Емпіричне вивчення ірраціональних установок в контексті стресостійкості студентської молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕМПІРИЧНЕ ВИВЧЕННЯ ІРРАЦІОНАЛЬНИХ УСТАНОВОК В КОНТЕКСТІ СТРЕСОСТІЙКОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ

Дубчак Г.М.,

к. психол. н.,

доцент, докторант

Постановка проблеми. Стрес є невід'ємною частиною повсякденного життя кожного студента, наслідком чого постає необхідність вивчення стресостійкості як здатності людини протистояти впливу стрес-факторів і розвитку патологічних станів. Новим аспектом досліджуваної проблеми може стати усвідомлення того, що стрес значною мірою є продуктом способу мислення та оцінки ситуації, знання власних можливостей, ступеня навченості способам і стратегіям поведінки в стресовій ситуації. Тому розробка цієї проблеми важлива не тільки в теоретичному, але й в практичному планах, зокрема для вирішення завдань профілактики, ранньої діагностики та психокорекції різних психічних розладів студентів, а також для забезпечення їхньої високої працездатності в майбутній професійній діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідження природи стресу, шляхів і засобів формування стресостійкості знайшли своє відображення у працях зарубіжних та вітчизняних психологів (Р. Лазарус, С. Фолкман, Ю. Щербатих, В. Край- нюк, М. Хуторна, Т. Бохан, Т. Титаренко, Л. Карамушка та ін.).

Останнім часом у розумінні механізмів стресостійкості особлива увага приділяється значенню інтелектуально-пізнавальних чинників, зокрема таких, як критичність мислення, перцептивні здібності, здатність передбачення загрозливих подій, а також інших когнітивних чинників, розвиток та регуляція яких підвищує толерантність особистості до умов психічного стресу.

Слід зазначити, що вивченням інтелектуально-пізнавальних детермінант стресостійкості займалось багато вітчизняних дослідників, серед яких слід назвати Ю. Ха- ніна, А. Родіонова, О. Чернікову, Г. Ложкіна, О.Кокуна та ін.

У цьому аспекті досліджень на особливу увагу заслуговує концепція Альберта Еллі- са, яка розкриває емоційні та поведінкові аспекти функціонування людини у складних ситуаціях та акцентує особливу увагу на важливості мисленнєвого компоненту у їх вирішенні [1]. На думку А. Елліса, когнітив- на емотивно-поведінкова трансформація нераціональних думок у раціональні сприяє формуванню високого рівня стресостійко- сті, а отже, передбачає подолання ситуації, підвищує самооцінку та забезпечує психологічне здоров'я. В той же час слід пам'ятати про те, що стрес негативно впливає на пізнавальні функції особистості: звужується поле уваги, погіршуються показники оперативної пам'яті, виникають труднощі з відтворенням інформації та логічністю мислення, виникають труднощі у прийнятті рішення, знижується творчий потенціал. Все це посилює загальний стрес та гальмує пошук виходу зі стресової ситуації.

Незважаючи на актуальність проблеми, у вітчизняній психологічній літературі недостатньо емпіричних досліджень інтелектуально-пізнавальних чинників стресостійкості сучасної студентської молоді.

Постановка завдання. На основі викладеного можна сформулювати завдання дослідження, яке полягає в емпіричному вивченні особливостей стресостійкості та ірраціональних установок майбутніх фахівців різних соціономічних професій.

З метою вивчення особливостей стресостійкості сучасних українських студентів, що навчаються за різними соціоно- мічними професіями, нами було проведено емпіричне дослідження, в якому взяло участь 198 студентів професійних училищ та вищих навчальних закладів м. Чернівці (Україна), серед яких студенти університету склали 113 осіб, а студенти професійних училищ - 85.

Вік досліджуваних студентів - від 16 до 38 років (М=19, 21; Б0=4, 36). Середній вік студентів вищих навчальних закладів (20, 60+5, 23) є істотно вищим, ніж професійних училищ (17, 23+0, 87) (р < 0, 001). Серед досліджуваних було 96 чоловіків та 102 жінки. Розподіл досліджуваних за спеціальностями, статтю та типом навчальних закладів представлено в таблиці № 1.

Таблиця 1 Розподіл студентів за професіями, типами навчальних закладів та статтю

Примітки: Студенти: 1 - фельдшери, медичні сестри; 2 - продавці; 3 - офіціанти, бармени; 4 - вчителі історії; 5 - юристи; 6 - соціальні педагоги; 7 - психологи; СНЗ - середній навчальний заклад, ВНЗ - вищий навчальний заклад.

Тест хі-квадрат показав гомогенність груп студентів за статтю, спеціальністю та типом навчального закладу (р>0, 05; пі).

У дослідженні були використані Бостон- ський тест стресостійкості та методика діагностики ірраціональних установок Альберта Елліса [3; 2]. Бостонський тест стресостійкості спрямований на вивчення стилю життя та виявлення рівня стресостійкості особистості [3, с. 202-205]. Методика діагностики ірраціональних установок розроблена А. Еллісом на основі власної концепції, згідно з якою джерелом психічних порушень є система індивідуальних ірраціональних уявлень про світ, засвоєна, як правило, в дитинстві від значущих дорослих [1]. Ці порушення А. Елліс назвав ірраціональними установками. На думку автора, за своєю біологічною природою люди схильні до ірраціонального мислення, що слід враховувати в оцінці їхньої схильності до стресу [2].

Математико-статистичні процедури з аналізу результатів дослідження проводилися з використанням комп'ютерної статистичної програми ЭРЭЭ (1-критерій Э1иЬеп1а, однофакторний дисперсійний та кореляційний аналіз). Перевірка нормальності розподілу даних здійснювалася на основі тесту Колмогорова-Смирнова. Розподіл за всіма шкалами є нормальним (р>0, 05).

Порівняльний аналіз типів ірраціональних установок в мисленні студентів. Методика діагностики ірраціональних установок Альберта Елліса дала змогу з'ясувати, які ірраціональні установки домінують в мисленні сучасних студентів та наскільки вони є вираженими (див. табл. 2).

Таблиця 2. Показники ірраціональних установок студентів

Згідно з ключем до методики результат менше 15 балів свідчить про яскраво виражену ірраціональну установку в мисленні людини; в межах 15-22 балів вказує на наявність ірраціональної установки; вище 22 балів свідчить про відсутність ірраціональної установки.

Вищенаведені дані вказують на існування ірраціональних установок в мисленні студентів, серед яких найбільш вираженою установкою є катастрофізація (М=17, 24; ст=2, 80), найменш вираженою - фрустра- ційна толерантність (М=19, 13; ст=2, 82). Ми також проаналізували емпіричні дані за рівнями вияву ірраціональних установок в мисленні студентів (див. табл. 3-4).

Таблиця 3. Частотний аналіз ірраціональних установок студентів

Таблиця 4 Показники ірраціональних установок студентів за рівнями їхнього вияву

Результати частотного аналізу показали, що серед яскраво виражених домінуючих у мисленні студентів ірраціональних установок є катастрофізація, яка свідчить про особливості сприйняття студентами різних несприятливих обставин свого життя: низькі показники за цією шкалою означають, що людина оцінює більшість негативних подій як жахливі і невиносні. Таке мислення характерне для близько 18, 5 % студентів. Високі оцінки за цією шкалою свідчать про лояльне ставлення до негативних подій. На жаль, студентів з відсутністю цієї установки у мисленні найменше - близько 2, 5% усіх студентів. Отримані нами результати частково можна пояснити особливостями вікового розвитку молодих людей, а також вони вказують на необхідність спеціально організованої психологічної роботи з молоддю.

Шкали «повинність щодо себе» та «повинність щодо інших» свідчать про завищені вимоги по відношенню до себе чи до інших осіб. З результатів дослідження виникає, що ці мисленнєві установки більш виражені по відношенню до себе, ніж до інших (відповідно 12 % та 3 %).

На думку А. Елліса, ключовим моментом повинності щодо себе є категоричне мислення: «Я повинен бути успішним, компетентним тощо», в іншому випадку «Я нікчема і життя не вдалося». В цьому випадку увага студента фіксується на невідповідності ірраціональному образу Я, який може бути запозичений з соціальних стереотипів і стандартів.

Дані за шкалою самооцінки і раціональності мислення (чим вищий бал, тим раціональніша людина, і навпаки) та шкалою фрустраційної толерантності є схожими: на яскраво виражену ірраціональну установку та її відсутність вказує приблизно така ж кількість досліджуваних - 10% усіх досліджуваних. Ключовим моментом установки, що стосується самооцінки і раціональності мислення, є те, що людині властиво оцінювати не окремі риси або вчинки, а особистість в цілому. Мислення таких студентів характеризується ірраціональною позицією («все або нічого») і дихотомічністю. Студенти з низькою фрустраційною толерантністю часто знають, чого вони хочуть і як отримати бажане, але в той же час вони вважають, що це завдання надто важке для них та не вірять у свій успіх. Це унеможливлює або зводить нанівець їхні шанси до подолання та знаходження виходу із ситуації. Такі думки є нелогічними, нереалістичними та саморуйнівнівними [1].

Наступним кроком нашого аналізу було порівняння емпіричних даних досліджуваних груп студентів за статтю (див. табл. 5).

Таблиця 5. Показники ірраціональних установок студентів за статтю

Вищенаведені дані свідчать про те, що як у хлопців, так і у дівчат найбільш вираженою ірраціональною установкою є катастро- фізація, найменш вираженою - повинність щодо інших та фрустраційна толерантність. Аналіз критерію ТБШЬеП показав статистичну значущість виявлених відмінностей за такими типами ірраціональних установок студентів: катастрофізація, повинність щодо інших, самооцінка і раціональність мислення. Більш вираженими вони є у дівчат, а не у хлопців (р<0, 05). Це означає, що дівчата частіше оцінюють негативні події життя як невиносні, ставлять завищені вимоги до оточуючих людей, оцінюють їх не за окремими вчинками чи рисами, а в цілому як особистість, що свідчить про недостатню раціональність їхнього мислення. За іншими типами ірраціональних установок відмінності статистично не значущі (р>0, 05).

Доповненням аналізу є порівняння досліджуваних груп студентів за типом навчального закладу. Результати аналізу представлені в таблиці 6.

Таблиця 6 Показники ірраціональних установок студентів за типом навчального закладу

Література

1. Эллис А. Гуманистическая психотерапия: Рационально-эмоциональный подхо / А. Эллис. - СПб.: Сова ; М.: ЭКСМО-Пресс, 2002. - 272 с.

2. Каменюкин А., Ковпак Д. Антистресс-тренинг / А. Каменюкин, Д. Ковпак.- Спб.: Питер, 2008. - 224 с.

3. Щербатых Ю. Психология стресса и методы коррекции / Ю. Щербатых.- СПб.: Питер, 2006. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru