Застосування проективного методу метафоричних асоціативних карт у дослідженні психологічного благополуччя та соціальної відповідальності особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 159.9.072

ЗАСТОСУВАННЯ ПРОЕКТИВНОГО МЕТОДУ МАК У ДОСЛІДЖЕННІ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ОСОБИСТОСТІ

Олена Ковальчук,

кандидат психологічних наук, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпропетровськ

Оксана Канциренко,

сертифікований спеціаліст по роботі з МАК, Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, м. Дніпропетровськ

За допомогою проективного методу МАК (метафоричні асоціативні карти) проведено якісний аналіз, спрямований на поглиблене розуміння таких психологічних феноменів, як соціальна відповідальність, цінності особистості та психологічне благополуччя української молоді. Розроблено дві вправи «Соціальна відповідальність як фактор психологічного благополуччя» та «Значущі цінності», що були запропоновані для виконання українським студентам (№=60). Доведено, доцільність використання методу в освітній сфері при опануванні суті складних психологічних феноменів шляхом створення асоціативного ряду, вирішення проблемних питань та винайдення ресурсів для подальшого розвитку. Як інструмент емпіричного та діагностичного дослідження, МАК застосовується як в індивідуальній, так і груповій формі роботи.

Ключові слова: Метафоричні асоціативні карти (МАК), арт-терапія, психологічне благополуччя, соціальна відповідальність, цінності особистості.

Рецензент - кандидат психологічних наук Анпілова Д. В. Стаття надійшла до редакції 7.04.2016

відповідальність психологічний благополуччя асоціативний

Ковальчук О. С., Канциренко О. В. Применение проективного метода мак в исследовании психологического благополучия и социальной ответственности личности

В статье раскрыта возможность применения проективного метода в исследовании социальной ответственности в системе ценностей как фактора психологического благополучия личности. Разработаны два упражнения «Социальная ответственность как фактор психологического благополучия» и «Значимые ценности», которые были предложены для выполнения украинским студентам (№=60). Доказана целесообразность использования метода в образовательной сфере в постижении сути сложных психологических феноменов посредством создания ассоциативного ряда, определения проблемных вопросов и поиска ресурсов для дальнейшего развития. Принцип наглядности и визуализации, на котором основывается МАК, позволяет человеку глубже понять свой внутренний мир. Как инструмент эмпирического и диагностического исследования, МАК может применяться в индивидуальной и групповой форме работы.

Ключевые слова: Метафорические ассоциативные карты (МАК), арт- терапия, психологическое благополучие, социальная ответственность, ценности личности.

Kovalchuk O., Kantsyrenko O. Metaphoric associatiion method Mak in research of psychological well-being and social responsibility of personality

With the help of projective method MAK (Metaphoric Associative Cards) the qualitative analysis was made to research the way the Ukrainian Youth understands the complex psychological phenomena such as social responsibility, values and psychological well-being. Two tasks «Social Responsibility as a factor of psychological well-being» and «Significant values» were developed. 60 Ukrainian students of Oles Honchar Dnipropetrovsk National University and Bila Tserkva Institute of Economics and Management took part in the research. MAK are proved to be an effective method in investigating complex psychological phenomena as it allows to make the projection of internal content on external images. Moreover, it helps people to discover the inner resources for future development and to find the solutions for definite problems. As a tool of empirical and diagnostic research, MAK can be used by individual, group and family therapists.

Keywords: Metaphoric Associative Cards (MAK), art-therapy, psychological well-being, social responsibility, values of personality.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Метафоричні асоціативні зображення або метафоричні асоціативні карти (МАК) є одним з інструментарієв проективного методу, що активно застосовується ученими- практиками сучасної психології. В його основу покладено ідею про те, що людина схильна наділяти різноманітні зображення та тексти особистісним змістом й успішно працювати з його усвідомленням і трансформацією. Метафоричні асоціативні зображення дозволяють виявити стани та сторони особистості, які були несвідомо «витіснені» людиною, але які потребують детального розгляду, вони також допомагають більш глибинному розумінню складних психологічних феноменів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми та на які опираються автори. Метафоричні асоціативні карти (МАК) визнано проективним, діагностичним, терапевтичним інструментарієм практичних психологів, коучів, освітян, що дозволяє працювати в індивідуальній або груповій формі. На думку спеціалістів у роботі з МАК [2; 3; 5; 7; 8], цей метод доцільно використовувати у сімейної психотерапії, арт-терапії, казкотерапії, психодрамі, гештальт терапії, транзактному аналізі, екзистенціальній терапії, бізнес-консультуванні, освітній сфері тощо. Цільовою аудиторією можуть бути діти, дорослі, сімейні пари або розширена сім'я. Поява МАК, як окремого проективного методу, асоціюється з іменем канадського мистецтвознавця професора Елі Раман, що створив у 1975 році «Oh» - першу колоду метафоричних асоціативних карт [12]. На сьогодні цей метод набув широкого резонансу у всьому світі та пов'язується з такими закордонними дослідниками, як М. Егетмейєр (Німеччина), О. Аялон (Ізраїльська психологічна школа) [10; 11], Л. Тальпіс, Т. Зінкевич-Євстигнєєва, О. Копитін (Росія), У. Халкола (Фінляндія) [9]. В Україні практики роботи з МАК активно впроваджують О. Тараріна, Н. Вернікова, К. Мілютіна, Є. Морозовська та інші.

Метою статті є дослідження психологічного благополуччя та соціальної відповідальності особистості у системі цінностей за допомогою проективного методу МАК.

Відповідно до мети поставлено наступні задачі:

Визначити уявлення та розуміння українськими студентами феномену соціальної відповідальності за допомогою проективного методу МАК.

Виявити характерні ознаки психологічного благополуччя української молоді за допомогою проективного методу МАК.

Встановити провідні цінності української молоді за допомогою проективного методу МАК.

Означити перспективи подальших досліджень.

Виклад основного матеріалу дослідження. Для проведення якісного аналізу, спрямованого на поглиблене розуміння таких психологічних феноменів, як соціальна відповідальність, цінності особистості та психологічне благополуччя української молоді, було застосовано метод роботи з асоціативними метафоричними картами (МАК). Дослідженням охоплено 60 осіб (49 жінок і 11 чоловіків), віком від 19-25 років (середній вік - 21 рік), - студенти Дніпропетровського національного університету імені Олеся Г ончара та Білоцерківського інституту економіки та управління.

Досліджуваним пропонувалось виконати дві вправи: «Соціальна відповідальність як фактор психологічного благополуччя» та «Значущі цінності». Діагностичний інструментарій містив: Асоціативні фотографічні карти «Спектрокарти» (У. Халкола, О. Копитін [9]), набір проективних зображень «Oh» (Ели Раман, М. Егетмейєр) [10] та допоміжні колоди «108» і «Сила часу» (Н. Вернікова) [2].

Для збору якісних даних використано напівструктуроване інтерв'ю, що містить проективні методичні прийоми.

Процедура. Вибірка поділялась на групи по 15 осіб. Час виконання завдання: 1 година 20 хвилин.

У вправі «Соціальна відповідальність як фактор психологічного благополуччя» досліджуваним необхідно було виконати такі завдання [13; 14]:

Вибрати зображення (карту) відритим способом - «Я, як соціально відповідальна особистість» та за допомогою метафори згенерувати асоціації. Інструментарій: «Спектрокарти», Колода «108».

За допомогою 3 зображень (карт), отриманих закритим способом, студенти писали три речення або словосполучення «Я, як соціально відповідальна особистість». Інструментарій: «Спектрокарти», колода «108».

За допомогою 3 зображень (карт), отриманих закритим способом, написати, що необхідно зробити або чому необхідно навчитися для того, щоб підвищити свою соціальну відповідальність, підібравши асоціації, що виникають відповідно до кожного зображення. Інструментарій: «Oh», Колода «Сила часу».

Четверте завдання - «Моє психологічне благополуччя» - спрямоване на визначення психологічного благополуччя української молоді. Досліджувані обирали карту відкритим способом, що найкращим чином символізувала їх психологічне благополуччя. Інструментарій: «Спектрокарти», Колода «108».

За допомогою 3 зображень (карт), отриманих закритим способом, досліджувані писали три речення або словосполучення, що характеризують їх психологічне благополуччя. Питання до завдання: Яке Ваше психологічне благополуччя?; Через які б поняття Ви б його описали?; Що впливає на Ваше психологічне благополуччя? Інструментарій: «Спектрокарти», Колода «108».

За допомогою 3 зображень (карт) отриманих закритим способом, студенти писали, що необхідно зробити або чому навчитися для того, щоб покращити своє психологічне благополуччя (сформувати асоціації відповідно до кожного зображення). Інструментарій: «Oh», Колода «Сила часу».

За допомогою 3 зображень (карт - мостів) об'єднати поняття «соціальна відповідальність» та «психологічне благополуччя». Студенти згадували ті життєві ситуації, де поєднувались ці два поняття, свої дії в них. Наприклад, «Якщо я знаю, що приношу користь суспільству, я відчуваю себе благополучним/благополучною (щасливим/ою, радісним/ою тощо)». Інструментарій: «Спектрокарти», Колода «108».

У вправі «Значущі цінності» досліджуваним необхідно було виконати наступні завдання:

Визначити три основні цінності, що є значущими для кожного респондента у даний момент, надаючи та записуючи асоціації відповідно до зображення. Вибрати три зображення (карти) відкритим способом. Інструментарій: «Спектрокарти», Колода «108».

Відповідно до кожного зображення та привласненої йому цінності написати, які почуття вони викликають.

Написати, яка з визначених цінностей є найзначущішою на даний момент.

За допомогою 3 зображень (карт), отриманих закритим способом, надати визначення до кожного з них, вказати, які особистісні якості вплинули на формування значущих цінностей. Що слугує мотиватором для формування значущих цінностей? Інструментарій: «Oh», Колода «Сила часу».

Результати. Вибираючи проективний метод МАК, передбачалось, що асоціативні зображення полегшать опис складних досліджуваних феноменів. Проте, надати визначення соціальній відповідальності та характеризувати себе як соціально-відповідальну особистість навіть за допомогою зображень студентам було складно. Це може свідчити про несформованість у молодих людей соціальної відповідальності як інтегральної особистісної характеристики, оскільки досліджувані знаходяться на початковому етапі зрілості та вступу до дорослого життя. Як пише Л. Багринцева (2007), у багатьох молодих людей відзначається зрілість в розумовому і моральному відношенні; є переконаність, що склався світогляд; почуття нового; сміливість, рішучість; здатність до захоплення; самостійність; критичність й самокритичність. Однак, у цей період людина ще тільки перебуває на шляху до психічної та соціальної зрілості.

За Б. Ананьєвим, настання зрілості людини як індивіда (фізична зрілість) і особистості (громадянська зрілість) не збігаються у часі (гетерохронія). Самосвідомість, яка раніше розвивалася до 17-19 років, формується зараз до 2325 років. Затягується період навчання, що формує у деяких молодих людей безвідповідальний інфантилізм. Пізно вступаючи на шлях власного трудового життя, вони довго залишаються утриманцями батьків, схильні до порожнього проведення часу тощо. Певна частина молоді ігнорує соціальні цінності та заборони [1; 4].

Досліджуваним краще вдалось описати своє психологічне благополуччя, висловити суб'єктивні почуття, а також те, що, на їх думку, має найбільший влив на їх психологічне благополуччя. Аналіз отриманих даних дає змогу, спираючись модель психологічного благополуччя К. Ріфф, що містить такі компоненти: автономність, екологічну майстерність, особистісне зростання, позитивні відносини з іншими, мета у житті, самоприйняття [15], виділити виявлення основних складників психологічного благополуччя української молоді.

За завданням № 4, ґрунтуючись на результати за методикою «Позитивна та негативна афективність» PANAS (Д. Уотсон, Л. Кларк та А. Теллеген) [14], виділено шкали позитивної (ПА) та негативної ефективності (НА) для з'ясування того, які почуття переважають у житті досліджуваних.

Як видно з таблиці 1, у 73.3 % досліджуваних домінує позитивна афективність, що проявляється у таких станах, як радість, ентузіазм та енергійність. У 11,6 % спостерігається негативна афективність, що говорить про наявність у досліджуваних тривожних, пригнічених станів та апатії на момент проведення тестування. У 15 % спостерігається як позитивна, так і негативна афективність, що свідчить про наявність тривоги, песимізму, проте вказує на здатність та бажання до покращення свого буття.

Таблиця 1 - Результати вправи «Соціальна відповідальність як фактор психологічного благополуччя»

Як свідчать показники у таблиці 1, українські студенти демонструють бажання саморозвитку та самовдосконалення, відкритість новому досвіду, що характеризує фактор «Особистісне зростання» за методикою К. Ріфф (60 %).

Отримані дані узгоджуються з показником за фактором «Мета у житті» (33,3 %), що відображає рівень цілеспрямованості та наявності цілей у житті. Отримані результати співвідносяться з показником за фактором «Позитивні відносини з іншими» (41,7 %), що говорить про вміння співпереживати, здатність бути відкритим у спілкуванні. Крім того, молоді люди демонструють здатність до незалежності, сміливість, вміння протиставити свою думку думці більшості, що описує фактор «Автономія» (25,6 %). Найменших проявів зазнали фактори «Екологічна майстерність» (20 %) та «Самоприйняття» (0 %).

При з'ясуванні того, що на думку досліджуваних, необхідно зробити або чому навчитись для покращення свого психологічного благополуччя, відмічено наступне: студенти демонструють бажання та необхідність навчитись домагатись бажаного, долати труднощі на шляху до реалізації власних цілей, розвивати якості, сприяють успішному оволодінню різними видами діяльності. Це підтверджується показниками з позначкою «-» за шкалою «Екологічна майстерність» (36,7 %). Крім того, 18,3 % досліджуваних вважають, що для покращення їх психологічного благополуччя необхідно навчитись вмінню співпереживати, здатності бути відкритим для спілкування, розвивати навички, що допомагають встановлювати та підтримувати контакти з іншими людьми. Для покращення психологічного благополуччя молоді люди вважають важливим: вміти ставити мету в житті, здатність бути незалежними, прагнення розвиватися, вчитися та сприймати нове, мати позитивне ставлення до себе та свого минулого, усвідомлювати та приймати не тільки свої позитивні якості, але й недоліки.

Завдання № 6 допомогла досліджуваним зробити аналіз своїх почуттів, замислитись над своїми діями та побудувати перспективи на майбутнє для того, щоб відчути себе благополучної особистістю. Це завдання викликало особливий інтерес та натхнення при виконанні, що відзеркалено у відповідях.

Наприклад, на питання: «Що необхідно зробити або чому навчитися для того, щоб покращити своє психологічне благополуччя» отримано такі відповіді: «Відтворити зруйновані зв'язки»; «Почати цінувати те, що маю», «Не зупинятись на досягнутому»; «Продовжувати вчитись та розвиватись»; «Добиватись цілей, не покидати справу, не довівши її до кінця»; «Побороти внутрішні бар'єри»; «Навчитись долати труднощі» тощо.

Виконання завдання № 7 виявилось досить складним для досліджуваних. Об'єднати та побудувати мости між психологічним благополуччям та соціальною відповідальністю вдалось не всім респондентам у зв'язку з тим, що їм важно було описати себе як соціально відповідальну особистість.

Для класифікації даних за вправою «Значущі цінності» обрано структуру цінностей Ш. Шварца, а також використано його Портретний ціннісний опитувальник (PVQ-57), що містить 19 цінностей [16]. Як видно з таблиці 2, серед української молоді домінують такі цінності, як: турбота (58,3%), гедонізм (51,7 %), самоспрямування (48,3 %), автономність дій (31,7 %), досягнення (26,7 %), безпека (26,7 %). Меншу кількість виборів зазнали наступні цінності: стимуляція (13,3 %), конформізм (6,7 %), універсалізм (5 %), толерантність (3,3 %), традиції (3,3 %), влада (1,6 %).

Таблиця 2 - Результати вправи «Значущі цінності»

За результати емпіричного дослідження зробимо наступні висновки:

Встановлено, що проективний метод МАК доцільно використовувати у роботі з усвідомлення складних психологічних феноменів: соціальної відповідальності, цінностей та психологічного благополуччя особистості.

За допомогою проективного методу МАК якісний аналіз показав, що серед української молоді переважають наступні фактори психологічного благополуччя: особистісне зростання, позитивні відносини з іншими та мета у житті. Найменших проявів зазнали фактори: автономія, екологічна майстерність та самоприйняття.

За допомогою методу МАК виявлено, що серед української молоді домінують такі цінності, як: турбота, гедонізм, самоспрямування, автономність дій, досягнення, безпека. Меншу кількість виборів отримали наступні цінності: стимуляція, конформізм, універсалізм, толерантність, традиції, влада.

Перспективи подальших досліджень полягають у визначенні рівня проявів соціальної відповідальності як цінності та психологічного благополуччя української молоді за допомогою психологічних опитувальників та порівняти результати, що отримано проективним методом МАК.

Список використаної літератури

1. Ананьев, Б. Г. Человек как предмет познания / Ананьев Б. Г. // Ленингр. ордена Ленина гос. ун-т им. А. А. Жданова, Фак. психологии. - Л. : Изд-во Ленингр. ун-та. - 1968.

2. Верникова, Н. Метафорические ассоциативные катры - универсальный инструмент для МАКсимальных результатов / Верникова Н. // Практическая психология. - Винница : ЧП «ТД Эдельвейс и К», - 2014. - 124 с.

3. Киселева, М. В. Арт-терапия в практической психологии и социальной работе / М. В. Киселева - Речь, 2007. - 336 с.

4. Ковальчук, О. С. Співвідношення локус контролю та соціальної відповідальності особистості / О. С. Ковальчук // Вісник Національного технічного ун-ту України «Київський політехнічний інститут». Сер. Філософія, психологія, педагогіка. - 2014. - № 3. - С. 109-115. - Режим доступу:http://www.novyn.kpi.ua/2014-3/Kovalchuk.pdf

5. Морозовская, Е. Р. Прективные карты в работе психолога: полное руководство / Е. Р. Морозовская. - Одесса : Институт Проективных карт, 2013. - 116 с.

6. Киршке, В. «Клубника за окном». Ассоциативные карты для коммуникации и творчества / Киршке, В., Изд. : Моритц Эгетмейер. OH Verlag. Отпечатано в Германии. - 2010. - 240 с.

7. Тарарина, Е. Практикум по арт-терапии: шкатулка мастера : Научнометодическое пособие / Тарарина Е. - Луганск : Элтон-2. - 2013. -160 с.

8. Халкола, У. «Спектрокарты». Краткое методическое руководство по применению в психотерапии и психологическом консультировании / У. Халкола, А. И. Копытин. - СПб. : Речь, 2014. - 80 с.

9. Ayalon, O. Metaphoric cards - an effective tool in therapy. Journal Psychoactualia 2006. - № 4.

10. Ayalon, O. Beyond words - trauma-healing experience & methods in the wake of the tsunami disaster. Community stress prevention. Volume 6. Chapter 2. - 2007. - C. 31-39.

11. Atkinson, K., Wells C. Creative Therapies. A Psychodynamic Approach within Occupational Therapy. Stanley Thornes Publishers Ltd 2000. C. 246-253.

12. Kovalchuk, O., Benson D. (2015) Social Responsibility Scale (SRS-37): A psychodiagnostic measurement tool tested for reliability, validity, and its standardization / The 13 th European Conference on Psychological Assessment, (Zurich, Switzerland), July 22-25, 2105. - Book of Abstracts. - P. 78. - Access mode:http://www. ecpa13. com/program-dates/preliminary-timetable.html

13. Kovalchuk, O. Monochronic-Polychronic attitudes toward time in Ukrainian, American and French cultures //International Journal of Psychology. - 27 CHURCH RD, HOVE BN3 2FA, EAST SUSSEX, ENGLAND : PSYCHOLOGY PRESS, 2008. - Т. 43. - №. 3-4. - С. 681-681.

14. Ryff, C. D. The structure of psychological well-being revisited / C. D Ryff, C.L.M.Keyes// J.of Personality and Social Psyhology. - 1995. - №69. - P.719-727

15. Schwartz, S. H. (2012) Refining the Theory of Basic Individual Values / Journal of Personality & Social Psychology, 103, 663-688 (2012).

Размещено на Allbest.ru