Трансформація задуму в процесі образотворчої діяльності молодших школярів

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМЕНІ Г. С. КОСТЮКА АПН УКРАЇНИ

УДК: 159.954.2 - 053.5 (048)

ТРАНСФОРМАЦІЯ ЗАДУМУ В ПРОЦЕСІ

ОБРАЗОТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Медведева Надія Віталіївна

Київ - 2009



Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України

Науковий керівник дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Моляко Валентин Олексійович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології творчості, завідувач

Офіційні опоненти: доктор психологічних наук, професор Смульсон Марина Лазарівна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія нових інформаційних технологій навчання, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Міщиха Лариса Петрівна, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, кафедра соціальної психології, доцент

Захист відбудеться ? 17 ? грудня 2009 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ - 33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ - 33, вул. Паньківська, 2.

Автореферат розісланий ? 17 ? листопада 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Т. М. Третяк



АНОТАЦІЇ

Медведева Н. В. Трансформація задуму в процесі образотворчої діяльності молодших школярів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України. - Київ, 2009.

У дисертації розглянуто особливості трансформації художнього задуму молодших школярів у процесі образотворчої діяльності.

У роботі наводяться результати теоретико-емпіричного дослідження процесу формування художнього задуму, в основу якого покладена теорія творчості за В. О. Моляко, зокрема концепція стратегіальної організації та регуляції творчих процесів. У результаті експериментального дослідження було виявлено особливості трансформації задуму, зокрема на етапі перетворення ескізів-малюнків в кінцевий малюнок, що полягають у розгортанні трансформацій за локальним або векторним напрямом.

Викладено зміст, структуру розробленої та апробованої авторської методики “Творчий калейдоскоп”, яка складається з двох частин: модифікований фрагмент системи КАРУС (теоретичний блок); “Калейдоскоп ескізів” (практичний блок), головною метою застосування якої є навчання молодших школярів мисленнєвим стратегіям.

Встановлено, що застосування навчально-розвивальних вправ сприяє позитивній динаміці в образотворчій діяльності та впливає на процес формування задуму, стимулює розвиток художньо-творчих здібностей дітей.

Ключові слова: молодший шкільний вік, образотворча діяльність, стратегіальні тенденції мислення, трансформація задуму, художній творчий процес. моляко творчий задум ескіз



Медведева Н. В. Трансформация замысла в процессе изобразительной деятельности младших школьников. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2009.

В диссертации рассмотрены особенности трансформации художественного замысла младших школьников в процессе изобразительной деятельности. Суть исследования заключается в углублении теоретических и практических знаний в области психологии художественного творчества, а именно раскрыто и описано понимание трансформации художественного замысла на стадии его воплощения в конечный вариант рисунка в процессе изобразительной деятельности младших школьников, что изучалось впервые как отдельная проблема. В работе представлены результаты теоретико-эмпирического изучения процесса формирования художественного замысла. В основу исследования положен категориальный аппарат теории творчества В. А. Моляко, в частности концепция стратегиальной организации и регуляции творческих процессов. Выявлено существенную закономерность в формировании художественного замысла, которая заключается в решающей роли микро-фазы трансформации замысла: преобразование зафиксированных идей в единый, конечный вариант замысла. При этом стадия воплощения эскизов в окончательный вариант - итоговый рисунок, детерминируется стратегиальными мыслительными действиями, играет ведущую, решающую роль в процессе формирования художественного замысла и является наиболее творческим моментом в процессе создания ребенком рисунка.

В результате экспериментального исследования были конкретизированы и уточнены особенности трансформации художественного замысла, непосредственно на этапе преобразования эскизов-рисунков в конечный рисунок. Установлено, что трансформация замысла имеет определенные особенности, а именно преобразования в образ-воплощение на практическом уровне и разворачивается в локальном или векторном направлении. Локальное направление трансформации определяется динамикой развития замысла в рамках действий по аналогии (прямая аналогия, частично разработанная аналогия, детально разработанная аналогия). Векторное направление трансформации определяется динамикой развития замысла в различных планах, с применением трансформаций соответствующих комбинаторным действиям и трансформаций соответствующим реконструктивным действиям. Выявлены особенности стратегиальных мыслительных тенденций на стадии разработки идей, первичных образов, где ведущей является стратегиальная тенденция аналогизирования.

Изложено содержание, структуру разработанной и апробированной нами авторской методики “Творческий калейдоскоп”, которая состоит из двух частей: модифицированный фрагмент системы КАРУС (теоретический блок); “Калейдоскоп эскизов” (практический блок), главной целью применения которой, является обучение младших школьников мыслительным стратегиям. Установлено, что применение учебно-развивающих упражнений способствует положительной динамике в изобразительной деятельности и влияет на процесс формирования замысла, стимулирует развитие художественно-творческих способностей детей. Подготовлен ряд практических рекомендаций для педагогов с целью улучшения оптимизации учебного процесса.

Ключевые слова: младший школьный возраст, изобразительная деятельность, стратегиальные тенденции мышления, трансформация замысла, художественный творческий процесс.



Medvedeva N. V. Transformation of plan in the process of art activity of junior schoolchildren. - Manuscript.

Thesis on the competition the scientific degree of the candidate of psychological sciences on speciality 19.00.07 - pedagogical and age psychology. - Institute of Psychology named after G. S. Kostyuk of Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

In thesis the peculiarities of transformation of art plan of junior schoolchildren in the process of art activity are considered.

In thesis the results of theoretically-empirical research of the process of formation of art plan, in which the theory of creativity of V.A. Molyako is based, in particular the concept of strategy organisation and regulation of the creative processes are given. As a result of the experimental research peculiarities of transformation of plan, in particular at a stage of transformation of sketches-drawings in final drawing which conclude with expansion of transformations for a local or vector direction are found out.

The content, structure of the author's technique developed and approved by us “Creative kaleidoscope” which consists of two parts: the modified fragment of system KARUS (theoretical block); “Kaleidoscope of sketches” (practical block) are shown, the main aim of application is teaching of junior schoolchildren of cogitative strategies.

It is established, that application of teaching - developed exercises promotes the positive dynamics in art activity and influences the process of formation of plan, stimulates the development of art - creative abilities of children.

Key words: junior school age, art activity, strategy thinking tendencies, plan transformation, art creative process.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Розв'язання сучасних питань розвитку суспільства, його значні зміни як ніколи потребують здатності людини до творчих рішень у будь-якій діяльності. Розробка проблем психології творчості має велике теоретичне та практичне значення й відповідно набуває пріоритетності у багатьох напрямках пошуків наукової психології. Перед психолого-педагогічною наукою постає важливе питання розробки нових психологічних технологій стимулювання розвитку творчого мислення підростаючого покоління, формування творчого стилю мислення загалом. Широкий аспект можливостей різнобічного розвитку особистості, її творчого потенціалу передбачає образотворча діяльність. Адже, найкращими умовами виявлення, стимулювання та реалізації творчого мислення є здійснення будь-якої творчої діяльності й художньої зокрема. Саме в процесі формування та трансформації художнього задуму стає реальною об'єктивація ідей, породжених творчим мисленням, уявою, та здійснення стратегіальних тенденцій.

Дослідження творчої діяльності у психологічному аспекті виокремлює задум, як важливу та необхідну компоненту творчого процесу. Багатоаспектність вивчення цього напрямку передбачає й дослідження проблеми художнього задуму як механізму розв'язання художньої задачі в процесі виникнення, розробки, трансформації, втілення художніх ідей.

Аналіз психологічної літератури показав, що проблему задуму висвітлено в роботах О. Г. Аграновського, А. Г. Васадзе, Н. В. Гросул, Л. Л. Гурової, Б. С. Мейлаха, О. Г. Цейтліна, П. М. Якобсона та ін. Найбільш повним можна вважати дослідження “задуму” в контексті літературної (П. Н. Медведєв, О. І. Нікіфорова) та конструкторської діяльностях (В. О. Моляко). Проблему “задуму” у своїх працях досліджували мистецтвознавці, педагоги, філософи та безпосередні творці - письменники, художники, скульптори та ін. Наша зацікавленість проблемою “задуму” обумовлена тим, що дана проблематика у багатьох своїх аспектах ще залишається недостатньо розробленою та потребує, на наш погляд, подальшого вивчення. Враховуючи існуючі напрацювання з цього питання у психології, ми в нашому дослідженні робимо акцент саме на вивченні процесуального аспекту формування задуму й його трансформації зокрема. Слід підкреслити, в психології творчості проведено достатньо досліджень з проблеми задуму, але стосовно образотворчої художньої діяльності дослідження є малочисельними.

Найчастіше у психологічних дослідженнях проблема задуму розглядається у контексті вивчення процесу мислення та його результатів. Перспективним, на наш погляд, у вивченні процесів мисленнєвої творчої діяльності є стратегіальний підхід В. О. Моляко, який реалізовано у роботах В. С. Лозниці, Л. А. Мойсеєнко, В. В. Рибалки, М. Л. Смульсон, Т. М. Третяк ін.

Існуючі у вітчизняній психології на цей час дослідження у галузі образотворчої діяльності в руслі стратегіального підходу проведено О. В. Завгородньою (стратегіальні тенденції в побудові нового образу), С. М. Симоненко (стратегіальні тенденції трансформації образа в процесі рішення художньо-графічних задач та стратегіально-семантичний підхід до розвитку візуального мислення); Н. І. Череповською (стратегія аналогізування у процесі формування символічного образу).

Не зважаючи на те, що творчому розвитку особистості завжди приділялася певна увага у психолого-педагогічній теорії та практиці, необхідність активізації й стимулювання творчої діяльності залишається одним із пріоритетних напрямків у розвитку її творчого потенціалу.

У контексті нашого дослідження з процесу формування задуму було виокремлено та конкретизовано стадію трансформації. Для проведення дослідження було обрано дітей молодшого шкільного віку як таких, які ще не втратили творчих здатностей через вікові особливості та вплив системності шкільного навчання.

Актуальність і недостатня теоретична та практична розробленість проблеми у сучасній психологічній літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Трансформація задуму в процесі образотворчої діяльності молодших школярів”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Тема дисертації пов'язана з комплексними темами лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України “Психологічні особливості творчої діяльності в складних та екстремальних умовах” (номер держреєстрації 0100U000072) та “Психологічне дослідження творчого потенціалу особистості” (номер держреєстрації 0105U000137). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (протокол № 1 від 6 лютого 2003 р.) та узгоджена в координаційній раді АПН України (протокол № 10 від 18. 12. 2007 р.).

Мета дослідження полягає у виявленні мисленнєвих стратегіальних дій у процесі трансформації задуму в образотворчій діяльності молодших школярів.

В основу робочої гіпотези входять наступні припущення:

1) процес трансформації задуму має певні закономірності: зародження ідей, образів, первісних нарисів; перетворення як трансформація їх в остаточний образний варіант; подальше уточнення задуму в процесі його матеріалізації. Фаза перетворення - трансформація попередніх ідей, втілених у нарисах в остаточний варіант, детермінована стратегіальними мисленнєвими діями та відіграє провідну, вирішальну роль;

2) особливостями трансформації художнього задуму є певні закономірності, котрі полягають в актуалізації мисленнєвих стратегіальних дій, які мають прояв у різних типах перетворення;

3) цілеспрямований вплив завдяки застосуванню розвивально-виховних вправ оптимізує процес трансформації художнього задуму в образотворчій діяльності молодших школярів.

У відповідності з метою дослідження та робочою гіпотезою було поставлено такі завдання дослідження:

1. На основі теоретичного аналізу першоджерел із проблеми задуму в образотворчій діяльності визначити закономірності перебігу формування художнього задуму взагалі та трансформації задуму зокрема.

2. Виявити мисленнєві стратегіальні тенденції трансформації задуму та з'ясувати їх особливості на етапі перетворення.

3. Виявити динаміку актуалізації мисленнєвих стратегіальних дій трансформації задуму після впливу розвивально-виховних вправ.

Об'єкт дослідження - процес образотворчої діяльності молодших школярів.

Предмет дослідження - особливості трансформації художнього задуму молодших школярів у процесі образотворчої діяльності.

Для розв'язання поставлених завдань у роботі було використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння класифікація, узагальнення наявного знання з проблеми дослідження, концептуальне моделювання); емпіричні (спостереження, авторський метод “Творчий калейдоскоп”, якісний та кількісний аналіз продуктів художньої діяльності, вибіркові бесіди, природний експеримент, констатувальний та формувальний експеримент); статистичної обробки (дескриптивний метод статистичної обробки даних, графічне подання результатів експерименту).

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: загальні положення психологічної науки, положення психології творчості, положення про творче мислення (А. В. Брушлинський, Я. О. Пономарьов та ін.), теорія психічного та розумового розвитку дитини в молодшому шкільному віці (Л. С. Виготський, В. В. Давидов, Д. Б. Ельконін, Г. С. Костюк), психологічні дослідження процесу формування задуму в різних видах діяльності (К. Дункер, П. Н. Медведєв, О. Г. Цейтлін, П. М. Якобсон та ін.), дослідження художньої творчості (Р. Арнхейм, Б. С. Мейлах, О. І. Нікіфорова та ін.).

Основною теоретичною засадою нашого дослідження стала концепція стратегіальної організації процесу творчості В. О. Моляко.

Організація й експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2003-2008 рр. і складалося з трьох етапів: на першому етапі (2003-2004 рр.) - проводився аналіз наукової літератури з питань теоретико-методологічних засад, розробка теоретичних положень і загальна апробація методичних засобів дослідження; на другому етапі (2005-2006 рр.) - здійснення констатувального та формувального експерименту; на третьому етапі (2007-2008 рр.) - було узагальнено та систематизовано дані, отримані в ході дослідження, завершено оформлення дисертаційної роботи.

Дослідження здійснювалося на базі гімназії східних мов № 1 м. Києва, ліцею № 38 ім. В. М. Молчанова м. Києва, ЗОШ № 83 м. Києва, ЗОШ № 33 м. Києва. Загальна кількість досліджуваних становила 200 осіб (учні 3-х класів). На етапі констатувального експерименту в дослідженні брали участь 140 учнів, експериментальна група учасників формувального експерименту досліджуваних налічувала 30 осіб, контрольна група складалася зі 30 осіб. Усього отримано 269 кінцевих малюнків та 1166 ескізів-малюнків.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у тому, що:

розширено уявлення про закономірності формування художнього задуму, яке полягає у вирішальній ролі стадії трансформації задуму - перетворенні зафіксованих ідей в ескізах в єдиний, кінцевий варіант задуму;

вперше встановлено особливості стадії трансформації художнього задуму у процесі образотворчої діяльності молодших школярів, а саме визначено типи трансформацій: локальна (проста аналогія, частково розроблена аналогія, детально розроблена аналогія) й векторна (векторно-комбінаторна, векторно-реконструктивна);

уточнено особливості стратегіальних мисленнєвих тенденцій на стадії розробки ідей, первинних образів та на стадії їх трансформації в кінцевий малюнок, де провідною виявилася мисленнєва стратегія аналогізування, в тому числі зафіксовано різноманітні типи проявів стратегіальних тенденцій у дітей молодшого шкільного віку;

подальшого розвитку набули теоретичні положення концепції стратегіальної організації творчого процесу, зокрема на матеріалі образотворчої діяльності молодших школярів.

Практичне значення дослідження. Розроблено методику розвиваючих вправ, що оптимізує трансформацію задуму в образотворчій діяльності та стимулює розвиток художньо-творчих здібностей. Доведено доцільність використання комплексу спеціальних методичних прийомів активізації творчої мисленнєвої діяльності з метою стимулювання розвитку творчого мислення, оптимізації навчально-виховного процесу на уроках образотворчого мистецтва та в гуртковій, позакласній роботі. Отримані результати дослідження можуть бути використані для розробки спецкурсів з психології творчості та художньої творчості зокрема, з метою виявлення художньо обдарованих дітей, для психолого-педагогічної просвіти батьків тощо.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, комплексним використанням методів і методик, адекватних меті та завданням дослідженням, поєднанням якісного і кількісного аналізу емпіричних даних. З метою кількісної обробки даних використовувався дескриптивний метод статистики.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження були представлені, обговорювалися та отримали позитивну оцінку на засіданнях лабораторії психології творчості та звітних сесіях Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України (Київ, 2006, 2008, 2009), а також на 25 конференціях, у тому числі: на VI Костюківських читаннях “Психологія у ХХІ столітті: перспективи розвитку” (Київ, 2003); на Міжнародній психологічній конференції “Розвиток. Творчість. Обдарованість” (Київ, 2004); на Міжнародній науково-практичній конференції “Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (Житомир, 2005); на конференції “Психологія здібностей: сучасний стан та перспективи досліджень” (Москва, 2005); на Всеросійській науково-практичній конференції “Психологічні, педагогічні та соціальні аспекти супроводу талановитої молоді: методологія, теорія, практика” (Твер, 2006); на Міжнародних науково-практичних конференціях “Когнітивні процеси та творчість” (Одеса, 2007, 2009); на Міжнародних наукових психологічних конференціях “Психологічні проблеми творчості” (Київ, 2008, 2009).

Теоретичні положення та практичні результати впроваджено у практику навчального процесу гімназії східних мов № 1 м. Києва (довідка № 283 від 23.06.2005 р.), ліцею № 38 ім. В. М. Молчанова м. Києва (довідка № 28 від 14.06.2005 р.).

Публікації. Зміст та результати дисертаційного дослідження відбито у 13 публікаціях, із них 6 - у фахових виданнях, затверджених ВАК України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 256 найменувань (21 стор.) та 12 додатків (24 стор.). Основний зміст дисертації викладено на 155 сторінках. Повний обсяг дисертації 200 сторінок. Робота містить 7 таблиць та 9 рисунків (загальним обсягом 6 стор.).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми, визначається об'єкт, предмет і завдання, подається гіпотеза, методологічні основи та методи дослідження, показано наукову новизну, теоретичне та практичне значення, наведено дані про апробацію, впровадження одержаних результатів дисертаційного дослідження у практику.

У першому розділі - “Теоретико-методологічне підґрунтя вивчення проблеми трансформації художнього задуму” - викладено огляд наукової літератури стосовно зазначеної проблеми, проаналізовано й узагальнено провідні напрямки та підходи до її вивчення, розроблено концептуальну модель, процедуру та засоби емпіричного дослідження.

У розділі констатується, що у сучасній психології існують значні доробки у напрямі вивчення творчої діяльності (Л. С. Виготський, В. О. Моляко, Я. О. Пономарьов, О. К. Тихоміров, П. М. Якобсон та ін.), художньої творчості (Р. Арнхейм, М. М. Волков, Є. І. Ігнатьєв, В. Й. Кирієнко, В. С. Мухіна, О. О. Фльорина та ін.) та безпосередньо проблеми творчого задуму (К. Дункер, Б. С. Мейлах, О. І. Нікіфорова, Ю. О. Полуянов та ін.).

Найбільш комплексно проблему “задуму” досліджено в літературній (О. І. Нікіфорова, П. Н. Медведєв, О. Г. Цейтлін та ін.) та конструкторській діяльностях (В. О. Моляко). Започатковано вивчення задуму і в художній діяльності (Ю. О. Полуянов, Н. В. Гросул, О. В. Завгородня), який поширено вивчався на матеріалі дитячої творчості. Серед зарубіжних дослідників це: Р. Арнхейм, К. Бюлер, Х. Енг, Дж. Дьюі, В. Ловенфельд, Ж. Люке, В. Прейер, С. Робертсон, К. Річчі, Дж. Селлі, Л. Чапмен, В. Штерн та ін.

Проблематикою дитячої художньої творчості у вітчизняних психологічних дослідженнях присвячені роботи: О. В. Бакушинського, Ю. М. Болдирьова, М. М. Волкова, В. В. Зеньковського, Є. І. Ігнатьєва, Г. Кершенштейнера, В. Й. Кирієнко, М. О. Рибнікова, В. А. Роменця, Н. П. Сакуліної, С. М. Симоненко, О. О. Фльоріної, Ф. І. Шміта та ін.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних розробок даної проблеми показав, що практично усі дослідники сходяться на положеннях про те, що задум у процесі образотворчої діяльності моделює весь процес рішення; зароджується як ідея, поняття, зоровий образ, або як образ-поняття; задум є результатом образно-понятійної розумової діяльності суб'єкта, який репрезентує регулюючу функцію в процесі створення малюнку. Так, С. Л. Рубінштейн зазначав, що реалізація задуму художника передбачає більш чи менш довготривале збирання та осягнення в собі багатьох різноманітних уявлень. Іноді ця робота робиться заздалегідь, іноді це спеціальна робота по збору матеріалів для здійснення задуму. Найчастіше у психологічних дослідженнях проблема задуму розглядається у контексті процесу мислення та його результатів.

Здійснений аналіз наукової літератури дозволив нам дотримуватися визначення художнього задуму як сформованого у творчій уяві суб'єкта конкретного та цілісного уявлення про загальні риси змісту та форми художнього твору до початку його практичного втілення.

Досліджуючи особливості трансформації художнього задуму молодших школярів у процесі образотворчої діяльності, ми спираємося на концепцію стратегіальної організації та регуляції творчих процесів, розроблену В. О. Моляко, яка спрямована на з'ясування організації та реалізації (прогнозування, планування) діяльності шляхом оволодіння творчими уміннями, стратегіями та тактиками. За визначенням В. О. Моляко, стратегія - це система актуалізації, планування та реалізації задуму, гіпотези, проекту. У нашій роботі ми розглядаємо стратегії як мисленнєві дії, які спрямовані на пошук та розробку художніх рішень, які підпорядковують різнопланові настановлення, уміння та навички.

Інтегруючи існуючі розробки та спираючись на методологічно важливі положення щодо процесу формування задуму, нами було створено концептуальну модель, яку можна представити наступною схемою.

Як видно зі схеми, процес формування задуму умовно складається з певних стадій, а саме: виникнення задуму (поява бажання щось намалювати або отримання тематичного завдання) - первісний задум; розвиток задуму в ідеях, образах, поява первинних замальовок у нарисах, ескізах тощо - проміжний задум; трансформація задуму з попередніх розробок у кінцевий остаточний варіант; втілення кінцевого варіанту в матеріальний продукт з подальшою деталізацією, уточненнями, незначними змінами - остаточний задум.

Ми вважаємо, що стадія перетворення нарисів в остаточний варіант детермінована стратегіальними мисленнєвими діями та відіграє провідну, вирішальну роль у процесі формування задуму і є найбільш творчим моментом у процесі створення малюнку. Спроба емпіричної верифікації наведеного припущення і складає зміст наступних розділів даного дослідження.

У другому розділі - “Організація емпіричного дослідження процесу трансформації художнього задуму в образотворчій діяльності молодших школярів” - представлено загальну процедуру організації дослідження; описано методику констатувального етапу дослідження, яка виокремлює процес трансформації задуму та надає можливість виділити певні закономірності: перетворення зароджених ідей, образів, первісних нарисів в остаточний образний варіант, тобто трансформацію проміжного задуму в образ-втілення на практичному плані; наводяться результати аналізу даних, отриманих на етапі констатувального експерименту.

Подано загальну характеристику експериментальної вибірки - дітей молодшого шкільного віку, ведучою діяльністю яких є навчальна, а провідним новоутворенням цього віку виступає психологічна готовність до навчання. За Л. С. Виготським, цей вік становить надзвичайно сенситивний період розвитку багатьох психологічних процесів, початок шкільного навчання “ставить” мислення в центр свідомої діяльності дитини. Дитині цього віку вже притаманна наполегливість: вона може ставити перед собою цілі та досягати їх, увага стає відносно тривалою та стійкою, що чітко проявляється в іграх, у заняттях малюванням, ліпленням, елементарним конструюванням; дитині властива “свіжість” сприймання, розвинена асоціативність, допитливість, яскравість уяви. У процесі художньої діяльності молодший школяр може створювати задум до початку малювання та сформулювати в мовленні. Відповідно до задуму обирати формат, зображувальні та виразні засоби, задуму властивий стійкий та різноманітний характер.

З метою дослідження стадії трансформації у процесі формування задуму нами створено авторську методику “Творчий калейдоскоп”, яка складається з двох частин (теоретичної і практичної) та ґрунтується на модифікації фрагментів творчої системи КАРУС (В. О. Моляко). На емпіричному етапі дослідження для здійснення експерименту та отримання об'єктивних однорідних даних, нами використовувалася практична частина - методика “Калейдоскоп ескізів”, яка була спрямована на дослідження етапу трансформації задуму у процесі малювання. Суть даної методики полягає у виконанні дітьми малюнку на будь-яку задану тему (наприклад, “Погода”), їм необхідно зафіксувати всі виникаючі ідеї у малюнках-ескізах. Дітям пропонується намалювати якомога більше варіантів з означеної теми і лише після цього виконати основний малюнок, на іншому аркуші.

Означений метод дає змогу не лише фіксувати ідеї, думки, а й спостерігати трансформацію задуму, як “перехід” нарисів в остаточний малюнок, що дозволяє висвітлити своєрідні механізми мислення - стратегіальні дії малювальника, особливості проявів стратегіальних тенденцій під час трансформації задуму. Особливостями прояву трансформації задуму буде актуалізація стратегіальних мисленнєвий дій. Крім того, означений метод спрямовано на активізацію творчого мислення суб'єкта діяльності завдяки продукуванню більшої кількості ідей. Опорним моментом для реалізації цілей методики було створено бланк для ескізів-малюнків (аркуш поділено на шість клітинок), що надало можливість в об'єктивації ідей, образів, вигаданих дітьми, та чіткої фіксації експериментального матеріалу.

З метою проведення констатувального етапу дослідження нами було виокремлено наступні критерії трансформації задуму: малюнок створений за аналогією, малюнок створений завдяки комбінаторним діям, малюнок створений завдяки реконструкції. Проаналізуємо кожний критерій:

- малюнок створений за аналогією - обумовлений стратегіальними мисленнєвими діями аналогізування (“схожість”), який повторює один із створених попередньо ескізів з незначними або значними змінами;

- малюнок створений завдяки комбінаторним діям - обумовлений стратегіальними мисленнєвими діями комбінування (“поєднання”), який передбачає комбінації двох або більше попередніх ескізів;

- малюнок створений завдяки реконструкції - обумовлений стратегіальними мисленнєвими діями реконструювання (“перебудова”), який метафорично / символічно відображує тему та не пов'язаний з попередньо створеними ескізами за формою. “Реконструктивність” полягає у тому, що попередні ескізи слугували лише основою для остаточного задуму, в якому попередні розробки, ідеї не знайшли відображення (не було використано). Загалом для стратегії реконструювання в художній діяльності властивим є бачення та відтворення задуму за принципом перетворення “незвичайного в звичайне” та навпаки “звичайного в незвичайне”.

Функція трансформації задуму, у нашому розумінні, полягає в об'єктивації прояву певної стратегіальної мисленнєвої дії, застосованої на етапі перетворення. Нами визначено, що мисленнєві стратегіальні дії реалізуються за локальним або векторним типом. Локальний тип трансформації визначається динамікою розвитку задуму у межах дій за аналогією, тобто основний малюнок виконано за прямою аналогією, частково розробленою аналогією, детально розробленою аналогією щодо попередніх ескізів. Векторний тип трансформації визначається динамікою розвитку задуму у напрямі використання комбінаторних або реконструктивних мисленнєвих дій щодо попередніх ескізів.

70 % перетворень відповідають локальному типу трансформації з яких: 56,4 % трансформацій становлять пряму аналогію, 7,9 % трансформацій відповідають частково розробленій аналогії, 5,7 % трансформацій - детально розробленій аналогії. Векторний тип трансформації становить 21,4 %, з яких: 10,7 % трансформації відповідають реалізації комбінаторних дій, 10,7 % трансформації відповідають реалізації реконструктивних дій. Також отримано 8,6 % невдалих робіт, до яких ми відносимо: відсутність основного малюнку; зіпсовану роботу; малюнок, зроблений на відсторонену тему тощо. Отже, переважну більшість трансформацій виявлено за локальним типом та менше третини - за векторним. Отримані дані вказують на те, що у дітей цього віку переважає стратегіальна мисленнєва тенденція аналогізування, причому домінують її прості прояви, тобто, більшість дітей просто перемальовують задум одного з ескізів-малюнків в остаточний малюнок без істотних змін.

Було встановлено закономірності стадій формування задуму, зокрема стадії трансформації у реалізації тематичного малювання. З'ясовано такі особливості трансформації, як її детермінація стратегіальними мисленнєвими діями за локальним або векторним типами реалізації.

Отримані на констатувальному етапі дослідження результати, обумовили проведення формувального етапу дослідження з метою активізації творчого мислення молодших школярів у процесі художньої діяльності, зокрема формування та трансформації художнього задуму.

У третьому розділі - “Особливості процесу трансформації художнього задуму в образотворчій діяльності” - подано зміст, структуру розробленої та апробованої нами методики “Творчий калейдоскоп”, головною метою якої є навчання молодших школярів творчим мисленнєвим діям. Здійснено аналіз ефективності розвиваючих вправ та узагальнено результати формувального експерименту. Розроблено і викладено практичні рекомендації для педагогів з метою оптимізації учбового процесу. Окреслено перспективи впровадження отриманих результатів у педагогічну практику. Показано переваги активізації творчого мислення, завдяки ознайомленню школярів із системою стратегіальних мисленнєвих дій (аналогізування, комбінування, реконструювання) та необхідність впровадження методики у навчальний процес.

З метою проведення формувального експерименту нами було використано методику “Творчий калейдоскоп”, яка складається з двох додаткових методик: методика “Творче мислення” (теоретична частина) та методика “Калейдоскоп ескізів” (практична частина). Методика “Творче мислення” ґрунтується на модифікації фрагменту системи КАРУС (В. О. Моляко). Модифікація полягає у перенесенні мисленнєвих стратегіальних дій, виявлених на матеріалі конструкторської діяльності, на процес формування та трансформації задуму у художній діяльності. Методика “Творче мислення” включає теоретичний блок у форматі міні-лекції з обов'язковим наочним супроводом та методичні інструкції щодо застосування мисленнєвих дій аналогізування, комбінування, реконструювання у процесі формування та трансформації задуму.

Формувальний експеримент проводився у два етапи. На першому етапі школярі контрольної та експериментальної груп виконували завдання згідно з задачами методики “Калейдоскоп ескізів”. Потім в експериментальній групі проводився міні-тренінг (“Творче мислення”). На другому етапі учні обох груп знову виконували завдання методики “Калейдоскоп ескізів”. Додатково було проведено часткове опитування учнів з метою уточнення отриманих даних.

Нами зафіксовано стійку тенденцію щодо домінування трансформацій-аналогізувань у дітей даного віку при виконанні ними художніх завдань, що повністю підтверджує дані, отримані іншими дослідниками про перевагу мисленнєвих дій за аналогією (В. О. Моляко, І. М. Біла, Н. І. Череповська ін.).

У результаті аналізу встановлено, що на першому етапі виконання завдання згідно задачам методики “Калейдоскоп ескізів” школярі контрольної та експериментальної груп показали майже однакові результати за означеними критеріями. Крім того отримані дані знаходяться в межах показників, що отримані на констатувальному етапі дослідження, що свідчить про усталену тенденцію певного порядку застосування дітьми молодшого шкільного віку стратегіальних мисленнєвий дій під час малювання. Реалізація стратегіальних дій у трансформації задуму розгорталася за локальним типом зі значною перевагою - 70 % та за векторним типом - 20 %, невдалі роботи склали 10 % у обох групах. На наступному етапі експерименту, після проведення міні-тренінгу (“Творче мислення”) в експериментальній групі було здійснено 2-й етап дослідження, коли учні обох груп знову виконували завдання методики “Калейдоскоп ескізів”. У результаті було виявлено позитивну динаміку збільшення різноманітності творчих стратегіальних тенденцій у процесі виконання завдання. Локальний тип трансформації мав прояв прямої аналогії у контрольній групі 53,3 % і 10 % в експериментальній групі; прояв частково розробленої аналогії у контрольній групі 3,3 % і 3 % в експериментальній групі; прояв детально розробленої аналогії у контрольній групі 3,3 % і 33,3 % в експериментальній групі; векторна трансформація мала комбінаторний прояв у контрольній групі 10 % і 26,7 % в експериментальній групі; реконструктивний прояв у контрольній групі 13,3 % і 24 % в експериментальній групі; також помітно зменшився відсоток невдалих робіт у контрольній групі 16,6 % і 3 % в експериментальній групі. Провідну позицію у контрольній групі продовжує займати локальний тип трансформації, зокрема, у прояві прямої аналогії 53,3 %, навпаки, у експериментальній групі серед локального типу трансформації домінує найбільш складна форма у прояві детально розробленої аналогії 33,3 %.

Продуктом формувального експерименту стали достовірні зміни підвищення варіативності творчих стратегіальних тенденцій. Зокрема, в цьому контексті критеріальним аргументом слугувало порівняння наступних відсотків констатувального етапу формувального експерименту (1-й етап) та конструктивного етапу формувального експерименту (2- й етап після впливу). Локальна трансформація мала прояв прямої аналогії на початку 53,3 % і 10 % наприкінці; прояв частково розробленої аналогії на початку 10 % і 3 % наприкінці; прояв детально розробленої аналогії на початку 6,7 % і 33,3 % наприкінці; векторна трансформація мала комбінаторний прояв на початку 10 % і 26,7 % наприкінці; реконструктивний прояв на початку10 % і 24 % наприкінці; також помітно зменшився відсоток невдалих робіт на початку10 % і 3 % наприкінці. Тобто ми спостерігаємо динаміку зменшення простих форм мисленнєвих операцій та помітне збільшення творчих проявів мисленнєвої діяльності у формі комбінаторних та реконструктивних дій.

Порівняльний аналіз результатів у контрольній та експериментальній групі доводить адекватність застосування навчального блоку для оптимізації творчого художнього процесу. Виявлено позитивні зміни більшості діагностованих параметрів у досліджуваних експериментальної групи, водночас і відсутність аналогічних зрушень у представників контрольної групи.

Аналіз отриманих результатів у експериментальній групі (2-й етап), засвідчив позитивні зміни, а саме: в розширенні варіативності мисленнєвих дій в процесі виконання художнього завдання, після проведення розвиваючого міні-тренінгу. Загалом, збільшення варіативності застосування творчих стратегіальних тенденцій дітьми означеної вікової категорії виступає важливим чинником не тільки “відточування” майстерності, а й у поширенні можливостей для досягнення мети шляхом використання творчих стратегіальних дій (аналогізування, комбінування, реконструювання).

Порівняльний аналіз отриманих даних у контрольній групі відповідно до двох етапів дослідження показав, що показники майже не змінилися, а навіть дещо погіршилися, адже стало на 6,6 % більше невдалих робіт, помітно поменшало частково розробленої аналогії та детально розробленої аналогії майже у два рази. Єдина позитивна динаміка спостерігається у збільшенні робіт векторно-комбінаторного напряму (хоча й не значна - 3,3 %), що пояснюється тривалістю, неодноразовістю виконування одного й того ж самого завдання.

Здійснений аналіз отриманих результатів довів ефективність використання розвивально-виховної методики “Творчий калейдоскоп”, яка сприяє оптимізації процесу трансформації художнього задуму в образотворчій діяльності молодших школярів, активізації їх творчого мислення, є засобом широкого та цілеспрямованого використання стратегіальних дій в процесі творчих вправ. На основі проведеного дослідження та аналізу отриманих даних розроблено практичні рекомендації щодо оптимізації навчальної діяльності на уроках образотворчого мистецтва, в гуртковій, позакласній роботі.



ВИСНОВКИ

У дисертації викладено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми трансформації задуму в процесі образотворчої діяльності молодших школярів шляхом визначення закономірностей перебігу формування художнього задуму взагалі та трансформації задуму зокрема, виявлення мисленнєвих стратегіальних тенденцій трансформації задуму та з'ясування їх особливостей на етапі перетворення, з'ясування динаміки актуалізації мисленнєвих стратегіальних дій трансформації задуму після впливу розвивально-виховних вправ та реалізації рекомендацій щодо застосування методів активізації творчого мислення. На основі узагальнення результатів теоретичного й експериментального дослідження було підтверджено гіпотезу дисертаційної роботи та сформульовано наступні висновки:

1. Проаналізовано теоретичні підходи до вивчення проблеми задуму в творчому процесі та у художній творчості в результаті чого визначено важливу особливість закономірності формування задуму, що полягає у вирішальній ролі стадії трансформації, а саме перетворення зафіксованих ідей в єдиний, кінцевий варіант задуму. Означена трансформація у дітей молодшого шкільного віку, безпосередньо детермінована стратегіальними мисленнєвими діями (аналогізування, комбінування, реконструювання), яка відіграє провідну роль та виступає як найбільш творчий момент у процесі створення малюнку. В опрацьованих нами першоджерелах не виявлено даних щодо значущої ролі стадії трансформації задуму - перетворення попередніх розробок замислів в ескізах у кінцевий варіант для втілення. Зазначено, що особливостями трансформації художнього задуму і є прояви мисленнєвих стратегіальних тенденцій - домінуючих мисленнєвих дій малюючого, які цілеспрямовані на втілення задумів, та передбачають їх трансформацію (як часткову так і повну), адекватно до зовнішніх та внутрішніх обставин певної діяльності суб'єкту.

Встановлено закономірності стадії трансформації задуму у реалізації тематичного малювання, які полягають у її детермінації стратегіальними мисленнєвими діями (за локальним або векторним типами реалізації). Визначено наступні типи трансформації задуму: локальний тип (за простою аналогією, частково розробленою аналогією, детально розробленою аналогією) - статичний прояв трансформації задуму (задуми в ескізах однотипні, пошук ведеться в певному напрямку, розробляються елементи ескізів, ескіз безпосередньо переноситься в малюнок); векторний тип (векторно-комбінаторний, векторно-реконструктивний) - динамічний прояв трансформації задуму (різноманітні рішення задуму від комбінацій деталей ескізів до суттєвих змін, нестандартних проявів у відображенні ідеї при цьому зміни відбуваються без порушення провідної теми завдяки динаміці розвитку образів, сюжетів, композиційних рішень тощо).

2. Розроблено комплекс розвиваючих вправ “Творчий калейдоскоп”, який складається з теоретичної та практичної частин. Перша частина (методика “Творче мислення”) спрямована на активізацію творчого мислення школярів завдяки научінню їх стратегіальним мисленнєвим діям: ознайомлення з операційною складовою мисленнєвих дій (“схожість” як порівняння, “поєднання” як комбінування, “перебудова” як інверсія); наочна ілюстрація стратегіальних мисленневих дій у зображувальному форматі (роботи художників). Друга частина (методика “Калейдоскоп ескізів”) спрямована на закріплення отриманих знань: застосування мисленнєвих стратегіальних дій щодо створення ескізів та створення остаточного варіанту малюнку. Даний комплекс спрямовано на оптимізацію творчого процесу формування і трансформації задуму в образотворчій діяльності, стимулювання розвитку художньо-творчих здібностей.

У ході дослідження встановлено, що на першому етапі виконання завдання за методикою “Калейдоскоп ескізів” школярі контрольної та експериментальної груп показали майже рівні результати за означеними критеріями. Отримані дані знаходяться в межах показників отриманих на констатувальному етапі дослідження, що свідчить про усталену тенденцію певного порядку застосування дітьми молодшого шкільного віку стратегіальних мисленнєвий дій в процесі малювання. Зафіксовано домінуючу тенденцію використання трансформацій-аналогізувань у дітей даного віку при виконанні художніх завдань, а також значну кількість проявів трансформацій-реконструювань, що свідчить про високу творчу активність дітей цього віку. Оволодіння досліджуваними відповідними стратегіальними діями є основним механізмом актуалізації творчого художнього пошуку в процесі створення малюнку.

3. Емпіричним шляхом підтверджено переваги цілеспрямованої активізації творчого мислення завдяки навчанню та застосуванню стратегіальних дій (аналогізування, комбінування, реконструювання).

Доведено, що використання розвивальної методики “Творчий калейдоскоп” впливає на ефективність та оптимізацію процесу трансформації художнього задуму в образотворчій діяльності молодших школярів.

В результаті проведення формувального експерименту отримано імовірне збільшення варіативності творчих стратегіальних тенденцій, приміром ми спостерігаємо динаміку зменшення простих форм мисленнєвих операцій (проста аналогія, частково розроблена аналогія,) та помітне збільшення творчих проявів мисленнєвої діяльності у формі детально розробленої аналогії, комбінаторних та реконструктивних дій. Загалом, збільшення варіативності застосування творчих стратегіальних тенденцій дітьми означеної вікової категорії виступає важливим чинником не тільки удосконалення майстерності, а й у поширенні можливостей для досягнення мети шляхом використання творчих стратегіальних дій (аналогізування, комбінування, реконструювання).

На основі отриманих результатів розроблено практичні рекомендації, які спрямовані на оптимізацію педагогічної навчальної діяльності на уроках образотворчого мистецтва, в гуртковій та позакласній роботі.

Отримані в роботі результати дослідження такого психологічного явища, як трансформації художнього задуму, залишається на сьогодні вагомим та актуальним питанням не лише в галузі психології творчості, але й в системі багатьох суміжних наук, оскільки зумовлює його поліфункціональну сутність.

Результати дослідження та зроблені на їх підставі висновки не вичерпують усієї складності досліджуваної проблеми, однак встановлені закономірності процесу формування задуму та виявлені особливості трансформації на етапі перетворення можуть слугувати підґрунтям для подальших вивчень трансформації художнього задуму в образотворчому процесі, для розробки методик виявлення особливостей художнього мислення дітей, для створення інших методичних прийомів, спрямованих на стимулювання творчого мислення та його активізацію. Матеріал дисертації також можна використовувати в галузі психології мистецтва для підготовки спецкурсів з психології творчості та зокрема психології художньої творчості.

Перспективу подальших досліджень вбачаємо у розробці теоретичних та методичних засад творчого процесу трансформації задуму в художній діяльності на різних вікових рівнях, й зокрема у художників та аматорів тощо.



СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті, опубліковані у фахових виданнях, що входять до переліку затвердженого ВАК України:

1. Медведева Н. В. Дослідження процесу художньо-графічної діяльності дітей молодшого шкільного віку / Н. В. Медведева // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Серія № 12. Психологія : зб. наук. праць. - К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. - № 6 (30), ч. ІІ. - С. 163-171.

2. Медведева Н. В. Реалізація творчого потенціалу в художньо-графічній діяльності молодших школярів / Н. В. Медведева // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. В. О. Моляко. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - Т. 12, вип. 1. - С. 125-137.

3. Медведева Н. В. Использование стратегий реализации замысла как проявление творческого потенциала / Н. В. Медведева // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. В. О. Моляко. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2007. - Т. 12, вип. 3. - С. 129-137.

4. Медведева Н. В. Реалізація задумів дітьми молодшого шкільного віку (на матеріалі образотворчої діяльності) / Н. В. Медведева // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. - К. : Вид-во НПУ ім. Драгоманова, 2008. - Т. 8, вип. 5.- С. 81-95.

5. Медведева Н. В. Трансформація задумів дітей молодшого шкільного віку в процесі малювання / Н. В. Медведева // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. В. О. Моляко. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т. 12, вип. 4. - С. 68-77.

6. Медведева Н. В. Особливості процесу трансформації художнього задуму в образотворчій діяльності / Н. В. Медведева // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. В. О. Моляко. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2009. - Т. 12, вип. 8. - С. 150-161.

Статті, опубліковані у спеціалізованих наукових журналах,

збірниках наукових конференцій:

7. Медведева Н. В. Стратегіальні тенденції художньо-графічної діяльності молодшого школяра / Н. В. Медведева // Стратегії творчої діяльності: школа В. О. Моляко / за заг. ред. В. О. Моляко. - К. : Освіта України, 2008. - С. 407-431.

8. Медведева Н. В. Творчий задум - складова процесу образотворчої діяльності молодших школярів / Н. В. Медведева // Тези доповідей VI Міжнар. конф. молодих науковців [“Проблема особистості в науці: результати та перспективи досліджень”], (Київ, 25-26 верес. 2003 р.). - К., 2003. - С. 16-18.

9. Медведева Н. В. Сучасний погляд на структуру творчого процесу (теоретичний огляд) / Н. В. Медведева // Матеріали V Всеукр. наук.-практ. конф. [“Україна - країни Сходу в ХХІ столітті : діалог мов, культур, цивілізацій”], (Київ, 18-19 квіт. 2003 р.) - К. : Фенікс, 2004. - С. 244-248.

10. Медведева Н. В. Творча реалізація задумів у художній діяльності дитини / Н. В. Медведева // Обдарована дитина. - 2006. - № 4. - С. 55-61.

11. Медведева Н. В. Малювання як засіб гармонізації освіти дитини / Н. В. Медведева // Матеріали Міжнар. наук. конф. [“Традиція і культура культурний набуток людства у свідомості нових поколінь”], (Київ, 8-9 черв. 2007 р.). - К. : Асоціація “Новий Акрополь”, 2007. - Ч. 2. - С. 31-33.

12. Медведева Н. В. Стратегии реализации замысла в художественном творчестве младших школьников / Н. В. Медведева // Одаренный ребенок. - М., 2008.- № 5. - С. 55-65.

13. Медведева Н. В. Изучение вопросов художественного творчества детей в психологии / Н. В. Медведева // Тезисы докладов науч. конф., посвященной 75-летию со дня рождения выдающегося отечественного психолога Олега Константиновича Тихомирова (1933-2001) [“Современная психология мышления: Смысл в познании”], (Москва, 17-18 октяб. 2008 г.). - М. : Смысл, - 2008. - С. 331-333.

Размещено на Allbest.ru

...