Комунікативна культура старшокласників і особливості її вияву у мережі Інтернет

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Формування у молодих людей культури як індикатора їхньої соціальної зрілості, громадянської свідомості, вихованості і моральності - це завдання, яке ставить перед освітою держава. Актуальність проблеми формування в учнів комунікативної культури, вимоги, які висуває суспільство до комунікативної компетентності громадян, обумовили проведення педагогічного дослідження з виявлення стану сформованості комунікативної культури старшокласників. У представленій публікації наведено окремі результати дослідження, отримані під час анкетування 1228 старшокласників (анкета "Окремі складові комунікативної культури старшокласників", автор - А.В. Аносова), які дозволяють проаналізувати вияви комунікативної культури старшокласників у всесвітній мережі Інтернет.

Комунікативну культуру старшокласників розглядаємо як динамічне, структурно-рівневе особистісне утворення, представлене особистісно-значущими цінностями індивіда, осмисленістю бажань і емоцій, його законослухняною діяльністю відповідно до норм сучасного соціокультурного середовища.

У ході дослідження було вивчено зміст діяльності учнів у мережі Інтернет, ставлення до Інтернет-ресурсів, інтенсивність користування; одержані результати представляємо у цій публікації. Отже, всесвітньою мережею Інтернет користуються 96,6% опитаних. Це свідчить про те, що ця мережа стала невід'ємною частиною життя молодого покоління, інтегрувалась як в особисте життя людини, так і в сферу її навчання. Тому діяльність учнів в Інтернет-просторі потребує повноцінної педагогічної уваги, контролю і допомоги. У нових соціокультурних умовах важливим завданням педагога є забезпечення гармонійної асиміляції нових засобів комунікації в життя учня та дотримання при цьому основоположного принципу "Не зашкодь!".

На основі відповідей учнів на запитання "З якою метою Ви найчастіше користуєтеся мережею Інтернет?" оцінено діяльнісний компонент їхньої комунікативної культури. Так, самостійність у діяльності в мережі Інтернет проявляють 2% опитаних; їм притаманні творчість (варіанти відповідей: "участь у різноманітних конкурсах, проектах", "розроблення сайтів") та розвиток власних інтересів і уподобань ("обговорення цікавих мені питань на форумах і блогах"). Ці учні - рушійний потенціал групи, що і пояснює їхню малочисельність. Від педагогів вони потребують партнерської підтримки своєї діяльності та участі у стратегічному плануванні власного розвитку.

Працелюбність притаманна 23,5% респондентів, які усвідомлено користуються ресурсами мережі Інтернет, спрямовуючи зусилля на реалізацію своєї провідної діяльності - навчання (свідчення сформованої відповідальності суб'єктів), проявляють зацікавленість об'єктивною інформацією ("перегляд новин"). Участь педагога у їхньому подальшому розвитку полягає в орієнтації на важливість досягнення якості результату діяльності, допомозі в систематизації знань і вмінь, розвитку зосередженості, стимулюванні цілеспрямованості тощо.

Працездатність виявили 30,3% опитаних старшокласників; вони є активними учасниками комунікації з однолітками у мережі Інтернет, використовують можливості медіа всесвітньої мережі (Інтернет-радіо, перегляд відео в режимі on-line), роблять спроби заробляти кошти в ній, тобто використовують Інтернет більшою мірою як розважальний ресурс, що свідчить про прагнення до отримання задоволень, недостатній контроль власних бажань, неузгодженість принципів "хочу" і "треба". Значний комунікативний і творчий потенціал цієї групи старшокласників необхідно спрямовувати на формування вміння обирати головне, концентруватися на найважливішому, чого можна досягнути, захопивши їх цілеспрямованою діяльністю, наприклад, участю в цікавому для них Інтернет-проекті. Школярі також потребують допомоги у перерозподілі власного часового ресурсу та чіткому усвідомленні небезпек, які можуть спіткати надто активного користувача мережі. Варто звернути увагу і на формування (або закріплення) ставлення до комп'ютера як до інструмента для роботи, навчання, а не джерела розваг, отримання задоволення тощо.

20,6% респондентів своєю основною діяльністю в мережі Інтернет визначили пошук нових знайомств, ігри-он-лайн та пошук і завантаження фільмів, музики, ігор, програм, що характеризує їхню здатність до праці як первинну. Такі користувачі проявляють споживацькі тенденції у своїй діяльності, оскільки зацікавлені в Інтернеті, перш за все, як джерелі безкоштовної та нелегальної інформації. Загальновідомо, що більшість медіафайлів та програм, доступних до безкоштовного завантаження, є "піратськими" копіями і користуватися ними протизаконно.

Водночас учні використовують Інтернет з цікавістю, не надаючи належного значення навчальним і творчим можливостям всесвітньої мережі. Вказану групу старшокласників необхідно навчати грамотному використанню ресурсів Інтернету, демонструючи можливості, які можуть бути корисними для навчання і особистісного розвитку. Також необхідно вжити заходів щодо формування в учнів законослухняності, особливо акцентуючи на відповідальності, передбаченій законами держави за незаконне використання авторської та ліцензійної інформації.

Безладність у своїй Інтернет-діяльності виявили 17,6% опитаних, зазначивши, що вони користуються Інтернетом з метою витратити вільний час, а також не уявляють свого життя без Інтернету. Такі відповіді свідчать про неорганізованість цих суб'єктів, наявність у них проблем з розподілом часового ресурсу, а також усвідомленням мети і змісту своєї діяльності, що потребує відповідної корекції.

Отримані та проаналізовані вище результати представляємо на рисунку 1.

Рис. 1. Стан сформованості самостійності старшокласників у діяльності в мережі Інтернет

комунікативний культура старшокласник особистісний

Як показали результати дослідження, найбільш популярною діяльністю учнів у мережі Інтернет є спілкування із друзями. Для цього вони використовують різноманітні Інтернет-сервіси, які за частотою використання розташовуються у такій послідовності: соціальні мережі (78,4%), служби миттєвих повідомлень (9,3%), електронна пошта (2%), блоги, мережеві щоденники (0,5%).

Не спілкуються із друзями за допомогою мережі Інтернет 7,2% респондентів.

Отже, соціальні мережі приваблюють молодь можливостями постійно неформально спілкуватися із знайомими, друзями, однодумцями, познайомитись з людьми зі схожими інтересами та уподобаннями, переглядати відео, фотографії, інші файли користувачів (знайомих і незнайомих), залишати коментарі, обмінюватися повідомленнями, грати в он-лайн тощо. Проте існує реальна загроза значного витіснення віртуальним спілкуванням спілкування реального, що особливо небезпечно для юного покоління. Зміст Інтернет-публікацій користувачів соціальних мереж підліткового та юнацького віку нерідко виходить за межі цензури, а заявлене модерування мереж (контроль за інформацією, що розміщується користувачами), зазвичай, є фіктивним чи недієвим. Небезпеку також представляє розміщення учнями у відкритому доступі особистих даних (рисунок 2).

Рис. 2. Інтернет-сервіси, які використовують старшокласники для спілкування з друзями

Запитання "Якими Веб-сервісами Ви ще користуєтесь?", у варіантах відповідей до якого учні мали змогу обрати кілька із них, дозволило розширити уявлення про діяльність учнів у всесвітній мережі. Найбільше старшокласники використовують можливості ВікіВікі (28,5%), зокрема ресурси енциклопедії "Вікіпедія", що пояснюється навчальними потребами респондентів і підтверджує статистику попереднього запитання. Значний відсоток популярності - 27,9% - належить сервісам для перегляду відеофайлів, які надають користувачам більші, порівняно з телебаченням, можливості у виборі відеосюжетів, фільмів за власними уподобаннями і дозволяють прилаштувати їх перегляд до свого індивідуального розпорядку дня. На третьому місці за активністю використання учнями знаходяться торенти (21,5%) - засіб для кооперативного обміну файлами в мережі Інтернет, за допомогою якого учні завантажують у свої комп'ютери різноманітні ігри, програми, музику, відео тощо і який є здебільшого розважальним ресурсом. Менш популярними серед учнів є геосервіси (16%) - сервіси для перегляду і роботи з картографічними матеріалами - і фотосервіси (6,1%) - сервіси з редагування та розміщення фотозображень. Це можна пояснити тим, що ці сервіси потрібні користувачам з вузько спрямованими інтересами, а робота в них передбачає володіння ґрунтовними знаннями, наприклад, з географії або фоторедагування.

Вибір респондентами одного із тверджень щодо інформаційних можливостей Інтернет, яке, на їхню думку, найбільше відповідає дійсності, виявляє рівень вимогливості до інформації, здатності її критично оцінювати. Так, високий рівень здатності критично оцінювати інформацію в мережі Інтернет виявили 36,2% учнів, які зазначили, що в мережі можна знайти багато, але не все. Вибір твердження "В Інтернеті є багато зайвої, нікому не потрібної інформації" 19,5% респондентів свідчить про вміння аналізувати, високий рівень критичності у ставленні до інформації; водночас виявлено негативне судження про те, що наявна інформація "нікому не потрібна". Інтернет - це зона вільного розміщення інформації, отже, якщо певна інформація в ній наявна, то вона має своїх споживачів, а її потрібність чи непотрібність визначається кожним індивідуумом відповідно до власних моральних стандартів. Тому в роботі з цією категорією учнів варто наголошувати, що "попит народжує пропозицію" і їхнє завдання - створити попит на корисні, достовірні, цікаві Інтернет-ресурси.

36,2% опитаних вважають, що в Інтернеті можна знайти все, що потрібно. Вибір такої відповіді може свідчити про недостатню вимогливість до якості інформації (оскільки єдиним критерієм обрано потрібність інформації для себе), обмеженість потреб та інтересів респондентів. 6,8% опитаних стверджують, що "Інтернет - це великий смітник", проявляючи вміння аналізувати, розмежовувати корисну і шкідливу інформацію, працездатність, але роблячи це з позицій засудження і нетерпимості.

Низький рівень критичності в оцінюванні інформації та лінощі у зовнішній і внутрішній діяльності проявили 0,2% опитаних, які обрали твердження "В Інтернеті не можна знайти нічого". Ймовірно, вони користуються мережею з цікавості, з позиції "бути як усі", не бажаючи при цьому докласти зусиль для того, щоб навчитися користуватися нею грамотно і корисно. При цьому, проявляючи некомпетентність у користуванні Інтернет-ресурсами, учні дозволяють собі досить категоричні висловлювання щодо них, що є свідченням їхньої надмірної самовпевненості і зверхності. Вказана група учнів потребує підвищення рівня знань щодо користування мережею Інтернет, а також допомоги у подоланні лінощів і формуванні стриманості та скромності.

На запитання анкети "Яку небезпеку з наявних у мережі Інтернет Ви б назвали головною?", яке виявляє здатність респондентів до критичного мислення, 36,7% відповіли, що можна занадто захопитися і стати залежним, проявивши вміння логічно міркувати, правдиву самооцінку, серйозність і самостійність у судженнях. 21,7% опитаних як головну небезпеку обрали марне витрачання часу, що демонструє відповідальне ставлення до часового ресурсу, працелюбність. Водночас припускаємо, що обираючи цю відповідь, вони ураховували власний досвід надмірного витрачання часу в мережі Інтернет. Тому їм потрібно надавати допомогу у формуванні навички систематичного самоспостереження та самоаналізу, що допоможе їм правдиво оцінювати власні здібності і можливості, а отже - і раціонально та доцільно розподіляти свої сили і час.

11,5% учнів, які відповіли, що "можна потрапити у пастку злочинців", приділяють найбільшу увагу питанню власної безпеки. Цей вибір свідчить також про наявність страху, який має бути трансформований в обережність та пильність з тим, щоб не перешкоджати розвитку особистості.

Значний вплив на свідомість зовнішніх, а не внутрішніх факторів, недостатньо сформоване критичне мислення продемонстрували 25% старшокласників, які відповіли, що "можна "підхопити" вірус і пошкодити комп'ютер". Звичайно, позитивним є те, що ці учні цінують власне або шкільне майно, піклуються про нього, але викликає занепокоєння неготовність (або невміння) міркувати над впливом зовнішніх чинників (у цьому випадку - мережі Інтернет) на свій внутрішній світ, зокрема - на неусвідомлення ними значно більшої шкоди від небезпеки потрапити у комп'ютерну залежність, пастку злочинців або змарнувати час, не виконавши важливих справ. Такі учні потребують знань із психології особистості, які допоможуть їм краще пізнати себе, усвідомити, що саме внутрішні чинники є причиною зовнішніх проявів (поведінки, діяльності) особистості.

Надзвичайну легковажність, самовпевненість, зневагу до правил безпечної поведінки і несформованість критичного мислення проявили 4,2% респондентів, які стверджують, що "небезпек немає". Вважаємо, що цим учням потрібна особлива увага та термінове навчання основам безпеки користування Інтернетом, а також формування здатності правдиво, критично оцінювати як факти навколишньої реальності, так і свій внутрішній світ (рисунок 3).

Рис. 3. Небезпеки у мережі Інтернет, які старшокласники вважають головними

У запитанні "Скільки часу в тиждень ви витрачаєте на кожен з наведених видів діяльності?" учням було запропоновано розподілити свій час, упродовж якого вони перебувають в активному стані, за такими напрямами: навчання, прогулянки і зустрічі з друзями, відвідування спортивних секцій і (або) гуртків, домашні справи, користування Інтернет. Весь час умовно прийнято за 100%. Аналіз відповідей показав, що в середньому на навчання опитані витрачають 35,2% часу, що є свідченням того, що вони приділяють недостатньо уваги своїй провідній діяльності і може характеризувати старшокласників як недостатньо відповідальних і організованих. Час, який необхідно і доцільно було б використовувати на навчання, учні витрачають на розваги: прогулянки і зустрічі з друзями (20,6%) та користування Інтернет (16%). Надмірне прагнення до розваг, виявлене у цьому запитанні, підтверджує результати, отримані в ході аналізу інших запитань анкети, що є свідченням їх достовірності. Звичайно, прагнення до розваг, спілкування з однолітками, відпочинку є природним для віку респондентів, але у нашому випадку йдеться про порушення почуття міри, розбалансованість розподілу часу на різні види діяльності, що дозволяє говорити про неправильно визначені пріоритети, неузгодженість принципів "хочу-можу-потрібно", недостатню відповідальність учнів. У межах норми часові затрати учнів на домашні справи повинні становити 14,2%, а на відвідування секцій і гуртків - 14% (рисунок 4).

Рис. 4. Розподіл активного часу, який старшокласники витрачають на основні види діяльності (протягом тижня)

Найчастіше респонденти користуються мережею Інтернет вдома (86,4%), що є свідченням загальної інформатизації нашого суспільства та певного рівня статків батьків учнів. Водночас такий відсоток домашнього користування мережею дозволяє говорити про значну неконтрольованість цього процесу дорослими, адже батьки бувають дома, зазвичай, значно менше від своїх дітей, що унеможливлює спостереження за діяльністю доньки чи сина. Крім того, пояснюючи негативізм встановленого факту, не можна виключати і те, що багато дітей є більш компетентними користувачами, ніж їхні батьки, що дозволяє школярам приховати свою діяльність або й обдурити старших. Тому педагогам потрібно посилити взаємодію навчального закладу з родинами учнів з метою батьківської просвіти щодо можливих небезпек у користуванні ресурсами мережі Інтернет і можливостей їх уникнути як технічними засобами (наприклад, встановлення програмного забезпечення обмеження доступу до певних веб-сайтів), так і підвищивши якість сімейної взаємодії (більша зацікавленість справами дитини, виділення часу на спільні справи, налагодження довірливих стосунків тощо).

Ще більш неконтрольованим є користування Інтернетом 5,2% опитаних в Інтернет-кафе та Інтернет-клубах, що є загальнодержавною проблемою, оскільки саме на державному, законодавчому рівні мають бути закріплені вимоги до діяльності таких закладів та передбачені відповідні покарання. 5,3% респондентів відповіли, що найчастіше користуються Інтернетом у навчальному закладі. Це свідчить, що учням або нецікаво використувати веб-ресурси у навчальному закладі, або вони не мають такої можливості через нестачу персональних комп'ютерів, відсутність або неякісність Інтернет-зв'язку тощо.

Проаналізувавши відповіді учнів, можемо зробити висновок, що опитані старшокласники у переважній більшості є активними Інтернет-користувачами, які водночас недостатньо усвідомлюють мету користування Інтернетом; переважаючими мотивами діяльності у всесвітній мережі в них є бажання розваг і здобуття навчальної інформації; наявна також недостатня увага до небезпек, які можуть їх спіткати. При цьому виявлено значну потребу учнів у якісних змінах своєї діяльності і готовність до усвідомленого процесу формування ментального імунітету, який трактуємо як здатність індивіда протистояти зовнішнім негативним впливам. Такий супротив можна чинити, базуючись на "розвиненому позитивному мисленні, сформованому почутті міри, проявленому почутті власної гідності".

Размещено на Allbest.ru