Вплив ризикованої поведінки на психологічні характеристики особистості

Як особистісну властивість, що зумовлює ризиковану поведінку, виокремлюють таку якість, як схильність або готовність до ризику. Однією з найбільш вивчених особистісних характеристик, пов'язаних зі схильністю до ризику, є пошук сильних відчуттів або прагнення до нових відчуттів, яку певною мірою визначають індивідуальні переживання нудьги й відчуття повсякденності, а також авантюризм у різних сферах життя. Іншою індивідуальною змінною, що пов'язана з ризикованою поведінкою, є переконання (оптимістичні й песимістичні) щодо свого майбутнього. Люди з позитивними поглядами на власне майбутнє вживають більше заходів, які спрямовані на безпеку, ніж люди, що демонструють негативізм. Індивідуальні способи пристосування й опору в стресових ситуаціях можуть бути ризикованими моделями поведінки. До психологічних корелятів належать такі якості особистості, як імпульсивність, мотиваційні установки на досягнення успіху й низький самоконтроль.

У детермінації ризикованої поведінки відіграють зовнішні чинники: порушення цінностей, правил та норм суспільного життя, можливість безкарно порушувати державні закони; суспільні групи, сім'я, соціальне середовище, особиста культура; а також висвітлення проблематики ризику в засобах масової інформації [6].

Важливим предметом вивчення психологічних особливостей осіб, схильних до ризикованої поведінки, є мотивація. Провідні мотиви більшості осіб, що вживають наркотики, відрізняються бідністю змісту, а реальні причини ризикованої поведінки усвідомлюються (В. С. Битенський, Б. Г. Херсонський, С. В. Дворяк) [39].

Важливим загальним висновком більшості дослідників психології ризику є його характеристика як поведінкової активності, необхідної для досягнення мети у ситуації невизначеності. Як зазначають І. Задорожнюк і А. Зозулюк, за таких обставин на ризиковану поведінку у змозі впливати чотири групи чинників: тип завдання; ситуативні впливи; особистісні характеристики суб'єкта; характер міжіндивідних і міжгрупових взаємодій.

П. В. Дік [8], досліджуючи психологічні фактори ризикованої поведінки старших підлітків, визначив, що недостатній розвиток когнітивних навичок в цьому віці сприяє виникненню помилок у переробці інформації про здоров'я та недооцінки ризику і ігнорування його наслідків. Серед особистісних чинників ризикованої поведінки підлітків виділив: рівень морального розвитку, особливості мотиваційної сфери, самоефективність, темперамент, риси характеру (екстраверсія, порушення емоційної регуляції, пошук гострих відчуттів).

У дослідженні А. А. Бунас [1] встановлено, що у виявленні та розвитку схильності індивіда до ризику зростає роль особистісних чинників, зокрема, така риса особистості як пошук нових відчуттів. У осіб схильних до ризику спостерігається екстернальний локус контролю, тобто вони не можуть виявити свою суб'єктність, яка вимагає самостійності та відповідальності в діях.

Серед осіб схильних до ризику визначено високий рівень агресивності, нейротизму, ситуативної тривожності, вони демонструють імпульсивні непомірковані дії та знижену адаптацію до змінних умов [5].

Отже, аналіз результатів теоретичних досліджень припускають існування стійких особистісних конструктів, що мають вплив та регулюють реалізацію ризикованої поведінки.

Емпіричне дослідження впливу ризикованої поведінки на психологічні характеристики особистості ми здійснили за наступними методиками: методика діагностики готовності до ризику (Г. Шуберта) [6], методика діагностики потреби у пошуку відчуттів М. Цукермана [6], 16-факторний особистісний опитувальник Р. Б. Кеттела [4], визначення характерологічних тенденцій Т. Лірі [4]. Кількісно-якісну обробку даних здійснено з використанням методів математичної статистики: порівняння незалежних вибірок Ц-критерій Манна-Уітні, кореляційного аналізу г- Пірсона, факторного аналізу [5].

В опитуванні прийняли участь 20 студентів 3 курсу напряму підготовки «Практична психологія» та 19 студентів 4 курсу напряму підготовки «Дошкільна освіта» Мукачівського державного університету.

Для вивчення впливу ризикованої поведінки та психологічні характеристики особистості ми здійснили кореляційний аналіз з використанням коефіцієнту кореляції г-Пірсона. Нами визначено на рівні значимості 0,01 наступні кореляційні зв'язки готовності до ризику, потреби у відчуттях, особистісних особливостей, характерологічних тенденцій (таблиця 1).

Таблиця 1. Кореляційні зв'язки

Готовність до ризику має три помірні на рівні прямих кореляційні зв'язки: з потребою у відчуттях, ІІ октантом та ІІІ октантом. Так, помірні прямі кореляційні зв'язки спостерігаються між готовністю до ризику та ІІ октантом (егоїстичність) (г = 0,424), ІІІ октантом (агресивність) (г = 0,370), потребою у відчуттях (г = 0,319), тобто чим більше проявляється готовність до ризику, тим інтенсивніше проявляються егоїстичність, агресивність та потреба особистості переживати різні відчуття. У досліджуваних з підвищенням рівня готовності ризикувати проявляється збільшення прояву незалежності, діловитості, аж навіть до крайніх проявів - егоїстичності та черствості, а також інтенсивніше дратівливість, критичність, нетерпимість до помилок партнера, аж до проявів насмішкуватості та в'їдливості. Отже, готовність до ризику залежить від таких психологічних характеристик особистості, як потреба у відчуттях, егоїстичність та агресивність.

З огляду на те, що ризикована поведінка проявляється у осіб через таку характеристику особистості як потребу у відчуттях, то також видається доцільним проаналізувати кореляційні зв'язки потреби у відчуттях та психологічних характеристик особистості. Помірні прямі та зворотні кореляційні зв'язки спостерігаються між потребою у відчуттях та ІІ, ІІІ, УІ, УІІІ октантами. Так, помірні прямі кореляційні взаємозв' язки є між потребою у відчуттях та ІІ октантом (егоїстичність) (г = 0,494), фактором 0₁ (радикалізм - консерватизм) (г = 0,377), ІІІ октантом (агресивність) (г = 0,346) та УІ октантом (залежність) (г = 0,324), тобто зі збільшенням потреби у відчуттях підвищується рівень прояву егоїстичності, консерватизму, агресивності, залежності. Щодо помірного зворотного кореляційного зв'язку, то його визначено між потребою у відчуттях та УІІІ октантом (альтруїзм) (г = - 0,470), тобто з підвищенням потреби у відчуттях знижується альтруїзм. У опитаних з підвищенням рівня потреби у відчуттях проявляється збільшення прояву незалежності, діловитості, інтенсивніше дратівливість, критичність, нетерпимість до помилок партнера, в той же час збільшується повага до інших, вдячність, очевидно до тих, хто проявляє до них повагу та вдячність, а також знижується прагнення піклуватися про близьких та терпимість до недоліків і вміння пробачати. Отже, потреба у відчуттях залежить від егоїстичності, консерватизму, агресивності, залежності та альтруїзму.

Таким чином, встановлені кореляційні зв'язки свідчать про вплив ризикованої поведінки на такі психологічні характеристики, як потребу у відчуттях, егоїстичність, консерватизм, агресивність, залежність, які у свою чергу впливають на виникнення, прояв та розвиток ризикованої поведінки.

Проаналізуємо результати методики діагностики готовності до ризику (Г. Шуберта) у студентів напрямів підготовки «Практична психологія» та «Дошкільне виховання». У групі студентів 3-го курсу напряму підготовки «Практична психологія» визначено два рівні прояву готовності до ризику: високий та середній. Так, 4 досліджувані, що становить 20 % від даної групи (Х = 16,50 б. ББ = 1,00 б.) проявляють високий рівень схильності до ризику, вираженість ризикованості у них є високою, їхню поведінку можна назвати ризикованою. У 16 опитаних-психологів, частка яких становить 80 % (Х = 3,31 б. ББ = 7,48 б.) ми визначили середній рівень прояву готовності до ризику, вони проявляють обережність, готові до ризику, але вагаються між вибором - ризикувати чи не ризикувати під час прийняття рішення (таблиця 2).

Таблиця 2. Прояв готовності до ризику у студентів.

У групі студентів 4-го курсу напряму підготовки «Дошкільна освіта» визначено всі три рівні прояву готовності до ризику: високий, середній та низький. Так, 3 досліджувані, що становить 16 % (Х = 20,00 б. ББ = 0,00 б.) проявляють високий рівень схильності до ризику, вираженість ризикованості у них є високою, їхню поведінку можна назвати ризикованою. У 13 опитаних студентів-дошкільників, частка яких становить 68 % (Х = -1,38 б. ББ = 7,40 б.) середній рівень прояву готовності до ризику, вони проявляють обережність, готові до ризику, але вагаються між вибором - ризикувати чи не ризикувати під час прийняття рішення. Та у 3 досліджуваних, що становить 16 % (Х = -20,33 б. ББ = 4,50 б.) проявляють низький рівень готовності до ризику, вони є занадто обережними, не готовими до ризикових дій. Отже, у групі майбутніх психологів більша кількість осіб, що готові до прояву ризикованої поведінки, вони менше проявляють обережність, є більш готовими до ризику, менше вагаються між вибором - ризикувати чи не ризикувати під час прийняття рішення.

Таким чином, студенти напряму підготовки «Практична психологія» проявляють вищий рівень готовності до ризикованої поведінки, ніж студенти напряму підготовки «Дошкільна освіта». Очевидно майбутні психологи у своїй діяльності під час роботи з різними клієнтами будуть постійно приймати рішення про доцільність використовуваних ними методів, засобів психологічної допомоги особистості, про ту ступінь ризику, яку вони будуть проявляти при застосуванні стратегій та тактик під час використання певних психодіагностичних методик, надання індивідуальних та групових консультацій, організації та проведенні корекційно-розвивальної діяльності.

Теоретичний аналіз свідчить, що готовність до ризику тісно пов'язана з такою характеристикою особистості, як потреба у відчуттях. За методикою діагностики потреби у пошуку відчуттів М. Цукермана ми дослідили рівень потреби у різних відчуттях та виділили серед опитаних студентів напряму підготовки «Практична підготовка» три групи людей: з високим, середнім та низьким рівнем зазначених потреб, а серед студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта» дві групи з проявами середнього та низького рівнів. Представляємо отримані результати потреби у відчуттях залежно від поділу на підгрупи з різним проявом означеної характеристики (таблиця 3).

Таблиця 3. Прояв потреби у відчуттях у студентів.

Серед групи студентів напряму підготовки «Практична підготовка» у 8 досліджуваних (40 %) визначено високий рівень потреб у відчуттях, у них проявляється потяг, можливо, неконтрольований, до нових вражень, які «лоскочуть нерви», що часто може провокувати осіб на участь у ризикованих авантюрах та заходах. У 10 студентів (50 %) є середній рівень потреб у відчуттях, вони вміють контролювати потреби, помірні у їх задоволенні, тобто, з одного боку - вони відкриті до нового досвіду, з іншого боку - стримані і розсудливі у необхідних моментах життя. Та у 2 студентів-психологів (10 %) досліджено низький рівень потреб у відчуттях, вони передбачливі та обережні, що заважає отримання нових вражень (та інформації) від життя, надають перевагу стабільності та впорядкованості перед невідомим та неочікуваним у житті.

Хоч у групі студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта» і не виявлено високого рівня потреби у відчуттях, однак у 16 досліджуваних (84 %) визначено середній рівень потреб у відчуттях, що свідчить про вміння контролювати потреби, про помірність у їх задоволенні, тобто, з одного боку - про відкритість до нового досвіду, з іншого боку - про стриманість і розсудливість у необхідних моментах життя. Та у 3 студентів майбутніх працівників дошкільної освіти (16 %) досліджено низький рівень потреб у відчуттях, що означає присутність передбачливості та обережності на шкоду отриманню нових вражень (та інформації) від життя. Випробувані надають перевагу стабільності та впорядкованості перед невідомим та неочікуваним у житті.

Цікавими є і середні значення показників прояву потреби у відчуттях опитаних студентів залежно від створених підгруп з різним рівнем прояву готовності до ризику. Так, у студентів напряму підготовки «Практична психологія» з високими показниками прояву готовності до ризику хоч середні значення (Х = 10,75 б. ББ = 0,50 б.) є в межах середнього рівня, однак вони є дуже наближеними до високих значень, а у підгрупі середнього рівня прояву готовності до ризику середні значення (Х = 9,06 б. ББ = 3,06 б.) є значно нижчими, ніж у підгрупі із високим рівнем прояву готовності до ризику. Щодо показників студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта» з високими та середніми показниками прояву готовності до ризику середні значення (Х = 7,67 б. ББ = 2,08 б. та Х = 7,15 ББ = 2,27 б. відповідно) істотно не відрізняються і є в межах середнього рівня, а у опитаних з низьким рівнем прояву готовності до ризику хоч середні значення (Х = 5,33 б. ББ = 2,08 б.) і є у межах середнього рівня, однак вони є наближеними до низьких значень.

Отже, у студентів напряму підготовки «Практична психологія» переважає високий та середній рівні прояву потреби у відчуттях, у студентів напряму підготовки «Дошкільна освіта» переважає середній рівень прояву, а в окремих майбутніх працівників дошкільної освіти - низький рівень. А це вказує на вищий рівень потреби у відчуттях у студентів напряму підготовки «Практична психологія». Очевидно, їхня майбутня діяльність пов'язана із роботою з емоційністю людини, а також майбутні психологи потребують переживання більш широкої гами різних відчуттів.

За 16-факторним особистісним опитувальником Р. Б. Кеттела та за методикою визначення характерологічних тенденцій Т. Лірі ми визначили інтелектуальні, емоційно-вольові особливості, комунікативні властивості і особливості міжособистісної взаємодії особистості та характерологічні тенденції особистості у студентів з різним рівнем прояву готовності до ризику. психологічний особистість ризикований поведінка

Студентам напрямів підготовки «Практична психологія» та «Дошкільна освіта» з високим рівнем готовності до ризику притаманні наступні психологічні характеристики (16-факторним особистісним опитувальником Р. Б. Кеттела): за блоком інтелектуальні особливості середнього рівня показники середніх значень фактором В (інтелект) (Х = 6,50 ст. ББ = 4,04 ст.); за блоком емоційно-вольові особливості високого рівня показники за фактором О (спокійність - тривожність) (Х = 7,25 ст. ББ = 0,71 ст.), середнього рівня прояву за фактором I (чуттєвість - твердість) (Х = 5,50 ст. ББ = 1,51 ст.), за фактором О (низька нормативність поведінки - висока нормативність поведінки) (Х = 4,62 ст. ББ = 1,51 ст.), та за фактором Q₄ (внутрішня напруженість - розслабленість) (Х = 4,63 ст. ББ = 1,92 ст.); за блоком комунікативні властивості і особливості міжособистісної взаємодії високого рівня показники за фактором Ь (підозрілість - довірливість) (Х = 9,00 ст. ББ = 1,20 ст.) та за фактором N (прямолінійність - дипломатичність) (Х = 7,25 ст. ББ = 1,49 ст.), середнього рівня показники за фактором 0₂ (нонконформізм - конформізм) (Х = 5,75 ст. ББ = 2,55 ст.), за фактором А (відкритість - замкнутість) (Х = 5,25 ст. ББ = 1,58 ст.) (таблиця 4).

Таблиця 4. Вираженість психологічних характеристик у групах студентів з різним рівнем ризикованої поведінки