Самотність як бар’єр та ресурс самодостатності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського

Стаття висвітлює результати емпіричного дослідження феномену самодостатності, яке включало аналіз її компонентів та особливостей рівневої структури у співвідношенні з показниками самотності. Самодостатність розглядається з точки зору її зв'язків із ізоляцією, відчуженням, самотністю як радістю (ресурсом, проблемою) тощо. Встановлено, що структурні рівні самодостатності позначені як негативними, так і позитивними проявами самотності. Особлива увага приділена структурним компонентам автономності та дистанціюванню, чия значущість у структурі самодостатності підкреслена тісними взаємозв'язками з усіма індикаторами самотності.

Ключові слова: самодостатність, рівні самодостатності, ціннісні орієнтації самодостатності, відчуження, самотність як радість.

Аннотация

В статье отражены результаты эмпирического исследования феномена самодостаточности, которое включало анализ ее компонентов и особенностей уровневой структуры в соотношении с показателями одиночества. Самодостаточность рассматривается с точки зрения ее связей с изоляцией, отчуждением, одиночеством как радостью (ресурсом, проблемой) и т.д. Установлено, что структурные уровни самодостаточности обозначены как отрицательными, так и положительными проявлениями одиночества. Особенное внимание уделено структурным компонентам автономности и дистанцированию, чья значимость в структуре самодостаточности подмечена тесными взаимосвязями со всеми индикаторами одиночества.

Ключевые слова: самодостаточность, уровни самодостаточности, ценностные ориентации самодостаточности, отчуждение, одиночество как радость.

Annotation

The article discloses the results of empirical research of self-sufficiency phenomenon, which included analysis of its structural components and peculiarities of level structure through the ratio with the indices of loneliness. Nowadays studying of self-sufficiency of a person in the context of psychological science possesses one of the most important places in the range of research problems. Contemporary lifestyle, transformations in economic, political, cultural and social dimensions put forward new requirements for an individual, challenging him to perform productive activity, discover new opportunities for realization of face, and thus face alternations in his inner properties and characteristics. The appearance of new psychological diagnostic tooling will make possible the consideration self-sufficiency in the context of other psychological phenomenon, in particular loneliness. With the help of the author's questionnaires the researching of the significant interconnections between self-sufficiency parameters and concrete markers of solitude was provided.

Keywords: self-sufficiency, levels of self-sufficiency, value orientations of self-sufficiency, aloofness, joy of seclusion.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Визначальним чинником суспільно-політичних, економічних, культурно-історичних звершень у всі часи є людина як активний суб'єкт та об'єкт соціальних відносин. Саме особистість має бути оплотом, що зберігає свою культурну ідентичність, психологічну індивідуальність, яка виражається у самодостатності, особистісній зрілості, автентичності, цілеспрямованості, активності тощо.

В цьому контексті інтегруючою характеристикою є самодостатність, яка досліджувалась переважно в філософії, хоча є актуальною та значущою рисою в соціальному житті сучасної людини. Задля розвитку, формування цієї якості важливо знати внутрішні та зовнішні бар'єри і чинники, які блокують або ж сприяють прояву самодостатності. Самотність здебільшого розглядається як перешкода розвитку самодостатності, хоча може неоднозначно тлумачитись у зв'язку з конкретними конструктами самодостатності. Тож актуальним є

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано вирішення даної проблеми та на які опирається автор. Дослідницький інтерес до проблеми самодостатності та її зв'язків з іншими феноменами, такими як особистісна зрілість, моральна свідомість, самостійність, творча активність, професійне самовизначення та діяльність, самоставлення, мотивація та ін. було окреслено в працях Н. О. Мальневої, О. П. Лучанінової, О.В. Роговець, І. В. Сингаївської, О. В. Гречаник, О. В. Мельник, O.Д. Главінської, Н. І. Недвіги, Н. М. Кірєєва, М. Ш. Магомед-Емінова, Є. Солтер, Л. Хевенс, Д. Гарфілд, Г. Гантріп, О. Кернберг, Дж. П. Тангні, P.Л. Дірінг тощо [1; 2; 3]. Однак слід зазначити, що експериментальне дослідження самодостатності, на жаль, представлено невеликою кількістю переважно іноземних вчених (В. Вохс, Н. Л. Мід, М. Р. Гуд, А. Х. Моделл, Р. Н. Раскін, Д. Лапслі, І. Чжао, ін.) [4; 5]. Тому науковий запит обумовлюється скудністю теоретичних опрацювань феномена, розбіжностями у тлумаченні даного поняття в науці, що породжує обмеження у використанні психодіагностичного інструментарію, а також складнощі в проведенні експериментальних досліджень феномену самодостатності, визначення його співвідношення з іншими психологічними характеристиками людини.

Метою статті є викладення результатів емпіричного вивчення співвідношення феноменів самодостатності та самотності.

Виклад основного матеріалу дослідження. Експериментальне дослідження проводилося на базі Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К. Д. Ушинського та охоплювало 235 осіб віком від 17 до 23.

Комплекс психодіагностичних інструментів склали загальновідомий тест - «Диференціальний опитувальник переживання самотності» - ДОПО (Є. М. Осін), та авторські: «Опитувальник структурних компонентів самодостатності» - ОСКС (А. С. Бугайцова), «Опитувальник ціннісних орієнтацій самодостатності» - ОЦС (А. С. Бугайцова), «Мультирівневий аналіз структури самодостатності» - МАСС (А. С. Бугайцова).

Співвідношення між параметрами досліджуваних феноменів проводилось з застосуванням кореляційного аналізу (таблиця). Статистична обробка здійснювалась за допомогою комп'ютерної програми SPSS 17.0 for Windows.

Таблиця 1. Кореляційні зв'язки між показниками ОСКС, ОЦС, МАСС та ДОПО

Примітки: тут і надалі:

1) Показники ОСКС: In - незалежність, Se - самоефективність; Pp - цілеспрямованість; Ds - дистанціювання; Au - автономність; Su - саморозуміння; показники ОЦС: Prx - праксіологічний, Acm - акмеологічний, Trns - трансцендентальний рівні самодостатності, Eg - егофільна; Di - дівідарна; Fra - фратернативна; Gl - глорична; Pu - пугнічна; Sol - солітюдна; Ext - екстингуативна; Eni - енігматична; Asc - аскетична ціннісні орієнтації самодостатності; показники МАСС: Prot - протекційна, Auth - аутентична, ^nv - конвенціональна самодостатність; Prax - праксіологічний, Acme - акмеологічний рівень самодостатності, Prim - примітивна самодостатність, Conc - конкретна, Abs - абстрактна, NEI - неенергозатратна самодостатність, Intra - інтраперсональна, Inter - интерперсональна, Sf-Tr - самотрансцендентальна, Etl - екзистенційна самодостатність; параметри ДОПО: Is - ізоляція; Sa - самовідчуття; Alf - відчуження; GL - загальна одинокість; Dl - дисфорія одинокості; Lp - одинокість як проблема; Nc - потреба в компанії; Dc - залежність від спілкування; Js - радість самотності; Rs - ресурс самотності; Plo - позитивна одинокість;

2) нулі та коми опущено;

3) позначка * свідчить про коефіцієнт кореляції р<0.01; без позначки - р<0.05; 4) n=235.

Перейдемо до аналізу та інтерпретації даних кореляційного аналізу. Так, встановлено, що всі параметри компонентної структури самодостатності демонструють прямі та обернені кореляційні зв'язки з показниками самотності. Зокрема, найбільш розлогі, цікавої конфігурації кореляти мають параметри дистанціювання та автономності. Обидва показники самодостатності сполучаються додатними зв'язками з усіма індексами ДОПО - з ізоляцією, дисфорією самотності, самотністю-проблемою, залежністю від спілкування, радістю самотності та ресурсом самотності (р>0,01). Водночас дистанціювання додатно пов'язано з самовідчуттям самотності, а автономність - від'ємно (р>0,01). Практично ідентично корелюють компоненти самодостатності з відчуженням (від'ємно) та з індексом позитивної самотності (додатно). Дані співвідношення вказують на те, що за певних обставин, будь-то внутрішніх чи зовнішніх, автономна та дистанційована людина може по-різному переживати самотність, відособленість, та залежно від ситуації буде відкритою та спрямованою на співпрацю й комунікацією з іншими, або на інтроспекцію чи акумуляцію життєвих сил.

Не вдаючись до деталей стисло окреслимо співвідношення самих ціннісних орієнтацій (ОЦС) та індикаторів самотності. Егофільна та дівідарна орієнтації праксіологічного рівню взагалі продемонстрували виключно додатні зв'язки з ізоляцією, відчуженням, відчуттям самотності, загальною самотністю, радістю самотності та її ресурсом. Від'ємний зв'язок виявлено лише дівідарної орієнтації з дисфорією самотності. Це може пояснюватись психологічною сутністю даної орієнтації, що виражається у небажанні особистості ділитись чимось, і, цілком можливо, переживання гнітючої самотності спонукатиме людину розділити свій смуток з ким-небудь. Фратернативна, глорична та пугнічна орієнтації, які об'єднуються в акмеологічний рівень, тільки від'ємно корелюють з першими п'яти індикаторами самотності та радістю самотності. Дана діагностична картина наштовхує на думку щодо важливості соціального життя для самодостатньої особистості, оскільки вона не відмовляється від участі у суспільних заходах, проявляє активну позицію в міжособистісних відносинах (усе це підкреслюється особливостями цінностей - спрямованістю до людей, самоствердженням, готовністю рішуче діяти та схильністю до ризику). Усі орієнтації трансцендентального рівня, окрім теософічної, виявляють додатні зв'язки з самотністю та її похідними. Виключенням є самотність як проблема та залежність від спілкування (від'ємні кореляції). Обумовлюється дана ситуація тим, що дотримуватися певного способу життя згідно трансцендентальних орієнтацій неможливо будучи залежним від спілкування. Визнання самотності проблемою свого буття не характерно людині даного рівня самодостатності.

Отримані дані підтверджуються наші припущення: самодостатня людина праксіологічного рівню насолоджуються самотністю; на акмеологічному відстороненість та одинокість можуть порушити дружні стосунки та доброзичливе ставлення до соціуму, сприяти соціальній віддаленості та пасивності; трансцендентальний рівень передбачає свідоме уникання або помірне встановлення соціальних відносин, характеризується ізоляцією, відчуженням, відчуттям самотності.

Методика МАСС вирізняється виявленими в більшості від'ємними зв'язками маркерів самотності. Винятками являються зв'язки неенергозатратної самодостатності та самотності-проблеми та інтраіндивідуальної самодостатності з радістю самотності та позитивною самотністю (додатні кореляції 1% та 5% рівня значущості). Не викликає сумніву те, що спрямована на себе та власні справи особистість радітиме можливості побути наодинці та зайнятися своїми проблемами; а якщо самотність є тягарем для індивіда, то він не буде докладати зусиль, проявляти ініціативу, енергійність та активність у чому-небудь.

самодостатність самотність дистанціювання

Висновки

В результаті проведеної роботи ми дійшли до таких найбільш загальних положень:

1. Встановлено тісний зв'язок феноменів самодостатності та самотності. Хоча даний факт наразі і є вже відомим, але детального диференційованого вивчення співвідношення цих явищ здійснено не було. Розгляд самодостатності на рівні лінійної та мультирівневої структури дав змогу встановити неоднозначність зв'язку з самотністю та її похідними змінними.

2. Визначено численні кореляції між параметрами компонентів, ціннісних орієнтацій, рівнів та видів самодостатності з індикаторами самотності. Найбільш значущі зв'язки виявлені з параметрами: ізоляція, самовідчуття самотності, відчуження, загальна самотність та дисфорія самотності. Отримані дані свідчать про можливість впливу явищ самотності та самодостатності в аспекті соціальних відносин, активної та продуктивної діяльності, самозабезпечення необхідним власними силами. Адже якщо самодостатня людина за певних обставин перебуває на самоті та переживає смуток, навряд чи вона затратить сили в який-небудь сфері, та, навпаки, усвідомлюючи самотність як радість, людина може відчути нові творчих підйоми, інсайт, натхнення.

3. Виходячи з рівневої структури видно, що зв'язаність з самотністю збільшується з розвитком рівнів самодостатності від праксіологічного до трансцендентального. Праксіологічний рівень як найбільш примітивний рівень самодостатності виражає насолоду від перебування на самоті, яка не спонукає людину до реалізації високих цілей та цінностей. Інакше кажучи, самодостатня особистість праксіологічного рівня спрямована на задоволення власних потреб, не відчуває необхідності в компанії, оскільки цілком зайнята собою, її самотність егоїстичного характеру. Акмеологічний рівень характеризується оберненим зв'язком з відчуженням та загальною самотністю, що підтверджує думку про значущість соціальної взаємодії особистості для її самоствердження, саморозвитку та реалізації власного потенціалу. Трансцендентальний рівень найбільш пов'язаний з самотністю, яка вирізняється позитивним сприйняттям відособленості та продуктивним його використанням. Переживання ізоляції позитивно впливає на людину, яка не відчуває негативних реакцій та цілком задоволена власним станом; відсутня дисфорія та наявність комплексів.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку вбачаємо у конкретизації взаємовпливів самодостатності та самотності, виявленні типів самодостатності в контексті проявів самотності як ресурсів чи перешкод особистісного розвитку.

Список використаної літератури

1. Мальнева, Н. А. Психологическое здоровье и его роль в становлении личности дошкольника/ Н. А. Мальнева // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія : Психологія. - 2013. - № 1046, вип. 51. - С. 191-195.

2. Лучанінова, О. П. Виховання у сучасного студента вищого технічного закладу ціннісного ставлення до наукових знань: досвід кафедри інженерної педагогіки/ О. П. Лучанінова // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Збірник наукових праць. - Луганськ: Вид-во Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля, 2011. - Вип. 5 (46). - С. 89-97.

3. Salter, A. Conditioned Reflex Therapy / Andrew Salter - New York, Creative Age Press, 1949. - P. 359.

4. Vohs, K. D. Merely Activating the Concept of Money Changes Personal and Interpersonal Behavior / K. D. Vohs, N. L. Mead, M. R. Goode // Current directions psychological science - Florida, 2008 - Vol. 17 - № 3. - pp. 208-212.

5. Chao, Y.-H.The psychological consequence of experiencing shame: Selfsufficiency and mood-repair / Ying-Hsien Chao, Ying-Yao Cheng, Wen-Bin Chiou //Motivation and Emotion - Springer Science+Business Media, 2011 - Vol. LLC. - pp. 202-210.

Размещено на Allbest.ru