Семантичні чинники суб’єктності майбутнього педагога

Размещено на http://allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Семантичні чинники суб'єктності майбутнього педагога

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Запропонована тема спрямована на дослідження семантичних властивостей соціального досвіду майбутнього педагога з метою визначення критеріїв та способу аналізу і оцінки феномена суб'єктності.

Актуальність проблеми розуміння соціальної дійсності у формуванні досвіду та мотиваційної спрямованості людини підкреслюється як у філософії, так і у психології (О.Ю.Артем'єва, Е.Кассірер, Дж.Келлі, О.М.Леонтьєв, Д.О.Леонтьєв, О.М.Лактіо-нов, В.Ф.Петренко, О.О.Потебня, П.Рікер, О.М.Славська, Н.В.Чепелєва, О.Г.Шме-льов та ін.). С.Д.Максименко визнає необхідність глибшої орієнтації наукових досліджень на аналіз внутрішнього суб'єктивного світу людини. Проте психологічний аспект смислової репрезентації дійсності суб'єктом залишається на сьогодні на периферії наукових пошуків. Одним із можливих аспектів дослідження цієї проблеми є вивчення впливу сформованої в індивіда в ході його соціального досвіду системи оцінок рольових стосунків на становлення його суб'єктності як професіонала.

Аналіз сучасної культурно-освітньої ситуації показує, що актуальним сьогодні стає вивчення вчителя не тільки як носія професійних якостей та здібностей, але і як суб'єкта, відповідального за їхнє формування і застосування (О.М.Волкова, О.К.Дусавицький, Є.А.Клімов, Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна, В.О.Якунін та ін.) У дослідженнях діяльності вчителя суб'єктність здобула статус методологічного принципу і одночасно є предметом вивчення. Але у відповідних працях майже не порушений такий важливий фактор суб'єктності педагога як його семантична сфера.

У методології науки інтерпретація, розуміння та смисли людини розглядаються як універсальні способи осягнення дійсності (О.С.Атманських, Ґ.- Ґ. Ґадамер, С.С.Гусєв, В.В.Знаков, С.Б.Кримський, Г.С.Тульчинський, В.С.Швирьов та ін.), що зумовлює можливість їх застосування у вивченні чинників суб'єктності педагога.

Семантична репрезентація у структурі суб'єктності людини пов'язана з її рольовою ідентифікацією у соціальному мікросередовищі та визначає інваріанти її основних ставлень. На рівні довільної поведінки вона є фактично тією структурою, яка мотивує активність особистості. На нашу думку вивчення семантичної сфери вчителя відкриває можливість формування, прогнозування та корегування його суб'єктності.

В якості адекватного метода вивчення семантичної сфери педагога у дисертації виступив метод моделювання семантичних структур. Зокрема, в ній зроблено спробу розробити психосемантичні моделі аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього педагога у контексті визначення чинників його самостійної активності у професійної діяльності.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації входить до комплексної програми наукових досліджень кафедри психології Слов'янського державного педагогічного університету: “Адаптація особистості до соціуму, навчання та діяльності”.

Тему затверджено на Вченій раді Слов'янського державного педагогічного університету (протокол № 12 від 01. 07. 2004 р.) та погоджено координаційною Радою Президії АПН України (протокол № 10 від 21. 12. 2004 р.).

Об'єкт дослідження: семантична сфера майбутнього педагога як суб'єкта діяльності.

Предмет дослідження: структурні властивості семантики соціального досвіду майбутнього педагога як засіб аналізу, оцінки та формування його суб'єктності.

Мета дослідження: на основі емпіричного дослідження з використанням методів моделювання і семантичного аналізу визначити структуру семантичної репрезентації соціального досвіду майбутнім вчителем у контексті формування суб'єктності.

Гіпотеза дослідження: структурні інваріанти смислової інтерпретації життя складають індивідуальний соціальний досвід майбутнього педагога та є мотиваторами і регуляторами його активності. Визначення властивостей семантичних універсалій досвіду майбутнього вчителя відкриває можливість для отримання критеріїв аналізу та оцінки типу і рівня його самостійної активності, а також вивчення та прогнозування особливостей прийняття ним професійних рішень.

Відповідно до мети поставлено такі завдання дослідження: 1) на базі сучасних наукових досліджень здійснити теоретичний аналіз проблеми становлення особистості майбутнього педагога як суб'єкта професійної діяльності; 2) визначити критерії та побудувати структурні моделі аналізу і оцінки чинників суб'єктності майбутнього педагога на основі дослідження семантичних конструктів його рольової ідентифікації та мотиваційно-ціннісних орієнтацій; 3) порівняти особливості семантики суб'єктності студентів-випускників педагогічних вузів та досвідчених педагогів.

Для рішення поставлених завдань використано комплекс теоретичних та експериментальних методів: аналіз та узагальнення наукової літератури за темою; моделювання психічних структур; семантичний аналіз (О.Г.Шмельов); стандартизовані методики: репертуарний тест рольових конструктів Дж.Келлі, адаптований до педагогічного середовища; оцінка суб'єктної поведінки педагога у змодельованих педагогічних ситуаціях - тест СФСП („Ситуації фрустрації у спілкуванні педагога”) В.М.Чернобровкіна; тест Є.Ф.Бажина „Рівень суб'єктивного контролю - РСК”; тести Г.Айзенка: „Темперамент” та „IQ”; соціометрія; контент-аналіз семантичних конструктів та смислових виборів. Також було модифіковано та самостійно розроблено такі методи: метод ранжирування членів групи за фактором „самостійний, активний (СА)”; метод закінчення речень для визначення рівня мотиваційно-ціннісних орієнтацій (МЦО) та самоактуалізації намірів; колірний тест М.Люшера, адаптований до виміру суб'єктності; оригінальна методика „Семантичний диференціал суб'єктності” (“СДС”), розроблена та перевірена у дослідженні. Застосовано інтерпретаційні та статистичні методи: факторний, кореляційний, кластерний аналіз, метод багатовимірного шкалювання.

Методологічною основою дослідження є загальнонаукові принципи діалектики і синергетики, а також психологічні принципи: зв'язку свідомості та діяльності; розвитку (генетичний) та детермінізму; системності; структурно-функціонального аналізу; суб'єктивності психічного відображення; суб'єктності.

Теоретичною основою дослідження є концептуальні роботи, присвячені:

1) ролі інтерпретації у смислотворчому розумінні дійсності та образу світу (О.Ю.Артем'єва, О.М.Лактіонов, Д.О.Леонтьєв, В.Ф.Петренко, Н.В.Чепелєва, О.Г.Шмельов); когнітивному стилю (Г.Клаус, М.Петролд, К.Ясперс); 2) моделюванню (О.Н.Аверкін, С.Д.Максименко, В.О.Богданов, Л.М.Фрідман); моделям репрезентації (Р.Бендлер, Дж.Гріндер, Х.Льойнер); моделям суб'єктивності життєвого світу та шляху особистості (К.О.Абульханова, В.А.Роменець, Т.М.Титаренко, К.Ясперс); 3) механізмам ідентифікації (Е.Еріксон, Ч.Х.Кулі, Дж.Г.Мід); саморегуляції (О.О.Конопкін); 4) теорії відносин (О.Ф.Лазурський, В.М.М'ясищев), мотивації (Г.Гакхаузен, Є.П.Ільїн), теорії диспозицій (Г.Айзенк, Р.Кеттелл, В.О.Ядов) та настанов (Д.Н.Узнадзе); 5) структурі особистості (С.Л.Рубінштейн, К.К.Платонов, О.К.Ковальов); структурі свідомості (О.М.Леонтьєв, В.Ф.Петренко, С.Л.Рубін-штейн) та самосвідомості (В.В.Столін); образу „Я” (Л.І.Божович, І.С.Кон); Я-концепції (Р.Бернс, І.С.Кон, К.Р.Роджерс); 6) теорії суб'єкта та індивідуальності (К.О.Абульханова, Б.Г.Ананьєв, А.В.Брушлинський, В.А.Петровський, С.Л.Рубін-штейн, В.О.Татенко); 8) професіоналізму педагога (О.М.Волкова, О.К.Дусавицький, Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна, В.О.Якунін); професійній акмеології (О.О.Бодальов, О.О.Деркач, В.Г.Зазикін, О.А.Реан).

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше визначено: 1) критерії аналізу і оцінки, а також типи та рівні семантики суб'єктності майбутнього вчителя; 2) семантичні властивості структурно-функціональної організації суб'єктності майбутнього педагога як чинника професійної діяльності; 3) роль та особливості впливу оточуючого соціального середовища і культури на семантичні характеристики суб'єктності майбутнього вчителя.

Теоретичне значення дослідження полягає: 1) у поглибленні психологічних знань про семантичні властивості суб'єктності майбутнього педагога як системостворюючий та регулюючий чинник; 2) в отриманні нових фактів та закономірних зв'язків, що розширюють знання про роль семантичних структур у детермінації суб'єктності та підтверджують перспективність запропонованих положень для подальших досліджень у віковій , педагогічній та герменевтичній психології, психосемантиці та акмеології.

Практичне значення дослідження. У науково-методичному ключі розроблено: 1) спосіб вивчення суб'єктності майбутнього вчителя на основі чинників семантичної репрезентації досвіду; 2) структурні моделі аналізу та оцінки семантики суб'єктності педагога, які можна використовувати з метою вивчення і побудови нових методик дослідження суб'єктності; 3) оригінальний психологічний тест „Семантичний диференціал суб'єктності” (“СДС”), а також пакет науково-практичних методик психодіагностики суб'єктності педагога для використання у профорієнтації, профвідборі та психокорекції. Отримані психосемантичні моделі та спосіб дослідження суб'єктності педагога може стати методичним підґрунтям для розробки освітніх проектів.

Впровадження результатів дослідження. Висновки дослідження та розроблені рекомендації впроваджено у навчально-методичних семінарах для студентів Слов'янського державного педагогічного університету (довідка № 66-02-13 від 12.02.04), педагогів ЗОШ та шкіл-інтернатів м. Краматорська (довідки: № 5 від 18.02.04; № 2 від 20.02.04; № 12 від 14.04.04; № 25 від 26.04.04; № 26 від 28.04.04). Крім того результати роботи відображено у наукових публікаціях автора та розглянуто на міжнародних конференціях та семінарах із студентами і вчителями шкіл.

Надійність та вірогідність результатів дослідження забезпечувались використанням стандартизованих і адаптованих діагностичних методик, адекватних меті та завданням дослідження, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю вибірки й застосуванням методів математичної статистики.

Організація дослідження. Теоретична та емпірична частини дослідження розроблялися протягом 2000 - 2005 років. Загальна вибірка склала 898 респондентів: студенти-випускники фізико-математичного і технологічного факультетів Слов'янського державного педагогічного університету (СДПУ) - 196 осіб та економічного і технічного факультетів Донбаської державної машинобудівної академії (ДДМА) - 562 особи (на етапі пілотажу); вчителі загальноосвітніх шкіл м. Краматорська (більшість з яких має понад 10 років педстажу, а також першу та вищу атестаційні категорії) - 140 осіб.

Апробація матеріалу була здійснена на щорічних наукових конференціях Слов'янського державного педагогічного університету і Донбаської державної машинобудівної академії, а також на міжнародних наукових. конференціях: 1) Краматорський економіко-гуманітарний інститут: “Актуальні проблеми реформування економіки і трансформації суспільства України”(2002); 2) Донецький державний університет: “Управление развитием сложных систем”(2003); 3) ДДМА: “Корпоративна культура організацій ХХІ століття”(2003, 2004); 4) Національна академія ДПС України: „Другі Ірпіньські науково-педагогічні читання”(2004); 4) „Треті Ірпіньські науково-педагогічні читання”(2005); 5) Одеська державна академія холоду: „Сучасні технології вищої освіти”(2004); 6) Вінницька філія Відкритого міжнародного університету розвитку людини „Україна” : „Формування духовних цінностей у дітей та молоді”(2004).

Результати дослідження відображено у 10 публікаціях автора, з них: 7 у наукових фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація обсягом 175 сторінок основного тексту складається зі вступу, трьох розділів, коротких висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних літературних джерел (311 найменувань, з них 5 іноземними мовами). Робота містить 34 таблиці, 7 рисунків і додатки (11 стор.).

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання та гіпотезу дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, подано структуру організації дослідження та дані про апробацію матеріалу дослідження.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні передумови вивчення семантичного поля свідомості вчителя як суб'єкта педагогічної діяльності” - системно розглянуто основні концептуальні психологічні підходи до розуміння проблеми семантики суб'єкта.

Розробка філософської ідеї розуміння як функціонування свідомості спрямованої на смисл детермінує спрямованість сучасних психологічних досліджень цієї проблеми на вивчення смислової реальності індивідуального буття. Науковці підкреслюють принципове значення інваріантів ставлень, особистісних значень і смислів, що складають власний досвід суб'єкта, та їх засадничий вплив на стратегію і тактику життєдіяльності та професійної самореалізації суб'єкта (О.Ю.Артем'єва, О.М.Лактіонов, Д.О.Леонтьєв, В.Ф.Петренко, Н.В.Чепелєва, О.Г.Шмельов, ін.). Незважаючи на розходження трактувань особистості, її системоутворюючою характеристикою визнається спрямованість (Б.Ф.Ломов). Виходячи з цього, логіку поведінки людини можна зрозуміти, якщо ми знаємо її особистісні смисли, що є мотивами. Цієї точки зору дотримується цілий шерег вітчизняних та закордонних науковців. Відтак, орієнтація на дослідження семантичної, ціннісно-смислової сфери свідомості особистості дає можливість вивчити сутнісні суб'єктні характеристики людини.

Наука завжди шукала теоретико-методологічних шляхів для такого комплексного вивчення людини, в якому значну роль грали б широкі світоглядні підстави філософського смислотворчого характеру. Суб'єкт у сучасній психології та філософії - іманентна сутність, “Я” людини, субстанційна інтенція спонтанійної психічної активності (В.А.Роменець, В.О.Татенко). Це положення стверджується у вітчизняній психології навіть як предмет (В.О.Татенко). У світовій науці зазначені трансцендентні аспекти психіки відносяться до предмету філософії (як у трансцендентній психології М.Гайдеггера). У даній роботі увагу зосереджено на тій проробленій частині суб'єкта, яка піддається верифікації - на “емпіричному суб'єкті” (за М.Гайдеггером), що має прикладний сенс, не торкаючись “трансцендентного”.

Здійснений нами аналіз підходів до розробки концепцій суб'єктності майбутнього педагога і професіонала показує наступне: 1) найбільш актуальним сьогодні є вивчення вчителя не стільки як носія професійних вмінь, скільки як суб'єкта, відповідального за їхнє формування і застосування; 2) разом зі спеціальними учительськими властивостями є важливими також його особистісні якості, зокрема - морально-вольові, що становлять ядро суб'єктності; 3) проблема суб'єктних властивостей педагога стала предметом спеціального вивчення, а це визначає необхідність моделювання структури суб'єктності педагога для аналізу, оцінки та системного вивчення; 4) основна роль вчителя - роль організатора дитячого колективу - передбачає необхідність формування вмінь керування, що відкриває можливість використання теоретичних досягнень, широко розкритих у менеджменті; 5) у визначенні суб'єкта автори подають лише окремі структури компонентів, виокремлених у системі особистості педагога; 6) більшість моделей не відзначає змін, що відбуваються в сучасному суспільстві; 7) подані моделі та концепції недостатньо відповідають діалектичним принципам структурно-функціонального аналізу систем; 8) істотний вплив на методологію розробки структури особистості та суб'єктності вчителя справили класичні моделі особистості: С.Л.Рубінштейна, К.К.Платонова, О.К.Ковальова та ін.; 9) сучасний етап вивчення особистості педагога-професіонала характеризується переходом від описових моделей до інтегральних структур (Є.А.Клімов, Н.В.Кузьміна та ін.); 10) у вивчені особистості професіонала намітилася тенденція до пошуку ядра його структури - суб'єктності (Є.А.Клімов, Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна, В.А.Петровський); 11) в осмисленні особистості професіонала недостатній розвиток одержали психосемантичний, генетичний, автобіографічний, клініко-психологічний і віковий підходи.

У другому розділі - “Структурно-функціональна характеристика семантичної репрезентації у вивченні суб'єктності майбутнього вчителя. Постановка проблеми та засоби вирішення” - розглянуто критерії та принципи системогенезу в моделюванні суб'єктності майбутнього педагога та особливості розробки гіпотетичних структурних моделей аналізу суб'єктності у семантичному вимірі, а також розроблено засоби системного аналізу суб'єктності педагога.

Впровадження теоретичних методів моделювання є актуальним, оскільки „у психології до сьогодні відбувається нагромадження емпіричних знань”, - відзначає С.Д.Максименко. На основі методологічних принципів та концептуальних робіт, розглянутих вище, визначено основні компоненти суб'єктності та виділено критерії виміру у моделюванні суб'єктності майбутнього педагога. Розроблено гіпотетичну модель суб'єктності педагога (табл. 1).

Таблиця 1. Модель суб'єктності педагога

У психології та філософії вже склалася певна система структурування суб'єкта (А.В.Брушлінський, В.А.Петровський, С.Л.Рубінштейн, В.О.Татенко, ін.). Вона не має завершеності. Звідси випливають наступні завдання: уточнення структури і механізму суб'єктності та визначення методів і методик аналізу та оцінки суб'єктності педагога.

Я-концепція і модель світу особистості, репрезентовані у її свідомості, визначають своєрідність життєвого шляху. Свідомість займає центральне положення у системі психічного відображення між зовнішньою реальністю речей і явищ та сферою несвідомого самої людини. При моделюванні структурних особливостей семантики суб'єктності педагога було визначено функціональні зв'язки, що характеризують концептуальну систему його свідомості (табл. 1).

Подані у літературі моделі особистості (Г.Олпорт, Р.Кеттелл, Мак-Крей та ін.) не стосуються семантики суб'єкта. Вони не ґрунтуються на індивідуальній природі смислових ставлень людини, побудовані описово, шляхом теоретичного структурування понять словника (лексики мови). Це таксономічний спосіб вивчення особистості, як відзначає О.Г.Шмельов. Відзначений спосіб відповідає також моделям узагальненого опису та конструювання типологій (М.Т.Дригус, О.В.Лібін, А.Є.Лічко та ін.). Також у вивченні особистості акцент у дослідженнях зміщується з психометричної сторони у бік соціально-психологічних властивостей (В.О.Богданов та ін.). Суб'єктну сторону особистості, її ядерну компоненту розкривають моделі багатовимірного шкалювання суб'єктивних семантик індивідуального досвіду (О.Ю.Артем'євої, В.Ф.Петренка, О.Г.Шмельова). Але подані моделі не спрямовані на аналіз суб'єктності особистості у професійній діяльності (педагогічній зокрема) як головній формі реалізації людини.

Моделі аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього вчителя (табл. 1; 3; 6) були побудовані на основі розроблених науковцями структур, в яких розкриваються: феномен суб'єктності (В.А.Петровский); компоненти суб'єктного досвіду (О.Ю.Артем'єва, О.К.Осницький); механізм суб'єктності (В.О.Татенко); внутрішні передумови і зовнішні прояви суб'єктності (О.М.Волкова); здібності суб'єкта (Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна); закономірності розвитку суб'єктності в онтогенезі (С.Д.Максименко, Д.І.Фельдштейн); принципи організації освітніх систем щодо розвитку суб'єктності (В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, С.Д.Максименко, О.А.Реан).

Семантичні моделі суб'єктності майбутнього вчителя будувалися відповідно до принципів діалектики і синергетики. Як пише В.А.Роменець: „Без діалектики психологічної форми та ідеологічного змісту вчинку дійсну природу його збагнути неможливо” (В.А.Роменець, 2003, с. 867). Виходячи з синергетичних принципів саморозвитку відкритих систем, семантику суб'єктності педагога треба розглядати у її структурно-функціональних характеристиках: структура суб'єкта - це організація досвіду, який визначається у свідомій і несвідомій репрезентації смислових інваріантів; функціональна характеристика суб'єктності виявляється в активності самореалізації.

Відповідно до зазначених позицій було складено структурну характеристику активності та побудовано гіпотетичну модель аналізу суб'єктності вчителя, де інтегральним показником є самостійна активність (табл. 1). Це дало змогу зорієнтуватися у просторі розгляду психологічних особливостей суб'єктності педагога та намітити кроки у визначенні критеріїв вивчення об'єкта дослідження - семантики суб'єкта. У розробленій структурі (табл. 1) відзначено головні, на нашу думку, властивості педагога відповідно до чинників суб'єктності. У поданій моделі представлено систему семантичної регуляції активності: на “Структурно-організаційному рівні” суб'єкта - свідомість і самосвідомість та МЦО ; на “Функціонально-дійовому рівні” суб'єкта - когнітивно-інтерпретаційна та емоційно-вольова сфера. Вказані властивості семантики суб'єкта мають системний зв'язок. Ця гіпотетична модель є орієнтиром для виявлення семантичних компонентів суб'єктності.

Самостійна активність (СА) є інтегральним фактором свідомості й самосвідомості особистості, який визначає динаміку та інтенсивність її мотивації і виступає як загальна характеристика суб'єктності. Узявши за критерій аналізу та оцінки суб'єктності свідомі інтерпретації, які є психічними інваріантами відображення і регуляції внутрішньої психічної та зовнішньої фізичної дійсності, ми можемо визначити мотиваційно-спрямовуючі чинники активності людини. Ці фактори визначаються компонентами свідомості та властивостями діяльності, які взаємозумовлені.

У вирішенні проблеми структурно-функціональної характеристики семантичної репрезентації як фактора суб'єктності у дослідженні майбутнього вчителя підґрунтям є наступні узагальнення: 1) суб'єктність - це структурна організація свідомості та самосвідомості, що визначає властивості особистості в її життєдіяльності (структурна характеристика); 2) це функція проявлення активності особистості у розкритті власної сутності, саморегуляції та самореалізації (функціональна характеристика); 3) це відмінність між “Я” та іншими суб'єктами, як автономність прояву індивідуальної волі (інтерактивна характеристика). Подані характеристики поєднані у єдину структуру функціональної системи психіки, де суб'єктність становить центр і має певні рівні усвідомлення. Відповідно до цього суб'єкт - соціально-психологічний агент саморозвитку, що концептуалізує себе як “Я” у процесі самоусвідомлення.

З метою виходу на системний аналіз у дослідженні чинників суб'єктності майбутнього вчителя відносно до проблеми професійної підготовки майбутніх фахівців, нами вивчений матеріал, який стосується структурних класифікацій педагогічних здібностей та принципів моделювання. На основі існуючих структур (Н.В.Кузьміна, Г.К.Маркова, Л.М.Мітіна та ін.) побудовано гіпотетичну модель аналізу професійно значущих якостей вчителя як суб'єкта педагогічної діяльності (табл. 2).

Таблиця 2 Сфери аналізу професійно значущих якостей педагога

Подана модель відображає системний зв'язок властивостей суб'єктності педагога у професійній самореалізації.

У третьому розділі - “Методика та результати емпіричного дослідження семантики суб'єктності майбутнього педагога” - розглядаються: 1) засоби семантичного аналізу та оцінки суб'єктності педагога; 2) методи емпіричного дослідження семантики суб'єктності педагога; 3) організація дослідження та етапи роботи; 4) первинні показники емпіричного аналізу семантичних універсалій суб'єктності особистості; 5) структура суб'єктності майбутнього педагога за факторами семантичної репрезентації його рольової ідентифікації; 6) результати статистичного аналізу семантичних параметрів; 7) структура смислових інваріантів мотиваційно-ціннісної сфери педагога як суб'єкта; 8) стандартизація семантичних моделей суб'єктності педагога у досліджені на розширених вибірках; 9) аналіз та валідизація оригінальної методики „Семантичний диференціал суб'єктності” (“СДС”); 10) засоби формування оптимальних характеристик семантично-інтерпретаційної сфери майбутнього педагога у системі освіти.

Проведено системне дослідження і побудовано структурні моделі семантичного аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього вчителя (табл. 3; 6).

Для визначення семантичних репрезентацій досвіду ставлень майбутнього педагога у мікросередовищі конструкти “реп-тесту” Дж.Келлі (адаптовані до педагогічного середовища) розподілені на види залежно від аспекту суб'єктності (свідомої активності). Дані види згруповано за рівнями і сферами аналізу та оцінки (табл. 3). В основу семантичного структурування конструктів покладено стандартизовані класифікації В.О.Богданова, Е.П.Ільїна, К.К.Платонова, О.Г.Шмельова та ін. Контент-аналіз показав статистично значущі наповнення факторів та рівнів за семантичними критеріями.

Модель аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього вчителя у семантичному вимірі конструктів рольової ідентифікації (табл. 3) була побудована на основі гіпотетичної структури суб'єктності педагога (табл. 1) та емпіричних даних дослідження.

Таблиця 3. Структурна модель семантичного аналізу та оцінки суб'єктності педагога

Семантична структура суб'єкта (табл. 3) містить в собі: 1) шістнадцять загальних факторів, які визначають сферу розуміння та ставлення індивіда; 2) інтегральний фактор суб'єктності (Суб'єктна сфера (СС)), який репрезентує особистісні значення і смисли, що проявляються у самостійній активності. Цей фактор об'єднує в собі окремі суб'єктні властивості індивідуально-психологічної (ІПС) та індивідуально-дійової (ІДС) сфери особистості.

У визначенні суб'єктності (шляхом семантичного аналізу смислових характеристик) виокремлено вольові якості особистості, що визначають власний вибір, особисте зусилля в досягненні мети та цілеспрямованість діяльності, відносно до емоційної, інтелектуальної та зовнішнє-об'єктивної сторін особистості. Вольові якості мають складну структуру, в якої можна виділити індивідуально-вольові та морально-вольові властивості. Відповідно до цього суб'єктну сферу (СС) педагога складають окремі якості, такі як вольові, інтелектуальні (функціонального та мотиваційного рівню), моральні та естетичні властивості ІПС особистості, а також ділові та творчі характеристики ІДС.

Порівняння репрезентативних вибірок студентів (118 осіб) та досвідчених вчителів (55 осіб) виявило такі показники семантичної оцінки власного досвіду рольових відносин (табл. 4).

Таблиця 4. Середньоарифметичні показники вибору семантичних конструктів студентами та вчителями

Таблиця 6. Структурна модель аналізу та оцінки суб'єктності педагога за мотиваційно-ціннісними орієнтаціями (МЦО) та особливостями актуалізації намірів

На базі гіпотетичної моделі суб'єктності та аналізу теоретичних джерел побудовано структурну модель ціннісних (смислових) виборів (цілей та засобів) майбутнього вчителя як суб'єкта самореалізації (табл. 6).

Наведена структура була розроблена для аналізу та оцінки смислового аспекту семантичної сфери педагога. Результати дослідження мотиваційно-ціннісних орієнтацій (МЦО) студентів випускників СДПУ та вчителів шкіл наведено у табл. 7.

Як бачимо з табл. 4, моральні фактори у виборі семантичних конструктів займають домінуюче місце в обох вибірках. Наші підрахунки показують, що вони переважають над іншими властивостями у 97 % респондентів.

На базі характеристик семантичних виборів досліджуваних визначено (за виваженістю факторів) суб'єктний та асуб'єктний типи особистості (подано за вибірками студентів та діючих вчителів).Суб'єктний включає: 1) вольовий тип (20 % і 0 %); 2) моральний (37 % і 51 %); 3) раціональний (об'єднує шкали “3” і “5” - 3 % і 2 %); 4) діловий (9 % і 0 %). Асуб'єктний тип названо емоційним (емоційні та моральні конструкти, які означають аспект пристосування та захищеності - 28 % і 42 %). Домінування за іншими шкалами (естетичні властивості; прояви поведінки; творчі, професійні та комунікативні здібності; фізичні та зовнішні якості) не виявлене. Рівень суб'єктності визначається загальним показником суб'єктної сфери (СС). Інтросуб'єктні властивості тут завжди переважають над екстрасуб'єктними, що вказує на потенційність фактора суб'єктності. Респонденти, у яких домінують семантики суб'єктної сфери, мають вищий рівень самостійної активності (за оцінкою членів групи та за ставленням у змодельованих педагогічних ситуаціях). Виділені суб'єктні типи можна вважати професійно-бажаними у педагогічній діяльності.

Семантичний аналіз характеристик рольового ставлення вказаних вибірок респондентів за побудованою структурною моделлю (табл. 3) дозволив розподілити респондентів за рівнями СА (табл. 5). Характеристики рівневого розподілу доводять, що у студентів-педагогів спостерігається більша розбіжність показників суб'єктності, тоді як у досвідчених вчителів вона є середньою. На наш погляд, це пов'язане з соціально-професійною неадаптованістю студентів.

Таблиця 5. Розподіл респондентів за рівнями СА (загальний показник СА)

Таблиця 7. Вибір студентами і вчителями смислотворчих цілей та особливості їх актуалізації

Як показують наведені дані, індивідуально-прагматичний рівень домінує у мотиваційній сфері студентів та досвідчених педагогів, що не визначає різниці в їх ціннісних орієнтаціях. Останнє вказує на вплив соціально-культурного середовища. За творчим рівнем МЦО показник у студентів вищий, ніж у вчителів (25 % і 12 % відповідно). Це свідчить про те, що студенти мають більші перспективні плани самореалізації, ніж педагоги, вони оптимістичні щодо реалізації намірів та інтернальні стосовно способів досягнення цілей. Соціальні аспекти орієнтацій у студентів практично не виявлені (0,4 %), а духовні взагалі мають нульовий показник. У шкільних учителів також мало виявлена спрямованість на вищі рівні МЦО. Ці показники вказують на обмеженість ціннісно-мотиваційної сфери вчителів як представників інтелігенції, що покликана формувати особистісні якості нового покоління. Результати кореляції показників розширених вибірок (майбутні педагоги - 196 осіб і вчителі шкіл - 140 осіб) з показниками стандартизованих методик підтверджують вірогідність розробленої семантичної структури чинників суб'єктності.

Виявлені особливості семантичної сфери педагога, які впливають на мотивацію його професійної діяльності, визначають актуальність вивчення засад формування свідомості майбутніх вчителів. Одним з результатів дослідження стала валідізація методики „Семантичний диференціал суб'єктності” (“СДС”).

Авторська методика “СДС” побудована на основі результатів дослідження за аналогією із методикою семантичного диференціалу Ч.Осгуда та технікою самооцінки К.Роджерса та ін. Вона містить семантичні конструкти суб'єктності, виділені в емпіричному дослідженні відповідно до отриманих моделей (табл. 3; 6). Методика “СДС” орієнтована на визначення та оцінку вольових (довільність керування поведінкою та діяльністю у здійснені намірів), емоційних (психічна врівноваженість та саморегуляція емоційних станів) та інтелектуальних (відкритість розуму, творчий пошук) факторів суб'єктності, а також типу і рівня самооцінки педагога. Результати, отримані за методикою “СДС”, показали достатню валідність. Остання була встановлена на основі статистично значущих кореляцій з показниками стандартизованих методик: інтернальності, групової оцінки СА суб'єкта, ставлення суб'єкта у змодельованих педагогічних ситуаціях, а також актуалізації мотиваційно-ціннісних орієнтацій педагога.

Підібраний пакет методик дав змогу визначити важливі психологічні складові семантичної структури суб'єктності педагога, які становлять мотиваційно-ціннісне ядро розуміння, ставлення та актуалізації ідей та намірів у його самостійній діяльності.

Статистично значущі кореляції виділених семантичних структур видового та рівневого розподілу (на рівні вірогідності r < 0,05 і 0,01 за коефіцієнтом Пірсона) з показниками стандартизованих методик (тест СФСП В.М.Чернобровкіна; тест Є.Ф.Бажина „Рівень суб'єктивного контролю”; соціометрія; ранжирування членів групи; метод закінчення речень) підтвердили валідність та надійність поданих моделей (табл. 3, 6). Цим також підтверджено ефективність засобів проектування та моделювання систем за структурно-функціональним принципом.

За результатами емпіричного дослідження встановлено наступне:

1. Особливості семантики, які визначають вольову сторону свідомого керування та саморегуляції поведінки педагога, становлять ядерний фактор суб'єктності - „самостійну активність” (СА), яка є чинником актуалізації особистості як соціально-психологічної системи. Побудована структурна модель суб'єктності (табл. 3) дає змогу зробити видовий та рівневий розподіл вольових якостей у семантичному вимірі, де крім власне вольових, широко задіяні моральні якості, які визначають соціально регулюючий аспект прийнятий волею суб'єкта відносно волі інших людей. Індивідуальний суб'єкт виступає агентом соціального суб'єкта. У зв'язку з цим він керується у своїх діях та поведінці моральними постулатами суспільства. За нашими даними, показник моральності вищий у досвідчених вчителів ніж у студентів (середньоарифметичний показник = 0,55 проти 0,38), що вказує на розвиток цих властивостей. Рівень загальної суб'єктності (за семантичними критеріями) вищий у вчителів, що пов'язане із домінуванням морального фактору активності.

2. Вольова семантика суб'єкта на мотиваційному рівні широко пов'язана з моральною стороною почуттів, а також з інтелектуальними та естетичними властивостями, тобто почуттєвою сферою оцінки та усвідомленого ставленням, що становить МЦО суб'єкта. У зовнішніх поведінково-діяльнісних характеристиках педагога відносно суб'єктних властивостей зазначаються ділові та творчі якості.

3. Аналіз семантичних настанов студентів показав відсутню або негативну кореляцію “інтернальності” з вольовими, діловими і творчими якостями, що визначають СА. Як свідчать результати ранжирування респондентами кожного члена групи за фактором СА, показник інтернальності не має тут значущої кореляції. Проте інтернальність має значущі зв'язки з семантичними факторами, які визначають інтелектуальні якості, та з інтроверсією. Кореляція інтернальності з інтелектуальними факторами виявляє психологічний аспект розуміння, а не волевиявлення (намір), та вказує на прихований потенціал суб'єктності. До того ж, коефіцієнт загального інтелекту (IQ) не впливає на вибір дійової активності. Інтернальність не пов'язана з власне вольовими і дійовими сторонами активності у семантиці суб'єкта. Це свідчить про те, що інтернальність не є головним показником суб'єктності, як про це твердять Дж.Роттер, В.О.Татенко. Не розкриває інтернальність і мотиваційно-ціннісної сторони діяльності особистості.

4. На підставі отриманих результатів виокремлено такі рівні когнітивно-інтерпретаційної сфери педагога-суб'єкта: 1) пізнавально-адаптаційний; 2) ціннісно-мотиваційний. Визначається важлива роль мотиваційно-смислових орієнтацій майбутнього вчителя, які зумовлюють його спрямованість та роблять можливим прогнозування його поведінки і діяльності в різних ситуаціях соціальної взаємодії.

5. За результатами роботи підтверджується правильність використаних способів і моделей для аналізу та оцінки суб'єктності педагога, що дає підстави вважати валідними запропоновані моделі суб'єктності педагога.

Висновки

Результати проведеного дослідження дають змогу зробити наступні висновки:

1. Властивості суб'єктності виявляються у широкому спектрі психологічних характеристик. Структурні моделі подані та обґрунтовані у даній роботі, дають можливість на основі семантичних критеріїв підійти до системного аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього вчителя.

2. Дисертаційне дослідження підтвердило важливість впливу когнітивно-інтерпретаційної сфери особистості на прояви суб'єктності, особливо інваріантів семантичної репрезентації індивідуального досвіду відносин педагога у мікросередовищі, де він набуває рольової ідентифікації. Це дає можливість визначити засоби прогнозування і корекції поведінки майбутнього вчителя на основі моделей семантичного аналізу. Семантичний підхід є ефективним засобом вивчення суб'єкта щодо розгляду впливу на активність педагога таких чинників, як вольові, раціональні, моральні та смислові функції свідомості.

3. Адаптація “репертуарного тесту рольових конструктів” Дж.Келлі до педагогічного середовища дала змогу застосувати його як досить надійний і ефективний інструмент дослідження суб'єктності майбутнього вчителя. У результаті відповідної процедури застосування “реп-тесту” та методу семантичного аналізу і моделювання було отримано структуру факторів, за допомогою яких майбутній вчитель оцінює соціальну дійсність, і які дозволяють розкрити ті глибинні властивості суб'єктності, що істотно впливають на його власну активність у професійній діяльності.

4. Шляхом теоретичного моделювання структури суб'єктності, професійних якостей педагога, семантичної репрезентації його відносин з людьми та мотиваційно-ціннісних орієнтацій (МЦО), а також емпіричного обґрунтування даних дослідження було доведено, що головним чинником зниженої самостійної активності у майбутнього і діючого вчителя є підвищений рівень соціально-культурної залежності. “Залежність” - фактор вищого рівня у таких відомих моделях особистості, як Big Five (Мак-Крей, Коста) та 16F (Р.Кеттелл). Даний фактор пов'язаний з орієнтацією поведінки педагога на морально-етичні вимоги суспільства, що передбачає можливість його оптимальної адаптації у соціумі. Існує природне протиріччя між волею суб'єкта і “волею” соціально-культурної спільноти, яке визначається моральністю особистості (фактор “совісність” у Big Five та “кортикальний контроль” у 16F), оскільки правила і норми моралі є обмежуючими факторами власної активності індивіда. У дослідженні встановлено, що семантичні характеристики суб'єктності студентів-педагогів ідентичні відповідним характеристикам студентів економіко-технічного профілю, що свідчить про універсальність семантики у структурі суб'єктності та підтверджує наявність фактора соціально-культурного впливу на розвиток особистості та її суб'єктні властивості.

5. Згідно з отриманими результатами проблема суб'єктності педагога постає в акцентуванні вибору моральних якостей рольової поведінки. Лексика різних мов містить більше слів на позначення моральних особливостей стосунків особистості, ніж на позначення вольових понять. Це підтверджує імперативність морального фактору у регулюванні людських відносин, що і відображене у семантиці соціальної свідомості. За нашими даними, вольові якості у семантичному полі педагогів виділяються рідко. Респонденти, у яких рівень вольових семантик високий, мають також високі показники суб'єктності за оцінкою їх активності групою та за показниками самостійної активності у змодельованих педагогічних ситуаціях. Отже можна твердити, що збільшення рівня орієнтації педагога на вольові семантики веде до підвищення самостійності його діяльності та рівня суб'єктності. Проте відкритим залишається питання ціннісної мотивації намірів. Домінування в оцінці персонажів власного досвіду педагога семантичних конструктів, які позначають моральні властивості, спричиняється його соціально-культурною ідентифікацією. З одного боку, моральні семантики визначають залежність індивіда від настанов суспільства, з іншого - вони характеризують активність людини, яка керується соціально, та визначають морально-вольові властивості особистості (відповідальність, чесність, порядність та ін.). За нашими даними, таких понять серед зазначених респондентами 50 %. Семантичний конструкт свідомості: “моральність - власна воля” виявляє міру й норму суб'єктності педагога.

6. Побудовано семантичні моделі: 1) аналізу та оцінки суб'єктності майбутнього вчителя у семантичному просторі власного досвіду рольової ідентифікації (табл. 3); 2) модель смислових виборів (МЦО) майбутнього педагога - характеристики цілей і засобів їх актуалізації в аспекті мотиваційної сфери вчителя як суб'єкта самореалізації (табл. 6). Дані, отримані із застосуванням цих моделей, демонструють статистично значущу кореляцію з показниками стандартизованих методик (r < 0,05; 0,01) і можуть бути використані в якості інструмента для дослідження педагога як суб'єкта професійної діяльності.

7. Оригінальна методика „ Семантичний диференціал суб'єктності” (“СДС”) є результатом практичного впровадження розробленої семантичної структури суб'єкт-ності педагога. “СДС” дає достатню валідність результатів, що встановлено на основі статистично значущих кореляцій з показниками стандартизованих методик.

Отриманні емпіричні та теоретичні результати відображають можливості для розроблення адекватних діагностичних, формуючих, розвиваючих та корекційних процедур профконсультаційного та освітнього напряму.

У перспективі дослідження проблеми семантики вчителя як суб'єкта важливим є: 1) розгляд впливу глибинної репрезентативної системи досвіду на зовнішню семантику свідомої інтерпретації дійсності суб'єктом та відношення цих систем, на що звертають увагу Р.Бендлер, Х.Льойнер, О.Г.Шмельов, Т.С.Яценко та ін.; 2) вивчення семантичної репрезентації та системного моделювання суб'єктності в інших сферах життєдіяльності людини, вікових і статевих групах; 3) дослідження інших властивостей та засобів формування і розвитку суб'єктності педагога на базі запропонованої структури; 4) вивчення морально-ціннісної сторони активності педагога в разі, коли суб'єкт постає центром соціальної взаємодії; 5) застосування діалектико-синергетичних принципів структурно-функціонального аналізу і системності щодо визначення семантики суб'єктності педагога; 6) впровадження методу моделювання психічних систем як засобу вивчення, структурування, програмування і прогнозування психічних явищ, які мають приховану природу.

ЛІТЕРАТУРА

семантичний педагог суб'єктність

За темою дисертації надруковані у фахових наукових збірниках статті:

1 Дьяков С.І. До проблеми експериментального дослідження особистості як суб'єкта соціальної взаємодії // Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: 2002. -Т. 4. - Ч. 4. - С. 98- 106.

2 Дьяков С.І. Проблема експериментального дослідження особливостей шкільного вчителя як суб'єкта соціальної взаємодії // Актуальні проблеми психології. - К.: Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України, 2002.- Т.1.- Ч. 5. - С. 22-29.

3 Дьяков С.І. Психологічна культура як чинник зростання самостійної активності особистості студента // Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: 2003.- Т.5. -Ч. 7- С. 81-85.

4 Дьяков С.І. Суб'єктні прояви особистості студента в аспекті корпоративної культури вузу // Збірник наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д.Максименка. - К.: 2004.- Т.6.- Ч. 1.- С. 148-152.

5 Дьяков С.І. Мотиваційна сфера сучасного педагога в аспекті духовно-морального виховання молоді. Проблеми освіти. - К.: Науково-методичний центр вищої освіти, 2004. - С. 193-198.

6 Дьяков С.І. Ціннісні орієнтації сучасного педагога як семантичні інваріанти спрямованості у контексті суб'єктної активності / Вісник Харківського університету. Серія “Психологія”. - Харків. 2004. № 617. - С.31-35.

7 Дьяков С.І. Показники активності студентів як чинника суб'єктності // Теоретичні і прикладні проблеми психології / Збірник наук. праць СНУ ім. В.Даля. Луганськ, 2005. № 2 (10). - С. 33-41.

Також надруковані статті в загальних наукових збірниках

1 Дьяков С.І. Психологические аспекты формирования корпоративной культуры студента вуза // Корпоративна культура організацій 21 ст.: Збірник наук. праць. - Краматорськ: Донбаська державна машинобудівна академія, 2003. - С. 165-169.

2 Дьяков С.І. Роль суб'єктних проявів студента в аспекті проблеми гуманізації вищої школи. Матеріали 2-х Ірпінських міжнарод. науково-педагог. читань: Проблеми гуманізації навчання у вищому закладі освіти. - Ірпінь: Національна академія державної податкової служби України, 2004.- С. 107-113.

3 Дьяков С.І. Семантика суб'єктності особистості. Матеріали 3-х Ірпінських міжнарод. науково-педагогічних читань: Проблеми гуманізації навчання у вищому закладі освіти. - Ірпінь: Національна академія ДПС України, 2005. - С. 312-316.

Размещено на Allbest.ru