Динаміка мотивів користування Інтернетом у підлітковому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

УДК. 159. 992. 6 + 316. 772. 5

© О.В. Зінченко, 2016

ДИНАМІКА МОТИВІВ КОРИСТУВАННЯ ІНТЕРНЕТОМ У ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ

Зінченко Олександр Володимирович - аспірант Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України.

У статті розглядається проблема мотивації користування Інтернетом у підлітковому віці. Здійснено теоретичний огляд класифікацій спонукань мережевій діяльності у контексті особливостей психічного розвитку дитини. Представлені результати емпіричного дослідження, проведеного у віковому інтервалі 13-15 років. За допомогою методу факторного аналізу виокремлено основні групи мотивів інтернет-діяльності у кожному віковому проміжку та проаналізовано їх змістовне наповнення. Встановлено динаміку кожної досліджуваної мотиваційної тенденції та зміну їх значущості для особистості підліткового віку. Представлено методику вивчення змісту мотивів користування Інтернетом, яку було модифіковано для підліткового віку. Проаналізовано мотивацію мережевої комунікації у особистій і навчальній сфері. Особливу увагу звернено на мотив зменшення самотності та його зв'язок з іншими компонентами віртуальної активності. З'ясовано основні характеристики динаміки розважальних спонук в інтервалі 13-15 років. Встановлено показники навчально-пізнавальної та інструментальної мотивації, що проявлялася у пошуку інформації та виконанні певної діяльності. Виявлено зміни ігрового компонента у загальній структурі мережевої активності протягом підліткового віку. Проаналізовано характер прояву специфічних для віртуального світу спонук (інформаційно-технологічної заглибленості) та висловлено припущення щодо їх впливу на поведінку підлітка. З'ясовано місце творчості у мережевій діяльності. Зроблено висновки про трансформації мотивів користування Інтернетом у підлітковому віці. Встановлено перспективи подальших наукових досліджень проблематики у напрямі з'ясування гендерних показників користування Інтернетом.

Ключові слова: підлітковий вік, мотиви, інтернет-діяльність, мотиви інтернет-діяльності, інструментальні мотиви, релаксаційні мотиви, навчально-пізнавальні мотиви, комунікативні мотиви.

ДИНАМИКА МОТИВОВ ПОЛЬЗОВАНИЯ ИНТЕРНЕТОМ В ПОДРОСТКОВОМ ВОЗРАСТЕ

Зинченко О.В.

В статье рассматривается проблема мотивации пользования Интернетом в подростковом возрасте. Осуществлен теоретический обзор классификаций побуждений сетевой деятельности в контексте особенностей психического развития ребенка. Представлены результаты эмпирического исследования, проведенного в возрастном интервале 13-15 лет. С помощью метода факторного анализа выделены основные группы мотивов интернет-деятельности в каждом возрастном промежутке и проанализировано их содержательное наполнение. Установлена динамика каждой исследуемой мотивационной тенденции в течение подросткового возраста. Представлена методика изучения содержания мотивов пользования Интернетом, которая была модифицировано для подросткового возраста. Проанализирована мотивация сетевой коммуникации в личной и учебной сфере. Особое внимание обращено на мотив уменьшения одиночества и его связь с другими компонентами виртуальной активности. Выяснены основные характеристики динамики развлекательных побуждений в интервале 13-15 лет. Установлены показатели учебно-познавательной и инструментальной мотивации, что проявлялась в поиске информации и и разных видах деятельности. Выявлены изменения игрового компонента в общей структуре сетевой активности подросткового возраста. Проанализирован характер проявления специфических для виртуального мира побуждений (информационно-технологической погруженности) и высказано предположение относительно их влияния на поведение подростка. Выяснено место творчества в сетевой деятельности. Сделаны выводы о трансформации мотивов пользования Интернетом в подростковом возрасте. Установлено перспективы дальнейших научных исследований проблематики в направлении выяснения гендерных показателей пользования Интернетом.

Ключевые слова: подростковый возраст, мотивы, интернет-деятельность, мотивы интернет-деятельности, инструментальные мотивы, релаксационные мотивы, учебно-познавательные мотивы, коммуникативные мотивы.

DYNAMIC OF MOTIVES OF USING THE INTERNET IN ADOLESCENT AGE

Zynchenko O.V.

The problem of motivation of using Internet in adolescence is considered in the article. Theoretical review of network activity incentives classifications in the context of adolescent mental characteristics is done. The results of empirical research conducted in the age range 13-15 years are represented. The main motives of online activity at each age interval are distinguished and their semantic content is analyzed by means of factor analysis. Dynamics of each studied motivational tendency during adolescence is established. Method of studying content of motives using the Internet is presented, which has been modified to adolescence. Motivation of network communication in personal and educational sphere is analyzed. Particular attention is paid to the motive of reducing loneliness and its relationship with other components of the virtual activity. The main characteristics of the dynamics of entertaining incentives in the range 13-15 years are found. Indexes of educational, cognitive and instrumental motivation are found, that were manifesting in finding information and making certain activities. The changes of the playing component in the total structure of network activity during adolescence are detected. The nature of the manifestation of specific incentives (informationally- technologic immersion) for the virtual world is analyzed and suggested assumption of their influence on the behavior of adolescents. The place of creativity in the network is find out. The conclusions about the transformation of the motives of using the Internet in adolescence are done. Prospects for further scientific researches of issues towards clarifying gender indicators of using the Internet are found.

Key words: adolescence, motives, internet activity, motives of internet activity, instrumental motives, relaxation motives, educational-cognitive motives, communication motives.

Вступ

Постановка проблеми та її зв'язок з важливими практичними завданнями. З'ясування змісту мотивів психічного життя завжди було одним із центральних завдань психологічної науки: тільки досконало вивчивши чинники дій і вчинків людини, можна говорити про повноцінне пізнання психіки. Різноманітність поглядів на цю проблему часто зумовлює появу суперечливих теоретичних позицій, що вказує на складність та фундаментальність феномену. У цьому контексті важливо пам'ятати, що, незважаючи на деяку методологічну неоднозначність, збирання та якісний аналіз емпіричного матеріалу є шляхом до створення стійких теоретичних конструкцій. На нашу думку, основну увагу у реалізації цього завдання слід звернути на дослідження вікової динаміки мотивів у різних видах діяльності.

Підлітковий вік - це час кардинальних, системних змін психічних явищ, тому вивчення мотиваційної сфери у цьому періоді є особливо актуальним з теоретичного та практичного поглядів. Зазначимо, що цей напрям досліджень має ґрунтовні здобутки, які стосуються вивчення мотивів навчання, спілкування, праці, дозвілля. Проте з'ясування спонукальних сил користування мережею Інтернет, на нашу думку, є недостатнім, хоча перебування у мережі має виняткове значення для сучасного підлітка. Інтеграція віртуального світу в повсякденне життя відбувається дуже швидкими темпами, що викликає низку психічних трансформацій, які можуть мати непередбачуваний характер і потребують особливої уваги науковців. Особливо, це стосується підліткового віку, коли рівень соціальних ризиків є дуже високим, а захоплення Інтернетом може набувати неконтрольованого характеру і викликати непрогнозовані негативні наслідки. Таким чином, встановивши основні чинники, що спонукають підлітків до перебування у мережі, ми можемо говорити як про доповнення теоретичних уявлень, так і про створення ефективних програм профілактики та корекції можливого негативного впливу Інтернету на особистість.

Теоретичний аналіз досліджень проблеми. Традиційно поняття мотиву прийнято розуміти як чинник, що стимулює діяльність і поведінку. Проте, незважаючи на простоту і очевидність визначення, наукові погляди на глибинні механізми явища є дискусійними. Так, Є.П. Ільїн аналізує низку теоретичних підходів, де мотиви пояснюють як потребу (Д.В. Колосов, П.В. Сімонов та ін.), мету (С.П. Манукян, С.Л. Рубінштейн та ін.), намір (Б.В. Зейгарнік, К. Левін та ін.), стійкі властивості особистості (М. Мадсен, К.К. Платонов, В.С. Мерлін та ін.), стан (Р. Пілоян, Дж. Гілфорд, Є. Хілгард та ін.), задоволеність (В.Г. Асєєв, А.Г. Ковальов, П.М. Ковальов та ін.), формулювання мети і засобів (К. Обуховський, А. Левицький та ін.) [3]. Упорядкувати наявні погляди можна, поділивши мотиви на внутрішні та зовнішні.

Дослідження спонук користування Інтернетом відбуваються починаючи з 90-х років ХХ століття (О.М. Арестова, Л.М. Бабанін, О.Є. Войскунський, І. Вассерман, М. Лінд, М. Річмонд-Аббот). Достатньо відомою є класифікація мотивів, розроблена на основі досліджень діяльності російськомовної інтернет-аудиторії [1]: 1) діловий; 2) пізнавальний; 3) комунікативний; 4) корпоративний (орієнтація на співпрацю); 5) мотив самоствердження; 6) рекреаційний (відновлення функціональної працездатності); 7) ігровий; 8) мотив афіліації (прагнення належати до певних віртуальних спільнот та угруповань); 9) мотив самореалізації (вияв творчості).

Ця класифікація базувалася на перенесенні аспектів реальної діяльності до віртуальної, а інтернет-середовище може породжувати специфічні спонуки. Так, А.І. Лучинкіна пропонує перелік суто мережевих мотивів: 1) внеску - розміщення цікавої інформації в мережі; 2) реплікації - відтворення себе в нових віртуальних ідентичностях; 3) втілення в роль - образ наділяється рисами за вибором користувача; 4) присутності - спілкуватися одночасно із великою групою співрозмовників, віддалених географічно [4].

О. Горошко вважає, що у зв'язку з багатофункціональністю інтернет-середовища дуже складно виявити й категоризувати структуру інтересів користувача мережі. Наприклад, мотив самореалізації часто тісно взаємодіє з мотивом рекреації, мотив афіліації - з комунікативним та корпоративним. Тому вчена виокремлює не окремі спонуки мережевої діяльності, а їх узагальнені групи: 1) інструментальні, пов'язані з виконанням певного виду діяльності (трудової, ігрової, навчальної); 2) комунікативні, що відображають реалізацію трьох аспектів спілкування: комунікативного, перцептивного та інтерактивного; 3) інформаційно-пізнавальні - отримання нових знань з певної сфери; 4) релаксаційні - пов'язані з відпочинком [2].

У цілому, незважаючи на певні досягнення досліджень мотивації інтернет-діяльності, майже нез'ясованими залишаються проблеми вивчення її вікової динаміки. Наявні наукові розвідки зосереджуються на дорослому й юнацькому віці і швидше накопичують фактаж, ніж простежують ґенезу змін, а напрям досліджень інших вікових періодів тільки починає формуватися.

У контексті теми статті проаналізуємо деякі теоретичні погляди на особливості мотивів підліткового віку. Л.С. Виготський вважав проблему інтересів центральною для розуміння психології підлітка, у тому числі, його мотиваційної сфери. На думку Є.П. Ільїна, спонукальна сфера особистості підліткового віку детермінується прагненням до самостійності та пов'язана з ігноруванням думок оточення [3]. Популярним є пояснення структури особистості підлітка через кризові тенденції його поведінки [5]. Зазначимо також, що розвиток мотивів визначається співвідношенням навчання та спілкування у діяльності.

Отже, у статті поставлено такі цілі: 1) з'ясування генези мотивів користування мережею Інтернет у віковому інтервалі 13-15 років; 2) виявлення ключових мотиваційних тенденцій мережевої діяльності підлітків.

Виклад основного матеріалу

Дослідження мотивації підлітків щодо користування Інтернетом проводилося у школах м. Глухова. Було сформовано три експериментальні вибірки по 50 осіб у кожній (13, 14 і 15 років) за умови дотримання рівномірності гендерного розподілу. Збирання емпіричного матеріалу відбувалося за допомогою модифікованої анкети визначення мотивації користування Інтернетом О. Горошко (табл. 1). Внесені зміни мають незначний характер і стосуються адаптації запитань до вікових особливостей досліджуваних. Анкета побудована за шкальним принципом і охоплює як зовнішні, так і внутрішні мотиви, що дозволяє більш диференційовано дослідити мережеві спонуки особистості.

Для кількісного аналізу отриманих результатів було використано факторний аналіз (метод головних компонент), де у ролі змінних виступали запитання анкети: у процедурі було застосовано varimax-оберт, визначення кількості значущих факторів відбувалося за критерієм Кайзера, кількість факторів не обмежувалася. Обчислення проводилося за допомогою комп'ютерної програми SPSS 16.

Інтерпретація отриманих результатів відбувалася через аналіз розподілу факторних навантажень та пояснення отриманих факторних груп. Особлива увага зверталася на зміни змісту виділених факторів на кожному віковому відтинку. мотивація мережа комунікація підліток

Аналіз результатів отриманих у вибірці 13-річних, дозволяє виокремити чотири основні групи мотивів (табл. 2). Перший компонент можна охарактеризувати як комунікативно- релаксаційну мотивацію, що пояснює використання Інтернету з метою пошуку друзів, спілкування з протилежною статтю, цікавого проведення часу, обговорення спільних інтересів, перегляду фільмів та прослуховування музики. Бачимо, що у цьому комплексі прагнення до розваг поєднується з потребою в спілкуванні, де остання є домінантною. Факторні навантаження змінних відрізняються несуттєво, що свідчить про відсутність провідного мотиву. Використання Інтернету з метою отримання доступу до аудіо- та відеофайлів має дещо меншу значущість. Ігровий мотив не залучено до групи комунікативно-релаксаційних мотивів через його незначне навантаження і більші показники в іншому факторі. Отримані результати можна пов'язати з вираженою потребою в спілкуванні підлітків.

Таблиця 1. Анкета для визначення мотивів користування Інтернетом

Другий компонент можна визначити як інструментальний, що об'єднує мотиви, пов'язані з виконанням певної діяльності - навчальної, трудової тощо. Цей фактор охоплює використання Інтернету з метою підготовки до проведення шкільних заходів, виконання певної роботи, спілкування під час підготовки шкільних завдань, прояву власної творчості.

Таблиця 2. Розподіл факторних навантажень у вибірці 13-річних (повернена матриця компонентів)