Види комунікативних бар’єрів

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Вступ

Жодного дня людина не може прожити без спілкування, адже ми постійно знаходимося серед людей. Кожного дня людина, яка приходить на роботу, не зважаючи на те чи це керівник, чи звичайний працівник обов'язково взаємодіє з іншими учасниками. Спілкування як взаємодія передбачає, що люди встановлюють контакт один з одним, обмінюються визначеною інформацією для того, щоб будувати спільну діяльність, співробітництво.

Проте у багатьох випадках людина стикається з тим, що її слова, думки, бажання неправильно сприймаються співрозмовником, інколи навіть складається враження, що співрозмовник захищається від нас, наших слів та переживань, свідомо будує якісь перешкоди, тобто не хоче нас сприймати. Разом з тим бувають також такі ситуації, коли те, що ми говоримо передається швидко, відкрито, без будь-яких перешкод досягається повне порозуміння. Від чого ж залежать комунікативні та нтелектуальні бар'єри, чому вони виникають?

Актуальність даної теми обумовлена тим, що обмін інформацією пронизує всі управлінські ланки, якщо комунікації налагоджені погано, то рішення можуть бути помилковими, персонал може неправильно розуміти команди, можуть виникнути проблеми в міжособових стосунках. Виходячи з цього, в залежності від того, як відбувається обмін інформацією, формується соціально-психологічний клімат в організації, і відповідно від того, який соціально-психологічний клімат в організації, такий буде результат діяльності організації.

Отже, для результативних комунікацій, для ефективного функціонування будь-якої організації, необхідно вирішити проблему комунікативних та інтелектуальних бар'єрів.



1. Види комунікативних бар'єрів

На шляху руху інформації від відправника до одержувача зустрічаються різні перешкоди, які можуть носити як психологічний особистісний характер так і організаційний. Детальніше розглянемо комунікаційні та інтелектуальні бар'єри.

Комунікативні бар'єри - психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

Комунікативні бар'єри - це деформація комунікаційного процесу, викликана різними причинами, яка може приводити до неадекватних дій адресата.

Стосовно основних видів комунікативних бар'єрів в організації слід зазначити, що психологами виділено кілька їх видів.

Так, деякі автори зазначають, що спілкуванню в організаціях можуть перешкоджати соціальні та суто психологічні бар'єри. В першому випадку комунікація виявляється недостатньо розвиненою через належність партнерів до різних соціальних груп - рівнів управління та сфер діяльності. У другому випадку бар'єри виникають через індивідуально-психологічні особливості особистості - симпатії чи антипатії, відвертість чи її відсутність.

Також виділяються бар'єри, що виникають в комунікаціях між особами та в організаційних комунікаціях.

До бар'єрів на шляху міжособових комунікацій відносять:

· перешкоди, що зумовлені сприйняттям;

· семантичні бар'єри;

· невербальні перешкоди;

· поганий зворотній зв'язок;

· невміння слухати.

Перешкодами в організаційних комунікаціях є:

· викривлення повідомлень;

· інформаційні перевантаження;

· незадовільна структура організації.

Перешкоди, зумовлені сприйняттям. Люди реагують не на те, що в дійсності відбувається в їх оточенні, а на те, що сприймається як дійсне. Акцент на деяких факторах, що впливають на сприйняття в процесі обміну інформацією, дозволяє не допустити зменшення ефективності комунікацій, своєчасно викинувши перешкоди, зумовлені сприйняттям.

Семантичні бар'єри. Коли ми вступаємо в інформаційний контакт, ми використовуємо символи, за допомогою яких намагаємося обмінюватися інформацією й домагатися її розуміння. Відправник кодує повідомлення за допомогою вербальних і невербальних символів. Найуживанішими символами в повсякденному житті є слова. Оскільки слова (що є символами) можуть мати різні значення для різних людей, тому те, що хтось намагається повідомити, необов'язково буде інтерпретоване й зрозуміле таким же чином одержувачем інформації.

Семантичні варіації часто стають причиною невірного розуміння, оскільки у багатьох випадках не є факт, що одержувач інформації може точно зрозуміти значення якогось слова, яке використовує відправник.

Невербальні перешкоди. Хоча вербальні символи (слова) - головний наш засіб для кодування ідей, ми використовуємо й невербальні символи для трансляції повідомлень. У невербальній комунікації використовуються будь-які символи, крім слів. Найчастіше невербальна комунікація відбувається одночасно з вербальною й може підсилювати або змінювати зміст слів. Обмін поглядами, вираз обличчя, наприклад, посмішки й виразу несхвалення тощо - усе це приклади невербальної комунікації. Використання вказівного пальця, щоб показати щось, прикриття роту рукою, доторкання, млява поза також відносяться до невербальних способів передачі значення.

Ще один різновид невербальної комунікації формується тим, як ми проголошуємо слова. Маються на увазі інтонація, модуляція голосу, плавність мовлення тощо. Те, як ми проголошуємо слова, може суттєво змінювати зміст цих самих слів. Як і семантичні бар'єри, культурні відмінності при обміні невербальною інформацією можуть створювати суттєві перешкоди для розуміння. Наприклад, отримавши від японця візитну картку, варто відразу прочитати її. Якщо ви покладете її до кишені, ви тим самим повідомите японцю, що його вважають несуттєвою людиною.

Поганий зворотній зв'язок. Іншим обмежувачем ефективності обміну інформації між особами може бути відсутність зворотного зв'язку з приводу надісланого відправником повідомлення. Зворотній зв'язок важливий, оскільки дає можливість установити, чи дійсно ваше повідомлення, отримане одержувачем, витлумачене в тому розумінні, який ви спочатку йому надали.

Невміння слухати. Ефективна комунікація залежить не лише від того, наскільки точно й ефективно особа вміє передавати інформацію, а й від того, наскільки він вміє приймати повідомлення. На жаль, у розумінні більшості слухати - означає лише вести себе спокійно й давати іншій особі говорити.

Окремо виділено комунікативні бар'єри, що виникають в управлінському спілкуванні:

· фонетичний та стилістичний бар'єри, пов'язані з якістю дикції, темпом, швидкістю та гучністю мовлення;

· інтелектуальний бар'єр, пов'язаний з логіко-граматичним оформленням мовлення та особливостями мислення;

· семантичний бар'єр, який відображає індивідуальність життєвого досвіду людини й актуалізує завдання "пошуку спільної мови";

· емоційний бар'єр, пов'язаний з різним емоційним станом партнерів;

· мотиваційний бар'єр, пов'язаний з різними цілями, настановами та мотивацією;

· бар'єр, пов'язаний з соціальними ролями "керівник - підлеглий" та ієрархією їх взаємин;

· бар'єр управлінської поведінки керівника (наприклад, авторитарної).

Також психологами виділено комунікативні бар'єри, що виникають у певних комунікативних контекстах у процесі виконання професійних завдань в організаціях - під час переговорів чи наради, спілкування редактора з автором чи директора школи з учителем.

Отже, ми з'ясували основну суть комунікацій, а саме: комунікація - це обмін інформацією, її змістом між двома або декількома людьми.

Комунікація є процесом зв'язку працівників, підрозділів, організацій і протягом цього процесу можуть виникати перешкоди, які заважають правильній та чіткій передачі - це комунікативні бар'єри. Комунікативні бар'єри вчені класифікують по-різному. До бар'єрів на шляху міжособових комунікацій науковці відносять: перешкоди, що зумовлені сприйняттям; семантичні бар'єри; невербальні перешкоди; поганий зворотній зв'язок; невміння слухати.

2. Засоби подолання комунікативних бар'єрів в організації

Як вже було досліджено, виникнення комунікативних бар'єрів може бути спричинено різними факторами, обставинами. Як же подолати комунікативний бар'єр?

Детальніше розглянемо способи подолання 3-х видів комунікативних бар'єрів, які виникають в процесі ділового спілкування та їх модифікації, а саме: "авторитет", "уникнення", і "нерозуміння".

Бар'єр "авторитет". Поділивши всіх людей на авторитетних і неавторитетних, людина довіряє тільки першим і, відповідно, не має довіри до других. Тобто довіра чи недовіра в даному випадку залежать не від якості інформації, що передається, а від того, хто говорить. Зарахування людини в ряд авторитетних залежить від наступних факторів: соціального положення (статус); привабливого зовнішнього вигляду (охайна зачіска, одяг); доброзичливого ставлення до адресату впливу (посмішка, привітність, простота в зверненні та ін.); компетентності; щирості, при чому, якщо, людина слухає з довірою, то вона запам'ятовує висновки і майже не звертає уваги на хід обговорення.

Бар'єр "уникнення". Людина уникає джерел впливу, ухиляється від контакту з співрозмовником. Як подолати такий бар'єр? З'ясовано, що найчастіше будь-який бар'єр обумовлений певною мірою нерозуміння. Тому тільки управляючи увагою співрозмовника, аудиторією можна подолати цей бар'єр. Головне при цьому вирішити 2 взаємопов'язані проблеми:

1) привернути увагу;

2) утримати увагу.

На нашу увагу найбільше впливають наступні якості інформації: актуальність, важливість, новизна, неочікуваність, нестандартність подачі, інтенсивність подачі, а також звучання голосу та його модуляція.

Бар'єр "нерозуміння". Часто бувають такі ситуації, коли джерело інформації заслуговує довіри, має авторитет, але інформація все-одно не доходить (ми не бачимо, не чуємо, не розуміємо). Як можна вирішити такі проблеми? Потрібно попередити бар'єри нерозуміння:

- фонетичний;

- семантичний;

- стилістичний;

- логічний.

Подолати фонетичний бар'єр цілком можливо, для цього необхідна:

1) чітка, розбірлива і достатньо голосна мова, без скоромовки;

2) наявність зворотного зв'язку з співрозмовником.

Семантичний бар'єр нерозуміння виникає, коли фонетично мова "наша", але по змісту, що передається "чужа". Для подолання цього бар'єру необхідно:

1) говорити максимально просто;

2) завчасно домовитися про однакове розуміння ключових слів, понять, термінів, якщо потрібно пояснити їх на початку розмови.

Стилістичний бар'єр нерозуміння виникає при невідповідності стилю мови людини, що говорить і ситуації спілкування або стилю мови й актуального психологічного стану слухача. Головне при подоланні стилістичного бар'єру правильно структурувати інформацію, що передається. Існує 2 основних правила структурування інформації в спілкуванні: правило рамки і правило ланцюга.

Правило рамки засноване на дії психологічного закону пам'яті. Суть його в тому, що початок і кінець будь-якого інформаційного ряду, з чого б він не складався, зберігається в пам'яті людини краще, ніж середина.

Рамку в спілкуванні створюють початок і кінець розмови. Для ефективності спілкування, розмови, бесіди необхідно на початку вказати ціль, перспективи і очікувані результати спілкування, а в кінці розмови підвести підсумки і відмітити ступінь досягнення цілей.

Бар'єр логічного нерозуміння виникає, як вже було відмічено, якщо людина, на нашу думку, говорить або робить щось, що суперечить логіці. Тоді ми не тільки відмовляємось його розуміти, але і емоційно сприймаємо його слова негативно. Подолання цього бар'єру можливо при дотриманні наступних умов:

1) врахування логіки і життєвої позиції співрозмовника;

2) правильна аргументація.

Для подолання комунікативних бар'єрів в організації дуже ефективними є проведення різних форм тренінгів. Тренінг може проводитися окремо як для менеджерів, так і персоналу організацій, а також у спільних групах (залежно від мотиваційної та операційної підготовки учасників занять).

Тренінг може проводитися в таких формах:

а) безпосередньо в організації як форма професійного навчання менеджерів і персоналу (протягом трьох місяців, раз на тиждень, по дві академічні години після робочого дня або під час перерви);

б) поза межами організації, у вигляді виїзних сесій (три дні по вісім годин), коли професійне навчання поєднується з організацією відпочинку менеджерів та персоналу (на базах відпочинку, у туристичних комплексах тощо).

Вибір організаційної форми залежить від мети професійного навчання, можливостей і традицій організації тощо. Тренінгова програма може бути впроваджена в організаціях різного типу і бути модифікована залежно від типу самої організації, вікового та тендерного складу організації, особливостей діяльності самого організаційного психолога тощо. Залежно від конкретних завдань обсяг тренінгу також може змінюватися. Існують такі техніки проведення тренінгу: криголами, психогімнастичні вправи, міні-лекції, групові дискусії, мозкові штурми, аналіз комунікативних ситуацій, метод незакінчених речень, творчі завдання, домашні завдання. Наведемо декілька прикладів вправ та завдань:

Вправа 1. Роздаються картки з назвами тварин (по дві з однаковими назвами). Учасники групи зачитують те, що написано на їхній картці, причому напис не повинні бачити інші гравці. Завдання кожного - знайти свою пару, користуючись невербальними виразними засобами. Знайти пару, потім розповісти, хто ви.

Вправа 2. ("Я люблю. Я ненавиджу."). Написати по п'ять тверджень, які починаються словами: "Я люблю. Я ненавиджу.". Учасники по черзі читають свої твердження.

Вправа 3. Учасники створюють коло. Кожний каже наступному: "Я такий, як ти, тому що.. Проговорюється по колу тричі. Потім вони кажуть: "Я не такий, як ти, тому що..

Вправа 4. Учасники по черзі виконують стереотипну роль - злого начальника", "працівника-підлабузника", "працівника-трудоголіка", "працівника-ледаря", "недоступного бухгалтера", "незадоволеного клієнта" тощо. Решта слухачів відгадують, хто перед ними. Аналізуються позитивна та негативна роль таких стереотипів вжиттєдіяльності організації.

Отже, причин виникнення комунікативних бар'єрів досить багато: особливості інтелекту, різні лексикон, тезаурус, відсутність єдиною думки відносно конкретної ситуації. Було з'ясовано, що комунікативні бар'єри негативно впливають на мікроклімат організації та ефективність її роботи, звідси випливає очевидність їх дослідження та профілактики. Для подолання комунікативних бар'єрів важливими є тренінги на рівні організації, тому що вони сприяють осмисленню менеджерами та персоналом сутності комунікативних бар'єрів, їх ролі в організації, а також забезпечують набуття умінь та навичок профілактики і подолання комунікативних бар'єрів.

3. Інтелектуальні бар'єри

Інтелектуальні бар'єри належать до підвидів комунікаційних бар'єрів, що виникають в управлінському спілкуванні.

Інтелектуальні бар'єри - це бар'єри, які обумовленні особливостями інтелектуальної сфери учасників комунікації.

Інтелектуальний бар'єр повязаний з логіко-граматичним оформленням мовлення та особливостями мислення.

Першою перепоною є інтелект (від лат. intelectus - розсудок, розуміння). Він не є вродженою якістю, а дається наполегливою працею (навчанням, життєвим досвідом) протягом усього життя. Саме тому інтелект не є якоюсь сталою величиною і, напевне, люди, які чимало бідкаються, що їм не вистачає того чи іншого у житті, ніколи не бідкаються про нестачу розуму.

Інтелектуальні труднощі в спілкуванні пов'язані з некомпетентністю однієї зі сторін, нерозумінням смислу або підтексту висловлювань, обмеженістю пам'яті, відсутністю логічності мислення, невмінням абсорбувати краще, недосконалим словниковим запасом тощо.Причиною виникнення інтелектуальних ба'єрів є нерівномірність розвитку інтелекту у комунікатора та реципієнта. В одних людей розвинутий інтелект теоретичний, у інших - практичний, у декого здатність до цілісного художнього сприйняття світу, у декого - до його логічного устрою та строгого наукового світогляду.

Інтелектуальні бар'єри є комплексом фонетичних, семантичних, логічних перешкод у сприйманні інформації та особливостей індивідуальних психічних процесів.

Причинами фонетичного непорозуміння в процесі спілкування можуть бути:

а) використання у мовленні елементів з інших мов і діалектів, особливо вживання іншомовних слів;

б) наявність дефектів мовлення та дикції, невиразність мовлення;

в) порушення темпу мовлення;

г) наявність великої кількості звуків і слів-паразитів.

Семантичний різновид інтелектуальних бар'єрів пов'язаний насамперед з особливостями системи значень. Це проблема жаргонів і сленгів. Відомо, що навіть у межах однієї і тієї ж культури є багато міні-культур, кожна з яких створює своє «поле значень», характеризується специфічним розумінням різних понять, явищ, виражених ним. Для процесу управління семантичні бар'єри є менш актуальними.

Стилістичний різновид інтелектуальних бар'єрів виникає при неспівпаданні стилю мовлення комунікатора зі змістом інформації, що передається ситуацією, в якій воно проходить, а також з психологічними особливостями реципієнта. Комунікатор повинен чітко відчувати стан реципієнта, виявляти відтінки ситуації, що намічається чи вже виникла, з тим, щоб вибрати правильний стиль свого мовлення.

Основною причиною логічних бар'єрів є існування різних логічних систем доказів. Вони можуть виникати також через володіння різними об'ємами вихідної інформації, вибором різних критеріїв. Для одних людей логічним є те, що не суперечить розуму, для інших - те, що відповідає моралі, обов'язку. комунікативний бар'єр діловий спілкування

Інтелектуальні бар'єри можуть виникати і в результаті різних особливостей інтелектуального процесу у комунікатора та реципієнта. Однією з таких характеристик є «швидкість» мислення учасників спілкування. При цьому не слід розглядати більш повільний хід процесів мислення як недолік чи низький рівень інтелекту. Для будь-якого працівника було б ідеальним поєднання високої швидкості мислення з його фундаментальністю та оригінальністю. В реальності такого ідеалу досягти дуже важко.

Експериментально встановлено, що якщо людина говорить більше 2,5 слів в секунду, то зміст інформації не буде сприйматися. Але і навпаки, занадто сповільнена мова також ускладнює взаєморозуміння.

Важливим у комунікаційному процесі є аспект сприймання співрозмовника, оскільки це дуже часто є причиною конфліктів у навчально-виховному процесі.

Зазначимо, що кожний із індивідуумів може формувати аналоги трьох типів в трьох модальностях:

- візуальна (при цьому зовнішня та внутрішня аналогова інформація є комплексом зорових образів);

- аудіальна (при цьому аналогова інформація є комплексом звуків);

- кінестетична (прицьому аналогова інфолрмація є комплексом відчуттів: смаку, дотику та інших).

Таким чином, інформацію можна передавати, використовуючи візуальну, аудіальну та кінестетичну модальності.

Для того, щоб спілкування було ефективним, комунікатору №1 необхідно передати інформацію, використовуючи ту модальність, в якій спроможний прийняти її партнер з іншої комунікації. А комунікатору №2 необхідно передати інформацію, використовуючи ту модальність, в якій може сприйняти партнер з першої комунікації. Таким чином, виконується необхідна умова ефективної комунікації: аналогова відповідність переданої та сприйнятої інформації.

Для визначення модальності внутрішнього процесу партнера з комунікації використовується декілька індикаторів. Найпоширенішим є словесні індикатори (слова, яка характеризують модальність внутрішнього процесу). Наприклад, якщо комунікатор №1 говорить: «Уявіть собі...», то це означає, що він спочатку уявляє собі образ, а потім переводить його в слова візуальної модальності і при цьому пропонує комунікатору №2 теж уявити.

Візуальна, аудіальна, кінестетична модальність характеризуються специфічними предикатами (словами):

- для візуальної модальності характерні слова «уявіть», «красиво», «подивіться», «мені здається», «бачу» тощо;

- для аудіальної модальності - «послухайте», «співзвучно», «тихо», «голосно», «логічно», «хрусткий» тощо;

- для кінестетичної модальності - «важко», «тепло», «м'який», «легкий» тощо.

Таким чином, за словесними предикатами можна визначити модальність внутрішнього процесу партнера з комунікації

Інтелектуальні бар'єри виникають внаслідок особливостей у сприйманні, мисленні, пам'яті, через різні інтелектуальні рівні розвитку людини.

Люди реагують на те, що вони сприйняли, а не на те, що відбувається. Це залежить від досвіду, інтересів, емоційного стану, психологічних та моральних установок особистості. (Наприклад, скептичне ставлення до політиків).

Тому для подолання таких бар'єрів осмислення інформації повинно бути двостороннім, тому потрібно, щоб інтелектуальні рівні не розходилися значно.

Бар'єри в спілкуванні можуть виникати також тому, що співбесідники належать до різних соціальних груп: за віком, статтю, професією, національністю і т. ін.

Виникнення бар'єрів у взаєморозумінні і можливості їх подолання залежать від рівня культури, знань, особливостей психології особистості.

Важливим при спілкуванні повинно бути уміння обходити бар'єри, уміння вносити корективи у подальше спілкування. Важливо вміти прогнозувати, передбачати виникнення можливих бар'єрів, будувати тактику їх подолання.

Прагнення до взаєморозуміння не тільки психологічна, але й етична проблема. Використання механізмів взаєморозуміння, їх пошук, добір і зміна - це прояв моралі в реальності, свідчення моральності людини.

Серед механізмів взаєморозуміння виокремлюють:

- рефлексію - у соціальній психології це механізм усвідомлення індивідом чи групою того, як їх насправді сприймають і оцінюють інші індивіди чи групи;

- ідентифікацію - уподібнення себе іншому;

- емпатію - уміння проникнути в переживання іншої людини, уміння співпереживати, співчувати.



Висновки

Комунікації - це складний процес, який включає ряд взаємопов'язаних кроків, кожен з яких відіграє суттєву роль у забезпеченні розуміння і сприйняття інформації іншою особою. Комунікація є процесом зв'язку працівників, підрозділів, організацій, тому її вплив на ефективність роботи організацій беззаперечний. Проте на перешкоді ефективних комунікацій стають бар'єри, які здатні викривляти початковий зміст повідомлення або ж і взагалі перешкоджати їх доходженню до слухача.

Комунікативні бар'єри - це деформація комунікаційного процесу, викликана різними причинами, яка може приводити до неадекватних дій адресата. Комунікативні бар'єри - психологічні перешкоди, що виникають на шляху отримання інформації.

Причини виникнення комунікативних бар'єрів досить різні: зіткненні стилів спілкування; різні лексикон і тезаурус; особливості інтелекту тих, хто спілкується; неоднакове знання предмета розмови; відсутність єдиного розуміння ситуації спілкування; особливості соціально-психологічних стосунків, які склалися між партнерами; психологічні особливості партнерів; соціальні, політичні, професійні, релігійні відмінності.

Одним з способів подолання комунікативних бар'єрів в організації є проведення різнопланових тренінгів - різного спрямування та тривалості. Форма тренінгу може бути модифікована залежно від вікового складу персоналу, типу організації, особливостей робочого часу та внутрішнього розпорядку.

Взагалі спілкування, а тим більше ділове спілкування - це складний багатоплановий процес розвитку контактів між людьми в службовій сфері. Його учасники виступають в офіційних статусах і орієнтовані на досягнення конкретних цілей, тому дуже важливо, щоб в процесі комунікації комунікатор і реципієнт адекватно сприймали один одного, а для цього необхідно докласти немало зусиль.

Список використаної літератури

1. Абрамович С. Д., Чікарькова М. Ю. Мовленнєва комунікація: Підручник. -- К.: Центр навчальної літератури, 2004., с. 123

2. Донцов А. И. Психология коллектива. -- М., 2004.

3. Дридзе Т. М. Язык и социальная психология. -- М, 2000.

4. Эриксон Э. Идентичность, юность и кризис. -- М., 2006.

5. Калинич І. Психологія ділового спілкування. - Ужгород: Мистецька лінія, 2005. - 112 с.

6. Одегов Ю. Г. Управління персоналом: Підручник для вузів./ Ю. Г. Одегов, П. В. Журавльов - М.: Фінстатінформ, 2008. - 15 с

7. Панфилова А. П. Деловая коммуникация в профессиональной деятельности. -- СПб., 2008.

8. Почепцов Г.Г. Коммуникативные технологии двадцатого века. - М.: Ваклер, 2004. - 348 с.

9. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. - М., 2008. - 175 с.

10. Психология и этика делового общения: Учебник / Под ред. В.И. Лавриненко. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 327 с.

Размещено на Allbest.ru

...