Рівень розвитку здатності студентів використовувати емоції в діяльності та спілкуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

В.В. Зарицька

У статті розкриваються погляди вчених на доцільність використання емоцій у спілкуванні та діяльності; виокремлено базові показники рівня розвитку здатності використання емоцій; показано процес вивчення рівня розвитку цієї здатності у студентів у системі професійної підготовки. Проведено експериментальне дослідження наявності у студентів здатності використовувати емоції в діяльності та спілкуванні й окреслено можливості її розвитку в системі вузівської освіти.

Ключові слова: емоції, використання емоцій в спілкуванні та діяльності, емоційний інтелект.

В статье раскрываются взгляды ученых на целесообразность использования эмоций в общении и деятельности; выделены базовые показатели уровня развития способности использовать эмоции; показан процесс изучения уровня развития этой способности у студентов в системе профессиональной подготовки. Проведено экспериментальное исследование наличия у студентов способности использовать эмоции в деятельности и общении и выделены возможности ее развития в системе вузовской подготовки.

Ключевые слова: эмоции, использование эмоций в общении и деятельности, эмоциональный интеллект.

The article describes the scientists' views on the purposiveness of emotions in the activity and communication usage, the development ofthe ability to use emotions core indicators are emphasize, the research process ofthe development ofthe students' powers in the professional training system is shown. Based on the research ofthe students' ability level to use emotions in communication and activity (the ability to the emotional stability, extraversion, flexibility in the emotions demonstration, the dominance of the positive emotions, the ability to chum up with people on the emotional basis) according to the techniques: “The scale of the emotional stability-instability (neuroticism)” (H. Eysenck), “Questionnaire ЕРІ” (H. Eysenck),“What prevents you to establish contacts with partners through the emotions”(V.V. Boyko) it is established that 16,6% of the students have the high level of the emotional stability, the sufficient level - 20,2%, 31% of students have the average emotional stability and the low level of the emotional stability - 32,2% of the students, that is, at least a third of students require the special work with them to develop this ability. The high level ofthe ability to extraversion, i.e. the orientation on a wide circle of acquaintances, the necessity in contacts as very important abilities for a successful professional career was shown by 17.5% of students, a sufficient level - 19,3% ofthe students, the average - 33% of students, the low one - 30,2%. Despite the fact that extraverts, although being communicative, sociable, mobile, capable to the excitation, they show a tendency to make the insufficiently balanced decision, when they are in the hyperthymia, then usually there is a need for the enrichment of the attention to the development of their ability for the rational emotions usage in the specific situations as far as they contribute to the adoption of the constructive solutions and their effective implementation. Investigation ofthe ability to use emotions for the positive relationships establishing with partners made possible to fix that the researched at a high-level ability is developed in 9,2% of students, at a sufficient level - in 30,2% of students, at an average level - in 46,2% and at a low one -14,4% of the students, that is more than a half of the students this ability has to be developed more intensively by including in the educational process such exercises and targets, that contribute to form the experience ofthe emotion usage in order to establish a constructive dialogue with business partners.

Key words: emotions, emotions usage in communication and activity, emotional intelligence.

Постановка проблеми

Вмінню розпізнавати, розуміти, контролювати, управляти своїми емоціями та емоціями інших треба вчитися з єдиною метою - щоб бути здатним використовувати ці вміння в конкретних справах, у досягненні життєвого чи професійного успіху.

Емоції є тією базою, на основі якої можуть існувати стосунки між людьми, бо емоції або їхні сліди супроводжують завжди відповідну діяльність, в результаті чого виникає новоутворення, безпосередньо пов'язане, з одного боку, з реальністю емоційних переживань, а з іншого - із ставленням до об'єктів, явищ, ситуацій навколишнього світу, які спочатку сприймаються й оцінюються емоціями, напрацьованими в особистісному досвіді людини [5]. У зв'язку з цим В.А. Бодров наголошує, що одним із показників оцінки, наприклад, професійної діяльності є задоволення роботою, що є емоційним відображенням процесу та результату праці, матеріального забезпечення, соціального статусу суб'єкта праці [2]. Доведено, що в структурі емоційного інтелекту наявність емоцій у людини та здатність їх використовувати збуджують емоційно-когнітивну діяльність, розвивають здатність проявляти емоції в залежності від ситуації, чим забезпечують ефективне спілкування та діяльність (І.М. Андреева); такі параметри, як здатність розв'язувати проблеми в міру їх виникнення, адаптивність особи, розглядаються як показники, вміння використовувати емоції (Р. Бар-Он); використання емоцій дає можливість відсторонюватись від них у залежності від їх користі і таким чином управляти своїми та чужими емоціями (Дж. Майер, П. Саловей); управління стосунками передбачає здатність особи використовувати емоції в будь-якій когнітивній діяльності (Д. Гоулман) [3]. У сфері управління стосунками Д. Гоулман особливого значення надає здатності використовувати емоції в процесі групової чи колективної діяльності, створюючи позитивну емоційну та інтелектуальну атмосферу, спрямовану на якісне виконання запланованої роботи; бути прикладом уважного, співчутливого ставлення до людей, бо все це в сукупності укріплює моральний дух і почуття єдності, формує позитивні, довірливі стосунки, які не обмежуються тільки офіційним спілкуванням.

Аналіз наукових підходів вищеозначених вчених стосовно використання емоцій у спілкуванні та діяльності дозволив виокремити з них найбільш суттєві параметри, які засвідчують здатність особистості використовувати емоції в спілкуванні та діяльності. Серед них нами виділені такі, як емоційна стійкість, здатність до екстраверсії, гнучкість прояву емоцій у спілкуванні, домінування позитивних емоцій, здатність зближуватися з людьми на емоційній основі.

Мета статті: показати процес вивчення рівня розвитку в студентів здатності використовувати емоції в спілкуванні та діяльності як компоненту емоційного інтелекту, необхідної складової підготовки до професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу

Аналіз наукових джерел і діагностичних методик дозволив встановити, що чіткої спеціальної методики для визначення рівня розвитку здатності особистості до використання емоцій за виділеними нами показниками не існує. Тому для визначення цієї здатності нами використано кілька методик, які є в науковій літературі й частково стосуються виявлення рівня розвитку виділених нами параметрів.

Для визначення рівня емоційної стійкості використана методика «Шкала емоційної стабільності - нестабільності (нейротизму)» Г. Айзенка [3]. Для визначення здатності до екстраверсії використана методика «Опитувальник ЕРІ» Г. Айзенка [3]. Рівень розвитку гнучкості прояву емоцій у спілкуванні, рівень домінування позитивних емоцій і здатність зближуватись з людьми на емоційній основі визначалися за методикою «Що вам заважає встановлювати контакти з партнерами за допомогою емоцій?» В.В. Бойко [3]. емоція спілкування професійна діяльність

В опитуванні брали участь 1 757 студентів. За методикою «Шкала емоційної стабільності - нестабільності (нейротизму)» одержані дані, які представлені в таблиці 1.

Дані таблиці 1 свідчать про те, що приблизно половині студентів (56%) необхідні друзі, їм важко кому-небудь відмовити. У 64,8% студентів часто змінюється настрій, хоча більшість з них (80,2%) не вважають себе нещасними. Дещо більше половини студентів (57,2%) відчувають сором'язливість при знайомстві з новими людьми іншої статі, більшість студентів (72,6%) переживають через те, що зробили щось не так, як хотілося б.

Таблиця 1 Показники емоційноїстабільності - нестабільності студентів

Легко образити 44% студентів, більшість студентів (88%) мають мінливий стан: то енергійні, то інертні. Біля 40% студентів здатні втрачати самовладнання, коли сердяться на певні жарти, таку ж кількість студентів часто мучить почуття провин. 82,4% студентів вважають себе чутливими, у них часто буває сильне серцебиття, вони хвилюються з приводу неприємних подій, про своє здоров'я, трапляється, що вони не можуть заснути від різних думок. Приблизно половина відповідей свідчить про те, що студенти, виконавши певну роботу, відчувають, що могли б її виконати ще краще (46,2%), легко роздратовуються (57,2%), їх турбують певні болі (57,2%). Третина або трохи більше відповідей свідчать про те, що студенти уві сні бачать кошмари, вважають себе нервовими людьми, легко ображаються, якщо їм вказують на помилки, мають відчуття, що вони чимось гірші від інших. Але в цьому віці їх, як

правило, не мучить безсоння, бо таких відповідей виявилось лише 6,6%. Підсумовуючи показники всіх відповідей, можна сказати, що близько 55,4% студентів погоджуються з твердженнями автора методики, а 44,6% не погоджуються. Підрахунки рівня емоційності кожного студента засвідчили, що висока емоційна стабільність у 16,6% студентів, достатня - у 20,2% студентів, середній рівень емоційної стабільності показали 31% студентів, емоційну нестабільність показали 32,2% студентів. Більш виразно це видно з таблиці 2.

Таблиця 2 Показники рівня емоційної стабільності студентів

З таблиці 2 видно, що третина студентів (32,2%) потребують спеціальної роботи, спрямованої на розвиток емоційної стабільності, бо її відсутність негативно впливає у професійній діяльності перш за все на налагодження ділових стосунків з партнерами по роботі. Суттєве значення в професійній діяльності мають якості екстравертів та інтровертів, вони за певних умов здійснюють позитивний чи негативний вплив на оточуючих, і треба навчитися ці якості використовувати відповідно до обставин.

Здатність студентів до екстраверсії характеризується їх комунікабельністю, спрямованістю на широке коло знайомств, на необхідність в контактах. Екстраверт діє під впливом моменту, він імпульсивний, добродушний, веселий, може бути безтурботним. Він надає перевагу рухам, діям. Почуття та емоції у типового екстраверта не завжди мають чіткий контроль, він схильний до ризикованих вчинків, на нього не завжди можна покластися.

Інтроверти, навпаки, спокійні, сором'язливі, стримані, віддалені від усіх, крім близьких людей; планують і обдумують свої дії завчасно; не довіряють раптовим проявам емоцій; серйозно ставляться до прийняття рішень; люблять у всьому порядок, контролюють свої почуття; їх нелегко вивести з рівноваги; високо цінують моральні норми; часто песимістичні.

Наскільки студенти володіють цими якостями, тобто який спосіб поведінки є звичним для них, показало опитування за методикою Г. Айзенка [3] «Опитувальник ЕРІ» («Шкала екстраверсії - інтроверсії»), результати якої представлені в таблиці 3.

Одержані відповіді студентів (табл. 3) засвідчили, що абсолютна більшість студентів (90,4%) вдумливо підходять до розв'язання спірних питань, обдумують справи, не поспішаючи (71,2%), цінують при цьому позитивні стосунки з друзями (89,6%), люблять часто бувати серед друзів (84,8%), не вважаючи при цьому себе безтурботними людьми (85,6%), здатні інколи давати волю своїм почуттям (86,4%), їх не турбує при цьому, мала компанія чи велика (82,4%), їх вважають людьми жвавими та веселими (78,4%), їм подобається робота, яка вимагає швидкихдій (82,4%), вони вважають себе впевненими у собі людьми (82,4%), схильні до нових вражень (70,4%), не схильні обмежувати коло знайомих (64,8%), коли слід про щось дізнатися, надають перевагу звертанню до досвіду людей, ніж до книг (63,6%), надають перевагу таким зустрічам (76%). 64,8% студентів люблять роботу, яка вимагає зосередження; коли на них підвищують голос або кепкують з них, в середньому 60% студентів відповідають тим же. Щодо швидкості обдумування, прийняття рішень і впливу моменту в цих ситуаціях, то думки розділилися приблизно порівну: половина студентів швидко діє, а інша половина не поспішає діяти, не обдумавши свої дії. Така ж позиція студентів в плані знайомства та ведення ділових розмов з незнайомими людьми. Отже, за результатами відповідей можна зробити висновок про те, що у студентів в цілому більше якостей, характерних для екстравертів, хоча в ділових питаннях є багато схильностей до тих якостей, які характерні для інтровертів. Показники кожного студента окремо подані в таблиці 4.

Таблиця З Показники екстраверсії - інтроверсії студентів