Психологічний феномен надзвичайної ситуації
Характеристика станів і реакцій людини, які обумовлюються характером загрози надзвичайної ситуації. Особливості функціонування механізмів психологічного захисту у рятувальників в умовах екзистенціальної загрози. Вивчення наукових поглядів Е. Фрома.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.08.2017 |
| Размер файла | 28,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
ПСИХОЛОГІЧНИЙ ФЕНОМЕН НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
Н.В. Оніщенко
Висвітлено проблему визначення сутності феномена надзвичайної ситуації. Розглянуто її основні характеристики: вітальну загрозу як загрозу фізичному існуванню особистості та екзистенціальну, яка проявляється у вигляді загрози подальшого існування людини в її якісно ціннісному стані.
Описано загальну характеристику станів і реакцій людини, які обумовлюються характером загрози надзвичайної ситуації. Резюмовано, що внаслідок пережитої надзвичайної ситуації в особистому розвитку індивіда настає криза.
Ключові слова: криза, надзвичайна ситуація, вітальна загроза, екзистенціальна загроза, постраждалий.
Постановка проблеми. Упродовж останніх 20 років від різноманітних надзвичайних ситуацій (НС) в усьому світі постраждало більш ніж 1 млрд. осіб, зокрема майже 5 млн. загинуло або було поранено, а завдані матеріальні збитки загалом складно уявити. За цей період близько 10 млн. осіб були змушені за різних обставин покинути свої домівки та стати біженцями.
Класифікації надзвичайних ситуацій, які визначені на законодавчому рівні, не враховують психологічні наслідки такої ситуації та їх вплив на людину, яка потрапляє в осередок трагедії [1]. За наявними класифікаціями не можемо сказати, на яку саме сферу особистості впливає НС.
Спираючись на такі дані, можна лише припускати, які наслідки (фізичні, психічні, соціальні, економічні тощо) можуть спостерігатись у постраждалих, якої допомоги вони потребують. Для розуміння зазначеного важливим є те, як людина «входить» у НС, що з нею там відбувається, як вона «виходить» із надзвичайної ситуації, та що їй допомагає вижити в трагедії.
Отже, розуміння феномена надзвичайної ситуації як загрози для людини можливе, на нашу думку, лише за умови її досконалого вивчення. Найперше слід зрозуміти характер загрози, яку містить НС. Зауважимо, що загроза може бути життю, здоров'ю, матеріальним цінностям, стабільності, психічному стану, впевненості у майбутньому тощо. Ми не можемо однозначно говорити про те, що кожна НС містить лише один вид загроз, або відрізняється якимось одним її видом та особливим характером.
Отже, постійно зростаюча кількість техногенних, природних і соціальних катастроф обумовлює необхідність більш поглибленого дослідження феномена надзвичайної ситуації. Це і є метою статті.
Стан дослідження. Зазвичай для характеристики такої ситуації у психологічній науці, поряд із терміном «надзвичайна», вживаються такі поняття, як «екстремальна», «катастрофічна», «трагічна», «травмуюча», «стресогенна», «руйнівна» тощо [2; 8]. У більшості сучасних наукових досліджень під час характеристики надзвичайних ситуацій перелічені ознаки не розмежовуються та уживаються як синоніми. В основному увага дослідників приділяється проблемі виокремлення чинників, які варто було б назвати «екстремальними», створенню класифікації, аналізу впливу і можливості запобігання їхнього деструктивного впливу на результати професійної діяльності, психічне і соматичне здоров'я людини.
Термінологічна плутанина в науці призводить до неадекватного трактування низки законодавчих і нормативних документів, що регламентують діяльність людини в умовах підвищеного ризику [9].
Насамперед не дотримується жоден критерій розподілу. Так, в одному випадку акцентується на характеристиці об'єктивних особливостей стимуляції («складні умови»), в іншому - на ставленні суб'єкта до цієї стимуляції («важкі умови»), у третьому - на переважному компоненті стану, що виник («стресогенні умови») і т. д. [10].
Класифікації надзвичайних ситуацій, які визначені в нашій країні на законодавчому рівні, на жаль, не враховують специфічного, або мультиплікативного, критерію, який вирізняє одну з головних характерних рис надзвичайних ситуацій: багатопорядковість і різноманітність наслідків - соціальних, політичних, екологічних, економічних та, особливо, психологічних.
Сучасні дослідники одностайні лише в одному: надзвичайна ситуація має негативне спрямування та є серйозним випробуванням для людини, яка волею долі опинилася в її осередку [5].
Виклад основних положень. Ключове поняття, що є підґрунтям для характеристики феномена НС, - «загроза (життю, здоров'ю, матеріальним цінностям, стабільності, психічному стану, впевненості у майбутньому тощо) для цілісності людини». Це поняття, фактично, об'єднує такі ключові категорії, як «вітальна загроза» та «екзистенціальна загроза».
Головна категорія, яка межує з поняттям надзвичайної ситуації, - вітальна загроза [4; 6]. Вона розуміється як загроза життю чи існуванню людини. Додамо, що вітальною можна вважати загрозу саме фізичному існуванню особистості (без втручання в духовний контекст існування).
У людини, яка волею долі опинилася в осередку надзвичайної ситуації (ситуації реальної небезпеки), найперше загострюється потреба у фізичній безпеці.
В осередку надзвичайної ситуації людині важливо не загинути, не зазнати поранень та ушкоджень.
У більшості випадків відчуття вітальної загрози (якщо не брати до уваги пролонговані у часі НС, за яких у більшості тих, хто вижив, виникає звикання до надзвичайних умов, які у подальшому сприймаються постраждалими як абсолютно нормальні умови життєдіяльності) є короткочасним.
Відчуття вітальної загрози замінює інше - відчуття екзистенціальної загрози.
Термін «екзистенціальна загроза» (англ. existential threat) розпочав широко вживатися у дослідженнях у сфері безпеки під впливом робіт О. Вевера і Б. Бузана [11].
Загалом під терміном «екзистенціальна загроза» розуміється загроза, яка ставить під сумнів подальше існування об'єкта в його якісно ціннісному стані, вимагаючи вжиття невідкладних, надзвичайних заходів, які можуть урятувати об'єкт від загибелі [13].
Ґрунтуючись на існуючих дослідженнях, в яких об'єднано екзистенціальні проблеми у 6 життєвих дилемах [13], спробуємо визначити основні екзистенціальні загрози, що з високою ймовірністю супроводжують кожну людину, яка опинилася в осередку надзвичайної ситуації.
Вважаємо, що доки людина не усвідомлює конкретно, що з нею відбувається, коли домінують тільки інстинкти самозбереження, - діє вітальна загроза; коли ж настає розуміння того, що коїться, - починає діяти екзистенціальна загроза.
Іншими словами, надзвичайна ситуація впливає і на фізичний, і на психічний стани постраждалого, а також на смисложиттєві орієнтації, цінності, прагнення особистості тощо. Зміни у смисловому компоненті можуть бути обумовлені не стільки особливостями надзвичайної ситуації, скільки фізичним та/або психічним станом людини, яка постраждала внаслідок трагедії.
Надзвичайна ситуація найперше стосується нижчих потреб людини, точніше - потреби в безпеці. Постраждалий відчуває вітальну загрозу через набуті травми, поранення (реальна загроза) або через усвідомлення того, що таке може з ним відбутися (уявна загроза). У цих випадках головною домінантою психічного стану постраждало- го стає почуття страху.
Після хоча би часткового згасання страху людина розпочинає мислити, усвідомлювати те, що з нею коїться. І коли «вмикаються» раціональні компоненти, надзвичайна ситуація для постраждалого стає ситуацією екзистенціальної загрози.
Прагнення безпеки, з одного боку, та прагнення звільнення, свободи від надзвичайної ситуації - з іншого, становить найбільшу мотиваційну силу поведінкових реакцій та дій постраждалого. Дихотомія свободи - безпека обумовлюватиметься екзистенціальними потребами постраждалого, а саме - специфічними людськими потребами, що виникають зі спроб розкрити сенс існування в умовах надзвичайної ситуації, ухиляючись від затьмарення розуму. психологічний рятувальник загроза захист
Продовжуючи вивчати наукові погляди Е. Фрома [12], ми спробували вирізнити основні екзистенціальні потреби, що проявляються у постраждалого в осередку надзвичайної ситуації:
1. Потреба у встановленні зв'язків. З метою подолання почуття ізоляції постраждалий намагається проявити турботу про будь- кого, хто її потребує (не обов'язково про близьку людину), взяти участь у аварійно-рятувальних роботах і зазнати відповідальності за іншого. Якщо ця потреба за будь-яких причин не задовольняється, людина розпочинає обстоювати тільки свої егоїстичні інтереси (задовольняти потребу в безпеці), внаслідок чого втрачає бажання допомагати іншим.
2. Потреба у подоланні. Практично всі люди потребують подолання своєї пасивної тваринної природи. Оптимальне вирішення такої потреби полягає у творчості. Здійснення творчого процесу у будь-якому вигляді допомагає людині досягти почуття свободи та власної значущості. Неможливість задоволення такої життєвої потреби є чинником деструктивної поведінки людини в умовах надзвичайної ситуації.
3. Потреба в коріннях. В осередку надзвичайної ситуації люди випробовують потребу в корінні, основі, в почутті стабільності. Всі ці почуття схожі з почуттям безпеки, яке в дитинстві задовольнялось зв'язком із матір'ю. Ті постраждалі, хто знає про загибель рідних, бачив зруйновану рідну оселю, будуть вже не спроможні відчувати свою особистісну цілісність і свободу.
4. Потреба в ідентичності. Е. Фромм уважав, що всі люди випробовують внутрішню потребу тотожності з собою та потребу в ідентичності, завдяки якій вони відчувають власну несхожість з іншими та усвідомлюють, ким є насправді [12]. В умовах проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації постраждалі не сприймають себе упорядниками власного життя. Щоб вижити, їм постійно доводиться дотримуватися вказівок рятувальників, екстремальних психологів, інших людей, які вижили в цій трагедії. Копіювання чужої поведінки не залишає людині можливості досягти в осередку надзвичайної ситуації почуття ідентичності.
5. Потреба в системі поглядів та відданості. Кожна людина потребує стабільної та постійної опори для пояснення складності життя. Це система орієнтування становить сукупність переконань, які дозволяють людині сприймати та осягати реальність.
Е. Фромм особливо підкреслював значення формування об'єктивного та раціонального поглядів на природу та суспільство. Він стверджував, що раціональний підхід є необхідним для збереження здоров'я, зокрема психічного [12].
Саме раціонального підходу до аналізу того, що сталося, постраждалому в осередку надзвичайної ситуації і не вистачає. У цих умовах відбувається переоцінка сенсу існування людини. Усвідомлення життя в умовах, що сягають за межі власного досвіду, призводить до переосмислення постраждалим трьох основних модусів (або, іншими словами, - одночасно існуючих аспектів) його світорозуміння (див. табл. 1).
Таблиця 1. Світорозуміння людини у звичних і надзвичайних умовах існування
|
Світогляд людини до виникнення надзвичайної ситуації |
Світогляд людини в умовах надзвичайної ситуації |
|
|
«Світ навколо» - матеріальний біологічний та фізичний світ, оточення, світ об'єктів. Світ, у якому людина опинилась одразу після свого народження та до якого звикає і адаптується впродовж усього життя. |
Реальність буття в світі виявляється втраченою. Надалі може спостерігатись ситуація, коли людина акцентуватиме лише на якомусь одному зі світів, а інші виключатиме та ігноруватиме. |
|
|
«Поруч зі світом» - світ близьких конкретній особистості людей, світ взаємовідносин між людьми, впродовж яких вони змінюються. |
||
|
«Свій світ» - світ самості, самосвідомості та самоосмислення, світ «для мене». |
Саме це у подальшому стає підґрунтям зміни ціннісних і смисложиттєвих орієнтацій у тих, хто вижив після надзвичайної ситуації. Зазначимо і про основні екзистенціальні емоції та почуття, що спостерігаються у постраждалих в умовах надзвичайної ситуації. Серед основних екзистенціальних емоцій та почуттів виділяються тривога та почуття провини (ті емоції та почуття, які розглядаються в екзистенціальній психології як основні онтологічні характеристики людини, що укорінилися в її існуванні).
Спираючись на дослідження М.Ш. Магомед-Емінова, можна додати, що надзвичайну ситуацію справді можна вважати ситуацією екзистенціальної загрози ще й через те, що вона, з одного боку, містить небезпеку та спричиняє страждання у людей; з іншого - апелює до людської мужності, прагнення допомогти іншому, відповідальності. Навіть перед обличчям смерті людина продовжує сподіватись на поліпшення ситуації та прагне реалізувати волю до життя [7].
Крім того, надзвичайна ситуація може стати такою, яка обумовлює розмежування життя постраждалої людини на «до» та «після» трагічної ситуації.
Жодна з надзвичайних ситуацій для постраждалого не може бути непомітна. Такі події у більшості випадків травматичні та виступають не тільки джерелом стресу, а й можуть характеризуватись як новий етап розвитку особистості, напрям якого залежатиме від індивідуально-психологічних особливостей постраждалого та його найближчих.
Іншими словами, якої б втрати людина не зазнала внаслідок пережитої надзвичайної ситуації, в її особистісному розвитку настає криза.
Аналіз особливостей надзвичайної ситуації в аспекті характеру загроз, які вона містить, дозволяє констатувати таке:
а) наявні класифікації надзвичайних ситуацій не враховують специфічного, або мультиплікативного, критерію, який вирізняє одну з головних характерних рис надзвичайної ситуації: багатопорядковість і різноманітність наслідків - соціальних, політичних, екологічних, економічних та, особливо, психологічних. Сучасні дослідники одностайні лише в одному: надзвичайна ситуація має негативне спрямування та є значним випробуванням для людини, яка опинилася в її осередку;
б) ключовим для характеристики феномена надзвичайної ситуації є поняття «загроза (життю, здоров'ю, матеріальним цінностям, стабільності, психічному стану, впевненості у майбутньому тощо) для цілісності людини». Окреслене поняття, фактично, об'єднує такі ключові категорії, як «вітальна загроза» та «екзистенціальна загроза». Вітальною вважається загроза саме фізичному існуванню людини. А екзистенціальною - загроза, яка змушує сумніватися у подальшому існуванні об'єкта в його якісно ціннісному стані, вимагаючи вжиття невідкладних, надзвичайних заходів, які можуть урятувати об'єкт від загибелі;
в) доки людина ще не усвідомлює конкретно, що з нею відбувається в умовах надзвичайної ситуації, коли домінують тільки інстинкти самозбереження, - діє вітальна загроза; коли ж настає розуміння того, що коїться, - починає діяти екзистенціальна загроза.
Література
1. Гуревич П. С. Психология чрезвычайных ситуаций: учебное пособие для студентов вузов / П. С. Гуревич. - М.: ЮНИТИ, 2007. - 495 с.
2. Екстремальна психологія: підручник / О. П. Євсюков, А. С. Куф- лієвський, Д. В. Лєбєдєв та ін.; за заг. ред. проф. О. В. Тімченка. - Х.: УЦЗУ, 2007. - 502 с.
3. Лебедев В. И. Личность в экстремальных условиях / В. И. Лебедев. - М.: Политиздат, 1989. - 304 с.
4. Комлев Н. Г. Словарь иностранных слов / Н. Г. Комлев. - М.: Эксмо, 2006. - 672 с.
5. Кризова психологія: навчальний посібник / за заг. ред. проф. О. В. Тімченка. - Х.: НУЦЗУ, КП «Міська друкарня», 2010. - 383 с.
6. Крысин Л. П. Толковый словарь иностранных слов / Л. П. Крысин. - М.: Эксмо, 2008. - 944 с. - (Библиотека словарей).
7. Магомед-Эминов М. Ш. Трансформация личности / М. Ш. Магомед-Эминов. - М.: Психоаналитическая Ассоциация, 1998. - 496 с.
8. Малкина-Пых И. Г. Экстремальные ситуации: справочник практического психолога / И. Г. Малкина-Пых. - М.: Эксмо, 2005. - 958 с.
9. Миронець С. М. Негативні психічні стани рятувальників в умовах надзвичайної ситуації: монографія / С. М. Миронець, О. В. Тімченко. - К.: Консультант, 2008. - 232 с.
10. Тимченко А. В. Психологические аспекты состояния, поведения и деятельности людей в экстремальных условиях и методы их коррекции: учеб. пособие / А. В. Тимченко. - Х., 1997. - 184 с.
11. Тітаренко Д. С. Особливості функціонування механізмів психологічного захисту у рятувальників в умовах екзистенціальної загрози: монографія / О. А. Олійніков, Н. В. Оніщенко, О. В. Тімченко, Д. С. Тітаренко. - Х.: НУЦЗУ, 2011. - 151 с.
12. Фромм Э. Бегство от свободы / Э. Фромм; пер. с англ.; общ. ред. и послесл. П. С. Гуревича. - М.: Прогресс, 1989. - 272 с.
13. Экзистенциальная психология / под ред. Ролло Мэя; пер. с англ. М. Занадворова, Ю. Овчинниковой. - М.: Апрель Пресс, 2001. - 622 с. - (Психологическая коллекция).
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття безпеки особистості. Особливості поведінки людини в екстремальній ситуації. Негативні психічні стани та реакції працівників МНС України. Завдання, які ставляться перед працівниками. Програма соціально-психологічного тренінгу. Подолання стресу.
курсовая работа [37,8 K], добавлен 29.12.2013Стрес як продукт когнітивних процесів, образу думок і оцінки ситуації. Особливості прояву стресових переживань на психологічному рівні. Аналіз проблеми подолання несприятливих наслідків травматичного досвіду. Психофізіологія людини в стресовій ситуації.
реферат [32,4 K], добавлен 22.09.2009Психологічний захист як предмет дослідження психології особистості. Структурна теорія механізмів захисту Р. Плутчика. Особливості розвитку молодших школярів. Механізми психологічного захисту батьків як фактор формування психологічного захисту дитини.
курсовая работа [64,7 K], добавлен 23.01.2012Дослідження таких психологічних феноменів, як механізми психологічного захисту та психологічний захист дітей, зокрема. Основні способи переробки інформації в мозку, що блокують загрозливу інформацію. Механізми адаптивної перебудови сприйняття й оцінки.
статья [239,0 K], добавлен 05.10.2017Можливість виникнення конфлікту. Психологічна стратегія захисту суб'єктної реальності особистості. Виявлення різних стратегій поведінки в конфліктній ситуації. Методика діагностики домінуючої стратегії психологічного захисту у спілкуванні В.В. Бойко.
отчет по практике [110,9 K], добавлен 29.05.2014Особистість та уявлення про її розвиток в психоаналізі. Вплив захисних механізмів на структуру особистості. Основні ознаки та функції механізмів психологічного захисту (механізмів интрапсихической захисту). Самосвідомість і захисні механізми особистості.
курсовая работа [43,1 K], добавлен 01.03.2017Аналіз категорій "оптимізм" та "песимізм". Дослідження проявів оптимізму, позитивна психологія. Основні компоненти оптимізму: конструктивна активність; власне оптимізм. Механізми психічної адаптації хворих в ситуації соматогенної вітальної загрози.
реферат [15,4 K], добавлен 09.06.2010Механізм психологічного захисту - неусвідомлюваний засіб поведінки, що відіграє важливе значення у формуванні особистості, створюючи суттєві передумови до уникнення тривожності і напруженості. Основні механізми его-захисту серед дівчат-першокурсниць.
статья [14,4 K], добавлен 31.08.2017Розгляд проблеми переживання людини в ситуації горя, пов'язаного із втратами близьких людей. Туга як відчуття екзистенціальної порожнечі, неможливості відновити сенс життя. Психологічна необхідність пристосуватися до середовища, де немає близької людини.
реферат [22,2 K], добавлен 23.03.2010Поняття про мікроклімат у колективі. Адаптація студентів до навчального процесу. Психологічні проблеми соціалізації студентів-першокурсників та конфліктні ситуації в колективі. Дослідження психологічного клімату у колективі студентів-першокурсників.
курсовая работа [54,6 K], добавлен 09.06.2010Соціально-психологічні детермінанти розвитку ділових стосунків у студентських академічних групах. Програма психологічного супроводу та процедура її проведення. Правила інформування населення про наявність загрози виникнення надзвичайних ситуацій.
дипломная работа [869,5 K], добавлен 07.10.2014Соціально-психологічна характеристика феномену конфлікту. Специфіка прояву організаційно-управлінського спору. Міжособистісні стилі вирішення конфліктів. Сутність мотивів та інциденту. Складові та динаміка розбіжностей. Образи конфліктної ситуації.
презентация [186,1 K], добавлен 01.12.2013Характеристика стратегій психологічного захисту в конфліктах. Поняття шкільних конфліктів і системи відносин конфліктної взаємодії. Причини, джерела та особливості конфліктів у сучасній педагогічній діяльності. Шляхи розв'язання шкільних конфліктів.
курсовая работа [391,9 K], добавлен 03.09.2013Загальна психологічна характеристика ситуації розвитку молодшого школяра, структура та особливості учбової діяльності, етапи розвитку пізнавальних процесів. Особистісна й інтелектуальна характеристики випробуваних дітей молодшого шкільного віку.
курсовая работа [50,8 K], добавлен 13.11.2013Найпростіші емоційні процеси. Поняття и характеристика про емоційний стрес. Три етапи в розвитку стресу. підході регуляції емоційних станів та психічних механізмів. типи психологічного захисту. термін "фрустрація". Потреби та їх роль у розвитку стресу.
реферат [29,8 K], добавлен 21.11.2008Конфлікти та їх види. Умови і привід виникнення зіткнення. Розуміння причин виниклого протиборства та мотивів учасників. Поводження людини в конфліктній ситуації. Створення атмосфери взаємної довіри і співробітництва. Вирішення конфліктної ситуації.
реферат [21,0 K], добавлен 15.10.2012Визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Впровадження регресивних умов службової діяльності майбутніх фахівців пожежного профілю.
статья [348,2 K], добавлен 05.10.2017Психологічні особливості функціональних станів, що виникають в процесі занять східними єдиноборствами. Принцип міокинетичної діагностики особистості. Залежність між функціональними станами, в яких перебуває людина, та розвитком її особистісних якостей.
курсовая работа [42,0 K], добавлен 13.10.2014Особливості наукових думок в аспекті поняття емоцій вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі психології. Основи відчуття, душевного переживання. Експериментальне дослідження емоційного стану людини в звичайних умовах та екстремальних ситуаціях.
курсовая работа [741,7 K], добавлен 06.07.2011Негативні зміни в станах та активності людей в екстремальних ситуаціях. Діяльність оператора в особливих умовах. Оцінка психологічної готовності льотчика до аварійної ситуації. Формування спеціальних навичок та вмінь в екстремальних ситуаціях польоту.
курсовая работа [64,1 K], добавлен 02.12.2010
