Размещено на http://www.allbest.ru/

Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Спеціальність 19.00.05 - соціальна психологія,

психологія соціальної роботи

КОҐНІТИВНІ ЧИННИКИ СПРИЙНЯТТЯ СТУДЕНТСТВОМ ПОЛІТИЧНОЇ РЕКЛАМИ

ВОРНАЧЕВА ТЕТЯНА РАШИДІВНА

Київ - 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1) досліджуючи особистісні та когнітивні риси студентів, визначити притаманність їм певних типів політичної свідомості;

2) виявити ступінь глибини розуміння текстового повідомлення, простеживши його зв'язок з типом політичної свіжості;

3) простежити розвиток здатності до об'єктивного трактування змісту політико-рекламного повідомлення, зіставивши отримані дані з типом політичної свідомості;

4) застосувавши тренінгову програму, спрямовану на розвиток рефлексії, здійснити формування уміння об'єктивно трактувати рекламні повідомлення та глибокого їх розуміти.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали положення про сутність свідомості та розвиток особистості у процесі діяльності (К.А. Абульханова-Славська, Л.І. Анциферова, Г.С. Костюк, О.М. Леонтьєв, С.Д. Максименко, В.П. Москалець, Л.Е. Орбан-Лембрик, С.Л. Рубінштейн, О.М. Ткаченко); загальнотеоретичні та методологічні дослідження свідомості в контексті розвитку особистості (Б.Г. Ананьєв, Л.І. Божович, Л.С. Виготський, О.О. Бодальов, С.Л. Рубінштейн, В.В. Столін, П.Р. Чамата, І.І. Чеснокова, К.В. Шорохова); психосемантичний підхід (Дж. Бруннер, Дж. Келлі, Ч. Осгуд, В. Петренко, А. Шмельов, Д. Позняк та інші); праці, присвячені формуванню колективних уявлень, способів мислення та поведінкових взірців, пов'язаних з політичними явищами (В.О. Васютинський, С.К. Рощин, Б.Д. Паригін, Г.У. Солдатова, Н.В. Хазратова); загально-психологічні та соціально-психологічні концепції спілкування (Г.М. Андрєєва, О.О. Бодальов, О.О. Леонтьєв, Н.В. Чепелєва, Т.К. Чмут); аналіз діалектики адаптаційних процесів (Г.О. Балл, А.А. Налчаджян, Ж. Піаже, Н.І. Сарджвеладзе); теорії проявів людської свідомості в умовах впливу політичної системи (Т. Адорно, Х. Арендт, М.О. Бердяєв, Ж.-П. Сартр, В. Франкл, Е. Фромм).

Програму дослідження реалізовано за допомогою комплексу теоретичних та емпіричних методів. Це теоретичний аналіз та узагальнення матеріалів із наукових літературних джерел; соціально-психологічний експеримент (констатуючий, формуючий); активні методи навчання (тренінги, комплекси коригуючих психотехнік); психолінгвістичні методики (методика дослідження розуміння тексту, Н.В.Чепелєвої; методика виявлення суттєвих зв'язків у тексті, Г.Д. Чистякової); методика виявлення коґнітивного стилю (Kagan, 1965, адаптування М.О.Холодної). Застосовано також метод соціологічного опитування та методи математичної статистики (кореляційний, факторний аналіз).

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження: Поглиблено уявлення про поняття “політична свідомість”, “політична реклама”, “політична рекламна діяльність”. Конкретизовано залежність перебігу та результату процесу розуміння політичної реклами від коґнітивних якостей особистості. Збагачено уявлення соціальної психології про роль коґнітивних чинників у політичній соціалізації молоді й формуванні особистісної політичної позиції.

Практичне значення дослідження визначається тим, що розроблена система заходів, спрямована на розвиток соціальної рефлексії, підвищує ступінь усвідомленого сприйняття й розуміння політичної реклами, сприяє формуванню політичної культури студентства, оформленню політичної позиції та свідомої політичної поведінки. Запропоновані програми з формування прийомів розуміння політичного тексту, можуть використовуватись в умовах навчального процесу з метою сприяння підвищенню політичної свідомості студентів, їхній успішній політичній соціалізації.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалась використанням методів, адекватних меті та завданням дослідження, кількісного та якісного аналізу одержаних даних. В основу дослідження покладено соціально-психологічний експеримент, у ході якого широко використовувалися активні методи соціально-психологічного навчання: операційні, імітаційні, навчально-рольові, особистісно-рольові ігри, аналіз конкретних соціально-політичних ситуацій тощо. На різних етапах дослідження використовувалися наступні методи: теоретичний аналіз наукової літератури, спостереження, інтерв'ю, психодіагностичні методики, оціночні шкали, анкетне опитування. Інтерпретація даних здійснювалася на основі використання методів математичної статистики та подальшого якісного аналізу.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження були опубліковані в наукових збірках та наукових періодичних виданнях, доповідалися й були схвалені на міжнародній науково-практичній конференції „Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров'я” (Київ, 2005), міжнародній науковій конференції „Обрії свободи” (Київ, 2006). Обговорювалися на засіданнях кафедри менеджменту Краснодонської філії МАУП та лабораторії соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України. Результати впроваджено в навчальні курси: „психологія менеджменту” Краснодонської філії МАУП у 2002-06 н.р.; „психологія управління бізнесом”, „психологія ділового спілкування” Державної академії статистики обліку та аудиту (м. Київ) у 2005-06 н.р.; „актуальні питання сучасної психологічної науки”, „психологія спілкування” Кіровоградського інституту інформаційних технологій у 2005-06 н.р.

Публікації. Зміст і результати роботи відображені у 6 публікаціях. Серед яких 4 статті у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України; 2 тез наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, списку використаної літератури (214 найменувань, з них 41 англійською мовою) та п'яти додатків. Матеріали дисертаційного дослідження висвітлено на 175 сторінках основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, вказано об'єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотези та завдання дослідження, висвітлено наукову новизну, теоретичну та практичну значущість роботи, подані дані про апробацію роботи та її впровадження у практику.

У першому розділі - “Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічних проявів політичної реклами та політичної свідомості молоді” - висвітлено проблему соціально-психологічної природи, сутності суспільно-політичного явища політичного процесу, особливостей його впливу на становлення політичної свідомості молоді (зокрема, політичну свідомість розкрито як процес створення певних образів влади, як результат сприйняття, осмислення політичних процесів окремим суб'єктом); здійснено аналіз основних теоретичних підходів до розкриття психологічних проявів політичної реклами, її впливу на свідомість, окреслено сукупність когнітивних чинників сприйняття політичної рекламної продукції; визначено основні напрями й етапи психологічного впливу, надано класифікацію його прийомів і технік; виокремлено провідні чинники, здатні впливати на політичну свідомість студентства.

Дослідження виявили залежність політичної свідомості від типу особистості (Т. Адорно, Е. Френкель-Брунсвік, Д. Левінсон, Р. Санфорд). Так, характерний комплекс властивостей авторитарної особистості - етноцентризм, нормативність, агресивність, стереотипність, ригідність мислення, ірраціональність, тривожність. Мовленнєвий дискурс такої особистості ґрунтується на нетерпимості й неприйнятті всього, що є незрозумілим, нетрадиційним. Навпаки, демократична особистість визначається пріоритетом раціонального у тлумаченні політичних подій, характеризується відкритістю і водночас критичністю сприйняття інформації взагалі. Мовленнєвий дискурс розгортається від соціального (зокрема національного) самоусвідомлення, засвоєння історичного досвіду до цілісного уявлення власної ролі й ролі спільнот, з якими особистість ідентифікується у політичному житті країни. Згідно з дослідженнями В.О. Васютинського, дискурс, який розкриває ставлення суб'єкта до влади, не тільки відображає існуючі відносини, а й визначає їх, формує політичний інститут як адекватний дискурсу. У свою чергу, Н.В. Хазратова зазначає: так само як існує соціальне й особисте уявлення про державу, так само існує й „уявлення держави” (представників владних інститутів) про суспільство й людину, яке й визначає державно-політичний вплив.

Важливе значення мають коґнітивні чинники, які справляють вплив на політичну свідомість особистості. Передусім ідеться про коґнітивний стиль особистості (Г.Г. Дилігенський, П. Тетлок). Вважається: політичні погляди, що тяжіють до екстремістських сув'язні з низькою коґнітивною складністю (емпіричністю, чутливістю, песимістичністю, фаталізмом, скептичністю, екстравертованістю) (Г. Айзенк). Особи з високою коґнітивною складністю зазвичай схильні до лібералізму та виявляють раціональність, оптимістичність, інтелектуальність, інтровертованість.

Відмічається посутня залежність політичної свідомості від ціннісних орієнтації особистості. Система цінностей індивіда складається в умовах соціалізації і тісно пов'язана з самосвідомістю загалом, із засвоєним історичним досвідом, міфологічним підґрунтям спільноти, з якою він ідентифікується (Л.Я. Гозман, С.П. Стоян, Є.Б. Шестопал).

Політична реклама (як система політичних комунікацій, спрямована на змінювання свідомості й поведінки людей у відповідності з метою тієї політичної сили, що створює цей продукт) може бути ефективною лише в разі сприяння задоволенню тих чи тих потреб особистості. Стійкий інтерес до реклами та її вплив зумовлюється залученням емоцій, задоволенням естетичних потреб і врахуванням загальних закономірностей функціонування політичної свідомості.

Психологічні механізми впливу політичної реклами розкриваються завдяки використанню у соціальної психології теорії коґнітивної відповідності (Т. Ньюком, Л. Фестінґер, Ф. Хайдер), когнітивного дисонансу (Л. Фестінґер), атрибуції й самоатрибуції (Дж. Сингер, С. Шехтер), управління враженням (Дж. Тедеші).

Коґнітивні чинники сприйняття політичної реклами молоддю спрямовуються: на процес опрацювання інформації (пізнавальні процеси, коґнітивно-стильові особливості особистості), метакоґнітивні процеси, що керують інтелектуальною діяльністю (А. Браун, Дж. Берковські, Р. Стернберґ); на особливості інтегральних психічних процесів - процеси цілепокладання, планування, прогнозування, прийняття рішень (В.Д. Шадріков, М.О. Холодна, Ю.М. Швалб); на інтелектуальну рефлексію (В.В. Давидов, С.Ю. Степанов, І.М. Семенов).

Поряд із тим, суттєвими коґнітивними чинниками сприйняття політичної реклами виявляються коґнітивно-стильові особливості, довільний інтелектуальний контроль, метакоґнітивна обізнаність, пізнавальна позиція особистості (М.О. Холодна), а також спрямованість і вибірковість індивідуальної інтелектуальної активності (Р.М. Грановська, Е. де Боно, М. Полані). Коґнітивно-стильові особливості особистості виявляються у своєрідності як сприйняття, так і опрацювання інформації (Г.А. Берулава, В.А. Колга, І.П. Шкуратова). Адекватність сприйняття інформації досить тісно пов'язується з особистісною позицією індивіда та специфікою його смислових структур (С.Л. Братченко, Л.А. Петровська). Окрім цього, констатується здебільшого деструктивний характер впливу сильних почуттів, ірраціональних вірувань на сприйняття й осягнення людиною інформації (В. Дріден, А. Ландж, Дж. Мюрен, А.Б. Холмогорова, А. Елліс).

Дослідження показали: опрацювання інформації, яка надходить, детермінується специфічними категоризаторами - ментальними структурами, які керують діями індивідів через схеми, сценарії й забезпечують стандартні взірці поведінки, обрані людиною (К. Антакі, С. Кондор). Водночас, критичність до смислотехнік підвищується через інтеграцію розмаїття типів досвіду та рефлексивне ставлення до себе (Р. Балтес, Ф. Дітмен-Колі, О.О. Дегтярьов). Таким чином, коґнітивні чинники мають суттєве значення в процесі сприймання інформації взагалі й політичної рекламної продукції зокрема.

Як самостійний дослідницький предмет постає зв'язок сприймання політичної реклами з політичною свідомістю у контексті політичної соціалізації особистості (Є.Б. Шестопал). Особливості політичної свідомості виявляються щонайперше в експектаціях індивідів щодо влади, ціннісних орієнтаціях стосовно розмаїття соціальних процесів і явищ.

Політичну свідомість розрізняють на індивідуальну й колективну (Е. Дюркгайм, К. Гірц). Саме колективна свідомість здійснює головний вплив на політичні процеси в державі. У цьому контексті виокремлюється цілий напрямок досліджень, що пов'язують політичну свідомість із політичним символізмом. У політичних процесах істотну роль відіграють певні символи, які, з одного боку, нав'язуються владними структурами й іншими політичними суб'єктами, а з іншого, мають глибинну природу - ґрунтуються на національній міфології, національних традиціях (Р. Барт, Е. Кассірер, С. Кара-Мурза, Г. Почепцов, А. Цуладзе).

Підсумовуючи теоретичне дослідження, зазначимо: у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб'єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.

У другому розділі - „Виявлення типів політичної свідомості студентства, їхніх детермінант і особливостей сприйняття політичної реклами” - визначено типи політичної свідомості студентів; проаналізовано особливості сприйняття ними політичної реклами; досліджено проявлення психосемантичних аспектів політичної свідомості, коґнітивних чинників сприйняття продуктів політичної рекламної діяльності.

Дослідження здійснено протягом 2002-2003 років. Зокрема констатуюче дослідження відбувалося впродовж жовтня-грудня 2002 року; ним було охоплено 204 студенти.

Етапи дослідження:

1) простеження особливостей політичного мислення й низки особистісних властивостей студентів;

2) з'ясування зв'язку типів політичної свідомості із показниками розуміння тексту;

3) виявлення специфіки зв'язку особливостей політичної свідомості студентів із здатністю до об'єктивної оцінки ситуації.

Перший етап дослідження: конкретизація особливостей політичної свідомості та коґнітивних рис.

Методики:

1) опитувальник Р.Н. Сенфорда, Т.В. Адорно, Е. Френкель-Брюнсвіка, Д.Дж. Левінсона: виявлення демократичних й авторитарних рис характеру й політичного мислення;

2) опитувальник Е.Ф. Зєєра: визначалися особливості мислення (характеристики: рефлексивність, символізація, аналітичність, синтезовість).

За допомогою кластерного аналізу виявлено такі типи взаємопов'язаності особистісних рис і типів політичної свідомості.

1. Політично активний, відповідальний індивід, має власну картину світу, крізь призму якої сприймає реальність, приймає відповідні рішення та діє:

– антидемократичний, авторитарний (активно-авторитарний);

– толерантний, об'єктивний (активно-толерантний);

2. Політично залежний, пасивний індивід, виступає об'єктом маніпуляції, не має власних концептуальних поглядів щодо політики, влади; безініціативний:

– егоцентрист, стереотипний (пасивно-конформний);

– цинічний, безпринципний (пасивно-критичний).

Результати першого етапу констатуючого дослідження: з 204 досліджуваних 109 властиві особливості політичного мислення, пов'язані з активною політичною позицією, 95 студентів виявили пасивну політичну позицію. Серед політично-активних, 64 виявили авторитарність, 45 -продемонстрували толерантність. У свою чергу, серед політично пасивних: засвідчили конформність - 52 особи, а критичність - 43 досліджуваних.

Другий етап дослідження: визначення зв'язку між особливостями політичної свідомості особистості та її психосемантичними здатностями. Методики (на додаток до вказаного вище опитувальника Р.Н. Сенфорда):

1) фіксування смислу тексту політичного характеру, визначення рівня розуміння тексту (Н.В. Чепелєва);

2) дослідження глибини розуміння (Ч. Осгуд).

За результатами дослідження розуміння тексту політичного характеру студентами з різними типами політичної свідомості було виявлено, що повнота й глибина розуміння тексту співвідноситься з особливостями політичної свідомості. Результати подано в табл. 1, 2.

Таблиця 1. Розподіл (у відсотках) досліджених із різними типами політичної свідомості за повнотою розуміння тексту

Як видно з таблиці, за критерієм повноти розуміння тексту загалом ефективнішими виявилися студенти з пасивно-критичною й активно-толерантною політичної свідомістю. Вони продемонстрували більшу адекватність засвоєння положень (як теоретичних, так і фактологічних) у запропонованих текстах. Хоча у викладі текстів названі досліджувані припускалися синтаксичних помилок.

За названим критерієм досліджувані з пасивно-конформною й активно-авторитарною політичної свідомістю були менш успішними, допускали фактологічні помилки, часто, намагаючись передати зміст текстів, робили семантичні помилки, дехто виявив нерозуміння головної ідеї тексту.

Зокрема, серед індивідів активно-авторитарних 59 %, за їхньою оцінкою зрозуміли текст; насправді ж правильно зрозуміли текст - 38 %, тоді як 62 % - не зрозуміли. Отже, досліджувані цієї групи загалом недостатньою мірою опрацьовують предметні відношення тексту.

Активно-толерантна група студентів засвідчила такі результати: текст визнали зрозумілим - 62 %, текст справді зрозуміли - 48 %, не зрозуміли - 52 %. Досліджувані цієї групи схильні акцентувати будь-який позірний сенс, сприймаючи його як провідний, не відчуваючи достатньою мірою протиріччя у тексті.

Серед студентів з пасивно-конформним типом політичної свідомості 38 % повідомили, що зрозуміли текст, 43 % - зрозуміли правильно, 57 % - не зрозуміли. Неможливість для більшості досліджуваних цієї групи віднайти суттєвий предметний зв'язок у змісті тексту не дозволяє їм зрозуміти текст.

Пасивно-критичний тип політичної свідомості пов'язаний з такими характеристиками розуміння: 67 % - повідомили про зрозуміння тексту, фактично ж, правильно зрозуміли текст - 65 %, 35 % - зрозуміли неправильно. Отже, розуміння в цих студентів характеризується повнішим опрацюванням інформації.

При визначенні глибини розуміння тексту за показником його переструктурування результати виявилися наступними. Найвищий рівень глибини розуміння тексту, тобто наявність узагальнень, висновків, переструктурувань, що відповідають смисловій структурі вихідного тексту продемонстрували лише 10% студентів. Із них 3% - пасивно-критичні, 7% - активно-толерантні. Досліджувані активно-авторитарні та пасивно-конформні досить добре викладають лише зміст, якій збігається із зовнішньою структурою вихідного тексту, часто не здатні усвідомити його структуру.

Загалом, за критерієм глибини розуміння текстового повідомлення, можна означити тенденцію до успішнішого осмислення та відтворення його змісту у студентів з активно-толерантним і пасивно-конформним типами політичної свідомості.

Таким чином, виявлено пов'язаність типу політичної свідомості, та характеру розуміння текстів. Відтак було висунуто таку пояснювальну гіпотезу: представники активно-толерантного й пасивно-критичного типу політичної свідомості продемонстрували кращі результати розуміння політичних текстів у зв'язку з вищим розвитком у них особистісної й інтелектуальної рефлективності.

Третій етап дослідження: з'ясування проявів рефлексії в процесі тлумачення текстів. Наступний крок дослідження: виявлення специфіки зв'язку особливостей політичної свідомості студентів із здатністю до об'єктивної оцінки політичної ситуації та рефлективності. Методика: модифікований тест “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір'янова).

Досліджувалися уміння розглядати політичне явище як певну структуру, протяжну в часі. Тобто з'ясовувалося чи здатен реципієнт осягнути усі виразні складники ситуації, момент їхнього виникнення, наявний стан, способи становлення, кінцевий образ, а також способи сув'язності у структурі. Загалом ці здатності можна подати як досвід об'єктивного сприйняття на противагу до стереотипного (позірного, заздалегідно заданого). Отримані результати були зіставлені з виділеними типами політичної свідомості (див. табл. 2.).

Таблиця 2. Розподіл (у відсотках) досліджених із різними типами політичної свідомості за тенденціями трактування текстів

Із поданої таблиці видно: здатність до об'єктивної оцінки політичного явища (зокрема, рекламної політичної продукції) найяскравіше виявили представники активного толерантного типу політичної свідомості. Завдяки модифікації тесту “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір'янова) показники об'єктивності тлумачення текстів відображали і ступінь розвитку здатності до рефлексії. Отже, рефлективність найповніше проявляється саме в активно-толерантному типові політичної свідомості.

Таким чином, результати констатуючого дослідження дають підстави для таких висновків:

1) взаємозв'язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного;

2) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості;

3) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до об'єктивного сприйняття політичних явищ.

Отримані результати і зумовили мету і завдання формуючих заходів. Оскільки у якості істотного чинника сприйняття політичних явищ (зокрема, рекламних текстів) виявлено характер рефлективності, то формуючі заходи спрямовувались на розвиток цієї здатності.

У третьому розділі - “Актуалізація рефлексивних механізмів як спосіб розвитку особистісно-ціннісного ставлення до соціально-політичної сфери” - описано експериментальні заходи з розвитку рефлексії студентів і умінь проявляти її в політичному житті.

Для проведення експериментальних заходів студенти були розподілені на контрольну й експериментальну вибірки (30 й 70 осіб відповідно). Експериментальна вибірка складалася з двох підгруп по 12 осіб, двох по 13, і двох по 10, сформованих на основі академічних підгруп.

Експериментальні заходи провадились у січні-грудні 2003 року і включали:

1) тренінг розвитку соціальної рефлексії;

2) заняття студентського політичного дебат-клубу;

3) спецкурс: “Психологічні основи політичної реклами”.

Тренінг розвитку соціальної рефлексії. Спрямованість - розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії. У тренінгу, побудованому з використанням напрацювань Л.А. Петровської, Ю.М. Ємельянова, В.П. Захарова, Н.Ю. Хрящева, застосовувались: групова дискусія, психотерапевтичні вправи, проективний малюнок. Заходи проводились на матеріалі гіпотетичної суспільно-політичної ситуації. В умовах тренінгу актуалізувались суперечності між цінностями субкультури, класу, національної культури, релігійної групи, держави, які мали спричинити коґнітивний дисонанс. Суперечності актуалізувались шляхом різкої зміни або одночасного впровадження альтернативних вимог щодо мотивів. Учасники тренінгу мали або створювати рекламно-політичний продукт задля актуалізації певної цінності, або ж спробувати раціонально розкрити цілі та способи впливу застосовані в рекламному повідомленні. Зокрема, варіювався рольовий статус учасників тренінгу; вводились елементи змагальності та діяльності в умовах дефіциту часу, інформації та ресурсів; ставилась вимога віднайдення альтернативних способів тлумачення політичних проблем. Впровадження елементів тренінгу мало сприяти, формуванню становлення індивідуально-психологічної адаптованості студентів до впливу, зокрема, політичної реклами.

У процесі діяльності політичного дебат-клубу студенти набували досвіду відстоювати власну політичну позицію, аналізувати політичні програми різних політичних партій, визначати політичні пріоритети, протистояти політичному тиску.

Впровадження спецкурсу “Психологічні основи політичної реклами” дозволяє поглибити знання студентів із психології політичної реклами, сформувати уявлення щодо механізмів маніпулювання свідомістю особистості під час політичних кампаній, застосування політико-психологічних передвиборних та виборчих технологій, а також виявити можливості здійснення позитивних впливів на політичну свідомість молоді, успішність політичної соціалізації взагалі й активність політичної й громадянської позиції особистості зокрема.

По завершенні формуючих заходів провадилися контрольні зрізи (див. табл. 3, 4). Використовувалися методики визначення характеру проявлення рефлексії: модифікований тест “Оцінка ситуації” (І.М. Авдєєва й І.А. Закір'янова). Отримані дані були зіставлені з типами політичної свідомості.

студент політичний реклама соціокультурний

Таблиця 3. Розподіл (у відсотках) досліджених експериментальної вибірки із різними типами політичної свідомості за тенденціями трактування текстів

Одержані результати показують зростання в студентів експериментальної вибірки здатності до об'єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень. Проведені формуючі заходи зумовили чи не максимальне вираження об'єктивності трактування у представників активно-толерантного типу політичної свідомості (97 %). Їм властива здатність глибоко розуміти політичні тексти, піддавати їх аналізу, виражати власні політичні переконання в соціальній комунікації.

Показники об'єктивності зросли й у представників інших типів політичної свідомості. Найпомітнішим це зростання є у представників пасивно-критичного типу (63 % щодо 9 %).

Розподіл вибірки на контрольні й експериментальні групи дозволяє виявити ефективність запроваджених заходів.

Результати повторних контрольних зрізів, проведених зі студентами контрольної вибірки, подано в табл. 4.

Таблиця 4. Розподіл (у відсотках) досліджених контрольної вибірки із різними типами політичної свідомості за тенденціями трактування текстів

Показники об'єктивності трактування текстів певною мірою зросли й у представників контрольної відбірки. Це зростання найімовірніше пов'язане із впливом навчання у ВНЗ: студенти 1-2 курсів набували нові знання з соціально-гуманітарних дисциплін.

Фіксувалися і зв'язки між особливостями політичної свідомості студентів та їхніми психосемантичними здатностями. Проводилися повторні контрольні зрізи за методиками визначення рівня розуміння тексту (Н.В. Чепелєва) і глибини розуміння (Ч. Осгуд). Результати подано в табл. 5, 6.

Таблиця 5. Розподіл (у відсотках) досліджених експериментальної вибірки із різними типами політичної свідомості за повнотою розуміння тексту

Подамо і результати дослідження студентів контрольної вибірки.

Таблиця 6. Розподіл (у відсотках) досліджених контрольної вибірки із різними типами політичної свідомості за повнотою розуміння тексту

Як видно із поданих таблиць, застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів студентами експериментальної вибірки.

Загальна тенденція, присутня у контрольних групах, тотожна тенденціям у групах експериментальних, одначе проявляється з набагато меншою виразністю. У порівнянні з початковими зрізами покращились показники, що характеризують повноту розуміння. Таке зростання показників можна пояснити впливом умов навчання у ВНЗ. Але динаміка цього зростання поступається динаміці, що властива експериментальним групам. Загалом, як за показниками об'єктивності трактування, так і повноти розуміння представники контрольних груп поступаються представникам експериментальних.

Отже, представлені у таблицях дані засвідчують ефективність формуючих заходів. Якісне зростання політичної активності також підтверджує слушність гіпотетичних припущень, правомірність поставлених завдань.

Здійснені формувальні заходи виявились ефективними. Їм властива системність, що зумовлюється поетапністю впливу, його несуперечливістю та цілеспрямованістю. Такі характеристики й визначають перспективність застосування заходів даного типу з метою сприяння об'єктивності сприйняття політичної реклами.

Як свідчать спостереження, представники різних типів політичної свідомості, які брали участь у формувальних заходах активніше залучаються у політичне життя. Імовірно, саме політично активна особистість, якій притаманна рефлективність, толерантність й об'єктивність сприйняття здатна протидіяти психолого-політичним маніпулюванням, негативним впливам рекламних смислотехнік.

ВИСНОВКИ

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, визначаються практичні рекомендації, висвітлюються перспективи подальшого вивчення проблеми.

Зокрема, результати дослідження уможливили такі висновки:

1. Підсумовуючи теоретичне дослідження, зазначимо: у сприйнятті молоддю політичної реклами вирішальне значення відіграють соціокультурні й коґнітивні чинники. Політична свідомість проявляється як сукупність думок, теоретичних концепцій, ментальних явищ, поглядів, уявлень, що відображають ставлення суб'єкта до політики, влади, держави взагалі й специфіку сприйняття ним політичного процесу.

2. Констатуючий етап дослідження дозволив виділити наступне:

а) взаємозв'язок політичного мислення й особистісних властивостей студентів може бути розкритий у контексті чотирьох типів політичної свідомості: активно-авторитарного, активно-толерантного, пасивно-конформного, пасивно-критичного;

б) розуміння тексту відбувається щонайповніше студентами з активно-толерантним і пасивно-критичним типом політичної свідомості;

в) представники активно-толерантного типу політичної свідомості продемонстрували, порівняно з іншими її типами найвищий ступінь рефлективності й найбільш виразну тенденцію до об'єктивного сприйняття політичних явищ.

3. Підвищення здатності до об'єктивного трактування політичних явищ, зокрема у процесі сприйняття політичних рекламних повідомлень забезпечується комплексним застосуванням наступних формувальних заходів: 1) тренінгу з розвитку рефлексивних здатностей, спрямованих на розвиток рефлективних умінь: особистісної та предметної (у даному випадку соціально-політичної) рефлексії, а також 2) організації діяльності політичного дебат-клубу та 3) запровадженням спецкурсу “Психологічні основи політичної реклами”.

4. З'ясовано особливості впливу формувальних заходів, які є представниками різних типів політичної свідомості. Зокрема у представників активно-толерантного типе політичної свідомості виявлено максимальне вираження об'єктивності трактування політико рекламних повідомлень.

5. Показано, що реалізація системи формувальних заходів забезпечує актуалізацію рефлективних здатностей студентів, сприяє виробленню його самостійної політичної поведінки, уможливлює незалежність від емоційно оформлених впливів політичної реклами, спрямованих на здійснення політичного маніпулювання. Застосовані заходи, спрямовані на розвиток рефлексії позитивно позначилися на повноті розуміння політичних текстів студентами експериментальної вибірки. Експериментально доведено: система спеціально організованих формуючих засобів сприяє розвитку рефлексії, що визначає об'єктивність сприйняття політичної реклами.

Перспективи подальших досліджень пов'язані з перевіркою можливості застосування розроблених методів формування об'єктивності сприйняття політичної реклами й у роботі з іншими соціальними групами молоді.

ЛІТЕРАТУРА

1. Політична влада і політична свідомість: проблема взаємодії // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 7. - К., 2006. - С. 31-38.

2. Політичне у вимірі категорії влади, політичного процесу, політичної свідомості // Проблеми загальної та педагогічної психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 8. Вип. 5. - К., 2006. - С. 105-108.

3. Психологічна природа політичної рекламної смислотехніки й особливості її сприйняття студентами // Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. - К., 2006. - № 11 (35). - С. 224-230.

4. Соціально-психологічний вимір феномена політичної влади // Актуальні проблеми психології. Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Т. 7. Вип. 8. - К., 2006. - С. 52-58.

5. Особливості впливу політичної реклами на свідомість молоді: етичний аспект // Обрії свободи. Матеріали міжнародної наукової конференції. - К., 2006. - 41-43.

6. Репрезентація образу репродуктивного здоров'я молоді у рекламних конструктах // Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоров'я: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (1-2 грудня 2005 р.). - К.: Міленіум, 2005. - С. 394- 395.

Размещено на Allbest.ru