довіряє. Таким чином соціальний капітал виступає важливою детермінантою громадянської активності.

У другому розділі «Методологічне обґрунтування та організація емпіричного дослідження соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді» описано загальну процедуру організації та проекту дослідження, здійснено опис етапів та завдань дослідження, обґрунтовано методики дослідження, здійснено опис процедури розробки та адаптації іншомовних методик.

Для дослідження психологічної моделі соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді розроблено програму дослідження, яка включає п'ять етапів.

На першому етапі на основі теоретичного аналізу літератури, розроблено програму та систему емпіричного дослідження. Згідно із програмою дослідження було обрано досліджувані змінні: громадянська активність, яка включає трудову, політичну, побутову, регіональну, культурну, інформаційну активність, активність за місцем навчання, інтернет-активність, волонтерство, членство у громадських організаціях; компоненти соціального капіталу: індивідуальні цінності (доброзичливість, універсалізм, традиція, конформізм, безпека, влада, досягнення, стимуляція, гедонізм, самостійність), довіра (міжособова довіра, довіра до урядових інституцій, міжнаціональна довіра, загальний показник довіри) та доступність до ресурсів соціальної мережі; суб'єктивне благополуччя; оптимізм.

На другому етапі визначено методологічну основу дослідження, шляхом відбору та розробки емпіричних методів і методик, спрямованих на дослідження визначених на першому етапі соціально-психологічних змінних; здійснено адаптацію двох іншомовних методик (Методика Ш. Шварца PVQ «Портрет цінностей» та методики Р. Стили «KPIKS») та розробку методики дослідження активності: «Форми активності» та довіри: «Довіра»; проведено пілотажне дослідження, спрямоване на апробацію обраного інструментарію.

Відсутність психологічного інструментарію дослідження доступності до ресурсу соціальної мережі вимагала адаптації іншомовних методик. Відтак, здійснено адаптацію методики «KPIKS» польського психолога Р.Стили. Застосовано такі процедури адаптації: перевірка методики на валідність (лінгвістична, факторна, кореляційна та контекстуальна валідність, багатовимірне шкалювання); та надійність (конституційна, внутрішня, ре-тестова надійність та надійність паралельних форм). Методика пройшла перевірку на лінгвістичну валідність за методом зворотного перекладу. Факторна валідність: у методиці виділено три фактори: фактор 1. Доступність до ресурсу приватної сфери, до якої належать шкали: продуктивні вміння у приватній сфері (0,87), емоційний ресурс (0,92), ресурс дозвілля (0,76). Цей фактор пояснює 58% дисперсії даних; фактор 2. Доступність до ресурсу публічної сфери: соціально-професійний ресурс (0,59) ресурс соціальних інститутів (0,94). Цей фактор пояснює ще 15% дисперсії даних; фактор 3. Міжнародний ресурс, до якого належить одна шкала - міжнародний ресурс. Третій фактор пояснює ще 13% дисперсії даних. Ре-тестова надійність: найвищу ре-тестову надійністю має шкала «національний ресурс» (r=0,82), найнижчу - шкала вмінь, пов'язаних із громадянськими правами та обов'язками (r=0,52). Внутрішню надійність методики, перевірено методом Альфа-Кронбаха: коефіцієнт Альфа коливається від б=0,79 (продуктивні вміння у публічній сфері) до б=0,93 (загальний показник доступності до ресурсу соціальної мережі у приватній сфері). Результати адаптації методики «KPIKS» свідчать про надійність та валідність цієї методики.

Програмою дослідження було передбачено адаптацію методики Ш.Шварца PVQ «Портрет цінностей». Адаптація цієї методики відповідала усім вимогам її автора стосовно культурної адаптації методики PVQ. Методику перевірено на факторну валідність, виділено три фактори: Фактор 1. Збереження (консерватизм) та вихід за межі «я»: конформізм (r=0,78), традиція (r=0,76), універсалізм (r=0,82), безпека (r=0,79) та доброзичливість (r=0,79); Фактор 2. Відкритість до змін: самостійність (r=0,50), гедонізм (r=0,72) та стимуляція (r=0,85); Фактор 3. Самозвеличення: влада (r=0,85) та досягнення (r=0,73). Факторна структура україномовного варіанту методики відповідає теорії Ш.Шварца. Коефіцієнт внутрішньої надійності методики коливається від б=0,74 для традиції та б=0,88 для гедонізму; коефіцієнт ре-тестової надійності коливається від r=0,59 для доброзичливості до r=0,86 для влади. Методика характеризується контекстуальною та дискримінантною валідністю, надійністю паралельних форм, пройшла перевірку структурної будови шляхом багатовимірного шкалювання. Таким чином, україномовний варіант методики Ш. Шварца «Портрет цінностей» є надійним та валідним.

Автором розроблено методики «Довіра» та «Форми активності». Перевірка методик на лінгвістичну, факторну, кореляційну, контекстуальну, конституційну, внутрішню валідність, ре-тестову надійність та надійність паралельних форм засвідчили, що методики характеризуються високими психометричними показниками.

Окрім цього у досліджені використано додаткові методи та методики: «SVI» Ш. Шварца; «Шкала довіри» М. Розенберга; тест «LOT» К. С. Карвера та М.Ф.Шеєра; «Шкала задоволеності життям - SWLS» Е.Дьєнера; «Шкала афективного балансу (ABS)» Н.М.Братбарна; методи математичного опрацювання отриманих результатів.

На трьох наступних етапах проведено дослідження громадянської активності студентської молоді та компонентів соціального капіталу як її чинників: цінностей, доступності до ресурсу соціальної мережі та довіри; здійснено математичний аналіз та логіко-смислову інтерпретацію результатів дослідження з метою виявлення та пояснення взаємозв'язків між громадянською активністю та компонентами соціального капіталу: цінностями, доступністю до ресурсів соціальної мережі та довірою; узагальнено отримані результати, емпірично перевірено та доповнено психологічну модель соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді.

У третьому розділі «Дослідження психологічної моделі соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді» здійснено аналіз громадянських форм активності студентської молоді; розкрито структуру психологічних особливостей компонентів соціального капіталу; виконано емпіричну перевірку психологічної моделі соціального капіталу; виявлено зв'язок між різними компонентами соціального капіталу та громадянською активністю студентської молоді.

Факторний аналіз та багатовимірне шкалювання дали можливість виділити чотири основні форми громадянської активності студентської молоді: громадська активність, до якої належать: активність студентів у власному навчальному закладі (0,63); участь у громадських організаціях (0,67), волонтерство (0,63), робоча активність (0,64); нормативно-локальна активність: побутова (0,58), релігійна активність (0,66) та активність за місцем проживання (0,69); культурно-політична активність: політична активність (0,66) інформаційна (0,80) та культурна (0,53); дозвілєво-розважальна активність: розважально-відпочинкова активність (0,82) та частково Інтернет-активність (0,43). Здійснено аналіз соціально-психологічних особливостей кожної із форм активності студентської молоді.

Соціальний капітал розглянуто як психологічний ресурс окремої особистості, в основі якого лежать індивідуальні цінності. Емпірично підтверджено психологічну модель соціального капіталу, компонентами якої є доступність до ресурсу соціальної мережі, індивідуальні цінності та довіра (Рис. 1.). соціальний капітал громадянський активність

Відтак, доступність до ресурсу соціальної мережі, як основне мірило соціального капіталу, пов'язане із просоціальними цінностями (універсалізм (r=0,16; p?0,001 ), доброзичливість (r=0,17; p?0,001), цінностями відкритості до змін (стимуляція (r=0,17; p?0,001), гедонізм (r=0,21; p?0,001), самостійність (r=0,21; p?0,001)) та цінностями досягнення (r=0,16; p?0,001). Доступність до ресурсів соціальної мережі зростає зі зростанням міжособистісної довіри (r=0,13; p?0,001) та знижується зі зростанням довіри до інституцій (r=-0,18; p?0,001). Довіра та індивідуальні цінності, як компоненти психологічної моделі соціального капіталу, тісно пов'язані між собою. Міжособистісна довіра позитивно пов'язана із цінностями доброзичливості (0,21; p?0,001) та із загальним показником просоціальних цінностей (r=0,16; p?0,001).

Таким чином, теоретична психологічна модель соціального капіталу знайшла своє емпіричне підтвердження. Відтак було уточнено психологічне визначення соціального капіталу: соціальний капітал - це міра доступних особистості ресурсів соціальної мережі, які формуються на основі просоціальних цінностей та цінностей відкритості до змін і підтримуються завдяки міжособовій довірі.

На наступному етапі емпіричного дослідження було виявлено взаємозв'язки між формами громадянської активності та різними компонентами соціального капіталу. За результатами аналізу взаємозв'язків було виділено шість стилів активності студентської молоді (Рис. 2.):

1. Новаторський стиль активності виявляється у громадській формі громадянської активності (членство у громадських організаціях, волонтерство, активність за місцем навчання та ін.). «Новатори» характеризуються цінностями самостійності та стимуляції, що свідчить про їх прагнення до змін та відкритості до нового досвіду. Вони володіють великою кількістю доступних ресурсів, що містяться у їх соціальній мережі, окрім цього висловлюють недовіру до урядових інституцій. Очевидно громадська активність цієї групи студентів слугує для них засобом задоволення потреби в отриманні нового досвіду. Саме через громадську активність вони можуть реалізувати свої прагнення зміни існуючого на нове;

2. Індивідуалістичний стиль активності виявляється, як і у «новаторському стилі», у громадській активності, високій доступності до ресурсів, що містить соціальна мережа знайомств, та недовірі до урядових інституцій. Проте, на відміну від «Новаторів», в основі активності «Індивідуалістів» лежать індивідуалістичні цінності «самозвеличення», які проявляються у цінностях влади та досягнення. Вочевидь громадська активність «Індивідуалістів» є засобом самореалізації та підсилення власного «Я»;

3. Консервативний стиль активності виявляється у культурно-політичній активності. «Консерватори» надають перевагу цінностям конформізму та безпеки, проявляють високу міжособистісну довіру, довіру до урядових інституцій та до наставників, не володіють високою доступністю до ресурсів соціальної мережі. Оскільки в основі їхньої активності лежать цінності збереження існуючого, довіра до наставників та уряду, можна зазначити, що вдаючись до культурно-політичної активності «Консерватори» прагнуть реалізувати потребу в збереженні існуючого суспільного та політичного ладу, соціальної системи;

4. Просоціальний стиль активності виявляється, як і у «Консервативному стилі», у культурно-політичній активності, проте на відміну від «Консерваторів», в основі активності просоціального стилю лежать просоціальні цінності «універсалізму» та «доброзичливості». Вони висловлюють високу міжособову довіру та високу доступність до ресурсів соціальної мережі. Відтак, просоціально активні студенти керуються потребами соціальної рівності, соціальної гармонії та соціального благополуччя, що штовхає їх вдаватись до культурно-політичної активності;

5. Традиційний стиль активності: виявляється у нормативно-локальній активності. Найбільш яскравим механізмом, що лежить в основі традиційного стилю активності, є традиційні цінності, у той час як інші компоненти соціального капіталу не мають впливу на нормативно-локальну активність;

6. Гедоністичний стиль активності: «Гедоністи» схильні до дозвілєво-розважальної активності, керуються цінностями гедонізму та володіють високою доступністю до ресурсів соціальної мережі приватної сфери (Рис 2).

Отже, дослідження дали можливість виявити шість стилів громадянської активності студентської молоді, які зумовлені різними компонентами соціального капіталу.

ВИСНОВКИ

На основі узагальнення результатів теоретичного аналізу та емпіричних досліджень у дисертації здійснено психологічну експлікацію поняття соціального капіталу та запропоновано новий шлях вирішення актуальної проблеми детермінації громадянської активності компонентами соціального капіталу. Узагальнення результатів дослідження дало змогу констатувати наступне:

1. Соціальний капітал, як міра доступних особистості ресурсів соціальної мережі, що формуються на основі просоціальних цінностей та цінностей відкритості до змін і підтримуються завдяки міжособовій довірі, є провідним чинником громадянської активності студентської молоді. Він відіграє визначальну роль у детермінації громадської та культурно-політичної форм громадянської активності, натомість нормативно-локальна та дозвіллєво-розважальна активність у меншій мірі зумовлюється компонентами соціального капіталу.

2. Соціальний капітал як соціально-психологічний ресурс особистості сприяє інформаційному обміну між людьми, спрямовує активність особистості, створює умови формування «соціальної репутації», виступає інструментом впливу на людей та є механізмом формування позитивної ідентичності та соціального визнання. Основним мірилом соціального капіталу, як індивідуального ресурсу, є висока доступність до ресурсів членів соціальної мережі. Виявляючись на соціальному рівні у залученості до соціальної мережі, соціальний капітал має психологічну природу та психологічні механізми функціонування. Емпіричним шляхом доведено, що просоціальні цінності та цінності відкритості до змін, які є механізмами підвищення доступності до ресурсів соціальної мережі, та висока міжособова довіра, яка є механізмом підтримання цієї доступності, є психологічними компонентами соціального капіталу.

3. Соціальний капітал є основою для формування та підтримання громадянської активності, яку досліджено опираючись на розроблену теоретичну типологію її форм. В основу типології покладено два критерії: спрямованість активності (на індивіда, на групу, на суспільство) та нормативність чи внутрішня зумовленість активності. У відповідності до цих критеріїв теоретично виділено шість форм громадянської активності: суспільно-громадянська, суспільно-нормативна, індивідуально-групова, нормативно-групова, індивідуальна, індивідуально-нормативна. На основі запропонованої типології розроблено методику дослідження активності: «Форми активності». За допомогою факторного аналізу даних дослідження виділено чотири форми громадянської активності студентської молоді: а) громадська активність; б) культурно-політична активність; в) нормативно-локальна активність; г) дозвіллєво-розважальна активність.

4. На основі результатів емпіричного дослідження та застосування якісного і кількісного аналізу його результатів (аналіз, синтез, моделювання, регресійний аналіз, кореляційний аналіз, багатовимірне шкалювання, факторний аналіз) розроблено психологічну модель соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді. В основу моделі покладено аналіз поєднання компонентів соціального капіталу у їх детермінації громадянської активності, що виявляється у шести стилях громадянської активності молоді: індивідуалістичний, новаторський, консервативний, просоціальний, гедоністичний, традиційний. Індивідуальні цінності, як мотиваційні цілі, впливають на прийняття рішення щодо спрямованості вияву активності; доступність до ресурсів соціальної мережі, визначає ймовірність, частоту та орієнтацію активності на приватну чи публічну соціальну сферу; міжособова довіра виконує підтримуючу та узгоджуючу функцію, забезпечуючи ініціювання активності.

4. Для досягнення поставленої мети здійснено адаптацію методик дослідження індивідуальних цінностей Ш.Шварца та доступності до ресурсу соціальної мережі Р.Стили. Розроблено методику «Довіра» для дослідження довіри. Проведені процедури розробки та адаптації засвідчують валідність (лінгвістична, факторна, кореляційна, контекстуальна валідність та багатовимірне шкалювання) та надійність (конституційна, внутрішня, ре-тестова надійність та надійність паралельних форм) методик, що дозволяє використовувати їх у подальших соціально-психологічних дослідженнях.

5. Творення громадянського суспільства передбачає розвиток громадянської активності молоді, умовою якого є формування політичної культури студентства. Отримані результати слугують базою для оновлення навчальних дисциплін студентів та сприяють формуванню громадянської освіти в Україні. Виявлені чинники громадянської активності молоді можуть бути основою програм спрямованих на підвищення активності у громадській сфері.

Перспективи подальших досліджень. Детального аналізу потребує розгляд проблеми механізмів набуття та функціонування соціального капіталу, дослідження вікових, гендерних та міжкультурних особливостей цього процесу. Поглибленого дослідження також потребує вивчення механізмів взаємозв'язку соціального капіталу та громадянських форм активності у різних країнах, різних соціальних та вікових групах.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Поняття духовності у теорії Шалома Шварца / І.І. Семків // Матеріали наукового семінару [Психологічне здоров'я: проблеми та перспективи досліджень] (8 грудня 2005р.) / Львівський національний університет імені Івана Франка, Європейська асоціація нейрон-лінгвістичної терапії, Інститут соціогуманітарних проблем людини ЗНЦ НАН України. - Львів, 2006. - С. 46-49.

2. Особливості ціннісних орієнтацій польської студентської молоді / І.І. Семків // Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених [Шевченківська весна] (2-3 березня 2006р.) / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2006. - С. 19-23.

3. Самостійність як провідний мотиваційний чинник студентської молоді / І.І. Семків // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції [Проблема психологічного здоров'я у сучасній психотерапії] (м. Львів, 3-4 листопада 2006р.) / Львівський національний університет імені Івана Франка, Європейська асоціація нейрон-лінгвістичної терапії, Інститут соціогуманітарних проблем людини ЗНЦ НАН України, Асоціація практикуючих психологів Львівської області, Секція дитячої та юнацької терапії УСП. - Львів, 2006. - С. 34-36.

4. Поняття цінностей у теоріях Ш. Шварца, Б. Войчішке та С. Томкінса / І.І. Семків // Тези ІІІ науково-практичної конференції студентів та молодих вчених [Психологічні проблеми сучасності] (м. Львів, 12 травня 2006 р.) / Львівський національний університет імені Івана Франка, Студентське науково-практичне товариство кафедри психології ЛНУ імені Івана Франка. - Львів, 2006. - С. 29-31

5. Індивідуальні цінності у дискурсі психологічних теорій / І.І. Семків, І.І. Галецька // Соціогуманітарні проблеми людини / за ред.. М.І. Долішнього. - Л., 2006. - №2 - С. 192-203. (у співавторстві з Галецькою І.І.)

6. Ціннісна перспектива: матеріалізм чи постматеріалізм? / І.І. Семків // Тези ІV науково-практичної конференції студентів та молодих вчених [Психологічні проблеми сучасності] (м. Львів, 12 квітня 2007 р.) / Львівський національний університет імені Івана Франка, Студентське науково-практичне товариство кафедри психології ЛНУ імені Івана Франка. - Львів, 2007. - С. 40-41

7. Чи пролягає шлях до довіри через соціальний капітал? / І.І. Семків // Збірник наукових праць інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - К. : Гнозис, 2007. - Т. ІХ. Частина 2. - С. 285-290.

8. Порівняння ціннісних орієнтацій польської та української студентської молоді / І.І. Семків // Наукові записки інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Випуск 32. - С. 503-511

9. Індивідуальні цінності як чинники соціальної активності / І.І. Семків // Тези звітної наукової конференції філософського факультету/Львівський національний університет імені Івана Франка. - Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. - С. 141-142.

10. Теорія взаємозв'язку еволюції, адаптації та цінностей Х. Г. Макклінтока / І.І. Семків//Тези V науково-практичної конференції студентів та молодих вчених [Психологічні проблеми сучасності] (м. Львів, 7-8 травня 2008 р.) / Львівський національний університет імені Івана Франка, Студентське науково-практичне товариство кафедри психології ЛНУ імені Івана Франка. - Львів, 2008. - С. 78-80.

11. Індивідуальні цінності як чинники активності студентів у навчальному закладі /І.І. Семків // Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору / За ред. І. П. Маноха. - К. : Гнозис, 2008. - Т. ІІ (9). Додаток 3. - С. 533-537

12. Поляки та українці у ціннісно-нормативному вимірі суспільства І.І. Семків // Проблеми політичної психології та її роль у становленні громадянина Української держави / За ред. М.М. Слюсаревського. - К. : Міленіум, 2008. - Вип. 8. - С. 385-394

13. Цінності як чинники суб'єктивного благополуччя студентської молоді / І.І. Семків // Психологічні перспективи / За ред. М. М. Слюсаревського. - Луцьк : Вежа, 2009. - Вип. 14 - С.157-163.

14. Крос-культурний аспект дослідження цінностей / І.І. Семків // Тези доповідей ІІ Міжнародної науково-практичної конференції [Методології та технології практичної психології в системі вищої школи] (10-11 квітня 2009р.) / Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. - Київ, 2009. - С.174-176

15. Адаптація методики «Портрет цінностей» (Portrait values questionnaire) / І.І. Семків // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова Серія №12 Психологічні науки / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2009. - Вип. 26(50). Частина ІІ. - С. 289-294.

16. Зв'язок оптимізму та довіри як чинників соціальної активності студентської молоді / І.І. Семків // Актуальні проблеми психології: Психологічна теорія і технологія навчання / За ред.. С.Д. Максименка, М.Л.Смульсона. - К., 2009. - Т.8. Вип. 6. - С. 241-250

АНОТАЦІЇ

Семків І.І Соціальний капітал як чинник громадянської активності студентської молоді: психологічна модель. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.11 - політична психологія. Інститут соціальної та політичної психології АПН України, Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді. Теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено психологічну модель соціального капіталу, компонентами якої є індивідуальні цінності, доступність до ресурсу соціальної мережі та довіра. Відтак соціальний капітал визначено як міру доступності до ресурсів соціальної мережі, що формується на основі просоціальних цінностей та цінностей відкритості до змін і підтримується завдяки міжособовій довірі.

Виділено чотири форми громадянської активності: громадська, нормативно-локальна, культурно-політична, дозвілєво-розважальна. Доведено, що соціальний капітал є чинником громадянської активності студентської молоді.

На основі взаємозв'язку компонентів соціального капіталу з виділеними формами громадянської активності побудовано психологічну модель соціального капіталу як чинника громадянської активності студентської молоді, де представлено шість стилів громадянської активності студентської молоді: традиційний, просоціальний, консервативний, новаторський, індивідуалістичний, гедоністичний.

Ключові слова: соціальний капітал, громадянська активність, студентська молодь, індивідуальні цінності, довіра, доступність до ресурсів соціальної мережі.

Семкив И.И. Социальный капитал как фактор гражданской активности студенческой молодежи: психологическая модель. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.11 - политическая психология. Институт социальной и политической психологии АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию социального капитала как фактора гражданской активности студенческой молодежи. В роботе эксплицировано понятие «социального капитала», раскрыто его психологическую природу. Теоретически аргументирована и эмпирически подтверждена психологическая модель социального капитала, компонентами которой являются индивидуальные ценности, доступность к ресурсу социальной сети и доверие. Социальный капитал рассматривается как степень доступности к ресурсам социальной сети, которая формируется на основании просоциальных ценностей и ценностей открытости к изменениям, поддерживается на основании межличностного доверия. В результате обобщения результатов теоретического анализа и эмпирических исследований представлен новый способ решения актуальной проблемы детерминации гражданской активности социальным капиталом.

Социальный капитал как социально-психологический ресурс личности позитивно влияет на информационный обмен между людьми, направляет активность личности, создает условия формирования "социальной репутации", выступает инструментом влияния на людей и является механизмом формирования положительной идентичности и социального признания. Основным мерилом социального капитала, как индивидуального ресурса, является высокая доступность к ресурсам членов социальной сети. Функционируя на социальном уровне и выражаясь в вовлеченности в социальную сеть, социальный капитал имеет психологическую природу и психологические механизмы функционирования. Эмпирическим путем доказано, что просоциальные ценности и ценности открытости к изменениям, которые способствуют повышению доступности к ресурсам социальной сети, высокое межличностное доверие, обеспечивающее поддержание этой доступности, являются психологическими компонентами социального капитала.

Социальный капитал выступает основой для формирования и поддержания гражданской активности, которая исследована с опорой на разработанную теоретическую типологию ее форм. В основу типологии положено два критерия: направленность активности (на индивида, на группу, на общество) и нормативность или внутренняя обусловленность активности. В соответствии с этими критериями теоретически выделены шесть форм гражданской активности: общественно-гражданская, общественно-нормативная, личностно-групповая, нормативно-групповая, индивидуальная, личностно-нормативная. На основе предложенной типологии разработана методика исследования активности: "Формы активности". С помощью факторного анализа данных исследование выделено четыре формы гражданской активности студенческой молодежи: а) общественная активность; б) культурно-политическая активность; в) нормативно-локальная активность; г) досуго-развлекательная активность. Исследования указывают на то, что наиболее значительную роль социальный капитал играет в детерминации активности в общественной и культурно-политической активности, нормативно-локальная и досуго-розвлекательная активность в меньшей мере обусловлены компонентами социального капитала.

В диссертации раскрыто взаимосвязь социального капитала с разными формами гражданской активности молодежи, представлена психологическая модель социального капитала как детерминанта гражданской активности. В модели выделено шесть стилей гражданской активности студенческой молодежи: новаторский, индивидуалистический, консервативный, просоциальный, традиционный, гедонистический. Индивидуальные ценности, как мотивационные цели, влияют на принятие решения относительно направленности проявления активности; доступность к ресурсам социальной сети, определяет вероятность, частоту и ориентацию активности на частную или публичную социальную сферу; межличностное доверие выполняет поддерживающуюся функцию, обеспечивая инициирование активности.

Для достижения поставленной цели исследования осуществлено культурную адаптацию методики для исследования индивидуальных ценностей Ш.Шварца и методики для исследования доступности к ресурсам социальной сети Р.Стылы. Представлено авторские методики: «Формы активности» (для исследования форм гражданской активности молодежи) и «Доверие» (для исследования доверия). Проведенные процедуры разработки и адаптации подтверждают валидность (лингвистическая, факторная, корреляционная, контекстуальная валидность и многомерное шкалирование) и надежность (конституциональная, внутренняя, ре-тестовая надежность и надежность параллельных форм) методик, что позволяет использовать их в последующих социально-психологических исследованиях

Ключевые слова: социальный капитал, гражданская активность, студенческая молодежь, индивидуальные ценности, доверие, доступность к ресурсам социальной сети.

Semkiv I.I Social capital as predictor of student's civic activity: psychological model. - Manuscript.

The dissertation for the Candidate degree of Psychological Sciences in specialty 19.00.11 - political psychology. Institute of Social and Political Psychology of the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

This thesis is dedicated to the research of social capital as a predictor of civic activity among students. Theoretically and empirically was substantiated the psychological model of social capital, components of which are individual values, accessibility to the resource of social network and trust. Therefore, social capital was determined as an extent of accessibility to the resources of social network that is formed on the basis of prosocial values and values of openness to changes, and is supported by interpersonal trust.

There are four types of public activity: communal, normative-local, cultural-political, leisure-entertaining. It was proven that social capital plays the most important part in communal and cultural-political activity, and plays less significant part in normative-local and leisure-entertaining activity among students.

On the basis of correlation of social capital components with emphasized types of activity, psychological model of social capital as a predictor of civic activity among students was built, that introduced six styles of activity: traditional, prosocial, conservative, innovatory, individualistic, hedonistic.

Kay words: social capital, civic activity, students, individual values, trust, accessibility to the resources of social network.

Размещено на Allbest.ru