Емпіричне дослідження особливостей Я-концепції андрогінних особистостей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стаття

на тему: Емпіричне дослідження особливостей Я-концепції андрогінних особистостей

Н.М. Калька

Здійснено аналіз впливу факторів самоповаги, самоактуалізації, само- ставлення, соціально-психологічної адаптації на психологічну стать, зокрема андрогінну особистість. Виявлено характерні особливості Я-образу андрогін- ної особистості, зокрема наведено порівняльний аналіз андрогінних жінок і чоловіків. Стверджено, що андрогінна особистість може з більшою ймовірністю досягти успіху в будь-якій сфері життя, сягаючи за межі нав 'язаних суспільством чи історичним розвитком стереотипів, які людиною не оцінюються критично.

Ключові слова: андрогінність, стать, гендер, гендерна ідентичність, маскулінність, фемінність, Я-концепція.

Постановка проблеми. У європейському суспільстві триває постійна зміна чоловічої та жіночої поведінки під впливом соціокультурних реалій. Часто антропометричні особливості особистості впливають на тендерну самоідентифікацію.

Проблема трансформації тендеру спонукає особистість або ж традиційно продовжувати використовувати атрибути суто своєї статі, що призводить до однобічного її зростання та недостатнього виявлення, або добровільно чи вимушено змінювати фемінну або маскулінну психологічну стать на андрогінну.

Тендерні приписи та нормативи поведінки, прийняті в тому чи іншому соціумі, інтерналізуються суб'єктом діяльності в процесі онтогенезу. Аналіз процесу інтеріоризації статево відповідних ролей через призму Я-концепції, на наш погляд, дозволяє розкрити ті фактори, які пов'язують індивідуальне і соціально типове. У процесі соціалізації статі нормативи гендерної поведінки набувають спільного значення і виступають для індивіда «узагальненим іншим». андрогінний особистість стать

Тому актуальність статті полягає у дослідження факторів впливу на гармонійне поєднання високого розвитку фемінності та маску- лінності в одній людині, незалежно від статі, що стирає зумовлені соціокультурними очікуваннями відмінності «чоловічого» та «жіночого», надаючи людині більше свободи, підвищуючи адаптивні можливості особистості.

Стан дослідження. Філософські аспекти теорії статі почерпнуто із наукових досліджень С. де Бовуар, О. Вейнінгера, Ж.-П. Сартра. Історія тендерних досліджень, інтерпретація концепту андрогінності висвітлена в наукових доробках психологів і сексологів, зокрема Ш. Берна, С. Бем, Д. Бест, Д. Басс і С. Барнс, Дж. Вільямс, С. Деглер, К. Джеклін, Д. Майерс, Е. Маккобі, С. Сененко та ін.

Репрезентації концепту андрогінності найбільш повно висвітлені в контексті міфологічного, релігійного і повсякденного дискурсів. Детально явище андрогінності розглядають в теоріях гендерної ідентичності. Так, у концепції С. Бем андрогін представлений як механізм урегулювання соціально-культурних практик.

Детальне трактування андрогінії наведено А. А. Палієм, яким андрогінія визначається як багатомірна інтеграція проявів емоційно- експресивного (жіночого) та інструментального (чоловічого) стилів діяльності, свобода тілесних експресій, відсутність жорсткого диктату статевих ролей, емансипація обох статей» [6, с. 145].

Еволюція концепту андрогінності з позицій гендерного аналізу простежується в оглядових статтях Т. Клименкової, Е. Ярської- Смирнової, де розглядається його гендерна еволюція з Нового часу до сучасності.

Наукові дослідження, що стосуються безпосередньо Я-концепції особистості, висвітлені у працях А. Адлера, Р. Ассаджиолі, Р. Бернса, В. Джемса, Ч. Кулі, Д. А. Леонтьєва, Дж. Міда, К. Роджерса, В. В. Сто- лина, З. Фрейда, К.-Г. Юнга, на думку яких, Я-концепція є стрижневим утворенням онтогенетичного (індивідуального) розвитку людини і характеризує не тільки систему самосприйняття, а й потенційного діяння, вчинкового проживання і творення довкілля та власного Я [1].

З огляду на це, репрезентації андрогінності важливі в межах вивчення практик міжособистісних відносин у соціокультурному контексті, в аспекті особистісного зростання і успішної самореалізації, дотримуючись самоприйняття і позитивної Я-концепції андрогінних індивідів.

Мета статті - з огляду на результати емпіричного дослідження, виявити особливості Я-концепції андрогінної особистості, що є важливим у з'ясуванні проблеми психологічно-статевої трансформації.

Виклад основних положень. Психічне утворення «Я-концепція» є важливим структурним елементом психологічного образу особистості, який формується у спілкуванні й діяльності. Становлення «Я-концепції», визначено широким соціально-культурним контекстом, виникає в діяльністі між людьми, за якої суб'єкт уточнює, коригує образ свого «Я».

Своєю чергою, Я-образ - це системне самоуявлення, котре розвивається і формується на основі установок стосовно себе, через когнітивні та емоційні компоненти соціальної взаємодії, а тому є передумовою для становлення самооцінки людини; з іншого боку, - це бачення себе відмінним від інших у контексті самопритаманної сукупності статусних, рольових та інтелектуальних характеристик [5, с. 115].

З метою визначення особливостей Я-концепції андрогінної особистості здійнено емпіричне дослідження, в якому взяли участь 107 осіб, серед них 67 - студенти, 40 - працюючі. Всі досліджувані - чоловіки та жінки віком від 18 до 55 років, студенти та працюючі різного професійного спрямування.

Ми застосовували відомі валідні та надійні методики, а саме: методику «маскулінності-фемінності» С. Бем; дослідження самостав- лення С.Р. Пантелєєва; діагностику соціально-психологічної адаптації К. Роджерса-Раймонда, а також тести самоактуалізації (Е. Шостром, адаптація Ю. Є. Альошиної, Л.Я. Гозман, М.В. Загика і М.В. Кроз), на самоповагу М. Розенберга та психогеометричний тест С. Деллінгера (адаптація А. Алексєєвої, Л. Громової) [7].

Методика С. Бем «Дослідження маскулінності-фемінності» містить 60 тверджень (якостей), на кожне з яких досліджуваний відповідає «так» або «ні», оцінюючи наявність або відсутність указаних якостей. Відповідно до відповідей, чоловіків і жінок поділяють 4 типи: маскулінний, фемінний, андрогінний, недиференційований.

Методика дослідження самоставлення С. Р. Пантелєєва призначена для виявлення структури самовідношення особистості, а також вираженості її окремих компонентів, серед яких самовпевненість, са- мокерівництво, відображене самоставлення, самоцінність, самоприв'я- заність, внутрішня конфліктність і самозвинувачення.

Тест самоактуалізації (САТ) Е. Шострома вимірює самоак- туалізацію як багатовимірну величину за двома базовими і низкою додаткових шкал. Базовими є шкали «Компетентності в часі» і «Підтримки».

Інтерпретація результатів дослідження проводилася відповідно до опису методики САТ, включаючи шкали: «Орієнтації у часі», «Підтримки», «Ціннісні орієнтації», «Гнучкості поведінки», «Сензитивності», «Спонтанності», «Самоповаги», «Самоприйняття», «Уявлень про природу людини», «Синергії», «Прийняття агресії», «Контактності», «Пізнавальних потреб», «Креативності» [4].

Тест на самоповагу М. Розенберга складається з 10 суджень, на кожне з яких пропонується чотири градації відповідей, кодованих у балах за запропонованою схемою.

Особистісний опитувальник діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса - Р. Даймонда призначений для вивчення особливостей соціально-психологічної адаптації та пов'язаних із ними рис особистості. Стимульний матеріал представлений 101 твердженням, які необхідно оцінити, вибравши один із семи варіантів оцінок.

Психогеометричний тест С. Деллінгера пропонує досліджуваному проранжувати п'ять фігур (квадрат, трикутник, прямокутник, коло, зигзаг) у порядку уподобання.

Результати ранжування фігур дають змогу визначити тип особистості, дати детальну характеристику особистих якостей і особливостей поведінки, скласти сценарій поведінки для кожної особистості в типових ситуаціях.

У публікації було важливо виявити, які особливості характерні для Я-образу андрогінної особистості, чи існують фактори самоповаги, самоактуалізації, самоставлення, соціально-психологічної адаптації, що впливають на психологічну стать.

З цією метою емпіричні дані було статистично оброблено за програмою SPSS 17.0, здійснено кореляційний та факторний аналізи.

За результатами статистичного аналізу було виявлено, що важливою складовою Я-концепції андрогінних особистостей є само- прийняття (рис. 1).

Рис. 1. Кореляційна плеяда за шкалою «Самоприйняття»

Варто відзначити адаптивність андрогінних особисттей, що характеризує здатність пристосовуватись до навколишніх умов, поведін- кову гнучкість (рис. 2).

Рис. 2. Кореляційна плеяда за шкалою «Адаптація»

Нездатність суб'єкта цінувати свої переваги і позитивні властивості характеру, поважати себе за них і за свою силу може бути спричинена внутрішньою конфліктністю, що є ознакою наявності внутрішніх конфліктів, сумнівів, незгоди із собою, вираже - ності тенденцій до самокопання і рефлексії та схильністю до самозвинувачення, яке проявляється у вираженості негативних емоцій на адресу свого «Я».

За результатами здійсненого нами дослідження було встановлено, що є фактори самоповаги, самоактуалізації, самоставлення, соціально-психологічної адаптації, котрі впливають на психологічну стать, зокрема андрогінну особистість.

Розглянемо результати емпіричного дослідження, що стосуються показників для андрогінних чоловіків (табл. 1).

Таблиця 1. Результати факторного аналізу для андрогінних чоловіків