Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології ім. Г.С. Костюка

АПН України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Стратегії подолання старшокласниками проявів агресії однолітків у міжособистісній взаємодії

19.00.07 - педагогічна та вікова психологія

Кіричевська Елеонора Всеволодівна

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України

Науковий керівник: дійсний член АПН України, доктор психологічних наук, професор Моляко Валентин Олексійович, Інститут психології ім. Г. С. Костюка АПН України, лабораторія психології творчості, завідувач.

Офіційні опоненти:

член-кореспондент АПН України, доктор психологічних наук, професор Носенко Елеонора Львівна, Дніпропетровський національний університет МОН України, кафедра загальної та педагогічної психології, завідувач;

кандидат психологічних наук, доцент Музика Олександр Леонідович, Житомирський державний педагогічний університет МОН України, кафедра соціальної психології, завідувач

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Духовне оновлення суспільства в умовах економічної, політичної, соціальної криз, реформування національної системи освіти на засадах гуманістичної філософії та психології зумовлює необхідність розв'язання нагальної проблеми сучасності - попередження та корекції проявів дитячої жорстокості та насилля в учнівському середовищі. На державному рівні усвідомлюється потреба у створенні сприятливих психолого-педагогічних умов для гармонійного розвитку майбутнього покоління, виховання особистості на засадах толерантності, терпимості, дотримання моральних норм та правил у сфері міжособистісного спілкування.

Основними завданнями сучасної вікової та педагогічної психології у даному контексті визначаються: попередження конфліктів між однокласниками та учнями різного віку; розробка та запровадження превентивних заходів з метою подолання агресивності та жорстокості у шкільному колективі; обґрунтування та реалізація стратегій подолання старшокласниками проявів агресії однолітків у міжособистісній взаємодії.

Дослідження проблеми міжособистісного спілкування в навчально-виховному процесі представлене в таких аспектах: обґрунтування теорії розвитку особистості у процесі життєдіяльності (Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, Т.М Титаренко та ін.); тлумачення сутності психологічних умов розвитку особистості старшокласників (Ю.З. Гільбух, Е. Еріксон, І.С. Кон, М.Л. Смульсон та ін.); визначення шляхів подолання емоційно важких життєвих ситуацій (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Ф.Ю Василюк, С.К. Нартова-Бочавер, Е.Л. Носенко, Дж. Амірхан, А.Г. Біллінгз, К.С. Карвер, Х.В. Кронн, та ін.); розроблення теорії творчої діяльності, а також визначення особливостей мисленнєвого процесу під час розв'язання творчих завдань (А.В. Брушлинський, Н.А. Ваганова, Ю.А. Гулько, А.Б. Коваленко, Л.А. Мойсеєнко, В.О. Моляко,
О.Л. Музика, Я.О. Пономарьов та ін.).

Аналіз психологічної, соціально-педагогічної та соціологічної наукової літератури, практичний досвід роботи засвідчили, що явища агресії та насилля мають давню історію виникнення, залишаються актуальними особливо у міжособистісних стосунках школярів старших класів, що є предметом турботи педагогів, батьків, суспільства загалом. Спроби координації виховного процесу у межах традиційного психолого-педагогічного підходу до вирішення окресленої проблеми призвели до існування стійкого стереотипу стосовно можливості викорінення жорстокості і насилля в учнівському середовищі шляхом цілеспрямованого корекційного впливу на агресора та контролю його дій, що не враховує роль (провину) самого скривдженого у причинах виникнення та стійкого продукування ситуацій міжособистісного конфлікту, супроводжується низьким рівнем ефективності зусиль психологів і педагогів.

У процесі системного аналізу досліджень інших авторів виявлено, що поза увагою вчених залишилася проблема взаємодії антонімічних пар (агресора і жертви), теоретичного обґрунтування та практичної реалізації відповідних конструктивних стратегій подолання проявів жорстокості та деструктивної поведінки, які враховували б творчий особистісний потенціал старшокласника у процесі життєдіяльності.

Недостатня дослідженість цього аспекту проблеми та необхідність пошуку нових, альтернативних шляхів викорінення проявів агресії у старшому шкільному віці зумовили вибір теми дослідження: “Стратегії подолання старшокласниками проявів агресії однолітків у міжособистісній взаємодії”.

Зв'язок роботи з науковими планами, програмами, темами.

Представлене дослідження є складовою комплексної наукової теми лабораторії психології творчості Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України “Психологічне дослідження творчого потенціалу особистості”, (державний реєстраційний номер 0100U000072). Тему затверджено вченою радою Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України (протокол № 1 від 06.02.2003 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 7 від 17.09.2007 р.).

Об'єкт дослідження: процес подолання старшокласниками проявів агресії однолітків.

Предмет дослідження: психологічні особливості стратегій подолання старшокласниками проявів агресії однолітків.

В основу дослідження покладена гіпотеза, яка містить наступні припущення: стратегії подолання агресії підлітків обумовлені індивідуально-типологічними, когнітивними і, певною мірою, соціокультурними чинниками; домінування стихійних стратегічних тенденцій поведінкового, емоційного та когнітивного подолання старшокласниками проявів жорстокості однолітків не сприяє успішному розв'язанню деструктивних комунікативних ситуацій; за умови організованого навчання старшокласників розв'язанню соціально-комунікативних задач можливе успішне формування стратегій подолання агресії однолітків безпосередньо у міжособистісній взаємодії.

Мета дослідження: з'ясувати психологічні закономірності формування у старшокласників стратегій подолання проявів агресії однолітків.

Реалізація поставленої мети передбачала виконання таких завдань:

1. Здійснення теоретичного аналізу проблеми подолання старшокласниками проявів агресії однолітків.

2. Визначення психологічного змісту стратегічних тенденцій подолання старшокласниками різних видів агресії однолітків.

3. З'ясування ефективності формування конструктивних стратегій подолання старшокласниками проявів агресії однолітків у процесі розв'язання соціально-комунікативних задач.

4. Розробка та експериментальна перевірка ефективності впровадження комплексної програми формування конструктивних стратегій подолання старшокласниками проявів агресії однолітків.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія психічного та розумового розвитку дітей і дорослих (Л.С. Виготський, Г.С. Костюк, С.Д. Максименко); концептуальні положення про сутність і розвиток особистості у процесі життєдіяльності (Г.С. Костюк, С.Л. Рубінштейн, Т.М. Титаренко); теорія особистості як активного суб'єкта діяльності та поведінки (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Л.І. Анциферова, С.Л. Рубінштейн); обґрунтування психологічних умов розвитку особистості юнаків і дівчат, зокрема, старшокласників (Ю.З. Гільбух, Е. Еріксон, І.С. Кон, М.Л. Смульсон); концептуальні положення про особливості комунікативних труднощів старшокласників (О.О. Бодальов, О.В. Винославська, Н.В. Грішина) та спілкування як універсальну реальність, в якій зароджуються, існують і проявляються протягом всього життя психічні процеси, стани і поведінка людини (Г.Н. Андреєва, О.О. Бодальов, Є.І. Рогов, С.Л. Рубінштейн, В.В. Столін, Н.В. Чепелєва); наукові ідеї про сутність і розвиток саморегуляції (М.Й. Боришевський, А. Маслоу, Г.С. Нікіфоров); дослідження теорії стресу та подолання емоційно важких життєвих ситуацій (К.О. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, С.К. Нартова-Бочавер, Е.Л. Носенко, Дж. Амірхан, А.Г. Біллінгз, К.С. Карвер, Х.В. Кронн, Р.С. Лазарус, С.М. Міллер, Р. Mус, Д. Паркер, С. Фолькман); концепція подолання критичних ситуацій через переживання як форму діяльності (Ф.Ю Василюк); основні положення теорії творчої діяльності (А.В. Брушлинський, Л.С. Виготський, В.О. Моляко, Я.О. Пономарьов).

Для вирішення поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні (аналіз психологічних, соціологічних та педагогічних джерел з метою класифікації, порівняння та узагальнення наукових позицій щодо визначеної проблеми); емпіричні (спостереження, анкетування, інтерв'ювання, експертної оцінки, констатувальний та формувальний етапи експерименту, методи інтроспекції для оцінки рівня прояву агресії старшокласників та ефективності застосування соціально-комунікативних задач у процесі міжособистісної взаємодії); методи статистичної обробки результатів, за допомогою яких здійснювався кількісно-якісний аналіз та графічне подання результатів експерименту.

Організація дослідження.

Дослідження проводилося у кілька етапів протягом 2003-2008 років.

На першому етапі (2003-2004 рр.) - теоретико-аналітичному - опрацьовано та проаналізовано науково-психологічні джерела з досліджуваної проблеми, здійснено збір та систематизацію матеріалів щодо проявів агресії у міжособистісному спілкуванні школярів, визначено мету та завдання, об'єкт, предмет дослідження.

На другому етапі (2005-2006 рр.) - пошуково-експериментальному - розроблено програму та методику дослідження, проведено констатувальний етап експерименту, здійснено загальну апробацію методичного інструментарію дослідження.

На третьому етапі (2007-2008 рр.) - формувально-узагальнюючому - проведено формувальний етап експерименту, проаналізовано його результати, здійснено систематизацію одержаних даних.

Експериментальна база дослідження. Дослідницька робота здійснювалася на базі загальноосвітніх шкіл Лугинського району Житомирської області. Всього дослідно-експериментальною роботою охоплено 150 учнів 9-11 класів, 15 педагогів ЗОШ, 15 медичних працівників, 15 працівників соціальних служб.

Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів проведеного дослідження полягає в тому, що:

- вперше в контексті проблеми підліткового насилля, визначено психологічні особливості скривджених старшокласників, їх особистісні характеристики та психічні стани, які виникають під дією систематичних образ і нападок з боку однолітків; виявлено вплив відтермінованих наслідків несприятливої екологічної ситуації на підвищення рівня агресивності та віктимності старшокласників; обґрунтовано психологічну модель процесу формування у старшокласників конструктивних стратегій подолання проявів агресії однолітків, що передбачає розв'язання соціально-комунікативних задач за системою КАРУС;

- удосконалено та доповнено класифікацію деструктивних комунікативних ситуацій міжособистісної взаємодії старшокласників; встановлено та проаналізовано зовнішні та внутрішні чинники віктимізації сучасного старшокласника; експериментально виявлено та проаналізовано домінуючі стратегічні тенденції подолання старшокласниками проявів агресії однолітків; уточнено положення про взаємозалежність між стратегіями подолання проявів агресії однолітків і рівнем розвитку соціально-комунікативних здібностей старшокласників;

- подальшого розвитку набули основні положення системно-стратегіальної концепції діяльності, що застосовуються в контексті проблематики подолання різноманітних життєвих випробувань, проблем, конфліктів, різних типів несприятливих ситуацій особами різного віку і, зокрема, старшокласниками.

Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається тим, що розроблено й апробовано оригінальні авторські методики, застосування яких дає можливість розвивати у старшокласників соціально-комунікативні здібності та удосконалювати навички подолання деструктивних комунікативних ситуацій у процесі міжособистісної взаємодії однолітків. Матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані викладачами ВНЗ при вивченні курсів “Вікова та педагогічна психологія”, “Психологія творчості”, “Віктимологія”, “Соціальна педагогіка”, “Соціологія молоді”, а також у роботі психологічних служб, практичних психологів та вчителів усіх типів навчальних закладів з метою подолання насилля в учнівському середовищі або запобігання його виникненню.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалася теоретичним обґрунтуванням вихідних положень; застосуванням методів, що відповідають меті та завданням дослідження; репрезентативністю вибірки; використанням адекватного психологічного інструментарію; застосуванням сучасного апарату математичної статистики.

Впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження впроваджені у практику ЗОШ № 1 І-ІІІ ступенів (довідка № 112 від 20.09.08 р.) та ЗОШ № 2 І-ІІІ ступенів (довідка № 252 від 26.02.09 р.) Лугинського району Житомирської області.

Апробація результатів роботи. Теоретичні та експериментальні результати дослідження доповідалися: на IV Міжнародній науково-практичній конференції “Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми” (Київ, 2009), Міжнародній науково-практичній конференції “Методологія та технології практичної психології в системі вищої освіти” (Київ, 2006), на VІІІ Міжнародній науковій психологічній конференції “Психологічні проблеми творчості” (Київ, 2008), на Всеросійській науковій конференції “Современная психология мышления: смысл в познании” (Москва, 2008), на науково-практичній конференції “Творчість як засіб особистісного росту та гармонізації людських стосунків” (Житомир, 2005), на Всеукраїнській науковій конференції “Психологічні проблеми сприймання” (Київ, 2008), на Всеукраїнських наукових семінарах з проблем творчості та обдарованості (Київ, 2006, 2007, 2008) та отримали позитивну оцінку на засіданнях лабораторії психології творчості та звітних наукових сесіях Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації відображено у 12 публікаціях, із них 8 - у фахових виданнях, внесених до списку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 5 додатків (16 сторінок) та списку використаних джерел, що налічує 209 найменувань, з них - 15 іноземною мовою. Основний зміст викладено на 186 сторінках, повний обсяг дисертації складає 222 сторінки. Дисертація містить 6 таблиць (6 сторінок) та 16 рисунків (10 сторінок).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність наукового пошуку з обраної проблеми, визначені мета та завдання, об'єкт, предмет, гіпотеза дослідження, методологічні основи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, висвітлено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - “КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОДОЛАННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ СИТУАЦІЙ” - проаналізовано дослідження вітчизняних і зарубіжних науковців щодо психологічних особливостей стратегій поведінки особистості у стресситуаціях, визначено теоретичні підходи до проблеми подолання життєвих труднощів, відображено погляди на сутність, природу та структуру долаючої поведінки, проведено порівняльний аналіз методів дослідження, способів і стратегій подолання несприятливих ситуацій і пов'язаних з ними труднощів дітьми різного віку.

У ході дослідження доведено, що особистість є активним діячем у розробці, прийнятті та реалізації стратегій. У цьому розумінні стати особистістю означає стати суб'єктом своєї активності. Специфіка вибору індивідом цілей і, відповідно, стратегій їх досягнення визначається особистими та індивідуальними якостями, а також ситуацією, що склалася на даний момент. Поняття стратегії дане дослідження розглядає з позицій системно-стратегіальної концепції творчої діяльності (В.О. Моляко). Отже, стратегія - це система мисленнєвих дій, яка спрямована на розв'язання задачі в принциповому аспекті з урахуванням ряду обставин об'єктивного і суб'єктивного характеру. Як особистісне утворення, стратегія вирізняється системним підходом до подолання труднощів у складних життєвих ситуаціях. агресія одноліток старшокласник психологічний

Ситуація як соціальний феномен, - одна з найважливіших детермінант людської поведінки. Визначено, що ситуація і стратегія є поняттями, які знаходяться в одній проблемній площині змістовного тлумачення діяльності подолання та зумовлюються специфікою подолання та зумовлюються специфікою ситуації. Отже, стратегія подолання, у цьому сенсі, є цільовим перепрограмуванням складної ситуації та її управлінням.

На основі аналізу наукової літератури встановлено, що на сучасному етапі розвитку психологічної теорії та практики проведено цілий спектр досліджень, в яких здійснені спроби класифікації типів ситуацій: “екстремальні”, “важкі”, “проблемні”, “особливі”, “надзвичайні”, “напружені”, “критичні”, “кризові”, “життєві події”, “ситуації психологічної загрози”, “біографічні події”, “події внутрішнього життя”, “життєві ситуації”, “аварійні”, “гіперстресові”, “фрустраційні”, “афектогенні”, “нормативні та ненормативні критичні події життя” тощо.

Результатом проведеного дослідження проблеми несприятливих ситуацій у рамках вікової і педагогічної психології (Р.Б. Аугіс, О.Е. Данилова, Т.В. Кудрявцев, О.M. Матюшкін, О.Л. Музика, М. Тишкова, Т. Томашевський, А.В. Фурман, В.М. Чорнобровкін); соціальної і медичної психологи (В.А. Ананьєв, Л.І. Анциферова, Ф.Е. Василюк, Л.Г. Дика, М.І. Дьяченко, Д.М. Ісаєв, Т.Б. Карцева, Р.С Лазарус, Н.А. Логінова, С.Л. Рубінштейн, Т.М. Титаренко, С.А. Шапкін) є висновок, що ситуації, які викликають у людини різного роду утруднення, в науковій літературі аналізуються з точки зору: 1) характеристик об'єктивних умов діяльності (“аварійні”, “надзвичайні”, “особливі”), що визначають небезпечні події чи явища, які призводять до порушення безпеки життєдіяльності, виходять за межі звичайного життєвого досвіду і можуть викликати стрес травматичного типу в кожної людини; 2) відношення людини до виниклої ситуації (“важкі”, “критичні”, “проблемні” ситуації); 3) психічного стану людини (“гіперстресові”, “кризові”, “фрустраційні” ситуації), що передбачають функціонування на межі адаптаційних можливостей людини і призводять до все більшої втрати суб'єктності (Т.М. Титаренко); 4) демонстративних поведінкових реакцій (“суїцидальні спроби”, “афектогенні ситуації”); 5)розгляду особливостей нормативних (вступ до шлюбу, народження дитини, вихід на пенсію і т.п.) та ненормативних (нетипових, індивідуальних) критичних подій життя.

Такого типу ситуації передбачають наявність різноманітних перешкод і труднощів, які значною мірою утруднюють або унеможливлюють процес досягнення цілей, реалізації планів та здійснення перспектив. У ході дослідження встановлено, що особистість схильна оцінювати такі ситуації як скрутні, а умови, в яких приходиться діяти, як несприятливі. Таким чином, поняття “ситуація” визначається як сукупність умов та обставин, під впливом яких людина здійснює ті чи інші дії.

Л.І. Анциферова вказує на особливу роль здібності особистості до оцінки ситуації, від якої залежить адекватний вибір стратегій подолання. Характер оцінки, в свою чергу, залежить від упевненості людини у власному контролі ситуації і можливості її змінити. Таким чином, потенційні творчі можливості людини та її здібності тісно пов'язані з тим особистісним змістом, який наповнює діяльність подолання.

Результатом проведеного дослідження є визначення поняття “подолання”, що розуміється як когнітивні, емоційні і поведінкові намагання справитися із специфічними зовнішніми або/і внутрішніми вимогами, які оцінюються в якості напруження та перевищують ресурси людини.

У прикладному аспекті діяльність подолання можна розглядати як здатність особи справлятися зі складною ситуацією, а також творчо діяти у несприятливих обставинах. Отже, стратегія подолання, у цьому сенсі, є цільовим перепрограмуванням складної ситуації та її управлінням.

Дослідження загальних особливостей формування стратегій подолання звертає особливу увагу на підлітковий вік - період формування стилю долаючої поведінки. У цьому віці несприятливі ситуації пов'язані з фрустрацією основних потреб: фізіологічної, що “запускає” фізичну і сексуальну активність підлітків; потреби в безпеці, що реалізовується через приналежність до групи; потреби в незалежності від сім'ї; потреби в прихильності; потреби в успіху; потреби в розвитку власного “Я”. Діапазон стратегій, яким віддається перевага у подоланні стресситуацій, є показником психологічного здоров'я старшокласника, а також успішності його подальшого життєвого шляху.

У другому розділі - “ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СТРАТЕГІЙ ПОДОЛАННЯ СТАРШОКЛАСНИКАМИ ПРОЯВІВ АГРЕСІЇ ОДНОЛІТКІВ У МІЖОСОБИСТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ” - проаналізовано ґенезу деструктивних стосунків у підлітковій субкультурі, визначені соціально-психологічні чинники виникнення агресії в учнівському середовищі.

Шкільне насильство розглядається як такий його вид, при якому на учнів застосовується агресія з боку інших учнів. Оскільки знущання - це поведінка, яка травмує когось, воно завжди передбачає спричинення шкоди тому, хто не здатний захиститися. Визначено, що проявами агресії є такі дії індивіда (або схильність до таких дій), у результаті яких завдаються моральні або фізичні збитки іншій людині.

У роботі обґрунтовано доцільність обрання учнів 9-11 класів для участі в експерименті з огляду на те, що саме у підлітковому віці прояви агресії між однолітками, як свідчать дані дослідження, складають великий відсоток від загальної кількості кривджень, що трапляються у мікросоціоумі.

Визначено типологію дітей, які найчастіше стають жертвами шкільного насильства, а також ситуації, які спричинюють віктимізацію. Встановлено найбільш розповсюджені види агресії, а також дії, у яких вони проявляються.

У ході дослідження доведено: виникнення широкого спектру проявів негативних міжособистісних стосунків у середовищі підлітків зумовлюється впливом несприятливих екологічних чинників, які, водночас, сприяють віктимізації певних категорій дітей.

Методом анкетування було з'ясовано, що 20 % старшокласників зазнавали кривджень від однокласників протягом навчального року, 40% - “інколи зазнавали” і 40% - “не зазнавали”. Тобто 60 % школярів старшого віку тою чи іншою мірою визнають, що піддавалися кривдженню.

Встановлена частота, з якою учні старших класів зазнають кривджень від інших учнів протягом поточного навчального року ( табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл відповідей на питання анкети: “Як часто ви зазнавали кривджень від однолітків у цьому навчальному році?”

Паралелі класів	“Мінімум один раз на тиждень”	“Мінімум один раз на місяць”	“Іноді, мінімум один раз на рік”	Загальна кількість учн.
	Хлопч	Дівч.	Хлопч.	Дівч.	Хлопч.	Дівч.
9-ті	4	4	5	10	4	4	31
10-ті	2	3	8	11	3	2	29
11-ті	2	5	6	8	5	4	30
Всього:	8	12	19	29	12	10	90 учн.
	20 учн.	48 учн.	22 учн.
%	22,3%	53,3 %	24,4%	100%

Таким чином, кількість тих, хто хоча б іноді зазнавав кривджень з боку однолітків складає 24,4% від загальної кількості скривджених. Таких, що зазнавали кривдження мінімум один раз на місяць виявилося 53,3%, і 22,2% учасників констатувального етапу експерименту - зазнавали образ мінімум один раз на тиждень.

Результатом проведеного дослідження стала інтерпретація особливостей емоційного та когнітивного відображення скривдженими учнями пережитої стресситуації. Проаналізовані переживання та спричинені ними психічні стани старших школярів, які виникають під дією деструктивних впливів однолітків. З'ясовано передумови та основні чинники, які викликають у скривджених учнів почуття страху.

З метою визначення стратегічних тенденцій подолання агресії, які прагнуть застосовувати старшокласники, впроваджена авторська діагностична методика. Доведено, що способи подолання деструктивних комунікативних ситуацій можна вважати типовими реакціями старшокласників на кривдження однолітків. Визначено та диференційовано основні стратегічні тенденції поведінки в ситуації прояву агресії: уникнення; фізичного / вербального опору; соціальної підтримки; смирення / терпіння, сублімації; деструкції; повідомлення / обговорення; компромісу. За результатами анкетування було визначено пріоритетність стратегічних тенденцій, які застосовували старшокласники з метою подолання проявів агресії однолітків. Наведена психологічна характеристика кожної з них (Рис.1).

Рис. 1. Шкала пріоритетності у застосуванні старшокласниками стратегій подолання проявів агресії однолітків

Результати аналізу та інтерпретації експериментальних даних дослідження дозволяють дійти висновку: проблема старшокласників, які піддаються кривдженню з боку однолітків, полягає у тому, що вони не мають розвинутих навичок створення та застосування конструктивних стратегії розв'язання проблем, з якими стикаються у комунікативному просторі однолітків, адекватних ситуації насилля.

У третьому розділі - “СТРАТЕГІЇ ПОДОЛАННЯ ПРОЯВІВ АГРЕСІЇ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ВИД ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ ОСОБИСТОСТІ” - проведено аналіз теоретичних і практичних досліджень щодо проблеми формування стратегій подолання комунікативних деструкцій. Визначено, що низький рівень креативності, стереотипне мислення, поведінкові шаблони, не дозволяють старшим підліткам успішно долати деструктивні ситуації шкільного життя, реконструювати їх у сприятливі, вигідні, комфортні.

Встановлено, що ситуації деструктивних комунікацій постають перед скривдженими учнями у якості задач з багатьма невідомими, розв'язання яких неможливе за визначеною формулою чи алгоритмом дій. Учні старших класів взаємодіють у ситуаціях, які носять соціально-комунікативний характер, тому вони можуть бути визначені як соціально-комунікативні задачі.

Під соціально-комунікативною задачею у даному дослідженні розуміється ситуація деструктивних міжособистісних стосунків однолітків, яка актуалізує потенційні можливості скривдженого на пошук шляхів її розв'язання / подолання.

На етапі формуючого експерименту застосований модифікований варіант системи КАРУС. В її основу покладені мисленнєві стратегічні тенденції комбінування, аналогізування, реконструювання, універсалізації, випадкових підстановок, які є головними характеристиками психологічних особливостей діяльності подолання скривдженими учнями агресивних впливів однолітків.

Результати експерименту засвідчують, що досліджувані не володіють власними евристичними засобами, які б допомагали їм з більшою успішністю розв'язувати запропоновані задачі. Низький рівень, на якому здійснюється розв'язання старшокласниками соціально-комунікативних задач, є показником і, водночас, наслідком низького рівня розвитку їх соціально-комунікативних здібностей.

Виявлено, що розв'язання старшокласниками соціально-комунікативних задач на більш складних рівнях зафіксовано при використанні евристичних задач. Результати формувального етапу експерименту дають підстави стверджувати, що методами поетапного формування мисленнєвих тенденцій аналогізування, комбінування, реконструкції можна позитивно впливати на удосконалення вмінь та навичок створення ефективних стратегії подолання різних видів кривдження. У ході дослідження доведено, що процес розв'язування зазначених задач слугує психологічним механізмом розвитку у старшокласників соціально-комунікативних здібностей створення власних стратегій подолання агресії однолітків.

Застосування ускладнюючих умов (застосування методів: часових обмежень; раптових заборон; ескізування; нових варіантів; інформаційної перенасиченості; абсурду) сприяло виявленню індивідуально-особистісних відмінностей у розумовій діяльності старшокласників. Їх визначальна характеристика проявляється в тому, що зазначені умови не просто ускладнюють і змінюють узвичаєний процес рішення соціально-комунікативних задач, а й виявляються надлишковими щодо когнітивних, інтелектуальних та інших ресурсів старшокласника.

Аналіз результатів розв'язування старшокласниками соціально-комунікативних задач в ускладнюючих умовах дають підстави зробити наступні висновки щодо узагальнення підсумків даного етапу дослідження:

· індивідуальні та особистісні особливості розумової діяльності старшокласників яскраво виокремлюються у процесі розв'язування ними соціально-комунікативних задач в ускладнюючих умовах;

· ускладнюючі умови є потужним фактором, який впливає на успішність/неуспішність процесу і результату розв'язування соціально-комунікативних задач;

· деякі учні, всупереч тиску ускладнюючих умов, демонструють високий рівень успішності. Їм вдається розв'язувати задачі на рівнях “руйнування стереотипів” і “творчому”;

· для більшості учнів ускладнюючі умови виявилися серйозною перешкодою на шляху до успішного, творчого розв'язання задач (див. рис. 2).

Рис. 2. Динаміка змін успішності розв'язання старшокласниками задач в ускладнюючих умовах

Виокремлено особистісні особливості старшокласників, які заважають і сприяють успішному та ефективному виконанню завдань.

Відповідно до визначених завдань дисертаційного дослідження розроблено та апробовано комплексну програму формування конструктивних стратегій подолання старшокласниками проявів агресії однолітків.

Мета проблемно-евристичного тренінгу: навчити старшокласників розробці стратегій подолання проявів агресії однолітків через розв'язання соціально-комунікативних задач; на основі мисленнєвих операцій сформувати у старшокласників навички створення ефективних стратегій подолання агресії однолітків; розвивати вміння діяти креативно, використовуючи будь-яку несприятливу ситуацію та досвід власних помилок.

Проблемно-евристичний тренінг орієнтований на створення або пошук нових підходів до вирішення проблем у міжособистісних стосунках, носить комплексний, багатофункціональний характер, є колективною діяльністю, у рамках якої поєднуються декілька її видів: пошук шляхів розв'язання соціально-комунікативних задач і зазначених у них проблем; соціальне проектування; навчання; комунікативна практика; рефлексія. Вищезазначені види діяльності природно інтенсифікуються за рахунок занурення старшокласників в ігровий простір.

У ході дослідження доведено, що проблемно-евристична гра, що покладена в основу тренінгу, носить принципово життєвий характер, а задачі, які розв'язують її учасники, побудовані на реальних ситуаціях деструктивних комунікацій старшокласників. У грі відбуваються співпадання, співставлення, а також конфлікт різних позицій і точок зору з приводу можливих рішень соціально-комунікативних задач. Така спрямованість задається шляхом спеціальної організації її проведення, яке передбачає наявність трьох етапів:

І - розв'язання соціально-комунікативних задач;

ІІ - ігрове моделювання деструктивних ситуацій (драматизація);

ІІІ - рефлексія.

Впроваджені дві основні форми роботи: групову і міжгрупову. Структура групової форми роботи складається з: 1) ознайомлення кожного члена групи з умовою соціально-комунікативної задачі; 2) спільного визначення мети задачі, а також її інформаційних ресурсів; 3) визначення можливості розв'язання соціально-комунікативної задачі за допомогою евристичної задачі-підказки; 4) обговорення гіпотетичних варіантів розв'язання задачі шляхом застосування стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання; 5) формулювання рішення задачі групою.

Успішне виконання членами групи завдань проблемно-евристичного тренінгу доводить, що це ефективний спосіб, завдяки якому старшокласники долають усталені психологічні та когнітивні бар'єри у поведінці та мисленні, а також формують нове і більш конструктивне розуміння проблемних ситуацій та шляхів їх вирішення.

Порівняльний аналіз якісних і кількісних показників розв'язування соціально-комунікативних задач старшокласниками експериментальної та контрольної груп засвідчує ефективність комплексної системи завдань проблемно-евристичного тренінгу. Високий (а отже, творчий) рівень, на якому здійснюється розв'язування задач учнями експериментальної групи, свідчить про організацію сприятливих передумов для конструктивного подолання скривдженими проявів агресії однолітків. Таким чином, розробка нових стратегій подолання комунікативних деструкцій, бачення альтернативних шляхів взаємодії з агресором - це результат, який досягається старшокласниками завдяки досвіду розв'язання соціально-комунікативних задач.

ВИСНОВКИ

У дисертації подано теоретичне узагальнення та нове розв'язання наукової проблеми подолання старшокласниками проявів агресії однолітків шляхом визначення характеристик структурних компонентів соціально-комунікативного процесу, з'ясування психологічного змісту властивих старшим підліткам поведінкових реакцій на кривдження, дослідження стратегічних тенденцій протидії агресії як індивідуально-особистісних ознак творчого комунікативного мислення та рекомендацій щодо застосування методів його активізації. Результати теоретичного й експериментального дослідження підтвердили гіпотезу дисертаційної роботи і дали підстави сформулювати такі висновки:

1. Теоретичний аналіз проблеми насилля у середовищі старшокласників дозволив виокремити принципово новий аспект проблематики, який полягає у тому, що подолання проявів агресії однолітків постає перед старшокласниками у якості соціально-комунікативних задач, розв'язання яких можливе за системою КАРУС. Виходячи з положень концепції системно-стратегіальної парадигми діяльності В.О. Моляко, обґрунтовано ідею про наявність потенційних творчих можливостей та здібностей щодо подолання несприятливих ситуацій людьми різного віку, зокрема, старшокласниками.

Доведено, що ускладнюючим чинником у дослідженні процесу подолання старшокласниками комунікативних деструкцій виявилася негативна екологічна ситуація району, в якому відбувався експеримент.

У ході дослідження встановлено, що діяльність подолання є творчим актом. У прикладному аспекті її можна розглядати як здатність особистості творчо долати складні обставини несприятливої ситуації. Потенційні творчі можливості індивіда та його здібності тісно пов'язані з тим особистісним сенсом, який наповнює діяльність подолання. Встановлено, що стратегія, як правило, передбачає подолання певної протидії середовища, визначається набором можливих засобів для досягнення поставлених цілей, містить ціннісний та морально-етичний компоненти. Обґрунтовано висновок, що стратегія подолання у цьому значенні є цільовим перепрограмуванням складної ситуації та її управлінням. Структура стратегії, її компоненти, а також властивий системний характер щодо прийняття рішень, допомагають індивіду дотримуватися специфічної поведінки, яка спрямована на розв'язання проблем або подолання несприятливих ситуацій та пов'язаних з ними негативних психічних станів.

2. Агресивні міжособистісні стосунки між підлітками здебільшого формуються на основі нормативної групової поведінки, яку прийнято розглядати як систему офіційних і неофіційних норм і правил, що регулюють взаємовідносини членів групи, а також діяльність групи в цілому. Групові норми детермінують формування певного поведінкового стереотипу своїх членів на тлі усталених у даному середовищі моральних уявлень. У процесі вивчення особливостей рольової поведінки старшокласників у ситуаціях деструктивних комунікацій були визначені наступні ролі і позиції у конфлікті: агресор - особа, яка переслідує, залякує жертву; жертва - особа, яка піддається агресії; захисник - особа, яка знаходиться на стороні жертви і намагається захистити її від агресії; прихильник - особа, яка знаходиться на стороні агресора, але безпосередньо не бере участь у знущаннях; спостерігач - особа, яка дотримується у ситуації знущання нейтралітету; підбурювач або провокатор - особа, яка різними засобами (вербальними, фізичними, ін.) домагається виникнення конфліктів або зіткнень між різними членами колективу.

Знущання однолітків - джерело серйозної психічної напруги для багатьох старшокласників, яке негативно впливає на їх самопочуття. Виявлено, що віктимізація старшокласників безпосередньо зумовлює у них депресію, почуття самотності, негативно впливає на рівень самооцінки і Я-концепцію в цілому, набувається почуття зацькованості, з'являються бажання уникати стосунків з іншими людьми й однолітками.

Узагальнені матеріали дослідження підтвердили припущення про те, що учні старших класів зазнають не лише одного виду агресії, але і їх синтезу. У межах даного дослідження визначені особливості емоційного та когнітивного відображення скривдженими учнями пережитої стресситуації, яка виникає у результаті проявів агресії однолітками.

У роботі типові реакції старшокласників на кривдження однолітків диференційовані у дев'ять стратегічних тенденцій: уникнення, фізичного / вербального опору, соціальної підтримки, смирення / терпіння, сублімації, деструкції, повідомлення / обговорення, замовчування, компромісу. З'ясовано, що вікові, ґендерні та індивідуально-типологічні відмінності впливають на вибір підлітками стратегій подолання агресивних дій однолітків.

3. Аналіз стратегічних тенденцій подолання старшокласниками різних видів насилля дозволяє стверджувати, що більшість з них є дубльованими сценаріями поведінки, а дії та вчинки - прогнозованими. Подолання проявів агресії однолітків є творчою задачею, що вимагає евристичного розв'язання. З огляду на те, що найбільш актуальними для учнів старших класів є проблеми соціально-комунікативного характеру, такі ситуації були визначені як соціально-комунікативні задачі.

Соціально-комунікативні задачі виступають у якості детермінант, які стимулюють творчу активність, впливають на осмислення деструктивних ситуацій, формують специфічний, унікальний, персоніфікований досвід подолання проявів агресії. Процес їх розв'язування слугує психологічним механізмом формування у старшокласників соціально-комунікативних здібностей і здатності до створення власних стратегій подолання агресії однолітків. Стратегії розв'язання задач, які застосовують досліджувані, є основою їх інтелектуальної поведінки. Відповідно, поведінка старшокласників розглядається, як алгоритм розв'язання ними творчих задач у процесі соціально-комунікативної діяльності. У процесі формувального етапу дослідження експериментально доведено, що цілеспрямоване формування у старшокласників конструктивних стратегій подолання проявів агресії однолітків буде успішним за умови паралельного формування у них соціального стратегічного мислення.

4. Проблемно-евристичний тренінг, створений з метою розвитку уявлень старшокласників щодо альтернативних шляхів подолання насилля, умінь прогнозувати і оцінювати їх наслідки, значною мірою орієнтований на корекцію негативних індивідуально-особистісних рис і формування творчих соціально-комунікативних здібностей, які активізують потенційні можливості старшокласника. Подолати власні поведінкові і мисленнєві стереотипи та уявлення надто складно самостійно. Проблемно-евристичний тренінг відбувається у форматі міжособистісної кооперації і міжгрупової взаємодії, що створює сприятливі передумови для активізації спільних зусиль, спрямованих на подолання в шкільному середовищі явища безпідставного некорисливого насильства серед старшокласників.

Визначені відмінності у застосовуванні старшокласниками експериментальної та контрольної груп стратегій подолання проявів агресії однолітків. Результати та відповідний аналіз розв'язків соціально-комунікативних задач учнями обох груп, в основі яких лежать гіпотетичні ситуації нападок і образ, свідчать, що негативна різниця у відсотках за всіма параметрами проведеного вимірювання між експериментальною та контрольною групами обумовлена відмінностями у сформованості умінь та навичок творчого розв'язання задач і проблем, що можна вважати закономірним результатом набуття старшокласниками експериментальної групи досвіду застосування мисленнєвих стратегій аналогізування, комбінування, реконструювання у подоланні несприятливих комунікативних ситуацій у процесі тренінгу та безпосередньої міжособистісної взаємодії.

Успішне (отже, творче) розв'язання соціально-комунікативних задач створює сприятливі передумови для конструктивного подолання скривдженими старшокласниками проявів агресії однолітків.

Здійснене теоретичне та експериментальне дослідження не охоплює всіх аспектів проблеми подолання старшокласниками агресії однолітків. Подальшої розробки потребують: дослідження стратегій розв'язання старшокласниками проблем, що виникають у інших сферах особистого життя; вивчення стратегій подолання несприятливих ситуацій особистого життя учнів за статевими та віковими відмінностями; порівняльна характеристика стратегічних тенденцій розв'язання соціально-комунікативних задач учнями з різним рівнем досвіду подолання несприятливих життєвих ситуацій; пошук ефективних засобів стимуляції творчого поведінкового мислення.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) статті у наукових фахових виданнях, включених до списку ВАК України:

1. Кіричевська Е. В. Психологічні чинники віктимізації сучасного старшокласника / Е.В. Кіричевська // Актуальні проблеми психології : Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Ін-ту психології
ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. - К., 2009. - Т. 7. - С. 170-180.

2. Кіричевська Е. В. Проблемно-евристичні методи розв'язання творчих задач / Е. В. Кіричевська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / за ред. В. О. Моляко. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т. 12. - вип. 6. - С. 110-118.

3. Кіричевська Е. В. Соціальна перцепція як показник здатності до творчої комунікативної діяльності / Е. В. Кіричевська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / за ред. В. О. Моляко. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008. - Т. 12. - вип. 5. - С. 234-242.

4. Кіричевська Е. В. Прояви творчого потенціалу підлітків в процесі проектування стратегій подолання несприятливих ситуацій / Е. В. Кіричевська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць / за ред. В. О. Моляко. - Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2006. - Т. 12. - вип. 1. - С. 106-118.

5. Кіричевська Е. В. Концептуальні положення експериментальних досліджень подолання несприятливих ситуацій дітьми та підлітками /
Е. В. Кіричевська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2006. - Т. 7. - вип. 10. - С. 167-173.

6. Кіричевська Е. В. Соціально-екологічні чинники як детермінанти негативних міжособистісних стосунків в учнівському середовищі /
Е. В. Кіричевська // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Сер. 12. Психологія : зб. наук. праць. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2006. - № 12(37). - С. 65-71.

7. Кіричевська Е. В. Розвиток творчої активності студентів соціогуманітарних дисциплін через розв'язання евристичних задач / Е. В. Кіричевська // Науковий часопис НПУ ім. М. П. Драгоманова. Сер. №12. Психологія: зб. наук. праць. - К.: НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. - № 6(30). - ч. ІІ. - С. 143-150.

8. Кіричевська Е. В. Особливості міжособистісної взаємодії учнів загальноосвітніх шкіл, що проживають в зоні радіологічного лиха / Е. В. Кіричевська // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С. Д. - К., 2003. - Т. 7. - ч. I. - С.160-167.

б) Статті, опубліковані у спеціалізованих наукових журналах,
збірниках наукових конференцій:

9. Кіричевська Е. В. Стратегія як особлива форма реалізації особистості старшокласника в ситуаціях деструктивних комунікацій / Е. В. Кіричевська // Стратегії творчої діяльності : школа В. О. Моляко / за заг. ред. В. О. Моляко. - К.: “Освіта України”, 2008. - С. 607-631.

10. Кіричевська Е. В. Психологічні механізми розв'язання соціально-комунікативних задач / Е. В. Кіричевська // Творча діяльність в ускладнених умовах / за заг. ред. В. О. Моляко. - К., 2007. - С. 178-188.

11. Киричевская Э. В. Особености понимания и решения старшеклассниками социально-коммуникативных задач / Э. В. Киричевская // Тезисы докладов научной конференции, посвященной 75-летию со дня рождения выдающегося отечественного психолога Олега Константиновича Тихомирова (1933-2001) [“Современная психология мышления: Смысл в познании”], (Москва,17-18 октября 2008 г.). - М.: Смысл, 2008. - С. 311-314.

12. Кіричевська Е. В. Прояви безпідставного некорисливого насильства у підлітковому середовищі: аналіз та шляхи подолання / Е. В. Кіричевська // Педагогічна Житомирщина. - 2005. - № 6. - С. 8-16.

АНОТАЦІЇ

Кіричевська Е.В. Стратегії подолання старшокласниками проявів агресії однолітків у міжособистісній взаємодії. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - Київ, 2009.

Дисертація присвячена дослідженню психологічної сутності подолання старшокласниками агресії однолітків.

На основі експериментального дослідження визначено структурні компоненти соціально-комунікативного процесу, з'ясовано психологічний зміст властивих старшим підліткам поведінкових реакцій на кривдження однолітків, проаналізовано характерні особливості стратегічних тенденцій протидії агресії; досліджено індивідуально-особистісні ознаки творчого комунікативного мислення. Подано психолого-педагогічні рекомендації щодо активізації евристичного потенціалу скривджених старшокласників, а також попередження даного деструктивного явища.

Ключові слова: стратегія подолання, несприятлива ситуація, шкільне насильство, агресивні прояви, соціально-комунікативна задача, евристична задача, соціально-комунікативні здібності, проблемно-евристичний тренінг.

Киричевская Э.В. Стратегии преодоления старшеклассниками проявлений агрессии сверстников в межличностном взаимодействии. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 - педагогическая и возрастная психология. - Институт психологии им. Г.С. Костюка АПН Украины. - Киев, 2009.

Диссертация посвящена исследованию психологической сущности преодоления старшеклассниками подростковой агрессии.

На основе экспериментального исследования определены структурные компоненты социально-коммуникативного процесса, разработана классификация деструктивных коммуникативных ситуаций межличностного взаимодействия старшеклассников; установлены и проанализированы внешние и внутренние факторы виктимизации современного старшеклассника; определенна типология детей, которые чаще всего становятся жертвами школьного насилия; установлена частота, с которой ученики старших классов испытывают насилие со стороны других учеников на протяжении учебного года.

Проанализированы особенности эмоционального и когнитивного отражения обиженными учениками пережитых стресситуаций, а также психические состояния старших школьников, возникающие под действием деструктивных влияний сверстников; выяснены предпосылки и основные факторы, вызывающие у обиженных учеников чувство страха; выяснено психологическое содержание свойственных старшеклассникам поведенческих реакций на оскорбления сверстников, проанализированы характерные особенности доминирующих стратегических тенденций преодоления агрессии.

Результаты анализа и интерпретации экспериментальных данных исследования позволяют прийти к выводу: проблема старшеклассников, которые поддаются насилию со стороны сверстников, заключается в том, что они не имеют развитых навыков создания и применения конструктивных стратегий решения проблем, с которыми сталкиваются в коммуникативном пространстве сверстников.

Экспериментально подтверждено и уточнено положение о взаимозависимости между стратегиями преодоления проявлений агрессии сверстников и уровнем развития у них социально-коммуникативных способностей; исследованы индивидуально-личностные признаки творческого коммуникативного мышления.

В исследовании поведение старшеклассников рассматривается, как алгоритм решения ими творческих задач в процессе социально-коммуникативной деятельности. Поэтому, преодоление агрессии сверстников является своеобразной задачей, которая требует эвристического решения.

Социально-коммуникативные задачи выступают в качестве детерминант, которые стимулируют творческую активность, влияют на осмысление деструктивных ситуаций, формируют специфический, уникальный, персонифицированный опыт преодоления проявлений агрессии. Процесс их решения служит психологическим механизмом формирования у старшеклассников социально-коммуникативных способностей и возможностей создания собственных стратегий преодоления агрессии сверстников.

Поданы психолого-педагогические рекомендации относительно активизации эвристического потенциала старшеклассников, подвергающихся оскорблениям, а также предотвращения данного деструктивного явления в средних общеобразовательных учреждениях.

Ключевые слова: стратегия преодоления, неблагоприятная ситуация, школьное насилие, агрессивные проявления, социально-коммуникативная задача, эвристическая задача, социально-коммуникативные способности, проблемно-эвристический тренинг.

Kirychevska E.V. The strategy of overcoming by senior pupils of coevals aggressive influences in the interpersonal interaction. - Manuscript.

Thesis for the candidate degree in psychology on speciality 19.00.07 - pedagogical and developmental psychology. - G.S. Kostyuk Institute of Psychology at the Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2009.

The dissertation is devoted to the research of psychological matter of teenage aggression and victimology, and also to the strategy of overcoming by senior pupils of their displays in the interpersonal interaction. On a basis of the experimental research the structural components of socially-communicative process are defined, the psychological content inherent to senior teenagers of behavioural reactions to offending of coevals is found out, the specific features of strategic tendencies of aggression counteraction are analyzed; the individually-personal characteristics of creative communicative thinking are researched. The psychology-pedagogical recommendations concerning to the activization of heuristic potential of the offended senior pupils, and also the prevention of the given destructive phenomenon are given.

...