Вплив біологічних ритмів на психологічний клімат класного колективу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Теоретичне обгрунтування поняття біоритмів і особливостей формування соціально-психологічного клімату в колективі

1.1 Біоритми як основний чинник функціонування і адаптації організму людини

1.2 Психологічні аспекти формування соціально-психологічного клімату в освітніх організаціях

Розділ 2. Експериментальне дослідження залежності психологічного клімату класу від біоритмів школярів

2.1 Опис та обґрунтування методу вивчення видів біоритмів та психологічного клімату в колективі

2.2 Дослідження рівня психологічного клімату класу та видів біоритмів школярів

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

У ході історичного розвитку людина і всі інші живі істоти, які населяють нашу планету, засвоїли певний ритм життя, зумовлений ритмічними змінами геофізичних параметрів середовища, динамікою обмінних процесів. Бездумне ставлення людини до самої себе і до навколишньої природи, часто є наслідком незнання біологічних законів, еволюційних передумов, адаптивних можливостей індивіда. Щоб зберегти здоров'я людини, всебічно і гармонійно розвивати її фізичні та духовні якості, необхідна не тільки наполеглива і плідна науково-дослідна робота, але і велика просвітницька робота. ХХ та ХХІ століття - століття науково-технічного прогресу, який в останні десятиліття особливо стрімкий та вимогливий як до навколишнього середовища, так і до всього живого на планеті. Тож відношення людини до себе, до свого здоров'я - одна з важливих проблем не лише особистої гігієни, психогігієни, а взагалі екологічна проблема. У цьому плані вивчення особливостей біоритмів учнів дозволить забезпечити умови гармонійного розвитку школярів, кращу ефективність навчання та педагогічного процесу. Знання про існування біоритмів, вивчення своїх індивідуальних біологічних ритмів необхідно кожному, тому що:

- їх облік у повсякденному житті допоможуть максимально використовувати потенційні можливості організму (у тому числі і при організації навчального процесу);

- спосіб життя у відповідність зі своїми біоритмами сприяє збереженню здоров'я, підвищенню рівня індивідуальної захищеності людини від різних небезпек і продовженню життя, нехтування ж ритмами часто має згубний вплив для здоров'я;

- виявлення порушень ритмів можна використовувати для діагностики неблагополуччя в організмі на самих ранніх етапах, так як немає жодного захворювання , яке протікало б на тлі нормального ходу біологічних ритмів організму.

Мета роботи - теоретично обґрунтувати та експериментально дослідити вплив біологічних ритмів на психологічний клімат класного колективу.

Об'єкт дослідження - біологічні ритми людини.

Предмет дослідження - вплив біоритмів на формування взаємостосунків у класному колективі.

Основними завданнями при написанні роботи є:

1. Вивчити літературні джерела щодо проблематики біоритмів. Провести порівняльний аналіз.

2. Вивчити особливості формування сприятливого психологічного мікроклімату в класному колективі.

3. Дослідити залежність мікроклімату класу від біоритмів учнів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що характеристика співвідношень біоритмів учнів та психологічного мікроклімату класу в Михайловецькій/Чернелівській ЗОШ І-ІІІ ступенів проведена вперше. Одержані результати можна інтегрувати в технологію психологічного супроводу формування позитивного соціально-психологічного клімату у закладі освіти.

Гіпотеза: рівень психологічного мікроклімату класу залежить від домінуючих біоритмів учнів.

Методи дослідження:

1. Теоретичні методи: методи аналізу наукової літератури та навчально-методичної документації.

2. Емпіричні методи: анкетування, тестування.

3. Методи обробки результатів дослідження: для кількісного аналізу одержаних даних використовувалися методи математичної статистики.

Теоретичною основою дослідження стали теоретичні положення Мішель Сіфр, Германа Свободи, Вільгельма Флісса, Фрідріха Тельчер та ін.

Експериментальна база дослідження: дослідно-експерементальна робота здійснювалася на базі Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка та Михайловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Виборка складає 50 осіб (24 хлопців та 26 дівчат): учні 6, 9 класів Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка та учні 7, 9 класів Михайловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Структура роботи містить вступ, два розділи, висновки, список використаних джерел, додатки.

Розділ 1. Теоретичне обгрунтування поняття біоритмів і особливостей формування соціально-психологічного клімату в колективі

1.1 Біоритми як основний чинник функціонування і адаптації організму людини

Наш організм - це не простий набір великої кількості різних клітин, а на диво струнка система складних органів, об'єднаних між собою сотнями функціональних зв'язків. Для того, щоб цей унікальний механізм завжди працював чітко, необхідна чітка програма дій і точний розпорядок роботи.

Згадайте, наприклад, свій стан після довгого авіаперельоту, або після переведення годинника на зимовий або літній час. Згадайте, якими важкими наслідками для самопочуття може супроводжуватися робота "на виснаження". А нерегулярне, неправильне харчування або хронічне недосипання?! Чому це трапляється? Адже при цьому в організмі не відбувається ніяких видимих змін.

Роль цієї універсальної програми життєдіяльності в організмі людини виконують біологічні ритми, які є вищим проявом самоорганізації будь-якої біологічної системи. Біологічні ритми забезпечують максимально ефективне функцюнування всіх його органів і найбільш економне витрачання ресурсів. Біоритми можуть бути добовими, місячними і сезонними, проте всі вони характеризуються чергуванням періодів функціональної активності і відпочинку органів і систем, що забезпечують повноцінне відновлення фізіологічних резервів організму.

Наука, що вивчає біоритми, називається біоритмологія або хронобіологія (грец. chronos - час, bios - життя і logos - вчення). Зачатки її виникли в глибоку давнину, бо інтерес до біологічних ритмів людина виявляла протягом всієї своєї історії, поступово накопичуючи емпіричні знання про періодичності в живій і неживій природі, про причини, які її обумовлюють. Так за 300 років до н.е. Герофил (грецький лікар з Олександрії) вже зазначав зміни частоти пульсу у людини протягом доби. Гіппократ знав, що здоров'я кожної людини поліпшується або погіршується циклічно і ефект лікування залежить від часу застосування ліків. Вперше науково обгрунтовані дослідження біоритмів стали проводитися в кінці 19 століття в двох містах, тодішніх центрах наукової думки - Берліні та Відні. У цей період З.Фрейдом була створена теорія психоаналізу, яка поєднувалася з теорією біоритмів у тому, що обидві вони пропонували нові шляхи для пояснення прихованих причин нашої поведінки в повсякденному житті. Але самостійною наукою хронобіологія стала лише в другій половині ХХ століття, коли навесні 1969 року в Колдспрінг-Харборі (Америка) відбувся міжнародний симпозіум, присвячений вивченню ритмів живих систем, на якому і було проголошено появу самостійної науки про біологічні ритми.

Біологічні ритми або біоритми - періодично повторювані зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ. Здатність до таких змін життєдіяльності передається у спадок і виявлена ??практично у всіх живих організмів. Їх можна спостерігати в окремих клітинах, тканинах і органах, в цілих організмах і в популяціях.

Ідея ритмічного перебігу процесів у природі і людській життєдіяльності мала прихильників ще в самий ранній період розвитку природознавства. В IV ст. до н. е. геніальний мислитель давнини Аристотель писав: «Тривалість всіх цих явищ, і вагітності, та розвитку, і життя цілком природно вимірювати періодами. Я називаю періодами день і ніч, місяць, рік і часи, вимірювані ними…»

З давніх часів добре відомо, що в залежності від часу доби листя і пелюстки рослин можуть здійснювати певні рухи. Ще в 1745 році Карл Лінней опублікував свій «квітковий годинник», який дозволяє за часом розпускання і закриття квітів визначати час доби.

Перші дослідження добових ритмів у людини (частота серцевих скорочень, частота сечовипускань, температура тіла) були проведені в першій половині XIX століття. У підручниках цього періоду з фізіології людини можна зустріти свідчення про існування ендогенних (що виникають у самому організмі) ритмічних функцій. У 1928 році Forsgren відкрив добовий ритм секреції жовчі та накопичення глюкози в печінці. У 1936 році була остаточно встановлена ??ендогенна природа добових ритмів квітів і рослин, де були виключені будь-які зовнішні впливи. Іншими віхами розвитку хронобіології стали відкриття орієнтації бджіл і птахів у польоті по сонцю, аналіз координації ритмічних функцій, а також підтвердження ендогенних циркадіанних ритмів людини. За рахунок досліджень космосу, особливо за рахунок виключення впливу земного часу було дано новий імпульс становленню хронобіології як науки.

В 1960 роки Мішель Сіфр, французький спелеолог і «спелеонавт» проводив серію досліджень біоритмів, перебуваючи в глибокій печері на самоті та без можливості визначення часу та дати. В результаті його досліджень було відкрито, що людський організм самотужки здатен підтримувати близький до 24 годин біологічний цикл [1].

Теорії "трьох біоритмів" близько ста років. Цікаво, що її авторами стали три людини: Герман Свобода, Вільгельм Флісс, що відкрили емоційний і фізичний біоритми, а також Фрідріх Тельчер - досліджував інтелектуальний ритм [3,6].

Психолога Германа Свободу і отоларинголога Вільгельма Флісс можна вважати «дідусями» теорії біоритмів, а Фрідріха Тельчера - її «батьком». Незважаючи на професорські звання і те, що однакові відкриття були зроблені незалежно, фундатори теорії "трьох біоритмів" мали багатьох противників і опонентів. Дослідження біоритмів продовжувалися в Європі, США, Японії. Особливо інтенсивним цей процес став з відкриттям ЕОМ і більш сучасних комп'ютерів.

Згідно з теорією «трьох головних людських біоритмів», кожна людина поєднує в собі набір різних біоритмів:……………………………. фізичний,емоційний та інтелектуальний. Усі біоритми стартують одночасно в момент народження і відразу ж починають рости, потім зменшуються, потім знову ростуть, періодично повертаючись до початкового значення. Усі зміни відбуваються для всіх біоритмів періодично, але не синхронно. Інтелектуальний ритм має період 32 дні і керує пам'яттю, здатністю до навчання, розумовою активністю, ясністю мислення, фантазією.

Емоційний ритм триває 27 днів і впливає на почуття, настрій, емоції, душевність, чутливість до сприйняття світу і самих себе.

Період фізичного ритму складає 22 дні. Він регулює фізичну і сексуальну активність, силу, швидкість, координацію, опір хворобам, витривалість.

За різними даними існує ще інтуїтивний ритм з періодом 37 днів, який відповідає за відчуття прекрасного, творче натхнення, сприйняття позасвідомих імпульсів, тобто власне інтуїцію. Його ще можна назвати духовним.

Найпростішим прикладом ритмічності життєвих процесів є скорочення серця та дихання. Наше розумове, емоційне і фізичне життя також не є стабільним, а має періодичний (а краще хвилеподібний) характер. Найнижча точка такої “хвилі” називається “мінімумом”, а найвища - “максимумом” і тривають один день.

Основними характеристиками (параметрами) біоритмів є такі показники:

1. період - час, протягом якого коливальна система робить повний цикл змін.

2. мезор - середній рівень показників досліджуваного процесу, навколо якого відбувається коливання; він надає можливість дати інтегральну оцінку біологічного процесу за весь цикл його коливання.

1. амплітуда - величина відхилення досліджуваного показника в обидві сторони від середньої. Вона є показником благополуччя або індикатором несприятливих впливів на організм.

4. фаза - положення системи в будь-який момент часу; по відношенню до середнього рівня може бути позитивною (+) і негативною (-). При вивченні різних біоритмів людини буває необхідним встановити їх синхронність (збіг) по фазі.

5. акрофаза - час максимальної функції.

6. ортофаза - час мінімальної функції.

Біологічні ритми прийнято ділити на:

- неадаптивні, тобто ті, які не забезпечують адаптацію організму до змін навколишнього середовища. Такі ритми обумовлені закономірностями протікання ферментативних реакцій, швидкість і спрямованість яких регулюється за принципом зворотного зв'язку. Періоди таких ритмів вимірюються мілісекундами.

- адаптивні (екологічні) - це ритми, обумовлені наявністю в навколишньому світі різних періодичних геофізичних процесів. Екологічні ритми по тривалості збігаються з яким-небудь природним ритмом навколишнього середовища. До них відносяться добові, сезонні (річні), приливні і місячні ритми. Завдяки екологічним ритмам, організм орієнтується в часі і заздалегідь готується до очікуваних умов існування. Так, деякі квіти розкриваються незадовго до світанку, як ніби знаючи, що скоро зійде сонце. Багато тварин ще до настання холодів впадають у зимову сплячку або мігрують. Таким чином, екологічні ритми служать організму як біологічний годинник [3,6].

Синхронно з цими абіотичними процесами відбуваються коливальні зміни і в організмі людину з такими ж періодами. При цьому «датчики часу» (синхронізатори) можуть бути як внутрішні, так і зовнішні.

Ритми, незалежні від зовнішніх датчиків часу, які мають внутрішній водій ритму, називаються ендогенними. Вони мають широкий діапазон частот: від двох тисяч циклів у секунду до одного циклу в рік. До них відносяться ритми серцебиття, пульсу, дихання, кров'яного тиску, розумової активності, зміни глибини сну та ін.

Ритми, що залежать від впливу зовнішніх синхронізаторів, тобто факторів зовнішнього середовища, називаються екзогенними.

Найбільш поширеною в науковій літературі є класифікація біоритмів по частотах коливань, розроблена Ф.Халбергом. Інтерес представляють 3 групи ритмів з цієї класифікації:

1) Ультрадіанні - ритми високої частоти з періодом, який перевищує півгодинний інтервал. Це ритми скорочення серцевих м'язів, дихання, біострумів мозку, біохімічних реакцій, перистальтики кишечника.

2) Циркадіанні - ритми середньої частоти, цілодобові біологічні ритми з періодом, близьким до 24 годин, що пов'язано з обертанням Землі навколо своєї осі. Сюди входять: зміна сну й бадьорості, активності та, добові зміни у обміні речовин, коливання температури, артеріального тиску, частоти розподілу клітин, коливання складу крові.

3) Інфрадіанні - низкочастотні ритмиє, з періодом від чверті місяці до одного року: тижневі, місячні і сезонні ритми. До біологічних процесів цієї періодичності належать ендокринні зміни, зимова сплячка.

В даний час учені мають відомості про добової періодичності більше 400 функцій і процесів, притаманних організму людини. Найбільш важливі з них наступні:

- Ритм сну і неспання є основним добовим циклом, базою і фоном для протікання всіх інших ритмів.

- Температурний ритм - один з головних добових ритмів. Вночі температура тіла людини найнижча. До ранку вона підвищується і досягає максимуму до 18 години. Цей ритм впродовж довгих років еволюції дозволяв чергувати ступінь активності організму залежно від періодичних температурних коливань зовнішнього середовища. Вдень температура вище, виходить, вище активність біохімічних реакцій і інтенсивніше йде обмін речовин в організмі, отже, вищий рівень неспання людини, вона більш енергійна і оптимістична. До вечора температура тіла знижується і людині легше заснути. Це явище було описано ще в 1842 р. Температура тіла здорової людини коливається в межах 0,5=1 градуса. Як збільшення, так і зменшення амплітуди коливань відзначається в біологічно менш надійних станах, є свідченням неблагополуччя в організмі.

- Ритм сечовиділення

- Ритм виділення гормонів кори надниркових залоз

- Ритм АТ, частоти пульсу, дихання, синхронні з температурним біоритмів

- Ритм потреби організму в поживних речовинах. Існує добовий ритм виведення травних соків і активності ферментів травного тракту. Пік кислотності доводиться імовірно в середині дня. Таким чином, організм потребує надходження харчових речовин в певному ритмі. Є оптимальний час для прийому їжі, час, коли з'їдені харчові продукти засвоюються більш повно і краще забезпечують потреби організму в пластичних, енергетичних і регуляторних речовинах. Останнім часом проведені дослідження переконливо доводять необхідність збільшення кратності прийомів їжі, тому що тільки в цьому випадку можливе повноцінне засвоєння різних харчових речовин, отриманих в наступні один за іншим прийоми їжі. Безсумнівно, що збіг потреби в їжі і часу реального її прийому покращують роботу травного тракту.

- Ритм працездатності. Працездатність людини найчастіше змінюється по М-подібній кривій - фізіологічній кривій працездатності. На ній чітко простежуються два головні періоди активності, коли рівень фізіологічних функцій високий: між 10 і 12 годинами та 16 і 18 годинами, а до 14 години та у вечірні години працездатність падає.

Однак не всі люди відчувають однотипні коливання працездатності протягом доби. Відомо, що Бальзак любив працювати вночі. Моцарт написав знамениту увертюру до опери "Дон Жуан" за одну ніч. А, наприклад, Суворов і Наполеон зі сходом сонця вже були на ногах. Залежно від ходу внутрішнього годинника конкретної людини вчені співвідносять її з одним з трьох видів пернатих. До першого хронотипу відносяться люди ранкового типу - "жайворонки".

Прокидаються "жайворонки" рано. Вранці вони бадьорі і життєрадісні. Пік їх працездатності припадає на першу половину дня. Увечері вони впадають в сонливість і рано лягають спати.

До другого хронотипу належать люди вечірнього типу - "сови". Ведуть себе "сови" зовсім не так, як "жайворонки". Спати вони лягають дуже пізно. Ранкова загальмованість, часто поєднується у "сов" з головним болем, що аж ніяк не сприяє продуктивній роботі в першій половині дня - працездатність у них підвищується тільки після шести годин вечора. Іноді пік працездатності припадає на ніч.

Третій хронотип об'єднує людей, які відчувають однакові коливання рівня фізіологічних можливостей протягом доби. "Голуби", або аритміки, як називають їх хронобіологи, однаково ефективно працюють і вдень, і ввечері.

Народжуються люди "жайворонками" і "совами" або такими їх робить життя ? Однозначної відповіді на це питання немає. Однак, якщо вірити численним дослідженням, існує взаємозв'язок між хронотипом і родом діяльності людини. Службовці, в основному, є "жайворонками". Люди розумової праці - "совами". А люди, що займаються фізичною діяльністю - "голубами".

В результаті експериментальних досліджень німецький фізіолог Г. Хампа встановив, що 1/6 частина людей ставляться до людей ранкового типу, 1/3 - вечірнього типу, а половина людей - «голуби»; це переважно люди, зайняті фізичною працею.

Ці відмінності пов'язані і з іншими біологічними особливостями організму людини. Американські дослідники Блейн і Коркоран припускають, що у ранкових і вечірніх різний поріг збудливості. Інші автори, зокрема швед Остберг, вважають, що у ранкових власний період циркадного ритму не перевищує 24 год, а у вечірніх він довший на 1 ч. У результаті накладення астрономічного часу на добові ритми вечірніх відбувається так зване «затягування» ритму, тому найкращий стан досягається у другій половині дня.

Відмінності «сов» і «жайворонків» обумовлені відмінностями в гормональній і психічній сферах організму. «Сови» - це люди зазвичай з повільною і слабкою реакцією на подразники. Це спокійні, розважливі люди, які не поспішають робити висновки і намагаються достатньо їх обгрунтувати. Іноді це педанти, систематики. Вони схильні до логічних роздумів, замкнуті, люди слова. Їх відрізняє добре самовладання. Вони можуть бути розважливі, занадто суворі і деспотичні. «Жайворонки» - це люди, які сильно і швидко реагують на зовнішні впливи, схильні до захоплень. Це люди - великі ентузіасти. У науці це творці нових ідей, вони швидко відновлюють сили і швидко втомлюються, тому максимально працездатні з ранку. Вони більш чутливі до змін погоди. «Голуби» займають проміжне положення між цими групами, але все-таки зазвичай ближче до осіб ранкового типу.

Таким чином, особи, що володіють різним ритмом працездатності, відрізняються особливостями характеру і тим, як вони реагують на навколишнє. Все це дозволяє вважати ритм працездатності не результатом звички до певного режиму праці, а внутрішньо властивою людині якістю. І з цією якістю не можна не рахуватися. Особливо це важливо для дитини. Дорослий може себе змусити працювати тоді, коли потрібно, а дитині важко ламати свою систему ритмів, дану йому з народження природою.

Виходячи зі сказаного, роботу необхідно планувати з таким розрахунком, щоб найбільш важкі завдання потрапляли на пік працездатності. Однак при цьому не слід плутати біоритми з процесом наростання фізичної втоми, яка, природно, мінімальна в ранкові години і після достатньо тривалої перерви. Знання всього цього дозволяє найбільше раціонально розподіляти важкі і легкі, прості і складні, відповідальні і не дуже, напружені і ненапружені справи протягом робочого дня і чергувати їх необхідним чином у відповідності з коливаннями працездатності.

Окрім вище сказаного, на життєдіяльність людини впливає також добовий біоритм. Наш організм щодня виконує одні й ті ж функції, тобто свій біологічний розклад є й в кожного нашого органу.І якщо ми узгодимо свою діяльність з активізацією певних процесів в організмі, ми отримаємо кращий результат, надовго збережемо свою вроду та здоров'я [3]:

3.00 - 6.00: самий важкий і виснажливий період для організму. Він характерний найнижчим кров'яним тиском.

6.00 - 7.00: оптимальний час для переходу від сну до бадьорості.

7.00 - 9.00: час найбільшої активності шлунка. Цей час добре використовувати для першого прийому їжі.

8.00 - 9.00: до крові надходить найбільша кількість статевих гормонів.

9.00 - 10.00: оптимальний час для медичних процедур, адже у цей час шкіра найменше вразлива щодо уколів.

10.00 - 12.00: час найактивнішої роботи мозку й найкращий час для інтелектуальної праці.

13.00 - 15.00: час активності тонкого кишечника. Це означає, що якщо ви пообідали, то за дві години їжа найкраще засвоїться.

16.00 - 18.00: цей час краще використовувати для фізичної праці та спорту. Саме в цей період найшвидше відростають волосся і нігті.

17.00 - 19.00: цим часом ми найкраще вловлюємо нюанси смаку, пахощів і старої музики.

18.00 - 20.00: цим часом печінка найлегше справляється з алкоголем.

18.00 - 20.00: у цей період найкраще накладати косметичні маски. Це час краси, тому що у ці години шкіра максимально вразлива щодо косметичних процедур.

18.00 - 21.00: час для душевних розмов. Саме тоді людина відкрита для спілкування; найгостріше відчувається самотність.

19.00 - 21.00: період максимальної рухливості наших суглобів. Варто зайнятися йогою і вправами на розтяжку та розслаблення.

22.00: з особливою інтенсивністю починають діяти захисні сили організму. Саме цей час найбільш сприятливий для сну.

Знання біоритмів людини дозволяє виготовити хронологічні календарі, які покращують нормальний перебіг життя і оптимізують результати людської діяльності. Врахування біологічних ритмів у повсякденному житті допоможуть максимально використовувати потенційні можливості організму (у тому числі і при організації навчального процесу); сприяють збереженню здоров'я, підвищенню рівня індивідуальної захищеності людини від різних небезпек і продовженню життя.

1.2 Психологічні аспекти формування соціально-психологічного клімату в освітніх організаціях

У середині XX століття соціальні психологи активно вивчали проблему клімату групи, але це стосувалося головним чином виробничих колективів. Вивчення клімату шкільного класу почалося пізніше завдяки зусиллям Н.П. Анікеєва, О.М. Лутошкина, І.Є.Шварца та ін.

Вчителі у всі часи фіксували той особливий феномен, який, будучи невідчутним, тим не менш, впливає на формування характеру, працездатність і емоційне самопочуття членів групи. Л.М. Толстой свого часу назвав цей феномен «духом» школи. Особливий «дух» є у кожній сім'ї, виробничій групі, педагогічному колективі, шкільному класі.

Отже, соціально-психологічний клімат - це феномен, що відображає рівень комфортності існування, сумісної діяльності та групової взаємодії. Тобто, дає відповідь на запитання: «Чи добре мені тут, чи добре мені із тими, кому я довіряю?», «Чи хочу я йти на роботу чи навчання?»

Із даного приводу висловлювався психолог А. Маслоу: „Добре людині там, де вона може самоактуалізуватись”. А самоактуалізованою можемо назвати ту людину, яку можна описати гармонійною у 4-х сферах: самодостатності, самоповазі, самовпевненості, саморозвитку. Забезпечивши умови досягнення людиною розвитку у цих чотирьох сферах, забезпечимо добре самопочуття учня і вчителя у школі, що відобразиться на психологічному кліматі колективів.

Від рівня психологічного клімату у педагогічному та учнівських колективах залежить ступінь залученості вчителів до роботи, а учнів - до процесу навчання. Підвищення рівня комфорту у школі веде до зростання включеності учнів у навчання. Психологічна атмосфера у школі формується усіма, хто присутній у житті школи. Так, досвід швейцарських психологів доводить, що існує ієрархічний вплив особистісного рівня благополуччя працівника на тих, ким він управляє. Відчуття емоційно-психологічного комфорту директора школи є передумовою навчальної успішності учнів. Слід послуговуватись наступною психологічною закономірністю: «Якщо хоча б в одному класі фіксується негативний психологічний клімат, це означає, що в учительській він - негативний». Школа - це система, і вплив має відбуватися системний. Якщо в одному класі проблеми із кліматом, то це проблема не лише класного керівника, а кожного, хто працює у школі. Тільки спільними зусиллями можна домогтися позитивного результату.

На жаль, серед персоналу шкіл не надто часто зустрічаються таке утворення як колектив. У колективі учасники долають труднощі через здатність до колективного мислення та емпатію, вони хвилюються за те, як допомогти один одному, виручити команду. Ми спостерігаємо поодинокі прояви таких особливостей у окремих учителів, але один у полі не воїн. Колектив - основа школи [12, с.70-72].

Сам соціально-психологічний клімат буває трьох рівнів: позитивний (здоровий, сприятливий), нейтральний, негативний (нездоровий, несприятливий).

Головні ознаки сприятливого соціально - психологічного клімату:

1. Довіра і велика вимогливість членів групи одне до одного;

2. Доброзичлива і ділова критика;

3. Вільне висловлювання власної думки під час обговорення питань, які стосуються всього колективу;

4. Відсутність тиску керівника і визнання за членами групи права приймати значущі для них рішення;

5. Достатня інформованість членів колективу про завдання і стан справ під час їх виконання;

6. Задоволення від належності до колективу;

7. Висока ступінь емоційного входження і взаємодопомоги в ситуаціях, які викликають стан фрустрації у когось із членів колективу;

8. Взяття на себе відповідальності за стан справ у групі кожним її членом.

Таким чином, характер соціально - психологічного клімату загалом залежить від рівня группового розвитку [13,с.34]

Структура соціально-психологічного клімату включає в себе:

- Рівень задоволеності змістом праці (навчання);

- Рівень задоволеності умовами праці (навчання) та побуту;

- Рівень задоволеності міжособистісною взаємодією всередині колективу (особистий склад колективу, міжособистісні стосунки) - сюди відноситься відсутність лихослів'я як у класах, так і в учительській;

- Рівень задоволеності міжособистісною взаємодією поза колективом (соціально-психологічні особливості людей) - сюди відноситься те, скільки часу ми задіюємо і здійснюємо конкретних вчинків щодо покращення клімату у своєму колективі;

- Рівень задоволеності стилем і особистістю керівника.

Особистість класного керівника слід враховувати під час закріплення за ним певного класу. Прогресивним на сьогодні є здійснення підбору індивідуальності класного керівника під індивідуальність класу, підбір стилю керівництва, який потрібний для певного класу. Крім того, новопризначений класний керівник, як правило, стає умілим лише через сім років роботи.

Психологічний клімат - це та атмосфера, яка панує у класі під час уроків та перерв. Це погода, яка великою мірою визначає самопочуття дитини та й дорослих протягом часу перебування у навчальному закладі. Що стосується емоцій, то слід пам'ятати, що :

- Наші емоції народжуються у нас самих і залежать виключно від нас. Ніхто не може зіпсувати нам настрій, якщо ми самі цього не дозволимо.

- Наші емоції - вірусні, тобто вони мають ефект зараження. Якщо вчитель заходить у клас із поганим настроєм, то це швидко відчувається і передається учням, і навпаки - гарний настрій оточуючих сприяє покращенню настрою самої людини. Тому важливо залишати негативні переживання за порогом школи та класу.

- Наші думки впливають на те, як ми себе почуваєм. Якщо я думаю про щось неприємне, а ще й активно про це говорю, то і відчуття з'являються відповідні. І, навпаки, думаючи про позитивне, покращую собі настрій. Треба вчитися думати про хороше.

Добре носити із собою невеличкий листок , на якому було б записано ваш девіз, афоризм, крилатий вислів, який вам подобається, вас підтримує. І час від часу, особливо у складних ситуаціях діставати і перечитувати його.

Для формування позитивного психологічного клімату використовують такі прикладні прийоми, як:

- початок дня із привітної усмішки до колег і учнів;

- практикування у позитивному мисленні, оптимістичному погляді на життя;

- початок уроку із хорошого і завершення урок хорошим;

- припинення обговорень особистих проблем в учительській.

Отже, соціально-психологічний клімат - якісний аспект міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності внутрішніх (психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у групі.

Розділ 2. Експериментальне дослідження залежності психологічного клімату класу від біоритмів школярів

2.1 Опис та обґрунтування методу вивчення видів біоритмів та психологічного клімату в колективі

У теоретичній частині роботи ми розглянули види біологічних ритмів та їх вплив на життєдіяльність організму. Також ми визначили структуру та головні ознаки сприятливого психологічного мікроклімату. Гіпотезою нашого дослідження є припущення, що рівень психологічного мікроклімату класу залежить від домінуючих біоритмів учнів. Саме це ми намірені перевірити практичним шляхом.

З метою діагностики рівня соціально-психологічного клімату в класі ми використали методику «Визначення рівня згуртованості дитячої групи» для учнів середньої ланки школи та методику «Вивчення психологічного клімату в колективі» для школярів старшої ланки школи. Для визначення типу біоритмів учнів ми використали Тест на виявлення хронотипу працездатності людини Остберга (модифікований С.І. Степановою).

Мета експериментального дослідження полягає у визначенні впливу біологічних ритмів на психологічний клімат класного колективу.

Дослідження проводилось на базі двох шкіл: Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка та Михайловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Виборка складає 50 осіб ( 24 хлопців та 26 дівчат). У дослідженні брали участь учні 6, 9 класів Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка та учні 7, 9 класів Михайловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Експериментальне дослідження проходило в два етапи:

1. Підготовчий етап: бесіда з вчителями, психологом та учнями, що вчаться в школі, підбір діагностичних методик, формування виборки.

2. Констатуючий етап: підготовка та проведення діагностичного

обстеження, обробка та аналіз результатів.

2.2 Дослідження рівня психологічного клімату класу та видів біоритмів школярів

В дослідженні взяли участь 50 школярів. Вони є учнями середньої та старшої ланки Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка та Михайловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів. Для визначення рівня соціально-психологічного клімату в 6, 7 класах ми використали методику «Визначення рівня згуртованості дитячої групи» (Див. Додаток 1); а для діагностики учнів 9 класів ми використали методику «Вивчення психологічного клімату в колективі» (Див. додаток 2). Наступним етапом було виявлення типу біоритмів у школярів, для цього ми використали Тест на виявлення хронотипу працездатності людини Остберга (модифікований С.І. Степановою) (Див. Додаток 3).

Після проведення діагностики були отриманні наступні результати, які

були систематизовані, співставленні один з одним та викладені в процентному співвідношенні.

Для підтвердження гіпотези треба довести, що рівень психологічного мікроклімату класу залежить від домінуючих біоритмів учнів.

За результатами діагностики соціально-психологічного клімату ми отримали наступні результати: Див. Таблицю 1.

Таблиця 1 Соціально-психологічний клімат в учнівському колективі

№ з/п	Школа	Клас	Рівень соціально-психологічного клімату
1.	Чернелівська ЗОШ І-ІІІ ст.	6	Високий
2.	Чернелівська ЗОШ І-ІІІ ст.	9	Середній (нестійкий)
3.	Михайловецька ЗОШ І-ІІІ ст.	7	Середній
4.	Михайловецька ЗОШ І-ІІІ ст.	9	Високий (мажорний)

В учнів 6 класу Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка - високий рівень згуртованості дитячої групи (9 балів), в учнів 9 класу Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка - нестійкий психологічний клімат (4 бали); в учнів 9 класу Михайловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів - високий рівень психологічного клімату (мажорний клімат - 5,8 балів), в учнів 7 класу Михайловецької ЗОШ І-ІІІ ступенів - середній рівень згуртованості дитячої групи (6 балів).

За результатами Тесту на виявлення хронотипу працездатності людини Остберга (модифікований С.І. Степановою) ми отримали наступні дані: Див. Рис.1. біоритм психологічний клімат працездатність

Рисунок 1 Біоритми працездатності учнів 6, 7, 9 класів

Отже, в 6 класі Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка найбільша кількість «жайворонків» - 50%, «голубів» - 33%, «сов» - 17%. В 9 класі Чернелівської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім. О.Й. Михайлюка 33% «жайворонків» та 67 % «голубів». В 7 класі Михайловецької ЗОШ І-ІІІ 19% «жайворонків» та 81 % «голубів». У 9 класі Михайловецької ЗОШ І-ІІІ 22 % «жайворонків», 56 % «голубів» та 22 % «сов».

Висновки

Провівши теоретичний аналіз літератури, ми можемо зробити наступні узагальнення:

весь Всесвіт пронизаний ритмами. Починаючи від обертання планет Сонячної системи і закінчуючи ритмічним поділом клітини - все підпорядковане закону коливального руху, ритмічності. Саме ритмічність - фундаментальна властивість органічного світу і одне з умов існування живих систем. Всі живі організми, починаючи від найпростіших одноклітинних і закінчуючи такими високоорганізованими, як людина, характеризуються біологічними ритмами, які проявляються в періодичному зміні життєдіяльності і, як найточніший годинник, відміряють час. В їх основі лежать зміни метаболізму (обміну речовин) біологічних систем, обумовлені впливом зовнішніх і внутрішніх факторів. Фізіологічні ритми людини становлять основу життя. Одні ритми підтримуються протягом усього життя, і навіть коротке їх переривання призводить до смерті. Інші з'являються в певні періоди життя індивідуума, причому частина з них знаходиться під контролем свідомості, а частина протікає незалежно від нього. Ритмічні процеси взаємодіють один з одним і з зовнішнім середовищем.

По динаміці працездатності всіх людей можна умовно поділити на три категорії: "голуби", "сови" і "жайворонки:

- Близько 20% населення складають "сови". В ранкові години їх психофізіологічні функції ще загальмовані. Самопочуття, працездатність, настрій в першій половині дня поступово покращуються і досягають свого піку в другій половині дня. Представники цього типу людей найефективніше працюють у вечірній і навіть нічний час;

- Приблизно половина людей відноситься до "голубів", або аритміків. Вони легко пристосовуються до будь-якого режиму праці, тобто добре працюють у будь-який час доби, коли це потрібно.

- Останні 30% можна віднести до "жайворонків". Вони рано встають, краще всього себе відчувають та ефективніше працюють саме в першій половині дня.

Особистісні характеристики людини певною мірою залежать від властивого їй біоритму. Відмінності «сов» і «жайворонків» обумовлені відмінностями в гормональній і психічній сферах організму. «Сови» - це люди зазвичай з повільною і слабкою реакцією на подразники. Це спокійні, розважливі люди, які не поспішають робити висновки і намагаються достатньо їх обгрунтувати. Іноді це педанти, систематики. Вони схильні до логічних роздумів, замкнуті, люди слова. Їх відрізняє добре самовладання. Вони можуть бути розважливі, занадто суворі і деспотичні. «Жайворонки» - це люди, які сильно і швидко реагують на зовнішні впливи, схильні до захоплень. Це люди - великі ентузіасти. У науці це творці нових ідей, вони швидко відновлюють сили і швидко втомлюються, тому максимально працездатні з ранку. Вони більш чутливі до змін погоди. «Голуби» займають проміжне положення між цими групами, але все-таки зазвичай ближче до осіб ранкового типу.

Опрацювавши теоретичні дані ми зробили припущення, що біоритми людини мають вплив на соціально-психологічний клімат у класі.

Соціально-психологічний клімат - якісний аспект міжособистісних стосунків, що виявляється у сукупності внутрішніх (психологічних) умов, які сприяють або перешкоджають продуктивній спільній діяльності і всебічному розвитку особистості у групі. Якість і продуктивність праці в колективі залежать не тільки від організації діяльності, умов, а й від рівня групового розвитку, міжособистісних стосунків, психологічної сумісності, згуртованості, стилю керівництва.

Таким чином ми вирішили експериментально перевірити нашу гіпотезу. Отже, результати вивчення впливу біоритмів на психологічний мікроклімат класу показали наступне: у класах з високим рівнем соціально-психологічного клімату навчаються учні з такими типами біоритмів: «сови», «жайворонки», «голуби». А в класах з середнім рівнем соціально-психологічного клімату навчаються учні «жайворонки» та «голуби»; учні з вечірнім типом біоритмів відсутні. Отож, наша гіпотеза в певній мірі підтвердилась: між рівнем психологічного клімату в класі та домінуючим типом біоритмів учнів існує певний зв'язок: для високого рівня психологічного мікроклімату необхідна наявність учнів усіх трьох типів біоритмів.

Список використаних джерел

1. Агаджанян Н.А. Зерно життя (Ритми біосфери). - М .: Сов. Росія, 1977. - 256с.

2. Агаджанян Н.А., Шабатура М.М. Біоритми, спорт, здоров'я. - М .: Фізкультура і спорт, 1989. - 208с.

3. Антропова М.В. Працездатність учнів та її динаміка в процесі навчальної та трудової діяльності. - М .: Просвещение, 1967. - 251с.

4. Бюннінг Е. Ритми фізіологічних процесів. -М .: Світ, 1969, - 75с.

5.Біологічні ритми / Под ред. Ю. Ашоффа: У 2 т. - М.: Світ, 1984. - 235 с.
6. Гриневич В. Біологічні ритми здоров'я / / Наука і життя. - 2005. - № 1.

7. Голіков А.П. Сезонні ритми у фізіології та патології. - М .: Медицина, 1973. - 120с.

8. Детарі Л., Карцаш В. Біоритми. -М .: Світ, 1984. - 160с.

9.Дильман В. М. Большие биологические часы. Введение в интегральную медицину. - М.: Знание, 1986.

10. Доскін В.А., Куїнджі М.М. Біологічні ритми організму, що росте. - М .: Медицина, 1989. - 224с.

11. Доскін В.А., Лаврентьєва Н.А. Ритми життя. - М .: Медицина, 1991. - 176с.

12. Журнал «Світ психології» 10/2011.

13. Журнал «Світ психології» 8/2010.

14. Журнал «Твое здоровье» №3, Изд. Знание, 1989.

15. Журнал «Провизор» №1, статья канад. биол. наук Л. В.Львовой, 2001.

16. Купріянович Л.І. Біологічні ритми і сон. - М .: Наука, 1976. - 66с.

17. Люди, простір і час. - М .: Знание, 1976. -144с.

18. Малахов Г.П. Біоритмологія і уринотерапия .- СПб.: АТ «Комплект», 1994. - 257 с.

19. Моїсеєва Н.І., Сисуєв В.М. Тимчасова середу і біологічні ритми. - Л .: Наука, 1984. - 128с.

20. Парыгин Б. Д. Социально-психологический климат коллектива: пути и методы изучения. -- Л., 1981.

21. Платонов Ю. П. Психология коллективной деятельности. -М., 1998.

22. Сукарі А.Г. Здоров'я і фізичне виховання дітей та підлітків. - М .: Медицина, 1991. - 272с.

23. Харабуга С.Г. Добовий ритм і працездатність. - М .: Знание, 1976. - 144с.

24. Чижевський А.Л. Земне відлуння сонячних бур. - М .: думка, 1973. - 146с.

25. Шапошникова В.І. Біоритми - годинник здоров'я. - М .: Радянський спорт, 1991. - 68оС.

26. Еммі А.М. Біологічний годинник. - Новосибірськ .: Наука, 1967. - 147с.

Додатки

Додаток 1

Тест на виявлення хронотипу працездатності людини Остберга (модифікований С.І. Степановою).

Інструкція: Прочитайте, будь-ласка, текст. Для кожного запитання пропонується декілька відповідей. Помітьте хрестиком тільки одну з них. Під деякими запитаннями замість відповідей ви побачите шкалу. Помітьте на ній хрестиком те місце, яке вам здається найбільш прийнятним. На кожне запитання намагайтеся відповісти відверто.

1. Коли Ви воліли б вставати, якби були цілком вільні у виборі свого розпорядку дня і керувалися при цьому винятково особистими бажаннями?

Бали	Години
взимку	влітку
5	5.00-6.45	4.00-5.45
4	6.46-8.15	5.46-7.15
3	8.16-10.45	7.16-9.45
2	10.46-12.00	9.46-11.00
1	12.01-13.00	11.01-12.00

2. Коли ви воліли б лягти спати, якби планували свій вечірній час цілком вільно і керувалися при цьому винятково особистими бажаннями?

Бали	Години
взимку	влітку
5	20.00-20.45	21.00-21.45
4	20.46-21.30	21.46-22.30
3	21.31-00.15	22.31-1.15
2	00.16-1.30	1.16-2.30
1	1.31-3.00	2.31-4.00

3. Чи необхідний Вам будильник, коли ранком треба встати в точно визначений час?

Бали

4 Зовсім не потрібний

3 В окремих випадках потрібний

2 Потреба в будильнику доволі велика

1 Без будильника не можу обійтися

4. Якщо Вам довелося готуватися до іспитів в умовах суворо лімітованого часу і використовувати для занять ніч (23-2 год.), чи продуктивно б Ви працювали.

Бали

4 Абсолютно марно. Я зовсім не міг би працювати

3 Була б деяка користь

2 Робота була б достатньо ефективною

1 Робота була б високоефективною

5. Чи легко Ви встаєте вранці за звичайних умов?

Бали

1 Дуже важко

2 Доволі важко

3 Доволі легко

4 Дуже легко

6. Чи відчуваєте Ви у перші півгодини після сну, що остаточно прокинулися?

Бали

1 Дуже сонний

2 Є незначна сонливість

3 Доволі ясна голова

4 Повна ясність думки

7. Який Ви маєте апетит у перші півгодини після пробудження?

Бали

1 Апетиту зовсім немає

2 Апетит поганий

3 Доволі добрий апетит

4 Відмінний

8. Якщо б Вам довелося готуватися до іспитів в умовах суворо лімітованого часу й використовувати для підготовки ранній час (4-7 год.), наскільки продуктивно Ви б працювали?

Бали

1 Абсолютно марно. Я зовсім не міг би працювати

2 Була б деяка користь

3 Праця була б досить ефективною

4 Праця була б високоефективною

9. Чи відчуваєте Ви фізичну втому в перші півгодини після сну?

Бали

1 Дуже велика млявість (майже до повного знесилення) 2 Незначна млявість

3 Незначна бадьорість

4 Повна бадьорість

10. Якщо наступний день вільний від праці, коли Ви ляжете спати?

Бали

4 Не пізніше, ніж звичайно

3 Пізніше на 1год. і менше

2 На 1-2 год. пізніше

11. Чи легко Ви засинаєте за звичайних умов?

Бали

1 Дуже важко

2 Доволі важко

3 Доволі легко

4 Дуже легко

12. Ви вирішили зміцнити здоров'я за допомогою фізичної культури. Ваш знайомий запропонував займатися разом по 1 год. двічі на тиждень. Для Вашого знайомого найкраще це робити від 7 до 8 години ранку. Чи є цей період найкращим і для Вас?

Бали

4 В цей час я б перебував в добрій формі

3 Я був би в доволі доброму стані

2 Мені було б важко

1 Мені було б дуже важко

13. Коли Ви ввечері почуваєте себе настільки втомленими, що повинні лягти спати?

Бали Години

5 20.00-21.00

4 21.01-22.15

З 22.16-00.45

2 00.46-2.00

1 02.01-3.00

14. При двогодинній праці, яка вимагає від Вас повної мобілізації розумових сил, який із чотирьох запропонованих періодів Ви обрали б, якби були повністю вільні в плануванні свого розпорядку дня і керувалися тільки особистим бажанням?

Бали Години

6 8.00-10.00

4 11.00-13.00

2 15.00-17.00

0 19.00-21.00

15. Як сильно Ви втомлюєтесь до 23 год.?

Бали

5 Я дуже втомлююсь

3 Я помітно втомлююсь

2 Я трохи втомлююсь

0 Я зовсім не втомлююсь

16. З якої-небудь причини Вам довелося лягти спати на пару годин пізніше, ніж звичайно. Наступного ранку немає необхідності вставати в певний час. Який із чотирьох запропонованих варіантів Вам найбільше підходить?

Бали

4 Я прокинуся в певний час і більше не засну

3 Я прокинуся в певний час і буду дрімати

2 Я прокинуся в певний час і знову засну

1 Я прокинуся пізніше, ніж звичайно

17. Ви повинні чергувати вночі з 4 до 6 години. Наступний день у вас вільний. Який із чотирьох запропонованих варіантів буде для вас найбільш сприятливим?

Бали

1 Спати я буду тільки після нічного чергування

2 Перед чергуванням я подрімаю, а після чергування ляжу спати

3 Перед чергуванням я добре висплюсь, а після чергування ще подрімаю

4 Я повністю висплюсь перед чергуванням

18. Ви повинні протягом 2 годин виконувати важку фізичну роботу. Який час ви виберете для цього, якщо будете повністю вільні в плануванні свого розпорядку дня і зможете керуватися виключно особистими бажаннями?

Бали Години

4 08.00-10.00

3 11.00-13.00

2 15.00-17.00

1 19.00-21.00

19. Ви вирішили серйозно зайнятися спортом. Вам знайомий пропонує тренуватися 2 рази в тиждень по 1 годині, найкращий час для нього - 22-23 год. Наскільки сприятливим був би цей час для вас?

Бали

1 Так, я був би у добрій формі

2 Мабуть, я був би в прийнятній формі

3 Трішки пізнувато, я був би в поганій формі

4 Ні, в цей час я би зовсім не зміг тренуватися

20. О котрій годині Ви прокидалися у дитинстві під час шкільних канікул, коли час вставання вибирався винятково згідно з вашим особистим бажанням?

Бали Години

5 5.00-6.45

4 6.46-7.45

3 7.46-9.45

2 9.46-10.45

1 10.46-12.00

21. Уявіть собі, що ви можете вільно вибирати свій робочий час. Припустимо, ви маєте 5-годинний робочий день і ваша робота цікава й задовольняє вас. Виберіть собі 5 неперервних годин, коли ефективність вашої роботи була б найвищою.

Бали Години

1 00.01-5.00

5 5.01-8.00

4 8.01-10.00

3 10.01-16.00

2 16.01-21.00

1 21.01-24.00

22. В який час роботи ви повністю досягаєте «вершини» своєї трудової діяльності.

Бали Години

1 00.01-4.00

5 4.01-8.00

4 8.01-9.00

3 9.01-14.00

2 14.01-17.00

1 17.01-24.00

23. Іноді доводиться чути про людей ранкового і вечірнього типу. До якого із цих типів ви відносите себе?

Бали

6 Чітко до ранкового

4 Більше до ранкового, ніж до вечірнього

2 Більше до вечірнього, ніж до ранкового

0 Чітко до вечірнього

Інтерпритація результатів:

Більше 92 балів	чітко виражений ранковий тип
77-91 балів	нечітко виражений ранковий тип
58 - 76 балів	аритмічний тип
42 - 57 балів	нечітко виражений вечірній тип
Менше 41 балів	чітко виражений вечірній тип.

Додаток 2

Вивчення психологічного клімату в колективі.

(Дана методика використовується для вивчення психологічного клімату педколективу та колективу учнів 9-11 класів)

Шановні друзі !

Оцініть, як проявляються перечисленні нижче властивості психологічного клімату у вашому колективі, поставивши ту оцінку, яка, на вашу думку, найбільш правдива.

Оцінки:

7 - дана характеристика присутня завжди;

6 - присутня в більшості випадків;

5 - досить часто;

4 - важко віддати перевагу твердженням зліва чи справа;

3 - досить часто;

2 - у більшості випадків;

1 - завжди

Оцінки від 7 до 5 співставляються з лівою частиною опитувача від 3 до 1 -правою частиною опитувача. Оцінка 4 - означає що важко віддати перевагу твердженням зліва чи справа (даною оцінкою не бажано захоплюватись).

№	Властивості психологічного клімату А	Оцінка	Властивості психологічного клімату В
1.	Переважає життєрадісний тон настрою	7654321	Переважає поганий настрій
2.	Доброзичливість у відношеннях, взаємні симпатії	7654321	Конфліктність у відношеннях, антипатії
3.	У відношеннях між угрупуваннями в середині колективу існує взаєморозуміння	7654321	Угрупування конфліктують між собою
4.	Членам групи подобається разом проводити час спільно діяти	7654321	Проявляється негативне відношення до спільної діяльності
5.	Успіхи або невдачі товаришів викликають щиру співучасть всіх членів	7654321	Успіх або невдачі товаришів залишають байдужими або викликають заздрість
6.	3 повагою відносяться до думки інших	7654321	Кожен вважає свою думку головною і не терпить думки інших
7.	Досягнення і невдачі колективу переживаються як особисті.	7654321	Досягнення і невдачі колективу не знаходять відклику у його членів
8	У важкі дні для колективу відбувається емоційне єднання "один за всі і всі за одного"	7654321	У важкі дні колектив "розкисає" суперечки взаємні звинувачення
9.	почуття гордості за колектив якщо його відмітило керівництво	765432 1	До похвал і заохочень колективу відносяться байдуже
10.	Колектив активний Енергійний	7654321	Колектив інертний пасивний
11.	Доброзичливо відносяться до новачків допомагають їм освоїтися в колективі	7654321	Новачки почувають себе чужими до них часто проявляють ворожість
12.	У колективі існує справедливе відношення до всіх членів підтримують слабших.	7654321	Колектив помітно розподіляється на "привілейованих" і "недбайливих".
13.	Спільні справи захоплюють всіх велике бажання працювати разом	7654321	Колектив неможливо підняти на спільну справу кожного цікавлять свої інтереси
14.	Взаємовідносини характеризуються доброзичливістю зауваження висловлюються з добрими намірами	7654321	Члени колективу критикують один одного радіють невдачам інших

Порядок обробки результатів:

1.Знайдіть суму усіх обведених цифр у опитувапьнику-характеристиці.

2.Поділити отриману суму на 14. Це є суб'єктивна оцінка психологічного клімату у колективі.

3.Знайти суму усіх суб'єктивних оцінок психологічного клімату та розділити на кількість учасників дослідження. Це дає середній коефіцієнт суб'єктивних оцінок.

Інтерпретація:

1.При коефіцієнті від1 до 3,5 - в колективі негативний психологічний клімат. Має місце байдужість емоційний дискомфорт висока конфліктність немає впевненості у оточуючих.

2.При коефіцієнті від 3,6 до 5,4 - нестійкий психологічний клімат настрій у колективі змінний симпатії носять вибірковий характер, відсутня емоційна єдність спостерігається застій у розвитку колективу.

3.При коефіцієнті від 5,5 до 7,0 -мажорний психологічний клімат присутня радість у спілкуванні між членами колективу взаємостосунки ґрунтуються на взаємній симпатії, колектив згуртований демократичний знаходиться у розвитку.

...