Психологічний супровід учнів "групи ризику"

Размещено на http://www.allbest.ru/

46

Размещено на http://www.allbest.ru/

Навчально - методичний центер

Професійно - технічної освіти у Рівненській області

Психологічний супровід учнів «групи ризику»

Методичні рекомендації

Рівне - 2010

Психологічний супровід учнів групи ризику

Методичні рекомендації/

Упорядники:

Середа Р.В.- методист НМЦ ПТО; Легенька Ю.В.- практичний психолог Рівненського професійного ліцею.

Рецензенти:

Мельник Ю.В.- завідувач центру практичної психології й соціальної роботи РОІППО.

Відповідальний за випуск:

Середа Р.В.- методист НМПТО.

Методичні рекомендації містять теоретико - методологічні засади колекції та профілактики поведінки. Визначають систему роботи ПТНЗ з цієї проблеми, яка передбачає попередження і подолання негативних проявів поведінки, спрямована на формування у учнів навичок здорового способу життя.

В методичних рекомендаціях розміщені матеріали з досвіду роботи творчої групи практичних психологів ПТНЗ (Легенька Ю.В., Мельник Н. М., Гулюк С. В., Булан П. В., Кузьмич А.В., Яницька Ю. В., Міщук С. Н., Руссо Н. В., Шульга М. Б., Паляднік Т. Б., Герасимчук О. А.)

Розраховані на педагогічних працівників, психологів та соціальних педагогів

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою НМЦПТО (протокол № від . .2010 року)

Передмова

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 02.08.2001 року № 1/9-272 “Про особливості діяльності практичних психологів (соціальних педагогів) загальноосвітніх навчальних закладів”, одним із основних завдань роботи соціального педагога є виявлення дітей “групи ризику”, розробка програм педагогічної і психологічної корекції неадекватної поведінки підлітків, соціально-педагогічний патронат цієї категорії дітей.

Сьогодні профілактична спрямованість є однією з провідних функцій психолого - педагогічної діяльності. Це зумовлено, у першу чергу, зростанням кількості девіантів серед підлітікв та молоді, посиленням асоціальних рис молодіжної субкультури, зростанням темпів розповсюдження ВІЛ-інфекції серед населення.

Тому робота психолога незалежно від типу навчального закладу, у якому він працює, - це практично завжди робота в умовах проблемної ситуації.

«Проблемна ситуація» в практиці роботи психолога найбільш адекватно може бути подана поняттями «ризик» і «група ризику».

Ризик - ситуативна характеристика проблемної діяльності, що означає невизначеність її наслідків, за якої можливі альтернативні варіанти помилки або успіху. На основі поняття ризику виникає поняття групи ризику.

“Групи ризику” - це категорії дітей, чий соціальний стан за тими або іншими ознаками не має стабільності, які практично не можуть поодинці перебороти труднощі, що виникли в їхньому житті; все це в результаті може призвести до втрати ними соціальної значущості, духовності, морального образу, біологічної загибелі.

До цієї групи відносять такі категорії дітей:

ь діти-сироти,

ь діти з девіантною поведінкою,

ь діти з вадами фізичного та психічного розвитку;

ь діти, які зазнали насильства,

ь обдаровані діти, які відчувають труднощі в спілкуванні.

Серед усіх представників „груп ризику” найбільш проблемними є діти, схильні до різних форм девіантної поведінки.

Саме роботі з цією категорією дітей присвячені методичні рекомендації

1. Діагностика виявлення проявів девіантної поведінки

Для виявлення причин девіантної поведінки дітей «групи ризику» застосовують програму психодіагностики.

Програма психодіагностики дітей «групи ризику»

І. Діагностика характерологячних особливостей

1. Методика експрес - діагностики характерологічних особливостей (опитувальник Айзенка)

2. Тести на виявлення типу акцентуацій (опитувавльник Леонгарда, Шмішека, МПДО, ПДО)

3. Методики вивчення самооцінки

4. Визначення схильності до відхилень в поведінці (опитувальник А. Н. Орел)

ІІ. Діагностика психологічного клімату сім'ї , особливостей сімейного виховання:

1. Вивчення емоційної атмосфери сім'ї за допомогою анкетування

2. Метод бесіди

3. Проективні методики (Малюнок сім'ї )

ІІІ. Вивчення статусу учня у класному колективі, характеру взаємин з вчителями, товаришами, особливості спілкування з оточуючими:

1. Соціометричне дослідження (Дж. Морено)

2. Діангостика міжособистісних стосунків (Лірі)

3. Метод анкетування

ІV. Діагностика емоційного стану учня:

1. Шкала самооцінки особистісної тривожності Спілберга

2. Виявлення рівня тривожності

3. Діагностика стану агресії (Басса - Дарки)

Отже для успішної роботи з учнями що мають відхилення у поведінці, необхідні:

ь Знання причин девіації та причин її перебігу;

ь Знання цілей та завдань роботи саме з цією категорією дітей;

ь Вміння проводити психологічно - педагогічну діагностику особистості учнів з девіантною поведінкою;

ь Вміння підбирати адекватні методи перевиховання;

ь Вміння використовувати ці методи та контролювати їхню дію;

ь Вміння працювати з нестандартними дітьми в нестандартних ситуаціях.

2. Профілактика правопорушень серед підлітків

Девіантна поведінка дітей та молоді як форма соціальної дезаптації.

Девіантна поведінка (від лат. - відхилення) - система дій і вчинків людей, соціальних груп, що суперечить соціальним нормам або вказаним у суспільстві шаблонам і стандартам поведінки.

Суть девіантної поведінки полягає в тому, що людина не дотримується вимог соціальної норми, вибирає відмінний від вимог норми варіант поведінки в тій чи інший ситуації, що веде до правопорушення міри взаємодії особистості та суспільства, особистості та групи. В основі відхилень у поведінці переважно лежить конфлікт інтересів, цінностей, розбіжність потреб, деформація засобів їх задоволення, помилки виховання, життєві невдачі та прорахунки виховання, життєві невдачі та прорахунки.

Проблема відхилень від соціальної норми почала турбувати людство дуже давно. В результаті аналізу сутності та причин девіантної поведінки утворилося кілька теорії, що з різних позицій підходять до пояснення цього явища.

Фактори ризику девіантної поведінки дітей та молоді:

Соціально-економічні:

· зниження життєвого рівня населення;

· майнове розшарування суспільства;

· обмеження можливостей соціально схвалених способів заробітку;

· безробіття;

· доступність алкоголю та тютюну.

Соціально-педагогічні:

· криза інституту сім'ї;

· зростання кількості сімей з конфліктним та асоціальним стилем виховання;

· проблеми, пов'язані з навчанням;

· конфлікти з учителями;

· низький соціальний статус підлітка в учнівському колективі;

· слабка система позашкільної зайнятості дітей та молоді.

Соціально- культурні:

· зниження морально-естетичного рівня населення;

· поширення кримінальної субкультури;

· руйнація духовних цінностей;

· зростання кількості неформальних молодіжних об'єднань, у яких домінує культ сили;

· пропаганда ЗМІ західних стереотипів поведінки.

Психологічні:

· акцентуація характеру;

· реакція емансипації;

· реакція групування;

· потяг до самоствердження;

· задоволення почуття цікавості;

· бажання виглядати дорослим;

· потреба змінити психічний стан у стресовій ситуації;

· інфантилізм;

· підвищений рівень тривожності.

Біологічні:

· порушення роботи ферментативної та гормональної систем організму; вроджені психопатії;

· мінімальні мозкові дисфункції внаслідок органічного враження головного мозку;

· наслідки спадковості;

· вплив природного середовища.

Зміст профілактики девіантної поведінки дітей та молоді

1. правова освіта, розповсюдження інформації щодо правових можливостей подолання проблем (лекції, кіно-, відео лекторії, освітні програми, матеріали в ЗМІ, соціальна реклама);

2. надання консультативної допомоги у розв'язанні проблем (консультації юриста, психолога, лікаря, педагога, консультування в ЗМІ, телефоне консультування);

3. надання кризової соціально-психологічної допомоги (кризові стаціонари, служби „Телефон довіри" тощо);

4. соціально-педагогічна допомога сім'ям з обмеженими ресурсами, сім'я з проблемними дітьми (сімейне консультування, кризове втручання, позбавлення, або обмеження батьківських прав, фостерінг);

5. сприяння зайнятості населення, особливо - представників соціально вразливих груп ризику (центри зайнятості і працевлаштування, громадські роботи);

6. створення умов для змістовного проведення дозвілля (творчі гуртки та студії, спортивні секції, дозвільні заклади, конкурси, вуличні ігрові майданчики);

7. соціально-психологічні тренінги (дають змогу краще пізнати себе, підвищити впевненість у собі, розвинути комунікативні якості, вміння поводитися в складних ситуаціях, формувати навички відповідальної поведінки);

8. навчання на рівних (підготовка волонтерів з числа підлітків та молоді, які поширюватимуть профілактичну інформацію в середовищі однолітків, у тому числі під час неформального спілкування). Цей метод дає можливість подолати упереджене ставлення молодої аудиторії до профілактичної інформації.

Кризовий стан сучасної сім'ї, низький рівень гуманізації сучасного суспільства, на жаль, не сприймають профілактиці правопорушень серед дітей та підлітків. Звідси перед педагогами та психологами постає гостра необхідність навчитися самим працювати в цьому напрямі: розуміти „важких" учнів, допомагати їм долати життєві труднощі. У кожному училищі є педагоги, досвід яких є прекрасним підтвердженням того, що педагогічними засобами можна багато досягти. Шлях ранньої профілактики занедбаності, можливість розв'язання проблеми природними педагогічними засобами є найбільш раціональними і гуманними.

Висновки багатьох відомих педагогів та психологів, результати сучасних досліджень свідчать про те, що джерелами проступків та правопорушень неповнолітніх є відхилення в поведінці, ігровій, учбовій та інших видах діяльності, які часто спостерігаються ще в дошкільному віці. Тому важливим напрямом роботи є орієнтація учнів на здоровий спосіб життя, психологічний супровід процесу адаптації учнів, а також виявлення учнів „групи ризику" на всіх вікових етапах.

3. Психокорекційна робота з учнями «групи ризику»

З огляду на культурні традиції нашого суспільства та особливості менталітету населення групи самодопомоги для «групи ризику» навряд чи виникнуть у нас в осяжному майбутньому. Тому звернімося до розгляду більш реальної перспективи: професійної психокорекційної роботи з учнями групи ризику адиктивної поведінки.

Приступаючи до роботи, психолог завжди повинен пам'ятати, що головне в стосунках з дитиною -- взаємна повага і довіра. Те, що каже учень, має залишатися таємницею. Його проблеми можуть бути обговорені з батьками і педагогами тільки за проханням і взаємної згоди. Втрата довіри, розголошення таємниці, навіть мимовільне, є великою психологічною травмою, яка може призвести до найнепередбачуваніших наслідків. Завдання психокорекційної роботи є такими:

1.Навчання підлітка «розпізнаванню» небезпечних для нього ситуацій, тобто таких, що загрожують його найвразливішому «місцю найменшого опору». Досвід психотерапевтичної роботи показує, що невміння підлітка уникати несприятливих ситуацій відіграє не меншу роль у причинах адиктивної поведінки, ніж невміння їх розв'язувати. Тому зусилля психолога (педагога, соціального працівника і т. д.), що веде групу тренінгу (далі називатимемо його Тренер або Тренер), мають спрямовуватися на підвищення здатності підлітка до розпізнавання і попередження виникнення таких ситуацій.

2.Формування у підлітка здатності «об'єктивізувати» небезпечні для нього ситуації, тобто зуміти підійти до них нібито зі сторони, поглянути на те, що відбувається, так, ніби це відбувається з кимось іншим. У ході виконання цього завдання у підлітка формуються навички аналізу ситуації, уміння вичленити в ній головне і другорядне. Оскільки під час рольових ігор учні поводяться так, як уміють і як звикли, на очах у групи активізується негативний досвід розв'язання складних ситуацій, що надає можливість членам групи вчитися на помилках і невдачах минулого.

3. Розширення діапазону можливих варіантів поведінки підлітків у складних для них ситуаціях.

4. Профілактика зловживання алкоголем серед підлітків та молоді

(3 години)

Тема: Проблеми, пов'язані з вживанням алкоголю, та профілактика зловживання алкоголем.

Мета: Підвищити рівень поінформованості підлітків із проблем, пов'язаних з вживанням алкоголю.

Завдання:

1 ) з'ясувати рівень поінформованості учасників зі згаданої проблеми;

2 )дати достовірну інформацію про причини та наслідки вживання алкоголю, можливі стратегії поведінки;

3 ) перевірити рівень засвоєння інформації.

Методи проведення:

Оскільки тренінг розрахований лише на 3 години, час його проведення жорстко регламентований. Для кращого сприйняття інформації слід використовувати інтерактивні методи.

План проведення:

1. Організаційні настанови

На цьому етапі слід створити демократичну атмосферу, заохотити до спілкування, задати тон подальшої роботи.

Вступ (3 хвилини)

Тренер оголошує мету та завдання тренінгу. Добре, якщо він розповість про свою професійну діяльність, досвід роботи тощо. Не слід обмежуватися інформацією про ім'я та по батькові.

Знайомство (5 хвилин)

Знайомство може бути проведене в будь-якій зручній формі. Завдання цього етапу полягають у тому, щоб учасники не тільки назвали свої імена, а й додали невеликий обсяг емоційно нейтральної інформації, яка при цьому відображає деякі їхні особистісні риси. Наприклад, можна запропонувати назвати своє ім'я та улюблений колір (або своє хобі, місце відпочинку тощо) та коротко прокоментувати це (за бажанням). Можна також запропонувати учасникам розповісти про своє ім'я: чи подобається тобі своє ім'я, чому тебе так назвали, як тебе скорочено звуть близькі люди, що означає твоє ім'я. Такі прийоми знайомства надають тренеру діагностичну інформацію, а в учасників не викликають труднощів та тривоги, як, наприклад, пропозиція: «Розкажи про себе».

Очікування учасників та їхні побоювання (10 хвилин)

Тренер ставить аудиторії запитання:

ь Про що б ви хотіли дізнатися в ході цього тренінгу?

ь Що ми будемо тут робити?

ь Чи є у вас якісь сумніви, побоювання?

Далі Тренер пропонує подумати та письмово відповісти на них. Він пояснює, що діти можуть писати все, що вони думають та відчувають, але зачитати тільки те, що вважають за потрібне.

Після того як діти закінчили писати, Тренер нагадує, що зачитувати треба тільки те, що підліток захоче, але кожен обов'язково має взяти участь саме у цьому обговоренні.

Потім Тренер має розповісти про власні очікування від тренінгу та свої сумніви і побоювання.

Прийняття правил роботи - відбувається за стандартною процедурою (5 хвилин)

2. Оцінка рівня інформованості, актуалшція проблеми

Вправа «Асоціації»

Тренер пропонує учасникам намалювати будь-які асоціації, які їм спадають на думку при словах «спиртні напої» (10 хвилин). Після цього кожен з учасників показує свій малюнок і коментує, що він хотів їм висловити, які почуття були в нього під час малювання (10 хвилин). Тренер підбиває підсумок: спиртні напої викликають у людей різні асоціації та різний емоційний відгук.

Тест «Що ти знаєш про алкоголь?»

В даному переліку половина тверджень правильні, половина -- помилкові.

На запитання відповідати тільки «так», «ні», «не знаю».

На запитання відповідати швидко!

За правильну відповідь ви отримуєте +1 бал, за неправильну - 1 бал. За відповідь «не знаю» - 0 балів. Це означає, що вгадувати немає сенсу, неправильна відповідь тільки погіршить результат. Якщо не знаєте - так і пишіть.

	Правильні відповіді
1. У крові кожної людини є трохи алкоголю.	Так
2. Деякі люди мають природжеу схильність до алкоголізму.	Так
3. Алкоголік може вилікуватися і вживати спиртне помірно.	Ні
4. Зловживають алкоголем звичайно ті люди, які не вміють управляти своєю поведінкою та емоціями.	Так
5. Вживання спиртного до 21 року є зловживанням	Так
6. Якщо в компанії за святковим столом людина відмовляється випити, то - це вияв неповаги до інших	Ні
7. Чим більше людина може випити не пяніючи, тим більше імовірності, що вона скоро стане алкоголіком.	Так
8. Якщо здорова доросла людина вживає алкоголь помірно, то це не шкодить її здоровю.	Так
9. Для того щоб викоренити алкоголізм, треба заборонити виготовлення спиртних напоїв.	Ні
10. Анонімні алкоголіки - це ті, хто пють таємно від усіх.	Ні
11. Неможливо відрізнити помірне вживання спиртного від непомірного, оскільки в кожного своя мірка.	Ні
12. Біологічна схильність до алкоголізму передається спадково.	Так
13. Не існує особистісної схильності до алкоголізму, все залежть від обставин.	Ні
14.Вживання спиртних напоїв людина має тримати під контролем, порівнюючи кількість та частоту випитого з науково обгрунтованими рівнями вживання алкоголю.	Так
15. Людина, яка має біологічну схильність до алкоголізму, приречена стати алкоголіком.	Ні
16. Узалежнення від алкоголю виникає тільки після багаторічного вживання.	Ні

Після закінчення зачитування запитань тесту результати одразу не перевіряються. Тренер просить зберегти аркушики з відповідями до кінця тренінгу, аби наприкінці учасники могли побачити, чи змінилася їхня думка завдяки отриманим знанням.

Тренер просить групу обговорити приблизно такі питання (потрібно вибрати для обговорення 2-З з цих питань відповідно до інтересів групи):

ь Чи існує проблема алкоголізму в нашому суспільстві?

ь Чи наражалися на цю проблему ви чи близькі вам люди?

ь Що ви відчували, коли стикалися з цією проблемою?

ь Наскільки це явище небезпечне для підлітків та молоді?

ь Якщо ця проблема не буде вирішена найближчим часом, як вона вплине на суспільство в цілому?

ь Чи знаєте ви людей, які загинули від пиятики?

Реакція в групі буде різною, вона залежить від складу групи, регіону, в якому проживають учасники тренінгу, і, як правило, відображає ситуацію з вживанням алкоголю в оточенні підлітків.

Після цього Тренер розповідає про розвиток ситуації з вживанням алкоголю в Україні та в місцевості, де вони проживають, останніми роками (2 хвилини).

Вправа «Брейн-ринг»

Тренер пропонує учасникам розподілитися на дві групи. Кожна з груп обирає «ведучого» зі свого складу. Одна група відповідає на запитання «Для чого люди вживають алкоголь?», друга група обговорює запитання «Чому вживання алкоголю шкідливе?» (15 хвилин). Після цього тренер кожної малої групи записує на дошці основні тези висновків, яких дійшла група, та обґрунтовує їх. Між ними відбувається брейн-ринг (20 хвилин). Після цього Тренер допомагає учасникам тренінгу сформулювати висновки, що базуються на науково доведених фактах, зокрема щодо: доз вживання алкоголю; ступенів сп'яніння; переносимості алкоголю організмом (толерантності до алкоголю); рівнів вживання алкоголю.

Перерва (5-20 хвилин). Бажано запропонувати учасникам, печиво, сік, мінеральну воду, -- в цьому разі перерву доцільно продовжити до 30 хвилин.

3. Інформаційний блок

Вправа «Розв 'язання ситуацій» (25 хвилин)

Тренер роздає аркуші із задачами, які призначені для перевірки засвоєння знань із питань зловживання алкоголем.

І. Троє восьмикласників, які раніше не мали досвіду вживання алкоголю, вирішили відсвяткувати закінчення навчального року. Вони купили пляшку горілки місткістю 0,5 л, 300 г вареної ковбаси, півбуханки хліба, цибулю та редиску. Потім хлопчики поїхали на пляж і, влаштувавшись у затишному місці, протягом години випили всю горілку, ретельно розділивши її на рівні частини.

1. Чи сп'яніють підлітки і якою мірою? Як це можна розрахувати?

Чи будуть хлопці п'яні однаковою мірою? Чому? Як це можна обгрунтувати?

3. Чи можна прогнозувати, як закінчиться для підлітків святкування закінчення навчального року? Якщо так, то розкажіть, як.

ІІ. Дружина з тривогою каже чоловікові, що він занадто багато п'є, і це може погано закінчитися.

Чоловік заспокоює жінку, сміючись над її побоюваннями: «Ну що ти, люба! Хіба я гірше виглядаю, ніж раніше, або гірше себе почуваю? Спиртне мені зовсім не шкодить. Навпаки, я навіть став міцніший: раніше мене від трьох чарок «розвозило», а зараз для цього і півлітра замало! Та в мене просто імунітет до алкоголю виробився, я майже не п'янію. Ні, вже що-що, а алкоголіком я не стану, у мене імунітет!»

1. Чи правильно розмірковує чоловік?

2. Як пояснити наявність у нього «імунітету до алкоголю»?

3. Який прогноз можна дати щодо подальшої долі чоловіка?

У ході їх обговорення Тренер допомагає учасникам дійти висновків стосовно впливу алкоголю на потомство, а також щодо біологічної схильності до алкоголізму.

Обговорення в колі «Вживання та зловживання»

(5 хвилин)

Тренер пропонує учасникам по колу навести ситуації, коли вживання алкоголю є зловживанням. Після цього узагальнює висновки про відмінність вживання алкоголю та зловживання.

Ігрова вправа «Спірні твердження» (25 хвилин)

Крім власне інформування, ця вправа дає можливість кожному учасникові з'ясувати свої погляди на проблему зловживання алкоголем.

Матеріали: 4 великі аркуші паперу, підписані:

ь «Цілком згоден»

ь «Згоден, але з певними застереженнями»

ь «Абсолютно не згоден»

ь «Не знаю, не впевнений»

Ці аркуші слід прикріпити на чотирьох стінах кімнати.

Тренер зачитує по одному спірні твердження, пов'язані з проблемами узалежнення від алкоголю. Після того як твердження висловлено, учасники повинні одразу підійти до того аркуша, на якому відображена їх точка зору стосовно цього твердження. Учасників заняття просять пояснити, чому вони обрали саме такі оцінки цього твердження. Після пояснень різних точок зору учасникам надається можливість перейти до аркушів, які тепер більше відповідають їхній позиції.

Як зразок пропонуються такі твердження (можна дібрати для виконання вправи 4 - 5 з наведених тверджень чи сформулювати власні):

ь Алкоголізм -- це хвороба.

ь У багатьох молодих людей виникають проблеми із законом через зловживання алкоголем.

ь Алкоголізм можна вилікувати.

ь Багато підлітків починають вживати алкоголь не тому, що їм це подобається, а лише «за компанію».

ь Люди, що вживають алкоголь, дуже часто не усвідомлюють, що узалежнені від нього.

ь Узалежнення від алкоголю формується тільки після його багаторічного вживання (5-10 років).

ь За зовнішнім виглядом людини можна визначити, чи вона є алкоголіком, чи ні.

Обговорення:

1. Які почуття виникли у вас, коли ви розмірковували над цими питаннями?

2. Чи легко було висловлювати свої погляди перед усіма учасниками, особливо якщо ви опинилися у меншості?

3. Чи легко було змінити свою точку зору?

Тренер надає інформацію учасникам про форми прояву та стадії алкоголізму: продром алкоголізму; підвищення толерантності; потяг до алкоголю; втрата контролю; критерії першої стадії алкоголізму (симптом узалежнення, втрата кількісного контролю, втрата ситуаційного контролю); друга стадія алкоголізму; третя стадія алкоголізму.

4. Набуття практичних навичок

Тренер нагадує учасникам, що людині необхідно навчитися приймати ефективні для неї рішення, щоб у ситуації вибору вона могла сказати «ні».

Вправа «Пиятика» (15 хвилин)

Учасники сідають по колу. Завдання: придумати 10 варіантів пропозиції випити пляшку пива і 10 варіантів відмови від цього.

Тренер бере пляшку пива і пропонує його учасникові, що сидить справа від нього, умовляючи його випити. Учасник відмовляється. Відмова має бути тактичною, але твердою. Час, відведений на роботу пари, -- 3 хвилини. Після цього пляшка переходить до учасника, і вже він умовляє партнера випити.

Обговорення:

1. Чи легко було підбирати належні підстави відмови?

2. Які із запропонованих варіантів відмови були найпереконливішими? Чому?

3. Як почувалися учасники в ролі того, хто умовляє, і того, хто відмовляється?

4. Які ще форми відмови існують?

5. Завершення роботи (5 - 10 хвилин)

На цьому етапі слід підбити підсумки проведеної роботи, з'ясувати, як учасники засвоїли інформацію.

Тренер повторює тест, що був проведений на початку тренінгу. Учасники всі разом вирішують, яке твердження правильне, яке ні. Потім учасники порівнюють свої відповіді, дані на початку тренінгу, з тими, що отримані тепер.

Можна також провести вправу «Почуття»: Тренер просить кожного учасника сказати, які почуття у них викликало це заняття. Тренер дякує учасникам за увагу, повідомляє, як з ним можна зв'язатися на випадок бажання продовжити взаємодію, і прощається з групою.

5. Профілактика наркоманії серед підлітків та молоді

психолог девіантний підліток

(6 годин)

Тема: Проблеми, пов'язані з наркотиками, та профілактика початку вживання наркотиків.

Мета: Підвищити рівень поінформованості підлітків із проблем, пов'язаних із зловживанням наркотиками. Випрацювати та розвинути навички, що запобігають уживанню психотропних речовин.

Завдання:

1) з'ясувати рівень поінформованості учасників зі згаданої проблеми;

2) дати достовірну інформацію про психологічне узалеж-нення, про причини та наслідки вживання наркотиків;

3) формувати в підлітків навички відповідальної поведінки; 4)перевірити рівень засвоєння інформації.

Методи проведення:

Тривалість етапів тренінгу залежить від особливостей групи та досвіду тренера. Відхилення від розкладу не повинні викликати тривогу та невпевненість. У цьому випадку тренеру слід виявити гнучкість. При плануванні роботи треба заздалегідь продумати, які вправи можна додати, якщо робота проходитиме дуже швидко, і навпаки, який етап можна скоротити і яким чином, якщо виникнуть затримки. У запропонованому плані тривалість кожного етапу вказана приблизно.

План проведення:

1. Організаційні настанови

На цьому етапі слід створити демократичну атмосферу, заохотити до спілкування, задати тон подальшої роботи.

Вступ (3 хвилини)

Тренер оголошує мету та завдання тренінгу.

Знайомство (3 хвилини)

Знайомство може бути проведене в будь-якій зручній формі. Можна використати одну з вправ для знайомства, що описані у викладі тренінгу «Профілактика зловживання алкоголем серед підлітків та молоді».

Очікування учасників (15 хвилин)

Спочатку рекомендується провести вправу, аналогічно тому, як це пропонувалося у викладі тренінгу «Профілактика зловживання алкоголем серед підлітків та молоді». Потім учасникам роздаються стікери, на яких вони записують, про що конкретно вони хотіли б дізнатися в ході тренінгу (кожне побажання на окремому аркуші). Потім на великому аркуші робляться написи «Очікується» і «Виконано».

Після цього всі занотовані побажання прикріплюються під написом «Очікується». Надалі кожний учасник може перемішувати аркуші зі своїми очікуваннями в графу «Виконано».

Якщо протягом тренінгу були реалізовані не всі побажання учасників, то Тренер повинен наприкінці тренінгу обговорити це з групою і з'ясувати, що робити з нереалізованими очікуваннями: запланувати ще один тренінг або індивідуальну консультацію чи рекомендувати потрібну літературу.

Прийняття правил роботи групи (5 хвилин)

2. Оцінка рівня інформованості, актуалізація проблеми

Обговорення в колі (20 хвилин)

Тренер пропонує кожному розповісти про випадки із свого життя, коли учасник стикався з проблемою наркоманії. Наприклад: знає когось, хто палить «травку», часом бачив у себе в під'їзді використані шприци, був на похороні сина знайомих, який загинув від передозування, тощо. Потім Тренер підсумовує висловлювання і разом з учасниками доходить висновку, що нарковживання в Україні й у світі є серйозною проблемою. Доцільно також навести статистичні дані щодо динаміки захворювання на наркоманію. Дуже корисно представити зазначені статистичні матеріали у вигляді діаграми, графіка тощо.

Ігрова вправа «Спірні твердження» (15 хвилин)

Гра дає змогу Тренерові оцінити рівень інформованості та актуалізувати проблему для учасників. Ця гра являє собою певний анонс тієї інформації, що зможуть отримати учасники.

Матеріали: 4 великі аркуші паперу, підписані:

ь «Цілком згоден»

ь «Згоден, але з певними застереженнями»

ь «Абсолютно не згоден»

ь «Не знаю, не впевнений»

Ці аркуші слід прикріпити на чотирьох стінах кімнати.

Тренер зачитує по одному спірні твердження, пов'язані з проблемою наркоманії (а також із взаємопов'язаною проблемою ВІЛ/СНІД). Після того як твердження висловлено, учасники повинні одразу підійти до того аркуша, на якому відображена їх точка зору стосовно цього твердження. Учасників просять пояснити, чому вони обрали такі оцінки даного твердження. Після пояснень різних точок зору учасникам пропонують перейти до аркушів, які тепер більше відповідають їхній позиції. Як зразок пропонуються такі твердження (можна дібрати для виконання вправи будь-яку кількість із цих тверджень чи сформулювати власні):

ь Наркоманія - це злочин.

ь Легкі наркотики не шкідливі.

ь Наркотики підвищують творчий потенціал.

ь Наркоманія - це хвороба.

ь У багатьох молодих людей виникають проблеми із законом через наркотики.

ь Припинити вживати наркотики можна в будь-який момент.

ь Наркоманію можна вилікувати.

ь Багато підлітків починають вживати наркотики «за компанію».

ь Люди, які вживають наркотики, не усвідомлюють, коли стають узалежненими від них.

ь Узалежнення від наркотиків формується тільки після їх тривалого і багаторазового вживання.

ь За зовнішнім виглядом людини можна визначити, чи вона вживає наркотики, чи ні.

ь Наркоман може вмерти від передозування.

ь Продаж «легких» наркотиків не карається законом.

ь Наркоманія невиліковна.

ь Запровадження метадонових програм у нашій країні дасть змогу всім наркоманам без жодних проблем та покарань отримувати «кайф» за рахунок держави.

ь Програми обміну шприців стимулюють розвиток наркоманії.

ь Проблема поширення ВІЛ-інфекції та гепатитів

В, С стосується тільки наркоманів, проституток та гомосексуалістів."

ь Лікування та реабілітація тих, хто вживає наркотики, повинні бути абсолютно безкоштовними, якщо держава справді хоче вирішити цю проблему.

ь Наркомани - це не люди.

ь Треба, щоб наркомани могли безкоштовно отримувати чисті голки та шприци.

ь «Легкі» наркотики слід дозволити, щоб вирішити проблему опійної наркоманії.

Обговорення:

1. Які почуття виникли у вас, коли ви розмірковували над цими питаннями?

2. Чи легко було висловлювати свої погляди перед усіма учасниками, особливо якщо ви опинилися у меншості?

3. Чи легко було змінити свою точку зору?

Перерва (15 хвилин)

Мозковий штурм «Причини та наслідки вживання наркотиків(20 хвилин)

Причини вживання наркотиків занотовуються в одну половину таблиці, наслідки -- в іншу. Приклад таблиці:

Причини	Наслідки
Прагнення до нових відчуттів	Смерть від передозування
Модно	Втрата поваги оточуючих
За компанію	Хвороби, що передаються через спільні шприци (гепатити, СНІД)
На зло батькам	Конфлікти з батьками

Висновок: практично в усіх випадках людина обирає сама, чи вживати їй наркотики, чи ні. Той, хто обирає наркотики, непрямим чином обирає й відповідні наслідки

3. Інформаційний блок

Теоретичний матеріал та дискусія (30 хвилин)

На цьому етапі слід обговорити такі теми:

ь наркотики і наркоманія;

ь механізм та особливості впливу наркотиків на організм людини і підлітків зокрема;

ь наслідки та характерні прояви вживання наркотичних речовин;

ь адиктивна поведінка;

ь причини, що підштовхують до вживання наркотиків;

ь міфи та хибні уявлення про наркотики в молодіжному середовищі;

ь роль впливу групи на початок вживання наркотиків, стратегії протидії тискові однолітків.

Логічно розпочати цей етап з відповідей на ті запитання, які викликали масові ускладнення на етапі оцінки рівня інформованості. Метод роботи - лекція чи інтерактивна форма (дискусія, під час якої Тренер уточнює, коригує та деталізує відповіді учасників).

Інформація, яка має бути викладена Ведучим, стосується динаміки виникнення узалежнення від наркотиків.

Перерва на обід (60 хвилин)

Рухова вправа «Вишикуйтесь за зростом» (15 хвилин)

Мета: подолання бар'єрів у спілкуванні між учасниками та створення атмосфери розкутості.

Учасники стають щільним колом, заплющують очі. їх завдання полягає в тому, щоб із заплющеними очима вишикуватися за зростом. Після того, як учасники виконають завдання, Тренер дає команду відкрити очі й подивитися, що вийшло.

Після вправи можна обговорити, чи було складно виконати це завдання, як почували себе учасники.

Ця гра має кілька варіантів. Можна дати завдання вишикуватися за кольором очей (від найсвітліших до найтемніших), за кольором волосся, за теплом рук тощо.

Вправа «Історія про...» (20хвилин)

Мета: У ході аналізу дій, що вчинюються героями «історій», з'ясувати погляди учасників на дану проблему. Моделювання найоптимальніших стратегій дій учасників.

Матеріали: тексти історій, аркуш ватману, фломастер.

Усіх учасників методом жеребкування поділяють на 3-4 команди. Потім зачитується історія з життя підлітків. Учасників просять оцінити дії та поведінку героїв за 10-бальною шкалою з погляду їх ефективності та морально-етичних норм. Отримані результати зводять у велику таблицю на аркуші ватману та аналізують. Кожна з команд зачитує рейтинги, отримані в груповому обговоренні, і коротко пояснюють, що слугувало причиною появи саме такого результату.

Приклад історії

Дмитро та Оксана кохають одне одного. Вони навчаються в одному класі. Одного разу Дмитро під час дискотеки завів Оксану до класу та запропонував їй спробувати вжити наркотик. Він пояснив, що нещодавно почав нарковживання, йому дуже подобається, і він хоче, щоб їй теж було добре. Оксана відмовилася від пропозиції та втекла від нього. Всю ніч вона думала, що робити, і зрештою вирішила порадитися з однокласницею Галею, у якої брат недавно загинув під колесами мотоцикла, яким керував наркоман. Галя обіцяла все влаштувати і вирішити проблему. Вона розповіла про все класному керівникові, а той -- директорові школи. Батьків Дмитра викликали до школи. Дмитра помістили на лікування до закритого стаціонару. Ніхто з класу, навіть Оксана, не приходять до нього. Тільки друг Іван не змінив свого ставлення до дрга та навідує його. Коли Дмитро вийшов з лікарні, він сказав, що наркотики більше вживати не буде, але й з Оксаною підтримувати стосунки не збирається.

На прикладі обговорення історії можна зробити висновки, наскільки складно:

ь відмовити близькій людині;

ь прийняти самостійне рішення; зробити правильний вибір;

ь визначити, який вибір є правильним;

ь відмовитися від дискримінуючої позиції.

Перерва (15 хвилин)

Рухова вправа (15 хвилин)

Вибір гри -- на розсуд Тренера.

Гра «Життя з хворобою» (30 хвилин)

Мета: усвідомлення учасниками проблем, пов'язаних з наркоманією; зміна поглядів на проблеми тих, хто вживає наркотики.

Матеріали: невеликі картки з паперу (6 x 8 см), набори кольорових олівців чи фломастерів для кожного учасника.

Тренер видає кожному учасникові по 12 карток і просить написати:

ь на 4 картках -- назви улюблених страв

ь на 4 картках -- назви улюблених занять, захоплень

ь на 4 картках -- імена близьких людей

Під час малювання доцільно зробити так, щоб у кімнаті звучала тиха мелодійна інструментальна музика.

Коли всі учасники заповнили картки, Тренер каже: «Давайте поставимо себе на місце людини, яка потрапила в залежність від наркотиків, для того щоб краще зрозуміти, що може відбуватися в її житті. Отже, людина обрала задоволення, яке вона отримує від наркотику. За будь-яке задоволення слід платити... і не тільки грошима. Тому я прошу віддати мені по одній картці з улюбленою стравою». Учасники самі вибирають і віддають картки. Але залежність вимагає подальших жертв, і учасники вибирають і віддають ще по дві картки, тепер уже одну -- з улюбленою стравою й одну -- з улюбленим заняттям. Далі Тренер пропонує віддати три картки, серед яких має вже бути й ім'я близької людини. Після цього Тренер сам проходить по колу і, не дивлячись, відбирає по одній-три картки в кожного учасника -- це символізує те, що наркоман уже не спроможний сам контролювати ситуацію. Все, що залишилося в учасників, -- це варіант того, що наркоманія може зробити з життям людини.

Обговорення:

1. Як себе почували учасники під час гри?

2. Як тепер себе почувають?

3. 3 чим (або з ким) розставатися було найважче?

Після гри обов'язково проводиться емоційне розвантаження, аби вивести учасників з ігрової ситуації. Тренер може сказати: «Те, що відбулося зараз, -- лише гра. Я сподіваюся, що це ніколи не торкнеться вас та ваших близьких. Я надіюся, що ніхто з вас не потрапить у таку ситуацію у своєму житті. Все це було лише грою і закінчилося разом із грою...»

Після цього учасники діляться пережитими почуттями.

Якщо напруження емоцій у групі залишається високим, слід зробити невелику

(5 хвилин) перерву або провести вправу на зняття тривожності.

При проведенні цієї гри слід поводитися обережно, оскільки в групі можуть бути учасники, що пробували вживати наркотики чи перебувають у тій чи іншій стадії узалежнення. У цьому випадку гра може справити різний вплив: з одного боку, показати, яким небезпечним є подальше вживання, а з іншого -- викликати в людини почуття безвихідності. Тому якщо Тренер не впевнений у своїй спроможності опанувати ситуацію і не зашкодити учасникам, краще замість цієї гри виконати більш нейтральні вправи.

4. Набуття практичних навичок

Вправа «Відмова» (40 хв.)

Мета: дати учасникам можливість оволодіти навичками впевненої поведінки, аргументованої відмови в ситуації вибору.

Група ділиться на 3 підгрупи. Кожній підгрупі пропонується окрема ситуація:

ь одногрупник (сусід, лідер дворового угруповання) просить дозволу виготовити наркотик у тебе вдома;

ь одногрупник (сусід, лідер дворового угруповання) просить залишити якісь речі;

ь одногрупник (сусід, лідер дворового угруповання) просить набрехати його батькам, що якась його річ лежить у тебе.

Завдання підгрупам: протягом 7 хвилин придумати якомога більше аргументів для відмови в такій ситуації. Після цього кожна підгрупа «розіграє» свою ситуацію перед рештою учасників. Один учасник грає роль того, хто умовляє, інший -- того, хто відмовляється. Тренер пропонує використати в кожній з ситуацій по три стилі відмови: впевнений, агресивний, невпевнений. Кожний стиль демонструється тільки одним учасником.

Якщо Тренер відчуває, що роль того, хто умовляє, не може бути виконана учасниками на належному рівні, він може взяти її на себе. Далі слід обговорити необхідність набуття відповідних навичок, вплив тих чи інших форм відмови на подальші стосунки. Обговорюється питання про складності та переваги відповідальної поведінки.

5. Завершення роботи (10 хвили)

Тренер по колу опитує всіх учасників про те, що їм сподобалось і не сподобалось у ході тренінгу, чи виправдались їхні очікування, що вони відчувають у даний момент.

Для оцінки ефективності своєї роботи Тренер може запитати, що учасники хотіли б змінити, організувати інакше; чому слід приділити більше уваги в процесі тренінгу.

Потім Тренер підбиває підсумки тренінгу, робить висновки, роздає папки з інформаційними матеріалами. Якщо є можливість, нагороджує найактивніших учасників тренінгу сувенірами.

6. Профілактика наркоманії серед підлітків та молоді

(3 дні, 18 годин)

Мета: Підвищити рівень поінформованості підлітків із проблем, пов'язаних з наркотиками. Випрацювати та розвинути навички, що запобігають уживанню психоактивних речовин.

Завдання:

1) з'ясувати рівень поінформованості учасників зі згаданої проблеми, наявність у них навичок відповідального прийняття рішень;

2) дати достовірну інформацію про групи наркотичних речовин, про узалежнення та його види; про перебіг хвороби; про сучасні методи лікування та реабілітації узалежнених; про безпечну поведінку; про соціальні, економічні та інші наслідки вживання наркотиків; про основи законодавства (враховуючи рівень інформованості);

3) визначити роль сім'ї у формуванні відповідальної життєвої позиції підлітка стосовно свого здоров'я;

4) визначити можливі мотиви вживання наркотиків;

5) сформувати в підлітків здатність прийняти відповідальні рішення в ситуаціях вибору; 6)мотивувати до подальшого використання отриманих знань та навичок у реальному житті і самостійного інформування друзів та знайомих;

7) закласти основу позитивної «Я-концепції» та адекватної самооцінки; 8)перевірити рівень засвоєння інформації та закріплення навичок.

Методи проведення -- див. програму 6 - годинного тренінгу.

План проведення: перший день.

1. Організаційні настанови

Вступ (10 хвилин)

Тренер оголошує мету та завдання тренінгу.

Про етапи знайомства, виявлення очікувань учасників та прийняття правил роботи-див. попередні тренінги.

2. Оцінка рівня інформованості, актуалізація проблеми

Мета цього етапу -- з'ясувати інформованість аудиторії, спланувати інформаційний блок.

За результатами вправ Тренер планує інформаційний блок на всі три дні тренінгу.

Вправа «Провокаційні тези» (30 хвилин)

Мета: з'ясувати, чи є актуальною тема наркоманії для учасників групи, та оцінити їх базовий рівень інформова-ності.

Тренер пропонує учасникам розподілитися на 1 -й та 2-й номери та обговорити кілька запропонованих «провокаційних тез» таким чином: «перші» номери висловлюються «за», «другі» -- «проти», намагаючись знайти якомога більше аргументів.

Приблизний перелік «провокаційних тез» (Тренер може запропонувати інші твердження, відповідно до досвіду учасників):

ь Проблему наркоманії вирішити неможливо, оскільки немає суспільства, вільного від наркотиків.

ь Тільки в людей, що живуть «поза суспільством», можливі проблеми з наркотиками.

ь Наркоманам неможливо допомогти.

ь Міліції слід було б вживати більш рішучих заходів щодо наркоманів.

ь Молодь занадто мало інформують про наркотики.

ь Наркотики слід легалізувати.

ь Кожна людина хоч одного разу в житті має спробувати гострі відчуття, навіть наркотик.

ь Марихуана не шкідлива, бо від неї не буває «ломки».

ь Наркотики можна вживати, якщо ти впевнений, що зможеш вчасно зупинитися.

Перерва (15 хвилин)

Мозковий штурм «Причини та наслідки вживання наркотиків» (20 хвилин)

Опис поданий у програмі 6-годинного тренінгу.

Вправа «Заборонений плід» (30 хвилин)

Тренер пропонує учасникам розділитися на пари випадковим чином. Кожен учасник розповідає своєму партнерові про те, як він поводився в «ситуаціях ризику». Після цього всі учасники виходять із кімнати. Тренер кладе на стілець якийсь дрібний предмет і накриває його так, щоб не буловидно. Після цього учасники по черзі заходять до кімнати, і Тренер пропонує таку інструкцію:

«Тут на стільці лежить річ, яку не можна чіпати. Проте уяви, що в кімнаті немає нікого, крім тебе, і ти можеш робити так, як бажаєш».

Учасник має право відкрити схований предмет і взяти його собі, тобто ігнорувати заборону. Тренер запам'ятовує, як діяв перший учасник. Після цього партнер зазначеного підлітка заходить до кімнати і йому дається така ж сама інструкція. Перший учасник відвертається так, щоб не бачити і не чути, що робить його партнер.

По черзі кожна пара виконує цю вправу.

Після цього відбувається обговорення, де партнери пробують вгадати (не знаючи справжніх дій партнера), чи дотримався заборони його співрозмовник, чи ні. Учасники обґрунтовують свою думку про дії партнера, а також пояснюють свої дії в ситуації ризику порушення заборони.

Тренер робить висновок про те, що заборона робити якісь дії не завжди сприймається людиною адекватно і що навіть сама людина інколи не може передбачити своїх дій. Тому необхідна копітка і тривала робота з формування правильних настанов стосовно недопустимості вживання наркотиків, щоб у разі виникнення «ситуації ризику» людина чітко знала, як треба діяти.

Вправа «Запитання» (20 хвилин)

Кожний учасник пише на аркуші паперу запитання, на які він хотів би отримати відповіді в ході тренінгу. Аркуші із запитаннями віддаються Тренерові таким чином, щоб зберегти анонімність тих, хто запитував. Це забезпечує умови для отримання специфічної інформації тими учасниками, які вживають наркотики, але не бажають повідомляти про це всім присутнім на тренінгу.

Перерва на обід (60 хвилин)

Інформаційний блок

Загальні відомості про наркотики: історія, закон, суспільство

Використовується матеріал із цього навчального посібника та інших літературних джерел.

У межах цього блоку можуть бути висвітлені такі питання:

ь Що таке наркотичні речовини?

ь Що таке наркоманія?

ь Що таке фізичне узалежнення?

ь Які наслідки впливу наркотиків на організм людини?

ь Що таке психічне узалежнення?

ь Яка історія вживання наркотичних речовин у суспільстві?

ь Як впливає наркоманія як явище на суспільство?

Цей блок краще провести у формі дискусії, в процесі якої Тренер уточнює, виправляє та деталізує відповіді учасників.

Даючи інформацію про наркотики, слід бути правдивим і не прагнути «залякувати», «згущати барви», описуючи наслідки нарковживання. Одне із завдань Тренера - спростовувати хибні уявлення стосовно наркотиків. Правдивість підвищує рівень довіри групи до Тренера.

Однак, описуючи стан сп'яніння, слід бути обережним, щоб не стимулювати зацікавленість і бажання випробувати це на собі. У ході цього етапу Тренер може відповісти на ті особисті запитання, що він отримав у попередній вправі. При цьому, проте, не слід акцентувати увагу на тому, що наводяться запитання учасників саме цієї групи (щоб зберегти анонімність).

Перерва (15 хвилин)

Гра на згуртованість «Берлінська стіна»

(30 хвилин)

Матеріали: мотузка чи достатня кількість стільців.

Кімната перегороджується посередині стільцями або мотузкою (мотузку тримають тренери на рівні 0,5 м над підлогою). Групі пропонується перебратися на іншу сторону перегородки. Якщо хоча б одна людина залишилася на першій стороні або перешкоду зачіпляють, то вся група повертається назад. Мотузку, за рішенням групи, можна піднімати на будь-яку висоту. Залежно від особливостей групи можна проводити гру в один чи два етапи. «Стіна» на другому етапі може стати значно вище, і групі доведеться повторити штурм, щоб повернутися назад. Цей другий етап бажаний, якщо в процесі знайомства та випрацювання правил група виявила розлад, суперництво, схильність до «навішування ярликів».

Завершивши гру, Тренер обговорює з учасниками стратегію вирішення проблеми чи причину відсутності такої стратегії, а також те, чому в них виникли проблеми і які ще стратегії могла обрати група. Висновок: наявність у людини звички до усвідомлення стратегії своєї поведінки, узгодження цієї стратегії з метою підвищує її успішність у житті.

«Наркотики і закон» (20 хвилин)

На цьому етапі слід розглянути особливості сучасного законодавства відносно наркотиків у нашій країні. Подавати інформацію краще в інтерактивній формі.

Гра «Скеля» (20 хвилин)

Мета: допомогти учасникам зрозуміти, що всі люди різні й по-різному поводяться в тій чи іншій ситуації.

Учасники вишукуються щільним ланцюжком у вигляді «виступів скелі», при цьому міцно тримаються один за одного. Кожний повинен пройти по скелі, не зірвавшись у прірву. Учасники можуть допомагати або заважати одне одному. Після закінчення гри проводиться обговорення вражень.

Висновок: Тренер нагадує учасникам інформацію про феномен узалежнення і пропонує порівняти те, що відбувається у грі, зі ставленням у суспільстві до узалежненої людини. У стосунках з узалежненою людиною люди поводяться по-різному: байдуже, штовхають униз, допомагають вибратись, жертвуючи своїми інтересами. Яке ставлення видається учасникам найприйнятнішим?

4. Завершення роботи (20 хвилин)

Тренер підбиває підсумки першого дня тренінгу. Пропонує учасникам поділитися своїми відчуттями, настроєм, з яким вони підійшли до закінчення дня, і побажаннями на завтра. Опитується кожний учасник. Тренер роздає учасникам анкети «зворотного зв'язку» і просить заповнити їх удома та принести наступного дня.

План проведення: другий день

1. Організаційні настанови

Вступ (5 хвилин)

Очікування учасників (10 хвилин)

Тренер ставить запитання: «Як настрій?», «З якими почуттями ви прийшли сюди сьогодні?», «Чи розповіли комусь, про що ви дізналися тут вчора?», «Якою була реакція?»

Повторення правил роботи групи (5 хвилин)

Гра «Лабіринт» (30 хвилин)

Мета: знайти вихід із складних ситуацій, навчитися прислухатися до думки оточуючих. Матеріали: паперові квадратики для побудови поля (розмір 3030 см). Вигляд поля:

На підлозі Тренер розкладає поле, що складається з окремих квадратиків. Частину квадратиків «заміновано» (порожні квадрати). Хрестиками позначено незаміновану дорогу, яку мають знайти учасники. Хрестики поставлено на внутрішній стороні квадратиків, отже, учасники їх не бачать.

Завдання групи: всім учасникам перебратися на протилежний бік поля.

Учасникам дається 5 хвилин на обговорення стратегії дій. Після цього вони не повинні розмовляти. Не можна показувати на поле, позначати потрібні квадратики на полі. Один учасник не може 2 рази поспіль іти по полю. Через один квадратик переступати не можна. Якщо хтось наступає на «замінований» квадрат, Тренер подає звуковий сигнал (плескає в долоні, топає тощо).

...