Комунікативно-семантичні категорії змістової структури підтримки в міжособистісній інтеракції
Диференційні семантичні ознаки комунікативної підтримки, які водночас є інтегральними компонентами змістової структури конституентних комунікативно-семантичних категорій. Вивчення прагматики реалізації різних категорій у міжособистісному спілкуванні.
Рубрика | Психология |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 21.09.2017 |
Размер файла | 22,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Комунікативно-семантичні категорії змістової структури підтримки в міжособистісній інтеракції
Буяльська Т.І.
Житомирський державний університет ім. Івана Франка, вул. Велика Бердичівська, 40, м. Житомир, Україна
У статті розглянуто диференційні семантичні ознаки комунікативної підтримки, які водночас є інтегральними компонентами змістової структури конституентних комунікативно-семантичних категорій. Встановлено інтенціональну зумовленість виокремлених категорій згоди, втішання, співчуття, захисту, підбадьорення та схвалення. Визначено відтінки основного значення кожної категорії. Результати аналізу дають можливість вивчення прагматики реалізації встановлених категорій у міжособистісному спілкуванні.
Ключові слова: комунікативна підтримка, комунікативно-семантична категорія, диференційна змістова ознака.
Актуальність дослідження. Антропоцентрична парадигма сучасних лінгвістичних розвідок є значущим фактором зростаючого наукового інтересу до проблем міжособистісної комунікації. Серед них вагоме місце посідає феномен комунікативного впливу на світогляд, психоемоційний стан та поведінку співрозмовника. У межах розгляданої сфери предметом лінгвістичних досліджень слугують інформаційні та фатичні елементи міжсуб'єктної комунікації, наділені інтенціональним значенням: висловлення похвали (І.Г. Дьячкова, В.В. Лєонтьєв, Р.В. Серебрякова), вибачення (О.М. Мельничук, Л.І. Сілевич), співчуття (Ю.В. Казачкова) та ін. До таких одиниць належить комунікативна підтримка як складний абстрактний феномен, важливий елемент міжособистісної взаємодії, значення якого полягає в наданні допомоги співрозмовнику шляхом впливу на психоемоційний стан чи поведінку адресата або їх корекцію. У статті вперше розглянуто підтримку в значенні синкретичного поєднання комунікативно- семантичних категорій, що інтегрує семантичні та прагматичні ознаки кожної з них.
Мета описаного в дослідженні полягає у встановленні семантичної організації поліінтенціонального явища комунікативної підтримки, а саме його диференційних змістових ознак відносно визначальних інтенцій. Меті підпорядкована низка завдань, які передбачають встановлення комунікативно-семантичних категорій у змістовій структурі досліджуваного явища, визначення відтінків їх основного значення та виокремлення інтегральних кожній категорії змістових ознак, які уможливлюють диференціацію власне категорій та інтенціональних передумов, що лежать в їх основі.
Семантикою одиниць на позначення комунікативної підтримки передбачено внутрішню програму мовленнєвої реалізації ілокутивної мети у вигляді мікроінтенцій, сукупність яких формує загальну установку (макроінтенцію) допомогти співрозмовнику в проблемній для нього ситуації шляхом впливу на психоемоційний стан або поведінку чи їх корекцію. У складі словникових дефініцій дієслова support зазначені ситуативно залежні мікроінтенції, експліковані диференційні семи. Систематизація останніх дає можливість встановити передбачені семантичним змістом комунікативні наміри мовця висловити згоду (забезпечений диференційними видовими семами give approval; agree), схвалення (express praise, give approval; approve), підбадьорення (give courage, encouragement, spirit; encourage), втішання (give comfort, faith, hope, relief; comfort), співчуття (give faith, comfort; express sympathy, compassion) та захист (представлений семами advocate, back, defend, uphold), кожна з яких реалізує макроінтенцію власними засобами у відповідних прагматичних умовах.
Враховуючи філософський та логічний аспекти визначення поняття категорії згода, схвалення, підбадьорення, втішання, співчуття та захист закономірно набувають цього статусу, узагальнюючи специфічні способи вираження макроінтенції комунікативної підтримки. Кожна з них реалізується в мовленні групою висловлень. Згідно з комунікативно-семантичною теорією висловлення Л. П. Чахояна [1], у спілкуванні мовець спонтанно оперує базовим семантичним компонентом відповідно до комунікативної інтенції, результатом чого є комунікативно-семантична одиниця - висловлення. З огляду на це, категорії, виражені відповідними висловленнями, правомірно вважати комунікативно-семантичними.
Ознаки, які містяться в семантиці одиниць на позначення вказаних категорій, є диференційними в семантичній організації комунікативно-прагматичної ситуації підтримки.
На основі англійськомовних тлумачних та синонімічних словників встановлено синонімічні ряди одиниць, які об'єктивують комунікативно- семантичні категорії підтримки. Деякі одиниці трапляються одночасно в декількох рядах, що свідчить про накладання периферійних зон визначених категорій та вказує на контекстуальну обумовленість їх розмежування. Змістові ознаки, які містяться в кожному визначеному синонімічному ряді, є інтегральними для відповідних комунікативно- семантичних категорій (згоди, схвалення, підбадьорення, втішання, співчуття та захисту) та, водночас, диференційними відносно семантичного змісту власне комунікативної підтримки.
Семантика одиниць (v) agree, admit, assent, concur, concede, consent, permit, recognize; (v. phr) share the view, go along with, fall in with, go with актуалізує комунікативно- семантичну категорію згоди. Ознаки, які містяться в семантичній структурі вказаних одиниць, визначають зміст комунікативно-семантичної категорії згоди через узагальнене значення “погодитись з / дати згоду на”. Семантикою одиниць, які описують аналізовану категорію, окреслено диференційну ознаку комунікативної підтримки “спільність поглядів, думок продуцента та реципієнта підтримки”: to be of the same mind (agree) [8, с. 32], to agree that something is true (admit) [2], to agree or express agreement (assent) [12], to agree in opinion (concur) [6, c. 177].
Прояв комунікативно-семантичної категорії згоди реалізується кількома шляхами: 1) через погодження з судженнями, ідеями, настроєм тощо реципієнта підтримки (to say `yes' to an idea, plan, suggestion, etc. (agree) [7, c. 30]; to harmonize in opinion or feeling (agree) [13, c.28]; to agree with someone about a particular statement or opinion (concur) [3, c. 290]; to approve or agree (consent) [13, c. 286]); 2) за допомогою визнання правдивості, коректності або валідності предмету погодженння: to admit that something is true or correct (concede) [4]; to concede as true or valid (admit) [15, c. 16]; to accept or admit that something is true (recognize) [7, c. 1371]; 3) у формі дозволу на певні дії співрозмовника або опосередкованого учасника ситуації: to consent to or tolerate (permit) [4]; to give assent (agree) [8, c. 32].
Однак семантикою одиниць на позначення згоди передбачено можливість погодитись з чим-небудь / ким-небудь, визнати коректність або дати дозвіл навіть всупереч власним бажанням: to admit, often unwillingly, that something is true or correct (concede) [4]; to say usually in an unwilling way that you accept or do not deny the truth or existence of (admit) [12].
Комунікативно-семантичну категорію схвалення представлено синонімічним рядом одиниць зі спільним значенням “давати позитивну оцінку / вважати правильним”: (v) acclaim, agree, applaud, approve, commend, compliment, confirm, endorse, honor, glorify, praise, recommend; (v. phr) pay somebody a compliment, speak highly of, pay tribute to, sing sb's praises, say good things about, put in a good word for. Семантика вказаних одиниць позначена спільною диференційною ознакою комунікативної підтримки “виражати схвальну думку про об'єкт підтримки”: to have or express a favorable opinion (approve) [15, c. 56]; to give official approval to (something or someone) (confirm) [12]; to approve of an action or proposal (agree) [3, c.30]; to put forward with approval (recommend) [6, c.1196].
Семантичні типи категорії схвалення актуалізуються через позитивний відгук суб'єкта підтримки про ідеї, здібності, якості об'єкта підтримки, переконання у правильності його рішень, суджень, дій, пропозицій тощо, похвалу та привітання.
Позитивний відгук набуває форм рекомендації об'єкта підтримки іншим людям завдяки позитивній характеристиці його здібностей з точки зору валідності їх використання: to put forward with approval as being suitable for a purpose or role (recommend) [6, c.1196]; to recommend as worthy of confidence or notice (commend) [15, c.225]. За умов такого типу схвалення реципієнт підтримки є опосередкованим або потенційним учасником спілкування, а сама рекомендація адресована іншому суб'єкту комунікації.
Вважати правильними рішення, судження, дії, пропозиції тощо, об'єкта підтримки означає власним ставленням надавати їм позитивного аксіологічного статусу: to accept as satisfactory (approve) [15, c.376]; to state or show that (something) is true or correct (confirm) [12]; to give one's approval to (endorse) [11].
Похвала на адресу об'єкта підтримки передбачає позитивну оцінку його рішень, ідей, дій тощо, захоплення ними, висловлення приємних слів: to express strong approval for their qualities or achievements (praise) [3, c.1125], to express admiration for (praise) [6, c.1123], to mention with approbation (commend) [15, c.225]. Найпоширенішим проявом похвали є комплімент, який може стосуватись не тільки дій чи якостей реципієнта підтримки, але й його зовнішнього вигляду: to tell someone that you admire or like something they have done or the way they look (compliment) [9, c.1007]. На відміну від позитивного відгуку, похвала враховує безпосередню адресованість її реципієнту підтримки. Похвала нерідко викликана високою оцінкою дій та досягнень, про що адресант публічно оголошує (за таких умов реципієнт підтримки виконує роль опосередкованого учасника спілкування) або особисто повідомляє з метою демонстрації своєї поваги до об'єкта підтримки: to say something nice about someone or to someone (pay someone a compliment) [10], to praise someone to someone because you admire them and the work they do (speak highly of) [9, c.1007], to publicly praise someone for a major achievement (acclaim) [10].
Позитивне висловлення про об'єкт підтримки в основі кожного з описаних типів схвалення наближає аналізовану комунікативно-семантичну категорію до принципів ввічливого спілкування та мовленнєвого етикету. Однак причиною вираження схвальної думки може бути не тільки люб'язність або бажання підтримати співбесідника, але й лестощі, нерідко викликані корисливими намірами адресанта власної вигоди: to praise someone in an insincere way in order to please them or get something from them (praise) [9, c.1009]. Це стосується і випадків умисного перебільшення або прикрашання предмету схвалення: to praise someone and their achievements very highly, in order to make them seem more important and worthy of respect than they really are (glorify) [9, c.1008].
Особливо близькою формою реалізації комунікативно-семантичної категорії схвалення до мовленнєвого етикету є привітання. Семантика дієслова congratulate містить інформацію про піднесений емоційний стан мовця, викликаний успіхом, схвальними діями реципієнта підтримки чи їх результатом: to tell someone that you are pleased about their success, good luck, or happiness on a special occasion [10], to praise someone and say that you approve of or are pleased about a special or unusual achievement [2], to tell (someone) that you are happy because of his or her success or good luck [12].
Змістові ознаки комунікативно-семантичної категорії захисту представлені семантикою змістових та фразових дієслів зі значенням “виступати на захист / користь когось / чогось”. До синонімічного ряду таких одиниць належать лексеми (v) advocate, back (up), champion, confirm, defend, recommend, recognize, sustain, uphold; (v. phr) be on somebody's side, stand up for, stick up for, side with, take sides, put in a good word for. Семантикою вказаних одиниць зафіксовано ознаку наявності контрфактору у вигляді складної задачі, опозиції або критики об'єкта підтримки (наприклад, to defend against an opponent or challenge (uphold) [8, с. 1776]; to defend against attack or criticism (stand up for) [15, c. 1134]) та ствердження істинності / правдивості дій, суджень тощо об'єкта підтримки (наприклад, to uphold or affirm the justice or validity of (sustain) [5, c. 1535]; to say that something is definitely true (confirm) [7, c. 324]).
До засобів такого виду підтримки належить аргументація, свідчення, наведення доказів (наприклад, to maintain by argument, evidence (defend) [13, c.348]; to prove that something is right (defend) [7, c.411]). Інколи реалізація такого виду підтримки вимагає залучення власного авторитету та впливовості продуцента підтримки: to support someone especially using your influence (back) [7, c. 92].
Завдяки компонентному аналізу словникових дефініцій встановлено відтінки основного значення аналізованої категорії. Так, підтримка набуває форм захисту-виправдання дій, поведінки або суджень об'єкта підтримки шляхом спростування заперечень (to support or argue for (advocate) [3, c.22]; to deny or oppose the right of a plaintiff (defend) [15, c.296]). Іншим відтінком категорії захисту є захист-відстоювання об'єкта підтримки супроти нападів опонента чи критики (to defend against attack or criticism (stand up for) [15, c.1134]; to publicly fight for (champion) [7, c.243], to argue in support of a person, their ideas, or actions (defend) [3, c.369]). Захист-підтвердження реалізується у значенні “наводити докази правильності, відповідності” дій, суджень чи поведінки об'єкта підтримки (to establish the truth of (sustain) [4]; to support by providing facts, proof, etc (back up) [7, c.92]), інколи навіть тоді, коли предмет підтвердження не відповідає дійсності (to confirm that what they are saying is true, sometimes even when you know that it is not (back) [3, c.91]). Особливою формою захисту-підтвердження є визнання позитивних якостей або правдивості об'єкта підтримки: to accept that something is legal, true, or important (recognize) [2]. Захист- пропаганда полягає у прагненні продуцента підтримки привернути увагу до переваг або достоїнств об'єкта підтримки та досягти їх визнання іншими людьми, надати йому позитивних рекомендації: to plead in favour of (advocate) [8, c.24]; to present as worthy of acceptance (recommend) [15, c.185]. Інколи такий тип підтримки викликаний бажанням адресанта допомогти уникнути покарання або отримати певні привілеї, блага, “замовити за кого-небудь слово”: to praise someone to someone in a position of authority in order to help to get a job or to avoid punishment (put in a good word for) [9, c.1008].
Зміст комунікативно-семантичної категорії підбадьорення окреслено значенням “стимулювати активність та бадьорий настрій”. Семантичні ознаки підбадьорення відображені в дефініціях лексичних одиниць (v) cheer, embolden, enliven, encourage, foster, hearten, inspire, motivate, prod, reassure, spur, stimulate, sustain; (phr. v) buck up, spur on; (phr.) raise (someone's) hopes / expectations, set / put sb's mind at rest / ease, to give hope.
Інтегральними компонентами комунікативно-семантичної категорії підбадьорення є емоційне пожвавлення, заохочення та спонукання. Вказані семантичні компоненти вносять диференційну ознаку комунікативної підтримки, яка полягає в активізації емоційно-дійової реакції реципієнта підтримки. Основою підбадьорення слугує емоційне пожвавлення, зумовлене наміром продуцента підтримки вселити надію, покращити психоемотивний стан співрозмовника шляхом підсилення або відновлення відчуття впевненості, мужності, жвавості, інтенсифікації життєвих сил та енергії: to keep up the vitality or courage of (sustain) [5, c.1535], to instill with hope or courage (cheer) [8, c.274], to restore confidence (reassure) [5, c.1274].
Збудження згаданих відчуттів супроводжується підвищеним настроєм, покращеним моральним станом об'єкта підтримки: to make someone feel better (encourage) [9, c.406], to make someone feel happier and more hopeful (hearten) [10]. Характерною особливістю підбадьорення є усунення психологічних бар'єрів (хвилювань, страхів, сумнівів) у діяльності реципієнта підтримки, досягнення чогось: to relieve of anxieties (reassure) [5, c. 1274], to suggest that someone does something that you believe would be good (encourage) [10].
Емоційне пожвавлення слугує підґрунтям заохоченню, мета якого полягає в прагненні мовця емоційно мотивувати адресата до дій, сприяти його активності або прояву якостей, здібностей тощо: to encourage or help an activity to begin or develop further (stimulate) [7, c. 1630], to urge or encourage to do something (cheer) [8, c. 274].
До мовленнєвих методів заохочення належить натхнення, переконання та схвалення (наприклад, to inspire someone to persuade someone to do something (encourage) [7, c. 514]). Це вкотре свідчить про взаємний перетин комунікативно-семантичних категорій у змістовій структурі підтримки.
На відміну від заохочення, яке характеризується впливом на емоційно-чуттєві переживання партнера по комунікації, спонукання апелює до мотиваційно-вольової сфери свідомості адресата. Мовець викликає або відновлює бажання адресата діяти, враховуючи інтереси, мотиви, здібності об'єкта підтримки, стимулюючи його активність та схиляючи до конкретних цілеспрямованих дій або висловлень як засобів задоволення потреб адресата (наприклад, to rouse to action or effort (stimulate) [13, c.1291], to give interest to (enliven) [8, c. 521]).
Особливим відтінком підбадьорення слугує обнадіювання (наприклад, make somebody hope (raise hopes) [14], to give hope to do something (encourage)) [4], яке є синкретичним поєднанням заспокоєння та обіцянки, переконання, запевнення або ствердження.
Семантичний зміст комунікативно-семантичної категорії втішання об'єктивований ознаками, які містяться в дефініціях лексем (v) allay, calm, comfort, console, reassure, relieve, solace, soothe. Загальне значення комунікативно-семантичної категорії втішання окреслене наміром продуцента підтримки заспокоїти адресата, який перебуває у пригніченому психоемотивному стані, або полегшити відчуття психоемоційного дискомфорту. Семантичне значення аналізованої категорії вносить у змістову структуру комунікативної підтримки диференційну ознаку “редукція негативних емоцій та переживань реципієнта підтримки”, спровокованих розчаруванням, хвилюванням, злістю, відчуттям втрати, смутку, журби, скорботи, тривоги, почуттям страху, втоми тощо. (наприклад, to ease the grief or trouble of (comfort) [15, c. 225], to serve as a source of comfort to someone in disappointment, loss, or sadness (console) [5, c. 335]).
Характерною рисою втішання є значний дієвий потенціал, оскільки мовець намагається вплинути на світосприйняття адресата, покращити його самопочуття. Втішання є формою підтримки, за умов якого мовець намагається переконати адресата у відсутності причин для втрати психоемоційної рівноваги: to comfort someone when they feel unhappy or disappointed by saying something that makes them realize the situation is not so bad (console) [9, c. 233], to make someone feel less worried or frightened about a situation by telling them there is nothing to worry about (reassure) [9, c. 233].
Змістове значення комунікативно-семантичної категорії співчуття детерміноване наміром мовця виразити своє ставлення до негативної ситуації та адресата. Лексичні одиниці, семантика яких реалізує значення аналізованої категорії в ситуації комунікативної підтримки ((v) sympathize, commiserate, compassionate, condole, pity; (phr. v) feel for; (v. phr) have / feel sympathy for, be sorry, offer / send condolences, offer one's sympathy, take pity on), містять інформацію про ознаку “розуміння / співпереживання адресантом почуттів реципієнта підтримки щодо неприємного фактору”: to feel sorry for something in an unfortunate situation and understand how they feel (have / feel sympathy for) [9, c.1357], share the suffering of (compassionate) [11]. Мовленнєва поведінка адресанта, який виражає співчуття, скерована відчуттям жалю до реципієнта підтримки: to feel sympathy for someone (feel for) [10], to feel sorry for someone because they are in a very bad situation (pity) [7, c. 1244].
Компонентний аналіз словникових дефініцій встановлює внутрішні (пригнічений психоемотивний стан, негативні відчуття) та зовнішні чинники (ситуація), які викликають співчутливу реакцію мовця: to feel sadness or sympathy for someone's unhappiness or bad situation (pity) [10]; to show them pity or sympathy when something unpleasant has happened to them (commiserate) [4], sympathize with someone's feelings (sympathize) [3, c.1483].
Висловлюванням співчуття притаманна не тільки щирість, але й формальний характер вираження в усному та письмовому вигляді. Стереотипізованість висловлень співчуття у формальних умовах відносить аналізовану категорію до сфери мовленнєвого етикету та підтверджує належність вираженої ними комунікативної підтримки до норм ввічливого спілкування.
Отже, виокремлення комунікативно-семантичних категорій захисту, підбадьорення, втішання, схвалення та згоди у складі досліджуваного явища свідчить про те, що реалізація інтенції комунікативної підтримки досягається шляхом використання різноманітних за змістом та структурою висловлень. Дослідження прагматичної обумовленості їх актуалізації в комунікативній взаємодії становить перспективу подальших лінгвістичних розвідок.
комунікативний підтримка міжособистісний спілкування
Література
1. Чахоян Л. П. Общая теория высказывания / Л. П. Чахоян // Спорные вопросы английской грамматики. -- Л., 1988. -- С. 122-141.
2. Collins Cobuild English Language Dictionary / [ed. by John Sinclair]. -- London: Harper Collins Publishers, 1993. -- 1703 p.
3. Collins dictionary of the English language / [ed. by Patric Hanks]. -- Second edition. -- London & Glasgow, Collins, 1986. -- 1771 p.
4. Concise Oxford Dictionary / [ed. by Judy Pearsall]. -- Tenth edition. -- Oxford University Press, 1999. -- 1667 p.
5. Longman Dictionary of Contemporary English / [director, Della Summers]. New ed. -- Harlow: Pearson Education Limited, 2003. -- 1949 p.
6. Longman Dictionary of the English Language. -- N.Y. : Viking, 1995. -- 1890 p.
7. Longman Language Activator / [ed. director, Della Summers]. -- Harlow: Longman Group UK Limited, 1994. -- 1587 p.
8. Merriam-Webster's Learner's Dictionary [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://learnersdictionary.com. -- Заголовок з екрану.
9. The Random House Dictionary of the English Language. College Edition / [ed. in chief Laurence Urdang]. -- Allied Publishers Private Limited, 1980. -- 1568 p.
10. Webster's New Collegiate Dictionary - Springfield: G.&C. Merriam Company, 1974. -- 1535 p.
Размещено на Allbest.ur
...Подобные документы
Роль комунікації в професійній діяльності ОВС, психологічні особливості спілкування працівників. Комунікативна підготовка у підрозділах МВС. Комунікативно-характерологічні тенденції особистості. Рекомендації з розвитку комунікативної компетентності.
дипломная работа [242,2 K], добавлен 26.12.2012- Особливості організації структури переживання самотності в досліджуваних із різним рівнем самотності
Самотність як складний і суперечливий феномен розвитку особистості. Негативна сторона переживання самотності. Визначення зв’язку домінуючого показника самотності з компонентами структури переживання самотності. Мобілізація ресурсів особистості.
статья [298,6 K], добавлен 05.10.2017 Розгляд підходів до вивчення поняття, структури, динаміки і типології міжособового конфлікту як соціального явища і наукової категорії. Створення опитувальника для справжнього дослідження уявлень підлітків про конфлікт методом вільного семантичного опису.
дипломная работа [86,8 K], добавлен 04.11.2010Виявлення вікових особливостей пам’яті у молодшого школяра та їх проявів у процесі навчання. Фактори, що впливають на запам’ятовування. Дослідження процесів змістової і словесно-логічної пам’яті: запам’ятовування, збереження, відтворення та забування.
курсовая работа [47,1 K], добавлен 28.11.2012Канали і засоби комунікації. Вербальні компоненти спілкування, їх роль у міжособистісному спілкуванні. Невербальні повідомлення, їх особливості. Невербальні засоби спілкування. Процеси взаємодії вербальних і невербальних компонентів спілкування.
реферат [34,7 K], добавлен 18.03.2012Гуманізація навчально-виховного процессу дошкільників. Художній твір як засіб розвитку комунікативно-мовленнєвих здібностей дітей. Створення вербальних виховних ситуацій за змістом казок. Історія спілкування з однією дитиною. Вербальні виховні ситуації.
курсовая работа [26,0 K], добавлен 09.11.2010Оцінка ефективності застосування психоаналітичних методів тлумачення сновидінь З. Фройда в процесі інтерпретації драми, визначеної як образно-символічного втілення письменником "сну на яву". Аналіз структури часопросторових моделей барокової драми.
реферат [35,7 K], добавлен 20.09.2010Аналіз моделі перфекціонізму як нової категорії психологічного знання. Наявні наукові підходи до розуміння цього феномена. Психодіагностичний інструмент для визначення переважаючого типу перфекціонізму, його функціонального чи патологічного протікання.
статья [217,7 K], добавлен 05.10.2017Проблема статево-рольової поведінки особистості та її вивчення у сучасній психолого-педагогічній літературі. Пубертат та особливості того, як він відбувається. Комунікативні риси та стиль спілкування юнаків та дівчат. Вивчення структури самосвідомості.
дипломная работа [58,9 K], добавлен 03.06.2011Характеристика особистого та сімейного простору в шлюбі. Характеристика чинників, що визначають задоволеність і емоційну близькість у шлюбі. Особливості задоволеності шлюбом та структури любовних відносин у подружжя. Психосемантичні особливості структури.
дипломная работа [370,3 K], добавлен 11.12.2012Поняття та погляди вчених до вивчення взаємодії, як сутності спілкування. Характеристика комунікативної взаємодії особистості та групи. Розробка методичного комплексу для емпіричного дослідження впливу комунікативної взаємодії учасників групи на групу.
курсовая работа [73,6 K], добавлен 22.04.2013Теоретичний аналіз дослідження психологічних особливостей учнівських груп і згуртованності. Поняття малої групи, рівневий аналіз групової структури. Розвиток особистості дитини у шкільному віці. Особливості структури міжособових відносин в групах дітей.
курсовая работа [33,9 K], добавлен 15.09.2009Характеристика елементів структури самосвідомості: самопізнання, самооцінка (комплекс неповноцінності, помилкового консенсусу), самоконтроль, рефлекція, самоефективність. Вивчення пізнавальних процесів: формування світогляду, вироблення власної філософії.
реферат [20,9 K], добавлен 09.06.2010Вивчення поведінкових форм у міжособистісній взаємодії. Огляд основних параметрів міжособистісних відносин старшокласників. Поняття гендеру та гендерних відмінностей. Емпіричне дослідження гендерних особливостей міжособистісної взаємодії у ранній юності.
курсовая работа [353,5 K], добавлен 23.11.2014Динаміка ролевої структури сім’ї в історії. Мотиви визнання чоловічого або жіночого верховенства. Характеристика методик для діагностики сімейних відносин. Методи вивчення індивідуальності подружжя, етично-психологічних та дитячо-батьківських стосунків.
дипломная работа [119,3 K], добавлен 07.08.2010Аналіз проблеми виникнення психологічних бар’єрів у спілкуванні підлітків, причини їх виникнення. Проведення емпіричного дослідження на виявлення виникнення комунікативних бар’єрів та перешкод у спілкуванні підлітків. Роль спільних інтересів у підлітків.
статья [20,9 K], добавлен 07.11.2017Системи відліку вікових категорій: індивідуальний розвиток, стратифікація суспільства та символіка культури. Кризи в період раннього і дошкільного дитинства, підліткового та юнацького періоду. Освоєння простору та вікові етапи формування особистості.
курсовая работа [42,7 K], добавлен 02.04.2009Особливості мотиваційно-ціннісної структури та вираженість різних типів мотиваційних комплексів у службовій діяльності слідчих на ранніх стадіях професіоналізації. Типи самоідентифікації з професіоналом й рівень задоволеності працею працівниками-слідчими.
автореферат [57,8 K], добавлен 11.04.2009Визначення психології, об'єкта, предмета та завдань її вивчення. Головні етапи становлення психології як наукового знання. Поняття принципів детермінізму, системності, розвитку, об'єктивності. Особливості галузевої структури та напрямки психології.
презентация [1,4 M], добавлен 23.12.2010Сучасний інтерес до питань людської поведінки і пошукам сенсу людського існування, їх вивчення. Короткі відомості про життєвий та науковий шлях А. Ангьяла. Теорія особистості: структура біосфери та її системи, виміри структури особистості та її розвиток.
реферат [25,4 K], добавлен 18.05.2015