Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ім. Г.С. КОСТЮКА

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

УДК 159.923.37

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук

СТАНОВЛЕННЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПОЧУТТІВ У ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ Я - ОБРАЗУ

19.00.01 - загальна психологія, історія психології

ТАВРОВЕЦЬКА НАТАЛІЯ ІВАНІВНА

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Херсонському державному університеті, кафедра практичної психології

Науковий керівник доктор психологічних наук, професор Клименко Віктор Васильович, Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна”, кафедра фізичної реабілітації, завідувач

Офіційні опоненти:

дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Моляко Валентин Олексійович, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, лабораторія психології творчості, завідувач

кандидат психологічних наук, Костюченко Олена Вікторівна, Національний університет культури й мистецтва (м. Київ), кафедра прикладної культурології, доцент

Захист відбудеться „20” травня 2009р. об 11⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий „18” квітня 2009р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

естетичний психологічний тренінг почуття

Актуальність дослідження. На сучасному етапі все більше посилюється інтерес до самосвідомості людини, як регулятора її думок та вчинків. Найчастіше психологічне поняття Я-образ використовується як складна психологічна система, яка є результатом соціалізації особистості до навколишнього середовища. Я-образ розглядається науковцями з різних позицій: як процес самосвідомості (А.В.Петровський, М.Г.Ярошевський та ін.); як її когнітивний компонент (М.Й.Боришевський, П.Р.Чамата та ін.); як комплекс відображення системи особистісних ставлень (І.Д.Бех, О.В.Скрипченко та ін.).

Відомості про особливості Я-образу розкриваються в матеріалах сучасних досліджень з різних аспектів: структури і специфіки змісту „Я- образу”; як фактора індивідуальних проблем, проблем статі та внутрішньо особистісних конфліктів; як умови соціальних відносин та взаємодії; соціально-психологічної адаптації та засобів корекції Я-образу (Л.В. Вереіна, Т.В. Говорун, А.О. Кацеро, Є.А. Клопота, О.М. Кочубейник, Р.В.Моляко, С.О. Прокоф'єва-Акопова, В.А. Пушкар, О.В. Шевченко). У численних дослідженнях проблеми Я-образу як підсумкового продукту самопізнання конкретизується, насамперед, пошук видів і класифікацій модальностей, відшукування вимірів і змістовних параметрів особистості. Здебільше, дослідники проводять свої пошуки, відштовхуючись від “базового” визначення рефлексивної моделі Я-образу (М. Розенберга і Г. Каплан “Хто Я?” і “Який Я?”). Переважно деталізується структура й розмежовуються властивості компонентів Я-образу, конкретизуються сфери „Я” та рівні зосередження на внутрішніх чи зовнішніх, усвідомлених чи не усвідомлених, інтимних чи соціальних аспектах.

Ми розуміємо Я-образ - як складну, структуровану та цілісну систему уявлень індивіда про себе, на основі якої він будує свої стосунки з навколишніми та середовищем. Я-образ - це динамічна система, здатна до трансформації. У світлі сучасних наукових досліджень самосвідомості актуальним стає вивчення Я-образу як регулятора взаємин із предметами довкілля, де провідний елемент - естетичні почуття.

У процесі історичної практики відбувалося усвідомлення людством механізмів, котрі формують спроможність особистості естетично ставитися до дійсності, тобто здатність сприймати й переживати в почуттєвих формах власне буття, знаходити та оцінювати загальнолюдські цінності та перетворювати цю дійсність у відповідності зі своїми уявленнями.

Проблема формування естетичних почуттів багатоаспектна. Стародавня китайська філософія, у межах якої формувалося естетичне знання, вважала моральні та естетичні почуття, зокрема, почуття прекрасного, піднесеного, опорою формування духовного світу особистості. Античні мислителі (Аристотель, Платон) робили спроби класифікувати естетичні почуття, не випадково вони ставили питання: „Які почуття можна вважати гідними людини?, Які добрими?, Чи можна почуття розвивати?”.

Естетичні почуття в самосвідомості людини були предметом низки фундаментальних досліджень у галузі філософії (М.П. Колесніков, В.О.Лозова, Є.Г.Яковлев); психології (Б.Г.Ананьєв, Л.С.Виготський, Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Л.Рубінштейн, П.В.Симонов, Б.М.Теплов, П.М.Якобсон, Р.Арнхейм, У.Джемс, К.Ізард, Я.Рейковський, Ж.М. Юзвак ); мистецтва (В.А. Бітаєв, Ю.М. Лотман, П.Р. Золотарьова) та в інших галузях, але ця проблема залишається актуальною в наш час, у нашому суспільстві, де спостерігається зниження рівня естетичної культури людства, поваги до мистецтва, де руйнується естетичний ідеал та втрачається естетичний смак. Естетична культура суб'єкта, як і її складова, - естетичні почуття - визначає рівень розвитку естетичної свідомості, необхідного для участі в естетичній діяльності або сприйнятті естетичних цінностей.

У соціально-економічних умовах, що змінилися, відчувається спад інтересу молоді до світу мистецтва, краси навколишньої дійсності. Упродовж багатьох десятиріч проблема естетичного становлення особистості широко висвітлювалась в директивних документах, а також у масовій науковій літературі, однак це не приносило бажаних результатів у естетичному розвитку особистості, яка формується (Л.С.Виготський, С.Л.Рубінштейн, Ю.П.Крупник, О.О.Мелік-Пашаєв). Натомість, ми спостерігаємо, що не розкрито психологічні механізми впливу творів мистецтва на формування особистості. Практично відсутні відомості про естетичні почуття в структурі Я-образу; про взаємодію Я-образу, де провідний елемент естетичні почуття, з навколишнім світом; про засоби активізації естетичних почуттів у структурі Я-образу.

Виходячи з актуальності зазначеної проблеми, наша увага в цій роботі зосереджена на дослідженні особливостей становлення естетичних почуттів у процесі формування та трансформації структури Я-образу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до тематичного плану кафедри практичної психології, інституту психології, історії та соціології Херсонського державного університету “Соціально-психологічні аспекти гендерної проблематики України” (реєстраційний номер 0105U000671); затверджена вченою радою Херсонського державного університету (протокол № 2 від 22.10.2007 року) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 1 від 29.01.2008 року).

Об'єкт дослідження - естетичні почуття в структурі „Я-образу”.

Предмет дослідження - активізація естетичних почуттів у процесі формування Я-образу.

Мета дослідження - науково обґрунтувати та емпірично дослідити особливості структури та формування Я-образу в результаті становлення естетичних почуттів.

Основна гіпотеза дослідження полягає в тому, що становлення і вдосконалення естетичних почуттів, з одного боку, і формування гармонійного Я-образу, з іншого, є процесами, що взаємно обумовлюють один одного.

Для досягнення мети та перевірки гіпотези були поставлені такі завдання дослідження:

1. На основі аналітичного огляду сучасних підходів до дослідження змісту, структури, функцій, трансформації та формування Я-образу, розробити модель Я-образу з естетичними компонентами особистості.

2. За допомогою емпіричного дослідження встановити взаємозв'язок між естетичними почуттями та структурними компонентами Я-образу.

3. Розробити та апробувати програму психологічного тренінгу спрямованого на вдосконалення Я-образу і естетичних почуттів.

Теоретико-методологічною основою дослідження є: психологічні концепції, що розкривають зміст та структуру самосвідомості, особливості формування Я-образу особистості, становлення її гармонійності (Р.Бернс, М.Й.Боришевський, О.Є.Гуменюк, Е.Еріксон, І.С.Кон, Г.С.Костюк, В.О.Моляко, В.В.Столін, П.Р.Чамата), теорії трансформації особистості (Р.Мей, К.Роджерс, К.Юнг), механізми рефлексії в самосвідомості та навчально-виховному процесі (К.О.Абульханова-Славська, Г.О.Балл, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.Д.Потапова, М.Л.Смульсон), концепції впливу мистецтва на особистість (Г.Айзенк, Д.Берлайн, О.В.Запорожець, О.О.Леонтьєв, Л.С.Славіна), психологічні теорії почуттів та емоцій, естетичних почуттів (Л.С.Виготський, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, С.Л.Рубінштейн, В.В.Клименко, О.В.Костюченко, І.П.Павлов, К.К.Платонов), особливості естетичної потреби, сприйняття творів мистецтва особистістю (Г.А. Адаскіна, Ю.П.Крупник, Г.В.Локарєва, А.Маслоу, Ж.М.Маценко, О.О.Мелік-Пашаєв, З.М.Новлянська, В.І.Петрушін).

Методи дослідження. Для перевірки висунутої гіпотези й вирішення поставлених завдань використано наступний комплекс теоретичних та експериментальних методів: теоретичний: аналіз, синтез, узагальнення, класифікація та систематизація сучасних наукових та емпіричних досліджень з проблеми формування та трансформації Я-образу, естетичних категорій; емпіричні: спостереження, опитування, контент-аналіз, тестування, констатувальний і формувальний експеримент з використанням методик: модифікований варіант теста “Двадцять тверджень” (М. Куна і Т. Мак-Партленда), “Особистісна біографія” (О.І. Моткова), „Визначення художньо-естетичної потреби” (В.С. Авансова), модифікований варіант теста-анкети “Емоційна спрямованість” (Б.І.Додонова) та розроблена нами методика “Вивчення рівня естетичного сприйняття”; кількісний та якісний аналіз із використанням методів варіаційного й кореляційного аналізу.

Організація та експериментальна база дослідження. Дослідження здійснювалось протягом 2005-2008 років у три етапи. Базою дослідження став Таврійській ліцей мистецтв м. Херсона. У дослідженні взяли участь досліджувані віком 13-16 років, які займаються професійною підготовкою за програмою естетичного циклу: хореографія, образотворче мистецтво, театральне мистецтво та музичне відділення. Усього в дослідженні брали участь 156 осіб (середній вік 13,8 років, дівчат 57% , хлопців 43%). Основною емпіричною підставою вибору саме осіб підліткового та юнацького віку було те, що це вік емоційно-чуттєвої сенситивності. У цей період інтенсивно реалізуються та розквітають за сприятливих умов усі ті потенції чуттєвості та емоційності особистості, які закладено в ній. Підтвердження особливостей сприймання творів мистецтва та розвиток естетичних почуттів відповідно до віку, зокрема підліткового та юнацького, ми знаходимо у працях Л.І.Божович, Б.І.Додонова, І.С.Кона, Є.С.Шильштейн, П.М.Якобсона. Іншу особливість цього періоду визначали Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, І.С.Булах, Л.С. Виготський, А.Н. Славська, П.Р. Чамата, а саме, що в цей час закінчується формування Я-концепції та структури Я-образу. Активно формується самосвідомість, складається власна незалежна система еталонів самооцінки та самовідношення, занурення у свій власний світ, тобто здатність до рефлексії та трансформації.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження: полягає в:

- Уперше теоретичним та експериментальним аналізом виділено й обґрунтовано психологічні особливості структури та змісту Я-образу, котрі визначають сформованість естетичних почуттів і впливають на цілісність та гармонізацію Я-образу. Знайдено засіб розвитку естетичних почуттів та насичення Я-образу через активізацію та рефлексію.

- Розширенні у подальшому розвитку уявлення про становлення естетичних почуттів у структурі Я-образу. Створено власну модель Я-образу, де показано, що Я-образ це складна, цілісна система, у якій регулятором дій та взаємин людини із предметами довкілля є естетичні почуття.

- Доведено, що гармонійний та керований розвиток естетичних почуттів призводить до трансформації Я-образу, а отже до його становлення.

Практичне значення дослідження забезпечується розробкою та вдосконаленням психодіагностичного комплексу з метою виявлення ступеня сформованості естетичних почуттів; розробкою та впровадженням у практику програми психологічного тренінгу спрямованого на вдосконалення Я-образу і естетичних почуттів. Використання отриманих результатів у психологічній роботі з особами, які займаються за програмою естетичного циклу, спрямованою на забезпечення умов, сприятливих оптимізації процесу формування Я-образу. Отримані результати дають можливість спеціалістам, які займаються проблемами естетичного розвитку особистості, удосконалювати навчально-виховні програми й форми своєї роботи.

Апробація та впровадження результатів у практику: Основні теоретичні положення та результати емпіричного дослідження було опубліковано в наукових збірниках та наукових періодичних виданнях, а також обговорено на засіданнях кафедри практичної психології Херсонського державного університету, оприлюднено на Міжнародній науково-практичній конференції “Ґенеза буття особистості” (Київ, 2006р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2006р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовність у становленні та розвитку особистості” (Кам'янець-Подільський, 2007р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми практичної психології” (Херсон, 2008р.), Третій Всеукраїнській науково-практичній конференції “Духовність у становленні та розвитку громадянськості особистості” (Кременець, 2008р.)

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Херсонського Таврійського ліцею мистецтв (довідка № 285 від 20 червня 2008р.), Херсонського державного університету (довідка № 07-12/1086 від 02 липня 2008р.).

Публікації за темою дисертації. Основні результати дослідження висвітлені в 7 публікаціях, з яких 5 статей надруковані у виданнях, що визначені ВАК України як фахові у галузі психології.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та додатків, що містять описи використаних методик та результати статистичного аналізу даних. Текст дисертації викладено на 192 сторінках, він містить 20 рисунків, що займають 6 сторінок, 19 таблиць на 6 сторінках, 3 додатки на 5 сторінках. Список використаних літературних джерел складається з 190 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об'єкт, предмет і мету дослідження, сформульовано гіпотезу та завдання, викладено його теоретико-методологічні засади, розкрито сутність методів дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо апробації дисертації та впровадження її результатів у практику.

У першому розділі - “Естетичні почуття як динамічний фактор інтеграції структури та змісту Я-образу” - проведено аналіз стану розробки проблеми дослідження, визначено вплив естетичних почуттів на формування Я-образу, а також розроблено модель Я-образу, де провідний елемент - естетичні почуття.

Теоретичний аналіз наукових досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених (І.С.Кон, А.В. Петровський, М.Й. Боришевський, Р.Бернс, Т.Б.Карцева, Т.В.Дмитрова, І.А. Слободянюк, О.Є.Гуменюк, Р.В.Моляко, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, П.Р. Чамата, Г.С.Костюк, К.О.Абульханова-Славська, С.Д.Максименко, С.Б.Бажутіна, Г.О.Балл, М.Й.Боришевський, М.Л.Смульсон, Е.Еріксон Л.В. Вереіна, Т.В. Говорун, А.О. Кацеро, Є.А. Клопота та ін.) проблеми Я-образу особистості, його формування дозволив дійти висновку, що Я-образ є інтегральною формою самосвідомості людини, що виникає на певному етапі її соціального розвитку в результаті набуття особою життєвого досвіду й досягнення певного рівня сформованості когнітивних та емоційних структур особистості. Формування Я-образу є ознакою нового рівня самосвідомості, який характеризується найбільш зрілим усвідомленням особою своєї сутності.

Як свідчить аналіз літератури схема Я-образ складається з трьох компонентів: пізнавального (когнітивного), емоційного, поведінкового. Когнітивний включає образ своїх якостей, здібностей, зовнішності, соціальної значимості (Я-образи, уявлення індивіда про себе); емоційний або емоційно - оцінний передбачає самоповагу і самооцінку, тому, що містить критеріальний склад еталонних цінностей та результати співставлення з ними індивідуальних якостей, звідси формуються як позитивні, так і негативні висновки та відповідні позитивні або негативні почуття; поведінковий - потенційну реакцію поведінки (ті конкретні дії, які можуть бути викликані Я-образом).

Встановлено, що Я-образ - система поліфункціональна. Основні функції Я образу - регуляція, адаптація, захист, репрезентація, домагання - виконують особистісне - цілеспрямоване мотивування і регулювання діяльності, пізнання, спілкування, поведінки, пошук гармонії поміж ставленням особистості до себе і до зовнішнього світу. Процес розвитку й формування особистості, у ході якого вона набуває цілісності та завершеності - це процес подолання однобічності, це її трансформація (О.С.Штепа, Р.Мей, К.Роджерс, К.Юнг). Поняття трансформації тісно пов'язано з рефлексією, так як вона є основним засобом навчання на основі власного та чужого досвіду і виступає одним з основних механізмів самозміни. Це є усвідомлювана трансформація. Самозміна починається з готовності особи визнати свої недоліки і поступово їх усувати. Вона орієнтована на становлення цілісної особистості. Отже, особистісне зростання передбачає самозміну особистості у процесі обміну різними світосприйманнями і це є виявом розвитку та формування гармонійної цілісності особистості (К.О.Абульханова-Славська, Г.О.Балл, Г.С.Костюк, С.Д.Максименко, В.Д.Потапова, М.Л.Смульсон).

Дослідники (Г.Айзенк, Д.Берлайн, О.В.Запорожець, О.О.Леонтьєв, Л.С.Славіна, Л.С.Виготський, Л.Б.Єрмолаєва-Томіна, С.Л.Рубінштейн, В.В.Клименко) процесу розвитку Я-образу особистості відмічають наявність тісного зв'язку між її чуттєво-емоційною, когнітивно-інтелектуальною сферами, поведінкою, з одного боку, та естетичними характеристиками - з іншого. До естетичних характеристик особистості відносяться: естетичне сприйняття, естетичні почуття, естетичне відношення та естетична потреба.

У вітчизняній психології концепції вивчення впливу естетичних почуттів на розвиток особистості розглядають естетичні почуття як емоційне переживання індивідом свого естетичного ставлення до дійсності (Г.А. Адаскіна, В.А Бітаєв, Ю.П.Крупник, Г.В.Локарєва, А.Маслоу, О.О.Мелік-Пашаєв, З.М.Новлянська, В.І.Петрушін, Ж.М. Юзвак). Естетичні почуття виникають лише при сприйнятті форми та змісту предмета чи явища, а також естетичного процесу. Ці почуття пов'язані з минулим досвідом індивіда, з його знаннями про світ, які об'єктивно присутні в оцінці, і при цьому мають важливу особливість - активізувати творчу уяву. Естетичні почуття - це стійка властивість особистості і її важлива характеристика, яка являє собою грань загальних людських відносин і тому виступають як міра універсальності та гармонійності особистості. Ні інтелектуальний, ні емоційний розвиток особистості не може бути повним, якщо вона естетично нерозвинена. Людина яка перебуває у стані актуалізації естетичних почуттів ставиться до себе, до природи, до інших не як споглядач, а як людина, що відчуває унікальність та своєрідність іншого.

Теоретичний аналіз концепцій впливу естетичних почуттів, гармонії, краси на особистість, сутності та специфіки естетичного сприйняття та потреби, дав можливість сформулювати теоретичні підстави для створення власної моделі Я-образу, де провідний елемент - естетичні почуття.

Аналіз моделі свідчить про наявність постійно діючого процесу змін систем “Я” та “не-Я”, а саме, цей процес має зворотній характер: під впливом системи “не-Я” відбуваються зміни в Я-образі особистості й, таким чином, “Я” людини змінює своє ставлення та дії із системою “не-Я”, набуваючи більш досконалого, гармонійного стану. Провідним елементом у цьому процесі є система естетичних почуттів, які регулюють рух думок, образів і дій, спрямовують втілення власної гармонії в довкілля, у гармонію предметів, у красу, і саме завдяки цім почуттям відбувається трансформація та формування Я-образу. Взаємодіючи у повсякденному житті з оточуючим світом, індивід оцінює, при допомозі естетичних категорій, предмети та явища, себе та своє місце в соціуму.

Взаємозв'язок естетичних почуттів та естетичного ставлення особистості до оточуючого світу має двосторонній характер. З одного боку, естетичні почуття виникають у процесі естетичного ставлення людини до дійсності, з іншого, в естетичному почутті проявляється ставлення особистості до дійсності. Початок естетичного почуття лежить в естетичному сприйманні. Естетичне сприйняття сприяє виникненню уяви в особистості про естетичний об'єкт. На основі цієї уяви формується естетичне почуття (образ), яке є проявом чуттєво-інтуїтивного пізнання “не-Я” особистістю. Перехід почуття на думку, ідею, роздуми - є результатом дії дискурсивно-логічного пізнання “не-Я”. Наступний крок у процесі взаємодії систем “Я” та “не-Я” - це перехід від естетичних почуттів до естетичного відношення людини до системи “не-Я”. У результаті цього процесу виникає дія, яка спрямована як на естетичний об'єкт, так і на гармонійне становлення Я-образу особистості. Цей процес завершується виходом на найвищий рівень людських потреб - естетичних. У змісті естетичної потреби виявляються психічні особливості цілісної особистості: здатність до мислення, спілкування, творчості, пізнання, переживання почуттів.

У другому розділі - “Організація і методи експериментального дослідження естетичних почуттів як складової Я-образу” - здійснено психодіагностичне дослідження, що проходило у три етапи, обґрунтовано вибір методик констатувального етапу дослідження, наведені емпіричні результати дослідження рівнів сформованості естетичних почуттів та розглянуто зміст та структуру Я-образу; проведено кореляційний аналіз отриманих даних та надано характеристику вибірки.

У дослідженні було використано модифікований варіант теста “Двадцять тверджень” (М. Куна і Т. Мак-Партленда); методика “Особистісна біографія” (О.І. Моткова); методика визначення художньо-естетичної потреби (В.С. Авансова); модифікований варіант теста-анкети “Емоційна спрямованість” (Б.І.Додонова) та розроблена нами “Методика вивчення рівня естетичного сприйняття”. У ході констатувального етапу дослідження було сформульовано основні психологічні характеристики досліджуваних та складено психологічний портрет вибірки.

Для досліджуваних є характерними: низький рівень когнітивної складності і диференційованості Я-образу. Низький рівень диференційованості Я-образу свідчить про уразливість Я-образу, його спрощеність та викривленість. Поряд з цим ми спостерігаємо підвищений інтерес до себе як до індивідуума, занурення у свій власний світ. Показник „міри індивідуалізації” нижче за показник „соціальної інтеграції” і це пояснюється тим, що розвиток самопізнання та саморозуміння ще триває, тільки формуються здібності занурення у свій внутрішній світ, тобто механізм рефлексії ще не працює. Таким чином, більшість досліджуваних виявили когнітивну спрощеність і недостатню розрізненість елементів Я-образу та суперечливість у змісті Я-образу.

Високий рівень показників „життєвого самовизначення” дає підстави стверджувати про високий рівень самодетермінації, власної активності досліджуваних, свідоме прагнення зайняти певну позицію, яка формується у системі відношень особистості з оточуючим світом. Поряд з цим успішна самореалізація розширює межі індивідуального “Я” у просторі та часі. Підсумком недостатньої самореалізації стає поступово наростаюча генералізована дезадаптація особистості у життєвому світі. Високий рівень показника „трансформації особистості” свідчить про здатність до особистісного зростання, передбачає самозміну особистості у процесі формування Я-образу для встановлення гармонійної цілісності особистості.

З'ясовано рівень розвитку естетичних почуттів. При аналізі індивідуальних та еталонного показників рівня естетичних почуттів виявлено, що найбільша кількість опитуваних має низький рівень розвитку естетичних почуттів (104). Невелика кількість (38) має середній рівень розвитку естетичних почуттів, і лише незначна кількість досліджуваних (14) має високий рівень розвитку естетичних почуттів. Таким чином, встановлено, що естетичні почуття можуть бути притаманні особистості у 3-х станах свого розвитку: стан активізації естетичних почуттів; стан пригнічення (сплячий) естетичних почуттів; стан відсутності естетичних почуттів. Кореляційний аналіз індивідуальних та еталонного показників підтвердив наявність 3 станів естетичних почуттів у досліджуваних.

Таблиця 1. Розподіл естетичних почуттів за рівнем їх прояву

Виявлено особливості естетичного сприйняття, а саме, більшість досліджуваних мають низький та середній рівень естетичного сприйняття, що свідчить про конкретний та раціонально-конструктивний спосіб сприймання естетичного об'єкту. У вибірці домінує інверсовані (наївно-реалістичні) реакції на твори мистецтва. Аналіз протоколів довів, що досліджувані зіткнулися із проблемою висловлювання власних почуттів, емоційних станів, із проблемою знаходження естетичних почуттів та їх категорій у себе, вмінням їх пережити та відповідно діяти.

Кореляційний аналіз усіх показників дозволив нам підтвердити взаємозв'язок та вплив естетичних почуттів на вміст Я-образу. Згідно отриманих коефіцієнтів кореляцій ми встановили: взаємозв'язок показників „естетичної потреби” та „життєвого самовизначення” доводить, що естетична потреба глибоко та органічно входить у свідоме життя індивіда, у визначення свого “Я”, та свого місця у житті; кореляційний зв'язок між показниками „естетичною потребою” та „естетичними почуттями” встановлює, що в естетичній потребі задовольняється потреба індивіда бути гармонійною особистістю, яка прагне до гармонії, краси оточуючого світу через розвиток у собі естетичних почуттів. Кореляційний зв'язок між показниками “трансформація особистості” та “диференційованість Я-образу”, вказує на закономірні процеси розвитку та становлення особистості: у процесі трансформації людина розширює межі свого реального „Я”, заглиблюється у свої почуття, набуває незалежності, усвідомлює себе вільно діючим суб'єктом, який вийшов за межі власних застарілих настановлень, стереотипів. Отже, Я-образ завдяки механізму трансформації стає більш когнітивно диференційованим, оновленим та відкритим до нового досвіду, тобто відбувається його формування.

У третьому розділі “Психологічне забезпечення становлення естетичних почуттів у структурі Я-образу” обґрунтовано методологічні засади, зміст та процедуру соціально-психологічного тренінгу, представлено результати формувального дослідження. Мета формувального дослідження полягала у активізації та становленні естетичних почуттів у структурі Я-образу, а також формування цілісної концепції “Я”, що відповідає сутності особистості. Для досягнення цієї мети було створено дві групи: експериментальну та контрольну. До складу експериментальної групи увійшли досліджувані з низькими показниками отриманими в ході констатувального етапу дослідження. Заняття проходили в групах з 12-15 осіб, тобто в чотирьох експериментальних вибірках, загальна кількість 60. Контрольну групу склали також 60 осіб, але участі в соціально-психологічному тренінгу вони не приймали.

Розроблена система цілеспрямованої дії на Я-образ та естетичні почуття була здійснена в програмі соціально-психологічного тренінгу “Становлення естетичних почуттів та гармонізація Я-образу”, який був апробований на вибірці учнів Таврійського ліцею мистецтв м. Херсона в продовж 2007-2008 навчального року. Програма розрахована на 24 години (18 занять по 1,5 години, 9 занять кожного блоку). Загальна програма соціально-психологічного тренінгу складається із двох блоків. Мета обох блоків тренінгу - становлення естетичних почуттів у процесі формування та гармонізації Я-образу. Для реалізації загальної мети були поставлені наступні завдання: 1.розвиток та гармонізація змісту та структурних компонентів Я-образу, через механізм рефлексії; 2.формування адекватного Я-образу через самоаналіз та самопізнання; 3.становлення естетичних почуттів при сприйманні творів мистецтва через застосування катарсису та поєднання дискурсивно-логічних та чуттєво-інтуїтивних засобів відображення дійсності. Перший блок присвячено самосвідомості, структурі, змісту та процесу формування Я-образу. Метою першого блока є формування адекватної “Я”-концепції, змісту уявлень про “Я”, опрацювання індивідуальних технік самопізнання через навчання різним способам самоаналізу та самопізнання, удосконалення рефлексивних характеристик особистості. Програма занять з елементами тренінгу на формування гармонійного, адекватного Я-образу та самоусвідомлення складається з 9 півторагодинних занять, що проводяться один раз на тиждень й торкаються таких тем: „Я та навколишній світ”, “Я очима інших”, „Я-образ”, „Я пізнаю себе”, „Прийняття себе”, „Хто Я?” та інші. Заняття проводилися у вигляді психотехнічних, рольових ігор та вправ, обговорень, диспутів, самозвітів.

Другий блок спрямовано на активізацію та становлення системи естетичних почуттів. Загальна мета занять другого блоку - активізація, вияв та усвідомлення почуттів; розкриття творчих можливостей та внутрішніх ресурсів особистості; розвиток спонтанності та здатності експериментувати з новими формами досвіду; саморозкриття, інтеграція емоційних, пізнавальних аспектів особистості, укріплення власного “Я”, розширення меж Я-образу завдяки рефлексії почуттів та катарсису. Для формування естетичних почуттів нами була використана система завдань, яка передбачає одночасний розвиток емоційно-естетичної чутливості до творів мистецтва та переплетіння почуття та думки. Система побудована на основі завдань таких типів: завдання, що стимулюють, у процесі яких використовуються методи активізації сенсорної сфери, естетичних емоцій та почуттів, що досягається шляхом виразної демонстрації тренером тренінгу свого власного ставлення до твору мистецтва („Образотворче мистецтво та музика”, „Почуття та їх прояв у рухах та музиці”); завдання, що актуалізують естетичний та чуттєвий досвід учасників тренінгу („Пісня життя”, „Твір почуттів”); завдання творчого характеру, що вимагають уявного експерименту з художнім образом („Галерея образів”, „Поезія в образах”).

Рішення основних завдань було досягнуто завдяки цілеспрямованою дією на головні сфери особистості: когнітивну, емоційну та поведінкову. У когнітивній сфері відмічено надбання нової інформації завдяки постанови дослідницьких завдань, спрямованих на підвищення рівня поінформованості про свій Я-образ, про образ інших та виходу на шлях вдосконалення своєї особистості. В емоційній сфері відбулися переживання особистісної значущості отриманої інформації, уміння відчути та прийняти її, переживання почуттів інших, підвищення або зниження рівня власної самооцінки. У сфері поведінки були розширені типи поведінки через усвідомлення неефективності попередніх, звичних способів дії та поведінки, поступове проходження всіх стадій процесу трансформації. Механізмами становлення естетичних почуттів у структурі Я образу стали: механізм рефлексії, катарсису та механізми чуттєво-інтуїтивного та дискурсивно-логічного пізнання творів мистецтва.

Повторна діагностична процедура дозволила встановити, що формувальний експеримент призвів до ряду змін. Зафіксовано та статистично доведено, що на запитання “Хто Я?” зменшились об'єктивні відповіді, натомість збільшились суб'єктивні (об'єктивні відповіді ц*= 2,32, при р ? 0,01, суб'єктивні відповіді - ц*= 2,32, при р ? 0,01). На запитання “Який Я?” збільшилась частка об'єктивних відповідей та зменшилась частка суб'єктивних (об'єктивні відповіді - ц*= 2,30, при р?0,05, суб'єктивні відповіді - ц*= 1,84, при р?0,05). Такі зміни у відповідях свідчать про більш глибокий аналіз свого Я, про появу здатності до рефлексії, про більш адекватну самооцінку. Суттєвих змін також зазнали показники диференційованості та когнітивної складності Я-образу, соціальної інтеграції та індивідуалізації, до й після тренінгу. Згідно отриманих даних ми спостерігаємо, що диференційованість Я-образу, його когнітивна складність суттєво підвищились (від = 16,72 до = 18,46), тобто розширився зміст і структура Я-образу досліджуваних, відбувається процес самопізнання та самоусвідомлення. Ми фіксуємо напрям розвитку самосвідомості, який веде цей процес “ззовні всередину”. Співвідношення між показниками „соціальна інтеграція” та „індивідуалізація” після тренінгу стають майже однакові (до тренінгу =9,01 та =7,66 , після = 9,34 та =9,08 відповідно). Можемо зробити висновок, що в експериментальній групі відбувається формування цілісної структури та уяви про власний Я-образ, соціальна інтеграція та індивідуалізація перебувають в рівновазі. Процес індивідуалізації штовхає особистість до “почуття особливості соціального Я”, уява про “Я” як суб'єкта стає індивідуальною, але разом із тим соціально значущою та активною.

Зміни у естетичних характеристиках особистості, які відбулися після участі у соціально-психологічному тренінгу відображено у таблицях 2 та 3.

Таблиця 2. Розподіл естетичних почуттів в контрольній та експериментальній групах після закінчення формувального експерименту

Аналіз таблиці 2 дає змогу простежити зміни в розподілі кількості досліджуваних за рівнями естетичних почуттів у контрольній та експериментальній групах. Порівняно з попереднім етапом дослідження залишається 3 групи досліджуваних: з низьким рівнем розвитку естетичних почуттів, із середнім та високим. Але ми відмічаємо зміни в кількісному складі за рівнями в експериментальній групі. У контрольній групі домінує кількість осіб із низьким рівнем естетичних почуттів, їх кореляційний зв'язок дуже слабкий і є статистично незначущим (р>0,05). Середній рівень наявний у 18 осіб і їх коефіцієнт кореляції є значущим при р? 0,05. Найменша кількість (4 особи) отримала високі показники рівня розвитку естетичних почуттів, і мають значущий коефіцієнт кореляції при р? 0,01. Такий розподіл почуттів відповідає першому етапу дослідження.

В експериментальній групі, після занять за програмою тренінгу, ми фіксуємо зміни в розподілі досліджуємих за рівнями естетичних почуттів згідно коефіцієнтів кореляції. Найбільша кількість осіб перебуває на середньому рівні (27), значно знизилась кількість за низьким рівнем (18), і є суттєвими зміни в кількості на високому рівні - 15. Такі зміни в розподілі за рівнями розвитку естетичних почуттів в експериментальній групі, дають змогу зробити висновок, що під час тренінгу відбувається перехід естетичних почуттів зі стану пригнічення, або взагалі їх відсутності, у стан активізації.

Останнім кроком у з'ясуванні змін у найбільш важливих для нас характеристиках, було, визначити зміни в способах сприйняття та типів реакцій на естетичний об'єкт, які представлені у таблиці 3.

Таблиця 3. Розподіл типів реакцій на твори мистецтва в контрольній та експериментальній групах після закінчення формувального експерименту

* - статистично значущі відмінності при р?0,05;

** - статистично значущі відмінності при р?0,01;

Статистично значущі відмінності відмічаємо в інверсованому та художньому типах реакцій, які зазнали змін в експериментальній групі. Показники художнього типу реакції підвищились, а наївно-реалістичного типу - знизились. Зафіксовано зміни й у естетичному типі реакцій у експериментальній групі - 16,7%, в контрольній - 11,7%, але ця різниця є статистично незначущою. Отже, ми відмічаємо динаміку у бік зростання кількості художнього та естетичного типів реакцій на твори мистецтва. Зміни в експериментальній групі після тренінгу в способах сприйняття та в типах реакцій на естетичний об'єкт, дають змогу зробити висновки:

1. в експериментальній групі відмічається тенденція до зростання вміння адекватно сприймати естетичний об'єкт у єдності зі змістом та формою, сприйняття цілісне, відмічається гармонійне поєднання логічного та почуттєвого відображення об'єкту, що свідчить про позитивну динаміку високого рівня естетичного сприйняття;

2. встановлено потяг до художнього та естетичного сприйняття, зменшення нецілісного сприйняття, тобто досліджувані прагнуть до інтегрованого світосприйняття, до гармонії почуттів та розуму при контакті з естетичним об'єктом, але наявність художнього типу сприйняття свідчить про недостатній розвиток здатності до логічного опису почуттів.

3. зросла відсоткова частка осіб з естетичним та художнім типом реакцій. В експериментальній групі спостерігається спроба занурення у світ почуттів, передача власних переживань, гармонія аналізу та синтезу безпосереднього сприйняття, поєднання раціонального та емоційно-почуттєвого засобу сприйняття творів мистецтва, їх осмислення та прояву у власних діях і вчинках як їх регулятора.

Наступним кроком повторного дослідження було порівняння результатів в експериментальній групі до й після тренінгу та в експериментальній і контрольній групах. Вірогідність змін у відповідях здійснювалась за допомогою t- критерію Стьюдента. Статистично значущі зміни відбулися в показниках - об'єктивні та суб'єктивні відповіді на запитання “Хто Я?” (t=2,24, при р?0,05 t=2,67 при р?0,01) та “Який Я?” (t=2,04, при р?0,05 t=2,73 при р?0,01); у диференційованості Я образу (t=2,21 при р?0,05); у шкалах трансформація особистості (t=2,34 при р?0,05), гармонізація особистості (t=2,28 при р?0,05) та у показників естетичної потреби (t=2,78 при р?0,01) і естетичних почуттів (t=2,31 при р?0,05). Загалом логіка програми тренінгової роботи була спрямована на формування навичок рефлексії та виходу естетичних почуттів у стан активізації. Тому одержаний результат можна інтерпретувати як передбачуваний, окрім відсутніх змін за деякими показниками. Побудова тренінгу передбачала активний вплив на складові Я-образу, на рівень самооцінки, сприяла перетворенню почуттів на думку, формувала вміння знайти, пережити почуття, дати їм назву й відтворити їх у своїх діях.

Статистично значущий результат за показником „трансформація особистості” дає підстави стверджувати, що цей процес відбувся в експериментальній групі. Досліджувані, завдяки механізму рефлексії, перебували в пошуках нового Я-образу, знаходили, заглиблювались, помилялись й знову створювали новий, більш гармонійний Я-образ, отже ми відмічаємо процес формування Я-образу у експериментальній групі. Для підтвердження валідності соціально-психологічного тренінгу нами було здійснено порівняння експериментальної та контрольної груп після тренінгових занять. Здійснене порівняння засвідчило високу валідність розробленої програми тренінгу - встановлено статистично значущу різницю за тими ж показниками, за якими було зафіксовано зміни в експериментальній групі.

На підставі наведених даних ми можемо зробити висновок, що застосована програма тренінгу дозволила у експериментальній групі сформувати більш диференційований, когнітивно ускладнений Я-образ, активізувати естетичні почуття, та приблизити особистість до запропонованої нами моделі Я-образу, де провідним елементом є естетичні почуття.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне уточнення особливостей взаємодії систем „Я” та „не-Я” з естетичними компонентами особистості. Становлення особистості й формування Я-образу відбувається в процесі життя особистості як унікальний і неповторний продукт самої особистості. Механізмом формування та становлення Я-образу є процес трансформації, який веде особистість до гармонійності, більшого саморозуміння та адекватного ставлення до себе. Встановлено наявність постійно діючого процесу змін систем “Я” та “не-Я”, провідним елементом у цьому процесі є естетичні почуття, які регулюють рух думок, образів і дій, спрямовують втілення власної гармонії в довкілля, у гармонію предметів, у красу, і саме завдяки цім почуттям відбувається трансформація та формування Я-образу.

2. На основі діагностичного комплексу методик визначено стан естетичних почуттів, рівні естетичного прийняття та естетичної потреби, досліджено структурні компоненти Я-образу. Аналіз сучасних поглядів на природу, зміст та функції естетичних почуттів, дав змогу виокремити 3 стани естетичних почуттів у особистості: стан активізації естетичних почуттів, стан пригнічення почуттів (сплячий), стан відсутності естетичних почуттів. Емпіричне дослідження стану естетичних почуттів та особливостей Я-образу, встановило, що для групи досліджуваних характерним є низька когнітивна складність і диференційованість Я-образу. Має прояв несформоване самопізнання і самосвідомість. Низький рівень диференційованості Я-образу свідчить про уразливість та несформованість Я-образу, його спрощеність та викривленість. Діагностика стану, сформованості та рівня прояву естетичних почуттів свідчить, що естетичні почуття перебувають на останніх позиція у свідомому виборі досліджуваних, а отже зупинились у своєму розвитку на стані пригнічення або стані відсутності; домінують наївно-реалістичні реакції на твори мистецтва.

3. Доведено, що особистість, у якої відбувається активізація естетичних почуттів та естетичної потреби, змінює своє ставлення до зовнішнього світу, до себе, набуває нового рівня самосвідомості, а отже і формування гармонійного Я-образу. Я-образ завдяки процесу трансформації стає більш когнітивне диференційованим, оновленим та відкритим до нового досвіду, що у свою чергу прискорює самовизначення та самореалізацію індивіда та призводить до гармонійного розвитку та конструктивного становлення особистості.

4. На основі узагальнених даних про особливості структури Я-образу та естетичних компонентів було апробовано та експериментально підтверджено ефективність соціально-психологічного тренінгу. Під час проведення першого блоку тренінгу відбулась гармонізація особистості, яка поєднує оптимальні „Я”-орієнтації, самоприйняття своєї природи, високу саморегуляцію, саморозвиток та ефективне здійснення основних видів функціонування особистості, таких як самопізнання й самовизначення, спілкування, саморегуляція емоцій і поведінки. У експериментальній групі під час проведення другого блоку тренінгу відбулись зміни у розподілі їх почуттів. Згідно аналізу результатів, естетичні почуття піднялись з останніх позицій майже на перші, гностичні почуття стали домінантними, тобто головною метою у експериментальній групі стало пізнання, пізнання себе, інших, оточуючого світу, через призму естетичних почуттів. Кореляційний аналіз між експериментальною групою та еталонним показником естетичних почуттів є доказом збільшення статистично значущих коефіцієнтів кореляції, тобто збільшився показник осіб з середнім та високим рівнем естетичних почуттів. Таким чином, під час тренінгу відбувається перехід естетичних почуттів зі стану пригнічення у стан активізації. У експериментальній групі домінуючими стали емоційно-образний, художньо-естетичний способи сприйняття естетичних об'єктів.

5. Підтверджена запропонована модель Я-образу, яка дає змогу стверджувати, що взаємозв'язок між системами “Я” та “не-Я” стає гармонійним при наявності та розвинутості таких компонентів особистості як, естетична потреба, естетичне відношення, система естетичних почуттів та естетичне сприйняття. Цей зв'язок має двосторонній характер: особистість яка перебуває в естетичній рівновазі з оточуючим світом, не тільки сприймає об'єкти, але й естетично на них реагує, тобто система естетичних почуттів виконує функції регулятора дій та вчинків особистості.

Перспектива подальших досліджень полягає у розробці цілісної психологічно обгрунтуваної концепції естетичного розвитку у закладах освіти, визначення головних її принципів згідно вікових груп. З іншого боку, потребують розробки сучасні діагностичні методи спрямовані на визначення рівня естетичної потреби, стану естетичних почуттів, загального впливу творів мистецтва на особистість, а також створення корекційних програм спрямованих своєю дією на естетичну сферу особистості.

списОк опублІкованих праць за темою дисертації

1. Тавровецька Н.І. “Емоції” й “почуття” : проблема співвідношення / Н.І.Тавровецька // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К. : Гнозіс, 2006. - Т. VIII, вип. 3. - С. 298 - 303.

2. Тавровецька Н.І. Від почуття до думки - психологічний аналіз / Н.І.Тавровецька // Актуальні проблеми практичної психології : матеріали Всеукр. наук.- практ. конф. (Херсон, 18-19 квітня 2006 року). - Х. : Херс. держав. унів-т, 2006. - С. 234 - 237.

3. Тавровецька Н.І. Естетична свідомість - одна зі складових духовності особистості / Н.І.Тавровецька // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К. : ГНОЗІС, 2006. - Т.VIII, Вип. 6. - С. 287-292.

4. Тавровецька Н.І. Трансформація образу Я особистості через актуалізацію естетичних почуттів / Н.І.Тавровецька // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України Зб. наук. праць / За ред. акад. С.Д.Максименка. - К. : Міленіум, 2006. - Вип.28. - С. 165-171.

5. Тавровецька Н.І. Сучасний стан естетичної потреби у закладах освіти / Н.І.Тавровецька // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. акад. С.Д. Максименка. - К. : ГНОЗІС, 2007. - Т. IX, част. 5. - С. 399-405.

6. Тавровецька Н.І. Психологічні особливості естетичного сприйняття творів мистецтва / Н.І.Тавровецька // Зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2008. - Т. X, част. 1. - С. 426 - 432.

7. Тавровецька Н.І. Становлення системи естетичних почуттів через участь у соціально-психологічному тренінгу / Н.І.Тавровецька // Актуальні проблеми практичної психології : матеріали VIII Всеукр. наук.-практ. конф. (Херсон, 17-18 квітня 2008 року). - Х. : Херс. держав. унів-т, 2008. - С. 380-383.

АНОТАЦІЇ

Тавровецька Н.І. Становлення естетичних почуттів у процесі формування Я-образу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01 - загальна психологія, історія психології. - Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2009.

Дисертаційне дослідження присвячено теоретико-експериментальному вивченню естетичних почуттів у структурі Я-образу. Здійснено інтегроване вивчення естетичних характеристик особистості: естетичного сприйняття, естетичних почуттів, естетичного відношення та естетичної потреби. Досліджено психологічну сутність самосвідомості, Я - концепції, систем «Я» та «не-Я», формування Я-образу через механізм трансформації, рефлексії. Створено модель Я-образу, де показано, що Я-образ це складна, цілісна система, у якій регулятором дій та взаємин людини із предметами довкілля є естетичні почуття. Розроблено та вдосконалено психодіагностичний комплекс для виявлення ступеня сформованості естетичних почуттів. На основі кореляційного аналізу виявлено психологічні особливості естетичних почуттів, їх рівні прояву, вплив та взаємозв'язок зі структурними компонентами Я-образу. Розроблено та апробовано програму соціально-психологічного тренінгу, який містить два блоки: перший блок присвячено самосвідомості, структурі, змісту та процесу формування Я-образу, другий блок спрямовано на активізацію та становлення естетичних почуттів.

Ключові слова: естетичні почуття, активізація естетичних почуттів, Я-образ, трансформація, самосвідомість, формування Я-образу.

Тавровецкая Н.И. Становление эстетических чувств в процессе формирования Я-образа. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.01 - общая психология, история психологии. - Институт психологии имени Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2009.

Диссертация посвящена теоретико-экспериментальному исследованию системы эстетических чувств в структуре Я-образа личности. В результате анализа современной психологической литературы были обобщены научные подходы к изучению понятий: Я-образ, Я-концепция, формирование Я-образа, самосознание, гармонизация личности. Выявлено, что Я-образ - это сложно структурированный феномен, он результат работы множественных психических модальностей и продукт самопознания. Особое внимание уделено анализу функций Я-образа, который исполняет личностную целенаправленную мотивацию и регуляцию деятельности, познания, общения, поведения. Определены механизмы формирования Я-образа: процесс трансформации и рефлексия.

В исследовании осуществлен анализ сути и соотношения понятий «эстетические чувства», «эстетическая потребность», «эстетическое отношение к произведениям искусства», «эстетическое восприятие», рассмотрено их место в структуре Я-образа и влияние на его формирование. Анализируя взгляды на происхождение, содержание и функции эстетических чувств, автор выделяет у личности 3 фазы эстетических чувств: фазу активизации, фазу угнетения и фазу отсутствия.

Создана модель Я-образа, в которой показано, что Я-образ - это сложная, целостная система, в которой регулятором поведения и взаимоотношений человека с окружающим миром - эстетические чувства.