Аналіз біографії відомої особистості, з точки зору теорії неопсихоаналізу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА СОЦІАЛЬНОЇ ТА ПРАКТИЧНОЇ ПСИХОЛОГІЇ

Аналіз біографії відомої особистості, з точки зору теорії неопсихоаналізу

Позааудиторна підсумкова модульна робота №2

по дисципліні з «Психології особистості»

студентки 14 групи

Соціально-психологічного факультету

Ткачук Юлії Вікторівни

2015 р.



ЗМІСТ

БІОГРАФІЯ

АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТЕОРІЙ НЕОПСИХОАНАЛІЗУ

1. Теорія особистості Альфреда Адлера

2. Аналітична психологія Карла Юнга

3. Гуманістичний психоаналіз Еріка Фромма

4. Соціокультурна теорія особистості Карен Хорні

АНАЛІЗ БІОГРАФІЧНИХ ФАКТІВ

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ



БІОГРАФІЯ

Скарлетт Йоханссон (англ. Scarlett Johansson) - американська кіноактриса і співачка.

Дата народження: 22 листопада 1984 (30 років)

Місце народження: Нью-Йорк, Нью-Йорк, США

Громадянство: США

Професія: актриса, співачка

Кар'єра: 1994 - наст. час

Нагороди: BAFTA (2004)

Її батько - Карстен Йоханссон - архітектор, виходець із Данії, син письменника, сценариста і режисера Айнер Йоханссона. Мати Скарлетт, Мелані Слоун, походить з єврейської родини з корінням в Польщі та Білорусії (Несвіж). У Скарлетт є старший брат Едріан (нар. 1976), старша сестра-актриса Ванесса (нар. 1980), брат-близнюк Хантер (нар. 1984), а також старший єдинокровний брат Крістіан від попереднього шлюбу батька.

У Нью-Йорку Скарлетт з самого дитинства відвідувала акторську школу Лі Страсберга, однак акторську кар'єру вона розпочала в Лос-Анджелесі, взявши участь у 1992 році у позабродвейській постановці під назвою «софістика», де грала разом з Ітаном Хоуком. Зніматися в кіно Скарлетт почала з 9 років; в 11 років вона вже грала в парі з Шоном Коннері. У 2002 році Йоханссон закінчила школу в нью-йоркському районі Манхеттен.

Свою першу кінороль Йоханссон отримала у фільмі «Норт», де зіграла разом з юним Елайджей Вудом. В творчій кар'єрі акторка розвивалася, на повну силу. Звичайно були часи падіння та часи слави, та на сьогодні актриса удостоїна зіркою на голлівудській «Алеї слави». Урочисте відкриття зірки з ім'ям артистки відбулося в Каліфорнії в середу, 2 травня 2012.

З 1 жовтня 2014 Скарлетт заміжня вдруге за журналістом Роменом Доріаком, з яким вона зустрічалася 2 роки до їхнього весілля. У подружжя є донька - Роуз Дороті Доріак (род.04.09.2014).



АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ПОЛОЖЕНЬ ТЕОРІЙ НЕОПСИХОАНАЛІЗУ

1. Теорія особистості Альфреда Адлера

Комплекс неповноцінності - це сукупність негативно забарвлених уявлень про свою фізичної та психічної ущербності перед іншими людьми. Комплекс виникає внаслідок помилок чи невдач і суттєво впливає на поведінку людини.

Компенсація - захисний механізм психіки, що полягає в несвідомій чи свідомій спробі подолання реальних і уявних недоліків, відновлення порушеної рівноваги психічних і психофізіологічних процесів шляхом створення протилежно спрямованої реакції або імпульсу.

Особистісні типи за Адлером:

o Керуючий тип - самовпевнені, напористі, з незначним соціальним інтересом. Вони активні, але не в соціальному плані. Їхня поведінка не передбачає турботи про благополуччя інших. Для них характерна установка переваги над зовнішнім світом. (юні правопорушники, наркомани).

o Беручий тип - люди відносяться до зовнішнього світу паразитно, та задовольняють більшу частину своїх потреб за рахунок інших. В них немає соціального інтересу, головне - отримати від інших як можна більше.

o Уникаючий тип - немає ні достатнього соціального інтересу, ні активності, необхідної для вирішення своїх проблем. Вони більше бояться невдачі, чим прагнуть до успіху. Їх метою є уникнення всіх проблем у житті, і тому вони йдуть від усього, що передбачає можливість невдачі.

o Соціально - корисний тип - це втілення зрілості. Така людина проявляє справжню турботу про інших і зацікавлений у спілкуванні з ними. Сприймає 3 основні життєві завдання - роботу, дружбу, любов. Людина усвідомлює, що вирішення цих життєвих завдань вимагає співробітництва, особистої мужності і готовності вносити свій внесок у добробут інших людей.

2. Аналітична психологія Карла Юнга

ЕГО - спрямованість - це частина психічного апарату і структура особистості, що знаходиться в контакті з зовнішньою реальністю.

Вона розвивається з Ід у міру того, як дитина починає усвідомлювати свою особистість. Его забезпечує фізичне й душевне здоров'я та безпеку особистості, його головне завдання - самозбереження.

Екстравертна установка виявляє спрямованість інтересу до зовнішнього світу - іншим людям і предметам. Екстраверт рухливий, говіркий, швидко встановлює відносини і прихильності, зовнішні фактори є для нього рушійною силою. Інтроверт, навпаки, занурений у внутрішній світ своїх думок, почуттів і досвіду, орієнтований «всередину» або «на» себе. Він споглядальний, стриманий, прагне до самоти, схильний віддалятися від об'єктів, його інтерес зосереджений на собі самому.

Типи особистості за Юнгом:

o Розумовий тип - настільки захоплені об'єктом, що без нього просто не можуть існувати.

o Сенсорний тип - цей тип людей живуть відчуттями: більш повно сприймають природу, мистецтво, насолоджуватися всім видимим, чутним, відчутним. Дуже добре відчувають своє фізичне «я» і його потреби, володіють ясно вираженим ритмом життя. Разом з цим, сенсорний тип живе ніби одним днем. Все, що буде завтра, для нього трохи несподівано. Життєва позиція: «Тут і тепер».

o Чуттєвий тип - перебувають під владою незрозумілих іншим почуттів. Найчастіше властивий жінкам, у таких людей можливі неврози за типом виснаження.

o Інтуїтивний тип - психічне пристосування відбувається природно і майже несвідомо; мислення, сприйняття і почуття пригнічуються. Відчуття є лише опорою для споглядання. Інтуїція прагне якнайповнішого розкриття можливостей, тому перенесення з однієї ситуації на інші ускладнене, а факти йдуть від суб'єкта.

3. Гуманістичний психоаналіз Еріка Фромма

Соціальні типи характеру за Фромом:

Непродуктивні типи:

o Рецептивний (пасивний) - людина з рецептивним характером вважає, що це, у чому він потребує має бути доставлено ззовні. Він пасивно спирається на авторитети отриманні знань і допомогу й взагалі шукає в людях підтримки. Страх втрати любові перешкоджає вибору з цих двох друзів, коли цього вимагає ситуація, через можливості позбутися розташування однієї з них. Цей тип любить поїсти й запропонувати випити, що є засобом подолання занепокоєння депресії. Чуйні і допомагає допомогу іншим, але для цього лежить потреба заручитися їх прихильністю.

o Експлуататорський - людина з експлуататорською орієнтацією намагається все отримати щось від людей у вигляді сили та хитрості. Що ж до кохання, і прив'язаності, він має ці почуття тільки до тих, хто ще щось може дати, крім почуттів. Установка поширюється на матеріальні речі, крайнім прикладом служить клептоманія. Суттєвою рисою є "дразливий" рот, зазвичай дає себе знати саркастичними, уїдливими зауваженнями людей. Цьому чоловікові властиві підозрілість, цинізм, заздрість, ревнощі.

o Накопичувальний - засновує безпеку на ощадливості і збереження майна. Витрати викликають почуття небезпеки, і тривожність. Він оточує себе стіною, яку вносить, скільки можливо, і намагається, щоб щось потрапило назовні. Скупість поширюється так само як у відчуття провини та думки, так за власний кошти і речі. Навіть любов розглядається як кошти присвоєння улюбленого. Поведінка характеризується педантичною впорядкованістю, охайністю, нав'язливою пунктуальністю, упертістю.

o Ринковий - люди цієї категорії ставляться зі своєю особистості, як до товару, що можна купити та продати. Вони формують в собі якості, наприклад як існування попиту в інших. Але в них відсутня істинність стабільного характеру, і насправді вони не вміють розпоряджатися своєю долею. Основними є почуття спустошеності й тривоги. Ринкова орієнтування у рівній мірі належить до мисленню. Призначення мислення зводиться швидкого схоплюванню явищ з метою успішного маніпулювання.

Продуктивний тип:

o Продуктивний - здатність людини вживати свої сили та реалізувати властивий йому потенціал. Припускається розвиток можливостей творчості, любові, повне їх розкриття. Така людина необов'язково має стати великим вченим або художником. Він просто може незалежно мислити, поважати себе та інших, отримувати чуттєве насолоду, не відчуваючи тривоги, захоплюватися витворами природи й мистецтва. Ці люди просто насолоджується життям.

У своїй першій великій праці "Втеча від свободи" Фромм розглянув феномен тоталітаризму в межах проблеми свободи. Він розрізняє "свободу від" (негативну) і "свободу на" (позитивну).

Втеча від свободи («свобода від») - зворотним боком "свободи від" є самотність та відчуження. Така свобода - тягар для людини. Фромм описав три типові невротичні механізми "втечі" (психологічного захисту) від негативної свободи: авторитарну, конформістську та деструктивну різновиди невротичного характеру. Перший виявляється в мазохістській пристрасті підкорення себе іншими або в садистичній пристрасті підкорення собі інших. Другий полягає у відмові від своєї індивідуальності та прагненні бути "як всі". Третій - у потязі до насильства, жорстокості, руйнування.

Позитивна свобода ("свобода на") - Фромм вважав, що люди можуть бути самостійними і унікальними, не втрачаючи при цьому відчуття єднання з іншими людьми і суспільством. Він називав вид свободи, при якій людина відчуває себе частиною світу і в той же час не залежить від нього, позитивної свободою. Досягнення позитивної свободи вимагає від людей спонтанної активності в житті. Фромм зазначав, що спонтанну активність ми спостерігаємо у дітей, які зазвичай діють відповідно до своєї внутрішньої природою, а не відповідно до соціальних норм і заборон.

Найбільш могутня мотиваційна сила особистості, як стверджував Е. Фромм, - це конфлікт між двома прагненнями - до свободи та до безпеки, що зумовлений існуванням екзистенційних потреб.

Фромм визначив п'ять основних екзистенційних потреб людини: у встановленні стосунків, у подоланні, у вкоріненні, в ідентичності, в системі поглядів та відданості. неопсихоаналіз адлер фромм особистість

o Потреба у встановленні стосунків. Кожній людні властиве прагнення турбуватися про когось, співчувати комусь. Якщо ця потреба не задовольняється, людина стає нарцистичною, вона відстоює лише свої власні інтереси і не здатна довіряти іншим.

o Потреба в подоланні. Людині властиве прагненні виявити власну творчу діяльну сутність і подолати пасивність. Оптимальний спосіб задоволення потреби - це діяльність і творчість. Неможливість задовольнити таку суттєву потребу стає причиною людської деструктивності.

o Потреба у вкоріненні. Важливою потребою людини є прагнення бути в єдності із навколишнім світом. Потреба виникає з самого моменту народження людини, коли рветься біологічний зв'язок з матір'ю. Почуття безпеки і єдності забезпечується батьківською опікою, від якої доросла людина поступово відмовляється. її ж, хто зберігає симбіотичні зв'язки зі своїми батьками, родиною не здатні повною мірою відчувати свою особисту цілісність та свободу.

o Потреба в ідентичності. Суттєвою для людей є внутрішня потреба власної ідентичності, завдяки якій вони відчувають свою унікальність та усвідомлюють, хто вони є насправді. Копіюючи чиюсь поведінку, проявляючи сліпу конформність, особистість не здатна досягти почуття власної ідентичності.

o Потреба в системі поглядів та відданості. Об'єктивний і раціональний погляд на природу та суспільство має величезне значення для особистості, необхідний для збереження психічного здоров'я.

Особистість також має потребу в об'єкті відданості, у присвяті свого життя чомусь впливовому - вищій меті, що становило б для неї сенс життя. Присвята життя таким вищим цінностям забезпечує можливість подолання ізольованого існування і надає життю певного сенсу.

4. Соціокультурна теорія особистості Карен Хорні

Типи стратегії спілкування:

o Орієнтація на людей (поступливий тип) - характерна залежність, нерішучість і безпорадність. Людиною, яку Хорні відносить до поступливого типу, керує ірраціональне переконання: «Якщо я поступлюся, мене не чіпатимуть». Поступливому типу необхідно, щоб у ньому потребували, любили його, захищали і керували ним. Такі люди зав'язують стосунки з єдиною метою - уникнути почуття самотності, безпорадності або непотрібності. Однак за їх люб'язністю може ховатися пригнічена потреба вести себе агресивно. Хоча і здається, що така людина ніяковіє у присутності інших, тримається в тіні, під цим поведінкою часто ховаються ворожість, злість і лють.

o Орієнтація від людей (відокремлений тип) - виявляється в тих індивідуумів, які дотримуються захисної установки: «Мені однаково». Такі люди, яких Хорні відносить до відокремленому типом, керуються помилковим переконанням: «Якщо я відсторонилася, зі мною буде все гаразд». Для відокремленого типу характерна установка жодним чином не дати себе захопити, чи йде мова про любовний роман, роботі чи відпочинку. В результаті такі люди втрачають справжню зацікавленість у інших, звикають до поверхневих насолод - вони просто безпристрасно йдуть по життю. Для цієї стратегії характерно прагнення до відокремленості, незалежності та самодостатності.

o Орієнтація проти людей (ворожий тип) - це такий стиль поведінки, для якого характерне домінування, ворожість і експлуатація. Людина, що відноситься до ворожого типу, діє, виходячи з переконання: «У мене є влада, ніхто мене не зачепить». Ворожий тип дотримується думки, що всі інші люди агресивні і що життя - це боротьба проти всіх. Тому будь-які ситуації або відносини він розглядає з позиції: «Що я буду від цього мати?». Незалежно від того, про що йде мова - грошах, престиж, контактах чи ідеях. Хорні зазначала, що ворожий тип здатний діяти тактовно і дружньому, але його поведінка в результаті завжди націлене на набуття контролю і влади над іншими. Усе спрямовано на підвищення власного престижу, статусу або задоволення особистих амбіцій. Таким чином, в даній стратегії виражається потреба експлуатувати інших, одержувати суспільне визнання і захоплення.



АНАЛІЗ БІОГРАФІЧНИХ ФАКТІВ

Аналіз біографії з точки зору теорії А.Адлера

Ш Комплекс неповноцінності:

Комплекс неповноцінності є у кожної людини. Це не є психічним розладом, але, навпаки, стимулює нормальне прагнення і здоровий розвиток людини.

За теорією А.Адлера у Скарлетт простежується комплекс неповноцінності з самого дитинства. Розлучення батьків завдав Скарлетт глибоку душевну травму. Пізніше вона говорила, що постійно сумує «з різних причин ... Ця смуток включився, коли мої батьки розлучилися: з тих пір в будь-якій події я мимоволі знаходжу привід для переживання». Роб Райнер, режисер першого фільму, в якому знімалася Скарлетт («Норт», 1994), згадував, що дівчинка одного разу сказала йому, що «для того, щоб я розплакалася, потрібно зовсім небагато. Згадати, як мама з татом сваряться через найдурніших дрібниць ... але насправді все набагато складніше. Від них просто йде кохання ... і вони хапаються за дрібниці. Ось це дійсно боляче ... ».

Після розлучення батьків, свою першу кіно роль Йоханссон отримала у фільмі «Норт». Роб Райнер, режисер фільму, в одному з інтерв'ю сказав, що вона нагадує йому «даму середніх років, трохи сварливу, дуже прискіпливу, вимогливу і розчарована в житті».

По відношенню до самої себе Скарлетт налаштована досить самокритично, вона вважає, що у неї «безліч недоліків: целюліт, зріст метр шістдесят три, неправильний прикус, обгризають нігті, неприродно хрипкий голос ..., сутулість, вічна готовність почати турбуватися і повна непристосованість до побуту».

Ш Компенсація:

Після того, як її батьки розлучилися, Скарлетт жила на два міста - Нью-Йорк, в якому залишився батько, і Лос-Анджелес - залишилася мати. У Нью-Йорку Скарлетт з самого дитинства відвідувала акторську школу Лі Страсберга, однак акторську кар'єру вона розпочала в Лос-Анджелесі, взявши участь у 1992 році у позабродвейській постановці під назвою «Софістика». Зніматися в кіно Скарлетт почала з 9 років; Після перших ролей Скарлетт, газета The Sun написала про неї, що вона схожа на «веселого порося з диснеївського мультфільму». У 2002 році Йоханссон закінчила відмінно школу в нью-йоркському районі Манхеттен.

І не зважаючи на всі ті переживання дівчинка старалася в повну силу, розвивала свій талан та удосконалювалася. Роб Райнер, режисер фільму «Норт», в одному з інтерв'ю сказав, що «маленька Скарлетт талановита не дитячим талантом».

Ш Особистісні типи за Адлером:

Із чотирьох особистісних типів у Скарлетт Йоханссон простежується соціально-корисний тип.

Скарлетт активно співпрацює з Оксфам (об'єднання якого є вирішення проблем бідності та пов'язаної з нею несправедливістю у всьому світі. У всіх проектах Оксфама кінцевою метою є надати людям можливість реалізувати свої права та можливості, особисто керувати життям, отримувати гідну оплату за виконаний працю і так далі.)

У 2010 році зібрала $ 330 000 для допомоги постраждалим від події в Гаїті землетрусу.

Аналіз біографії з точки зору теорії Карла Юнга

Ш Екстраверсія:

За теорією К.Юнга у Скарлетт простежується екстравертна установка, тобто характеризується уродженою тенденцією направляти свою психічну енергію, чи лібідо, зовні, зв'язуючи носія енергії з зовнішнім світом.

У 2004 році вона брала участь у виборчій кампанії кандидата в президенти США від Демократичної партії Джона Керрі.

Акторка брала участь у рекламній кампанії ізраїльської фірми SodaStream (виробник апаратів сифонів для виробництва газування в будинках. Принцип роботи сифонів, це насичення води вуглекислотою CO2).

Крім того, вона активно займалася вирішенням масштабних проблем простих громадян, таких як чистота вулиць і їх освітлення, захист від пожеж і тд.

Ш Типи особистості за Юнгом:

У знаменитості найяскравіше виражений чуттєвий тип (перебувають під владою незрозумілих іншим почуттів. Найчастіше властивий жінкам, у таких людей можливі неврози за типом виснаження.)

Йоханссон не ділиться подробицями свого особистого життя з пресою, але її ім'я часто з'являється на сторінках таблоїдів. Через всесвітні плітки у зірки почалася депресія. За визнанням актриси, вона втомилася від величезної кількості приписуваних їй кавалерів, з половиною з яких вона навіть не знайома.

Аналіз біографії з точки зору теорії Еріка Фромма

Ш Соціальні типи характеру:

За Фоммом, Скарлетт - це людина з продуктивним типом характеру, тобто здатність людини вживати свої сили та реалізувати властивий йому потенціал.

У 1996 році Скарлетт зіграла свою першу головну роль у фільмі «Менні і Ло», за яку отримала номінацію на премію Independent Spirit Awards як краща виконавиця жіночої ролі. Роль Грейс Маклін у фільмі Роберта Редфорда «Заклинатель», зіграна Скарлетт в 1998 році, принесла актрисі першу популярність в США.

У 2003 р. виходить фільм «Дівчина з перловою сережкою»: Скарлетт грає там роль Гріт, за яку отримує номінацію на «Золотий глобус», але вже як краща актриса в драмі, і BAFTA.

У 2004 році Йоханссон була запрошена в Американську кіноакадемію, члени якої щорічним голосуванням присуджують премію «Оскар».

Картина Вуді Аллена «Матч-пойнт» була відібрана до позаконкурсної програми Каннського кінофестивалю 2005 року, отримала безліч позитивних критичних відгуків у пресі, зібрала касу майже в 80 млн доларів, а також принесла Скарлетт четвертий номінацію на премію «Золотий глобус».

20 травня 2008 Йоханссон дебютувала як вокалістка у своєму першому альбомі Anywhere I Lay My Head, які ввімкнули в себе кавер версії на пісні Тома Вейтса. У 2009 році разом з Пітом Йорн записала альбом Break Up.

Актриса удостоїлася зірки на голлівудській «Алеї слави».

Скарлетт Йоханссон була обличчям рекламної кампанії парфумів Eternity Moment фірми Calvin Klein. У 2006 році вона підписала контракт з фірмою L'Oreal.

Також у зірки є спільні кліпи з такими виконавцями, як Боб Ділан і Джастін Тімберлейк.

У 2014 році газета Jerusalem Post опублікувала топ-50 найвпливовіших євреїв світу. У цьому рейтингу Скарлетт Йохансон було відведено 18 місце.

Ш Позитивна свобода ("свобода на"):

В інтерв'ю 2006 Йоханссон висловила думку про те, що для людини не природно бути моногамним. З іншого боку, Скарлетт заперечувала чутки про своїх можливих безладних статевих зв'язках, кажучи, що вона дуже старається добитися моногамії у відносинах з партнером. У 2006 році вона повідомила, що проходить аналізи на ВІЛ два рази на рік і їй здається «огидним» і «безвідповідальним», коли люди цього не роблять.

Ш Екзестенційні потреби:

У знаменитості є потреба в системі поглядів та відданості. - Об'єктивний і раціональний погляд на природу та суспільство має величезне значення для особистості, необхідний для збереження психічного здоров'я.

Особистість також має потребу в об'єкті відданості, у присвяті свого життя чомусь впливовому - вищій меті, що становило б для неї сенс життя. Присвята життя таким вищим цінностям забезпечує можливість подолання ізольованого існування і надає життю певного сенсу.

Мати актриси, Мелані Йоханссон, є за сумісництвом її менеджером і, за словами Скарлетт, надає їй «неоціненну підтримку при всій творчій" чудаковатості" актриси у виборі тих чи інших ролей».

Про свої позитивні якості Скарлетт каже, що вона вірний друг, що вона одержима ідеєю великої любові і вірить в її можливість.

Аналіз біографії з точки зору теорії Карен Хорні

Ш Типи стратегії спілкування:

Згідно теорії Хорні, Скарлетт має орієнтацію проти людей (ворожий тип).

З дитинстві дівчинка переживала розлуку батьків, підрісши вона мешкала на два міста, тобто не були задовільнені потреби в безпеці, дуже імовірно патологічний розвиток особистості. Основним результатом такої проблеми є розвиток у дитини орієнтацію проти людей.

В цьому випадку дитина опиняється між двох вогнів: вона залежить від батьків і в той же час відчуває по відношенню до них почуття образи. Цей конфлікт приводить в дію такий захисний механізм, як витіснення. Витіснені почуття ворожості і образи виявляються у всіх взаємовідносинах дитини з іншими людьми як тепер, так і в майбутньому. В цьому випадку говорять, що у дитини виявляється базальна тривога.

Це пояснюється причина розпаду шлюбу Скарлетт. З 1 жовтня 2014 Скарлетт заміжня вдруге за журналістом Роменом Доріаком, з яким вона зустрічалася 2 роки до їхнього весілля.



ВИСНОВОК

Отже, за теорією А.Адлера у Скарлетт виявлено комплекс неповноцінності з самого дитинства. Це простежується впродовж всього життя, та звісно має свій певний вплив та компенсацію.

За теорією К.Юнга у Скарлетт простежується екстравертна установка, тобто характеризується уродженою тенденцією направляти свою психічну енергію, зовні, зв'язуючи носія енергії з зовнішнім світом. Вона активно займалася і займається вирішенням масштабних проблем простих громадян, та попри все залишається тендітною дівчиною з чуттєвим типом особистості.

За теорією Фромма, Скарлетт має продуктивний тип характеру, тобто вона має здатність вживати свої сили та реалізувати властивий йому потенціал. Вона знялася в більшості кінострічок, саме які були визнані народом, та за які отримала не мало нагород, одна з них зірка на голлівудській «Алеї слави».

Акторка має свою точку зору, і вільно її висловлює, це і є чисто виражена позитивна свобода, та попри все за цим ховається потреба в системі поглядів та відданості, яка актрисі так потрібна.

Згідно теорії Хорні, у зірки виявлено орієнтацію проти людей (ворожий тип). І хай там як, але розлучення відбилося на дівчинці, і на сьогодні це явно виражається в такому захисному механізмі, як витіснення.

Всі ці теорії особистості дозволяють нам зрозуміти суть людини та її характер. Як на мене було дуже цікаво розглядати та аналізувати, визначати певні типи особистості, характеру, спрямованість, самореалізацію, певні риси відомої людини - Скарлетт Йоханссон.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Біографія акторки Скарлетт Йоханссон.//

1. http://www.imdb.com/name/nm0424060/

2. http://ru.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%8C:696418

3. https://archive.today/20130417001323/www.izvestia.ru/culture/article1009401/

4. http://www.peoples.ru/art/cinema/actor/scarlett_johansson/

Размещено на Allbest.ru

...