Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка

Спеціальність - 6.040203 Фізика*

Кафедра психології

ОСОБИСТІСТЬ СТАРШОГО ПІДЛІТКА (14-16 РОКІВ), ЯК РЕЗУЛЬТАТ СОЦІАЛІЗАЦІЇ

Головащенко Антоніна Вікторівна

Науковий керівник:

старший викладач кафедри психології

АНОХІН ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ

Суми-2010



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ТА ЇХ ЗВ`ЯЗОК З ЯКОСТЯМИ ОСОБИСТОСТІ

1.1 Соціальна шкала цінностей та мислення особистості

1.2 Навчально-виховний процес та якості спілкування

1.3 Інформаційний простір суспільства та гуманістичні цінності особистості

РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Форми мислення та професійна орієнтація

2.2 Спілкування у процесі навчання

2.3 Рівень сформованості духовних цінностей у старшокласників

ВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ



ВСТУП

Дружина читає свіжі газети і говорить чоловіку:

– Все ж які недотепи ці журналісти!

– У чому справа?

– Роблять одну і ту саму помилку. Про смерть видатних людей сповіщають регулярно, а про їх народження - ніколи.

(Журнал «Сатирикон» №3 1997 р.)

Взявши епіграфом цей анекдот, я перш за все хотіла підкреслити, що насправді видатними, та й просто звичайними людьми не народжуються, а стають завдяки довгому і доволі складному процесу соціалізації.

Ця проблема давно хвилювала людство і не лише науковців, а й письменників і поетів. Так феномен перевтілення з майже чисто біологічного створіння, котрим є кожен з нас в дитинстві, у високоорганізовану соціобіологічну систему, не зважаючи на його, здавалося б очевидність, викликає багато суперечок і у наш час.

Перш, ніж розпочати розгляд цієї теми, я вважаю, що необхідно розібратися у поняттях, що розглядаються.

Особистість - це насамперед абстрактне поняття, що поєднує собою багато аспектів, що характеризують людину: емоції, мотивацію, думки, переживання, сприйняття і дії. Концептуальне значення особистості охоплює широкий спектр внутрішніх психічних процесів, що обумовлюють особливості поводження людини в різних ситуаціях. Теорії особистості сильно розрізняються між собою, тому практично неможливо просто підвести під слово “особистість” концептуальне визначення. У рамках психології немає єдиного загальноприйнятого значення - значень стільки, скільки психологів і теорій особистості, що вирішують цю задачу.

Індивідуальність - це особистість у її своєрідності. Коли кажуть про індивідуальність, то мають на увазі оригінальність особистості. Зазвичай словом “індивідуальність” визначають якусь найголовнішу особливість особистості, яка робить її відмінною від решти людей. Індивідуальна кожна людина, але індивідуальність одних проявляється дуже яскраво, випукло, інших - непримітно.

Індивідуальність може проявлятись в інтелектуальній, емоційній, вольовій сферах або відразу в усіх сферах психічної діяльності.

Зміст поняття «соціалізація» є нестабільним і неоднозначним. Представники структурно-функціонального напряму американської соціології (Т. Парсонс, Р. Мертон). Під соціалізацією розуміють процес повної інтеграції особистості в соціальну систему, у ході якого відбувається її пристосування. Останнє традиційно розкривається цією школою за допомогою поняття «адаптація». Тому «соціалізація» трактується як процес входження людини у соціальне середовище і її пристосування до культурних, психологічних та соціологічних факторів.

Представники гуманістичної психології (Г.Олпорт, К.Роджерс та інші) під соціалізацією розуміють процес самоактуалізації «Я - концепції», самореалізації особистістю своїх потенцій і творчих здібностей, як процес подолання негативних впливів середовища, які заважають її саморозвитку і самоствердженню.

Ці підходи не суперечать один одному, а визначають двосторонній характер соціалізації.

Соціалізація людини починається з самого раннього віку і продовжується протягом всього життя. Оминути цей процес у дорослому віці людина може лише ізолювавши себе від суспільства. Процес соціалізації особистості в основному проходить в сім`ї, але чим старша дитина, тим більше впливає на неї «вулиця» , школа та інше.

Сьогодення вимагає від випускників шкіл не тільки знання навчальних дисциплін, але й низки особистісних рис, які дозволять їм якнайшвидше та якомога краще адаптуватись до умов життя. Справді, виходячи зі стін школи, учорашній учень потрапляє у жорстокий світ, який вимагає від нього самостійності та конкурентоспроможності. Здобувши середню освіту, людина має будувати своє майбутнє вже більш-менш самостійно. І тут ідеться не тільки про здобуття освіти, а й про життєвий шлях загалом.

Для успішної кар'єри, особистого життя та соціального становища сучасна людина повинна вміти продуктивно спілкуватись, говорити на публіку, працювати в команді та самостійно, вільно володіти технічними інноваціями, займатись самоосвітою та самовихованням, під час самоосвіти використовувати всі джерела інформації, свідомо та самостійно приймати рішення, знати й розуміти особливості людей інших народів, культур та релігійних конфесій для успішної співпраці з ними.

Отже, соціальна значущість (та недостатність вивчення) особливостей соціалізації старших підлітків й обумовили вибір теми моєї курсової роботи «Особистість старшого підлітка, як результат соціалізації».

Гіпотеза. Особистість підлітка, її якості та своєчасність формування залежать від цілеспрямованого ефективного процесу соціалізації. Якість соціалізації (збереження унікальних можливостей та адаптація до життя у суспільстві) формує гнучке мислення, гармонійне спілкування та гуманістичний світогляд, як досконалий результат.

Мета: дослідження полягає у вивченні особливостей розвитку особистості старшого підлітка у соціумі.

У основу дослідження було покладено припущення про те, що особистість старших підлітків - це цілісне утворення, розвиток якого залежить від процесів взаємодії індивіда з соціумом. Становлення особистості підлітків буде ефективним за умови конструктивних впливів на неї суспільства.

У відповідності до поставленої мети та висунутої гіпотези визначено наступні завдання дослідження:

· узагальнити існуючий досвід;

· дослідити (обґрунтувати) основні теоретико-методологічні та методичні рекомендації;

· вивчити методики досліджень особистості старшого підлітка.

Методи:

· вивчення результатів діяльності;

· спостереження;

· тестування;

· рольові ігри.



РОЗДІЛ 1. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ПРОЦЕСУ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ТА ЇХ ЗВ`ЯЗОК З ЯКОСТЯМИ ОСОБИСТОСТІ

1.1 Соціальна шкала цінностей та мислення особистості

Поведінка і мислення. Цими двома поняттями описується все, що може робити індивід. Його основне заняття - пристосування до свого оточення. Але у визначенні особи через одне лише пристосування не було б мудрості. Ми не лише пристосовуємося до нашого оточення, ми роздумуємо про нього. Ми також прагнемо панувати над ним та іноді досягаємо успіху. Отже, поведінка і мислення ведуть до виживання і розвитку. Це способи пристосування і виходу за межі ситуації, у якій ми знаходимося, завжди відібрані, направлені психофізичними системами, що становлять нашу особу.[1]

Джон Локк вважав, що свідомість індивіда у момент народження - це tabula rasa(чиста дошка (лат )). Інтелект сам по собі є пасивна субстанція, яка набуває зміст і структуру тільки через дію відчуттів і накладення асоціацій (майже так само солодке тісто перетвориться в пряник з чітким рисунком завдяки штампувальній дошці кондитера). З цього зрозуміло, що розвиток мислення людини буде повністю залежати від суспільства у якому особа розвивається. Що ж таке мислення з психологічної точки зору?

Мислення це психічний процес пошуків та відкриттів нового, істинного, глибинного внаслідок аналізу та синтезу навколишньої дійсності. У процесі мислення ми пізнаємо світ узагальнено та опосередковано (через слово). При цьому для нас важливе значення мають зв'язки між предметами та явищами.

Мислення це інтелектуальна й практична діяльність, оскільки поєднує в собі пізнання і творче перетворення образів і уявлень зафіксованих у пам'яті. Це завжди активна зміна діяльності внаслідок розумової праці. Але ж кожна людина мислить по-своєму, має унікальну побудову причинно-наслідкових зв'язків. Для одних злочин чи смерть - це недопустиме, а для інших - звичайна справа, для декого люди різняться за статтю, національністю кольором шкіри, а дехто однаково відноситься до всіх.

Неможливо сказати, що чиясь точка зору абсолютно правильна, але достеменно можна вважати, що кожен відноситься до цих речей так, як відносяться до них у його оточенні. На подібних основах формується відношення до всього: навчання, виховання, сім'ї та іншого. Отже, можна зробити висновок, що розвиток мислення людини буде повністю залежати від соціальної шкали цінностей суспільства у якому вона розвивається.

Цінність досить умовне поняття, вона завжди "чиясь", тобто цінність для конкретної особи, яка належить до певної групи і культури. "Цінність" можна розуміти як об'єкт потреб, бажань і прагнень, позитивних оцінок і поглядів особи. Тоді цінністю може бути фізичний об'єкт, особа, інституція, ідея, рід діяльності, соціальне відношення та інше. Наші цінності можуть бути дуже різноманітними, охоплювати самі різні сфери життя, діяльності і її результати.

Шкала цінностей людини стержень його особи. Цінності відбивають не просто дефіцит, потребу людини в чому-небудь, але і процес соціального порівняння. Люди не просто відчувають свої потреби, але і усвідомлюють їх, а, усвідомлюючи, порівнюють себе з іншими. Оцінка себе порівняно з іншими що передусім стоять на одній соціальній сходинці виражає прагнення до самореалізації і самоствердження.

Соціальні цінності у широкому сенсі значущість явищ і предметів реальної дійсності з точки зору їх відповідності або невідповідності потребам суспільства, соціальної групи, особи.

Соціальні цінності у вузькому сенсі моральні і естетичні вимоги, вироблені людською культурою і що є продуктами суспільної свідомості.

Мислення людини починає розвиватися ще з дитинства і його розвиток спирається на загальноприйняті правила та відношення до тих чи інших предметів суспільства, авторитетів даної особини. Наприклад, коли дитині дають покуштувати шоколад, то він здається їй гірким, але всі оточуючі говорять, що шоколад смачний. У результаті цього у дитини формується враження, що шоколад смачний і в подальшому при його поїданні буде формуватися гарні смакові враження. Так само формується уся поведінка дитини. Спочатку її авторитетами є батьки, потім до них приєднуються і вчителі, телеведучі і так далі. Але важливим у формуванні особистості є процес утворення соціальної шкали цінносей у старшому підлітковому віці. Саме у цей час особа починає самостверджуватися, розуміти, що "шкільні" цінності відрізняються від тих, які панують у її оточенні.Образ "Я" підлітка залежить від інших. Він шукає популярності і боїться осуду. Його волосся, музичні смаки, навіть його драндулет підкоряються стандартам його групи. Підліток рідко не піддається підлітковим нравам. Його образ "Я" і почуття ідентичності недостатньо тверді, щоб витримати напругу. Через це досить часто підлітки піддаються негативному впливу: вони припиняють навчатися, вступпають до різних(часто підпільних) угруповань, інколи скоюють злочини. Але вони вважають це нормальним, оскільки це є нормою у їх оточенні.

Але зазвчай все не настільки погано. Вплив соціума часто виражається у формуванні різних типів мислення: предметно-дійового, абстрактно-символьного, словесно-логічного, наочно-образного, а також формування творчого мислення. Наприклад, у бувшому Радянському союзі дуже популярними були точні науки, такі як фізика, математика та інші технічні науки. Через це у більшості населення було добре розвинене логічне мислення, яке було потрібне для вивчення даних наук. У наш час зі зменшенням популярності цих наук зменшується кількість людей з яскраво вираженим логічним мисленням.

Ми можемо розглянути шкалу соціальних цінностей і з іншого боку старший підліток поступово постає перед проблемою вибору майбутньої професії. І не останню роль у цьому процесі відіграє престиж професії, відношення до неї суспільства та оточуючих. Через це людина починає розвивати у собі певні вміння та навички необхідні для опанування даної професії, вивчати необхідні дисципліни та, в результаті, частково змінювати своє мислення.

Отже, цінності не лише механізм, але і результат соціального порівняння, спосіб впорядковування елементів культури, вироблення певної системи побудови зв'язків та формування відношення до тих чи інший подій. Формування мислення неопосередковано залежить від системи ціннісних орієнтацій суспільства та розвитку здібностей і нахилів, які продиктовані вибором майбутньої професії чи захопленнями людини.

1.2 Навчально-виховний процес та якості спілкування

Старші підлітки більшу частину доби, окрім сну, перебувають у школі, де з ними проводиться навчально-виховна робота. Тому з впевненістю можна говорити про те, що навчально-виховний процес тісно пов'язаний з процесом соціалізації особистості. Навчально-виховний процес - систематична цілеспрямована взаємодія вчителя та учня спрямована на набуття останнім знань, умінь, навичок та формування його особистості.

Саме в школі формується основний лексичний запас підлітка, вміння його правильно використовувати, як з граматичної точки зору, так і з моральної. Саме тут підліток вчиться спілкуватися.

Спілкування є невід'ємним аспектом існування людини, важливою передумовою формування її як соціальної істоти, взаємодії з різноманітними спільнотами, а також необхідною умовою існування суспільства. У процесі спілкування відбувається інтелектуальна та емоційно-чуттєва взаємодія індивідів, досягається єдність і злагодженість їх дій, що зумовлює формування спільних настроїв і поглядів, взаєморозуміння, згуртованості й солідарності. Вони необхідні в колективній діяльності, оскільки становлять культурно-комунікативну основу соціального життя суспільства. У процесі розвитку індивіда потреба у спілкуванні має соціально-вибірковий характер.

Спілкування -- одна з форм взаємодії в процесі навчально-виховної діяльності. Особистість, з одного боку, -- «продукт» соціальних зв'язків, з іншого -- їх активний творець. Сам процес становлення людини як особистості, перетворення її в «соціальну людину» (соціалізація) неможливий без спілкування. Для розвиненої особистості воно стає потребою, а позбавлення такої можливості звичайно усвідомлюється людиною як нестерпний тягар.

Спілкування -- складний багатоплановий процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що породжується потребами у спільній діяльності і включає обмін інформацією, сприймання й розуміння іншої людини, вироблення єдиної стратегії взаємодії; взаємодія суб'єктів, спрямована на зміни у стані, поведінці та особистісно-смислових особливостях партнера.

Як бачимо, спілкування відіграє надзвичайно важливу роль у житті людини, тому до його формування потрібно підходити з великою відповідальністю. Саме від правильності підходу залежатиме у майбутньому те, як підліток зможе налагоджувати взаємостосунки з оточуючими людьми. Дуже важливою у цьому випадку є роль вчителя. Його основне завдання - навчити правильно, чітко та грамотно формулювати і висловлювати свої думки. Саме від поведінки вчителя залежатиме результат цієї кропіткої праці. Більшість підлітків прагне визнання і не може тверезо сприймати критику у свою адресу. Багато хто вважає, що вчителі упереджено відносяться до них і через це замикаються в собі та відмовляються встановлювати контакт. Але безпосередньо під час уроків та позаурочних заходів учні можуть навчитися правильно спілкуватися - говорити літературною мовою, не вживати жаргонізмів, наводити конкретні аргументи, критикувати думку, а не людину та осягати інші основи риторики. Вони навчаються спілкуватися, як вербально так і невербально. Проте, мабуть, найважливішим є виховання відсутності страху через виступ перед великою кількістю людей. Усі ці вміння конче необхідні для майбутнього життя людини - дуже часто саме ці вміння та навички є вирішальними при прийомі на роботу, при створенні майбутньої сім'ї(мало хто захоче створювати сім'ю з малограмотною людиною).

Досить важливим також є спілкування підлітків не лише з вчителями, а й з іншими учасниками навчально-виховного процесу. Саме у школі, де більшість свого часу перебувають юнаки та юначки, вони навчаються не лише шкільним дисциплінам, а й приміряють на себе різні соціальні ролі. Підлітки навчаються спілкуватися зі своїми однолітками, меншими та старшими учнями. Підліток шукає підтвердження, що він (чи вона) притягає, впливає і може грати прийнятну роль в такій серйозній справі, як шлюбні стосунки. Навіть закоханість - часто засіб випробування свого образу Я. Партнери в своєму коханні нескінченно розмовлятимуть, випробують ту чи іншу роль, щоб подивитися ефект. Вони сваряться, миряться, обговорюють це, зондують майбутнє і обіймаються. Зазвичай всі ці процеси також відбуваються і в закладах освіти також. Тому дуже важливо навчити підлітків етикету спілкування як з оточуючими, так і з особами протилежної статі.

Через це я глибоко переконаний, що навчально-виховний процес відіграє одну з основних ролей у процесі соціалізації старшого підлітка, оскільки саме в школі та позашкільних закладах освіти закладаються основи культурного та грамотного спілкування. Без цього мінімуму неможливий був би подальший процес соціалізації, оскільки людина не змогла б спілкуватися з соціумом. Звичайно, у певних колах, у яких деякий час перебувають підлітки, існує інше спілкування, ніж те, що прийняте у суспільстві, але воно носить більш епізодичний характер і поступово витісняється суспільно прийнятим та закладеним під час навчально-виховного процесу.



1.3 Інформаційний простір суспільства та гуманістичні цінності особистості

Утвердження нової парадигми освіти і виховання молодого покоління передбачає визначення головних засад зміни навчально-виховного процесу, прилучення юнаків і дівчат до гуманістичних цінностей та ціннісних орієнтацій, що мають універсальне значення і, що найголовніше, позитивну життєстверджуючу спрямованість у становленні їх особистості.

Ціннісні орієнтації одне з основних структурних утворень зрілої особистості. У єдності з життєвими цілями і планами вони становлять ядро особистості, найбільш повно виражають її життєві устремління у майбутнє і нерозривно пов'язані з її практичною діяльністю, слугують певним компасом, що задає напрям, генеральну лінію життя індивіда.

Більшість дослідників цієї проблеми вважають, що формування ціннісних орієнтацій як цілісної психологічної структури починається в період між старшим підлітковим і початком юнацького віку. Про те, що саме в цьому віці формуються ціннісні орієнтації, свідчать наявність головної умови їх формування - достатньо високого рівня рефлексії, усвідомленого життєвого досвіду, розвитку самосвідомості і самооцінки.

Індивіди, як і суспільство, завжди мають, за словами Е.Фромма, інтенсивну потребу в системі орієнтацій. А її основу, як відомо, становлять цінності, ідеали. Саме вони завдяки своєму світоглядно-інтегративному характеру служать як людині, так і соціальним спільнотам духовними векторами життя. Проте однакові цінності в різних індивідів можуть бути пов'язані з різними потребами, тому дуже важливим видається особистісний сенс гуманістичних цінностей. Кожній людині властиве замислюватися над змістом свого внутрішнього світу, оцінювати свої вчинки і вчинки інших людей, своє ставлення до них, але цього недостатньо. Необхідно ще вміти аналізувати їх і міркувати за допомогою понять, що їх утворює культура тієї чи іншої епохи, оскільки індивід не може зрозуміти самого себе поза уявленнями про сутність людини, її природу, походження, поза уявленнями про добро, справедливість, істину, честь, гордість, благородство, красу, свободу тощо. Цінностям, за переконанням В.Франкла, не вчать, їх особисто знаходять. Цінності, ціннісні орієнтації не виникають у людини раптово, а формуються, засвоюються і диференціюються поступово в процесі різних видів діяльності, протягом усього життя. Вони не є стабільними, незмінними. Динамічність ціннісних відношень і орієнтацій виявляється в розвитку і зміні відношення до свого оточення і до продуктів своєї діяльності. У соціальних цінностях і орієнтаціях закріплюються і національні традиції, і загальнолюдські ідеї, і установки великих та малих соціальних груп. Існують також індивідуальні ціннісні орієнтації, які можуть співпадати, а можуть і суттєво розходитись із ціннісною системою, що панує.

Сьогодні в Україні головна увага звернена на утвердження цінностей ринкової економіки. Однак соціально-економічна ситуація, що в результаті приватизації державної власності, породила значне соціальне і майнове розшарування, роблячи багатих ще багатішими, а бідних ще біднішими. Здійснилась відома «переверненість» в розумінні місця і ролі людини в суспільному розвитку: на місце людини, її гідності, духовності приходить світ вартостей, грошей, золота. Провідною ціннісною орієнтацією стає не людина, а максимальний прибуток у всьому. Особливо перебільшеними виявилися надії на можливості західного способу життя. «Американізація» і «європеїзація» українського суспільства сприяють інтенсивному насадженню культу насильства, наркоманії, жорстокості, порнографії. На екранах телевізорів замість українських національних програм в основному бачимо американські суперубивства, оголений секс, порнографію, ідеал брутальної наживи, де моральні цінності замінив долар, сексо-порнографічні журнали та газети. Передачі де проповідується порнографія стали звичайною практикою для телебачення: сексуальна проблема окупувала телеекрани.

Зазначимо, що гуманістичними можна назвати тільки ті цінності і ціннісні орієнтації, які позбавлені прагматизму. Вони мають різні об'єкти спрямування: на конкретних людей; конкретні соціальні групи: на нації і народності; на суспільство в цілому; на природу.

Ціннісні орієнтації найтонший, рухливий елемент суспільного і індивідуального життя, який важко передбачити, але який можна досліджувати і при потребі здійснювати и його доцільне «коректування». Тому дуже важливо пропагувати учням гуманізм та здоровий спосіб життя, а не насильство та наркотики, тому що саме від цінностей, які утворяться у підлітка, залежатиме те, якою особистістю він стане та чи стане взагалі.



РОЗДІЛ 2. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Форми мислення та професійна орієнтація

Опитування проведене на базі дев'ятого класу Краснопільської гімназії було спрямоване на визначення типів мислення учнів та виявлення схильностей до опанування навчальних дисциплін. Для дослідження була взята методика визначення типу мислення в модифікації Г.В. Резапкіної. [Додаток 1]. Були одержані наступні результати:

Рисунок 1. Предметно-дійове мислення

Предметно-дійове мислення (Рис.1) властиве людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони мають хорошу координацію рухів. Їх руками створений весь предметний світ, що оточує нас. Вони водять машини, стоять у верстатів, збирають комп'ютери. Без них неможливо реалізувати найблискучішу ідею. Цим мислення важливе для спортсменів, танцюристів, артистів.

Абстрактно-символьне (Рис.2) мислення мають багато учених: фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій, які не можна ні представити, ні доторкнутися до них. Завдяки особливостям такого мислення на основі гіпотез зроблено багато відкриттів в усіх галузях науки.

Рисунок 2. Абстрактно-символьне мислення

Рисунок 3. Словесно-логічне мислення

Словесно-логічне мислення (Рис.3) відрізняє людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (від латів. verbalis - словесний). Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей. Це уміння потрібне керівникам, політикам і громадським діячам. особистість старшокласник соціум адаптація

Рисунок 4. Наочно-образне мислення

Наочно-образне мислення (Рис.4) мають люди з художнім складом розуму, які можуть представити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде. Це можуть бути художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, художник, режисер повинні мати розвинене наочно-образне мислення.



Рисунок 5. Творче мислення

Креативність (Рис.5) - це здатність мислити творчо, знаходити нестандартні рішення задачі. Це рідкісне і нічим не замінима якість, що відрізняє людей, талановитих в будь-якій сфері діяльності.

Отже, можна зробити висновок, що серед опитаних досить багато людей з предметно-дійовим мисленням, словесно-логічним та творчим. Дуже мало учнів володіють абстрактно-символьним мисленням, а наочно-образне добре розвинене лише у половини опитаних. З цього слідує, що невелика кількість людей серед опитаних може легко опанувати точні науки та створити щось насправді нове. Більшість учнів схильна до виконання вказівок , роботи у культурно-масовому секторі та сфері обслуговування, що підтварджує обрані ними життєві орієнтири та цінності суспільства взагалі.

2.2 Спілкування у процесі навчання

Опитування спрямоване на визначення рівня спілкування серед старших підлітків проводилося у зразковому навчальному закладі - Краснопільській гімназії серед учнів дев'ятого класу. У цьому закладі проводиться активна навчально-виховна робота, діють профільні гуртки та активно залучають учнів до участі у різноманітних виховних заходах. Були отримані такі результати:

Рисунок 6. Рівень спілкування

Олександр та Олена, які набрали по 14 та 16 балів відповідно мають нормальний рівень спілкування. Вони допитливі, охоче слухають цікавого співрозмовника, досить терплячі в спілкуванні, відстоюють свою точку зору без запальності. Без неприємних переживань ідуть на зустріч із новими людьми. У той же час не люблять шумних компаній; екстравагантні витівки й багатослівність викликають у них роздратування.

Михайло, Леся, Владислава та Денис, які набрали по 10 та 12 балів є досить товариські (часом, можливо, навіть надміру). Цікаві, говіркі, люблять висловлюватися по різних питаннях, що, буває, викликає роздратування навколишніх. Охоче знайомляться з новими людьми. Люблять бувати в центрі уваги, нікому не відмовляють в проханнях, хоча не завжди можуть їх виконати. Буває, розлючуються, але швидко відходять. Чого їм бракує, так це посидючості, терпіння й відваги при зіткненні із серйозними проблемами. При бажанні, однак, вони можуть себе змусити не відступати.

Найменше балів - 7 та 8 - набрали Анна та Тетяна і це означає, товариськість б'є з них ключем. Вони завжди в курсі всіх справ, люблять брати участь у всіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у них мігрень або навіть нудьгу. Охоче беруть слово по будь-якому питанню, навіть якщо мають про нього поверхневу уяву. Усюди почувають себе у «своїй тарілці». Беруться за будь-яка справу, хоча не завжди можуть успішно довести її до кінця. По цій самій причині керівники й колеги ставляться до них із деяким побоюванням і сумнівами.

Отже, як можна побачити з наведених результатів, рівень розвитку спілкування у даному класі є на досить високому рівні. Немає учнів, які б мали низький рівень спілкування. Чверть підлітків має достатній рівень спілкування, а решта - високий. У зв'язку з цим, можна зробити висновок про те, що у даному навчальному закладі навчально-виховний процес знаходиться на гарному рівні. Більшість учнів не боїться виступати перед незнайомою аудиторією та з легкістю ідуть на контакт. Словниковий запас підлітків є задовільним та постійно розширюється.

З наведених результатів (Рис.6) можна зробити висновок, що навчально-виховний процес дійсно тісно пов'язаний з процесом соціалізації підлітків, а такоє те, що рівень спілкування учнів безумовно залежить від навчального та позанавчального процесів школи в якій вони навчаються.

2.3 Рівень сформованості духовних цінностей у старшокласників

Проводилося дослідження рівеню сформованості духовних цінностей у старших підлітків базі Краснопільської гімназії . Для дослідження була використана методика виявлення сформованості духовних цінностей у старшокласників «Здійснення бажань» [Додаток 3]. Одержані наступні результати:



Рисунок 7. Рівень сформованості духовних цінностей у старшокласників

Низький рівень духовних цінностей - переважають цінності І-ІІІ рівня розвитку свідомості. Перший ступінь розвитку свідомості - егоцентризм - характерний для дитини, яка потребує від оточуючих піклування, любові. Зрозуміло, що егоцентризм і самоствердження є наслідком первинного інстинкту самозбереження, самовиживання. Якщо людина залишається на першому рівні свідомості протягом усього подальшого життя, її прийнято називати егоїстичною.

При переході на другий рівень зростає значення турботи про найближчих людей - батьків, рідних. Для другого рівня свідомості пріоритетні цінності та потреби - це цінності і потреби власної сім'ї.

Подальше розширення світогляду людини сприяє розумінню того факту, що особисте життя її сім'ї тісно пов'язане з життям суспільства, нації, народу, рідного краю.

Її не перестають хвилювати сімейні чи особисті цінності, однак у разі потреби людина може відсунути їх на другий план, жертвуючи власним заради суспільного. Утрачена єдність відновлюється через любов до рідного краю, народу, суспільства взагалі.

Отже, можна зробитит висновок, що з низьким рівнем розвитку гуманізму, спричиненим інформаційним простором у якому розвивається людина, також гальмується і рівень розвитку особистості. Сучасні старшокласники знаходяться на початковому рівні формування духовних цінностей, без яких неможливий гармонійний розвитокк особистості.



ВИСНОВКИ, РЕКОМЕНДАЦІЇ

Узагальнивши існуючий досвід з питань особливостей соціалізації старших підлітків та провівши відповідні дослідження можна зробити висновок, що особистість старших підлітків - це цілісне утворення, розвиток якого залежить від процесів взаємодії індивіда з соціумом. Становлення особистості підлітків буде ефективним за умови конструктивних впливів на неї суспільства. Також підтвердилося припущення про те, що особистість підлітка, її якості та своєчасність формування залежать від цілеспрямованого ефективного процесу соціалізації. Якість соціалізації (збереження унікальних можливостей та адаптація до життя у суспільстві) формує гнучке мислення, гармонійне спілкування та гуманістичний світогляд, як досконалий результат.

У той же час, я б порадив батькам та вчителям, які працюють зі старшими підлітками звернути особливу увагу на формування ціннісних орієнтацій учнів, адже від цього залежить ефективність процесу соціалізації. Також вихователям варто намагатися зберегти унікальні можливості особи для забезпечення якісної соціалізації.

Я глибоко переконаний, що складний та довготривалий процес соціалізації особистості старшого підлітка, для забезпечення якості та ефективності, має проходити під чуйним спостереженням батьків, вчителів та психологів.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гордон О. Становление личности Избранные труды/ Под общей редакцией Л.А. Леонтьева - М.:Смысл, 2002 - 462с

2. Дубяга А. Основні компетентності учнів загальноосвітньої школи. Дослідження рівня розвитку // Психолог, №45, 2009 - С.26-28

3. Мудрик А.В. Социализация человека - М.:Академия, 2006. - 305с

4. Олійник Н. Діагностика та розвиток ціннісних життєвих орієнтацій у старшокласників // Психолог,.№1, січень 2007 - С.11-17

5. Орбан-Лембрик Л.Е Соціальна психологія - К.:Академвидав,2003 - 250с

6. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии. Составители, авторы комментариев и послесловия А.В. Брушлинский, К.А. Абульханова-Славская - СПб:Питер, 2000. - 530 с.

7. Рубинштейн. С.Л. Проблемы общей психологии. - М.: Педагогика, 1976. - С 423

8. Ціхоцька О.А. Теоретико-методологічні засади дослідження проблем формування гуманістичних ціннісних орієнтацій молоді, що навчається. //Психологія: Збірник наукових праць: Вип.1(4).- К.,1999.- С.20-24.



ДОДАТКИ

ДОДАТОК 1. МЕТОДИКА "ТИП МИСЛЕННЯ"

Методика визначення типу мислення в модифікації Г.В. Резапкіной.

Шкали: типи мислення - предметно-дієве, абстрактно-символічне, словесно-логічне, наочно-образне, креативне (творче)

Тестуємо: Психічні процеси · Вік: Будь-хто

Тип теста : Вербальний · Питань: 40

Призначення теста: діагностика типу мислення респондента.

Інструкція до теста: у кожної людини переважає певний тип мислення. Цей тест допоможе вам визначити тип мислення. Якщо ви згодні з висловлюванням, в бланку поставте плюс, якщо ні - мінус.

Тестовий матеріал:

1. Мені легше що-небудь зробити самому, чим пояснити іншому.

2. Мені цікаво було б складати комп'ютерні програми.

3. Я люблю читати книги.

4. Мені подобається живопис, скульптура, архітектура.

5. Навіть у відлагодженій справі я прагну щось поліпшити.

6. Я краще розумію, якщо мені пояснюють на предметах або малюнках.

7. Я люблю грати в шахи.

8. Я легко викладаю свої думки як в усній, так і у письмовій формі.

9. Коли я читаю книгу, я зорово уявляю собі її героїв.

10. Я вважаю за краще самостійно планувати свою роботу.

11. Мені подобається усе робити своїми руками.

12. У дитинстві я створював(-ла) свій шифр для листування з друзями.

13. Я надаю велике значення сказаному слову.

14. Знайомі мелодії часто викликають у мене спогади.

15. Різноманітні захоплення роблять життя людини багатшим і яскравішим.

16. При рішенні задачі мені легше йти методом проб і помилок.

17. Мені цікаво розбиратися в природі фізичних явищ.

18. Мені цікава робота ведучого теле-радиопрограм, журналіста.

19. Мені легко представити предмет або тварину, яких немає в природі.

20. Мені більше подобається процес діяльності, чим сам результат.

21. Мені подобалося в дитинстві збирати конструктор з деталей.

22. Я віддаю перевагу точним наукам (математика, фізика).

23. Мене захоплює точність і глибина деяких віршів.

24. Знайомий запах викликає в моїй пам'яті минулі події.

25. Мені важко підпорядковувати своє життя певній системі.

26. Коли я чую музику, мені хочеться танцювати.

27. Я розумію красу математичних формул.

28. Мені легко говорити перед будь-якою аудиторією.

29. Я люблю відвідувати виставки, спектаклі, концерти.

30. Я сумніваюся навіть в тому, що для інших очевидно.

31. Я люблю займатися рукоділлям, щось майструвати.

32. Мені цікаво було б розшифрувати значення древніх символів.

33. Я легко засвоюю граматичні конструкції мови.

34. Я розумію красу природи і мистецтва.

35. Не люблю ходити одним і тим же шляхом.

36. Мені подобається робота, що вимагає фізичної активності.

37. Я легко запам'ятовую формули, символи, умовні позначення.

38. Друзі люблять слухати, коли я ним щось розповідаю.

39. Мені легко представити в образах зміст розповіді або фільму.

40. Я не можу заспокоїтися, поки не доведу свою працю до досконалості.

Ключ до теста

№ Тип мислення Питання

Предметно-дійове 1 6 11 16 21 26 31 36

Абстрактно-символьне 2 7 12 17 22 27 32 37

Словесно-логічне 3 8 13 18 23 28 33 38

Наочно-образне 4 9 14 19 24 29 34 39

Креативність (творче) 5 10 15 20 25 30 35 40

Обробка результатів теста: підрахуйте число плюсів в кожному з п'яти рядків. Кожен рядок відповідає певному типу мислення. Кількість балів в кожній колонці вказує на рівень розвитку цього типу мислення :

* * 0-2 - низький

* * 3-5 - середній

* * 6-8 - високий.

Інтерпретація результатів теста:

1. Предметно-дієве мислення властиве людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони мають хорошу координацію рухів. Їх руками створений весь предметний світ, що оточує нас. Вони водять машини, стоять у верстатів, збирають комп'ютери. Без них неможливо реалізувати найблискучішу ідею. Цим мислення важливе для спортсменів, танцюристів, артистів.

2. Абстрактно-символічне мислення мають багато учених - фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул і операцій, які не можна ні поторкати, ні представити. Завдяки особливостям такого мислення на основі гіпотез зроблено багато відкриттів в усіх галузях науки.

3. Словесно-логічне мислення відрізняє людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (від латів. verbalis - словесний). Завдяки розвиненому словесно-логічному мисленню учений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки і донести їх до людей. Це уміння потрібне керівникам, політикам і громадським діячам.

4. Наочно-образне мислення мають люди з художнім складом розуму, які можуть представити і те, що було, і те, що буде, і те, чого ніколи не було і не буде - художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, художник, режисер повинні мати розвинене наочно-образне мислення.

5. Креативність - це здатність мислити творчо, знаходити нестандартні рішення задачі. Це рідкісне і нічим не замінима якість, що відрізняє людей, талановитих в будь-якій сфері діяльності.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій потрібне поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.

Співвіднесіть свій провідний тип мислення з вибраним видом діяльності або профілем навчання. Яскраво виражений тип мислення дає деякі переваги в освоєнні відповідних видів діяльності. Але найважливіше ваші здібності і інтерес до майбутньої професії.



ДОДАТОК 2. ОЦІНКА РІВНЯ СПІЛКУВАНЯ (ТЕСТ В.Ф. РЯХОВСКОГО)

Тест містить можливість визначити рівень комунікабельності людини. Відповідати на запитання випливає використовуючи три варіанти відповідей - «так», «інколи» і «ні».

Інструкція: Вашій увазі пропонується кілька простих питань. Відповідайте швидко, однозначно: «так», «ні», «інколи»

1. Вам має бути ординарна або ділова зустріч. Чи вибиває Вас її очікування з колії?

2. Викликає чи у Вас збентеження й невдоволення доручення виступити з доповіддю, повідомленням, інформацією на якій-небудь нараді, зборах або тому подібному заході?

3. Чи не відкладаєте Ви візит до лікаря до останнього моменту?

4. Вам пропонують виїхати у відрядження в місто, де Ви ніколи не бували. Чи прикладете Ви максимум зусиль, щоб уникнути цього відрядження?

5. Чи любите Ви ділитися своїми переживаннями з ким б то не було?

6. Чи дратуєтеся Ви, якщо незнайома людина на вулиці звернеться до Вас із проханням (показати дорогу, назвати час, відповісти на якесь питання)?

7. Чи вірите Ви, що існує проблема "батьків і дітей" і що людям різних поколінь важко розуміти один одного?

8. Чи посоромитеся Ви нагадати знайомому, що він забув Вам повернути гроші, які зайняв кілька місяців назад?

9. У ресторані або в столовій Вам подали явно недоброякісну страву. Чи промовчите Ви, лише невдоволено відсунувши тарілку?

10. Виявившись один на один з незнайомою людиною, Ви не вступите з нею у бесіду й будете почувати себе некомфортно, якщо першим заговорить вона. Чи так це?

11. Вас приводить у жах будь-яка довга черга, де б вона не була (у магазині, бібліотеці, касі кінотеатру). Чи волієте Ви відмовитися від свого наміру або встанете у кінець і будете нудитися чекаючи?

12. Чи боїтеся Ви брати участь у якій-небудь комісії з розгляду конфліктних ситуацій?

13. У Вас є власні сугубо індивідуальні критерії оцінки добутків літератури, мистецтва, культури й ніяких чужих думок на цей рахунок Ви не приймаєте. Це так?

14. Почувши де-небудь у кулуарах висловлення явне помилкової точки зору по добре відомому Вас питанню, чи волієте Ви промовчати й не вступати в розмову?

15. Викликає чи у Вас досаду будь-чиє прохання допомогти розібратися в тому або іншому службовому питанні або навчальній темі?

16. Чи легше Вам викладати свою точку зору (думку, оцінку) у письмовій формі, чім в усній?

Оцінка відповідей :"так" - 2 бали, "іноді" - 1 бал, "ні" - 0 балів.

Отримані бали підсумовуються.

30 балів. Ви явно некомунікабельні, і це Ваша біда, оскільки найбільше страждаєте від цього Ви самі. Але і близьким Вам людям нелегко. На Вас важко вважатися в справі, яка вимагає групових зусиль. Прагніть бути товариський, контролюйте себе.

25-29 балів. Ви замкнуті, неговіркі, віддаєте перевагу самотності, тому у Вас мало друзів. Нова робота і необхідність нових контактів якщо і не ввергають Вас в паніку, то надовго виводять з рівноваги. Ви знаєте цю особливість свого характеру і буваєте невдоволені собою. Але не обмежуйтеся тільки таким невдоволенням - у Вашій владі переламати ці особливості характеру. Хіба не буває, що при якій-небудь сильній захопленості Ви придбаваєте раптом повну комунікабельність? Варто тільки здригнутися.

19-24 балів. Ви до певної міри товариські і в незнайомій обстановці почуваєте себе цілком упевнено. Нові проблеми Вас не лякають. Та все ж з новими людьми сходитеся з оглядкою, в спорах і диспутах участвуюте неохоче. У Ваших висловлюваннях іноді надто багато сарказму, без всякого на те підстави. Ці недоліки поправні.

14-18 балів. У вас нормальна комунікабельність. Ви допитливі, охоче слухаєте цікавого співрозмовника, досить терплячі в спілкуванні, відстоюєте свою точку зору без запальності. Без неприємних переживань йдете на зустріч з новими людьми. В той же час не любите шумних компаній; екстравагантні витівки і багатослівність викликають у Вас роздратування.

9-13 балів. Ви дуже товариські (іноді, можливо, навіть понад міру). Цікаві, балакучі, любите висловлюватися з різних питань, що, буває, викликає роздратування оточення. Охоче знайомитеся з новими людьми. Любите бувати в центрі уваги, нікому не відмовляєте в проханнях, хоча не завжди можете їх виконати. Буває, розлютитеся, але швидко відходжуєте. Чого Вам бракує, так це усидливості, терпіння і відваги при зіткненні з серйозними проблемами. За бажання, проте, Ви можете себе змусити не відступати.

4-8 балів. Ви, мабуть, "сорочка-парубок". Товариськість б'є з Вас ключем. Ви завжди в курсі усіх справ. Ви любите брати участь в усіх дискусіях, хоча серйозні теми можуть викликати у Вас мігрень або навіть нудьгу. Охоче берете слово з будь-якого питання, навіть якщо маєте про нього поверхневе представлення. Усюди почуваєте себе у своїй тарілці. Беретеся за будь-яку справу, хоча не завжди можете успішно довести його до кінця. З цієї самої причини керівники і колеги відносяться до Вас з деяким побоюванням і сумнівами. Замисліться над цими фактами.

3 бали і менше. Ваша комунікабельність носить хворобливий характер. Ви балакучі, багатослівні, втручаєтеся в справи, які не мають до Вас ніякого відношення. Беретеся судити про проблеми, в яких абсолютно не компетентні. Вільно або мимоволі Ви часто буваєте причиною різного роду конфліктів у Вашому оточенні. Запальні, образливі, нерідко буваєте необ'єктивні. Серйозна робота не для Вас. Людям - і на роботі, і удома, і взагалі всюди - важко з Вами. Так, Вам потрібно попрацювати над собою і своїм характером! Передусім виховуйте в собі терплячість і стриманість, шанобливо відноситеся до людей, нарешті, подумайте про своє здоров'я - такий стиль життя не проходить безслідно.



ДОДАТОК 3. МЕТОДИКА ВИЯВЛЕННЯ СФОРМОВАНОСТІ ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ У СТАРШОКЛАСНИКІВ «ЗДІЙСНЕННЯ БАЖАНЬ»

Інструкція для учасників:

Уявіть себе на березі моря. Навколо Вас теплий пісок, ласкаве сонце, шум хвиль…

Ось темна точка з'явилася на горизонті. Вона стає все ближчою до Вас. Що це? Ви придивляєтесь і бачите, що це - старовинний глечик! Ви берете його в руки, уважно розглядаєте невідомі знаки та літери і, нарешті, зважуєтесь відкрити…

Разом із шипінням та їдким димом із глечика з'являється справжнісінький джин(не дуже великий, приємної зовнішності).

Я віддячу тобі за своє звільнення, - каже він. - Я зроблю твоє життя таким, як ти хочеш! Я здійсню твої бажання, але тільки найголовніші: ось список життєвих цінностей.

І він подає Вам аркуш паперу. - Тобі потрібно тільки пронумерувати їх за порядком зменшення. Усі ті, що опиняться на перших місцях, вважатимуться головними у твоєму житті. Що ж стосується останніх номерів за списком - то в мене склероз і я навряд чи згадаю про них…

Далі учням даються списки життєвих цінностей:

· різноманітні задоволення;

· сімейний добробут;

· соціальна справедливість;

· вірність;

· визнання та популярність;

· вигідний шлюб;

· порядок у країні;

· доброзичливість;

· влада та впливовість;

· слухняні діти у сім'ї;

· порозуміння між громадянами;

· допомога тим, хто потребує;

· особиста безпека;

· спокійна старість;

· добробут країни;

· гармонія з природою;

· здоров'я;

· матеріальне забезпечення;

· свобода в діях і вчинках;

· кохання;

· впевненість у собі;

· пізнання, прагнення нового.

Старшокласникам дається завдання проранжувати їх, виділивши три найбільш значущих. Далі проводиться визначення загального рівня сформованості духовних цінностей за класами:

-рівень егоцентричних цінностей, самоствердження;

-рівень сімейних (родинних) цінностей;

-рівень суспільних, громадських, національних цінностей;

-рівень загальнолюдських цінностей;

-рівень універсальних та буттєвих цінностей (духовної, розширеної свідомості).

Размещено на Allbest.ru

...