Удосконалення професійного спілкування співробітників патрульної служби

Аспекти удосконалення професійного спілкування співробітників патрульної служби під час виконання службових обов’язків із охорони публічного порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху. Психологічні детермінанти ефективності професійного спілкування.

Рубрика Психология
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 24.06.2017
Размер файла 19,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Удосконалення професійного спілкування співробітників патрульної служби

Н.П. Бортник,

М.В. Ковалів

Розглянуто аспекти удосконалення професійного спілкування співробітників патрульної служби під час виконання службових обов 'язків із охорони публічного порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху. Визначено психологічні детермінанти ефективності професійного спілкування. Вивчено шляхи підвищення рівня професійно-психологічної підготовки особового складу патрульної служби Національної поліції України з метою ефективного встановлення психологічного контакту з громадянами.

Ключові слова: поліція, професійне спілкування, психологічні детермінанти, професійна спрямованість.

Постановка проблеми. Асоціація України до Європейського Союзу передбачає корінні зміни у характері діяльності органів внутрішніх справ України. Закон України «Про національну поліцію» кардинально змінив уявлення про діяльність служб із охорони публічного прядку. Діяльність однієї з найбільших за чисельністю зі служб Національної поліції - патрульної служби - в сучасних умовах набуває якісно нових рис. У цьому випадку особливу значущість у діяльності поліції щодо надання соціальних послуг у сфері забезпечення громадської та безпеки дорожнього руху становить високоефективне спілкування з громадянами. З цією метою приймаються певні організаційні та технічні рішення, упроваджуються прогресивні технології різних форм контролю, типові схеми організації несення служби, змінюється система професійної підготовки особового складу. Крім власне професійних, поліцейським під час службової діяльності доводиться долати багато психологічних труднощів. Це пов'язано з тим, що обсяжність і складність завдань, безпосередність взаємодії з правопорушниками спричиняють підвищене психологічне навантаження на фахівців цього спрямування. Тому, щоб відповідати сучасним вимогам, поліцейський має володіти не тільки спеціальними знаннями, уміннями і навичками, але й розвиненими професійно значущими якостями особистості. Для вирішення цього завдання в процесі професійної діяльності поліцейським доцільно, поряд із управлінськими та педагогічними засобами, використовувати спеціальні засоби та способи психологічного впливу.

Здійснення таких завдань стає особливо актуальним у сучасних умовах, коли в органах внутрішніх справ триває реорганізація та зміна структури і функцій правоохоронної діяльності.

Стан дослідження. Різні аспекти удосконалення професійного спілкування працівників правоохоронних органів тією чи іншою мірою висвітлювались у роботах українських і зарубіжних учених- адміністративістів: В. Б. Авер'янова, С. С. Алексєєва, Г. Л. Акопова, І. Л. Бачило, В. М. Брижка, О. А. Банчука, С. Ф. Гуцу, В. І. Гурковсь- кого, А. М. Гулеміна, Н. В. Паршиної, І. В. Мартьянова, О. В. Синєо- кого. Окремі аспекти комунікативно-психологічної діяльності у зазначеній сфері досліджували такі вчені: Н. М. Бамбурак, А. Й. Капська,

0. В. Лівшун, М. П. Лукашевич, І. І. Мигович, С. С. Пальчевський,

1. М. Пінчук та ін.

Однак динамічні зміни у сучасному суспільстві зумовлюють необхідність комплексного аналізу проблем професійного спілкування працівників органів внутрішніх справ з позицій юридичної та психологічної науки. Ці обставини окреслюють пошук і вибір комплексних підходів у наукових дослідженнях із погляду на діяльність органів внутрішніх справ як сервісної служби.

Мета статті - виявити психологічні передумови ефективного професійного спілкування співробітників патрульної служби.

Виклад основних положень. Ефективність професійного спілкування співробітника патрульної служби - це поетапне досягнення та підтримка психологічної близькості з партнером зі спілкування шляхом узгодження та коректування цілей, умінь і станів, споро- бів взаємодій у відповідно до мінливих умов поліцейської діяльності [1, с. 45].

Психологічними детермінантами ефективності професійного спілкування співробітника патрульної служби є ступінь взаєморозуміння у спілкуванні, диференційованість міжособистісного сприйняття, володіння засобами встановлення контакту з людьми, здатність регулювати міжособистісні відносини, точність міжособистісного сприйняття, здатність до переживання, легкість установлення контактів з іншими людьми, здатність і вміння формувати довірливі контакти, налаштованість на психологічний контакт, виразність інтонації в мовній діяльності, відкритість, здатність до рефлексії, орієнтації на залучення в спілкування, жестикуляція.

Труднощі, що впливають на професійне спілкування співробітника патрульної служби, поділяються на первинні та вторинні.

Первинні труднощі залежать від особистісних властивостей людини. До них належать: боязкість, сором'язливість, тривожність, підозрілість, недовірливість, боязнь нових контактів, агресивність, імпульсивність.

До вторинних входять біогенні, психогенні, соціогенні.

Біогенні труднощі - це насамперед соматичні хвороби, такі як виразка, ендокринні захворювання, гіпертонія. До психогенних труднощів належать: неадекватна самооцінка, психологічний захист, неадекватний індивідуальний стиль спілкування.

Соціогенними труднощами є зовнішні комунікативні, смислові, лінгвістичні бар'єри, визначені недоліки виховання (грубість, невихованість), позамежна інтенсивність професійного спілкування або навпаки, соціальна ізоляція, невдалий особистий досвід емоційних і соціальних контактів [2, с. 112-113].

Спілкування є суттєвою детермінантою спільної діяльності та може слугувати засобом її оптимізації. Особливості професійного спілкування інспектора патрульної служби детерміновано психологічними характеристиками діади і тріади як «верхньої межі» контактної групи. Його специфіка проявляється в безпосередньо особистісному та інтенсивному характері взаємодії з людьми в процесі виконання службових завдань.

В основі психологічних труднощів спілкування інспектора патрульної служби - соціоперцептивне спотворення і неадекватно вироблені засоби комунікативного впливу й спільної діяльності. Передумовами, що підвищують ймовірність виникнення психологічних труднощів спілкування, є неадекватні або спотворені уявлення інспектора патрульної служби про те, як повинні тривати процеси взаємодії з іншими людьми і переживання, пов'язані зі своєрідною особистісною інтерпретацією цих процесів [3, с. 56-57].

Професійно-психологічну підготовку співробітників патрульної служби до ефективного досягнення загальносоціальних цілей оперативно-службової діяльності доцільно представити у вигляді комплексного навчання співробітників (що охоплює розширення знань, формування умінь і навичок за допомогою різних форм теоретичного та практичного навчання) з урахуванням мотиваційно-цільових, комунікативних, перцептивних, поведінкових і емоційно-вольових процесів конструктивної взаємодії з учасниками дорожнього руху. Ефективність формування інтерактивної підготовленості співробітників патрульної служби опосередкована розвитком позитивних стереотипів сприйняття громадян, баченням у них активних союзників у підвищенні громадської безпеки та дорожнього руху [4, с. 98-99].

За підсумками формування високого рівня інтерактивної підготовленості співробітників патрульної служби до взаємодії з громадянами під час заходів із забезпечення публічного порядку і учасниками дорожнього руху можна міркувати про обумовленість професійної мотивації співробітників патрульної служби усвідомленням соціальної корисності їх праці, його загальнодержавної значущості, впевненості у правильності вимог права й справедливості законності.

Різні соціально-психологічні тренінгові вправи з допомогою моделювання проблемних ситуацій, що виникають у взаємодії громадянами під час заходів із охорони публічного порядку та з учасниками дорожнього руху, ділові ігри, а також консультування співробітників патрульної служби сприятимуть розвитку таких професійно важливих якостей, як комунікативна ініціативність, соціальна чуйність, психологічна стійкість, володіння навичками конструктивного діалогу, прагнення до об'єктивності у прийнятті рішень, здатність до самоаналізу власних дій, а також зростання соціально значущої професійної мотивації, що позитивно впливатиме на формування довіри до співробітників патрульної служби Національної поліції України як до професіоналів, які дбають про підвищення публічної безпеки, зокрема на автомобільних дорогах. У цьому контексті доцільно проведення соціально- психологічного практикуму [5, с. 210-212].

Соціально-психологічний практикум, заснований на моделюванні процесу вирішення труднощів у міжособистісному професійному спілкуванні співробітника патрульної служби, - це особливо організована взаємодія членів навчальної групи, в процесі якої здійснюється розвиток у особистості компетентності в професійному спілкуванні. Відмінними рисами діяльнісно орієнтованого соціально-психологічного практикуму є: обов'язковий попередній психологічний аналіз професійної діяльності учасників, визначення місця спілкування в структурі професійної діяльності учасників соціально-психологічний практикуму, реалізація названих елементів в його процесі.

Міжособистісна взаємодія - особистісний контакт, обумовлений взаємозалежністю суб'єктів на шляху досягнення цілей, як правило, опосередкований спілкуванням і спільною діяльністю, на основі якого здійснюється вплив суб'єктів один на одного та формуються певні взаємини, які характеризуються сутністю, динамікою, видом, специфікою; напруженим характером, унаслідок орієнтування співробітників переважно на реалізацію контрольно-наглядової та адміністративно- юрисдикційної функцій.

У контексті теоретичних досліджень психології взаємодії співробітників патрульної служби з громадянами під час заходів з охорони публічного порядку і учасниками дорожнього руху виділяються три його види: конструктивна взаємодія, односторонньо-результативна та деструктивна взаємодії. Тільки конструктивна взаємодія співробітників патрульної служби з громадянами має суб'єктну обумовленість і характеризується взаємодовірою, взаєморозумінням, а також досягненням загальносоціальних цілей, пов'язаних із публічним порядком і безпекою на дорогах, шляхом активного сприяння один одному [6, с. 32-33].

Взаємодія співробітників патрульної служби з громадянами у публічних місцях та учасниками дорожнього руху визначена організаційними чинниками (законодавством у галузі охорони громадського порядку та дорожнього руху, системою оцінки діяльності органів внутрішніх справ, психологічним забезпеченням), психологічними факторами (акцентуванням уваги співробітників на владних повноваженнях, недостатньою розвиненістю професійно важливих умінь і навичок, відповідним рівнем правосвідомості, підвищеною увагою до безпечного пересування громадян), а також умовами професійної діяльності з дефіцитом часу та інформації, можливістю виникнення конфліктних, екстремальних і нестандартних ситуацій, високою інтенсивністю контактів із громадянами у публічних місцях і учасниками дорожнього руху, постійним переключенням уваги з одних об'єктів на інші, дорожньо-транспортної обстановкою, умовами дорожнього руху). професійний спілкування патрульний

Необхідною умовою поліпшення взаємин співробітників патрульної служби з громадянами у публічних місцях і учасниками дорожнього руху, а також актуалізації у громадян правових установок свідомого дотримання правопорядку у публічних місцях і правил дорожнього руху є вміння співробітників ураховувати психологічні механізми мотиваційно-цільового, комунікативного, перцептивного, поведінкового, а також емоційно-вольового процесів конструктивного взаємодії з громадянами.

Співробітники патрульної служби та громадяни звертаються по сприяння один до одного у разі виникнення професійних та індиві- дуально-особистісних труднощів. Оптимізація взаємодопомоги можлива тільки за зміни негативних стереотипів сприйняття один одного на позитивні, обумовлені усвідомленням цивільно-правової значущості ефективної взаємодії в складних умовах, що вимагає від співробітників високого рівня інтерактивної підготовленості [7, с. 67].

Високий рівень інтерактивної підготовленості співробітників патрульної служби до взаємодії з громадянами досягається шляхом навчання співробітників за програмою, спрямованою на розвиток морально орієнтованої складової, набуття знань, формування умінь і навичок конструктивної взаємодії з громадянами, підвищення психологічної стійкості, розвиток професійних психологічних якостей та спеціальних здібностей. Основними показниками високого рівня інтерактивної підготовленості співробітників патрульної служби до взаємодії з учасниками дорожнього руху є: володіння вміннями та навичками здійснення окремих комунікативних дій, коригувального впливу на правосвідомість і поведінку громадян; володіння психотехніками аналізу суб'єктивних і об'єктивних факторів поведінки громадян; здатність своєчасно вирішувати конфліктні ситуації за допомогою діалогу, управляти напруженими конфліктами; володіння тактичними прийомами психологічного впливу на окремі категорії громадян; володіння навичками самоконтролю та саморегуляції, регулювання та підтримки позитивного емоційного стану громадян; вміння ефективно користуватися психотехніками конструктивної взаємодії з громадянами у здійсненні різних професійних дій; сформовані позитивні стереотипи щодо громадян, а також установки на конструктивну взаємодію з ними, переважання соціально значущих мотивів професійної діяльності [8, с. 254-255].

Особливості психологічних прийомів установлення психологічного контакту співробітників патрульної служби з громадянами з урахуванням специфіки професійної діяльності співробітників охоплюють: вказівку на схожість цілей та інтересів, інформування про стан правопорядку та аварійності, про особливості маршруту пересування, прояв турботи і уваги щодо безпечного перебування та пересування, демонстрація готовності допомогти, заклик до прояву громадянської позиції щодо громадянина, який опинився у складній ситуації, до самоаналізу вчиненого правопорушення, залучення третьої особи у врегулюванні напружених конфліктів тощо.

Соціально-психологічні тренінгові вправи (ввідні) з навчання навичкам конструктивної взаємодії співробітників патрульної служби з громадянами повинні охоплювати ситуації конфліктної, проблемної, екстремальної взаємодії, з метою їх використання у проведенні практичних занять, а також на інструктажі перед заступанням нарядів патрульної служби. Цілеспрямована підготовка сприяє: позитивній психологічної динаміці в структурі мотивації професійної діяльності, обумовленої усвідомленням її корисності; зміні негативних стереотипів на позитивні, опосередковані баченням у громадянах активних союзників у справі вдосконалення правопорядку, а також турботою про їхню безпеку; оволодінню співробітниками патрульної служби вміннями та навиками використання психологічних прийомів між особи- стісного сприйняття, комунікативного обміну, конструктивного вирішення конфліктних ситуацій з громадянами, розумінню значущості власних дій в укріпленні довіри з боку населення.

Висновки. Компетентність у професійному спілкуванні становить систему внутрішніх ресурсів (знань, навичок, умінь перцепції, інтеракції, комунікації), необхідних для ефективної комунікативної дії. Система професійного розвитку інспекторів патрульної служби, передбачена в основному в різних формах теоретичних занять, не забезпечує автоматичного зростання навичок і вмінь професійного спілкування, необхідних у практичній діяльності.

Ефективним засобом підвищення компетентності інспектора патрульної служби в спілкуванні є діяльнісно орієнтований соціально-психологічний практикум, який забезпечує позитивні зміни характеристик міжособистісної взаємодії, що є індикаторами компетентного професійного спілкування: диференційованість міжособистісного сприйняття, адекватність засобів міжособистісної комунікації та ступеня взаєморозуміння в ситуації спілкування, рівень розвитку навичок і вмінь організації спільної діяльності.

Перспективними для дослідження можуть бути такі напрями: вивчення особливостей пропагандистського впливу на формування дорожньо-транспортної культури населення; з'ясування специфіки взаємодії співробітників різних підрозділів Національної поліції з громадянами; розробка комплексу експрес-методик діагностики схильностей співробітників Національної поліції до конструктивної взаємодії з громадянами.

Література

1. Бандурка А. М. Психологияуправления: учеб. пособие / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. - Х.: Титул, 2007. - 532 с.

2. Управління персоналом органів внутрішніх справ (психолого- педагогічний аспект): навч. посібник / В. І. Барко, Ю. Б. Ірхін, Д. Й. Никифор- чук, П. П. Підюков. - К.: Київський юридичний інститут, 2005. - 278 с.

3. Психологія управління: курс лекцій / В. І. Барко, В. М. Клачко, О. В. Волошина, Т. В. Остафійчук. - К.: АУ МВС, 2009. - 123 с.

4. Урбанович А. А. Психология управления: учеб. пособие / А. А. Ур- банович. - Мн.: Харвест, 2003. - 640 с.

5. Юридична психологія: підручник. - 2-е вид., доопр. та доп. / Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко та ін.; заг. ред. Л. І. Каз- міренко, Є. М. Моісеєва. - К.: КНТ, 2008. - 352 с.

6. Юридична психологія: словник / Д. О. Александров, В. Г. Андросюк, Л. І. Казміренко та ін.; заг. ред. Л. І. Казміренко, Є. М. Моісеєва. - Вид. 2-ге, уточ. та доп. - К.: КНТ, 2008. - 224 с.

7. Юридична психологія: практикум / за ред. Л. І. Казміренко. - Івано- Франківськ: Місто НВ, 2010. - 190 с.

8. Пальчевський С. С. Акмеологія: навч. посібник / С. С. Пальчевсь- кий. - К.: Кондор, 2008. - 398 с.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Фактори впливу на розвиток умінь професійного спілкування. Психологічні особливості і основи ефективності професійного спілкування юристів. Методика встановлення психологічного контакту. Конфлікт і його психологічна характеристика, шляхи вирішення.

    курсовая работа [63,6 K], добавлен 17.01.2011

  • Визначення понять "спілкування", "стилі спілкування" та "саморегуляція". Суть та стилі спілкування. Суть саморегуляції як можливої детермінанти становлення стильових особливостей спілкування. Компоненти структури спілкування. Виявлення ступеня виразності.

    курсовая работа [359,0 K], добавлен 11.10.2015

  • Сутність спілкування як психологічної категорії. Аналіз особливостей підліткового спілкування з однолітками, а також їхнього самоконтролю в процесі різних видів спілкування. Специфіка, мотиви та можливості психологічного прогнозу спілкування підлітків.

    курсовая работа [701,6 K], добавлен 12.11.2010

  • Аналіз мотивації професійної діяльності. Основні напрямки розвитку мотивації професійного самовдосконалення. Мотиваційна тренінгова програма, як засіб формування розвитку мотивації професійного самовдосконалення співробітників органів внутрішніх справ.

    дипломная работа [130,6 K], добавлен 22.08.2010

  • Загальне поняття про спілкування, його сутність. Психологічні особливості спілкування підлітків та старшокласників. Особливості ділового спілкування. Розробка тренінгу на тематику особливості спілкування між учнями-підлітками та учням-старшокласниками.

    курсовая работа [51,2 K], добавлен 28.12.2013

  • Психолого-педагогічні проблеми формування особистості у підлітковому віці. Характеристика рівнів спілкування. Методи психологічного вивчення спілкування підлітків. Особливості сучасного спілкування підлітків з дорослими, однолітками й батьками.

    дипломная работа [1,3 M], добавлен 12.03.2012

  • Теоретичні засади психологічних особливостей та поняття культури спілкування, його структурні компоненти. Психологічні особливості підліткового віку, особливості міжособистісного спілкування. Визначення рівнів сформованості міжособистісної культури.

    курсовая работа [436,2 K], добавлен 16.06.2010

  • Спілкування – сукупність зв’язків і взаємодія індивідів, груп, спільнот, обмін інформацією, досвідом, уміннями, навичками, результатами діяльності: класифікація, види, функції, спільні й відмінні ознаки з комунікацією. Стилі і моделі ділового спілкування.

    реферат [30,6 K], добавлен 22.10.2011

  • Місце та значення культури та мистецтва спілкування в сучасному суспільстві, головні вимоги до усного ділового спілкування. Основні функції, моделі та стилі спілкування. Стратегії та тактики спілкування, правила ведення бесіди та культура переговорів.

    реферат [42,1 K], добавлен 03.12.2009

  • Спілкування як категорія в психології. Роль спілкування в розвитку особистості старшокласників. Культура спілкування як основа взаємодії між людьми. Дослідження взаємозв’язку соціометричного статусу і культури спілкування у дітей старшого шкільного віку.

    курсовая работа [62,2 K], добавлен 30.01.2010

  • Спілкування як психологічна категорія, його комунікативне завдання. Структура комунікативного потенціалу студента. Стадії та стилі педагогічного спілкування. Труднощі педагогічної взаємодії. Вплив диференціації особистісних рис на характер спілкування.

    курсовая работа [29,7 K], добавлен 15.06.2011

  • Загальна характеристика та особливості спілкування дітей у підлітковому віці, його психологічне та соціологічне обґрунтування. Причини проявлення та аналіз показників сором'язливості. Характер спілкування підлітків з батьками та вчителями, ровесниками.

    дипломная работа [164,8 K], добавлен 13.11.2009

  • Загальна характеристика спілкування. Психологічні особливості та етапи особистісного формування підлітків. Способи та методи емпіричного дослідження особливостей спілкування з однолітками та емоційних бар’єрів, аналіз та оцінка отриманих результатів.

    курсовая работа [537,8 K], добавлен 13.04.2016

  • Особливості прояву темпераменту в мовленні. Характеристика стилів спілкування. Рекомендації щодо поліпшення продуктивності спілкування в залежності від темпераменту. Розробка рекомендацій щодо покращення умов праці психолога та розрахунок їх ефективності.

    дипломная работа [436,5 K], добавлен 22.03.2014

  • Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.

    курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016

  • Аналіз основних етапів дослідження соціально-психологічних особливостей спілкування у вітчизняній та зарубіжній психологічній науці. Характеристика складових спілкування в соціальній психології. Огляд вербальних та невербальних компонентів спілкування.

    курсовая работа [146,5 K], добавлен 16.07.2011

  • Методи професійної орієнтації студентів технічного училища, використовані механізми та оцінка їх ефективності. Критерії особистісної ефективності початкової професійної підготовки старшокласників. Психодіагностика професійного становлення школярів

    курсовая работа [3,9 M], добавлен 14.07.2009

  • Поняття спілкування як однієї з основних сфер людського життя. Роль спілкування в розвитку пізнавальних здібностей, поведінки і особистісних особливостей людини. Дослідження залежності психічного розвитку людини від його спілкування з іншими людьми.

    реферат [21,5 K], добавлен 17.12.2014

  • Ознайомлення із поняттям, цілями та класифікаціями спілкування. Характеристика сутності та основних мотивів афіліації. Розгляд співпадаючих та протидіючих мотивів спілкування. Дослідження змісту потреби в спілкуванні на різних етапах онтогенезу.

    реферат [38,6 K], добавлен 18.04.2012

  • Терміни "спілкування" та "комунікація" використовують як синоніми, але ж вони мають різне значення. Трактування спілкування у соціально-психологічному відношенні. Визначення терміна "комунікація". Інтерактивна модель як елемент комунікативного процесу.

    реферат [117,3 K], добавлен 22.06.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.