Експериментальне дослідження умов формування "я-образу" в ранній юності

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЗДІЛ 1. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УМОВ ФОРМУВАННЯ «Я-ОБРАЗУ» В РАННІЙ ЮНОСТІ

1.1 Програма дослідно-експериментальної роботи

самовідношення тест опитувальник

Згідно мети і завдань нашого дослідження нами була розроблена і реалізована програма констатувального експерименту. Експериментальне дослідження проводилося з учнями 10-х класів Криворізької педагогічної гімназії № 24 в кількості 40 осіб. У діагностичному дослідженні ми скеровувалися метою сформувати експериментальну вибірку із числа старшокласників, у яких вявиться найнижчий рівень розвитку «Я - образу».

Головний зміст програми становив комплекс взаємодоповнюючих діагносичних методик:

1. Діагностика самовідношення за тестом - опитувальником В.В. Століна.

2. Дослідження рівня самооцінки за опитувальником М. Розенберга.

3. Тест двадцяти тверджень самовідношення, запропонований М. Куном та Мак-Партландом.

Першим нами був проведений опитувальник самовідношення, направлений на дослідження комплексу чинників відношення до себе (В.В.Столін). Методика містить 62 пункти, сформульованих у вигляді тверджень. Більшість формулювань оригінальні, хоча деякі мають подібність із твердженнями з інших опитувальників само відношення. Два твердження узяті з опитувальника локусу контролю Роттера.

За допомогою цієї процедури і додаткового змістовного аналізу були інтерпретовані і відібрані в якості шкал наступні сім факторів:

1. Самовпевненість («У мене досить здібностей і енергії втілити в життя задумане»).

2. Очікуване відношення інших людей («Навряд чи я викликаю симпатію в більшості моїх знайомих»).

3. Самоприйняття («Моє відношення до самого себе можна назвати дружнім», «У цілому мене влаштовує те, яким я є»).

4. Самокерівництво («Нажаль, якщо я і сказав щось, це зовсім не означає, що саме так я і буду діяти»).

5. Самозвинувачення («Якщо я і відношуся до кого-небудь з докором, то насамперед до самого себе»).

6. Самоінтерес («Якби моє друге «Я» існувало, то для мене це був би найбільш нудний партнер по спілкуванню»).

7. Саморозуміння («Іноді я сам себе погано розумію»).

Усі ці фактори були інтерпретовані як найбільш визначений рівень самовідношення - рівень внутрішніх дій на адресу самого себе чи готовності до таких дій.

Самоповага - шкала з 14 пунктів, об'єднала твердження, що стосуються «внутрішньої послідовності», «саморозуміння», «самовпевненості». Мова йде про той аспект самовідношення, який емоційно і змістовно поєднує віру у свої сили, здібності, енергію, самостійність, оцінку своїх можливостей контролювати власне життя і бути самопослідовним, розуміння самого себе.

Аутосимпатія - шкала з 16 пунктів, що поєднує пункти, у яких відбивається «дружність-ворожість» до власного «Я». У шкалу ввійшли пункти, що стосуються «самоприйняття», «самозвинувачення». У змістовному плані шкала на позитивному полюсі поєднує схвалення себе в цілому й в істотних подробицях, довіру до себе і позитивну самооцінку, на негативному полюсі - бачення в собі по перевазі недоліків, низьку самооцінку, готовність до самозвинувачення. Пункти свідчать про такі емоційні реакції на себе, як роздратування, презирство, глузування, винесення самовироків.

Самоінтерес - шкала з 8 пунктів, відбиває міру близькості до самого собе, зокрема - інтерес до власних думок і почуттів, готовність спілкуватися із собою «на рівних», впевненість у зацікавленості з боку інших.

Очікуване відношення інших людей - шкала складається з 13 пунктів, що відображають очікування позитивного чи негативного ставлення до себе з боку навколишніх.

Таким чином, дана версія опитувальника дозволяє виявити три рівні самовідношення, що відрізняються за мірою узагальненості: 1) глобальне самовідношення; 2) самовідношення, диференційоване за показниками самоповаги, аутосимпатії, самоінтересу й очікуваного відношення до себе; 3) рівень конкретних дій стосовно свого «Я».

Наступним кроком у дослідницькій роботі для оцінки самовідношення в ранньому юнацькому віці нами був проведений тест-опитувальник «Шкала самоповаги» Розенберга. Даний опитувальник складається з десяти тверджень. Приклади тверджень:

- «Я відчуваю, що я достойна людина, принаймні не менше, ніж інші»;

- «Мені здається, що мені особливо нічим гордитися»;

- «Іноді я думаю, що я у всьому нехороший».

Опитувальник припускає чотири градації відповідей: «повністю згоден», «згоден», «не згоден», «абсолютно не згоден». Відповідно до градацій відповідей визначаються рівні самоповаги для кожного затвердження.

Останнім кроком нашої дослідницької діяльності було проведення діагностичної процедури - «Тест двадцяти тверджень на самовідношення», розроблений М.Куном і Т.Макпортлендом, який застосовується для вивчення образу свого власного «Я», для вивчення самовизначення, самоідентифікації особистості, її «Я-концепції».

Старшокласникам пропонувалося на аркуші паперу відповісти, як самому собі, «Хто Я? Який Я?» і записати досить швидко свої відповіді в тій послідовності, в якій вони приходять в голову. Для аналізу результатів використовувалася методика обробки, запропонована М. Куном

і Т. Макпартлендом, що передбачає поділ всіх відповідей на три групи: фізичне «Я», соціальне «Я», рефлексивне «Я».

Діагностичне використання прийому «20 тверджень» зумовлене виявленням соціокультурних норм, специфікованих за віком і статтю, у вирішенні теоретичних і методичних проблем кодування відповідей. Відповіді юнаків відрізняються від відповідей дорослих: перші частіше визначають себе через свої ситуативні і часткові прояви. Необхідно розрізняти відповіді, що стосуються самоідентичності в рамках індивідного рівня самосвідомості (тобто такі, що відображають приналежність до таких груп, до яких неможливо не належати, живучи в суспільстві, статеву, вікову, національну, сімейну) і відповіді, що стосуються особистісної самоідентичності. Остання відбиває приналежність випробуваного до груп людей, членство в яких є результатом або власного вибору, самовизначення, або специфічних обставин життя, або специфічної самооцінки (мислитель, захисник навколишнього середовища, невдаха, фантазер і т.д.). Особистісна самоідентичність, таким чином, зходить до найбільш значимих вимірів диференційної складової «Я-образу». Без знання соціокультурних і статево-вікових норм інформативними виявляються лише крайні, найбільш нетипові випадки, як, наприклад, вказівка тільки на свої недоліки чи вказівка тільки на свої індивідні ідентичності.

1.2 Аналіз результатів констатувального експерименту

Результати діагностико-експериментальної роботи нами були узагальнені наступним чином.

В ході експериментального дослідження рівня самоповаги за опитувальником М.Розенберга ми обчислили середні величини. Так, середнє арифметичне числових значень самоприниження становить 10,37, що відповідає базисному негативному ставленню до себе (критика своїх думок і дій; відчуття дискомфорту, невпевненості; особлива вразливість та чутливість до всього, що стосується їх самооцінки, сором`язливість, прагнення до самоти та страждання від неї), що створює негативний вплив на психічне самопочуття та соціальну поведінку. Середня самоповаги становить 14,85, яка започатковується у ранній юності і є важливою рисою особистості , яка являє собою узагальнену самооцінку і міру прийняття себе як особистості. Прийняття себе таким, яким є, - це основа для саморозвитку, самоактуалізації, самовдосконалення.

Порівнюючи результати за рівнем самоповаги за М. Розенбергом та за тестом - опитувальником самовідношення В.В.Столін, слід звернути увагу на наступне:

- учні, які отримали високі показники за критерієм самоповаги і за опитувальником самовідношення, мають високі результати по такими факторами, як самовпевненість, самоприйняття, самоінтерес та саморозуміння;

- учні, які отримали високі показники за критерієм самоприниження, мають високі результати за фактором самозвинувачення за опитувальником самовідношеня, та низькі показники за факторами самоінтерес, самовпевненності, самоприйняття;

- учні, у яких рівень розвитку «Я-образу» низький, характеризуються невисоким рівнем інтегруючої рефлективності, при цьому деференціююча складність образу «Я» відзначається переважно негативним або нейтральним змістом. Вони мають невисокий рівень самоповаги, недостатній розвиток вольової сфери, загальної психічної активності. Юнаки малоконтактні, пасивні, безініціативні, їм притаманні негативні установки при формуванні моделі життєвої перспективи (образи «Я - минуле», «Я - тепер», «Я - майбутнє») .

При середньому рівні розвитку «Я-образу» , юнаки характеризуються середнім рівнем інтегруючої та диференціюючої рефлективності. Когнітивні установки на себе носять емоційно - нейтральний або позитивний зміст. Учні відзначаються адекватним рівнем розвитку самоповаги, вольової сфери. Властива незалежність поведінки, комунікабельність, впевненість у собі; наявність позитивних або нейтральних установок при моделюванні стратегії життєвої перспективи (образи «Я - минуле» , «Я - тепер» , «Я - майбутнє» ) .

При високому рівні розвитку «Я - образу» учні відзначаються високим рівнем особистісної рефлективності, її інтегруючої та диференціюючої складових. Учні характеризують себе переважно абстрактними узагальненими, емоційно - позитивними установками. Завищений рівень самоповаги пов'язаний із самовпевненістю, імпульсивністю, екстравертованістю, комунікабельністю тощо. Нерідкими є прояви комплексу зверхності, демонстративної поведінки. Моделювання стратегії життєвої перспективи (образи «Я - минуле», «Я - тепер», «Я - майбутнє» ) у цілому позитивне.

Як показали отриманні результати дослідження, у більшості учнів переважає середній (адекватний, реалістичний) рівень розвитку «Я - образу», а негативне ставлення до себе притаманне 25% учнів.

Проведення опитувальника самовідношення ставила на меті дослідження комплексу чинників відношення до себе. Отримані дані узагальнені нами по кожному учню окремо в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Показники самовідношення учнів 10-х класів за опитувальником В.В.Століна

П. І. Б.	Інтегральне почуття Я	Самовпевненість	Відношення інших людей	Самоприйняття	Самокерівництво	Самозвинувачення	Самоінтерес	Саморозуміння
Аліна К.	12	5	6	4	4	4	5	3
Настя М.	16	5	6	5	4	5	6	4
Тетяна С.	16	6	7	6	4	5	5	3
Катерина А.	13	4	6	3	3	4	5	3
Віка Ю.	18	3	5	5	3	3	5	2
Тарас О.	12	4	6	4	3	4	4	2
Роман М.	17	5	7	5	4	6	5	3
Катерина М.	16	4	6	4	4	5	5	3
Юлія Б.	13	3	5	3	3	4	4	2
Максим П.	21	6	6	3	3	5	4	2
Віка Ш.	13	3	5	3	3	4	4	2
Максим І.	18	6	7	5	4	6	6	4
Світлана К.	16	5	5	4	4	4	5	3
Настя Р.	14	4	6	4	3	5	5	2
Олекс. Г.	17	6	6	5	4	6	5	3
Антон С.	12	4	6	4	2	4	5	2
Юрій Н.	16	4	4	3	3	4	4	2
Сергій Р.	13	4	6	4	3	5	4	1
Стас Ш.	16	5	3	4	3	5	3	4
Дарина П.	17	3	6	4	3	2	5	2
Дмитро О.	12	4	2	2	4	4	3	2
Володимир Н.	11	4	6	3	3	4	5	2
Юлія К.	16	4	6	5	4	5	5	2
Вадим З.	18	5	7	4	4	5	4	4
Олександр Д.	16	5	6	5	4	4	5	3
Влад А.	12	4	6	4	4	5	5	3
Ольга І.	16	4	6	5	5	3	6	4
Аліна Б.	12	4	6	4	3	5	4	2
Віталій Ф.	13	6	6	5	5	6	6	3
Ірина М.	18	6	7	6	5	5	6	4
Ольга М.	14	5	6	4	4	6	5	3
Костянтин Х.	13	6	6	5	5	5	4	3
Ганна Д.	16	5	6	5	5	3	6	4
Стас Д.	11	4	5	3	3	3	4	2
Сергій В.	12	5	5	4	3	4	4	3
Юлія О.	14	5	6	6	5	3	4	3
Наталія Ш.	15	6	6	4	4	5	3	3
Віталій С.	13	6	5	5	5	5	4	4
Микола Т.	12	6	6	6	5	4	4	3
Олексій С.	11	4	3	3	3	5	5	2

Наступним кроком нашої роботи було переведення «сирих» даних у «накопичені частоти» (таблиці 2.2., 2.3.)

Таблиця 2.2.

Накопичені частоти, отримані за опитувальником В.В.Століна

П. І. Б.	Інтегральне почуття Я	Самовпевненість	Відношення до інших людей	Самоприйняття	Самокерівництво	Самозвинувачення	Самоінтерес	Саморозуміння
Аліна К.	49,00	65,67	51,33	50,67	60,33	43,33	54,67	68,67
Настя М.	74,33	65,67	51,33	70,67	60,33	60,67	80,00	83,67
Тетяна С.	74,33	81,33	80,00	89,67	60,33	60,67	54,67	68,67
Катерина А	55,33	47,67	51,33	34,33	38,33	43,33	54,67	68,67
Віка Ю.	85,00	29,33	32,00	70,67	38,33	27,67	54,67	43,33
Тарас О.	49,00	47,67	51,33	50,67	38,33	43,33	34,33	43,33
Роман М.	80,00	65,67	80,00	70,67	60,33	81,67	54,67	68,67
Катерина М.	74,33	47,67	51,33	50,67	60,33	60,67	54,67	68,67
Юлія Б.	55,33	29,33	32,00	34,33	38,33	43,33	34,33	43,33
Максим П.	93,33	81,33	51,33	34,33	38,33	60,67	34,33	43,33
Віка Ш.	55,33	29,33	32,00	34,33	38,33	43,33	34,43	43,33
Максим І.	85,00	81,33	80,00	70,67	60,33	81,67	80,00	83,67
Світлана К.	74,33	65,67	32,00	50,67	60,33	43,33	54,67	68,67
Настя Р.	62,67	47,67	51,33	50,67	38,33	60,67	54,67	43,33
Олекс. Г.	80,00	81,33	51,33	70,67	60,33	81,67	54,67	68,67
Антон С.	49,00	47,67	51,33	50,67	25,67	43,33	54,67	43,33
Юрій Н.	74,33	47,67	15,00	34,33	38,33	60,67	34,33	43,33
Сергій Р.	55,33	47,67	51,33	50,67	38,33	54,67	34,33	21,33
Стас Ш.	74,33	65,67	7,33	50,67	38,33	60,67	20,00	83,67
Дарина П.	88,00	29,33	51,33	50,67	38,33	15,00	54,67	43,33
Дмитро О.	49,00	47,67	3,67	16,67	60,33	44,33	20,00	43,33
Володимир Н.	38,33	47,67	51,33	34,33	38,33	43,33	54,67	43,33
Юлія К.	74,33	47,67	51,33	70,67	60,33	43,33	54,67	43,33
Вадим З.	85,00	65,67	80,00	50,67	60,33	60,67	34,33	83,67
Олександр Д.	74,33	65,67	51,33	70,67	60,33	60,67	54,67	68,67
Влад А.	49,00	47,67	51,33	50,67	60,33	43,33	54,67	68,67
Ольга І.	74,33	47,67	51,33	70,67	79,67	60,67	80,00	83,67
Аліна Б.	49,00	47,67	51,33	50,67	38,33	27,67	34,33	43,33
Віталій Ф.	55,33	81,33	51,33	70,67	79,67	60,67	80,00	68,67
Ірина М.	85,00	81,33	80,00	89,67	79,67	81,67	80,00	83,67
Ольга М.	62,67	65,67	51,33	50,67	60,33	60,77	54,67	68,67
Костянтин Х.	55,33	81,33	51,33	70,67	79,67	81,67	34,33	68,67
Ганна Д.	74,33	65,67	51,33	70,67	70,67	60,67	80,00	83,67
Стас Д.	38,33	47,67	32,00	34,33	38,33	27,67	34,33	43,33
Сергій В.	49,00	61,67	32,00	50,67	38,33	27,67	34,33	68,67
Юлія О.	62,67	65,67	51,33	89,67	79,67	43,33	34,33	68,67
Наталія Ш.	69,33	81,33	32,00	50,67	60,33	27,67	20,00	68,67
Віталій С.	55,33	81,33	51,33	70,67	79,67	60,67	34,33	83,67
Микола Т.	49,00	81,33	80,00	89,67	79,67	60,67	34,33	68,67
Олексій С.	38,33	49,67	32,00	34,33	38,33	43,33	54,67	43,33

Таблиця 2.3.

Показники самоповаги і самоприниження (за результатами опитування учнів 10-х класів)

	Самоповага	Самоприниження
Аліна К.	16	12
Настя М.	17	12
Тетяна С.	18	11
Катерина А	15	11
Віка Ю.	15	11
Тарас О.	16	11
Роман М.	19	15
Катерина М.	18	11
Юлія Б.	15	16
Максим П.	14	9
Віка Ш.	11	13
Максим І.	15	9
Світлана К.	16	10
Настя Р.	12	11
Олександр Г.	14	8
Антон С.	10	13
Юрій Н.	15	16
Сергій Р.	12	17
Стас Ш.	13	18
Дарина П.	12	17
Дмитро О.	10	14
Володимир Н.	9	13
Юлія К.	10	17
Вадим З.	18	10
Олександр Д.	18	12
Влад А.	10	16
Ольга І.	14	7
Аліна Б.	11	13
Віталій Ф.	13	15
Ірина М.	15	8
Ольга М.	18	8
Костянтин Х.	17	9
Ганна Д.	15	7
Стас Д.	19	11
Сергій В.	14	16
Юлія О.	19	11
Наталія Ш.	10	12
Віталій С.	13	9
Микола Т.	15	18
Олексій С.	15	17
	?=14,85	?=11,37

Згідно програми дослідження, нам необхідно було провести кореляційний аналіз між результатами, отриманими за тестом-опитувальником самовідношення В.В.Століна, та опитувальником рівня самооцінки, запропонованим М.Розенбергом. При цьому порівнювалися коефіцієнти кореляції між парами ознак для встановлення між ними статистичних взаємозв'язків. Коефіцієнт кореляції обчислювався за формулою К.Пірсона:

r =

Отримані результати узагальнені нами у вигляді таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Узагальнені дані кореляційного аналізу

	Інтегральне почуття Я	Самовпевненість	Відношення інших	Самоприйняття	Самокерівництво	Самозвинувачення	Самоінтерес	Саморозуміння	Самоповага	Самоприниження
Інтегральне почуття Я		0,29	0,22	0,32	0,17	0,35	0,26	0,35	0,18	-0,23
Самовпевненість			0,35	0,56	0,66	0,61	0,11	0,64	0,19	-0,29
Відношення інших				0,61	0,32	0,39	0,55	0,26	-0,18	-0,21
Самоприйняття					0,66	0,44	0,42	0,53	0,03	-0,07
Самокерівницто						0,51	0,28	0,66	0,03	-0,10
Самозвинувачення							0,33	0,50	0,19	-0,16
Самоінтерес								0,34	0,17	-0,13

Нами також була обчислена достовірність вибіркового коефіцієнту кореляції. У статистичних обчисленнях всі отримані таким чином параметричні характеристики через вплив різних чинників можуть піддаватися коливанням в певних межах, тому при їх обчисленні необхідно враховувати помилки цих величин, які дозволяють визначити межі достовірності параметричних характеристик і таким чином визначити їх довірні межі, за межами яких дані показники можуть виявитися недостовірними. Для визначення достовірності показників в даному випадку вибіркового коефіцієнта кореляції необхідно обчислити помилку, а потім використовуючи цю помилку визначити критерій достовірності, розрахунок критерію достовірності вибіркового коефіцієнта кореляції:

m_r = , де

r - вибіркове значення коефіцієнта кореляції;

N - кількість досліджуваних.

m_r = 0.1608

Довірчі межі коефіцієнта кореляції знаходяться в таких межах (-0.15 ; 0.52).

Констатувальний етап нашої дослідно-експериментальної роботи мав на меті дослідити рівень сформованості у юнаків адекватного «Я - образу». Використовуючи спостереження та дані діагностичного дослідження, нам необхідно було виокремити ту кількість учнівської аудиторії, яка має низький рівень розвитку «Я - образу».

Порівнюючи результати за рівнем самоповаги (тест М. Розенберга) та за тестом-опитувальником самовідношення (В.В.Століна), ми отримали наступні результати. Зокрема учні, які отримали високі показники за критерієм самоповаги і за опитувальником самовідношення, мають високі результати самовпевненості, самоприйняття, самоінтересу, саморозуміння.

Учні, у яких рівень розвитку «Я - образу» низький, характеризуються невисоким рівнем інтегруючої рефлективності, при цьому деференціююча складність образу «Я» відзначається переважно негативним або нейтральним змістом. Вони мають невисокий рівень самоповаги, недостатній розвиток вольової сфери, загальної психічної активності. Юнаки малоконтактні, пасивні, безініціативні, їм притаманні негативні установки при формуванні моделі життєвої перспективи. Таким чином, у більшості учнів переважає середній (адекватний, реалістичний) рівень розвитку «Я» - образу, а негативне ставлення до себе притаманне 2 учням досліджуваної вибірки.

РОЗДІЛ 2. КОРЕКЦІЙНО-РОЗВИВАЛЬНА РОБОТА ІЗ СТАРШОКЛАСНИКАМИ З РОВИТКУ Я-ОБРАЗУ

2.1 Зміст корекційно-розвивальної програми

самовідношення тест опитувальник

Враховуючи зміст і результати діагностико-експериментальної роботи, нами була укладена корекційно-розвивальна програма. Основною метою психокорекційної роботи було формування у юнаків і дівчат адекватного «Я - образу». Корекційна частина нашої роботи передбачала використання різноманітних психокорекційних заходів з метою розвивати здатність до прийняття власної індивідуальності, навчитися змінювати негативні думки про себе на позитивні, здатність до самопідтримки «Я - образу».

Спираючись на висновки діагностичної частини, ми за допомогою ряду експериментальних методів виокремили групу, що відповідає нашим дослідницьким задачам. До її складу увійшли 10 осіб, які отримали низькі показники, та мають негативний «Я - образ».

Це зумовило різноманітні порушення поведінки. Передусім:

1) зниження рівня самоповаги (соціальна дезінтеграція, агресивність, злочинність);

2) стимуляцію конформістських реакцій у складних випадках (юнаки та дівчата легко піддаються впливу групи, стають учасниками злочинних дій).

З метою покращити ситуацію становлення «Я-образу» у старшокласників, які увійшли до складу вибірки, нами був проведений тренінг корекційного напрямку. Тренінгові заняття, які логічно пов'язані одне з одним, створюють комплексний підхід у роботі і мають більш ефективніші результати порівняно із розрізненими вправами. В основу тренінгової роботи було покладено тренінгову програму «Самотворення «Я-образу» старшокласника». Розвивальна програма включає 10 занять по 60 хвилин кожне і спрямована на становлення «Я- образу» старшокласників через:

· усвідомлення важливості прийняття свого «Я» з усіма перевагами і недоліками;

· розвиток здатності до самоаналізу та аналізу очікувань інших щодо себе;

· осмислення власної системи цінностей і того , як це регулює поведінку та життя загалом;

· усвідомлення, з одного боку, своєї унікальності, а з іншого - себе як частини суспільства;

· набуття досвіду подолання внутрішніх конфліктів;

· відчуття часової перспективи і опанування навичок проектування свого майбутнього.

Становлення «Я - образу» - процес тривалий, він не завершується в ранньому юнацькому віці, навіть після інтенсивної активізації. Тому включення до програми деяких вправ мало на меті також розвиток здатності старшокласників до творення та підтримки власного «Я- образу» у подальшому житті. Моделювання свого майбутнього старшокласники пов'язують із професійною перспективою, тому декілька вправ орієнтовані на їхнє професійне самовизначення, оскільки усвідомлений вибір професії неможливий без прийняття майбутнього «Я - професійного».

Корекційно-розвивальна програма включає два блоки: І блок - «Самоусвідомлення»; ІІ блок - «Взаємодія».

І блок - «Самоусвідомлення»

Заняття 1. Самопрезентація

Мета: створити у групі атмосферу психологічної безпеки, визначити мету роботи, актуалізувати в учасників внутрішню готовність до самопізнання і саморозвитку, усвідомити свою унікальність, набути досвіду самопрезентації.

1) Вправа «Знайомство»

Після привітання і прийняття правил роботи всі учасники стають у спільне коло. По черзі кожному потрібно назватися й розповісти щось позитивне про себе. Можна розпочати словами : «мене звати …».

2) Вправа «Чим ми схожі»

Учасники сидять на стільцях колом. Ведучий запрошує у центр одного з них, підкреслюючи його подібність до себе за якоюсь більш чи менш узагальненою ознакою. Вправа триває, поки всі члени групи не стануть разом у центрі. Психолог підкреслює, що усі учасники у чомусь подібні один до одного.

3) Вправа «Я не такий, як усі»

Учасникам пропонують записати не менш як шість рис, які відрізняють їх від інших: у зовнішності, характері, інтересах тощо. Записи узагальнюють, при цьому наголошують, що кожен має свій власний унікальний стиль. Психолог пояснює, що індивідуальність - одна з найцінніших рис особистості.

4) Вправа «Хто я?»

Ця вправа уможливлює усвідомлення несприйнятливих рис особистості, підвищує адекватність самооцінки, сприяє побудові цілісного «Я-образу». Психолог пропонує написати листа незнайомій людині, розповісти про себе, описати себе, своє життя, інтереси, здібності. Потім, прочитайте лист, уявивши себе тим незнайомцем, який отримав ваше послання. Запишіть свої враження від листа. Підсумки заняття: вправи «Мені було легко, коли…», «Мені було важко коли…» - ними варто завершувати кожне заняття.

Заняття 2. Самосприйняття

Мета: самосприйняття учасниками своєї зовнішності. Усвідомлення своїх позитивних і негативних рис, переваг і вад.

1) Вправа «Привітання»

Психолог: «Давайте пригадаємо, що здалося вам важливим на минулому занятті? Що залишилося невисловленим, несказаним? Що було найбільш зрозумілим?». Рекомендовано проводити цю вправу як ритуал на кожному занятті.

2) Вправа «Поглянемо один на одного»

Психолог: «Скажіть, будь - ласка, що робить обличчя таким цікавим? Ви можете навести приклад цікавого обличчя? У чому полягає різниця між цікавим і гарним обличчям? Що було б, якби всі люди ходили із закритими обличчями, а видно було лише їхні очі?».

Своїм обличчям ми демонструємо іншим, які ми є. Воно допомагає виразити свої почуття, стан душі. Окремі риси обличчя, форма носа чи рота. Можливо, передаються в сім`ї із покоління у покоління. Кожне обличчя - унікальне і неповторне. Воно таке ж неповторне, як відбитки пальців. Ось декілька невеликих люстерок, роздайте їх по колу та уважно подивіться на своє обличчя. Запам'ятайте форму лоба, розріз очей, форму брів, носа, губ. А тепер візьміть по аркушу паперу й опишіть риси свого обличчя. Можете представити свій опис.

3) Вправа «Мені в собі подобається»

Учасники протягом 3 хвилин записують свої позитивні риси. Кожен зачитує свій список, а інші додають до нього ще по дві пропущені, але властиві цьому учаснику.

4)Вправа «Мені в собі не подобається»

Кожен учасник складає список того, що йому в собі не подобається, власні негативні риси. Про дві з них він повідомляє аудиторії. Після цього усі разом складають таблицю, в яку записують позитивні та негативні (обов`язково) наслідки відсутності цих негативних рис. Обговорення : якими можуть бути наслідки втрати цих рис, як зміниться ставлення до себе й до інших, якщо позбутися цих рис, чим вони допоможуть у житті.

5) Вправа «Золотий стілець»

Учень сідає на стілець в центрі, всі інші - півколом і по черзі говорять тільки хороше, що вони бачать у цій людині. Перед початком можна сказати щось добре про себе і з`ясувати , чому ви сіли у центрі.

Заняття 3. Самосприяняття (продовження)

Мета: розвивати здатність до прийняття власної ,,особливості”, навчитися змінювати негативні думки про себе на позитивні.

1)Вправа «Привітання»

Психолог: Давайте пригадаємо, що здалося вам важливим на минулому занятті? Що залишилося невисловленим, несказаним? Що було найбільш зрозумілим?

2) Міні - лекція «Прийняття власного «Я»

Те, як людина думає про себе, залежить від того, наскільки вона себе приймає, чи вірить у себе та свої сили. Люди, які почуваються щасливими, вважають, що їх люблять, що вони потрібні, що до них добре ставляться інші, що вони здібні та їх цінують. Ті, хто навчився поважати себе сам, як правило, приймає й інших. Вони мислять позитивно. Є речі, які важко визнати: той, хто приховує у собі ворожість, буде критикувати людей, які демонструють ворожість. Якщо ти знаєш і приймаєш свої власні почуття, навіть ті, які вважаєш негативними, то легше приймаєш їх і в інших людей, вибачаєш їм слабкості.

Прийняття свого «Я» породжується усвідомленням того, що тебе приймають інші. Воно посилюється, якщо тебе приймають люди, яких ти шануєш. Пригадай тих людей, які тебе приймають і люблять, і твоє прийняття власного «Я» зросте. Людина, яка себе не цінує, підсвідомо налаштовується на те, що й інші не будуть її цінувати, внаслідок цього вона поводиться таким чином, що її «справді» нема за що цінувати. Люди починають відвертатися від неї, підтверджуючи очікування. З іншого боку, людина, яка сприймає себе, налаштовується на те, що й інші теж до неї добре ставляться. Але можна навчитися змінювати негативні думки про себе та своє життя на позитивні. Це можна зробити трьома способами:

· Звернення до своїх прав. Якщо думаєш, що ти якийсь не такий, то можеш змінити цю думку на іншу, бо ти маєш право бути тим, ким ти є. Наприклад: «Завжди я мушу все зіпсувати» - «Я маю право на помилку».

· Звернення до позитивного досвіду: «Я нерішучий» - «Є ситуації, в яких мені вдається швидко прийняти рішення».

· Заміна епітетів. Можна замінити негативні прикметники, які принижують тебе, на позитивніші, але так, щоб речення не втрачало правдивості. Наприклад: «Я психологічно слабкий» - «Я дуже вразливий».

2.2 Аналіз ефективності корекційно-розвивальної програми

З метою дізнатися про ефективність психокорекційного заходу, ми провели повторну діагностику. Нами були співставлені результати констатувального та формувального етапів експериментального дослідження. Отримані дані повторного дослідження дещо відрізнялися від даних діагностичного дослідження. Результати констатувального експерименту ми представили на діаграмі (рис. 3.1.)

Рис. 3.1. Рівень самооцінки учнів експериментальної групи до корекційної роботи

Данні повторного дослідження рівня самооцінки за опитувальником М. Розенберга представлені нами на діаграмі (рис. 3.2.)

Рис. 3.2. Рівень самооцінки учнів після корекційної роботи

Результати дослідження, отримані при первинній та повторній діагностиці за «Тестом двадцяти тверджень самовідношення», запропонований М. Куном та Мак - Партландом, узагальнені нами у вигляді таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Результати діагностики за «Тестом двадцяти тверджень самовідношення» до і після корекційної роботи

№ п/п	П.І.	Загальна кількість відповідей	Позитивне відношення до відповіді	Негативне відношення до відповіді
		до	після	до	після	до	після
1	Юлія Б.	8	11	3	6	5	5
2	Вікторія Ш.	10	12	4	7	6	5
3	Анастасія Р.	9	13	5	8	4	5
4	Антон С.	11	15	4	9	7	6
5	Юрій Н.	10	15	4	8	6	7
6	Дмитрій О.	8	12	3	8	5	4
7	Володимир Н.	9	11	4	6	5	5
8	Віталій Ф.	9	13	3	8	6	5
9	Сергій В.	8	13	3	7	5	6
10	Миколай Т.	10	16	3	11	7	5

Отримані нами дані експериментального дослідження говорять про те, що кількість учнів з високими показниками самоприниження знизилася, хоч і маємо незначні покращення результатів. На нашу думку, це не можна пояснити явищем флуктуації, тобто дією на учнів сторонніх чинників. Це є результатом цілеспрямованої дії психокорекційного заходу.

Так в учнів, з якими проводилася корекційна робота, посилилося почуття самоповаги; учні змінили ставлення до самих себе, прийнявши себе як унікальну індивідуальність, з'явилася віра в себе і в те, що можна подолати власні недоліки. Результатами дослідження доведено, що сприяння розвитку адекватного розуміння юнаків самих себе, набуття досвіду довірчого спілкування, підвищенням рівня самоповаги, при застосуванні психологічного тренінгу за умов уваги до вікового періоду досліджуваних , формує позитивний «Я-образ», який стає показником зрілості особистості і своєчасної адаптації у суспільстві. Таким чином, психокорекційна робота з учнями допомогла у саморозкритті, самовідношенні, самовдосконаленні та підвищенні рівня впевненості у власних силах.

Корекційна частина нашої роботи передбачала використання різноманітних психокорекційних заходів, які дозволяють створити психологічні умови, що сприяють розвитку позитивного «Я - образу» у ранньому юнацькому віці.

Спираючись на висновки діагностичної етапу дослідження, ми виокремили групу, яка відповідає нашим дослідницькимзавданням. Нами був використаний тренінг корекційної тематики «Самотворення «Я - образу» у старшокласника». Програма тренінгу складалася з двох блоків на які відводиться 10 занять.

Після того, як тренінгові заняття закінчилися, з метою дізнатися про ефективність психокорекційного заходу, ми провели повторну діагностику з учнями. За основу було взято тест двадцяти тверджень самовідношення, запропонований М. Куном та Мак - Партландом, та дослідження рівня самооцінки за опитувальником М. Розенберга.

Отримані результати дозволили виявити позитивну динаміку в розвитку «Я - образу» в ранньому юнацькому віці. Результатами дослідження доведено, що сприяння розвитку адекватного розуміння юнаків самих себе, набуття досвіду довірчого спілкування , підвищенням рівня самоповаги, при застосуванні психологічного тренінгу за умов уваги до вікового періоду досліджуваних , формує позитивний «Я- образ», який стає показником зрілості особистості і своєчасної адаптації у суспільстві.

Таким чином, психокорекційна робота з чнями допомогла у саморозкритті, самовідношенні, самовдосконаленні та підвищенні рівня впевненості у власних силах.

Размещено на Allbest.ru

...