Формування стресостійкості курсантів вищих навчальних закладів МВС України
Зовнішні і внутрішні чинники стресу, які впливають на особистість курсанта. Стресостійкість особистості курсанта МВС розглянуто як інтегративну властивість особистості, як результат трансактного процесу зіткнення індивіда зі стресогенним фактором.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.06.2017 |
| Размер файла | 21,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Формування стресостійкості курсантів вищих навчальних закладів МВС України
В.В. Петришин
Обґрунтовано формування стресостійкості курсанта. Висвітлено зовнішні і внутрішні чинники стресу, які впливають на особистість курсанта. Стресостійкість особистості курсанта МВС розглянуто як структурно- функціональну, динамічну, інтегративну властивість особистості, як результат трансактного процесу зіткнення індивіда зі стресогенним фактором. Зауважено, що формування стійкості до стресу в курсантів формується поетапно, через підвищення рівня усвідомлення особистісних особливостей і зміни взаємодії особистісних і суб'єктно-діяльністних утворень у структурі стійкості до стресу майбутніх правоохоронців.
Ключові слова: курсант, нервово-психічна напруженість, стресостійкість, адаптивний потенціал, стресогенні умови.
Постановка проблеми. Стрес є невід'ємною частиною життя. Залежно від того, який вид діяльності людина провадитиме, частота стресу, інтенсивність і сила відрізнятимуться. Дослідження стресу працівника МВС є важливим, оскільки повсякденну діяльність міліціонера постійно супроводжує низка стресових факторів, високий рівень контролю діяльності та відповідальності, регламентовані нормативною документацією.
Готовність до стресу майбутніх працівників служб Міністерства внутрішніх справ (далі - МВС) є актуальним питанням сьогодення. Адже катастрофи, яких зазнає країна і світ останніми роками, засвідчують важливість підготовки працівників до роботи в екстремальних ситуаціях, здатність персоналу долати наслідки впливу підвищених навантажень на психіку, уміння успішно протистояти стресогенним факторам, не змінюючи рівень працездатності.
Як ми знаємо, професійна діяльність рятівника безпосередньо пов'язана з ризиком для життя і впливом різноманітних стресогенних факторів - це стає основною причиною високих вимог до особистісних якостей працівника, рівня професіоналізму, здатності легко адаптуватися й адекватно реагувати на обставини, що швидко змінюються і часом дуже небезпечні.
Стан дослідження. Визнання стійкості до стресу однією з головних детермінант професійної придатності та успішності у здійсненні правоохоронної діяльності досліджено у теоретичних положеннях
О. Р. Ратінова, Д. П. Котова, Г. Г. Шиханцева, К. М. Гуревича, В. В. Романова, О. В. Тімченка.
Теоретична основа вивчення психологічного аспекту професійного становлення майбутнього правоохоронця під час його навчання у вищих навчальних закладах представлена у роботах Є. А. Климова (особистісні аспекти стадії адепта, критерії адекватності професійної придатності), Р. В. Габдреєва (психологічні резерви професійної підготовки), Е. Ф. Зеєра, В. О. Бодрова, М. С. Глуханюк (психологічні основи професійної відповідності), Є. П. Ільїна, І. М. Фейгенберга, Л. М. Корнеєвої, О. М. Борисової (проблема компенсації професійно - психологічної невідповідності), В. В. Романова, М. В. Кроза, О. Р. Ратінова, Л. М. Собчик та ін. (критерії психологічної оцінки кадрів для правоохоронних органів), В. С. Медвєдєва (психологічні аспекти профілактики професійної деформації) та ін.
Під час аналізу проблеми стійкості до стресу розглянуто основні позиції щодо визначення стійкості до стресу в інтерпретації В. Е. Мільмана, В. Г. Норакідзе, Л. С. Славиної, В. Л. Марищука, R. В. СайеП, J. P. Guilford, П. Фрес та ін., а також напрямів, що вивчають стійкість до стресу (традиційно-аналітичний, системно- регулятивний, системно-структурний); основні групи умов, що впливають на рівень стійкості до стресу.
Певний інтерес під час аналізу проблеми представили для нас основні положення про особистісні та суб'єктно-діяльнісні характеристики, що визначають ступінь стійкості до стресу, серед яких: темпе- раментальні властивості (О. В. Махнач і Ю. В. Бушов, В. І. Моросано- ва, Є. М. Коноз), окремі риси характеру (Б. О. Вяткін, А. Б. Леонова), мотиваційно-потребнісна сфера (А. О. Реан, О. А. Баранов, Т. Шибу- тані, Я. Рейковський), рівень тривожності (Л. Д. Гіссен, Н. Д. Левітов та ін.), локус-контроль (В. Л. Марищук, О. М. Боковіков, А. О. Реан), самооцінка (А. К. Маркова, К. Левін та ін.), інтелектуальний рівень особистості (Р. Лазарус, Т. А. Немчин, Я. Рейковський, М. Д. Дворя- шина, Т. В. Корнілова), комунікативний потенціал суб'єкта (Л. О. Ки- таєв-Смик, Т. Рібо, А. Г. Маклаков).
Мета статті - теоретично обґрунтувати психологічні можливості розвитку стійкості до стресу у курсантів ВНЗ у системі МВС України.
Виклад основних положень. До категорії осіб із високим рівнем професійного стресу можна віднести співробітників МВС. Адаптивні здатності до стресу, професійна надійність і стресостій- кість - це основні показники психологічної підготовленості до виконання професійних завдань в умовах стресу. Недостатній їх розвиток, а також невміння регулювати свої психофізіологічні стани може призвести до серйозних негативних наслідків як для діяльності, так і для психічного і фізичного здоров'я співробітників. Уникнути негативних наслідків стресу можна з допомогою створення узгодженої системи психологічного забезпечення.
Дослідження виявили, що стійкість до стресу є професійно значущою якістю курсанта як майбутнього працівника (співробітника) правоохоронних органів держави, а технологія розвитку стійкості до стресу під час навчання курсантів у вищих навчальних закладах сприяє їхньому професійному розвитку і є ефективним способом профілактики професійної стагнації.
Незважаючи на різноманіття визначень поняття стійкості до стресу, представлених у науковій літературі, більшість дослідників одностайні у тому, що це комплексна властивість, риса особистості, обумовлена як зовнішніми, так і внутрішніми факторами, які, своєю чергою, детермінують рівень стійкості особистості, а також ефективність і результативність її діяльності в екстремальних умовах. Стійкість до стресу як комплексне, інтегральне утворення, обумовлена наявністю властивостей та якостей особистості, що детермінують рівень стійкості до екстремальних факторів. Найбільш значущими з них є особистісні і суб'єктно-діяльнісні характеристики, що обумовлюють ступінь стійкості до стресу, серед яких: темпераментальні властивості, окремі риси характеру, мотиваційно-потребнісна сфера, рівень тривожності, локус контролю, самооцінка, інтелектуальний рівень особистості, комунікативний потенціал суб'єкта. Дані, отримані під час теоретичного дослідження, підтверджують припущення про можливість і доцільність розвитку стійкості до стресу як професійно важливої (значущої) якості на етапі професіоналізації [5].
Стресогенний характер професійної діяльності курсантів обумовлює високий рівень нервово-психічного напруження. Проблема психологічної стійкості до стресу є професійно значущою, оскільки від неї залежить ефективність оперативно-службової діяльності співробітників МВС.
Стресостійкість розуміємо як складну інтегральну властивість особистості, взаємопов'язану із системою елементів, представлених комплексом інтелектуальних, когнітивних, емоційних і особистісних якостей, які забезпечують індивідові можливість долати значні розумові, фізичні, вольові та емоційні навантаження, зберігаючи ефективність функціонування у стресогенній ситуації [3]. Під стресогенною ситуацією розуміємо змінені умови звичного середовища життєдіяльності людини.
Якщо говорити про «історію» стресу у курсантів військових закладів, то вона розпочинається з першого етапу навчання. Вчорашні школярі потрапляють у зовсім інше середовище, і саме тут формуються майбутні сутнісні характеристики як спеціалістів. Починають посилено розвиватись соціальні і комунікативні вміння на тлі позитивної чи негативної «Я-концепції», формується навчальна мотивація і самооцінка. Триває вивчення стресогенних факторів, які впливають на курсанта, систематичне відстежування його психолого-педагогічного статусу, які дозволяють подолати або компенсувати чимало проблем у процесі навчання і дорослішання [5].
Емоційне здоров'я чи нездоров'я під дією стресу проявляється в навчанні, поведінці і спілкуванні.
Сфери життєдіяльності курсанта, особливо на початку навчання, можуть бути визначені стресогенними факторами, як:
• навчальна діяльність (страх самовираження під час перевірки знань);
• наявність соціально-психологічної і педагогічної взаємодії курсанта і оточення (страх не відповідати вимогам загалу);
• особистий характер (внутрішня ієрархія мотивів, інтелектуальний потенціал та ін.);
• умови життя і побуту курсанта (напружені взаємини в сім'ї) [6].
Проведені до цього дослідження дозволили нам виділити комплекс психологічних характеристик особистості, пов'язаних із стресостійкістю, який охоплює когнітивно-інтелектуальний та емоцій- но-особистісний блоки [1; 2; 3].
До когнітивно-інтелектуальних особливостей особистості, що безпосередньо впливають на формування високого рівня стресостійко- сті, ми відносимо такі:
1) гнучкість мислення, під якою розуміємо швидкість переформування звичного сприйняття, уявлень і думок у зміненій ситуації, а також своєчасне і адекватне для цієї ситуації прийняття рішень. Гнучкість мислення пов'язана зі зміною інтерпретацій властивостей ситуації та якісним інтелектуальним перетворенням стресогенної ситуації. Когнітивна ж ригідність - із труднощами в перебудові звичного сприйняття, уявлень і думок у зміненій ситуації. Як наслідок - затримка своєчасного і адекватного ухвалення рішень. На поведінковому рівні ця властивість виражається в здатності застосовувати більшу кількість різноманітних способів поведінки, причому варіативність способів, на наш погляд, залежить від розвитку, зокрема такої якості, як абстрактність мислення;
2) абстрактність мислення - одна з характерних ознак здатності продукувати нові ідеї на основі минулого досвіду. На думку О. Харві, Д. Ханта, Р. Шродера, в основі абстрактності/конкретності - такі психологічні процеси, як диференціація й інтеграція понять. Полюс абстрактності передбачає високу диференціацію і високу інтеграцію. Для людей, що володіють такою якістю, характерна незалежність від безпосередніх властивостей ситуації, орієнтація на внутрішній досвід, гнучкість, креативність та ін. [8];
3) поленезалежність як показник індивідуально-своєрідного способу переробки інформації, що характеризує специфіку інтелектуальної діяльності особистості. Поленезалежність/полезалежність - один із перших виділених і детально вивчених Г. Уіткином когнітив- них стилів, який він розумів як глобальну домінуючу тенденцію особистості орієнтуватися у вирішенні проблем або на інших людей, або на себе. На думку дослідника, поленезалежні особи виявляють високу особистісну автономність, стабільний образ «Я», опору на власний досвід і самостійний аналіз ситуації в процесі ухвалення рішень, що, на наш погляд, є важливим компонентом стресостійкості представників стресогенних професій;
4) розвинені перцептивні здібності: перцептивна увага, спостережливість. Розвинені мнемічні здібності, зокрема оперативна пам'ять, здібність до продуктивного опосередкованого запам'ятовування. Розвинені інтелектуальні здібності - оперативне мислення, уміння зосередитися, уміння диференціювати істотне від другорядного, знаходити істотні зв'язки між явищами. До емоційно-особистісних властивостей, що суттєво впливають на формування стресостійкості, відносимо такі:
а) емоційна стійкість. Афективні переживання, супроводжуючи стрес, можуть призвести до негативних змін в організмі людини. Відомо, що саме емоційний апарат першим включається в стресову реакцію під впливом екстремальних чинників. Під емоційною стійкістю розуміємо здатність долати стан зайвого емоційного збудження у виконанні складної діяльності;
б) оптимізм як властивість особистості (переважання позитивного емоційного фону настрою). Оптимістичне сприйняття навколишнього світу сприяє емоційній організації у стресогенних ситуаціях, оскільки прогноз майбутніх змін формуватиметься, зазвичай, у позитивному напрямі. Рівень проявлення емоційної реакції у відповідь на стресогенну ситуацію залежить від схильності до переживань емоцій певної модальності, тобто від стійких особливостей емоційності [7]. До позитивної емоційної диспозиції, на нашу думку, може бути віднесена і така властивість особистості, як оптимізм;
в) середній рівень особистісної тривожності. Під тривожністю розуміємо особистісну властивість, готовність до тривожних реакцій. Середній рівень особистісної тривожності розглядаємо як оптимальний рівень готовності суб'єкта до цілеспрямованих зусиль із формування адаптивної поведінки в стресогенній ситуації. Знижена, як і висока, особова тривожність призводить до порушення поведінкової інтеграції, яка зумовлює або ігнорування сигналів небезпеки, або перебільшення ступеня їх значущості, відповідно;
г) середній рівень агресивності. Агресивність розглядаємо як стійку особистісну особливість світосприймання і світобачення, яка виражається в готовності до агресивних дій щодо іншого і залежить від готовності особистості сприймати й інтерпретувати поведінку іншої людини відповідним чином [6]. За середній рівень агресивності вважаємо той ступінь прояву агресії, яка як реакція на загрозу життєвим інтересам людини є достатньою для ефективного функціонування і підтримки особистого психологічного і фізичного здоров'я в стресо- генних умовах;
ґ) внутрішній локус контролю. Внутрішній контроль засновано на сприйнятті життєвих подій як наслідків особистих дій, підконтрольних людині. На думку В. О. Бодрова, інтернали мають у своєму розпорядженні ефективнішу когнітивну систему: вони витрачають визначальну частку своєї енергії на отримання інформації. Як наслідок - докладають більше зусиль для управління ситуацією, на відміну від екстерналів, які більше сподіваються на випадок. Інтернали мають більш виражену тенденцію розробляти конкретні плани дій в різних ситуаціях, що дозволяє впливати на значущі для них події і успішніше долати стреси [4].
Розуміючи під спрямованістю особистості стійку сукупність мотивів, які орієнтують діяльність людини, незалежних від наявної ситуації, ми вважаємо, що провідними мотивами, які впливають на формування стресостійкості, є у порівняно рівноважному поєднанні мотиви власного добробуту, - як стійке прагнення підтримки фізичного і психологічного комфорту; прагнення до взаємодії з іншими людьми - як задоволення потреби в пізнанні (отримання інформації від інших), потребі в соціальних контактах; мотиви досягнення: прагнення до досягнення поставлених цілей як спосіб самовираження і самоствердження. Причому мотиви досягнення в ситуаціях регламентованої діяльності (робота, навчання, спортивні змагання та ін.) мають певну перевагу. Помірно оптимальна поведінкова активність як показник середньої (оптимальної) психічної активності, що разом із зазначеними характеристиками, на наш погляд, сприяє продуктивній активності в оцінці варіантів поведінки в складних (стресогенних) умовах і може виражатися за необхідності у високій поведінковій активності під час вирішення завдань із подолання стресогенної ситуації.
Висновки. Отже, стресостійкість особистості курсанта МВС розглядається як структурно-функціональна, динамічна, інтегративна властивість особистості, результат трансактного процесу зіткнення індивіда зі стресогенним фактором, що охоплює когнітивну репрезентацію, об'єктивну характеристику ситуації та вимоги до особистості.
Стресостійкість у контексті індивідуальної здатності організму допомагає зберігати нормальну працездатність, необхідний ступінь адаптації до впливу екстремальних факторів середовища і професійної діяльності як збереження здатності до соціальної адаптації, значущих міжособистісних зв'язків, забезпечення успішної самореалізації, досягнення життєвих цілей, збереження адаптивного потенціалу працездатності, здоров'я. Стресостійкість характеризує стан фізичного, емоційного і психічного виснаження, спричиненого тривалою вклю- ченістю в емоційно напружені й значущі ситуації.
стресостійкість курсант навчальний
Перспектива подальшого дослідження полягає у вивченні адаптації курсанта в ситуації посттравматичного стрессу
1. Белова М. Э. Индивидуально-личностные особенности стрессоустойчивости сотрудников негосударственных предприятий безопасности / М. Э. Белова, Н. Ф. Будиянский // Наукові записки Інституту психології імені Г. С. Костюка АПН України / ред. акад. С. Д. Максименка. - К.: Міле- ніум, 2007. - Вип. 33. - С. 272-278.
2. Белова М. Э. Применение методики MMPI в целях исследования психологических особенностей лиц с различным уровнем стрессоустойчивости / М. Э. Белова, Н. Ф. Будиянский // Известия международной славянской академии образования им. Я. А. Коменского. - Бендеры, 2006. - № 4. - С. 235-238.
3. Білова М. Е. Психологічні особливості осіб з різним рівнем стресос- тійкості (на прикладі працівників стресогенних професій): автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / М. Е. Білова // Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинсь- кого. - Одеса, 2007. - 20 с.
4. Бодров В. А. Психологический стресс: развитие и преодоление / В. А. Бодров. - М: ПЕР СЭ, 2006. - 528 с.
5. Кім К. В. Психологічні особливості формування стійкості до стресу у майбутніх правоохоронців / К. В. Кім // Проблеми екстремальної та кризової психології: міжнар. наук.-практ. конф.: тези доп. (23 листопада 2007 р.). - Х., 2007. - С. 213-221.
6. Пунапова Ю. В. Профессиональная деформация: понятие и условия возникновения / Ю. В. Пунапова // Профессиональная деформация и проблемы профессионализма: сб. науч. трудов; ред. В. П. Подвойский. - 2000. - № 1. - С. 22-24.
7. Росс Л. Человек и ситуация / Л. Росс, Р. Нисбетт. - М.: АспектПресс, 1999. - 429 с.
8. Федоткин С. Н. Основы охранной деятельности: практическое пособие для сотрудников негосударственных охранных организаций / С. Н. Федоткин. - М.: Изд-во НЦ ЭПАС, 2002. - 304 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття особистості, сутність і особливості, закономірності формування. Характерні риси особистості моряка. Необхідні здібності в професійній діяльності моряка шляхи її удосконалення. Технологія користування аутотренінгу в самовдосконаленні курсанта.
реферат [28,5 K], добавлен 13.02.2009Сутність поняття "стресостійкість". Психодинамічні та стресогенні фактори професійного вигорання педагогів вищих навчальних закладів. Розробка комплексної програми підвищення професійної стресостійкості педагогів Національного авіаційного університету.
статья [25,1 K], добавлен 27.08.2017Стресостійкість - властивість особистості, що забезпечує гармонійне співвідношення між всіма компонентами психічної діяльності в емоціогенної ситуації. Причини виникнення стресів підчас виконання корекційним педагогом своїх професійних обов`язків.
статья [143,8 K], добавлен 07.11.2017Особистість як об'єкт дослідження в психології, спроби її визначення, структура та елементи. Етапи формування та розвитку особистості людини як багатогранного процесу, фактори, що чинять вплив на нього. Проблеми, що негативно відбиваються на особистості.
курсовая работа [31,9 K], добавлен 16.03.2010Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Суть видів, чинників, особливостей та фаз психічних реакції особистості при екстремальних ситуаціях. Динаміка психогенних розладів особистості, що розвиваються у небезпечних умовах. Зовнішні та внутрішні чинники, за яких може статися стресове становище.
статья [26,6 K], добавлен 18.12.2017Психологічна характеристика екстремальних умов діяльності. Вивчення стресостійкості особистості як наукової категорії, що використовується в межах загальної концепції стресу. Розробка рекомендації щодо профілактики емоційного вигоряння у працівників.
дипломная работа [122,9 K], добавлен 29.10.2012Сім’я як виховний інститут. Поняття соціалізації особистості. Психологічні механізми соціалізації, за допомогою яких батьки впливають на дітей. Батьківське ставлення, його вплив на формування дитячої особистості. Причини неадекватного ставлення до дитини.
курсовая работа [118,2 K], добавлен 07.10.2012Особистість як соціологічне поняття. Психологія особистості та етапи її формування. Проблема впливу сім'ї на становлення особистості як проблема соціальної психології. Вплив неповної сім'ї, як проблематичної у виховному плані, на становлення особистості.
курсовая работа [133,5 K], добавлен 11.03.2011Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Сучасні психологічні підходи до вивчення емоційності, її феномен у працях вітчизняних та зарубіжних психологів. Емоційність у структурі особистості, фактори, що її обумовлюють, емпіричне дослідження. Модальні характеристики емоційності особистості.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 15.10.2009Особистість як дзеркало світу, фактори, що впливають на її формування та розвиток. Визначення ступеню впливу національного менталітету на особистість. Рольовий розподіл в групі та різновиди ролей, їх функціональні особливості. Суб'єктність особистості.
реферат [26,4 K], добавлен 22.05.2010Проблеми адаптації і дезадаптації студентів до навчального процесу та феномен стресу. Забезпечення психічного здоров’я. Проблеми діагностики адаптаційних процесів до навчального процесу у студентів вищих навчальних закладів: дослідження та результати.
курсовая работа [129,7 K], добавлен 21.11.2008Самоактуалізація та основні чинники її розвитку. Соціум як важлива ланка життя людини. Поняття та етапи соціалізація особистості. Позитивний та негативний вплив соціалізації на самоактуалізацію особистості. Процес формування цілісної особистості.
реферат [31,3 K], добавлен 18.01.2015Загальне уявлення про особистість. Психодинамічний напрямок у теорії особистості. Роль дитинства та соціальних чинників в становленні особистості. Психологія юнацького віку і формування самосвідомості. Поняття емоції, здібності, темперамент та характер.
учебное пособие [1,1 M], добавлен 01.04.2013Аналіз підходів до поняття нарцисизму, причини та передумови для його формування. Вплив особливостей сімейного виховання на розвиток нарцисичної та психічно стійкої особистості. Вивчення нарцисичного розладу як порушення процесу самоідентифікації.
статья [25,4 K], добавлен 06.09.2017Психологічна структура особистості. Головні однопорядкові підструктури особистості. Поняття про діяльність та її основні різновиди. Особливості спільної діяльності. Вплив соціального середовища на розвиток особистості. Загальний психічний розвиток людини.
контрольная работа [29,7 K], добавлен 24.08.2011Зміст та види стресу в психології; його медичні ознаки. Симптоми посттравматичного стресового розладу. Психологічні особливості особистості з травматичним стресом. Розробка корекційно-розвивальної програми з розвитку стресостійкості для підлітків.
дипломная работа [82,2 K], добавлен 11.09.2014Аналіз проблеми спрямованості особистості у філософської, психологічної та педагогічної літератури. Формування відповідних компонентів професійної спрямованості майбутніх психологів. Методики діагностування типу спрямованості особистості студентів.
автореферат [61,0 K], добавлен 19.04.2013Концепції психологічних основ виховання в сучасній педагогічній психології. Роль дитинства в становленні особистості. Поняття виховного впливу. Ефективність психогімнастики як засобу емоційного впливу на формування особистості дитини дошкільного вiку.
курсовая работа [52,3 K], добавлен 09.02.2011
