Інновація як заново створена духовна, психічна реальність, яка вступає в певні суперечності з наявною традицією

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Мiнiстeрствo oсвiтиi нaуки Укрaїни

Нaцioнaльний унiвeрситeт «Львiвськa пoлiтeхнiкa»

Інститут Права і Психології

Кaфeдрa теоретичної та практичної психології

управління інновація ідея

Реферат

З дисципліни психологія інновацій

На тему: «Інновація як заново створена духовна, психічна реальність, яка вступає в певні суперечності з наявною традицією»

Львів - 2016



Вступ

Не так давно на історичній площині людство вступило в інноваційну добу, яка відзначається лавиноподібним наростанням змін у всіх сферах соціального буття. Це час могутнього прогресу фундаментальних наук, перегонів наукомістких технологій, масштабних науково-технологічних проектів. За таких умов фундаментом, джерелом сучасної діяльності людини має стати інноваційна діяльність. Опанування механізмом управління інноваційними процесами може стати передумовою суттєвих радикальних рішень у сфері господарського, політичного, духовного і в цілому суспільного життя будь-якої країни. Важливим інструментом всіх радикальних змін у розвитку суспільства в цих умовах мають стати інновації.



Визначення поняття «Інновація»

Інновамція -- нововведення в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, засноване на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності.

Інновація -- 1) вкладення коштів в економіку, що забезпечує зміну техніки та технології; 2) нова техніка, технологія, що є результатом досягнень науково-технічного прогресу. Істотним чинником інновації є розвиток винахідництва, раціоналізації, поява великих відкриттів[3].

Інновамції -- об'єкти впровадження чи процес, що веде до появи чогось нового -- новації.

В науковий лексикон цей термін вперше ввів Й. Шумпетер, що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу в новій технології або новому виді виробу». Крім того інновація розглядалася Й. Шумпетером як нова функція виробництва, її нова комбінація.

Нововведення, яке ще недостатньо поширене у суспільному виробництві.

Нововведення, впровадження нових ідей, технологій, видів продукції тощо в організацію продукції, виробництво, управління підприємством та галуззю.

Щось, що сприймається як нове, як нововведення.

Форма керованого розвитку вже наявних систем.

Процес, в ході якого винахід або відкриття доводиться до стадії практичного застосування і починає давати економічний ефект.

Нове прикладання науково-технічних знань, що забезпечує ринковий успіх.

Термін І. набув розповсюдження в американському менеджменті, але сьогодні активно використовується і в Україні. [4]

В принципі, будь-яке соціально-економічне нововведення, доки воно не отримало масового, тобто серійного поширення в галузі праці, виробництва і управління можна вважати І.

В останні роки з'явився особливий різновид інноваційного підприємництва -- ризикове або венчурне; це здебільшого дрібні фірми, що займаються поширенням нових технологій, тобто технічних І. в першу чергу в наукомістких галузях. [2]

«Інновації» -- це ідеї та пропозиції (в багатьох випадках засновані на результатах відповідних спеціальних наукових досліджень і інженерних розробок), що можуть стати основою створення нових видів продукції чи значно поліпшити споживчі характеристики (технічні, економічні тощо) наявних товарів, створення нових процесів, послуг, чи будь-чого, що може покращити «якість життя» людства.

Інновації відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку загальнолюдської цивілізації (наприклад, відомий такий феномен як «хвилі Кондрат'єва») та, зокрема, кожної окремої держави, відповідно більшість сучасних держав намагаються створити та постійно удосконалювати національні інноваційні системи для підтримки процесу створення та впровадження інновацій.[1]

Інноваційний потенціал -- здатність різних галузей народного господарства робити наукомістку продукцію, що відповідає вимогам світового ринку. Інноваційний потенціал містить у собі наукові, проектні й конструкторські розробки, експериментальні послуги, зв'язані з підготовкою нового виробництва, інструмент і оснащення для проведення наукомістких операцій, засоби технологічного контролю тощо.

Розрізняють кілька видів інновації. Перша класифікація базується на об'єкті:

товарна -- впровадження нового продукту;

технологічна -- впровадження нового методу виробництва;

технічна -- впровадження нового засобу виробництва, модернізація конструкції відомого технічного об'єкту;

ринкова -- створення нового ринку товарів і послуг;

маркетингова -- освоєння нового джерела постачання сировини;

управлінська -- реорганізація структури управління;

соціальна -- впровадження заходів з метою покращення життя населення;

екологічна -- впровадження заходів з питань охорони довкілля.

В основі другої класифікації лежить ринкова сутність інновації:

постійні інновації-- такі удосконалення наявних виробів, які не вносять значних змін у спосіб їх використання споживачами;

переривчасті інновації (англ. revolutionary, discontinuous, radicalinnovation)[3]-- повністю нові вироби, які вимагають від споживачів зусиль для прийняття нових звичок щодо їх використання, але не справляють істотного впливу на раніше наявні ринки;

підривні інновації (англ. disruptiveinnovation)[4][5]-- інновації, які створюють новий ринок завдяки іншим вартостям, які в кінцевому рахунку (і несподівано) розповсюджуються на раніше наявний ринок та повністю його змінюють.[6]

Інновація як заново створена духовна, психічна реальність, яка вступає в певні суперечності з наявною традицією

Переважна більшість науковців вважають, що інноваційність є загальною властивістю, яка притаманна культурі, суспільству в цілому і окремим її складовим. Здатність суспільного організму відображати дійсність, трансформувати дії, вносити елемент новизни і т. ін. історично формується у людській культурі у тісному взаємозв'язку з його адаптивною здатністю, яка робить можливим вирішення проблем, які безпосередньо постають перед людиною і суспільством. Інновації як важлива складова суспільної системи, яка еволюціонує, як механізм перетворень, що створює передумови для соціокультурних змін різного масштабу, залежить від людської здатності до творчості і можливостей суспільства приймати або адаптувати результати цієї творчості. Інновація є дійсно людською потребою і за своєю мотивацією виступає як нормальне природне явище [7]. Можна назвати дві головні причини, що роблять необхідними інновації: 1. Внутрішня - зростання і ускладнення потреб людини, родини, суспільства змушують здійснювати винаходи все більш нових та ефективніших засобів задоволення цих потреб. 2. Зовнішня - постійно змінюване середовище, що оточує людину і суспільство (природне, соціально-економічне) привносить нові зміни подій і явищ суспільного буття. Людина змушена використовувати всі свої сили та досвід для того, щоб адаптуватися до цих змін, встояти у конкурентній боротьбі. Суспільству в цілому і кожній його частині, зокрема, необхідно розвиватися та йти уперед, тому що консервативна частина суспільного організму приречена на поразку в боротьбі за існування і розвиток [8]. Разом з тим, слід зауважити, що зміст терміну «інновація» ще не став надбанням спеціального аналізу у філософських наукових дослідженнях, а сама дефініція відсутня у довідковій літературі. У різноманітних варіантах експлікації даного поняття чітко фіксується прив'язка до предметних галузей конкретних наук, інноваційність яких розглядається тим або іншим автором. Терміни «новина», «новація», «інновація», «нововведення» широко використовуються у повсякденній практиці і нерідко ототожнюються, хоча дещо різняться за своєю сутністю. Ці терміни об'єднує те, що вони відображають розвиток, оновлення. Будь-яка соціоекономічна система розвивається через Соціально-філософський аналіз поняття «інновація» та «інноваційна діяльність» 4 оновлення. Названі вище поняття віддзеркалюють шлях розвитку, який веде до змін через прискорення поступовості руху та оновлення всіх елементів процесу: принципів, методів, цілей, що потребує подолання укорінених звичок, взаємозв'язків, стійких тенденцій і породжує нову якість, як-то: оновлену матеріально-технологічну базу, систему управління, суспільні відносини, новий спосіб життя, новітні життєві стилі. Перш, ніж дослідити специфіку цих понять та їх відмінності, необхідно з'ясувати зміст цих понять. У вітчизняній, як і у світовій літературі існують численні погляди на сутність та зміст поняття «інновація». І це не дивно, адже як зауважив відомий американський футуролог ЕлвінТоффлер, серед проблем, з якими стикається суспільство, немає важливішої і складнішої, ніж проблема нововведень [2]. Слід відзначити що, незважаючи на значне накопичення емпіричних знань та теоретичних концепцій, на сьогодні відсутня узагальнююча теорія з інноватики, існують розбіжності з ряду важливих методологічних питань, тлумачення основних категорій, про що свідчить спеціальна література.

Зупинимося на деяких визначеннях інновації більш розгорнуто. Й.Шумпетер трактує інновацію як нову науково-організаційну комбінацію виробничих чинників, створену підприємницьким духом. Саме він уперше ввів у науковий обіг термін «інновація» як нове сучасне поняття (але насамперед як економічну категорію), в першому десятилітті ХХ ст. у своїй роботі «Теорія економічного розвитку» (1911), що в буквальному перекладі означає «втілення наукового відкриття, технічного винаходу у новій технології або новому виді виробу». Крім того, інновація розглядалась Й. Шумпетером як нова функція виробництва, «нова її комбінація» [5]. З часом поняття «інновації» набуло поширення, насамперед в працях західних науковців з економіки. Так західні дослідники Б.Санто, Ф Діксон, Й.Шумпетер та ін. трактують категорії інноватики залежно від об'єкта та предмета свого дослідження. Наприклад, Ф. Діксон вважає, що Соціально-філософський аналіз поняття «інновація» та «інноваційна діяльність» 5 інновація - це сукупність виробничих, технічних і комерційних заходів, які ведуть до появи нових та вдосконалених промислових процесів і обладнання [5].

На думку Б.Санто, інновація - це такий суспільно-техніко- економічний процес, який через практичне використання ідей та винаходів приводить до створення кращих за своїми якостями виробів, технологій та дає прибуток (у разі, коли інновація орієнтована на економічний зиск) [5]. І. Перлакі розуміє інновацію як «процес виникнення, розробки і реалізації нововведень».

Соціально-філософський аналіз поняття «інновація» та «інноваційна діяльність» Більш широко за змістом інновацію тлумачить А.І. Пригожин, який визначає її як цілеспрямовану дію, яка вносить у середовище впровадження (організацію, поселення, суспільство і т. д.) нові відносно стабільні елементи. Останні можуть бути суто матеріальними або соціальними, але кожен із них сам по cобі представляє лише новацію, тобто предмет нововведення, чи то верстат або обряд, форма звітності або сировину. Нововведення ж є процесом. Тобто переходом деякої системи із одного стану у інший. Перехід включає і ініційовані та контрольовані зміни

У науковій літературі досить часто поряд із поняттям «інновація» вживаються терміни «нововведення», «новація», «нове». Іноді таке чергування термінів викликане суто стилістичними міркуваннями, як, наприклад, у російськомовному варіанті книги П. Друкера «Ринок: як вийти в лідери. Практика і принципи». Тут для полегшення сприйняття Соціально-філософський аналіз поняття «інновація» та «інноваційна діяльність» 7 тексту, що пропонується читачеві, для «очищення» його від тавтології вживання поняття інновації слова «інноваційність» і «новаторство», а також «інновації» і «нововведення» використовуються [3].

В філософії інновацією називають здатність вирватися за межі складного проблемного філософського мислення, бачити нові проблеми і знаходити їх рішення. Заохочення інновацій розглядається сьогодні як умова до виживання цілих співтовариств і всього людства, тому що тільки за їх допомоги можливо боротися з новими глобальними проблемами та катастрофами, запобігати появі нових [3].

У філософському словнику Г.Шмідта [6] інновація означає теж саме, що і нововведення в протилежність традиційному навчанню та використанню традиційних побутових предметів, здатність орієнтуватися навіть в нових ситуаціях. Це відбувається завдяки оновленню та поширенню мислення, завдяки специфічному розумінню нових проблем, які дійсно усвідомлюються і вирішуються хоча б частково. Часте попадання в такого роду ситуації та їх подолання призводить до появи новітніх знань, внаслідок яких активізуються творчі можливості: створюються та використовуються нові структури мислення, удосконалюються нові специфічні здібності для розуміння причин і взаємозв'язків та для оволодіння ними. «Нове» - поняття, котре використовується у філософії для усвідомлення процесу розвитку і творчості. Нове означає раніше не Соціально-філософський аналіз поняття «інновація» та «інноваційна діяльність» 8 існуюче. Але як момент розвитку може відрізнятися від колишньої реальності (старого) за змістом, якістю, структурою, властивостям, законам тощо. Онтологічну основу виникнення нового в процесі розвитку утворюють закони емерджентності цілого, переходу кількісних змін в якісні, заперечення-заперечення [6].

Причини та джерела інноваційних ідей

У науковій літературі існує велика кількість підходів до цієї проблеми але більшість дослідників схиляється до думки, що головними причинами і джерелами інноваційних ідей є:

* потреби ринку, попит споживача;

* конкурентна боротьба на ринку, бажання одержати конкурентні переваги та максимізувати прибуток;

* підвищення престижу підприємства;

* пошук вирішення проблем, які виникають під час діяльності фірми;

* наслідування іншим організаціям, які впроваджують нову технологію;

« бажання працівників поліпшити свою майстерність у конкретній діяльності;

* реалізація знань творчої особистості;

* поради консультантів у будь-який період реорганізації фірми;

* наукові відкриття, інтернаціоналізація науки;

* винахідництво;

* інтуїтивне уявлення про те, що нововведення може поліпшити діяльність організації.

Розглянемо основні з зазначених причин детальніше.

На думку аналітиків, однією з головних причин і одночасно джерелом інноваційних ідей є потреби ринку. Так, Т. Коно [7] стверджує, що 72 % всіх ідей, які успішно втілюються на ринку, стимулюються саме попитом. Вибагливі споживачі змушують виробника не тільки підвищувати стандарти якості виробів, послуг, а й змінювати моделі, удосконалювати їх конструкцію, створювати нові. Результати цілої низки економічних досліджень підтверджують, що в середньому із 100 успішно реалізованих нововведень близько 75 -- це відповідь на потреби споживача (ринок, замовлення від уряду, виробничі потреби самого виробника) і тільки 25 нововведень є результатом упровадження нових технічних ідей, які виникли в процесі проведення НДДКР [8]. Спонукальним мотивом для інновацій є зміни зовнішнього середовища, які ведуть до появи нових потреб або нових засобів задоволення вже існуючих потреб.

Вимоги суспільства щодо захисту навколишнього середовища зумовлюють розроблення електромобілей, нових типів пакувальних матеріалів, які можна повністю переробити для подальшого використання.

Загальна тенденція до старіння населення надихає на розроблення нових концепцій оздоровлення людини, ведення домашнього господарства, індустрії розваг. Японська фірма «ТОТО» запропонувала «розумний туалет», у якому використовуються біосенсорика і мікропроцесори з метою одержання даних для медичної діагностики.

Фірма «Соні» випустила на ринок відеоприлад, за допомогою якого діти можуть малювати кольорові картинки прямо на екрані телевізора. З погляду функціональних характеристик прилад має можливості комп'ютерної графіки.

Найважливішим джерелом інноваційних ідей серед іншого є творча діяльність людей, погляди яких виходять за межі традиційного підходу до вирішення проблем. Американський учений А. Залезник вважає, що творчість є досить рідкісним явищем. У корпорації творча активність залежить від наявності обдарованих людей, які здатні на нестандартне мислення. Тобто творчість слід розглядати як здатність відійти від штампів, догм і стереотипів мислення під час розроблення технологічного процесу, що в результаті дає новий спосіб виробництва існуючого продукту або новий продукт (інновацію).

Генераторами інноваційних ідей є новатори. До цієї категорії належать винахідники, раціоналізатори, люди, які мають здібності, природний хист, обдарованість до певного виду діяльності, що розвивається під впливом певних умов, і бажання виразити своє бачення через створення новини, новації. Головну роль у спонуканні творчої активності новатора відіграють як його внутрішні, так і зовнішні мотиви1. При цьому свідома дія особистості завжди спрямована на певну мету, якої вона хоче досягти. Мотив і мета тісно пов'язані між собою. Мотив виступає як причина постановления тих чи інших цілей.

Слід зазначити, що взагалі будь-яка дія здебільшого спонукається не одним, а кількома мотивами, які перебувають у певній субординації -- одні відіграють провідну роль і підпорядковують собі інші. Творчій діяльності новаторів притаманні свої особливості мотиваційної сфери.

Серед зовнішніх мотивів важливу роль відіграє система управління організацією, яка може пригнічувати талант або сформувати умови для його розквіту, розроблення та запровадження ним творчих ідей у життя. Крім цього, зовнішніми мотивами творчої активності є:

* попит у сферах споживання і виробництва на нові товари та послуги;

* досягнення науки і техніки.

Внутрішні мотиви спонукають творчих працівників до задоволення таких особистих потреб, як:

* самовираження шляхом реалізації свого потенціалу;

* належність до професійної групи (інженерного корпусу, науковців, винахідників);

* визнання іншими членами організації, суспільства професіоналізму, компетентності, значущості особистості;

* матеріальна незалежність і впевненість у майбутньому;

- забезпечення особистої безпеки.

Як свідчить практика, для появи одного життєздатного інноваційного технічного рішення необхідно синтезувати деяку критичну масу ідей, що досягається певною організацією роботи цільових груп дослідників, які володіють необхідним творчим потенціалом. До таких груп, як правило, входять генератори ідей, аналітики, трансформатори ідей, що дає синергетичний ефект, зумовлений сумісною працею.

П. Друкер виокремлює сім джерел інноваційних ідей:

* раптові події для підприємства чи галузі (несподіваний успіх або несподівана зовніня подія, несподівана невдача);

* неконгруентність -- невідповідність між реальністю та уявленнями про неї;

* нововведення, що грунтуються на потребі технологічного процесу;

* раптові зміни у структурі галузі або ринку;

- демографічні зміни;

* зміни у сприйманнях, настроях та ціннісних настановах;

* нові знаня.

Перші чотири джерела є внутрішніми і стосуються підприємства, а за своєю суттю це скоріше симптоми, що їх можуть відчувати працівники підприємства або галузі. Водночас вони є висо-конадійними індикаторами змін, які можуть бути проведені з незначними витратами. Слід зазначити, що межі між ними розмиті; більш того, ці джерела часто перекривають один одного. Разом з тим кожне з зазначених джерел має свої характерні особливості. Несподіваний успіх -- це не просто сприятлива можливість для нововведення, а вона сама зумовлює необхідність цих нововведень. Наприклад, великі сталеплавильні заводи морально застаріли. Виникла ідея створити міні-заводи.

Несподівана невдача. Невдачі на відміну від успіху рідко проходять непомітно, їх неможливо ігнорувати, але як джерело інноваційних можливостей вони сприймаються рідко. [8]

Невідповідність між реальністю та уявленням про неї. Невідповідність -- це розбіжність, дисонанс між тим, що є і тим, що має бути. Це відповідний розрив (межа), який зумовлює необхідність проведення інновацій. Невідповідність пов'язана з нестабільністю, коли навіть невеликі зусилля можуть спричинити перебудову не тільки галузі виробництва, а й усієї соціально-економічної структури. Проте невідповідність не виявляється кількісно-- це якісний показник. Розрізняють такі види невідповідностей:

* Невідповідність між економічними реаліями суспільства.

* Невідповідність між реальним становищем у галузі та планами підприємства.

* Невідповідність між орієнтацією галузі та цінностями споживачів її продукції.

* Внутрішня невідповідність у ритмі або логіці технологічних процесів.

Нововведення, що ґрунтуються на потребі виробничого процесу. У цьому випадку причиною нововведення є необхідність удосконалення вже існуючого технологічного процесу (це може бути заміна слабкої ланки, перебудова виробничого процесу відповідно до нових вимог або коли необхідно додати якусь нову ланку, але без нових знань зробити це неможливо). Отже, для втілення в життя інноваційних рішень, які грунтуються на потребі виробничого процесу, необхідні такі умови:

* автономний технологічний процес;

* одна «слабка», або «відсутня» ланка в ньому;

* чітке визначення цілі;

* широке розуміння користі (вигоди) інноваційного пошуку;

* наявність необхідних нових знань і можливостей їх застосування, творчість.

Раптові зміни у структурі галузі або ринку. Інколи в ринкових чи галузевих структурах провідні виробники залишають без необхідної уваги швидко зростаючі сегменти ринку. Виникаючі в новій ситуації можливості зростання рідко вписуються в існуючу ринкову політику. Тому інноваційно націлені компанії одержують широке поле діяльності. Слід зважати на такі ознаки майбутніх змін у галузевій структурі:

Швидке зростання галузі. Якщо галузь розвивається швидше ніж економіка в цілому, то можна передбачити, що її структура різко зміниться пізніше, саме в той момент, коли обсяг виробництва в цій галузі подвоїться. З точки зору логіки зрозуміло, що коли справи в тій чи іншій компанії йдуть добре, то немає підстав для яких-небудь змін. Але досвід показує, що все старіє і успіх може перетворитись на невдачу, коли своєчасно не відчути нових тенденцій. Наприклад, керівництво «Сітроєна» і «Белл телефон систем» не змогли своєчасно усвідомити змін, які відбувались, і в результаті їх потіснили більш енергійні та далекоглядні, але в минулому слабкі конкуренти.

Тоді, коли швидко зростаюча галузь подвоює свої потужно сті, вона вже, як правило, втрачає здібність адекватно оцінювати ситуацію на ринку.

Наступною ознакою, яка майже завжди показує на наближення структурних змін, є зближення технологій, які раніше вважалися цілком самостійними. Наприклад, телефон і ЕОМ, які використовуються в дистанційному зв'язку.[8]

Галузь готова розпочати корінні структурні зміни, якщо інтенсивно змінюється напрям діяльності.

Інноваційні компанії, використовуючи свій інноваційний потенціал, виходять на нові ринки, унаслідок чого постійно розширюється або змінюється сфера їх діяльності.

Демографічні зміни. Під демографічними змінами розуміються зміни кількості населення, його структури за статтю і віком, зайнятістю, рівнем освіти, доходів, за професійним складом. Такі зміни, як правило, однозначні і мають легко передбачувані наслідки.

Демографічні показники вельми нестабільні, характеристики населення в наш час змінюються швидко і несподівано. За останні роки в розвинених країнах сталися суттєві соціально-демографічні зміни, зокрема, такі:

* старіння населення;

* зниження рівня народжуваності;

* збільшення тривалості життя;

* зростання кількості працюючих жінок;

* збільшення кількості розлучень і неповних сімей.

Ці та інші демографічні зміни безпосередньо впливають на стиль життя і форми споживання. Вони створюють нові сегменти ринку, що одночасно стимулює і визначає інноваційну діяльність підприємств, змушуючи їх працювати з метою створення нових товарів і послуг. Так, молодь частіше купує недорогі речі, керуючись при цьому модою і ціною, а не міцністю і якістю. Пенсіонери в благополучних країнах складають основний сегмент ринку туризму. Міграція населення створює відповідні умови для підприємництва, розвитку регіонів.[4]

Таким чином, демографічні зміни являють собою високопродуктивне І високонадійне джерело інноваційних ідей для тих, хто готовий виконувати самостійні практичні дослідження реальних ситуацій, аналізувати тенденції змін.

Зміни у сприйняттях, настроях та ціннісних настановах. Ці поняття фіксують позитивне або негативне сприймання як окремими людьми, соціальними групами, так і суспільством у цілому будь-якого об'єкта чи явища, які тісно пов'язані з потребами (економічними, соціальними, етичними), змінами стилю життя, типу культури та світогляду людей.

Ознакою змін у сприйняттях може бути також несподіваний успіх чи невдача.

Передбачення змін у сприйняттях, настроях споживача роблять інноваційні заходи дуже вдалими і своєчасними.

Нові знання (як наукові, так і ненаукові). Нововведення, які ґрунтуються на нових знаннях, мають певні особливості. Як правило вони вирізняються довготривалістю визрівання, великим розривом у часі між появою нового знання і його доведенням до рівня технологічного використання.

Наступною характерною рисою інновацій, базованих на нових знаннях, є те, що вони, як правило, будуються на конвергенції декількох видів знань. Наприклад, в основі розробки літака братами Райт лежать два відкриття: винахід двигуна, який працює на бензині, і відкриття у сфері аеродинаміки. Комп'ютер є дитям конвергенції п'яти різних відкриттів: у галузі математики -- двоїста система обчислення, математична логіка, впровадження перфокарти, розроблення програмного забезпечення і принципів зворотного зв'язку.[8]



Висновок

Отже, поки не з'єднаються воєдино всі необхідні знання, тобто науково-технічні досягнення, потреби часу, можливість використання знань -- інновації неможливі. Інновації як інструмент перетворення набули значного поширення в різних сферах діяльності соціальних суб'єктів (економічній, політичній, соціальній, психологічній, управлінській, духовній).У філософії «інновацією» називають здатність вирватися за межі складного проблемного філософського мислення, бачити нові проблеми, шляхи, засоби їх рішення, цілеспрямоване впровадження в існуючу практику того чи іншого нововведення, завдяки якому відбуваються позитивні зміни і досягається необхідний ефект; у соціології - процес впровадження елементів однієї культури в іншу, соціально-культурний процес, який сприяє закономірним, різноманітним трансформаціям соціуму, в психології - нову, створену духовну, психічну реальність, сутність якої вступає у певну суперечність з наявною традицією, в етиці - зміни етичних норм; в економіці - сукупність виробничих і комерційних заходів, суспільний, техніко-економічний процес або новостворені і вдосконалені конкурентоспроможні технології, продукція або послуги, а також організаційно-технічні рішення - виробничі, адміністративні, комерційні та інші, що істотно поліпшують структуру та якість виробництва або соціальної сфери;



Список використаних джерел

Брінь П., Дягілєва Г. Економічна сутність підривних інновацій // Економічний аналіз. -- 2011. -- No. 8/2. -- с. 73-75.

Зарва О. Підривні інновації як ключовий елемент «формули успіху» у сучасному бізнес-середовищі // Економічний аналіз. -- 2012. -- No. 10/4. -- с. 108-111.

Матвійчук-Соскіна Н. О. Використання інструментів дифузії інновацій у маркетинговому менеджменті: теоретичний і практичний аспект // Актуальні проблеми економіки. -- 2009. -- No. 4. -- с. 115-123.

33. Советова О.С. Инновации: трудности и возможностиадаптации. - СПб.: Изд-во С. - Петерб. ун-та, 2004 - 256с

Тимочко Н. О. Економічна історія України: Навч. посіб. -- К.: КНЕУ, 2005. -- 204 с. ISBN 966-574-759-2

Шишков Г. ред..Философскийсловарь. ОснованГенрихомШмидтом- 22-е изд. пер. / М.: Республика, 2005 - 576с. 35

Швандара В.А, проф. В.Я. Горфинкеля - М.:Инновационный менеджмент: учебник / Под ред. проф. В.А. Вузовскийучебник, 2006 - 382с. 36.

Размещено на Allbest.ru

...