Ставлення до грошей як фактор економічної соціалізації старшокласників

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ ІМ. Г.С.КОСТЮКА

АПН УКРАЇНИ

ЗУБІАШВІЛІ Ірина Костянтинівна

УДК 159. 922. 27 - 053. 67 : 37. 013. 78

СТАВЛЕННЯ ДО ГРОШЕЙ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОЇ СОЦІАЛІЗАЦІЇ СТАРШОКЛАСНИКІВ

19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ - 2009

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія соціальної психології

Науковий керівник

доктор філософських наук, професор Москаленко Валентина Володимирівна, Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, лабораторія соціальної психології, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Швалб Юрій Михайлович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра соціальної роботи, завідувач, кандидат психологічних наук Сила Тетяна Іванівна, Чернігівський державний інститут права, соціальних технологій та праці, кафедра соціальної роботи, доцент.

Захист відбудеться «10» червня 2009 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.453.01 в Інституті психології ім. Г.С.Костюка АПН України за адресою: 01033, Київ, вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України

Автореферат розісланий « 8 » травня 2009 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Л. Зливков

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

гроші старшокласник психологічний соціалізація

Актуальність дослідження. Становлення особистості як суб'єкта економічних відносин стає засадничою лінією виховного процесу в системі сучасної шкільної освіти. Остання віднаходить своє конкретне втілення як у реальній економічній поведінці школярів, так і у такому інтегрованому продукті, яким на етапі завершення шкільного віку постають особливості економічної соціалізації старшокласника. На підготовку учнів до свідомого, відповідального вибору власної позиції у просторі економічних відносин, а саме, на формування у особистості тих психолого-економічних властивостей, які дозволяють їй повноцінно увійти в економічну сферу суспільства має бути спрямований весь навчально-виховний процес.

У зв'язку з цим проблема економічної соціалізації підростаючих поколінь взагалі та становлення особистості як суб'єкта монетарних відносин, зокрема, набуває особливої актуальності як у теоретичному, так і практичному аспектах. Гроші як соціально-психологічний чинник економічної соціалізації вносять в індивідуальне і соціальне життя індивіда особливу спрямованість освітньої та професійної активності, зумовлюють специфічний ракурс сприйняття себе і навколишнього світу. В умовах же переорієнтації української економіки на ринкові цінності особливої актуальності для підростаючих поколінь набуває проблема раціонального ставлення до грошей та ефективного оперування ними. Тому цілком виправданим видається той особливий інтерес до проблеми економічної соціалізації особистості, який спостерігається останніми роками на сторінках філософсько-правової, соціологічної та психолого-педагогічної літератури.

Хоча чимало наукових досліджень присвячено вивченню грошей як фактору економічної соціалізації (Г.М.Авер'янова, В.С.Автономов, І.В.Андреєва, К.Девіс, О.С.Дейнека, Д.Лассаре, Р.Тейлор, А.Фернам), особливостям ставлення до грошей на різних вікових етапах (Г.М.Авер'янова, С.Б.Абрамова, С.Ю.Буреніна, О.В.Козлова, Р.Саттон, М.Ю.Семенов, Б.Стейсі, А.Стросс), ставленню до грошей як провідному компоненту економічної свідомості (О.С.Дейнека), закономірностям розвитку мислення в процесі засвоєння монетарних репрезентацій в різному віці (К.Данцігер, Х.Діттмар, Р.Саттон, А.Стросс, Г.Ферт), соціально-демографічним чинникам формування монетарних уявлень у дітей (Г.Маршалл, Л.Магрудер, Р.Саттон, М.Сігал, А.Фернам, Д.Швальб), при цьому розкриттю досліджуваної проблеми бракує необхідної цілісності й завершеності.

Таким чином, правомірно зробити висновок про те, що кількість досліджень, метою яких би була систематизація та інтеграція наявних поглядів на проблему спричинення економічної соціалізації сучасних старшокласників внутрішньоособистісними факторами, взагалі, та ставленням до грошей, зокрема, не відповідає вимогам часу.

Все це робить теоретично і практично вагомою побудову цілісної теоретичної моделі соціально-психологічної детермінації процесу економічної соціалізації особистості на етапі юнацтва, розробку адекватних цій моделі методів вивчення та психологічних заходів щодо цілеспрямованого формування раціонального ставлення особистості до грошей як засобу оптимізації процесу економічної соціалізації старшокласників.

Актуальність і недостатня розробленість в сучасній психологічній літературі зазначеної проблеми зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Ставлення до грошей як фактор економічної соціалізації старшокласників».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Представлене в дисертаційній роботі дослідження виконано в рамках тематики лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України «Соціально-психологічні проблеми економічної соціалізації молоді» (номер державної реєстрації 0104U010880). Тема дисертації затверджена на засіданні Вченої ради Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України (протокол №6 від 23.06. 2005 р.) і погоджена в бюро Ради з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №3 від 21.03. 2006 р.).

Об'єкт дослідження: процес економічної соціалізації особистості.

Предмет дослідження: ставлення до грошей як чинник економічної соціалізації особистості старшокласників.

Мета дослідження: дослідити психологічні особливості економічної соціалізації у зв'язку зі специфікою ставлення старшокласників до грошей.

Відповідно до предмета та мети дослідження було висунуто таку гіпотезу:

На рівень економічної соціалізації старшокласників впливає зміст та структура ставлення до грошей.

Відповідно до мети і гіпотези дослідження поставлені такі основні завдання дослідження:

1. В результаті проведеного теоретичного аналізу наукових джерел з проблеми економічної соціалізації особистості обґрунтувати структурно-функціональну модель детермінації цього процесу, на основі чого визначити соціалізуючу функцію ставлення до грошей на етапі юнацтва.

2. З'ясувати змістові особливості та конфігурацію структурних компонентів ставлення старшокласників до грошей.

3. Виявити рівні економічної соціалізації старшокласників у зв'язку зі змістовими особливостями та конфігурацією структурних компонентів ставлення старшокласників до грошей.

4. Обґрунтувати соціально-психологічні заходи цілеспрямованого формування раціонального ставлення особистості до грошей як засобу оптимізації процесу економічної соціалізації старшокласників.

Теоретико-методологічною основою дослідження стали загальнонаукові принципи психології, зокрема, принцип єдності свідомості і діяльності (Г.С.Костюк, О.М.Леонтьєв, С.Д.Максименко, С.Л.Рубінштейн), системний підхід до аналізу психологічних явищ (Б.Г.Ананьєв, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, С.Д.Максименко), культурно-діяльнісна концепція соціалізації особистості (В.В.Москаленко, В.Т.Циба В.Л.Шинкарук). Теоретичною основою дослідження є основні концепції соціалізації особистості (Б.Г.Ананьєв, Г.М.Андреєва, М.Н.Корнєв, В.В.Москаленко, А.В.Мудрик М.І.Пірен, В.Т.Циба, Т.Шибутані), теорія суб'єктності (Б.Г.Анан'єв, Г.О.Балл, Е.Еріксон, Л.М.Карамушка, С.Л.Рубінштейн, В.А.Семіченко, В.О.Татенко), базові положення психологічної концепції ставлення (В.М.Мясіщев), концепція соціальних репрезентацій (С.Московічі), дослідження проблеми формування економічної свідомості особистості (Г.М.Авер'янова, В.С.Автономов, Л.Г.Борисова, А.Б.Бояринцева, О.В.Данчева, А.Л.Журавльов, Л.М.Карамушка, О.В.Козлова, В.Д.Лагутіна, В.В.Москаленко, Л.Е.Орбан-Лембрик, А.Фернам, Ю.М.Швалб, О.Б.Щедрина).

Методи дослідження. Для перевірки гіпотези та розв'язання завдань дослідження були застосовані теоретичні методи: аналіз, синтез, теоретичне моделювання, узагальнення та емпіричні: психодіагностичні тести, опитувальники, бесіда. Отримані емпіричні дані піддавались кількісному (факторному, кореляційному) аналізу з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовним узагальненням. Статистична обробка емпіричних даних та графічна презентація результатів здійснювались за допомогою пакету статистичних програм SPSS 10.0.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних положень; використанням методів, адекватних меті і завданням дослідження; поєднанням кількісного і якісного аналізу емпіричних даних; застосуванням методів математичної статистики із залученням сучасних програм обробки даних; репрезентативністю вибірки.

Наукова новизна дослідження: виявлено структуру та зміст ставлення особистості до грошей в юнацькому віці; обґрунтовані положення про значущість монетарних уявлень старшокласників як індикатора їх економічної соціалізованості; теоретично обґрунтовано структурно-функціональну модель ставлення старшокласників до грошей та особливості її компонентів. Показано адміністративно-територіальні та статеві відмінності ставлення старшокласників до грошей; виявлено зміст та конфігурацію ставлення до грошей та встановлено їх зв'язок з рівнем економічної соціалізації особистості; визначено психологічні умови оптимізації процесу економічної соціалізації учнівської молоді.

Теоретичне значення дослідження полягає у розширенні та поглибленні теорії економічної соціалізації, теоретичному обґрунтуванні детермінуючої функції ставлення до грошей в процесі економічної соціалізації особистості; теоретичній розробці структурно-функціональної моделі ставлення особистості до грошей як теоретичного інструменту для вивчення трьохкомпонентної структури ставлення та його функції в складних процесах детермінації економічної соціалізації як її чинника.

Практичне значення роботи полягає у виявленні специфіки ставлення старшокласників до грошей як одного із значущих засобів соціально-психологічного супроводу ефективної адаптації учнівської молоді до умов ринкової економіки; розробці програми спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на розвиток економічного самовизначення старшокласників з використанням модульної структури психокорекційних занять, які можуть бути використані у психокорекційній роботі з юнацтвом з метою активізації їх ставлення до себе як до суб'єкта економічних відносин.

Впровадження результатів дослідження здійснювалось в діяльності ЗОШ №82 ім.Т.Г.Шевченка м. Києва (довідка №62 від 28.07.2008 р.), Київській гімназії №154 (довідка №190 від 03.09.2008 р.), ЗОШ №16 ім. М.О.Кириленка м. Білої Церкви (довідка №168 від 25.07.2008 р.), у програмах радіо «Ера» в передачах «Психологія грошей», «Вірус грошей», «Психологія споживання», «Марнотратство та скупість» (довідка №269-02/ли від 03.07.2008 р.).

Апробація результатів дослідження. Головні положення та результати дослідження дисертації були оприлюднені: на Четвертій міжнародній науково-теоретичній конференції «ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільств. Третя світова теорія» (Київ, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції «Генеза буття особистості» (Київ, 2006); Міжнародній науковій конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2006); П'ятій міжнародній науково-теоретичній конференції «ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільств. Третя світова теорія» (Київ, 2006); Другій міжнародній науковій конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2007); Шостій міжнародній науково-теоретичній конференції «ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільств. Третя світова теорія» (Київ, 2007); Третій міжнародній науковій конференції «Соціалізація особистості в умовах системних змін: теоретичні та прикладні проблеми» (Київ, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Культура в сучасному українському суспільстві: стан та проблеми» (Київ, 2008 р.); доповідались на засіданнях лабораторії соціальної психології Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України.

Публікації. Результати дисертації опубліковані у розділі колективної монографії, 10 статтях, 6 з яких надруковано у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України, 4 - у матеріалах виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст дисертації викладено на 175 сторінках. Робота містить 23 рисунки на 7 сторінках, 22 таблиці на 11 сторінках. Список використаних джерел нараховує 275 найменувань (29 джерел іноземною мовою).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету дослідження, його об'єкт і предмет, викладено гіпотезу, завдання та теоретико-методологічні основи. Висвітлено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію, впровадження у практику одержаних результатів та публікації за темою дисертації.

У першому розділі роботи - «Теоретико-методологічні засади дослідження ставлення старшокласників до грошей як фактора їх економічної соціалізації» - висвітлено стан вивчення досліджуваної проблеми, проаналізовано й узагальнено основні підходи до її вивчення, обґрунтовано структурно-функціональну модель детермінації економічної соціалізації особистості як інструменту пізнання психологічних особливостей ставлення старшокласників до грошей в якості чинника їх економічної соціалізації.

У розділі констатується, що психологічна природа економічної соціалізації особистості вивчається науковцями у кількох напрямках: концепції процесуальності економічної соціалізації особистості (Г.М.Авер'янова, С.Б.Абрамова, С.Ю.Буреніна, О.В.Козлова, В.В.Москаленко, Р.Саттон, М.Ю.Семенов, Б.Стейсі, А.Стросс), результативності економічної соціалізації на різних її етапах (В.С.Автономов, В.В.Москаленко), детермінованості зовнішніми соціально-демографічними чинниками (Г.Маршалл, Л.Магрудер, Р.Саттон, М.Сігал, А.Фернам, Д.Швальб), соціально-психологічними чинниками (Г.М.Авер'янова, І.В.Андреєва, К.Девіс, О.С.Дейнека, Д.Лассаре, Р.Тейлор, А.Фернам) та внутрішньоособистісними чинниками (Г.М.Авер'янова, І.В.Білоконь, О.С.Дейнека, Н.М.Дембицька, А.Л.Журавльов, Л.М.Карамушка, О.Д.Карнишев, А.І.Кітов, В.В.Москаленко, Г.В.Ложкін, Ю.Ж.Шайгородський); концепції соціальних репрезентацій (К.Данцігер, Х.Діттмар, Р.Саттон, А.Стросс, Г.Ферт).

У розділі наводиться й обґрунтовується розуміння економічної соціалізації особистості як процесу поступового формування економічної свідомості особистості на основі розвитку наукових та повсякденних знань про економічну реальність, системи особистісних цінностей з домінуючою функцією власності та грошей як системоутворюючих чинників, мотиваційно-поведінкової сфери особистості з провідною роллю раціональних економічних установок та орієнтацій на ринкові цінності суспільства. Обґрунтовується, що цей процес опосередкований впливом змістових та структурних особливостей системи ставлення особистості до грошей, результатом чого є різні рівні економічної соціалізації.

Доводиться теза, що в перехідний період розвитку суспільства економічна соціалізація набуває характеру економіко-психологічної адаптації, а основним соціалізаційним ефектом є формування економіко-психологічної адаптованості, детермінованої змістовими та структурними особливостями ставлення особистості до економічної реальності, взагалі, та до грошей, зокрема.

У розділі обґрунтовується ставлення до грошей як компонент цілісної системи відносин особистості, який відображає її суб'єктивно-оціночний, вибірковий підхід до грошей як об'єкту економічної реальності та який є інтеріоризованим досвідом економічної взаємодії з іншими людьми у специфічній соціокультурній ситуації. Ставлення до грошей визначається як емоційно забарвлені уявлення та оцінки об'єктів, явищ та подій, пов'язаних з монетарним регулюванням життя суспільства, групи або особистості. Воно є системою взаємопов'язаних пізнавально-ціннісних (когнітивний компонент), оцінково-афективних (афективний компонент) та мотиваційно-поведінкових (конативний компонент) елементів, яка має ієрархічну структуру та особливості функціонування якої в процесі економічної соціалізації особистості визначаються домінуванням одного з компонентів. Відносини між компонентами можуть бути як гармонійними, так і дисгармонійними. Це співвідношення складається в процесі життєдіяльності особистості й існує як система приписів, що детермінують монетарну поведінку особистості. Характер взаємодії, взаємовпливу, єдності компонентів ставлення до грошей зумовлює їх змістові особливості та динаміку структури в процесі соціалізації.

Розроблено і представлено в розділі структурно-функціональну модель детермінації економічної соціалізації як інструменту для подальшого емпіричного вивчення змісту та функціонування ставлення до грошей у процесі економічної соціалізації особистості. Згідно з моделлю система ставлення до грошей є тим динамічним утворенням в економічній свідомості особистості, конфігурація компонентів якого детермінується взаємовпливом зовнішніх (економічними цінностями суспільства - екзосистемою) і внутрішньоособистісних (мотиваційно-потребовою сферою особистості - ендосистемою) чинників, та, в свою чергу, зумовлює специфіку протікання і змістові особливості процесу економічної соціалізації особистості та відповідні соціалізаційні ефекти, зокрема, психолого-економічну адаптивність.

У другому розділі - «Дослідження психологічних особливостей ставлення старшокласників до грошей» - викладено загальну стратегію емпіричного дослідження, розроблену відповідно до запропонованої нами структурно-функціональної моделі детермінації економічної соціалізації; обґрунтовано систему методичних прийомів та діагностичних методик, наведено результати статистичної обробки емпіричних даних та інтерпретовано їх.

Контингент дослідження склали учні 10 - 11 класів Київській гімназії №154, ЗОШ №82 ім. Т.Г.Шевченка м. Києва, ЗОШ №16 ім. М.О.Кириленка м. Білої Церкви. Усього в дослідженні взяли участь 252 учні, з яких 135 дівчат і 117 юнаків. Науково-дослідницька робота проводилась упродовж 2003 - 2008 років.

На першому етапі (2003 - 2004 рр.) було проаналізовано теоретичні джерела з проблеми; визначено теоретико-методологічні підходи до досліджуваної проблеми, обґрунтовано структурно-функціональну модель детермінації економічної соціалізації особистості.

На другому етапі (2004 - 2005 рр.) визначено вибірку дослідження, конкретизовано методи та загальну стратегію дослідження.

Основний діагностичний інструментарій склали наступні методики: «Ставлення до грошей» (А.Фернама), «Незакінчені речення» (модифікація М.Ю.Семенова), «Ретроспективна анкета грошових установок» (Н.А.Нізовських, модифікація М.Ю.Семенова), методика «Рівень співвідношення «цінності» і «доступності» (О.Б.Фанталової), «Методика виміру соціальної адаптивності» (О.Г.Посипанова).

На третьому етапі (2005 - 2006 рр.) проведено емпіричне дослідження, яке дало змогу виявити особливості ставлення до грошей та їх зв'язок з рівнем економічної соціалізації старшокласників.

На четвертому етапі (2007 - 2008 рр.) було визначено психологічні умови формування економічної соціалізованості та запроваджено програму цілеспрямованого формування раціонального ставлення особистості до грошей як засобу оптимізації процесу економічної соціалізації.

Використання методики «Незакінчені речення» (модифікація М.Ю.Семенова) та методики «Рівень співвідношення «цінності» і «доступності» (О.Б.Фанталової) дозволило виявити особливості когнітивного компоненту ставлення до грошей старшокласників: констатовано сформованість переважно теоретизованих знань про гроші, про їх матеріально-споживчу функцію; діагностовано: низькі показники цінності грошей (що свідчить про недостатній рівень розвитку когнітивного компонента, зумовлює його другорядне місце у структурі та підпорядковану роль у функціонуванні ставлення старшокласників до грошей); високий ступінь розбіжності між значущістю грошей як цінностей та їх доступністю для старшокласників, що разом з блокадою потреби віднайти власне місце в житті являє собою ціннісно-мотиваційне джерело внутрішньоособистісного дискомфорту старшокласників, яке може спричиняти дезадаптацію в сфері економічних відносин та самореалізації.

В ході дослідження констатовано наявність адміністративно-територіальних та статевих відмінностей у розумінні старшокласниками функцій грошей. Те, що з просуванням від столиці до регіонів гроші достовірно більшою мірою поціновуються (53,0% та 47,7% висловлювань відповідно, при р?0,01) як один з головних засобів людського існування, свідчить як про нижчу порівняно зі столичними старшокласниками самооцінку економічного статусу дітьми з провінційних районів країни, так і ще раз підтверджує існування внутрішньоособистісної дисоціації монетарних цінностей, яка є більш глибокою в економічній свідомості старшокласників з регіонів.

Особливості афективного компоненту досліджувались за допомогою методики «Незакінчені речення». Виявлено переважно негативне ставлення до монетарної політики в країні (у 62,4% опитаних). Аналіз результатів, отриманих за допомогою «Ретроспективної анкети грошових установок» (Н.А.Нізовських) показав, що у досліджуваних достовірно більш виражені монетарні установки з негативною валентністю («Гроші - це зло» у 42,3% опитаних) порівняно з позитивно орієнтованими (у 31,4%, при р?0,05) та нейтральними установками (у 26,3%, при р?0,05). При цьому показано, що дівчата більш емоційно-негативно оцінюють економічні події в країні, ніж хлопці (63,7% і 36,3% негативних висловлювань відповідно, при р?0,05), так само, як і негативні емоції яскравіше виражені у старшокласників-мешканців невеликого міста, ніж тих, хто проживає у столиці (68,7%, проти 31,3% висловлювань відповідно, при р?0,001).

Загалом же констатовано, що для старшокласників характерне емоційно-негативне реагування на реальність монетарних відносин, яке має свою специфіку за адміністративно-територіальною та статевою ознаками. Більша кількість монетарних установок з негативною валентністю свідчить про насиченість сильними емоціями монетарних установок старшокласників.

Конативний компонент ставлення до грошей досліджувався за допомогою «Ретроспективної анкети грошових установок» (Н.А.Нізовських) та методики «Незакінчені речення» (модифікація М. Ю. Семенова). В результаті виявлено наступні особливості монетарних установок старшокласників: для школярів (48,3% опитаних) гроші означають, перш за все, можливість споживання, покупок; серед джерел формування монетарних установок на першому місці є сім'я (58,5% від загальної кількості економічних установок), на другому місці - самі досліджувані (36,8%), в останню чергу - інші люди (1,1%); установки стосовно грошей, що формуються під впливом батьків (характерні для 37,3 % опитаних), частіше носять характер повчань, розпоряджень, вказівок на те, що слід робити з грошима.

Виявлено диференціацію у монетарних установках старшокласників за адміністративно-територіальною (у 64,2% учнів столиці більшою мірою виражені нераціональні монетарні установки порівняно з периферійним регіоном - у 13,6%, р?0,001) та статевою (ці установки достовірно більшою мірою виражені у 66,8% дівчат порівняно з 47,8% хлопців, р?0,05) ознаками.

З метою визначення особливостей конфігурації структурних компонентів ставлення старшокласників до грошей був використаний опитувальник «Ставлення до грошей» (А.Фернама, модифікація О.С.Дейнеки). В результаті було виділено за всією вибіркою п'ять типів ставлення до грошей: «Тривожність» (дисперсія - 30%), «Ощадливість» (15%), «Гроші-зло» (12%), «Гроші - влада» (11%), «Заробіток» (10%). Констатовано, що в структурі ставлення до грошей найбільш вираженими (на 42%) є афективні («Тривожність» та «Гроші - зло») складові, які відіграють провідну роль у процесі економічної соціалізації старшокласників при підпорядкованій ролі конативної (представленої на 25% як «Ощадливість» і «Заробіток») та незначній ролі когнітивної («Гроші - влада», 11%) складових. Така конфігурація елементів зумовлює суперечливе, нераціональне ставлення старшокласників до грошей, яке характеризується високою афективною напруженістю, що пояснює стихійність процесу економічної соціалізації старшокласників.

Виявлено відмінності у конфігурації складових ставлення старшокласників до грошей за адміністративно-територіальною ознакою. Так, відсутність у структурі конативної складової старшокласників невеликого міста фактора «Марнотратство», притаманного столичним старшокласникам, і, навпаки, наявність фактора «Заробіток» свідчить про споживацькі економічні установки столичного юнацтва.

У третьому розділі - «Дослідження зв'язку ставлення до грошей з рівнем економічної соціалізації старшокласників» - визначено типи економічної соціалізації у зв'язку з особливостями ставлення до грошей старшокласників; визначено основні соціально-психологічні умови оптимізації економічної соціалізації старшокласників; представлено програму соціально-психологічного тренінгу як засобу цілеспрямованого впливу на старшокласників з метою освоєння ними адекватних засобів поводження з грошима.

В розділі представлено результати емпіричного дослідження впливу особливостей ставлення до грошей на економічну соціалізацію старшокласників. Дослідження показало, що у опитаних старшокласників серед виявлених «профілів» соціальної адаптивності переважає «профіль» конформності - 59%. Друге місце посідає «профіль» лабільності - 29%, останнє - «профіль» креативності - 12%. «Профіль» максимальної адаптивності був виявлений лише у 4% респондентів, а «профіль» найменшої соціальної адаптивності взагалі відсутній.

На основі аналізу кореляції даних, отриманих за методикою А.Фернама з даними «профілів» соціальної адаптивності, нами виокремлено рівні економічної соціалізації старшокласників: економічно пасивний, економічно лабільний та економічно активний.

Результати дослідження показали, що у 45% опитаних економічна соціалізація протікає на найнижчому, економічно пасивному рівні і характеризується високим рівнем монетарної тривожності. У значно меншої частки опитаних старшокласників (35%, р?0,01) економічна соціалізація протікає на середньому, економічно лабільному рівні, на якому в структурі соціальної адаптивності особистості переважає лабільність, спостерігається психічна стійкість, легка адаптація в нестабільній ситуації за рахунок ситуативних реакцій, характерні уміння знайти декілька варіантів виходу з даної ситуації та ефективність у використанні грошей для досягнення поставленої мети. Найменш представленою виявилась група старшокласників з високим, економічно активним рівнем економічної соціалізації (20%, р?0,01), для якої характерна схильність до грошових ризиків, до прийняття нестандартних рішень, до відхилення від соціальних стереотипів, висока ефективність дій в кризових ситуаціях, успішність адаптації в мінливих ситуаціях, ощадливе ставлення до грошей, здатність на тверезий розрахунок, розумну та послідовну економію, раціональне ставлення до грошей.

Показано, що зі зменшенням представленості афективних складових з негативною валентністю в структурі ставлення та збільшенням поінформованості про економічну реальність та зростанням значущості грошей в системі цінностей особистості, зі зростанням ролі раціональних монетарних установок в організації системи ставлення до грошей прямо пов'язано зростання рівня економічної соціалізації особистості на етапі юнацтва.

У розділі обґрунтовано заходи по цілеспрямованому соціалізуючому впливу на старшокласника з метою освоєння ним адекватних способів монетарної поведінки та становлення у нього економічно активного типу особистості. Зокрема, розроблено програму спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування раціонального ставлення до грошей та тих економічно-психологічних якостей старшокласників (раціональне, нестереотипне мислення, продуктивність діяльності в ситуаціях невизначеності, ощадливість, здатність до рефлексії), які відповідають економічно активному рівню соціалізації особистості.

Програма розробленого тренінгу конституйована трьома модулями. Перший модуль (рефлексивний) орієнтований на усвідомлення старшокласниками змісту їхнього ставлення до грошей (емоційна напруженість у оцінці монетарних відношень, місце грошей в системі цінностей особистості, превалюючий стиль монетарної поведінки); другий модуль (пізнавальний) спрямований на ознайомлення з закономірностями побудови ринкових економічних відносин, на формування позитивного образу світу економіки та усвідомлення функцій грошей й способів їх заробляння; третій модуль (розвивальний) орієнтований на розвиток позитивного мислення, оволодіння старшокласниками техніками подолання психологічних бар'єрів у досягненні економічних цілей та навичками аутотренінгу для зняття внутрішніх обмежень при прийнятті рішень в ситуації невизначеності, навичками планування фінансового успіху. Кожен модуль - відносно самостійна одиниця, яка має власну мету і здійснює свій внесок в розвиток учасників тренінгу, його можна використовувати в складі інших тренінгів або самостійно.

ВИСНОВКИ

В результаті теоретико-емпіричного дослідження ставлення до грошей як чинника економічної соціалізації старшокласників доведено, що на рівень економічної соціалізації старшокласників впливає зміст та структура ставлення до грошей.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки.

1. Теоретично обґрунтовано положення про те, що економічна соціалізація особистості є безперервним динамічним процесом економіко-психологічного розвитку особистості, який відбувається як зовнішньодетермінований та активний, внутрішньомотивований процес прийняття особистістю умов її існування в певних соціально-економічних ситуаціях, що уможливлює використання інтеріоризованих економічних цінностей суспільства.

Обґрунтовано структурно-функціональну модель детермінації економічної соціалізації особистості як теоретичного інструменту для вивчення структури ставлення до грошей та його функції в якості чинника у складних процесах детермінації економічної соціалізації. На цій основі визначено функцію грошей як визначального засобу, що опосередковує процес економічної соціалізації особистості, зокрема, на етапі юнацтва.

2. З'ясовані змістові особливості ставлення старшокласників до грошей. Встановлено недостатній рівень розвитку когнітивного компонента, що зумовлює його підпорядковану роль у функціонуванні ставлення старшокласників до грошей.

3. Підтверджено існування внутрішньоособистісної дисоціації монетарних цінностей, яка є більш глибокою в економічній свідомості старшокласників з регіонів.

З'ясовано, що змістовими особливостями афективного компоненту ставлення старшокласників до грошей є переважно негативні оцінки монетарної політики в країні. Констатовано, що для старшокласників характерна культура емоційно-негативного реагування на реальність монетарних відносин, яка має свою специфіку за адміністративно-територіальною та статевою ознаками.

4. Емпірично доведено, що властивий старшокласникам пасивний тип економіко-психологічної адаптивності зумовлюється особливостями конфігурації елементів ставлення до грошей, а саме, домінуванням в структурі останнього афективного компоненту.

На основі встановлених у ході емпіричного дослідження економічно пасивного, економічно лабільного та економічно активного рівнів економічної соціалізації старшокласників з'ясовано, що остання протікає на найнижчому, економічно пасивному рівні і характеризується високою монетарною тривожністю.

5. Емпірично підтверджено положення про те, що зі зменшенням представленості афективних складових з негативною валентністю в структурі ставлення та збільшенням поінформованості про економічну реальність та зростанням значущості грошей в системі цінностей особистості, зі зростанням ролі раціональних монетарних установок в організації системи ставлення до грошей прямо пов'язано зростання рівня економічної соціалізації особистості на етапі юнацтва.

6. Розроблено програму спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування раціонального ставлення до грошей та тих економічно-психологічних якостей старшокласників (раціональне, нестереотипне мислення, продуктивність діяльності в ситуаціях невизначеності, ощадливість, здатність до рефлексії), які відповідають економічно активному рівню соціалізації особистості.

Подальшу розробку представленої проблеми автор вбачає у дослідженні масштабів трансформації економічних цінностей українського суспільства і, відповідно, у прогнозуванні на цій основі тенденцій у економічній соціалізації підростаючих поколінь. Особливий інтерес становитимуть дослідження регіональних, гендерних та вікових особливостей ставлення юнацтва до грошей.

СПИСОК ОПУБЛИКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

а) розділ у колективній монографії:

1. Зубіашвілі І. К. Ставлення до грошей як чинник економічної соціалізації учнівської молоді / В. В. Москаленко, І. В. Білоконь, І. К. Зубіашвілі [та ін.] // Економічна соціалізація: соціально-психологічний аспект: монографія / заг. ред. В. В. Москаленко - К. : Український центр політичного менеджменту, 2008. - С.182 - 229 (Б-ка журн. «Соціальна психологія»).

б) статті в наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України:

2. Зубіашвілі І. К. Феномен економічних уявлень з точки зору концепції соціальних репрезентацій / І. К. Зубіашвілі // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : ГНОЗІС, 2006. - Вип. 2, т.VIII. - С.126-132.

3. Зубіашвілі І. К. Психологія грошей / І. К. Зубіашвілі // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2007. - Т. ІХ, ч.3. - С. 113-119.

4. Зубіашвілі І. К. Гроші як фактор економічної соціалізації / І. К. Зубіашвілі // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка - К. : ГНОЗІС, 2007. - Т. ІХ, ч.2. - С.110-119.

5. Зубіашвілі І. К. Проблема монетарних відносин особистісно зрілих людей у сучасній психології / І. К.Зубіашвілі // Наукові записки Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. - К., 2007. - Вип. 32. - С. 116-123.

6. Зубіашвілі І. К. Дослідження особливостей ставлення старшокласників до грошей / І. К. Зубіашвілі // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України /за ред. С. Д. Максименка. - К. : Міленіум, 2008. - Т.Х, ч.1. - С. 192-204.

7. Зубіашвілі І. К. Соціально-психологічна сутність грошей / І. К. Зубіашвілі // Соціальна психологія. - 2008. - №1 (27). - С. 128-141.

в) статті у збірниках наукових конференцій:

8. Зубиашвили И. К. Особенности экономических представлений старшекласcников / И. К. Зубиашвили // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: зб. наук. праць за матеріалами ІV міжнар. наук.-теор. конф. (Київ, 26-28 трав. 2005 р.). - К. : Фенікс, 2005. - С. 310-314.

9. Зубиашвили И. К. Социокультурные особенности денег в контексте экономической теории Муаммара Каддафи / И. К. Зубиашвили // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: зб. наук. праць за матеріалами V міжнар. наук.-теор. конф. (Київ, 26-27 трав. 2006 р.). - К. : Фенікс, 2006. - С. 72-76.

10. Зубиашвили И. К. Социально-психологические особенности денег / И.К. Зубиашвили // ХХІ століття: Альтернативні моделі розвитку суспільства. Третя світова теорія: зб. наук. праць за матеріалами VІ між нар. наук.-теор. конф. ( Київ, 8-9 черв. 2007 р.). - К. : Фенікс, 2007. - С. 232-237.

11. Зубіашвілі І. К. Гроші як соціокультурний феномен / І. К. Зубіашвілі // Культура в сучасному Українському суспільстві: стан та проблеми: зб. наук. праць за матеріалами Всеукр. наук.- практ. конф. - К. : Вид. центр КНУКІМ, 2008. - С.234 -300.

АНОТАЦІЇ

Зубіашвілі І.К. Ставлення до грошей як фактор економічної соціалізації старшокласників. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.05 - соціальна психологія; психологія соціальної роботи. - Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2009.

У дослідженні на засадах культурно-діяльнісного та структурно-функціонального підходів розкриваються психологічні особливості економічної соціалізації старшокласників у зв'язку зі специфікою їх ставлення до грошей.

Обґрунтовується структурно-функціональна модель детермінації економічної соціалізації особистості як інструмент пізнання психологічних особливостей ставлення старшокласників до грошей в якості чинника їх економічної соціалізації. Емпірично підтверджується положення про те, що зі зменшенням представленості афективних складових з негативною валентністю в структурі ставлення до грошей та збільшенням поінформованості про економічну реальність і зростанням значущості грошей в системі цінностей особистості, зі зростанням ролі раціональних монетарних установок в організації системи ставлення до грошей прямо пов'язане зростання рівня економічної соціалізації особистості на етапі юнацтва.

Обґрунтовуються заходи по цілеспрямованому формуванню раціонального ставлення особистості до грошей як засобу оптимізації процесу економічної соціалізації. Зокрема, розроблено програму спеціалізованого соціально-психологічного тренінгу, спрямованого на формування раціонального ставлення до грошей та тих економічно-психологічних якостей старшокласників (раціональне, нестереотипне мислення, продуктивність діяльності в ситуаціях невизначеності, ощадливість, здатність до рефлексії), які відповідають економічно активному рівню соціалізації особистості.

Ключові слова: економічна соціалізація особистості, ставлення особистості до грошей, економіко-психологічна адаптація, монетарні уявлення.

Зубиашвили И. К. Отношение к деньгам как фактор экономической социализации старшеклассников. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.05. - социальная психология; психология социальной работы. - Институт психологии им. Г. С. Костюка АПН Украины, Киев, 2009.

В исследовании на принципах культурно-деятельностного и структурно-функционального подходов раскрываются психологические особенности экономической социализации старшеклассников в связи со спецификой их отношения к деньгам.

Обосновывается структурно-функциональная модель детерминации экономической социализации личности как инструмент познания психологических особенностей отношения старшеклассников к деньгам в качестве фактора их экономической социализации. Эмпирически подтверждается положение о том, что с уменьшением представленности аффективных составляющих с негативной валентностью в структуре отношения к деньгам и увеличением осведомленности об экономической реальности и ростом значимости денег в системе ценностей личности, с ростом роли рациональных монетарных установок в организации системы отношения к деньгам прямо связан рост уровня экономической социализации личности на этапе юношества.

Эмпирически выделены уровни экономической социализации старшеклассников (экономически пассивный, экономически лабильный и экономически активный). На этой основе выявляется, что экономическая социализация у исследованных старшеклассников протекает на самом низком, экономически пассивном уровне и характеризуется высоким уровнем монетарной тревожности, отсутствием склонности к денежным рискам, пассивной адаптацией в противоречивых социально-экономических условиях.

Обосновывается программа специализированного социально-психологического тренинга, направленного на формирование рационального отношения личности к деньгам и тех экономико-психологических качеств старшеклассников (рациональное, нестереотипное мышление, продуктивность деятельности в ситуациях неопределенности, бережливость, способность к рефлексии), которые соответствуют экономически активному уровню социализации личности.

Ключевые слова: экономическая социализация личности, отношение личности к деньгам, экономико-психологическая адаптация, монетарные представления.

Zubiashvily I. K. Attitude to money as a factor of economic socialization of senior pupils. - Manuscript.

Dissertation to gain Candidate degree of psychological sciences by speciality 19.00.05 - social psychology; psychology of social work. - G. S. Kostiuk Institute of Psychology, Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

In research on principles of culturally-active and structurally-functional approaches the psychological peculiarities of economic socialization of senior pupils open up in connection with the specific of their attitude to money.

Structurally-functional model of determination of personality economic socialization as instrument of psychological peculiarities cognition of senior pupils' attitude to money as a factor of their economic socialization substantiate. Empiric position confirms that decrease of presentation of affective components with negative valency in the structure of attitude to money and increase of knowledge on economic reality and growth of significance of money in the system of values of personality, growth of the role of rational monetary options in organization of the system of attitude to money is straight connected with growth of level of economic socialization of personality on the stage of youth.

Training is substantiated as one of the leading remedies of the system of social-psychological influence on senior pupil personality for purpose of optimization of economic socialization process.

Key words: economic socialization of personality, attitude of personality to money, economic-psychological adaptation, monetary representations.

Размещено на Allbest.ru

...