Структура емоційного інтелекту соціальних педагогів та соціальних працівників
Сутність емоційного інтелекту, його значення для формування професійної компетентності та здійснення соціальної профілактики майбутніми фахівцями. Структура емоційного інтелекту соціальних педагогів/працівників, вплив на ефективність роботи з клієнтом.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 29.10.2017 |
| Размер файла | 317,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Структура емоційного інтелекту соціальних педагогів та соціальних працівників
Постановка проблеми. Коли мова йде про професійну підготовку або спробу визначити, наскільки фахівець володіє певними знаннями, вміннями, здатністю застосовувати їх на практиці, так чи інакше говорять про рівень його професійної компетентності, професіоналізму та інтелекту. Однак на сьогодні визначений певний рівень розумового розвитку не завжди є запорукою досягнення успіхів у професійній діяльності. Беручи до уваги компетентнісну стратегію, вся наукова спільнота дійшла згоди, що самих знань та вмінь для майбутнього фахівця недостатньо.
Для успішного виконання поставлених професійних завдань чи посадових обов'язків він повинен володіти особистісними якостями, здібностями, що уможливлюють застосування відповідних знань і вмінь на практиці. Звичайно, вони повинні враховувати специфіку конкретної професії. Зазначені якості як характеристики особистості в основному відображають ступінь відповідальності, здатності до передового мислення, інновацій, роботи в команді й індивідуально. Однак дуже часто зустрічається група якостей, що відносяться до вольових: наполегливість, самоконтроль, самовладання, рішучість, цілеспрямованість, ініціативність тощо, які складають основу емоційного інтелекту особистості фахівця.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Різні сторони емоційного інтелекту, його сутність, підходи до визначення, структурні компоненти і моделі емоційного інтелекту особистості та шляхи його розвитку досліджували Д. Векслер, Г. Гарднер, Е. Торндайк, американські психологи Д. Карузо, Дж. Майер, П. Саловей, до речі, саме їх вважають основоположниками концепції емоційного інтелекту, І. Андрєєва, Л. Виготський, С. Дерев'янко, М. Журавльова, О. Леонтьєв, О. Лящ, Н. Коврига, А. Костюк, Е. Носенко, Т. Попова, С. Рубінштейн, А. Четверик-Бурчак, М. Шпак та ін.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Проте, не зважаючи на достатню кількість наукових публікацій, присвячених вивченню феномену емоційного інтелекту, питання структури емоційного інтелекту представників окремих професій, зокрема соціальних педагогів та соціальних працівників ще не стало предметом окремого дослідження. Нерозро - бленість цієї проблеми власне і спонукала вибір теми наукового пошуку.
Мета статті. Головна мета цієї роботи - уточнити структуру емоційного інтелекту соціальних педагогів/працівників та показати його вплив на досягнення успіху у професійній діяльності цих фахівців.
Виклад основного матеріалу. Різні теорії доводять те, що ЕР має у кілька разів вищий вплив на результативність роботи, досягнення успіху, аніж власне інтелект ІР. Адже між категоріями «розумний» і «успішний» не завжди можна поставити знак рівності. Є окремі свідчення, що передові і всесвітньовідомі компанії, перш, ніж прийняти працівника на роботу, тестують його емоційний інтелект. Більше того, популярні футбольні клуби теж практикують зазначене. У пік напруги на полі, коли емоції зашкалюють, футболіст повинен вміти їх стримувати і, попри все, виконувати наказ тренера.
Наприклад, Т. Хвостенко у своїй публікації зазначає: «Завдяки ІР ви влаштовуєтесь на роботу, а завдяки ЕР - робите кар'єру». Вона зазначає і про те, що коефіцієнт інтелекту впливає на успішність людини від 4% до 25% [9].
То що ж представляє собою емоційний інтелект? Вікіпедія дає таке його визначення: «Емоційний інтелект - група ментальних здібностей, які беруть участь в усвідомленні та розумінні власних емоцій і емоцій оточуючих» [2].
На думку М. Шпак та А. Костюк, емоційний інтелект - це інтегративна особистісна властивість, яка зумовлюється динамічною єдністю афекту та інтелекту через взаємодію емоційних, когнітивних, конативних і мотиваційних особливостей і спрямована на розуміння власних емоцій та емоційних переживань інших, забезпечує управління емоційним станом, підпорядкування емоцій розуму, сприяє самопізнанню і самореа - лізації через збагачення емоційного і соціального досвіду [11, с. 284; 5, с. 86].
О. Мельник визначає емоційний інтелект як рівень розвитку здатності людини успішно застосовувати зважені судження і обґрунтовані міркування з метою адекватної емоційної поведінки, а також її оцінки у себе та інших людей [7, с. 131].
Під емоційним інтелектом часто розуміють емоційну компетентність. Остання за трактуванням О. Льошенко, - це сукупність знань, вмінь та навичок, які дозволяють приймати адекватні рішення та діяти на основі результатів інтелектуальної обробки зовнішньої та внутрішньої емоційної інформації [6, с. 52].
Отже, поза сумнівом, що емоційний інтелект забезпечує стресостійкість і емоційну стійкість людини та прийняття виважених, об'єктивних і раціональних рішень, що стосуються також сфери професійної діяльності.
Людина з високим ЕР уміло знаходить вихід зі складних ситуацій, легко і конструктивно вирішує проблеми, доброзичлива і приємна у спілкуванні, намагається уникати конфліктних ситуацій, самодостатня і незалежна, реалістично оцінює свої здібності, ініціативна. Людина з низьким ЕР часто агресивна, конфліктна, неприємна у спілкуванні, погано контролює свої миттєві бажання і швидкоплинні імпульси, не впевнена у собі, не задоволена життям, не прагне до самовдосконалення і не знає, чого хоче в житті, не вміє говорити про почуття і не бажає розуміти почуття інших людей, часто відчуває неспокій, почуття провини, закрита, важко йде на контакт [1].
Емоційний інтелект як рівень емоційної обізнаності людини, а також здатність розуміти емоції іншого, набуває важливого значення для забезпечення ефективного спілкування [8, с. 109], що є дуже важливим для представників професій типу «людина-людина», зокрема соціальних педагогів і соціальних працівників. Адже більшість технологій соціально-педагогічної роботи, форм надання послуг клієнтам передбачають комунікативну взаємодію. Крім цього, саме під час спілкування фахівець проводить соціально-педагогічну діагностику, консультує особу, яка потрапила в складні життєві обставини. Та й узагалі від результату комунікації, інтеракції залежатиме ефективність вирішення проблеми клієнта.
Емоційний інтелект дозволяє краще розуміти емоційний стан людини, вникнути у її проблеми. Це дуже важливо для соціальних працівників і соціальних педагогів. Адже сфера їхньої професійної діяльності належить до небагатьох, результативність яких залежить саме не стільки від наявності знань та вмінь, а від толерантності, альтруїзму, емпатії до клієнта, тактовності, уважності, вмінні слухати, сприймати і розуміти тощо.
Важливо й те, що емоційний інтелект дозволяє попереджувати, припиняти конфліктні ситуації, які дуже часто можуть виникати у щоденній професійній діяльності. Найчастіше їх появу провокують самі ж клієнти свідомо чи неусвідомлено. Однак завдяки вмінню розуміти свої і чужі почуття та емоції і керувати ними, соціальний педагог/ працівник може спрогнозувати конфлікт та вжити відповідних превентивних заходів. Інакше це негативно вплине на його взаємодію з клієнтом і як наслідок - на результат усієї роботи.
Рис. 1. Структура емоційного інтелекту соціальних педагогів/працівників
Разом із тим, емоційний інтелект запобігає професійному вигоранню. Професійна діяльність соціального педагога/працівника передбачає надання допомоги тим, хто потрапив у складні життєві обставини. Тож фахівець щодня має справу з людьми з інвалідністю, ВІЛ-інфікованими, важкохворими, важковиховуваними, з депресивними станами. І це лише декілька категорій клієнтів. Якщо у соціального педагога/працівника не будуть сформовані витримка, рівновага, сила волі, стресостійкість, в такому випадку цілком можливе настання професійного або емоційного вигорання.
Ураховуючи, що основу емоційного інтелекту соціальних педагогів та соціальних працівників складають особистісні якості, що впливають на ефективність роботи з клієнтом, вирішення його проблем, визначають її успішність та ефективність, вважаємо ЕР необхідною складовою їхньої професійної компетентності.
У розробці структури емоційного інтелекту вчені використовують різні класифікаційні ознаки і підходи. Наприклад, розподіляють якості за спрямованістю на власні емоції і на емоції інших, здатністю розпізнавати, розуміти, використовувати та управляти емоціями як своїми, так і чужими. Також мова йде про особливі особистісні якості людини, завдяки яким вона може об'єктивно оцінювати власний стан, комунікувати, адаптовуватися тощо.
М. Шпак у структурі емоційного інтелекту особистості виділяє такі компоненти:
— раціональний (гностичний) компонент (система знань про сутність емоційних явищ, структуру емоційної сфери, функції та особливості прояву емоцій та почуттів; загальнокультурна компетентність; творче мислення, внаслідок якого емоційний інтелект виступає як різновид соціальної творчості);
— емоційний компонент (емоційне самопочуття; уміння розуміти власні емоції та почуття, пізнавати емоційні стани інших людей, адекватно проявляти емоційне ставлення, емпатію, інтерес до іншої людини, перцептивно-рефлексивні уміння; високий рівень ідентифікації з виконуваними професійними та соціальними ролями; позитивна Я-концепція; адекватні вимогам діяльності (навчальної, професійної та ін.) психоемоційні стани; експресивні уміння);
— конативний компонент (емоційна саморегуляція поведінки, діяльності; уміння керувати ситуацією міжособистісної взаємодії з іншими, застосувати конструктивні стратегії поведінки у конфліктних ситуаціях; статусно-рольові позиції);
- комунікативний компонент (гуманістична установка на спілкування, готовність вступати в діалогічні взаємини; знання про стилі спілкування, у тому числі професійного, зокрема, про особливості власного комунікативного стилю; загальні та специфічні комунікативні уміння, які дозволяють успішно встановлювати емоційний контакт із співрозмовником; культура мовлення) [11, с. 285-286].
У дисертаційній роботі А. Четверик-Бурчак емоційний інтелект представлено як інтегральну властивість особистісної ідентичності, що складається з чотирьох змістовних компонентів: диспозиційного, міжособистісного, внутрішньо-особистісно - го та інформаційно-перероблювального [9, с. 157].
А. Здойма у своїй публікації говорить про те, що в структурі емоційного інтелекту виокремлюють два аспекти - внутрішньоособис - тісний і міжособистісний. Перший характеризується такими компонентами, як самооцінка, усвідомлення власних почуттів, впевненість у собі, терпимість, самоконтроль, відповідальність, мотивація досягнень, оптимізм і гнучкість. Міжособистісний аспект включає емпатію, толерантність, комунікабельність, відкритість, діалогічність, антиципацію [4].
За Гоулменом, виділяють чотири головних складових емоційного інтелекту: самосвідомість, самоконтроль, емпатія, навички відносин [3].
Ураховуючи специфіку професійної діяльності соціальних педагогів/працівників, провідним напрямом якої є соціальна профілактика, уточнено структуру (рис. 1) та схарактеризовано функції їхнього емоційного інтелекту.
Відновлювальна функція передбачає відновлення емоційної рівноваги, профілактична спрямована на попередження емоційного вигорання, виникнення професійних конфліктів, корекційна полягає у виправленні негативного емоційного стану на позитивний, розвивальна передбачає розвиток тих чи інших якостей, що забезпечують високий рівень емоційного інтелекту, контролююча допомагає ідентифікувати емоційний стан з метою його регуляції.
Висновки і пропозиції. Отже, емоційний інтелект розглядається як необхідна складова професійної компетентності соціальних педагогів/ працівників, адже допомагає фахівцям налагоджувати інтерактивну взаємодію з клієнтом, розуміти його внутрішній світ, запобігає професійним конфліктам та професійному вигоранню, що впливає позитивно на ефективність соціально-педагогічної роботи.
Уточнена структура емоційного інтелекту соціальних педа - гогів/працівників складається з двох груп особистісних якостей, спрямованих на розпізнавання і управління власними емоціями та емоціями клієнта або об'єкта соціально-педагогічної діяльності. Перспективними напрямами подальших наукових розвідок означеної проблеми є розробка методики діагностики емоційного інтелекту соціальних педагогів/ працівників.
Список літератури
емоційний інтелект соціальний педагог
1. Бєлкіна В. Що таке емоційний інтелект і як дізнатися свій рівень EQ? [Електронний ресурс] / В. Бєлкіна. - Режим доступу: http://itstechnology.ru/page/shho-take-emocijnij-intelekt-i-jak-diznatisja-svij-riven-eq - Назва з екрану.
2. Емоційний інтелект [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org - Назва з екрану.
3. Эмоциональный интеллект [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.psychologos.ru/articles/ view/emocionalnyy_intellekt - Название с экрана.
4. Здойма А. Розвиток емоційного інтелекту як складової сучасного менеджменту [Електронний ресурс] / А. Здойма. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/10_NPE_2010/Economics/62658.doc. htm - Назва з екрану.
5. Костюк А. Емоційний інтелект та шляхи його розвитку / А. Костюк // Науковий вісник Херсонського державного університету. - 2014. - Вип. 2, Т. 1. - С. 85-89. - (Серія «Психологічні науки»).
6. Льошенко О. Емоційний інтелект та емоційна компетентність: проблеми співвідношення / О. Льошенко // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - 2010. - №2. - С. 49-52. - (Серія «Психологія. Педагогіка. Соціальна робота»).
7. Мельник О. Емоційний інтелект і критичне мислення / О. Мельник // Наукові записки. - 2009. - Вип. 12. - С. 122-131. - (Серія «Психологія»).
8. Попова Т. Емоційний інтелект і тривога в період раннього зростання / Т. Попова // Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. - 2013. - Вип. 15. - С. 109-114. - (Серія «Біологія та валеологія»).
9. Хвостенко Т. Емоційний інтелект як передумова успішної кар'єри [Електронний ресурс] / Т. Хвостенко. -
Режим доступу: http://www.business-territory.com/articles / emotsiinii-intelekt-yak-peredumova-uspishnoi-
kar % E2% 80% 99% D1% 94ri - Назва з екрану.
10. Четверик-Бурчак А.Г. Механізми впливу емоційного інтелекту на успішність життєдіяльності особистості: дис…. канд. психол. наук: 19.00.01 / Аліна Григорівна Четверик-Бурчак; Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара. - Дніпропетровськ, 2015. - 187 с.
11. Шпак М. Емоційний інтелект в контексті сучасних психологічних досліджень / М. Шпак // Психологія особистості. - 2011. - №1 (2). - С. 282-288.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.
курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.
курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.
статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017Наведення теоретичного стану дослідження феномену емоційного інтелекту. Важливість стресозахисної та адаптивної функції емоційного інтелекту в контексті успішного подолання життєвої кризи. Відображення у свідомості та поведінці людини динамічної єдності.
статья [456,6 K], добавлен 05.10.2017Погляди на інтелект у рамках психодіагностки у XIX-XX ст. Поняття та сутність інтелекту, моделі і структури. Характеристика тестів діагностування інтелекту. Організація дослідження по визначенню інтелекту працівників проектно-вишукувального інституту.
курсовая работа [265,9 K], добавлен 18.05.2014Типи міжособистісних стосунків та їх особливості. Причини виникнення та рівні розвитку емоційного вигорання як особливого стану професійної деформації. Особливості впливу професійної деформації на педагогів та працівників органів внутрішніх справ.
курсовая работа [87,1 K], добавлен 11.10.2013Поняття інтелекту, підходи до його вивчення. Особливості розвитку інтелекту ранньої юності. Психологічна характеристика методів діагностики інтелекту юнацького віку. Діагностичні можливості використання тестів для визначення рівня розвитку інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 22.05.2022Філософські і методологічні питання, що стосуються створення штучного інтелекту, історія когнітивної психології. Метафори пізнання, порівняння штучного і природного інтелекту. Навчання машин на основі спостережень, приклади існування штучного інтелекту.
курсовая работа [1,0 M], добавлен 05.10.2010Теоретичні аспекти вивчення синдрому емоційного вигорання в професійній діяльності особи. Специфіка діяльності спеціаліста органів внутрішніх справ. Фактори, що впливають на деформацію особи спеціаліста ОВС. Гендерні особливості емоційного вигорання.
дипломная работа [80,9 K], добавлен 26.12.2012Теоретичні підходи до вивчення феномену емоційного "вигорання". Особливості прояву цього явища у працівників органів внутрішніх справ різної статі. Характеристика емоційних бар'єрів у спілкуванні та схильності до немотивованої тривоги з гендерних позицій.
дипломная работа [292,2 K], добавлен 28.12.2012Темперамент як властивість особистості: поняття та типології. Взаємозв'язок темпераментних особливостей та соціального інтелекту. Фактори, що впливають на розвиток соціального інтелекту, методи та вправи, що використовуються. Розробка рекомендацій.
курсовая работа [232,7 K], добавлен 17.06.2015Застосування психологічного тренінгу для розвитку професійних навичок, професійно важливих якостей особистості на прикладі майбутніх соціальних працівників. Програма тренінгу, мета, структура, зміст групових занять з формування професійних якостей.
статья [23,5 K], добавлен 07.11.2017Психологічна характеристика екстремальних умов діяльності. Вивчення стресостійкості особистості як наукової категорії, що використовується в межах загальної концепції стресу. Розробка рекомендації щодо профілактики емоційного вигоряння у працівників.
дипломная работа [122,9 K], добавлен 29.10.2012Психологічний зміст синдрому емоційного вигорання у службовців пенітенціарних закладів. Фактори, що сприяють розвитку професійної деформації та криз, пов'язаних зі стажем роботи. Опис методів дослідження службовців кримінально-виконавчої системи.
курсовая работа [281,5 K], добавлен 17.12.2011Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Емоційне вигорання і робота психолога. Моделі синдрому емоційного вигорання. Психологи як потенційна жертва синдрому емоційного вигорання. Проблема самодопомоги у діяльності практикуючих психологів. Особливості профілактики синдрому емоційного вигорання.
курсовая работа [56,1 K], добавлен 09.06.2010Роль емоцій у психічному розвитку особистості. Особливості емоційної прив’язаності до значимого об’єкта у батьківській родині. Формування здібності до любові у стосунках мати та дитини. Значення емоційного компоненту під час вибору майбутнього партнера.
дипломная работа [59,0 K], добавлен 22.09.2011Корекційно-психотерапевтична робота з педагогами з метою попередження їх емоційного вигорання. Застосування метода кататимно-імагінативної психотерапії чи символдрами для психодинамічного спрямування; пропрацювання глибинних конфліктів особистості.
статья [30,9 K], добавлен 04.02.2015Сукупність соціальних модельно-сценарних конструктів. Структура формування соціальних моделей поведінки особистості. Кореляційні зв'язки між проявами поведінки дитини та сімейною атмосферою. Соціальні передумови розвитку гомосексуальності у особистості.
презентация [3,1 M], добавлен 23.08.2017Синдром "професійного вигорання": психологічні особливості у працівників освітніх організацій. Виникнення та поширення синдрому психічного "вигорання". Синдром "емоційного вигорання" вчителя та формування його готовності до педагогічної діяльності.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.08.2008
