Соціально-психологічні аспекти просування у суспільстві особистостей - носіїв креативного інтелекту
Основні політико-психологічні та соціально-психологічні умови, в яких здійснюється розвиток та просування інтелектуально обдарованих особистостей у суспільстві. Обставини, які впливають на просування таланту в суспільстві чи гальмування цього процесу.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 01.12.2017 |
| Размер файла | 52,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 159.956.2
Соціально-психологічні аспекти просування у суспільстві особистостей - носіїв креативного інтелекту
Губенко Олександр Володимирович, старший науковий співробітник Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України
e-mail: alado2014@yandex.ru
Анотація
психологічний інтелектуальний талант обдарований
В статті аналізуються політико-психологічні та соціально- психологічні умови, в яких здійснюється розвиток та просування інтелектуально обдарованих особистостей у суспільстві, розглядаються позитивні та негативні фактори, які впливають на цей розвиток.
Проаналізовані деякі з численних обставин, які впливають на просування таланту в суспільстві чи гальмування цього процесу. Серед них досліджувались, зокрема, такі, як заздрість та механізм негативної селекції. Вони розглядаються як чинники, які стримують просування талантів. Серед них виділяються також політичний та економічний монополізм як фактори стримування суспільної та господарської креативності. Заздрість є комплексним, амбівалентним психологічним явищем. В ньому одночасно присутні суперечливі відчуття. З одного боку, в почутті заздрості наявне захоплення об'єктом заздрості, а з іншого - негативні переживання. Серед таких негативних переживань можна назвати відчуття неповноцінності, яке виникає у «звичайної» особистості при порівнянні з обдарованою людиною. Заздрість до таланту відіграє значну роль у формуванні такого механізму суспільної поведінки, як негативна селекція. Негативна селекція полягає у стримуванні соціального просування талановитих особистостей, яким заздрять, і у сприянні просуванню в суспільстві людей із посередніми здібностями. Внаслідок негативної селекції інтелектуальний рівень панівних еліт знижується. Цей процес несприятливо впливає на розвиток суспільства, знижуючи рівень його креативності.
Політичний та економічний монополізм також є перешкодою для просування у суспільстві талановитих людей. В статті також зазначається, що сутністю творчого інтелекту є не пристосування людини до дійсності, а пристосування дійсності до людини, перетворення.
Ключові слова: обдарована особистість, творчість, каталітичні умови, фактори, просування таланту, суспільство, креативність, інтелектуальна обдарованість.
Аннотация
В статье анализируются политико-психологические и социально-психологические условия, которые способствуют развитию и продвижению интеллектуально одарённых личностей в обществе. Рассматриваются положительные и отрицательные факторы, которые влияют на это развитие. Проанализированы некоторые из обстоятельств, которые влияют на продвижение таланта в обществе или тормозят этот процесс. Среди них исследовались, в частности, такие, как зависть и механизм отрицательной селекции. Они рассматриваются как факторы, которые сдерживают продвижение талантов. Выделяются также политический и экономический монополизм, которые мешают общественной и хозяйственной креативности. Зависть является комплексным, амбивалентным психологическим явлением. В нем одновременно сосуществуют противоречивые эмоции. С одной стороны, в чувстве зависти присутствует восхищение объектом зависти, а с другой - негативные переживания. Среди таких негативных переживаний можно назвать чувство неполноценности. Оно возникает у «обычной» личности при сравнении себя с одарённым человеком. Зависть к таланту играет значительную роль в формировании такого механизма общественного поведения, как отрицательная селекция. Отрицательная селекция проявляется в сдерживании социального продвижения талантливых личностей, которым завидуют, и в содействии продвижению в обществе людей с посредственными способностями. В результате этого процесса интеллектуальный уровень господствующих элит снижается. Это неблагоприятно влияет на развитие общества, снижая уровень его общей креативности. Политический и экономический монополизм также является препятствием для продвижения в обществе талантливых людей. В статье также отмечается, что сущностью творчества является не приспособление человека к действительности, а приспособление действительности к человеку.
Ключевые слова: одарённая личность, творчество, каталитические условия, факторы, продвижение таланта, общество, креативность, интеллект.
Summary
The article analyzes the political-psychological and socio-psychological conditions that contribute to the development and promotion of intellectually gifted individuals in society. Consider positive and negative factors that affect this development. Analyzed some of the circumstances that influence the promotion of talent in society or hinder this process. Among them are studied, in particular, such as envy and negative selection mechanism. They are considered as factors that hinder the promotion of talent. Are also allocated as a political and economic monopoly, which prevent social and economic creativity. Envy is a complex, ambivalent psychological phenomenon. In it coexist conflicting emotions. On the one hand, there is present admiration for the object of envy and on the other - negative feelings. Among these negative experiences can be called a feeling of inferiority. It occurs in a "normal" person when comparing themselves to gifted man. Envy for talent plays a significant role in the formation of such mechanism of social behavior, as negative selection. Negative selection is manifested in restraining social advancement of talented individuals who are envious and the promotion in society of people with mediocre abilities. As a result of this process, the intellectual level of the ruling elites is reduced. This adversely affects the development of society, reducing its overall creativity. The political and economic monopoly is also an obstacle to the promotion of talented people in society. The article also notes that the essence of creativity is not a human adaptation to reality, but the adaptation of reality to man, the transformation.
Keywords: gifted personality, creativity, catalytic conditions, factors that promote the talent, society, intelligence.
Постановка проблеми. Актуальним питанням при дослідженні проблематики розвитку творчої особистості є питання про політико-психологічні та соціально-психологічні каталітичні умови формування і просування таланту у суспільстві. Каталітичними ми можемо назвати ті соціально-психологічні фактори та чинники, які сприяють розвитку креативного потенціалу членів суспільства і роблять креативність важливою рушійною силою суспільного життя у всіх його вимірах - духовному, науково-технічному, інтелектуальному та соціально-економічному.
Завдання дослідження. Проаналізувати деякі з численних факторів просування таланту в суспільстві або його гальмування, зокрема, такі: феномен негативної селекції та заздрість як фактори стримування просування талантів, а також політичний та економічний монополізм як чинники стримування суспільної та господарської креативності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питанням соціальних аспектів та чинників креативності у суспільстві присвячені праці Д.В. Ушакова [4], В.М. Петрова [3] та деяких інших авторів. Д.В. Ушаков, зокрема, посилаючись на дослідження західних вчених, констатує, що суспільство, в якому працюють люди з більш високим інтелектом, здатне більш ефективно працювати, виробляти цінну наукоємну інженерну продукцію, яку інші країни з більш низьким інтелектом виробляти не здатні, висуває більш ефективних політичних лідерів [4, с.16]. Щоправда, дослідник не аналізує причин такої ситуації, коли країни, в яких населення відзначається високим рівнем інтелекту та освіти, тривалий час не можуть продемонструвати високої ефективності економічного та науково- технічного розвитку, й висунути талановитих суспільно корисних політичних лідерів. На нашу думку, такі випадки демонструють, що для стимулювання високої науково-технічної, економічної та культурної успішності в суспільстві недостатньо високого рівня індивідуального інтелекту, притаманного значним масам населення. Хоча ця умова в багатьох випадках і необхідна, але, повторимося, вона недостатня. Крім індивідуально-психологічних факторів креативності, мабуть, потрібні ще й об'єктивні соціально-психологічні фактори та специфічні інституціональні умови, яки б акумулювали та заохочували креативні зусилля творчих людей в суспільстві, допомагали просуванню таких людей, сприяли їхній вертикальній та горизонтальній соціальній мобільності. Назвемо такі сприяючі умови та фактори каталітично - акомулючими, а несприятливі для масової креативності в соціумі - дисипативно - ентропійними. Деякі з таких факторів ми проаналізуємо.
Основні матеріали і результати дослідження.
Заздрість як фактор стримування просування талантів.
Чинником великої негативної сили, який суттєво гальмує розвиток креативного потенціалу суспільства і заважає соціальному просуванню обдарованої особистості, є заздрість. Заздрість є комплексним, амбівалентним психологічним явищем. В ньому одночасно присутні такі суперечливі відчуття, як, з одного боку, захоплення об'єктом заздрості (далі ОЗ), в даному випадку, обдарованою людиною, а з іншого - негативні переживання, пов'язані з відсутністю у себе чеснот, властивих об'єкту заздрості (ОЗ); а також відчуття меншовартості, неповноцінності. Мають місце також конкурентні почуття, що породжуються суперництвом з тим, кому заздрять, які парадоксальним, але цілком логічним чином поєднуються з прагненням наслідувати суперникові. У почутті заздрості закладена суперечність між захопленням і ненавистю до ОЗ, що обумовлено незадоволенням нарциса браком чеснот, який він виявляє в собі на фоні ОЗ. Це протиріччя в свідомості мученого заздрістю суб'єкта вирішується іноді радикальним чином, - шляхом усунення (символічного або реального) ОЗ. Класичний приклад цього міститься в легенді про Моцарта та Сальєрі. Словом, якщо суб'єкт не міг або не хотів перевершити іншого шляхом самовдосконалення, він робив це шляхом приниження, деструкції або знищення іншого, щоб у такий спосіб піднестися над ним. Такою соціально- деструктивною поведінкою щодо талантів є остракізм - вигнання за межі соціуму або витіснення на маргінес суспільства.
Буває відкритий і «мовчазний» остракізм. Відкритий остракізм, як форма соціального відторгнення видатної особистості, як відомо, набув значного масштабу за часів античності в Стародавній Греції. Яскравим і загальновідомим прикладом є доля Сократа, страченого в Афінах. В інші часи та серед інших народів вигнання своїх геніїв теж мало місце. Саме про це свідчить відоме біблійне прислів'я: "Нема пророка у своїй вітчизні!"
«Мовчазний остракізм» пов'язаний із неявним мовчазним відторгненням талантів оточуючим середовищем, яке не спирається на формальні закони і голосні юридичні процедури, а відбувається непомітно у формі колективної «мовчазної змови» суспільства проти яскравих і обдарованих людей. Мовчазний остракізм відіграє значну роль у механізмах негативної селекції, про які мова піде нижче.
Іноді необдарований заздрісник обирає інший спосіб ставлення до таланту, не такий деструктивний, він стає епігоном генія. Шляхом епігонства, безталанного наслідування творчості обдарованої людини, він уявним чином нібито оволодіває його чеснотами та перевагами. Схематично вищесказане можна представити у вигляді схеми 1:
Схема 1. Заздрість та талант.
Заздрість як перешкода на шляху соціальної творчості. Заздрість в деяких періодах історії може стати могутнім соціально-політичним фактором, який здатен породжувати значні соціальні катаклізми й трансформації. Так, заздрість, яка стає масовим соціально-психологічним почуттям, може призводити до соціального вибуху й революції. Мова йде про заздрість, яка породжена «знизу» і є колективною емоцією «пригнічених» соціальних верств. Це почуття тих, хто не має значної власності, привілеїв та влади до тих, хто їх має і здійснює керування суспільством. В даному випадку, заздрість є також амбівалентним почуттям, яке поєднує в собі захоплення носієм влади і панування, з одного боку, та ненависть до нього як до монополіста, який сконцентрував у своїх руках всі джерела панування та контролю над благами. Отже, соціальна заздрість розщеплюється на дві складові, дві соціальні емоції: захоплення носієм сили та влади і ненависть до нього. Захоплення силою має своїм джерелом підсвідомі язичницькі патерни, пов'язані із фетишизацією матеріальної сили і могутності, а також із перенесенням власних сил на зовнішні об'єкти та із сприйняттям цих об'єктивованих власних сил як чужих і пануючих над собою. Це амбівалентне почуття у випадку, якщо носій влади демонструє слабкість і доброту (тобто, забирає в підлеглого можливість захоплюватись своєю силою) перетворюється в агресію проти носія влади. І сама ця агресія стає однією з рушійних сил соціальної революції. Раб повстає проти Пана, але не для того, щоб знищити принцип панування і нерівності як такий, а для того, щоб зайняти місце Пана і самому перетворитись із Раба на Пана. Поклоніння силі і владі, яке веде до надмірного ототожнення себе із принципом сили, змушує повсталого Раба підкоритись принципу панування і підкорення, і стати агентом його реалізації в історії, замість того, щоб стати агентом принципу звільнення і розкріпачення. Отже, заздрість, замість того, щоб стимулювати соціальну творчість, веде, кінець-кінцем, до відтворення і репродукції старих соціальних структур.
Феномен негативної селекції. Заздрість до таланту відіграє значну роль у формуванні ще такого механізму колективної регуляції суспільної поведінки, як негативна селекція. Негативна селекція полягає у стримуванні соціального просування талановитих особистостей, яким заздрять і яких "не пропускають" до вищих щаблів соціального управління та ієрархії. Їх бояться та не приймають, бо вони не передбачувані і "не такі", як усі, а також тому, що на їхньому тлі нарцисичні особистості гостро відчувають свою меншовартість. Як писав Пушкін :”Посредственность одна нам по плечу и не странна...“ (Євг. Онєгін, розд.8). «Середнячки» ж не викликають таких негативних почуттів, тому, що вони не колють очі своїми перевагами. І поряд з такими пересічні особистості почувають себе спокійніше. Таким чином, складається така ситуація, що у процесах масової соціальної мобільності просування талантів стримується, а "середнячкам" відкриваються більш сприятливі умови соціального зростання. В цьому і полягають соціально - психологічні механізми негативної соціальної селекції.
На роль негативного відбору у розвитку етносу звертав увагу видатний російський історик , автор теорії пасіонарності Лев Гумільов. Зокрема, він пов'язував негативний відбір із стадією занепаду, “обскурації етносу”. Історик вважав, що на цій стадії ”... панує...принцип відбору інший, негативний. Цінуються не здібності, а їхня відсутність, не освіченість, а невігластво, не стійкість у думках, а безпринципність.” [2,434]. На думку Гумільова, саме відсутність внутрішньої підтримки в етносі людей творчих і патріотичних визначає загибель етносів. [2, с.293-294].
Отже, заздрість породжує такий ланцюжок соціально-психологічних проявів: Заздрість ^ ненависть ^ деструкція ^ негативна селекція ^ усунення обдарованих особистостей від суб'єктної ролі у суспільстві ^ занепад суспільства.
Монополізм й проблема просування талантів. Несприятливими для формування влади талановитих людей є умови монополізму. В політиці політичний монополізм може призвести до деяких негативних політичних й політико-психологічних наслідків. В умовах політичного монополізму діє закон прогресуючої втрати соціально-політичної креативності владних еліт. Справа в тому, що з приходом кожного нового покоління управлінців до влади в умовах монополізму, рівень ініціативності та креативності управлінців знижується «по прогресуючій». Якщо перше покоління керівників новоутвореної монопольної політичної системи, як правило, мають яскраві креативні якості - то покоління їхніх наступників в умовах монополізму відбирається не за креативними властивостями, а за ознакою виконавськості, конформної покірності. Відповідно, їхній креативний потенціал вже дещо нижче. Вольова сфера, спрямована на виконання наказів та втілення їх у життя, в них, як правило, розвинена, а креативна інтелектуальна сфера, яка пов'язана із виробленням оригінальних рішень, залишається менш активованою. Отже, креативний рівень другого покоління керівників монопольної соціальної системи стає нижчим, ніж у першого покоління. Відповідно, нове покоління підбирає виконавців із ще меншим, ніж у себе, креативним потенціалом. Взагалі, більшості монопольних політичних систем властива загальна психологічна спрямованість на виконавськість і конформні якості підлеглих. Тому через кілька поколінь з моменту соціальної революції у управлінської еліти в монопольно- ієрархічних системах спостерігаються переважно якості, пов'язані із покірністю і конформізмом. При цьому з часом в керівників вже зникають не тільки креативні психологічні риси, а й, навіть, вольові. Таким чином, середній рівень керівництва, завдяки апаратному відбору виконавців- конформістів і закону прогресуючої втрати креативності, стає настільки низьким, що це починає загрожувати існуванню монопольної соціально- політичної системи. Влада починає вислизати з ослабілих рук безініціативних керівників.
Висновки
1. Отже, серед соціально - психологічних факторів розвитку і просування талановитої особистості у суспільстві можемо назвати як позитивні фактори, так і негативні. Серед негативних, тобто тих, що заважають становленню таланту, можемо вказати, зокрема, такі: заздрість, механізм негативного соціального відбору, монополізм.
2. Сутністю творчого інтелекту є не пристосування людини до дійсності, а пристосування дійсності до людини, перетворення [1, с. 28 ].
Список використаних джерел
1. Губенко В.І. Знання і перетворення дійсності. / В.І. Губенко - К.: Наукова думка, 1968. - 325 с.
2. Гумилёв Л.Н. Етногенез и биосфера Земли. / Л.Н. Гумилев - Ленинград: Гидрометеоиздат, 1990. - 526 с.
3. Петров В.М. Креативно-инновационное общество: парадоксальне феномены в культуре и демократии и проблемы социальной и научной политики // Творчество: от биологических оснований к социальным и культурным феноменам / Под ред. Д.В. Ушакова. / В.М. Петров - М.: Изд.-во «Институт психологии РАН», 2011. - 736 с. - С. 563-581.
4. Ушаков Д.В. Творчество как источник общественного прогресса // Творчество: от биологических оснований к социальным и культурным феноменам / Под ред. Д.В. Ушакова. / Д.В. Ушаков - М.: Изд.-во «Институт психологии РАН», 2011. - 736 с. - С. 13-20.
References transliterated
1. Hubenko V.I. Znannya i peretvorennya dijsnosti. / V.I. Hubenko - K.: Naukova dumka, 1968. - 325 s.
2. Humylev L.N. Etnohenez y byosfera Zemly. / L.N. Humylev - Lenynhrad: Hydrometeoyzdat, 1990. - 526 s.
3. Petrov V.M. Kreatyvno-ynnovacyonnoe obshhestvo: paradoksalnie fenomeni v kulture y demokratyy y problemi socyalnoj y nauchnoj polytyky // Tvorchestvo: ot byolohycheskyx osnovanyj k socyalnim y kulturnim fenomenam / Pod red. D.V. Ushakova. / V.M. Petrov - M.: Yzd.-vo «Ynstytut psyxolohyy RAN», 2011. - 736 s. - S. 563-581.
4. Ushakov D.V. Tvorchestvo kak ystochnyk obshhestvennoho prohressa // Tvorchestvo: ot byolohycheskyx osnovanyj k socyalnim y kulturnim fenomenam / Pod red. D.V. Ushakova. / D.V. Ushakov - M.: Yzd.-vo «Ynstytut psyxolohyy RAN», 2011. - 736 s. - S. 13-20.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Соціально-психологічний зміст функціональних обов'язків менеджера. Поняття, характеристика та психологічні риси особистості. Соціальна роль, функції та статус особистості у суспільстві. Можливості, здібності, навички, характер та темперамент індивідуума.
реферат [25,5 K], добавлен 16.06.2010Загальне поняття про обдарованість. Теоретичні основи дослідження проблематики цього явища. Ранні прояви таланту і соціально-психологічні труднощі обдарованих дітей. Особливості ранніх проявів обдарованості у школярів та труднощі, які виникають у школі.
курсовая работа [44,5 K], добавлен 30.12.2013Соціально-психологічні аспекти ділового спілкування. Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колективі. Вплив індивідуальних особливостей людини на ділові відносини. Дослідження міжособистісних стосунків в колективі.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 20.07.2011Аналіз підходів у техніці продажу лікарських засобів. Психологічні аспекти впливу маркетингової діяльності на залучення покупців. Конфліктні ситуації в аптеках, засоби їх розв`язання. Психологічні умови підвищення ефективності продажу лікарських засобів.
курсовая работа [74,6 K], добавлен 09.03.2011Дослідження основних проблем соціального статусу самотніх жінок в сучасному українському суспільстві. Вивчення історії розвитку уявлень про самотність. Аналіз ціннісних характеристик життєвого простору жінок, що знаходяться в стані безшлюбної самотності.
дипломная работа [93,3 K], добавлен 27.02.2015- Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти обрання професії співробітниками МНС
Психологічні закономірності формування професійної спрямованості особистості. Професійна спрямованість та соціально-психологічні детермінанти вибору професії співробітниками МНС. Програма та методи дослідження. Професійна мотивація співробітників.
курсовая работа [81,7 K], добавлен 11.10.2011 Теоретичний аналіз та основні чинники творення соціально-психологічного клімату в студентському колективі, психологічні особливості регуляції взаємовідносин. Професійне становлення студента, організація дослідження та методика вивчення взаємовідносин.
дипломная работа [89,2 K], добавлен 19.09.2012Індивідуально-психологічні аспекти творчих людей. Соціально-психологічні особливості творчої особистості, взаємодія з соціумом. Проблема розвитку творчих здібностей. Генетична психологія творчості. Малюнок - одна з форм прояву і показник розвитку дитини.
курс лекций [353,4 K], добавлен 04.06.2009Імідж є соціально-психологічною категорією. Вивчення механізмів його утворення та розвитку. Фактори, що впливають на створення позитивного образу керівника: соціальний статус, соціальні зв’язки, його психологічні особливості та професійні якості.
реферат [32,3 K], добавлен 10.04.2009Теоретичний аналіз та психологічні аспекти взаємодії, якості етнічної психіки та стереотипи сприйняття. Психологічні методи дослідження етнічних особливостей та етнічної взаємодії. Сприйняття національних образів респондентами різних національних груп.
дипломная работа [114,5 K], добавлен 22.08.2010Психологічні умови навчання дітей юнацького віку (студентів). Фактори, на які необхідно звернути увагу в процесі навчання. Психологічні особливості молодих дорослих (21-34 роки), людей середнього та похилого віку, показники ефективності їх навчаємості.
презентация [10,0 M], добавлен 26.01.2013Психологічні питання цивільно-правового регулювання у сфері економіки. Дотримання соціально-психологічного принципу - добросовісності партнерів. Стратегія поведінки суду у конфліктних ситуаціях. Справедливість судового рішення. Професійна мораль судді.
контрольная работа [35,5 K], добавлен 05.12.2009Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів.
статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017Соціально-демографічні, кримінально-правові, статусно-рольові та морально-психологічні характеристики злочинця. Розмежовання типів за характером взаємодії ситуації та особистості. Індивідуальні особливості формування й підтримання готовності до злочину.
презентация [236,8 K], добавлен 31.03.2013Дослідження соціально-психологічних особливостей феномену суїциду. Вивчення причин, мотивів, функцій суїцидальних умислів особистості, форм та факторів, що впливають на самогубство. Аналіз особистісних криз у студентів та рис, властивих суїцидентам.
статья [21,4 K], добавлен 07.11.2017Суть понять психологічного клімату, його організаційні та соціально-психологічні детермінанти, структура, форми прояву та основні види. Організація та процедура дослідження по виявленню впливу тренінгу на соціально-психологічний клімат в колективі.
дипломная работа [113,5 K], добавлен 22.08.2010Фізіологічно-психологічні особливості впливу музики на людину. Емоційна стійкість як складова моральної сфери особистості підлітка, соціально-психологічні особливості моделювання емоцій через музику в даному віці. Зміст експерименту, аналіз результатів.
курсовая работа [90,6 K], добавлен 19.02.2013Соціально-психологічні проблеми особистісно-професійного розвитку майбутнього психолога. Післядипломна освіта як важливий етап професійного розвитку особистості психолога. Основні аспекти арт-терапії та їх застосування у роботі з майбутніми психологами.
контрольная работа [265,6 K], добавлен 24.04.2017Основні мотиви, що можуть виникати у робітника в процесі праці. Найважливіші чинники для підтримання мотивації. Аналітично-факторна оцінка соціально-психологічних факторів впливу на продуктивність праці.
курсовая работа [28,3 K], добавлен 26.06.2015Аналіз питання адаптаційної здатності особистості. Сутність психологічної та соціально-психологічної адаптації, їх місце у професійному становленні майбутнього фахівця. Модель адаптації майбутнього медичного працівника до умов професійної діяльності.
статья [292,0 K], добавлен 05.10.2017
