Особистісні особливості учнів медичних закладів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки та освіти України

Харьківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Факультет психології

Курсова робота

На тему

«Особистісні особливості учнів медичних закладів»

Виконала ст-ка 3 курсу

Факультету психології

Ситнік Марії Шаміліївни

М. Красний луч 2010р.

Вступ

Політичні, соціально - економічні, демографічні й екологічні зміни, які проходять в останні роки у нашій країні, погіршали положення у організації доступної медичної допомоги населенню.

Невідповідність рівня сестринської освіти сучасним вимога, відсутність наукових досліджень в області сестринської справи, недостатність знань зарубіжного досвіду придають особливу важність дослідженням, спрямованих на вивчення та удосконалення професійної підготовки медичних сестер (С.А. Мухіна, І.В. Тарновська, Н.Н. Семенков, Н.Н. Аниськіна та інші).

Будь-яка робота з людьми нерозривно пов'язана із процесом і проблемами спілкування. Спілкування пронизує професійну діяльність медичних працівників на будь-якому рівні. Індивідуальні особливості психіки пацієнта в умовах лікувальних взаємин приходять у зіткнення із психологічними властивостями медичного працівника. Метою такого контакту є допомога, надавана пацієнтові. Не слід думати, що в такої взаємодії зацікавлений лише пацієнт. Медичний працівник також прагне надавати допомогу хворому, адже ця діяльність є його професією. Медперсоналу належить важлива регулююча роль у забезпеченні безконфліктної взаємодії між пацієнтами.

Кожна професійна діяльність має свої специфічні характеристики, що відображаються на тих вимогах, які професія пред'являє до людини. Професія медичного робітника потребує не тільки здібності до самопожертвування, але й наявність певних психологічних особистісних особливостей, які дозволяють з успіхом спілкування з хворими.

Актуальність проблеми визначає об'єкт , предмет, мету завдання дослідження.

Мета: дослідити психологічні особливості , необхідні у роботі медичних працівників.

Завдання дослідження:

1. Здійснити теоретичний аналіз наукової та методичної літератури з теми дослідження.

2. Провести експериментальне дослідження психологічних особливостей студентів медичних училищ.

3. На основі отриманих у експериментальному дослідженні результатів розробити психологічні рекомендації для студентів.

Об'єкт дослідження: особистісні особливості; рівень емпатії.

Предмет дослідження: особистісні особливості учнів медичних закладів.

Методи дослідження:

1. теоретичний аналіз

2. тестовий метод:

а). Опитувальник Наносіті-мульт (скорочений варіант мінісотського багатомірного особистісного переліку ММРІ).

б). діагностика емпатії за допомогою модіфіцірованого опитувальника А. Меграбяна та Н. Емпштейна.

1. Теоретичний аналіз основних психологічних підходів до проблеми дослідження особистісних особливостей людини

1.1 Поняття особистості

Особистість - це людина з Ії соціально зумовленими та індивідуально вираженими якостями й особливостями (характером, здібностями, своєрідністю потрібно - мотиваційної, пізнавальної та емоційно-вольової сфер).

Сутнісна характеристика особистості та її основних особливостей визначаються:

1. Змістом світогляду людини, її психологічною сутністю.

Світогляд людини - це сформована в неї система переконань, наукових поглядів на природу, суспільство, людські стосунки, які стали Ії внутрішнім надбанням і відклалися у свідомості у вигляді певних життєвих цілей та інтересів, ставлень, позицій.

Психологічна сутність світогляду особистості проявляється в специфічному впливі її індивідуально і соціально-психологічних якостей на поводження, дії та вчинки.

2. Ступенем усвідомленості людиною свого місця у суспільстві.

Часто трапляється, що людина через різноманітні обставини занадто довго не може знайти свого місця в суспільстві, що не дозволяє її світогляду остаточно оформитися й ефективно проявлятися.

2. Змістом і характером потреб і інтересів та легкістю їх переключення, їхньою вузькістю і багатогранністю.

3. Специфікою співвідношення і прояву різних особистісних якостей.

Особистість настільки багатогранна у своїх індивідуально-психологічних проявах, що співвідношення її різноманітних якостей може позначатися на проявах світогляду й поводженні [2].

Не викликає сумнівів, що природні біологічно обумовленні риси людини багато в чому визначають особливості її особистості. Здорова людина чи хвора, красива чи неприваблива, має нормальну чи патологічну спадковість, певний тип вищої нервової діяльності - все це впливає на особистість, може визначити її своєрідність [1].

У психологічної науці категорія особистості відноситься до числа базових категорій. Вона є суто психологічною і вивчається, по суті, всіма суспільними науками. В зв'язку з цим виникає питання про специфіку дослідження особистості психологією: всі психічні явища формуються і розвиваються в діяльності і спілкуванні, але належать вони не цим процесам, а їх суб'єктові - суспільному індивідові, особистості. Разом з іншими принципами в психології сформований особовий принцип, який вимагає досліджувати психічні процеси і стани особистості (Б.Г. Ананьев, С.П. Рубенштейн, К.К. Платонов).

Але проблема особистості у психології вирушає і як самостійна. І при цьому в різних планах вивчається різними галузями психологічної науки. Найважливіше теоретичне завдання полягає в тому, щоб розкрити об'єктивні підстави тих психологічних властивостей, які характеризують людину як індивіда, як індивідуальність і як особистість.

Зрозуміти, що таке особистість, можна тільки через вивчення реальних суспільних зв'язків і стосунків, в які вступає людина. Специфіка суспільних умов життя і образу діяльності людини визначає особливості його індивідуальних ознак і властивостей. Всі люди приймають певні психічні риси, погляди, звичаї і відчуття свого суспільства, того суспільства, до якого вони належать.

У вітчизняній і зарубіжній психологічній літературі існує велика кількість визначень особистості, що кожного разу визначалося рівнем розвитку науки або методологічний позиції автора [3].

емпатія особистість медичний студентський

1.2 Структура особистості

Структура - це будова, ціле в єдності компонентів. З яких же компонентів складається структура особистості, як вона побудована? Розглянемо відповідь на це запитання представників різних наукових напрямків.

Фрейдізм. Відомі дві структури особистості, висунуті З. Фрейдом - рання та пізня. Спочатку він вважав, що психіка складається із свідомості, несвідомого та перед свідомого. Наведена модель структури особистості натрапила на труднощі, які відчув сам автор згодом він замінив її на знамениту модель, описану у 1923р. У праці «Я і Воно», висунувши теорію динамічної взаємодії трьох компонентів особистості: id, ego та super ego. З.Фрейд вважав, що задля блага цивілізації сексуальні та агресивні потяги можуть і повинні бути сублімовані у належній конструктивній формі.

Неофрейдізм. Дещо інакше уявляють собі структуру особистості неофрейдісти. Е. Фромм встановив існування типів соціального характеру: рецептивного, експлуататорського, накопичувального і ринкового. В основі кожного з них лежить своєрідний психологічний механізм, за допомогою якого індивід вирішує проблему існування - мазохізм, садизм, деструктивізм і конформізм. Е. Фромм називав ці механізми також захисними реакціями на загрозливу ситуацію. Вони виявляються у неможливості людини реалізувати свою людську суть в соціальному середовищі.

Різноманітні зовнішні чинки - соціальні, культурні, економічні, політичні - це пускові механізми, які впливають на людину лише спочатку. Згодом розгортається автоматична дія внутрішніх психічних механізмів. Отже, не суспільні умови визначають внутрішню психічну динаміку, а дія психічних механізмів породжує суспільні явища.

Гуманістична психологія розглядає особистість як певне психологічне утворення, яке виникає у процесі життєдіяльності у суспільстві, як продукт розвитку людського досвіду. Особистість має своє ставлення не лише до дійсності, але й до самої себе. Виходячи із фроммівськї орієнтації на буття, А. Маслоу висунув положення про найважливішу людську потребу в само актуалізації, самореалізації. Він відкрив і дослідив особливий тип особистостей, які уособлюють в собі цю потребу. Це - самоактеалізовані особистості, вони мають особливу структуру, як істотно відрізняється від структури звичайних особистостей і складається з таких рис:

1. Ефективне сприймання реальності та зручне становлення д неї;

2. Приймання самих себе, інших людей світу.

3. Спонтанність, простота, натуральність, завдяки яким люди проходять крізь на умовності з добрим гумором та елегантністю неконвенціональністю.

4. Проблемна цент рація, котра означає зосередженість та центрованність на проблемі, а не на собі (не егоцентризм).

5. Потреба в самотності, тобто прагнення певної самотності дозволяє залишатися ціликом поза битвою, не втручатися, не реагувати на особисте нещастя так сильно, як інші.

6. Автономність, незалежність від культури та оточення зумовлюють волю, активність, самодостатність, незалежність у потребі до зростання.

7. Безпосередність оцінок, завдяки якій люди здатні знову і знову одержувати наївне задоволення, навіть екстаз, від простих радощів життя, які набридлі іншим.

8. Духовні (або пікові) переживання, тобто суб'єктивні переживання, які А. Маслоу назвав піковими. Сильні емоції стають настильні всеохоплюючими, що їх можна назвати духовними.

9. Ототожнених з людством, почуття спільності з ним.

10. Демократичні погляди: доброзичливість, ставлення до кожного як до рівного незалежно від його класової приналежності, походження, освіти, кольору шкіри.

11. Між особові стосунки глибокі і всеохоплюючі, тобто велика самовіддача, повніший вихід за межи власного Я. разом з тим здатність судити тих, хто їх зрадив.

12. Філософське, не вороже, почуття гумору передбачає негативне ставлення до сміху, коли людині завдають шкоди, та до сміху зверхності і протесту проти влади.

13. Працелюбність зумовлює повагу до праці.

14. Творчість кожної особливості проявляється за власним унікальним способом; при цьому відкриваються притаманні лише їй здібності до творення та винахідливості.

15. Стійкість до впливу культури проявляється у співіснуванні з культурою та опором її впливу, що підтримує певну внутрішню віддаленість від власної культури.

У цілому само актуалізовані люди ближче своєї видової спільності і до своєї унікальної індивідуальності. Їх система цінностей принципово відрізняється від системи, притаманної звичайній людині, тому що є цілісною, єдиною. Учениця А. Маслоу Е.Шостром (1992) вважала актуалізатором навіть Ісуса Христа, позбавленого жодних людських недоліків. Серед американської популяції кількість само актуалізованих особистостей становить, за даними А. МАслоу, 1%. Найяскравішими представниками він називав А. Лінкольна та Т. Джефферсона. Серед тих, хто наближався до цього типу - А. Ейнштейн, А. Швейцар, Б. Спіноза; вірогідні представники, досліджені іншими авторами: Й. Гете, Шолом-Алейхем, Дж. Вашингтон, Й. Гайдн, К. Піссаро, П. Кропоткін, У. Уїтмен та ін.

Однією з найпопулярніших серед описаних радянськими авторами вважається структура особистості, що розроблена К. Платоновим. У запропонованій ним динамічній функціональній структурі особистості наявний як координаційний, так і субординаційний принцип побудови. Видіння структури здійснено з виходом на вид формування. На основі співвідношення соціальних та біологічних чинників у властивостях особистості виділено чотири ієрархічно співвіднесені підструктури:

1. спрямованість; 2. досвід; 3. індивідуальні особливості психічних процесів; 4. біопсихічні властивості (К. Платонов, 1984).

Крім вказаних компонентів вчений виділив в структурі особистості ще дві загальні інтегративні підструктури - характер та здібності. Вони пронизують усі ієрархічні рівні, вбираючи в себе якості з підструктур кожного виділеного горизонтального рівня. У той час кожна із загальних підструктур відображає певний обсяг, аспект поведінки особистості: стійкість прояву рис в різних видах діяльності (коли йдеться про характер) або в якомусь конкретному виді діяльності (коли йдеться про здібності особистості) [1].

1.3 Психологічні особливості студентського віку, психологічні особливості працівників медичної сфери

Головне психологічне придбання ранньої юності - це відкриття свого внутрішнього світу. Для дитини в онтогенезі єдиною усвідомлюваною реальністю є зовнішній світ, куди він проектує й свою фантазію. Цілком усвідомлюючи свої вчинки, вона ще е усвідомлює власних психічних станів. Якщо дитина гнівається, вона пояснює це тим, що хтось її скривдив. Для юнака, напроти, зовнішній, фізичний світ - тільки одна з можливостей суб'єктивного досвіду, осередком якого є він сам. Знаходячи здатність поринати в себе, у свої переживання, юна істота відкриває цілий світ емоцій красу природі, звуки музики, нові фарби [4]. Відкриття свого внутрішнього світу - дуже важлива, радісна й хвилююча подія, але вона викликає й чимало тривожних, драматичних переживань. Виявляється, внутрішнє «Я» може на збігатися із зовнішньою поведінкою, актуалізуючи проблему самоконтролю. Не випадково скарги на слабовілля - найпоширеніша форма підліткової і юнацької самокритики. Разом зі освідомленням своєї унікальності, неповторності, несхожості на інших приходить почуття самітності. Це народжує гостру потребу в спілкуванні й одночасне підвищення його вибірковості, потреба в самоті, у тиші природи, у мовчанні, у тім, щоб почути свій внутрішній голос, не заглушений метушливою буденною повсякденністю.

Головним виміром часу у самосвідомості юнака є майбутнє, до якого він себе готує. Мрії про майбутнє займають центральне місце в його переживаннях [5].

Медицина є тією сферою діяльності, де переважають негативні емоційні стани. Хворі екають від медичного персоналу співчуття, дбайливості, що вимагає прояву емпатійності. Емпатія - збагнення емоційних станів іншої людини у формі переживання [2]. Тому вважається, що в медицину, як і в інші подібні професії, повинні йти люди з високим рівнем емпатії. Вважають, що висока емпатійність лікаря допомагає краще відчути стан пацієнта. Поряд із цим, лікаря характеризує здатність легко переборювати неприємні враження. Не можна не враховувати й те, що медичні працівники, що постійно зіштовхуються зі стражданням людей, змушені споруджувати своєрідний бар'єр психологічного захисту від хворого, ставати менш емфатичними, інакше їм загрожують емоційне перегоряння й навіть невротичні зриви. Тому вимоги, пропоновані до емоційної сфери медичних працівників, досить суперечливі. Поряд з емпатичністю медики повинні бути й емоційно стійкими. Як надмірна емоційність, так і емоційна загальмованість можуть бути перешкодою для здійснення чітких і швидких дій.

Як показано І.Харді, медичні сестри мають різні типи емоційності. Так звана «сестра-рутинер» не співпереживає хворим, не співчуває ім.. тип «нервової сестри» схильний до емоційної нестабільності, до невротичних реакцій. Вони дратливі, запальні, виглядають хмурними, як би розсердженими на ні в чому не винних хворих. Їх переслідує страх заразитися або занедужати «важкою хворобою». Мабуть, тільки сестра материнського типу відповідає вимогам своєї професії: вона емфатична й турботлива [6].

Також медичні працівники мають свої особисті якості - це такі людські якості особистості, що забезпечують успіх виконання своєї роботи. До якостей особистості медичних сестер належать:

1. Соціальна активність, готовність і здатність діяльно сприяти розв'язанню суспільних проблем у сфері медичного обслуговування.

2. Цілеспрямованість - уміння спрямовувати й використати всі якості своєї особистості для досягнення поставлених завдань.

3. Урівноваженість - здатність контролювати свої вчинки в будь-яких ситуаціях.

4. Бажання працювати за своєю професією.

5. Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях - уміння оперативно приймати оптимальні рішення й діяти відповідне до них

6. Чарівність - сплав духовності, привабливості й смаку.

7. Чесність - щирість у спілкуванні, сумлінність у діяльності.

8. Справедливість - здатність діяти неупереджено.

9. Гуманність - прагнення й уміння надати кваліфіковану медичну допомогу хворим.

10. Ерудиція - широкий кругозір у поєднанні з глибокими пізнаннями у сфері медицини.

11. Медична тактовність - дотримання загальнолюдських норм спілкування і взаємодії з хворими з урахуванням їх індивідуально-психологічних особливостей.

12. Толерантність - терплячість у роботі з хворими [2].

2. Емпіричне дослідження психологічних особливостей студентів медичних училищ

2.1 Організація і методи дослідження

У дослідженні брали участь 26 дівчат у віці від 19 до 20 років. Дослідження проводилось у денний час і являло собою групове обстеження.

Метою даної проблематики є дослідження психологічних особливостей, необхідних у роботі медичних працівників.

Завдання:

1. здійснити теоретичний аналіз наукової та методичної літератури;

2. провести експериментальне дослідження психологічних особливостей студентів медичних училищ;

3. на основі отриманих в експериментальному дослідженні результатів розробити психологічні рекомендації для студентів медичних закладів.

Гіпотеза: психологічні особливості працівників медичної сфери: адекватність, рішучість, ємпатійність, емоційна стійкість.

Методи дослідження:

1. Теоретичний аналіз;

2. Спостереження;

3. Тестовий метод:

а). Опитувальник - Наносіті -мульт (скорочений варіант мінісотського багатомірного особистісного переліку ММРІ);

б). діагностика емпатії за допомогою модифіцірованого опитувальника А. Меграбяна і М. Емпштейна.

2.2 Дослідження властивостей особистості (опитувальник - Наносіті -мульт (скорочений варіант мінісотського багатомірного особистісного переліку ММРІ)

ММРІ був запропонований американським и психологами у 40-50 роках. Адаптація біла проведена в СРСР в 60 роках в інституті ім.. В.Н. Бехтєрєва, Ф.Б. березі ним та М.П. Мірошниковим .

Опитувальник Наносіті-мульт являє собою скорочений варіант ММР, містить 71 питання, 11 шкал, з них 3 - оцінні. Перші 3 оцінні шкали вимірюють щирість відповідей, ступень вірогідності результатів тестування та величину корекції, внесену надмірною обережністю. Інші 8 шкал є базисними й оцінюють властивості особистості. Перша шкала вимірює властивість особистості з астено - невротичним типом. Друга шкала говорить про схильність випробуваного до соціопатичного варіанту розвитку особистості. П'ята шкала в цьому варіанті опитувальника не використовується, після четвертної шкали йде шоста. Вона характеризує уразливість випробуваного, його схильність до афективних реакцій. Сьома шкала призначена для діагностики тривожно-недовірливого типу особистості, схильного до сумнівів. Восьма шкала визначає ступень емоційної відчуженості, складність встановлення соціальних контактів. Дев'ята шкала показує близькість до гіпертимного типу особистості, вимірює активність і збудливість. Час проведення опитування не обмежується.

Інструкція: зараз Ви ознайомитеся з твердженнями, що стосуються стану вашого здоров'я й вашого характеру. Прочитайте кожне твердження та вирішите, вірно воно або невірно стосовно Вас. Не витрачайте часу на роздумування. Найбільше природно те рішення, що першим спадає на думку.

Обробка результатів. Кількісна обробка.

Відповіді, що збігаються з «ключем», оцінюються в 1 бал не співпадаючі із ключем, - у 0 балів. Отримані бали підсумовуються.

Опис шкал.

Шкали неправди (L) - оцінює щирість випробуваного.

Шкала вірогідності (F) - виявляє недостовірні відповіді: чим більше значення по цій шкалі, тім менш достовірні результати.

Шкала корекції (ДО) - згладжує викривлення, внесенні надмірною обережністю й контролем випробуваного під час тестування. Високі показники по цій шкалі говорять про неусвідомлений контроль поведінки. Шкала (ДО) використовується для корекції шкал, які залежать від її величини.

Базисні шкали.

1. Іпохондрія (Нs) - «близькість випробуваного до астено-невротичного типу». Випробувані з високими оцінками повільні, пасивні, приймають усе на віру, покірні владі, повільно пристосовуються, погано переносять зміни обстановки, легко втрачають рівновагу у соціальних конфліктах.

2. Депресія (D). Високі оцінки мають чутливі, сенситивні особи, схильні до тривог, боязкі, соромливі. У справах старанні, сумлінні, високоморальні й обов'язкові, але не здатні прийняти рішення самостійно, немає впевненості в собі, при найменших невдачах вони впадають у відчай.

3. Істерія (Ну). Виявляє осіб, схильних до неврологічних захисних реакцій конверсійного типу. Вони використовують симптоми соматичного захворювання як засіб уникнення відповідальності. Всі проблеми вирішуються відходом у хворобу. Головною особливістю таких людей е прагнення здаватися більшими, значнішими, ніж є насправді, прагнення звернути на себе увага за будь яку ціну, спрага замилування. Почуття таких людей поверхневі й інтереси неглибокі.

4. Психопатія (Рd). Високі оцінки по цій шкалі свідчать про соціальну дезадаптацію, такі люди агресивні, конфліктні, нехтують соціальними нормами й цінностями. Настрій у них нестійких, вони уразливі, збудливі й чутливі.

Можливий тимчасовий підйом по цій шкалі, викликни якою-небудь причиною.

6. Паранояльність (Ра). Основна риса людей з високими показниками по цій шкалі - схильність до формування недокрівних ідей. Це люди однобічні, агресивні злопам'ятні. Людина не згідний з ними, думаюча інакше, то або дурна людина, або ворог. Свої погляди вони активно насаджують, тому мають часті конфлікти з близькими. Власні найменші вдачі вони завжди переоцінюють.

7. Психастенія (Рt). Діагностує осіб із тривожно - недовірливим типом характеру, яким властиві тривожність, боязкість, нерішучість, остійні сумніви.

8. Шизоїдність (Se). Особам з високими показниками по цій шкалі властивий шизоїд ний тип поведінки. Вони здатні тонко відчувати й сприймати абстрактні образи, але повсякденні радості й прикрості не викликають у них емоційного відгуку. Таким чином, загальною рисою шизоїдного типу є сполучення чутливості з емоційною холодністю й відчуженістю в міжособистісних відносинах.

9. Гіпотонія (Ма). Для осіб з високими оцінками по цій шкалі характерно піднятий настрій незалежно від обставин. Вони активні, діяльні, енергійні й життєрадісні. Вони люблять роботу із частими змінами, охоче контактують із людьми, однак інтереси їх поверхневі й нестійкі, їм не вистачає витримки й наполегливості.

Високими оцінками по всіх шкалах, після побудови профілю особистості, є оцінки, що перевищують 70. низькими оцінками вважаються оцінки нижче 40.

Опитування рекомендується проводити індивідуально або в групі, при наявності в кожного випробувального тексту опитувальника й бланка для відповідей, у присутності експериментатора, якому можна задавати питання.

Ключ

Шкали	Відповіді	№ питання
L	Невірно (Н)	8,11,24,47,53
F	Н	22,24,61
	Вірно (В)	9,12,15,19,30,38,48,49,58,59,64,71
К	Н	11,23,31,33,34,36,40,41,43,51,56,61,68,67,69,70
1 (Ns)	Н	1,2,6,37,48
	В	9,18,26,32,44,46,55,62,63
2 (D)	Н	1,3,6,11,28,37,40,42,60,65,61
	В	9,13,11,18,22,25,36,44
3 (Ну)	Н	1,2,3,11,23,28,29,31,33,35,37,40,41,43,45,50,56
	В	9,13,18,26,44,46,55,57,62
4 (Рd)	Н	3,28,34,35,41,43,50,65
	В	7,10,13,14,15,16,22,27,52,58,71
6 (Ра)	Н	28,29,31,67
	В	5,8,10,15,30,39,63,64,66,68
7 (Рt)	Н	2,3,42
	В	5,8,13,17,22,25,27,36,44,51,57,66,68
8 (Se)	Н	3,42
	В	8,7,8,10,13,14,15,16,17,30,38,39,46,57,63,64,66
9 (Ма)	Н	43
	В	4,7,8,21,29,34,38,39,54,57,60

Якісна обробка.

Таким чином, провівши кількісну і якісну обробку отриманих результатів, ми одержали дані властивості особистості, наочно представленні у гістограмі №1.

Гістограма №1

Згідно гістограмі №1, у випробуваних по всіх шкалах у більшості переважає середній рівень, найвищий показник середнього рівня доводиться на шкалу іпохондрія (100%). Дані результати свідчать про те, що досліджуваним властива швидкість, активність, пристосування, благополуччя у перенесенні зміни обставин, стійкість у соціальних конфліктах.

Крім того, оглядаючи такі шкали як: істерія (92%), психастенія 992%), шизоїдність (92%) - необхідно відзначити, що випробувані перебувають на одному середньому рівні. Це свідчить про те, що рівень істерії перебуває в нормі й не є яскраво вираженою якістю особистості. Рівень шкали психастенії, так само має середній рівень виразності. Із цього виходить, що студентам властивий середній рівень тривожності, боязкості й нерішучості. По шкалі шизоїдності чутливість випробуваних у нормі, емоційна холодність і відчуженість у міжособистісних відносинах не перевищують норми. Такі шкали як, депресія (81%) і гіпотонія (81%) мають середній рівень. Це говорить про те, що особи не схильні до тривог і не соромливі (депресія), так само інтереси таких людей стійкі, їм вистачає витримки й наполегливості (гіпотонія). Психопатія (77%) і паранояльність (77%), так само перебувають на одному середньому рівні. Це свідчить про те, що такі люди не агресивні, безконфліктні, не уразливі.

Так само з гістограми №1 мибачимо, що по шкалі депресія є низький рівень -15%, по шкалі істерія високий рівень - 8%, психопатія низький - 12%, і високий - 11%, паранояльність низький - 12%, і високий - 12%,психоастения високий - 8%, шизоїдність високий - 8% і гіпотонія низький - 7%, високий - 12%.

Отже, при дослідженні властивостей особистості були отримані дані, що вказують на те, що випробувані перебувають на середньому рівні, тобто показники не перевищують норм, відповідно яскраво виражених властивостей особистості не спостерігається.

2.2 Дослідження емпатії за допомогою модифіцірованого опитувальника А. Меграбяна і Н. Емпштена

1. Емпатія - «співпереживання» - збагнення емоційних станів іншої людини у формі співпереживання і співчуття. Емпатія складає ядро комунікації. До комунікативної діяльності вона сприяє збалансованості між особових стосунків, робить поведінку людини соціально обумовленим. Розвинена емпатія - один з найважливіших чинників успіху в тих видах діяльності, які вимагають вчувствования в світ партнера по спілкуванню: у психології, педагогіці, медицині, журналістиці, мистецтві і так далі

2. Вперше запитальник для оцінки властивості емпатії був запропонований А. Меграбяном і Н. Емпштейном. Російський текст питань був узятий по навчальному посібнику «Поради психолога менеджерові». В порівнянні з початковим варіантом була змінена шкала відповідей, виключені питання, що не мають кореляцій з підсумковим балом, були складені таблиці перерахунку «сирих» балів в стандартні оцінки.

3. Оснащення. Опросник А. Меграбяна і Н. Емпштейна. У опроснику 25 затверджень, по кожному з яких випробовуваний повинен оцінити ступінь своєї згоди з ним.

Інструкція. Випробовуваному видається у відповідь лист. Зачитується інструкція: прочитайте приведені твердження і, орієнтуючись на те, як Ви поводитеся в подібних ситуаціях, виразите ступінь своєї згоди або не згоди з кожним з них. Для цього у відповідній графі у відповідь листа поставте галочку.

Обробка результатів і аналіз даних:

Обробка проводиться відповідно до ключа. За кожну відповідь привласнюється 1,2,3, чи 4 бали, а потім підсумовування, підраховується загальний бал по властивості емпатії. Ступінь вираженості емпатії визначається по таблиці перерахунку «сирих» балів в стандартні оцінки шкали стенов.

Відповідальний лист

Номер твердження	Так (завжди)	Швидше так, чим немає (часто)	Швидше немає, чим так (рідко)	Немає (ніколи)
1	2	3	4	5
1 2 3 . . . . 25

Ключ до опросника А. Меграбяна і Н. Емпштейна

1	2	3	4	5
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25	4 1 4 1 4 4 4 4 4 4 4 4 4 4 1 1 1 4 4 4 1 4 4 1 1	3 2 3 2 3 3 3 3 3 3 3 3 3 3 2 2 2 3 3 3 2 3 3 2 2	2 3 2 3 2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 3 2 2 2 3 2 2 3 3	1 4 1 4 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 4 4 4 1 1 1 4 1 1 4 4

Якісна обробка.

Таким чином, провівши кількісну і якісну обробку отриманих результатів ми одержали дані про ступень виражности емпатії.

Таблиця пересчета «сирих» балів в стени.

Стени	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Станадарт.%	2,28	4,40	9,19	14,98	19,15	19,15	14,98	9,19	4,40	2,28
Чолов.	?45	46-51	52-56	57-60	61-65	66-69	70-74	75-77	79-83	?84
Жін.	?57	58-63	64-67	68-71	72-75	76-79	80-83	84-86	87-90	?91

Гістограма № 2. Опитувальник дослідження емпатії А. Меграбяна і М. Емпштейна

Згідно гістограми №2 у випробуваних переважає середній рівень емпатії, а також деякі студенти мають високий рівень емпатії, та декілька студентів мають низький рівень емпатії.

2.3 Розрахунок по Ч. Спірмену

Для того щоб з'ясувати зв'язок вибраних досліджень проміняємо формулу Ч. Спірмена.

Коефіцієнтами кореляції користуються для того, щоб з'ясувати чи існує взаємозв'язок між двома змінними, і визначити її ступінь, тобто тісноту взаємозв'язку. Значення коефіцієнта кореляції змінюється від -1 до +1. величини, лежачі в цих межах, відображають максимально можливий взаємозв'язок порівнюваних змінних. Коли коефіцієнт кореляції дорівнює нулю, то це означає, що взаємозв'язок відсутній. Позитивний кореляційний зв'язок указує на прямо-пропорційне відношення між двома змінними, а негативна - на назад пропорційний взаємозв'язок.

Формула Ч. Спірмена

де, p- коефіцієнт порядкової кореляції Спірмена.

N - число порівнюваних пар величин два змінних;

d 2 - квадрат різниць рангів цих величин.

Для обчислення були проведені ряд обчислювальних операцій і всі дані занесені в Додаток №3.

Обчислення за формулою з використанням отриманих даних

2.4 Результати дослідження

З метою виявлення й вивчення таких психологічних особливостей як: іпохондрія (Нs), депресія (D), істерії (Ну), психопатія (Рd), паранояльність (Ра), психастенія (Рt), шизоїдність (Se), гіпотонія (Ма) (наносіті-мульт ММРІ), відношення до справи, відношення до колективу, відношення до себе, прагнення уникнути оцінки, непевність у поведінці, прагнення до лідерства, самовпевненість у поведінці (МСО В.А. Зобков)[6], у роботі були використані наступні методики: Опрісник Наносіті-мульт (скорочений варіант мінесотського багатомірного особистісного переліку ММРІ), опитувальник дослідження емпатії А. Меграбяна і Н. Емпштейна.

У результаті проведених методик біли одержані наступні дані: у випробуваних по всіх шкалах у більшості переважає середній рівень (див. гістограма №1), найвищий показник середнього рівня доводиться на шкалу іпохондрія (100%). Дані результати свідчать про те, що досліджуваним властива швидкість, активність, пристосування, вони благополучно переносять зміну обстановки, не заточуються в соціальних конфліктах.

Крім того, розглядаючи такі шкали як: істерія (92%), психастенія (92%), шизоїдність (92%) - необхідно відзначити, що випробувані перебувають на одному середньому рівні. Це свідчить про те, що рівень істерії перебувати в нормі й не є яскраво вираженою якістю особистості. Рівень шкали психастенії, так само має середній рівень виразності. Із цього виходить, що студентам властивий середній рівень тривожності, боязкості й нерішучості. По шкалі шизоїдності чутливість випробуваних у нормі, емоційна холодність і відчуженість у міжособистісних відносинах не перевищує норми. Такі шкали як, депресія (81%) і гіпотонія 981%) мають однаковий середній рівень. Це говорить про те, що особи не схильні до тривог і не соромливі (депресія), так само інтереси таких людей стійкі, їм вистачає витримки й наполегливості (гіпотонія). Психопатія (77%) і паранойяльність (77%) теж перебувають на одному середньому рівні. Це свідчить про те, що такі люди не агресивні, безконфліктні, не уразливі.

Отже, при дослідженні властивостей особистості були отримані наступні дані, що вказують на те, що випробувані перебувають на середньому рівні, тобто показники не перевищують норми, відповідно яскраво виражених властивостей особистості не спостерігається.

За методикою дослідження емпатії А. Меграбяна і М.Емпштейна були отримані наступні значення:

Високий рівень емпатії_ 3 чол. - 11,53%

Середній рівень емпатії - 17 чол. - 65,38%

Недостатній (низький0 рівень емпатії - 6 чол. - 23,07%.

На підставі отриманих результатів щоб з'ясувати зв'язок особистісних властивостей з рівнем виявлення емпатії у студентів медичного училища. Розрахували його по формулі Ч. Спірмена ( ), та отримали позитивний результат ? =0,56, де ? - коефіцієнт кореляції .

Висновки

У досліджувальних студентів по школам Наносіті-мульт (скорочений варіант мінісотського багатовимірного особистісного переліку ММРІ) іпохондрія, депресія, істерія, психопатія, паранойяльність, психастенія, шізоїдність, гіпотонія було виявлено, що в групі випробуваних переважає середній рівень, але низький та високий рівень також присутні (див. гістограму №1).

Дослідження проведені за методикою: опитувальник дослідження емпатії А. Меграбяна і М.Емпштейна на рівень емпатії у студентів показано, що в групі переважає середній рівень, а також є високий і недостатній

По результатам обох методик можна зробити висновок, що ті дівчата, що обрали собі у життя професію медика мають достатньо особистих якостей, щоб робити у цій галузі. А ті студенти, що мають низький рівень особистих властивостей та емпатії повинні замислитися над вибором своєї професії.

При розрахунку результатів даних методик по Спірмену було отримано позитивний коефіцієнт кореляції, який показує, що між особистісними властивостями і емпатією існує прямо пропорціональний зв'язок. Це означає, що одне залежить від одного і доповнює одне одного.

Рекомендації

На підставі проведеного дослідження були розроблені рекомендації для студентів медичних училищ.

1. З групою студентів проводити тренінги по розцвітку особистісних властивостей, необхідних у роботі медичних працівників.

2. Проводити із студентами періодичні збори, заохочувати їх до формулювання мети і вироблення рішення.

3. Забезпечити студентів можливостями для навчання і розвитку, які б дозволили повністю використати їх потенціал.

4. Проводити для студентів часи психологічної освіти на тему: «Емпатія».

5. Впродовж навчального року провести з групою студентів комплекс практик, що дозволять ефективно знімати стреси:

- профілактика синдрому професійного згорання;

- методи арт- терапії;

- фізіологічна саморегуляція;

- інтелектуальна саморегуляція;

- емоційна саморегуляція.

Всі рекомендовані заняття повинен проводити із студентами досвідчений тренер, психолог, психотерапевт.

Додатки

Додаток №1

Міні-мульт ММРІ

шкали	L	F	K	1	2	3	4	6	7	8	9	Обща Сума балів
досліджувані
F1	1	5	7	11	13	13	15	5	20	16	8	114
F2	0	6	6	6	6	9	6	4	10	12	11	76
F3	0	7	8	12	12	18	15	7	20	18	11	128
F4	2	10	6	13	9	15	11	8	17	19	11	118
F5	2	1	8	11	7	9	7	3	12	9	3	69
F6	1	2	9	7	5	8	8	5	17	14	4	80
F7	1	4	6	5	4	7	8	0	8	8	5	53
F8	0	8	3	11	6	12	10	8	12	15	10	95
F9	0	10	5	12	11	18	17	10	18	22	10	133
F10	0	3	7	10	9	9	8	2	17	13	5	83
F11	1	2	10	8	4	9	8	2	13	11	15	83
F12	1	2	6	5	4	7	8	4	13	11	10	71
F13	0	5	7	10	8	9	11	5	15	15	7	92
F14	0	6	4	6	7	7	11	5	14	9	9	77
F15	0	6	5	9	6	12	8	6	14	12	10	88
F16	0	4	7	10	10	11	9	6	18	14	9	92
F17	0	4	5	10	10	13	10	3	18	15	9	97
F18	0	2	6	11	9	15	9	4	17	13	10	97
F19	0	8	4	6	12	12	12	6	15	13	10	96
F20	0	3	6	7	5	10	13	4	13	12	10	98
F21	3	2	8	10	7	11	9	6	17	16	7	83
F22	1	2	4	10	6	8	7	4	13	9	8	96
F23	0	2	7	10	5	7	7	4	13	11	6	72
F24	0	4	3	8	3	11	7	5	11	10	7	72
F25	0	6	6	8	2	7	7	6	11	12	7	69
F26	0	7	6	7	5	9	6	5	12	12	7	76

Додаток №2

Емпатія

	Бали	Стандарт %	стени
F1	68	14,98	4
F2	66	9,19	3
F3	70	14,98	4
F4	58	4,40	2
F5	63	4,40	2
F6	60	4,40	2
F7	70	14,98	4
F8	81	14,98	7
F9	78	19,15	6
F10	76	19,15	6
F11	84	9,19	8
F12	59	4,40	2
F13	67	9,19	3
F14	72	19,15	5
F15	75	19,15	5
F16	77	19,15	6
F17	79	19,15	6
F18	87	4,40	9
F19	80	14,98	7
F20	74	19,15	6
F21	79	19,15	6
F22	69	14,98	4
F23	71	14,98	4
F24	75	19,15	5
F25	83	14,98	7
F26	86	9,19	8

Додаток №3

№ Досліджен	Х	Y	Rx	Ry	d	d2
F1	114	68	4.0	20	-15	225
F2	76	66	17.5	22	-4.5	20.25
F3	128	70	2.0	17.5	-15.5	240.25
F4	118	58	3.0	26	-23	259
F5	69	63	22.5	23	-1.5	2.25
F6	80	60	16	24	-8	64
F7	53	70	24	17.5	-6.5	42.25
F8	95	81	10	5.0	5.0	25
F9	133	78	1.0	9.0	-8.0	64
F10	83	76	14	11	3.0	9
F11	83	84	14	3.0	11	121
F12	71	59	21	25	-4.0	16
F13	92	67	10.5	21	-10.5	110.25
F14	77	72	17	15	2.0	4
F15	88	75	12	12.5	-0.5	0.25
F16	92	77	10.5	10	0.5	0.25
F17	97	79	6.5	7.5	-1	1
F18	97	87	6.5	1.0	5.5	30.25
F19	96	80	8.5	6.0	2.5	6.25
F20	98	74	5.0	14	9.0	81
F21	83	79	14	7.5	6.5	42.25
F22	96	69	8.5	19	-10.5	110.25
F23	72	71	19.5	16	3.5	12.25
F24	72	75	19.5	2.5	7.0	49
F25	69	83	22.5	4.0	18.5	342.25
F26	76	86	17.5	2.0	15.5	240.25

Література

1. Бойко В.В. енергія емоцій у спілкування погляд на себе та інших. Москва, 1996

2. Е. И. Рогов. Общая психология: курс лекций для первой ступени педагогического образования. Москва. Владос, 2001г.

3. Ільїн Е.П. Емоції та почуття. Спб: Пітер, 2001

4. Практикум по загальній, експериментальної та прикладній психології /під редакцією Крилова А.А.. Манічева С.А. Пітер, 2007

5. Кон І.С. Психологія юнацького віку: проблеми формування особистості./учеб. посібник/ -М. - 1976

6. Карелін А. Велика енциклопедія психологічних тестів. Москва; Єксмо, 2008р.

7. Л.В. Туріщева. Словник шкільного психолога. Харьків «основа», 2009

8. Т.Ф. Цибульська Загальна та прикладна психологія. Курс лекцій. Київ. Наукова думка,2000

Размещено на Allbest.ur

...