Вплив типів темпераменту на успішність навчання молодших школярів

Размещено на http://allbest.ru

ВСТУП

темперамент школяр навчання

Серед рис, які визначають нашу індивідуальність ми зупинимося детальніше на вроджених і тих, які проявляються в так званих властивостях темпераменту.

Якщо спостерігати за людьми, то можна побачити, що вони відрізняються один від одного своєю поведінкою: по - різному проявляють свої почуття, неоднаково реагують на подразники зовнішнього середовища. Так, одні вирізняються врівноваженістю поведінки, діють обмірковано, не показують зовні своїх почуттів, інші за тих самих обставин нервуються, емоційно збуджуються та вибухають вулканом почуттів з приводу незначних подій. Одні комунікабельні, легко вступають у контакти з людьми, життєрадісні, а інші, навпаки, замкнуті та стримані. І це стосується суто зовнішніх проявів, незалежно від того, наскільки ця людина розумна, працелюбна, смілива, які її прагнення та інтереси.

Такі індивідуальні особливості мають назву «темперамент» (від лат. temperamentum - належне співвідношення частин). Темперамент - вроджена (біологічно зумовлена) і майже незмінна властивість людської психіки, що визначає реакцію людини на інших людей та на обставини. Темперамент становить основу розвитку характеру.

Актуальність дослідження. У системі неперервної освіти початкової школи покладені важливі функції, успішне виконання яких безпосередньо впливає на якість подальшої освіти учнів. Індивідуальні особливості особистості й особливості темпераменту є засобами реалізації внутрішнього потенціалу школяра у навчальній діяльності діяльності.

Залежність успішності молодшого школяра від типу темпераменту полягає в типологічній зумовленості цих характеристик. 3в'язок особливостей індивідуального стилю діяльності з властивостями нервової системи досліджувався у працях Г.С. Дикопольської, О.О.Копитова, А.О. Коротаєва, Є.О.Климова та С.І. Маствіліскер.

Варто згадати про Б.М. Теплова, який в своїх працях розкривав вплив вроджених властивостей нервової системи на поведінку особистості.

Вивчення питання залежності успішності навчання від типу темпераменту дитини молодшого шкільного віку також піднімали в своїх працях вітчизняні та зарубіжні психологи І.О. Майєр, В.Є. Чудновського, Р.М. Пен, М.А. Невської, Є.І. Маствіліскер, А.П. Оконєчникової, Т.І. Чиркової, Л.А. В'яткіної, Є.В. Штіммер. Їх вклад в тлумачення властивостей типу нервової системи неоціненний.

Аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної теми та практика роботи школи засвідчили, що такий важливий аспект, як вплив темпераменту на формування індивідуального стилю учбової діяльності, та вплив її на успішність навчання молодших школярів не став предметом спеціального дослідження, разом з тим, можна сказати, що вчителі початкових класів мають потребу в науково обґрунтованих рекомендаціях у цій галузі. Таким чином, актуальність даної проблеми, її недостатнє розкриття в науковій літературі, а також значущість для педагогічної теорії і практики зумовили вибір теми дослідження: "Вплив типів темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра".

Об'єкт дослідження: навчальна діяльність молодших школярів.

Предмет дослідження: вплив типів темпераменту на успішність навчання молодших школярів.

Мета дослідження: дослідити прояви типів темпераменту та їх вплив на успішність навчальної діяльності дітей молодшого шкільного віку.

Відповідно до мети ми виокремили такі завдання дослідження:

1) Здійснити теоретичний аналіз типів темпераменту дітей молодшого шкільного віку.

2) Окреслити вікові особливості дитини молодшого шкільного віку, з урахуванням типу темпераменту;

3) Визначити взаємозв'язки психодинамічних властивостей особистості, з успішністю учбової діяльності.

4) Розробити рекомендації для вчителів початкових класів для роботи з дітьми з різними індивідуально-типологічними особливостями.

Методи та організація дослідження. З метою реалізації завдань дослідження, забезпечення вірогідності його результатів використано такі методи: теоретичні - аналіз та узагальнення наукових джерел; емпіричні - спостереження, усне та письмове опитування, бесiда, аналiз дiяльностi учнiв, проективнi методики, для обробки результатів дослідження були використані кількісний та якісний аналізи.

Дослідження проводилося в січні-березні 2016 році. Загальна вибірка склала 15 учнів (8 хлопців і 7 дівчат) другого класу Привітненської ЗОШ (Волинська область Локачинський район).

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в поглибленнi наукових знань про взаємозв'язок типiв темпераменту та успішністю у навчальній діяльності молодших школярiв; у розкриттi механізмiв формування iндивiдуального стилю учбової дiяльностi в молодшому шкiльному вiцi; в теоретичному обгрунтуваннi ефективностi психолого-педагогiчних факторів, які зумовлюють становлення молодшого школяра як суб`єкта учбової діяльності.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що його матеріали та висновки можуть бути використані студентами психологічного та педагогічного профілю навчання, при написанні наукових, курсових, дипломних робіт з цієї проблематики.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ У НАУКОВІЙ ЛІТЕРАТУРІ

1.1 Загальна характеристика типів темпераменту

Темперамент - вроджена (біологічно зумовлена) і майже незмінна властивість людської психіки, що визначає реакцію людини на інших людей та на обставини. Темперамент становить основу розвитку характеру.

У людини виявляються такі типи темпераменту: сангвінічний, холеричний, флегматичний і меланхолічний [1. с.24].

У сангвінічного типу темпераменту мовні рефлекси ( як позитивні, так і гальмівні) утворюються легко і вирізняються точністю і міцністю. Сангвініки можуть легко збуджуватися, а також легко гальмувати свої бажання. Діяльність сангвініка характеризується продуктивністю, коли йому цікаво, коли він знаходить щось нове для себе. Якщо стає нецікаво, він починає нудьгувати і полишає розпочату справу, не доводячи її до кінця.

Сангвінік дуже рухливий, легко знаходить контакт у стосунках з людьми, вирізняється товариськістю, вільно та розкуто почуває себе в новому оточенні.

За спрямованістю він яскравий екстраверт. У колі свої друзів завжди веселий та життєрадісний. Настрій у нього здебільшого оптимістичний.

Для сангвініка характерна підвищена реактивність, він голосно сміється та бурхливо сердиться. Почуття виникають дуже легко і також легко змінюються, може контролювати свої емоції відповідно до вимог середовища.

Сангвінік швидко схоплює все нове, легко переключає увагу, засвоює нові навички. У нього гнучкий розум, добре розвинене почуття гумору.

Риси сангвінічного темпераменту по - різному проявляються залежно від спрямованості діяльності людини: коли немає серйозних інтересів у житті, сангвініки бувають легковажними та поверхневими [7, с 323 ].

Для холеричного типу темпераменту характерна циклічність у діяльності та поведінці. Холерик може цілком віддатися справі, завзято працюючи, енергійно переборюючи труднощі на шляху досягнення мети, і раптом усе кинути. Непостійність його настрою та циклічність поведінки, які вчені пояснюють неврівноваженістю вищої нервової діяльності, виявляються в переважанні збудження над гальмуванням. Це яскраво простежується під час виникнення складних обставин, коли люди цього типу не можуть знайти правильного рішення, під час сильного емоційного збудження.

Характерним для холерика є те, що позитивні рефлекси у нього виробляються дуже легко й залишаються надовго, а гальмівні рефлекси виробляються з труднощами.

Холерик характеризується підвищеною збудливістю та емоційною реактивністю. Він буває нетерплячим, запальним та різким у стосунках, прямолінійним. Його вольові дії дуже поривчасті, якщо йому цікаво, він здатен до високої концентрації уваги, але виявляє недостатню здатність до переключення уваги. За спрямованістю холерик екстраверт, любить бути в центрі уваги, але в спілкуванні, любить, щоб усе було, як він того хоче, непоступливий. Має організаторські здібності. У нього жива міміка, виразна жестикуляція, часто швидкий темп мовлення - зауважує П.В. Симонов [9, ст. 70].

Флегматик ? спокійний, завжди врівноважений, наполегливий і завзятий трудівник життя (І.П. Павлов). Його реакції оптимально пристосовані до сили умовних подразників, а тому флегматики адекватно реагують на впливи зовнішнього середовища: якщо слабкі подразники, то і реакція слабка, якщо сильні - то сильна. Але властива їм інертність не дає змоги швидко реагувати на швидкі зміни середовища.

Умовні рефлекси у флегматиків утворюються повільніше, але виявляються досить стійкими. Вони вміють контролювати, затримувати та регулювати безумовні рефлекси та емоції. Тому в своїй поведінці, рухах, розмові вони повільні та спокійні. Міміка дуже бідна, голос тихий і невиразний. Вони точно дотримуються виробленого розпорядку життя, і тому ніщо не може відвернути їх від основної праці. Для них характерна зосередженість, витривалість, серед інших вирізняються стійкістю уваги, здатність старатись й наполегливо працювати.

За спрямованістю флегматик інтроверт, йому важко сходитися з людьми, не має потреби в нових знайомствах. Разом з тим, йому властиві товариськість, рівне ставлення до інших людей, він рідко «виходить із себе», не схильний до афектів.

Почуття у флегматиків виникають повільніше, ніж у сангвініків та холериків, але характеризуються силою, тривалістю і водночас стриманістю у зовнішніх проявах, слабкою експресивністю.

Для флегматика характерний низький рівень психічної активності, повільність, важке переключення з одного виду діяльності на іншій і пристосовування до нових умов. У нього переважає спокійний, рівний настрій. Почуття і настрої звичайно вирізняються сталістю. За несприятливих умов (відсутність інтересу, втома) можуть розвитися млявість, бідність емоцій, схильність до виконання одноманітних звичних дій.

Характерні ознаки зовнішнього вияву флегматичного темпераменту: повільний, неспішний темп рухів, малорухома міміка, спокійна, повільна мова, низький тон голосу. Часто зупиняє співрозмовника, перепитує, якщо той говорить швидко[10, с.54].

Меланхолічному типові темпераменту властива слабкість як збудливого, так і гальмівного процесів. Тому умовні рефлекси в меланхоліків нестійкі і від зміни оточення легко гальмуються. У них особливо послаблене внутрішнє гальмування, звідси - низька комплексна реактивність, легке відволікання уваги, нетривале зосередження на обґєктах діяльності.

Меланхолік - важко переживає зміну життєвого оточення, потрапляючи в нові умови життя, дуже розгублюється. Він буває надміру соромґязливим, відлюдькуватим, боязким та нерішучим, не любить нових знайомств і галасливих компаній.

Меланхолік - дуже вразлива людина. Почуття його вирізняються повільністю перебігу, стійкістю та слабкою експресивністю. Це люди надчутливі.

Меланхоліку потрібне спокійне, звичайне оточення, де він може успішно працювати і впорається з будь - якими завданнями.

Для меланхоліка характерний низький рівень психічної активності, швидка стомлюваність, глибина і стійкість емоцій при слабкому їхньому зовнішньому вираженні, переважають негативні емоції. За несприятливих умов можуть розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкнутість, відчуженість.

Характерні ознаки зовнішнього вияву меланхолійного темпераменту: повільний, млявий темп рухів, малорухома й водночас напружена міміка, повільна манера мовлення, голос неголосний, погляд часто збоку або повз співрозмовника, під час рукостискання рука млява, нерівномірність у ритмі мови. Перестає бути активним при крику, різкому зауваженні, залученні до нього уваги. Під час групового активного обговорення питання не завжди може виявити ініціативу, особливо при оцінних судженнях, губиться у великій аудиторії, уникає «контакту очей».

Описані типи темпераменту у чистому вигляді рідко трапляються у житті. У більшості людей поєднуються риси різних темпераментів, тому важко віднести ту чи іншу людину до певного типу темпераменту. Насправді, типів темпераменту ( як і типів нервової системи) існує більше ніж чотири. У тих випадках, коли у людини виявляються риси різних темпераментів, слід говорити про змішаний тип темпераменту.

Риси темпераменту вроджені, спадково зумовлені, як і властивості нервової системи, що становлять їхню фізіологічну основу. Проте особливості прояву кожного типу темпераменту змінюються з віком.

Вікові зміни темпераменту перебувають у прямій залежності від дозрівання та розвитку організму дитини, її психіки. Що менша дитина, то яскравіше можна побачити ознаки слабкості нервової системи, що характеризує високу чутливість. Вікова слабкість нервової системи зумовлює в дитинстві яскравість сприймання, дитячу вразливість, імпульсивність.

Для дітей характерні також інтенсивність емоційних переживань та їхня нестійкість. А тому часто в дитинстві ми спостерігаємо швидкий перехід від сліз до сміху.

Усі типи темпераменту мають свої позитивні та негативні риси. Позитивні якості холерика - активність, пристрасність, енергійність; сангвініка - рухливість, емоційність, чуйність; флегматика - витримка, спокій; меланхоліка - глибина та стійкість почуттів, емоційна чутливість. Водночас холерики можуть бути нестриманими, різкими, афективними; сангвініки - недостатньо зосередженими, легковажними.

На тлі вікових особливостей уже в перші роки життя можна визначити ті динамічні риси, які свідчать про належність до того чи іншого типу темпераменту - говорить в своїх працях В.В. Белоус [11, с.84 ].

1.2 Прояв темпераменту під час навчальної діяльності молодшого школяра

Молодший шкільний вік ? це період найбільш інтенсивного формування учбової діяльності. Все, що пов'язане з грою, для школяра стає менш значущим, ніж те, що пов'язане з учбовою діяльністю, яка стає провідним видом діяльності [2, с. 67].

Молодший шкільний вік характеризується певними психологічними віковими особливостями:

· перебудова пізнавальних процесів - формування довільності;

· розвиток саморегуляції поведінки, волі;

· засвоєння вмінь читання, письма, обчислень, накопичення знань;

· розширення сфери спілкування;

· формування самооцінки;

· формування впевненості в собі, компетентності;

· формування зневіри у власних силах, втрата інтересу до навчання.

У розвитку кожної людини виявляється загальне й особливе. Загальне властиве всім людям певного віку; особливе вирізняє окрему людину. Особливе в людині називають індивідуальним, а особистість з яскраво вираженим особливим - індивідуальністю.

· Індивідуальність характеризується сукупністю інтелектуальних, вольових, моральних, соціальних та інших рис людини, які постійно вирізняють одну людину від інших людей.

· До індивідуальних особливостей належать своєрідність відчуттів, сприймання, мислення, пам'яті, уяви, особливості інтересів, нахилів, здібностей, темпераменту, характеру особистості [3, ст.89].

Кожній дитині притаманні індивідуальні властивості нервової системи, темперамент, інтереси, здібності, особливості мислення, уяви, пам'яті, емоцій, воля, активність, темп роботи, швидкість засвоєння навичок тощо. Цілий ряд відмінностей формуються у людини протягом життя, але особливості, до яких належать типологічні риси вищої нервової діяльності - темперамент.

Темперамент визначається при цьому не однією якою-небудь властивістю нервової системи, а їх поєднанням. Враховуючи це, І. П. Павлов, об'єднавши в групи відповідні властивості, назвав їх типом нервової системи і виділив з них основні: сильний урівноважений рухливий, сильний урівноважений інертний, сильний неврівноважений (з домінуванням процесу збудження), слабкий [4, ст.90].

Особливості типу темпераменту починають проявлятися вже з раннього дитинства. Завдання вчителів враховувати особливості того чи іншого типу темпераменту в навчальній діяльності (Додаток А). Але це не означає, що кожна людина може віднести себе до одного з перелічених типів темпераменту в його чистому вигляді, оскільки такий темперамент зустрічається в житті досить рідко і швидше в дитячому віці.

Якщо в характері дитини виявлені й домінують риси того чи іншого типу темпераменту, його відносять до одного з чотирьох зазначених типів [4, с. 90].

Результативність навчально-виховного процесу значною мірою залежить від врахування індивідуальних особливостей характеру кожного учня.

Урахування індивідуальних особливостей молодших школярів у навчанні та вихованні - це не пристосовування мети і змісту навчання і виховання до окремого учня, а пристосовування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних їх особливостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості. Індивідуальний підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних можливостей, активності, схильності кожного учня.

Такого підходу потребують насамперед діти, які виявляють неадекватну поведінку, обмежені, нерозвинені здібності, мають чітко виражені відхилення в розвитку [6].

Плутарх говорив : «Якими діти народжуються, це ні від кого не залежить, але щоб вони завдяки правильному вихованню стали хорошими - це в наших силах».

Отже, врахування індивідуально - типологічних особливостей учнів у навчанні та вихованні - це не пристосування мети і змісту навчання і виховання до окремого учня, а пристосування прийомів, методів і форм педагогічного впливу до індивідуальних особливостей з метою забезпечення запрограмованого рівня розвитку особистості.

Особистісно-зорієнтований підхід створює найсприятливіші можливості для розвитку пізнавальних сил, активності, схильностей і обдарувань кожного учня. Такого підходу потребують насамперед важкі вихованці, малоздібні школярі, а також діти з чітко вираженою затримкою розвитку [7, ст. 280].

Отже, проаналізувавши наукову літературу з даної проблеми можемо стверджувати про те, що особливості темпераменту суттєво впливають на навчальну діяльность молодших школярів, специфіку використання ними способів та прийомів розумової діяльності.

Роль темпераменту в діяльності полягає в тому, що від нього залежить ступінь та характер впливу на діяльність як зовнішніх умов, так і внутрішніх - тобто індивідуально - психологічних властивостей людини. Тому одним з шляхів пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування індивідуального стилю діяльності.

1.3 Вплив типів темпераменту на успішність навчальної діяльності

Особливості типу темпераменту починають проявлятися вже з раннього дитинства. Завдання вчителів та вихователів полягає в тому, щоб зважати на ці особливості та виробляти у дітей уміння володіти своїм темпераментом.

Оскільки в дітей сангвінічного темпераменту легко утворюються та залишаються стійкими тимчасові зв'язки, вони легко засвоюють новий матеріал, майже «хапають на льоту». Але оскільки вони дуже рухливі і їхня увага відволікається від основної справи, до них слід застосовувати заходи, які б виховували посидючість та зосередженість. Потрібно постійно підтримувати інтерес сангвініків до розпочатої справи, інакше вони почнуть нудьгувати, стануть млявими або, навпаки, шукатимуть сторонні збудники та розважатимуться - говорить Скрипченко О.В. [7, с.54].

Працюючи з холериками, слід ураховувати, що вони легко концентрують свою увагу на тому чи іншому об'єкті, але не можуть її швидко переключити, так як процеси гальмування в них уповільнені. Вчителям слід так організовувати діяльність учнів, щоб полегшити успішне переключення уваги та виховувати уміння її переключати [10, с.85].

Холерики також схильні до порушення дисципліни на уроках, тому що частіше бувають підвищено збудливими, схильними до афективних реакцій, їх треба захопити цікавими справами і давати якісь доручення. Навички та звички у холерика утворюються швидко, але змінити їх буває дуже і дуже важко. Тому перехід від звичних дій до інших, нових, має здійснюватися поступово. Неврівноважені діти (якими є холерики) потребують більше часу для утворення нового динамічного стереотипу - тому до них не можна використовувати грубих, категоричних заборон, а спрямовувати на іншу діяльність поступово [15,с. 73].

У дітей флегматичного та меланхолічного темпераментів тимчасові зв'язки утворюються повільніше внаслідок недостатньої рухливості кіркових процесів. Тому їм потрібно давати більше часу на засвоєння та опанування навчального матеріалу [12, с. 79].

Інертність нервових процесів, недостатня рухливість флегматиків призводить до того, що вони повільно переключають увагу. Працюючи з ними, слід добирати завдання, які сприяють виробленню більшої швидкості реагування та моторної рухливості. Динамічні стереотипи у флегматиків утворюються повільніше, ніж у сангвініків, а тому їх треба поступово переключати з однієї звичної дії на іншу [12, с. 35]

Діти меланхолічного темпераменту потребують особливої уваги внаслідок своєї вразливості, швидкої втомлюваності організму, їм необхідні спокійне, сприятливе оточення та продуманий режим впливу, який передбачає поступовий перехід від звичних умов життя до іншої діяльності та обставин. Слабкість нервових процесів цих учнів вимагає чутливого та обережного ставлення, продуманих методів педагогічного впливу [14, ст. 138]

Своєрідність молодшого шкільного віку полягає в тому, що особливості дитини вже сформовані, а достатнього життєвого досвіду для даної (учбової) діяльності ще немає.

Саме це дає змогу простежити зародження індивідуального стилю учбової діяльності, визначити такі завдання, в яких виявилися б найбільш характерні реакції, пов'язані з типом вищої нервової діяльності й темпераменту, змоделювати умови, потрібні для нагромадження знань, умінь та навичок, що необхідні для розв'язання певних завдань.

РОЗДІЛ 2. ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ ТИПІВ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА УСПІШНІСТЬ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

2.1 Організація емпіричного дослідження

В результаті короткого теоретичного аналізу була розроблена поетапна структура дослідження проблеми впливу типів темпераменту на успішність навчальної діяльності молодшого школяра.

Дослідження проводилося протягом січня - березня 2016 року. Загальна вибірка склала 15 учнів (8 хлопців і 7 дівчат) другого класу Привітненської ЗОШ (Волинська область Локачинський район).

В процесі виконання роботи ми використали ряд взаємодоповнювальних методик, а саме: методику «Визначення домінуючого типу темпераменту» (вона призначена для діагностики типу темпераменту) розроблена О.В Бєловим; методику, для визначення пізнавальних здібностей та пізнавальної активності (автор методики О.М. Д'яченко) та врахували успішність учнів згідно класного журналу.

На першому етапі ми використали методику «Визначення рівння пізнавальних здібностей та пізнавальної активності» автор методики О.М. Д'яченко (Додаток Б).

Методика спрямована на визначення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи. Вона нам допомогла визначити пізнавальні здібності та пізнавальну активність .

Як матеріал використовували один комплект карток (із двох пропонованих), на кожній з яких намальована одна фігурка невизначеної форми. Усього в кожному наборі по 10 карток.

Під час одного дослідження пропонувалось будь-який із цих комплектів.

Потім послідовно (по одній) пред'являлись інші картки з фігурками.

Якщо дитина не зрозуміла завдання, то ми на першій фігурці показали кілька варіантів домальовування.

Для оцінки рівня виконання завдання для кожної дитини підраховували коефіцієнт оригінальності (К_ор): кількість неповторюваних зображень. Однаковими вважалися зображення, у яких фігура для домальовування перетворюється в той самий елемент.

Потім порівнювали зображення, створені кожним з дітей обстежуваної групи на підставі однієї й тієї ж фігурки для домальовування.

На другому етапі ми використали методику «Домінуючого типу темпераменту» О.В. Бєлова (Додаток В).

Методика Бєлова призначена для визначення домінуючого типу темпераменту.

Учням послідовно показували чотири картки, на кожній з яких написано по 20 властивостей, характерних для представників кожного типу темпераменту.

Обробка результатів тесту:

Підраховували кількість плюсів по кожній картці окремо.

Обчислили відсоток позитивних відповідей по кожному типу темпераменту:

Х = (А1 / А) * 100%; З = (А2 / А) * 100%;

Ф = (А3 / А) * 100%; М = (А4 / А) * 100%;

де

X, З, Ф, М - типи темпераменту;

A1, A2, A3, A4 - число позитивних відповідей по картках відповідного блоку;

А - загальне число позитивних відповідей по чотирьох картках.

На третьому етапі ми врахували результати успішності учнів згідно з класним журналом. Для цього ви вирахували середнє значення успішності кожного уня.

Таким чином, за допомогою цих методик ми спробуємо виявити вплив типів темпераменту на успішність навчальної діяльності молодших школярів.

темперамент школяр навчання

2.2 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

В результаті проведення дослідження, обробки та систематизації даних на першому етапі було визначено критерії оцінки рівнів розвитку пізнавальної активності у дітей молодшого шкільного віку.

Результати визначалися у відсотковому відношенні та згідно цих даних ми зробили висновки (Рис.2.1).

До типу «Обдарований», з нашої вибірки відноситься 3 дітей (20%). До категорії «Високої» пізнавальної активності відносяться 4 учнів (27%).

«Помірний» рівень пізнавальних здібностей та пізнавальної активності виявили 4 учнів (27%), до «Помірно-зниженого» рівня пізнавальної активності відносяться 4 учнів нашої вибірки (26%) (

На другому етапі за допомогою методики «Визначення домінуючого типу темпераменту» автор методики О.В. Бєлов визначили домінуючий типу темпераменту молодших школярів.

Таким чином, ми дослідили, що у досліджуваній вибірці є 4 дітей (26%) з чистим сангвінічним типом темпераменту, також з чистий флегматичний тип темпераменту було виявлено в 2 дітей (13%), чистий холеричний темперамент притаманний 1 дитині (7%), стосовно інших типів темпераменту, то переважання якостей холеричного типу темпераменту було виявлено в 1 дитини (7%), переважання сангвінічного типу було виявлено в 3 дітей (20%). Переважає флегматичний тип в 1 дитини (7%), переважає меланхолійний тип в 3 дітей (20%) (Додаток Д).

Зведені результати емпіричного дослідження представлені в (Додаток Е).

Отже, узагальнюючи результати дослідження можемо говорити про те, що 7 дітей (46%) з нашої вибірки, які виявили обдарований або високий рівень розвитку пізнавальної активності, а також в яких середній бал успішності від 9-11 мають переважання якостей сангвінічного типу темпераменту або чистий сангвінічний тип темпераменту, 3 дітей (20%) з переважанням або з чистим флегматичним, типом характеру які виявили середній бал успішності від 7-8 представники помірного рівня пізнавальної активності, переважання меланхолічного типу темпераменту присутннє в 3 дітей (20%) та їх середній бал успішності від 5-9 балів є, відповідно представниками помірного або помірно зниженого рівня пізнавальної активності, 2 дітей (14%) які виявили переважання холеричного типу характеру або чистий холеричний тип характеру представники помірного рівня пізнавальної активності та їх середній бал успішності від 7-8 балів. Це свідчити про те, що типи темпераменту істотно впливають на ефективну навчальну діяльність молодших школярів.

2.3 Рекомендації вчителю початкових класів для роботи з молодшими школярами з різними типами темпераменту

Працюючи над даною темою, було укладено рекомендації для роботи з дітьми з різними індивідуально-типологічними особливостями.

1) Рекомендації щодо роботи для молодших школярів з типом темпераменту холеричний:

· Заохочувати цілеспрямованість, сумлінність, енергійність.

· Формувати адекватну поведінку.

· Ураховувати позитивне ставлення до всього нового.

· Організовувати їхню діяльність так, щоб вона не призводила до перезбудження (гучні звуки, змагання).

· Практикувати ігри, які сприяли б закріпленню в нервовій системі холерика процесів гальмування ("Мовчанка").

· Дозувати завдання малими частинами, не ставлячи перспективного завдання на цілий урок, тему.

· Пропонувати додаткові завдання, що передбачають елементарні фізичні дії: витерти дошку, підготувати наочність, роздати посібники.

· Сприяти залученню цих дітей до активної позашкільної роботи.

2) Рекомендації щодо роботи для молодших школярів з типом темпераменту сангвінічний:

· Заохочувати оптимізм і працездатність.

· Пропонувати додаткові завдання, надання допомоги слабшому учневі.

· Організовувати змагання, спонукати до творчої діяльності.

· Зацікавлювати іграми з елементами пошуку та творчості, шляхом генерування ідей (запропонувати та зафіксувати за короткий проміжок часу якомога більше ідей для розв'язання складної ситуації); постановкою евристичних запитань, що спонукають до елементарних дослідницьких дій.

3) Рекомендації щодо роботи для молодших школярів з типом темпераменту флегматичний:

· Розвивати комунікативні властивості.

· Спиратися на велике терпіння для досягнення складних цілей.

· Терпляче ставимося до повільного темпу роботи.

· Допомагати в складних ситуаціях, дозволяти виконувати не всі завдання або збільшити час на їх виконання.

· Не створювати в ситуацію неочікуваного опитування.

· Не порівнювати з більш успішними однокласниками.

· Оцінювати лише результат, а й старання.

4) Рекомендації щодо роботи для молодших школярів з типом темпераменту меланхолійний:

· Формувати впевненість у собі.

· Спиратися на доброзичливість і м'якість, у спілкування висловлювати співчуття і розуміння.

· Ураховувати глибину і тривалість емоційних переживань.

· Привчати їх планувати свою діяльність, розумно розподіляти час і збалансовувати тривалість праці й відпочинку.

· Залучати до сумісної праці з дорослими.

· Використовувати ті ж методичні прийоми, що й при роботі з флегматиками.

Формуючи індивідуальний стиль учбової діяльності у молодших школярів, вчитель повинен передбачати створення таких умов, які б забезпечили оптимальний вплив навчального процесу на дітей з різними типами темпераменту. Саме це дає змогу простежити зародження індивідуального стилю учбової діяльності, визначити такі завдання, в яких виявилися б найбільш характерні реакції, пов'язані з типом вищої нервової діяльності й темпераменту, змоделювати умови, потрібні для нагромадження знань, умінь та навичок школярів.

ВИСНОВКИ

Роль темпераменту в навчальній діяльності полягає в тому, що від нього залежить ступінь та характер впливу на діяльність як зовнішніх умов, так і внутрішніх - тобто індивідуально-психологічних властивостей людини. Тому одним з шляхів пристосування темпераменту до вимог діяльності є формування індивідуального стилю діяльності.

Темперамент характеризує індивідуальність дитини насамперед з боку властивої їй динаміки нервово-психічних процесів і станів, їхньої інтенсивності, швидкості, ритму, тривалості, перебігу. Залежність успішності молодшого школяра від типу темпераменту полягає в типологічній зумовленості цих характеристик.

Проаналізувавши наукову літературу з даної проблеми можемо затверджувати про те, що особливості темпераменту суттєво впливають на навчальну діяльность молодших школярів, специфіку використання ними способів та прийомів розумової діяльності.

Аналізуючи рівні пізнавальної активності було виявлено неоднакову тенденцію розвитку кожного компонента та виділено чотири типи розвитку пізнавальної активності у досліджуваних дітей молодшого шкільного віку -- «Обдарований», «Високий», «Помірний», «Помірно-знижений».

«Обдарований» тип характеризується: високим ступенем самостійності дій та оцінки їх результатів, оригінальністю та здатністю до ризику у прийнятті рішення, стійкістю інтересу до змісту завдання, задоволеністю від розв'язання завдання.

«Високий» тип характеризується: зацікавленістю при виконанні завдання, здатністю до об'єктивного оцінювання результатів, у невербальних завданнях, здатністю до об'єктивного оцінювання результатів.

«Помірно-знижений» тип характеризується: проявом інтересу до формальної сторони діяльності, підвищеною схильністю до практичних спроб, неприйняттям допомоги дорослого, відмовою від діяльності при перешкодах, які з'являються.

Відповідно до отриманих кількісних даних ми зробили узагальнення:

до типу «Обдарований», з нашої вибірки відноситься 3 дітей (20%). До категорії «Високої» пізнавальної активності відносяться 4 учнів (27%).

«Помірний» рівень пізнавальних здібностей та пізнавальної активності виявили 4 учнів (27%). До «Помірно-зниженого» рівня пізнавальної активності відносяться 4 учнів нашої вибірки (26%).

Головною метою нашого дослідження стало визначення притаманного типу темпераменту дітям, які проявили високий, середній і відповідно помірний рівень пізнавальної активності, яка, на нашу думку, впливає на успішність навчання молодшого школяра.

Отже, узагальнюючи результати дослідження можемо говорити про те, що 7 дітей (46%) з нашої вибірки, які виявили обдарований або високий рівень розвитку пізнавальної активності, а також в яких середній бал успішності від 9-11 мають переважання якостей сангвінічного типу темпераменту або чистий сангвінічний тип темпераменту, 3 дітей (20%) з переважанням або з чистим флегматичним, типом характеру які виявили середній бал успішності від 7-8 представники помірного рівня пізнавальної активності, переважання меланхолічного типу темпераменту присутннє в 3 дітей (20%) та їх середній бал успішності від 5-9 балів є, відповідно представниками помірного або помірно зниженого рівня пізнавальної активності, 2 дітей (14%) які виявили переважання холеричного типу характеру або чистий холеричний тип характеру представники помірного рівня пізнавальної активності та їх середній бал успішності від 7-8 балів. Це свідчити про те, що типи темпераменту істотно впливають на ефективну навчальну діяльність молодших школярів.

Результати проведеного дослідження дали нам змогу зробити певні висновки як в теоретичному, так і в практичному відношенні, а також розробити рекомендації вчителю початкових класів для роботи з учнями з різними типами темпераменту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Белоус В.В. «К исследованию влияния типов темперамента на эффективность индивидуальной и совместимой деятельности» //Вопр. психологии. -1986.-№3.

2. Кутішенко В. П. Вікова та педагогічна психологія (курс лекцій). 2-ге вид.: Навч. по-сіб. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 128 с

3. Зайченко І.B. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів, 2-е вид. - К., «Освіта України», «КНТ», 2008. - 528 с. Закон України “Про освіту”

4. Вітенко І. С, Вітенко Т. І. Основи психології. Видання друге, перероблене і доповнене. -Вінниця: НОВА КНИГА, 2008. - 256 с.

5. Туріщева Л.В. 101 схема й таблиця. На допомогу шкільному психологу. - Х.: Вид.група «Основа», 2008. - 94с.

6. Шадських Ю. Г.Психологія і педагогіка: Навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. - Львів : Магнолія 2006, 2007 . - 319с.

7. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. /О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчу та ін. - К.: Просвіта, 2001.

8. Симонов П.В., Ершов П.М. Темперамент, характер, личность.- М.: Педагогика, 1984.

9. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. - М.: Прогресс, 1982.

10. Белоус В.В. Темперамент и деятельность: Учеб. пособие. - Пятигорск, 1990.

11. Мерлин В.С. Очерк теории темперамента. - М.: Просвещение, 2964.

12. Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальних свойств человека // Вопросы психологии. - 1985. - №11.

13. Теплов Б.М. Психология индивидуальных различий. - М.: Педагогика, 1985.

14. Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. - М.: Просвещение, 1986.

15. Петровский А. В. Введение в психологию. -- М., 1995.

16. Петровский В. А., Виноградова А. М., Кларина Л. М. и др. Учимся общаться с ребенком. -- М., 1993.

17. Прокопенко І., Євдокимов В. Педагогічна технологія. - Х.: Основа, 1995. 105 с.;

18. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. Т. II -- М., 1989.

ДОДАТКИ

Таблиця 1.2.1 Особливості типів темпераменту

Тип темпераменту	Основні особливості
Холеричний	- мають неврівноважену нервову систему; - зазвичай швидко реагують на запропоновані завдання, але відповідають часто необмірковано, не встигають себе гальмувати, виявляють нетерпіння; - захоплюючись чим-небудь, починають працювати з повною віддачею, але швидко остигають; - значно переоцінюють свої здібності; - для деяких дітей характерним є чергування позитивних циклів з підйомами працездатності з негативними циклами, в ході яких «усе валиться з рук»; - навчальна діяльність холерика в період піднесення характеризується творчістю, логічністю, самостійністю.
Сангвінічний	- відповіді вирізняються обдуманістю, аргументованістю (пояснюється їхньою сильною, урівноваженою нервовою системою); - вирізняється високою швидкістю реакції на те, що відбувається навколо них у процесі навчальної діяльності; - характеризується відносною стабільністю своєї працездатності.
Флегматичний	- мають високу працездатність, але повільно реагують на все, що відбувається навколо них, і вирізняються небалакучістю, що іноді створює ілюзію недостатнього засвоєння ними матеріалу; - міцно запам'ятовують усе засвоєне і довго зберігають у пам'яті вивчений матеріал.
Меланхолічний	- мають слабку нервову систему і підвищену чутливість, тому, опинившись у ситуації несподіваного питання, можуть впасти у «ступор», розгубитися навіть у разі знання навчального матеріалу; - швидко втомлюються і втрачають працездатність; - невпевнені в собі, звідси занижена самооцінка; - часто мають яскраво виражені художні та інтелектуальні здібності;

Методика «Домальовування фігур» О.М. Д'яченко

Методика спрямована на визначення рівня розвитку уяви, здатності створювати оригінальні образи.

Як матеріал використається один комплект карток (із двох пропонованих), на кожній з яких намальована одна фігурка невизначеної форми. Усього в кожному наборі по 10 карток.

Розроблено два рівнозначних комплекти таких фігурок.

Під час одного обстеження пропонується будь-який із цих комплектів, інший може бути використаний під час повторного обстеження або через рік.

Перед обстеженням експериментатор говорить дитині: «Зараз ти будеш домальовувати чарівні фігурки. Чарівні вони тому, що кожну фігурку можна домалювати так, що вийде якась картинка, будь-яка, яка ти захочеш». Дитині дають простий олівець і картку з фігуркою. Після того, як дитина домалювала фігурку, його запитують: «Що в тебе вийшло?» Відповідь дитини фіксується. Потім послідовно (по одній) пред'являються інші картки з фігурками.

Визначення домінуючого типу темпераменту (О.Бєлов) (для дітей молодшого шкільного віку) .

Інструкція до тесту

Уважно прочитайте перелік якостей і поставте знак (+), якщо вважаєте, що ця якість притаманна вашій дитині, і знак (-) - якщо вона, на вашу думку відсутня. Якщо у вас є сумніви не ставте нічого.

Тестовий матеріал

1. Блок

1. Непосидючість, метушливість.

2. Невитриманість, запальність.

3. Нетерплячість

4. Різкість і прямолінійність у відносинах.

5. Рішучість і ініціативність.

6. Впертість.

7. Спритність у суперечці.

8. Неритмічність у навчанні.

9. Схильність до ризику.

10. Незлопам'ятність, неуразливість.

11. Швидкість і пристрасність мови.

12. Неврівноваженість і схильність до гарячності.

13. Нетерпимість до недоліків.

14. Агресивність забіяки.

15. Виразність міміки.

16. Здатність швидко діяти й вирішувати.

17. Безустанне прагнення до нового.

18. Володіння різкими, рвучкими рухами.

19. Наполегливість у досягненні поставленої мети.

20. Схильність до різкої зміни настрою.

2. Блок

1. Життєрадісність.

2. Енергійність і діловитість.

3. Недоведення початої справи до кінця.

4. Схильність переоцінювати себе.

5. Здатність швидко схоплювати нове.

6. Нестійкість в інтересах і схильностях.

7. Легке переживання невдачі й неприємностей.

8. Легке пристосування до різних обставин.

9. Захопленість будь-якою справою.

10. Швидке остигання, коли справа перестає цікавити.

11. Швидке включення в нову роботу й перемикання з одного виду роботи на іншій.

12. Тяжіння одноманітною, буденною, кропіткою роботою.

13. Товариськість і чуйність, не скутість у спілкуванні з іншими дітьми.

14. Витривалість і працездатність.

15. Голосна, швидка, виразна мова.

16. Збереження самовладання в несподіваній, складній ситуації.

17. Володіння завжди добрим настроєм.

18. Швидке засипання й пробудження.

19. Часта незібраність, поспішність у рішеннях.

20. Схильність іноді сковзати по поверхні, відволікаючись.

3. Блок

1. Спокій і холоднокровність.

2. Послідовність і докладність у справах.

3. Обережність і розважливість.

4. Уміння чекати

5. Мовчазність, небажання розмовляти по дрібницях.

6. Володіння спокійною, рівномірною мовою, без різко виражених емоцій, жестикуляцій і міміки.

7. Стриманість і терплячість.

8. Доведення початої справи до кінця.

9. Уміння застосовувати свої сили в справу (не розтрачувати їх по дрібницях).

10. Строге притримування виробленого розпорядку життя, системи в навчанні.

11. Легке стримування поривів.

12. Не велике сприйняття схвалення й осудження.

13. Незлобивість, прояв поблажливого відношення до гострих зауважень у свою адресу.

14. Сталість у своїх відносинах і інтересах.

15. Повільне залучення в навчання й перемикання з одного виду діяльності на іншу.

16. Рівність у відношенні з усіма.

17. Акуратність і порядок у всьому.

18. Важке пристосування до нової обстановки.

19. Володіння витримкою.

20. Поступове сходження з новими людьми.

4. Блок

1. Незручність і сором'язливість.

2. Розгубленість у новій обстановці.

3. Важкість у встановленні контактів з незнайомими людьми.

4. Невір'я у свої сили.

5. Легке перенесення самітності.

6. Почуття пригніченості й розгубленості при невдачах.

7. Схильність іти в себе.

8. Швидка стомлюваність.

9. Володіння тихою мовою, що іноді знижується до шепоту.

10. Мимовільне пристосування до характеру співрозмовника.

11. Вразливість до слізливості.

12. Надзвичайна сприйнятливість до схвалення й осудження.

13. Пред'явлення високих вимог до себе й навколишніх.

14. Схильність до підозрілості, помисливості.

15. Безтурботна чутливість і легка ранимість.

16. Надмірна уразливість.

17. Скритність і нетовариськість, небажання ділитися своїми думками.

18. Малоактивність і боязкість.

19. Покірливість і покірність.

20. Прагнення викликати співчуття й допомогу навколишніх.

Таблиця 2.2.2 Результати за методикою «Визначення рівння пізнавальних здібностей та пізнавальної активності»

№ пп	Ім'я учня	Рівень розвитку пізнавальної активності
1	Гаврилюк Наталія	Обдарований
2	Голубчук Богдан	Помірно-знижений
3	Гомон Серафим	Високий
4	Антонян Давид	Обдарований
5	Маковська Аня	Обдарований
6	Стоянович Дарина	Високий
7	Федишин Катя	Високий
8	Маковська Софія	Помірно-знижений
9	Чінка Роман	Помірно-знижений
10	Гаврилюк Діана	Високий
11	Зіхора Віка	Помірний
12	Штунь Владислав	Помірний
13	Ситник Едуард	Помірний
14	Повх Олександр	Помірно-знижений
15	Войтович Дем'ян	Помірний

Таблиця 2.2.3 Розподіл молодших школярів відповідно до домінуючого типу темпераменту та рівня пізнавальної активності

№	Ім'я учня	Домінуючий тип темпераменту	Тип розвитку пізнавальної активності
1	Голубчук Богдан	Флегматичний	Обдарований
2	Антонян Давид	Переважання якостей сангвінічного типу	Помірно-знижений
3	Гомон Серафим	Сангвінічний	Висока пізнавальна активність
4	Федишин Катя	Переважання якостей сангвінічного типу	Висока пізнавальна активність
5	Гаврилюк Наталія	Переважання якостей сангвінічного типу	Помірний
6	Чінка Роман	Переважання якостей меланхолічного типу	Помірний
7	Маковська Аня	Сангвінічний	Обдарований
8	Стоянович Дарина	Сангвінічний	Висока пізнавальна активність
9	Маковська Софія	Переважання якостей меланхолічного типу	Помірно знижений
10	Гаврилюк Діана	Сангвінічний	Висока пізнавальна активність
11	Ситник Едуард	Флегматичний	Обдарований
12	Войтович Дем'ян	Переважання якостей холеричного типу	Помірний
13	Повх Олександр	Переважання якостей меланхолічного типу	Помірний
14	Зіхора Віка	Холерик	Помірний
15	Штунь Владислав	Переважання якостей флегматичного типу	Помірний

Таблиця 2.2.4 Зведені результати емпіричного дослідження

№	Ім'я учня	Домінуючий тип темпераменту	Тип розвитку пізнавальної активності	Успішність згідно з класним журналом (середній бал)
1	Голубчук Богдан	Флегматичний	Помірний	8
2	Антонян Давид	Переважання якостей сангвінічного типу	Обдарований	9,6
3	Гомон Серафим	Сангвінічний	Висока пізнавальна активність	10
4	Федишин Катя	Переважання якостей сангвінічного типу	Висока пізнавальна активність	9,2
5	Гаврилюк Наталія	Переважання якостей сангвінічного типу	Обдарований	9
6	Чінка Роман	Переважання якостей меланхолічного типу	Помірно-знижений	6
7	Маковська Аня	Сангвінічний	Обдарований	10,4
8	Стоянович Дарина	Сангвінічний	Висока пізнавальна активність	11
9	Маковська Софія	Переважання якостей меланхолічного типу	Помірно- знижений	6
10	Гаврилюк Діана	Сангвінічний	Висока пізнавальна активність	11
11	Ситник Едуард	Флегматичний	Помірний	8
12	Войтович Дем'ян	Переважання якостей холеричного типу	Помірний	8,7
13	Повх Олександр	Переважання якостей меланхолічного типу	Помірно-знижений	5,9
14	Зіхора Віка	Холеричний	Помірний	9
15	Штунь Владислав	Переважання якостей флегматичного типу	Помірний	7,2

Размещено на Allbest.ru

...