Специфіка процесу самоактуалізації особистості сучасної молоді

соціальної роботи та психології Національного університету

біоресурсів і природокористування України, м. Київ

(М=12,13). Найменш ефективними для досягнення поставлених життєвих цілей досліджувані визначають «ефективність у справах» (М=7,31), наявність «високих запитів» (М=7,19) та перфекціонізм, суворе ставлення до себе (цінність «неприйняття недоліків» М=5,00).

Результати кореляційного аналізу дозволяють простежити певні особливості та тенденції особистісного розвитку досліджуваних.

Так, були виявлені статистично значимі зв'язки показників «шкали орієнтування у часі» з показниками «шкали інтернальність у сфері здоров'я» (г=-0,58 при р<0,05). Тобто, чим більше досліджувані здатні синтезувати та інтегрувати власний життєвий шлях у часовий континуум, чим більш цілісно вони схильні оцінювати свої досягнення у загальній площині часу, тим більш вразливим вони відчувають власне здоров'я від впливу зовнішніх чинників. Отже, можливо констатувати відчуття досліджуваними власного безсилля перед майбутніми життєвими труднощами; наявність страху за власне фізичне та психічне здоров'я. Також доцільно ці результати тлумачити й як наявність багатьох ілюзій та переживань стосовно майбутнього.

Саме тому, задля підтримки відчуття власної гідності, власної значущості, досліджувані схильні проявляти радикалізм у поведінкових реакціях (г=0,62 при р<0,05), спонтанність (г=0,76 при р<0,01), бути більш контактними (г=0,58 при р<0,05) та гнучкими у поведінці (г=0,75 при р<0,01), схвально ставитись до можливості застосування агресії у міжособистісній взаємодії (г=0,57 при р<0,05)

Наявність тенденції до «егоцентричної» спрямованості особистісного розвитку (що була виявлена при аналізі результатів попередніх методик) підтверджується й статистично значимими зв'язками показників «шкали підтримки» з показниками шкал «самоповаги» (г=0,52 при р<0,01), «самоприйняття» (г=0,63 при р<0,01) та «сензитивності» (методика Кеттелла) (г=0,52 при р<0,05).

Отримані нами результати повністю співпадають с теоретичними наробками Л.С. Виготського, який зазначав, що саме цьому віковому періоду притаманні егоїстична домінанта та домінанта «далі», перспективи (визначена як спрямованість в майбутнє) [1].

З метою вивчення особливостей динаміки особистісного розвитку, вивчались особливості особистісної сфери, ціннісні орієнтири та самореалізації й у другій групі (вікова категорія 25-30 років).

Наявність у структурі особистості досліджуваних таких якостей як радикалізм та конформізм, відкритість та стурбованість (за методикою Кеттелла), вказують на амбівалентні тенденції особистісного розвитку. Досліджувані схильні проявляти радикалізм у поведінці і в той же час бути конформними, підкорятися соціуму. Такі тенденції призводять до стратегії бути відкритими, щирими, з однієї сторони, та відчувати стурбованість, занепокоєння через неможливість наполягати на власних думках та потребах.

Високі показники за шкалами «інтернальність у сфері досягнень» (М=6,83), «інтернальність у сфері міжособистісних стосунків» (М=6,61), «загальна інтернальність»(М=6,11) вказують на те, що досліджуваним притаманний високій рівень СК над емоційно-позитивними подіями і ситуаціями. Низькі показники виявлені за шкалою «інтернальність у сфері невдач» (М=5,28).

Пріоритетністю для досліджуваних визначаються цінності «здоров'я» (М=15,28), «любов» (М=14,23) та «щасливе сімейне життя» (М=13,50).

Найменше значення досліджувані схильні надавати цінностям «розваги» (М=4,17), «творчість» (М=4,00) та «щастя інших» (М=3,94).

Отриманий результат вказує на тенденцію до подальшого розвитку «егоїстичної» спрямованості (здоров'я, любов, нехтування щастям інших) розвитку особистості, та засвоєння певних соціокультурних «обмежень» (більш зневажливе ставлення до розваг та творчості). Ці тенденції зумовлені прагненням зберегти власну індивідуальність, та, водночас, жити відповідно до соціокультурних норм та правил.

Для досягнення життєвих цілей досліджувані схильні «користуватися» такими цінностями як «відповідальність» (М=13,61), «незалежність» (М=13,11) та «життєрадісність» (М=13,00). Найменшого значення вони надають цінностям «ефективність у справах» (М=7,31), наявність «високих запитів» (М=7,19) та «неприйняття недоліків» (М=5,00).

За результати кореляційного аналізу було виявлено зв'язки конструкту самоактуалізації («шкала орієнтування у часі») з особистісною якістю «самовпевненість» (г=-0,53 при р<0,01), «самостійність» (г=0,53 при р<0,01), «шкалою самоприйняття» (г=0,52 при р<0,05). Тобто, чим в більшій мірі людина відчуває себе самоактуалізованою, самореалізованою тим більш впевненішою, самостійнішою вона стає. Така людина вирізняється високим рівнем самоприйняття.

Водночас, виявлені негативні кореляційні зв'язки показників самоактуалізації з цінностями «здоров'я» (г=-0,48 при р<0,05) та «акуратність» (г=-0,56 при р<0,01). Натомість, виявлені позитивні зв'язки з цінностями «незалежність» (г=0,62 при р<0,01) та «широта поглядів» (г=0,47 при р<0,05). Отже, широта кругозору, прояви незалежності у міжособистісній взаємодії дозволяють досліджуваним більш цілісно побачити свій життєвий шлях. Інтегрувати свої теперішні цінності та світогляд у часовий континуум, не диференціюючи його на темпоральні проміжки (майбуття, сьогодення, минуле). При цьому, у процесі розкриття та реалізації особистісного потенціалу, досліджувані не вважають доцільним зациклюватися на фізичному самопочутті («здоров'я») та педантизмі («акуратність»).

Здійснений порівняльний аналіз не виявив значних статистичних розбіжностей «протікання» процесу самоактуалізації у цих вікових групах досліджуваних (І6-20 та 25-30 р.р.). Статистично значимі відмінності були виявлені у прояві такої особистісної якості як «радикалізм- консерватизм». З віком, досліджувані схильні бути більш радикальними (М=7,25) та (М=9,11). Досліджувані більше починають цікавитися інтелектуальними питаннями, переймаються сумнівами з приводу фундаментальних проблем, прагнуть радикально переглянути існуючі принципи та засади. Це пов'язано з формуванням та прагненням реалізувати власні життєві стратегії, «відвоювати» гідне місце у соціумі.

Існують відмінності у рівні проявів «шкали контактності» (М=11,44) та (М=9,11), з віком досліджувані стають менш здатні до встановлення швидких та глибоких емоційно насичених контактів з людьми. Характер міжособистісної взаємодії стає більш поверхневим та з'являються труднощі при нових соціальних транзакціях. З віком досліджувані стають більш виваженими та реалістичними. Низька контактність може бути зумовлена поглибленням взаємодії у рамках сім'ї та професійного колективу.

Зменшення значення цінностей «розваги» (М=7,81) та (М=4,17) та «творчість» (М=7,56) та (М=4,00) може бути детерміноване перерозподілом часу у бік професійної діяльності, перебудовою життєвих пріоритетів. Досліджувані в меншій мірі здатні до експериментування, творчих пошуків, оскільки до них збільшуються вимоги соціуму, посилюється почуття відповідальності.

З віком досліджувані стають менш сміливими при захисті власних поглядів та думок (М=13,31) та (М=8,39). Це може бути пов'язане з більшою інтеграцією у соціум, розумінням власної залежності від зовнішніх та соціальних чинників.

Досліджувані більшого значення у житті схильні надавати цінності «відповідальність» (М=9,25) та (М=13,61).

1. Выготский Л. С. Психология развития человека. -М.: Изд-во Эксмо, 2005. -- 1136 с.