Психологічні особливості проведення обшуку

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Кафедра психології

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з навчальної дисципліни Юридична психологія

Психологічні особливості проведення обшуку

Виконала: студентка ІV курсу

групи ПБ - 13 Муляр Даря Віталіївна

Перевірила: к. пс.н., доцент

Поворозник К.

Київ 2017

Зміст

Вступ

1. Поняття, особливості та класифікації обшуку

2. Психологія обшукуваного

3. Психологія обшукуваного

4. Рекомендації з виробництва обшуку

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Обшук як слідча дія є найбільш складним заходом, здійснюваним слідчими органами в ході розкриття та розслідування злочинів. Саме від результатів обшуку часто залежить і формування доказової бази, і подальший хід розслідування. У ході проведення обшуку слідчому необхідно враховувати індивідуальні психологічні особливості особистості обшукуваного, стежити за його поведінкою та реакціями, рефлексувати власну поведінку і нейтралізовувати свої негативні якості, переслідувати мету обшуку і гнучко реагувати на мінливу ситуацію.

1. Поняття, особливості та класифікації обшуку

У кримінально - процесуальному законодавстві не закріплено поняття обшуку. Обшуку присвячена стаття 234. Кримінально-процесуального кодексу України, але в ній розкриваються лише підстави і порядок провадження цієї слідчої дії.

У літературі зустрічається багато визначень обшуку.

Обшук - невідкладна слідча дія за відшукання і примусового вилучення приховуваних предметів і документів, що мають доказове значення для розкриття злочину.

Зустрічається і більш розгорнуте поняття: обшук - слідча дія, метою якого є примусове відшукання знарядь злочинів, предметів, що є об'єктами злочинного посягання, або заборонених до обігу, цінностей, на які може бути накладено арешт з метою забезпечення можливого цивільного позову, а також документів та інших носіїв інформації щодо обставин, що мають значення для справи.

З точки зору психологічного пояснення обшук характеризується наступними психологічними особливостями:

1. Дане слідча дія відбувається в ситуації протидії з боку осіб, у яких воно проводиться.

2. У ході обшуку здійснюється активна пошукова діяльність, спрямована на виявлення предметів і фіксації місця їх розташування.

3. Обшук вимагає від осіб, його виробляють, особливих моральних вимог по відношенню до своєї поведінки.

Немає в етичному плані більш складного слідчої дії, ніж обшук.

Крім діючих класифікацій обшуку за кримінально-процесуальним і криміналістичним підставах необхідно виділити найбільш значущі з точки зору юридичної психології види обшуку.

За здійснення протидії. У ході проведення обшуку обшукуваний часто перешкоджає його проведенню. У залежності від індивідуальних якостей, пред'явленого обвинувачення та інших факторів ця протидія може бути активним і пасивним. До активної протидії можна віднести провокаційні дії, спрямовані на дискредитацію обшукували осіб, виведення їх зі стану психічної рівноваги. До пасивного протидії відносять нібито сприяння проведенню обшуку, а насправді введення обшукували в оману щодо розміщення і призначення предметів обстановки. Також може бути проявлена ??уявна зацікавленість в успішному проведенні обшуку, з метою відволікання уваги від знаходження предметів обшуку. Обшукуваний може свідомо сформувати в обшукуваних помилкове уявлення про безперспективність слідчої дії демонстрацією великого об'єму приміщень або кількості різних речей.

З точки зору передбачення можливості проведення обшуку ¹ також виділяються дві ситуації: коли виробництво обшуку є повною несподіванкою для обшукуваного і коли є підстави припускати, що обшукуваний припускав проведення обшуку і завчасно готувався до його проведення. Перша типова ситуація не представляє складності для обшукуваного особи. Фактор раптовості не дозволяє здійснити ретельне запрятиваніе предметів обшуку.Слідчому необхідно лише скрупульозно досліджувати об'єкт самої обшуку і не допустити знищення та переховуючи-ня речей. Друга типова ситуація передбачає більш складний етап підготовки до даного слідчому дії, з отриманням інформації про особу обшукуваного особи і про приміщення, у якому буде проводитись обшук.

Успіх обшуку поряд з багатьма факторами визначається рядом психологічних особливостей, знання яких, безсумнівно, корисно слідчому. В даний час у сучасній літературі виділяють наступні розділи психології проведення обшуку: психологія обшукуваного, психологію обшукуваного та рекомендації щодо виробництва обшуку. Послідовно розберемо кожний з них.

2. Психологія обшукуваного

Необхідно звернути увагу на ряд індивідуально-психологічних особливостей обшукуваного особи. Саме від його особливостей залежить і вибір місця запрятиванія, і його поведінка в ході проведення обшуку. Так, на вибір місця схованки впливають такі особливості.

o Професійна приналежність. Люди гуманітарних спеціальностей, як правило, вважають, що краще місце для запрятиванія - це книжкова шафа, письмовий стіл. Фахівці технічної спрямованості здійснюють запрятиваніе в радіо-і телеапаратури.

o Раніше отримана освіта і (або) спеціальність, а також трудові навички. Люди, що володіють столярним або теслярськими навичками, воліють ховати речі в порожнинах меблів і дерев'яних покриттів (карнизи, підвіконня). Обшукуваним з сантехнічними пізнаннями ховають речі в порожнині санвузлів або виготовляють фальшиві труби і водостоки. Електрики роблять схованки в розподільних щитках і проводці.

o Захоплення (захоплення). Обшукуваним, які є власниками домашніх тварин, можуть використовувати як самих тварин, так і місця їх проживання (собаківники - нашийники, миски, будки; акваріумісти - акваріуми, корм; бджолярі - вулики і т.д.).

o Статева приналежність. Традиційними для жінок, особливо домогосподарок, місцями запрятиванія є місця, які пов'язані з їх господарською діяльністю. На кухні це можуть бути ємності для зберігання круп, різні порожнини, де знаходиться посуд, техніка; в спальні - платтяні шафи, у ванній - корзина для білизни. Чоловіки ховають речі в сантехнічні вузли, віддушини, набори інструментів і т.д.

o Вікові особливості і фізичний стан. Люди фізично сильні, в середньому віці можуть обладнати тайник в важкодоступних місцях, на велику глибину або на велику висоту помістити предмет обшуку. Можуть також бути використані важкі і об'ємні предмети, потаємні поглиблення, які використовуються обшукуваним з притаманними їм здібностями.

o Характерологічні особливості. Жадібний ховає в місцях, де можна було б легко дістати і переконатися, що все в порядку. Він потребує постійного «володінні» предметом. Недовірливий, недовірливий людина ховає якомога далі, з тим, щоб важче було це знайти. Передбачливий, пунктуальний і педантичний ховає все далі і ретельніше. Витрачає значну кількість часу і зусиль на запрятиваніе предмета. Нестійкий психотип не буде витрачати багато сил на будову складних схованок, буде самовпевнено розраховувати, що його схованки не знайдуть. Люди винахідливі можуть вийти за межі традиційних міркувань і сформувати так зване відчуття «суб'єктивної недоступності», яке не дасть можливості шукає здогадатися, що шукане знаходиться в даному місці.

Часто обшукуваним вдаються до використання в якості місць запрятиванія місця, які викликають природно-негативне ставлення.Розраховуючи на властиве людській природі і вихованню почуття огиди і відрази, обшукуваний ховає предмети обшуку в місцях знаходження сміття, брудної білизни, вигрібних ямах, каналізації. Все це не повинно визначати поведінка слідчого, який зобов'язаний переборювати природне почуття відрази і не обходити своєю увагою зазначених місць. Діаметрально протилежна ситуація виникає, коли предмети обшуку знаходяться на суб'єктивно відкритих місцях, тобто там, де їх ніяк не чекаєш зустріти. Не приймаючи ніяких заходів для приховування, навпаки демонстративно залишаючи на видних місцях, обшукуваний прагне тим самим приховати цей предмет від сторонніх очей, створюючи ефект «суб'єктивної недоступності». Тому слідчий не повинен здійснювати пошук предметів тільки в місцях прихованих і важкодоступних.

У ході проведення обшуку з боку обшукуваного (або обшукуються) можуть бути використані різні відволікаючі дії, що ускладнюють пошук предметів. Спектр дій з боку обшукуваного може бути самим широким. Перелічимо найбільш поширені в слідчій практиці.

Залучення уваги з боку оточуючих. Сусіди, родичі, сторонні люди, залучені криками, сльозами, голосіннями, намагаються зірвати слідчу дію, «присоромити» дії слідчих працівників або спровокувати фізичний вплив з фіксацією записуючу техніку (відео-та фотоапаратура, на мобільні телефони).

Використання малолітніх для створення нестерпної обстановки проведення обшуку. Так, наприклад, це може бути і годування дітей, і їх перелякане поведінку, і необхідність надати відпочинок. У розрахунку на можливу провокацію діти також можуть здійснювати образливі дії щодо співробітників правоохоронних органів, так як є «недосяжними» з точки зору всіх видів відповідальності.

Використання непрацездатності та обмежених можливостей хворих людей. У розрахунку на співчуття і жаль їх використовують як об'єкти збереження предметів обшуку. Ховають в одязі, постелі або засобах медичного забезпечення необхідних для хворих, роблячи упор на неможливість позбавлення чи оглядання цих об'єктів.

Використання предметів релігійного культу чи пам'ятних речей, які залишилися після смерті значущих людей. Обшукуваним обгрунтовано сподіваються, що слідчий не доторкнеться до цих «дорогим» цінностям з релігійних почуттів, забобони або співчуття.

Крім того, в літературі вказуються й інші хитрощі, використовувані обшукуваним при обшуку ^1:

§ демонструють уявне співробітництво зі слідчим, свою готовність сприяти йому у розрахунку на те, щоб притупити його пильність, настороженість, вселити йому думку, що його пошуки марні, оскільки шукані предмети відсутні;

§ навмисне відволікають увагу слідчого сторонніми розмовами, різними проханнями, скаргами на своє здоров'я, ходінням по квартирі під виглядом якої-небудь термінової необхідності;

§ дезорієнтують слідчого щодо об'єктів, що підлягають огляду, аж до прямого його обману;

§ здійснюють провокаційні дії, висловлюють на адресу слідчого всілякі загрози, спрямовані на те, щоб вивести його зі стану психічної рівноваги.

У таких випадках слідчому необхідно, зберігаючи самовладання, нейтралізувати такі зусилля обшукуваного, спокійним тоном вимагати від нього дотримання встановленого порядку при проведенні обшуку. Кращим способом запобігання різноманітних ексцесів є врівноважене поведінка слідчого.

3. Психологія обшукуваного

Слідчий, що виробляє обшук, повинен в обов'язковому порядку перед початком слідчої дії бути налаштованим на успішне досягнення поставлених перед собою завдань. «Настрій на успіх» - важлива складова психологічної готовності до проведення обшуку. Крім того, слідчий повинен досягти того рівня професійної готовності, яка формується за допомогою неодноразового участі в подібних слідчих діях у складі групи слідчих і оперативних працівників. Велику увагу необхідно приділити добору і розстановки осіб, які спільно зі слідчим будуть брати участь у цій слідчій дії. Необхідно добитися сумісності та узгодженості дій групи, так як ефективність обшуку безпосередньо залежить від цього.

Неприпустимо залучати до складу слідчої групи осіб, які роздратовані, відчувають різного роду труднощі, вороже налаштовані до самої процедури обшуку або впевнені в його безперспективності. Наявність зазначених осіб буде дискредитувати виробництво слідчої дії, негативним чином впливати на інших учасників обшуку.

Перед початком обшуку члени слідчої групи повинні бути такими, що відпочили, повними сил і вільними від поточних обов'язків і зустрічей. В іншому випадку вони будуть прагнути скоріше закінчити слідча дія і звільнитися від своїх обов'язків.

Перед початком проведення обшуку у слідчого повинна бути сформована готовність до його проведення тривалий час, а також і можливість настання негативного результату. Це ні в якому разі не повинно впливати на встановлення успішності проведеного слідчої дії. У всякому разі, до тих пір, поки обшук не закінчений, рано говорити про його результати, а значить, пошукова діяльність проводиться до реалізації абсолютно всіх можливостей.

Не допускається вплив відволікаючих слідчого факторів. К. них відносяться шум, вібрація, хаотичні переміщення по об'єкту обшуку.Всі пересування по території, де проводиться обшук, повинні бути обгрунтованими і проводитися з дозволу старшого групи. Спілкування, як між учасниками обшуку, так і між членами слідчої групи, має вестися також з дозволу старшого, в іншому випадку його необхідно припиняти і розводити обшукуються «по різних кутах» (у різні приміщення).

Слідчий повинен забезпечити максимально можливу концентрацію уваги, тому що повинна бути досягнута зосередженість на об'єкті огляду в самих різних ракурсах. Сам же обшук проводиться у відповідності з принципом трьох «П»: діяти Поступово, посильно, Планомірно. Після ретельного огляду одного місця обшуку слідчий переходить до іншого, не оминаючи тих, які, на його думку, виглядають безперспективними. Він не повинен починати обшук з тих місць, де, з його точки зору, повинні бути предмети обшуку. У разі початку огляду з самих «перспективних» місць його може спіткати розчарування, і обшук навряд чи буде успішним.

Також обшукували не повинна бентежити сама обстановка обшуку, яка може бути самою різнорідної. Від мізерною і злиденній до вражаючих уяву розкоші та добробуту. Перша здатна викликати почуття жалю і співчуття, а значить, і безрезультатності проведення слідчої дії. Друга викликати почуття сорому за власну низьке матеріальне забезпечення. У будь-якому випадку слідчий повинен проявити максимальну витриманість і такт, не допускати прояви свого емоційного стану. Вміння не виявляти своє ставлення на ситуативно-несприятливі дії - важлива якість слідчого.

обшук концентрація психологічний особистість

4. Рекомендації з проведення обшуку

У ході підготовки до виробництва обшуку необхідно, перш за все, визначитися з переліком і властивостями тих предметів, які є метою виробництва слідчої дії. Обшук проводиться не з метою провести слідчу дію, а з метою знайти конкретні предмети. У залежності від властивостей того чи іншого об'єкта слідчий готує необхідне технічне оснащення і підбирає фахівців, які будуть надавати йому допомогу.

Необхідно також отримати інформацію про об'єкт, де буде проводитися обшук. Найчастіше об'єктами, на яких проводиться обшук, є житлові приміщення (квартири, дачі, будинки), службові приміщення (робочі місця, склади, гаражі, підсобні приміщення тощо), а також ділянки місцевості. Інформація про об'єкт обшуку допоможе визначитися з кількісним та якісним складом осіб, що беруть участь в обшуку.

Особливо важливо якомога більш повно виявити зв'язки обшукуваного: з ким він дружить, хто його відвідує, кого відвідує він, з ким проводить вільний час. З цього випливає характеристика самого обшукуваного: товариськість або замкнутість, стосунки з оточуючими, товаришами по службі, товаришами по роботі. Важливим елементом такої характеристики є професія обшукуваного, його навички, дійсний рід занять в даний час, манера проводити вільний час, схильності, інтереси.

Всі ці відомості повинні бути використані для побудови версій про те, де, у кого, в якому місці (місцях) можуть бути шукані об'єкти; які і де могли бути споруджені схованки, які професійні навички обшукуваного або його друзів могли бути для цього застосовано; хто з оточення може мати інформацію про шуканих об'єктах.

Певні труднощі представляє підготовка до проведення групового обшуку (проведення кількох обшуків по одному справ у, у різних осіб, в різних місцях в один і той же час). Даний вид обшуку застосовується в ході розслідування діяльності злочинних структур і створює ефект раптовості, що часто призводить до позитивних результатів. Слід враховувати, що необхідно організувати підготовку відразу декількох груп для виробництва декількох обшуків і синхронізувати їх дії, щоб забезпечити одночасний початок цієї слідчої дії в різних місцях.

Склад слідчої групи повинен забезпечувати достатню кількість осіб, які беруть участь у слідчій дії. Обшук - одне із самих неприємних та витратних за часом і трудовим зусиллям слідчих дій, тому його проведення неприпустимо проводити одному або навіть двом особам.Оптимальним є приблизно таке їх кількість: трос активно шукають на 2-3-кімнат-ную квартиру. Крім того, бажано, щоб групу очолював найбільш досвідчений слідчий, який буде здійснювати загальне керівництво і спостереження за діяльністю осіб, які виробляють пошукові заходи. Також рекомендується виділяти осіб зі складу оперативних працівників для спостереження за поведінкою лип, у яких здійснюють обшук, які будуть постійно стежити за реакцією обшукуваного та членів його сім'ї на поведінку обшукували. Бажано розробити систему знаків, зрозумілих для обшукували, що позначають ті або інші поради даного спостерігача, так як висловити рада безпосередньо небажано як з тактичних, так і з етичних міркувань.

Слідчий повинен також передбачити і можливі непередбачені ситуації, які можуть виникнути в ході проведення обшуку. Наприклад, серед осіб, у яких проводиться обшук, може виявитися людина, якій буде необхідна медична допомога, або в ході тривалого проведення обшуку необхідно забрати дитину з освітнього закладу та інші.

Особливу заклопотаність слідчого повинні викликати підготовчі заходи, що забезпечують безпеку слідчої групи під час входу в приміщення і пред'явлення постанови про проведення обшуку. Не випадково рекомендують спочатку обшуку зробити особистий обшук потенційно небезпечних обшукуються на предмет виявлення предметів, небезпечних для життя і здоров'я. Також необхідно продумати і способи нейтралізації агресивної поведінки обшукуються по відношенню один до одного (захоплення заручників з числа членів сім'ї, суїцидальну поведінку та інші).

Перед проведенням слідчої дії також слід турбуватися наявністю необхідних технічних засобів для ефективного проведення обшуку.Існує рекомендація щодо створення поліпшеного освітлення об'єкта обшуку додатковими освітлювальними приладами, тому що якість сприйняття поверхні об'єкта внаслідок цього зростає. Також потребує опрацювання питання про притягнення пошукової техніки і відповідних фахівців для проведення обшуку (металошукачі, переносне рентгенівське обладнання, тепловізори, нелінійні локатори та інші.).Крім того, можуть знадобитися і інші технічні засоби (фото-і відеоапаратура, ваги, машинки для підрахунку грошових купюр).

У випадку пошуку і вилучення електронних носіїв - засоби для розшифровки інформації і зчитування (наприклад, переносні жорсткі диски, карти flash-пам'яті та інші).

Слід не забувати, що пошукова діяльність може здійснюватися в ускладнених для доступу і забруднених місцях, а тому належить забезпечити слідчу групу спеціальним одягом та засобами індивідуального захисту (халати, комбінезони, маски або респіратори).

Пам'ятати про те, що пошукова діяльність пов'язана з великою концентрацією уваги, а тому вимагає короткочасних перерв для відпочинку. Рекомендується приблизно 40-50 хвилин обшукувати і 5-10 хвилин відпочивати. Також для кращої продуктивності слід перемикати увагу від однієї зони обшуку до іншої. Наприклад, слідчий, обшукували платтяна шафа, перемикається на книги і навпаки. Цим самим ми уникаємо зниження концентрації уваги.

У ході підготовки, а потім на місці проведення обшуку старший групи розбиває всю територію обшуку на приблизно рівні по насиченості сектору, які повинні бути послідовно оглянуті. Причому не допускається переміщення по цих секторах без особливої ??потреби і без дозволу старшого групи.

При проведенні обшуку в місці, де є тварини, доцільно спостерігати за їх реакціями. По-перше, необхідно забезпечити безпеку самих осіб, що здійснюють обшук, по-друге, поведінку домашніх тварин, їх прагнення до будь-якого об'єкта може допомогти знайти заховане.

Продумуючи склад учасників слідчої дії, варто визначитися і у виборі понятих. Так, обшук у житловому приміщенні пов'язаний з проникненням в приватне життя інших людей, а значить, і зажадає відбір понятих з урахуванням даної обставини. Їх присутність не повинно призвести до розголошення будь-яких відомостей, отриманих в ході обшуку. З урахуванням викладеного можливі й рекомендації на запрошення понятих. В одних випадках краще запрошувати понятих, які не проживають поблизу місця обшуку, а в інших бажаний вибір понятих, прислухаючись до думки самих обшукуються (природно, з урахуванням їх морального обличчя, так як прохання може бути пов'язана з можливою провокацією в майбутньому, тобто визнанням результатів обшуку незаконними). Даний тактичний хід може стати запорукою подальшого психологічного контакту з допитуваним, заснованого на довірчих відносинах.

Слідчий, що виробляє обшук, повинен також дбайливо ставитися до що знаходиться в місці обшуку майну. Пропонувати розкрити сховища або інші місця для зберігання самому обшукуваного і тільки в разі відмови вживати заходів до примусового відкриття. Також належним чином має виконуватися вимога щодо недопущення створення безладу в приміщенні, де проводиться обшук. У разі необхідності слід негайно вживати заходів до відновлення порушеної цілості розкритих поверхонь.

Існує ряд тактичних прийомів, спрямованих на відшукання предметів за допомогою спостереження за поведінкою і поведінковими реакціями обшукуються осіб. Коротко перерахуємо їх.

1. «Холодно-гаряче». Підтверджуючи чи спростовуючи свої припущення про знаходження предмета обшуку в певному місці, слідчий, наближаючись і віддаляючись від нього, спостерігає за реакцією обшукуваного.

2. «Реакція на дію». Спостереження за реакцією при оголошенні обшукуваного, який конкретний ділянку приміщення або території, а також який предмет буде досліджуватися.

3. «Розповідь про об'єкт обшуку». Попросити розповісти обшукуваного про те місце, де проводиться обшук, для детального опису як самого місця, так і перебувають там предметів. Обшукуваний може або обійти у своїй розповіді схованку, або внешнеповеденческімі реакціями (зміна гучності, тембру голосу, збліднення, руху очей і ін) видати своє хвилювання при відповіді на певні питання.

4. «Порівняння». Парні предмети бажано оглядати в групі, а не окремо, тому що виявлення змін у зв'язку з запрятиваніем у предметі може бути виявлена ??тільки в ході порівняння. Наприклад, при огляді статуетки бажано оглянути і зважити аналогічну статуетку.

5. «Те ж місце». У разі вдалого виявлення предмету в одному місці необхідно зробити пошук і в іншому подібному місці.

6. «Спробуй на смак». Будь-який предмет бажано вивчити у всіх його властивостях. Встановити його вага, об'єм, оглянути в косопадающем світлі, обмацати, простукать, виявити тріщини, нерівності та ін

Обшук є одним з найбільш відповідальних з етичної точки зору слідчих дій. Це своєрідна перевірка на моральну придатність як професійних, так і людських якостей слідчого.

З дитинства ми виховуємося в правилах гарного тону, які свідчать, що читати чужі листи не можна, «порпатися у чужій білизні» негарно, а слабким треба тільки допомагати і жаліти їх. Слідчий, що виробляє обшук, не позбавляє себе можливості діяти у відповідності з цими правилами, навпаки, він загострено відчуває на собі тягар відповідальності за неправильну поведінку. Він проникає в приватне життя, діючи на користь необхідності встановлення істини у справі і лише на той рівень, який для цього необхідний. Тому необхідно пам'ятати про наступне.

1. Поведінка слідчої групи має бути максимально тактовним, ввічливим, спрямованим на виключення по можливості конфліктних ситуацій. Бажано створювати професійний і «неемоційна» фон проведення обшуку. Неприпустимі реакції як роздратування і невдоволення у разі невдачі від результатів обшуку, так і прояви радості від успішного знаходження шуканих предметів.

2. Також немає виправдання зарозумілості, зневажливому ставленню до обшукуваним особам.

3. Діти, що знаходяться в місці проведення обшуку, повинні бути видалені, з одного боку, щоб не травмувати їх, з іншого - щоб не дати їх використовувати для можливих провокацій.

4. Виявлені під час обшуку документи, листи, фотографії, не відносяться до справи, не повинні оголошуватися і піддаватися обговоренню, тим більше цинічного і знущально.

5. Релігійні уявлення і співчуття по відношенню до інших людей не повинні впливати на якість проведення обшуку. З максимальною часткою коректності та ввічливості необхідно провести обшук у повному обсязі, не залишаючи поза увагою жоден з предметів інтер'єру і обстановки.

Висновок

Підводячи підсумок, слід зазначити, що в даний час практичні працівники потребують нових рекомендаціях з проведення обшуку, заснованих на досягненнях психологічної науки. Перспективним видається дослідження індивідуально-психологічних особливостей (перш за все характерологічних) обшукуються для вироблення комплексів рекомендацій щодо визначення місць запрятиванія і для кожної з виділених груп, а також використання внешнеповеденческіх реакцій обшукуваного особи вході проведення обшуку. Практичну допомогу у підготовці та проведенні обшуку повинні надавати юридичні психологи, які залучаються у якості спеціалістів.

Список використаної літератури

1. Васильєв В.Л. Юридическая психология. СПб., 2000.

2. Виденеев Л.А. Психология девиантного поведения. Харьков, 1997.

3. Еникеев М.И. Юридическая психология. М., 2000.

4. Коновалова В. Юридична психологія: академічний курс: Підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / Віолета Коновалова, Валерій Шепітько, ; Нац. юрид. ак-мія України ім. Ярослава Мудрого. К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2004. 421 с.

5. Медведев В.С. Кримінальна психологія. К.: Аттіка, 2004.

6. Орбан-Лембрик Л. Юридична психологія: навчальний посібник / Лідія Орбан-Лембрик, Віктор Кощинець. Чернівці: Книги-ХХІ, 2007. 447 с.

7. Сабуров А. Юридична психологія: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів / Анатолій Сабуров,. К.: ТП Пресс, 2003. 207 с.

8. Юридична психологія. Альбом схема з коментарями За заг редакцією Я.Ю. Кондратьєва. К., 2000.

9. Юридична психологія: підручник для студ. вуз. / Нац. акад. внутр. справ України ; Ред. Я.Ю. Кондратьєв. К.: Вид. Дім "Ін Юре", 2000. 351 с.

10. Юридична психологія: навчальний посібник / В.В.Бедь ; Нац. академія внутрішніх справ України. К.: Каравела ; Львів: Новий Світ-2000, 2002. 375 с.

Размещено на Allbest.ru