Аналіз зв’язку між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів і організаційно-професійними та соціально-демографічними чинниками

Фелькель Т.Г.

Анотації

У статті розкрито значущість розвитку лідерських якостей аспірантів у системі сучасної підготовки майбутніх науково-педагогічних кадрів, наведено результати емпіричного дослідження рівнів розвитку лідерських якостей аспірантів. Проаналізовано зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими організаційно-професійними чинниками: тип факультету; курс навчання; поєднання навчання в аспірантурі з роботою; посада в організації, яку обіймають аспіранти; наявність стажу роботи до вступу в аспірантуру; виконання лідерських функцій на цей момент; виконання лідерських функцій до вступу в аспірантуру. Досліджено зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та соціально - демографічними чинниками, такими, як вік, стать, сімейний стан та місце народження аспірантів.

Ключові слова: аспіранти, лідерство, лідерські якості, лідерські функції, організаційно - професійні чинники, соціально-демографічні чинники.

Анализ связи между уровнем развития лидерских качеств аспирантов и организационно-профессиональными и социально-демографическими факторами. В статье раскрыта значимость развития лидерских качеств аспирантов в системе современной подготовки будущих научно-педагогических кадров, приведены результаты эмпирического исследования уровней развития лидерских качеств аспирантов. Проанализирована связь между уровнем развития лидерских качеств аспирантов и такими организационно-профессиональными факторами: тип факультета; курс обучения; сочетание обучения в аспирантуре с работой; должность в организации, которую занимают аспиранты; наличие стажа работы для поступления в аспирантуру; выполнения лидерских функций в данный момент; выполнения лидерских функций до поступления в аспирантуру. Исследована связь между уровнем развития лидерских качеств аспирантов и социально-демографическими факторами, такими, как возраст, пол, семейное положение и место рождения аспирантов.

Ключевые слова: аспиранты, лидерство, лидерские качества, лидерские функции, организационно-профессиональные факторы, социально-демографические факторы.

Постановка проблеми. В умовах трансформації системи освіти відповідно до європейських стандартів особливе значення набуває підготовка майбутніх науково-педагогічних кадрів. Одним із важливих аспектів підготовки аспірантів до майбутньої професійної діяльності є розвиток у них лідерських якостей, оскільки більшість випускників аспірантури після захисту дисертацій виступають лідерами освітніх та наукових підрозділів, наукових проектів тощо.

Виходячи з вищесказаного, актуальним напрямком дослідження постає аналіз чинників, що впливають на розвиток лідерських якостей аспірантів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз психологічної літератури свідчить про те, що проблема лідерства знайшла певне відображення в роботах зарубіжних та українських учених, які присвячені розкриттю змісту та природи лідерства [3; 13; 15; 18], специфіці лідерства в учнів, вчителів, керівників освітніх організацій (А.І. Анцибор [1], Л.М. Карамушка [8; 9], Н.В. Мараховська [17], І.С. Миськів [20], С.П. Яланська [23]), політичних лідерів та керівників громадських організацій (О.А. Болотська [5], А.В. Мітлош [19]), релігійних діячів (І.М. Ломачинська [16]), працівників органів внутрішніх справ (А.В. Кобера [14]) та ін.

Що стосується вивчення особливостей лідерства в організації, то окремі аспекти цієї проблеми також висвітлені в низці праць, які стосуються: розвитку лідерства на різних етапах життєвого циклу організації [21], прояву владних стосунків в організації [2], ролі лідерства в управлінні організацією [3; 4; 6; 8; 9], формування організаційної культури [7].

Окремі психологічні особливості аспірантів знайшли відображення у працях П.П. Блешмута [11], Л.М. Карамушки [10; 11; 12], які стосуються підготовки особливостей економічної соціалізації аспірантів, їх підготовки до роботи в команді. Разом із тим, проблема розвитку лідерських якостей в аспірантів не виступала раніше предметом досліджень.

Мета дослідження: проаналізувати взаємозв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів і організаційно-професійними та соціально-демографічними чинниками.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Для проведення дослідження рівня розвитку лідерських якостей респондентів використовувався тест «Здатність до лідерства» Р.С. Немова [22]. Для дослідження організаційно-професійних та соціально-демографічних чинників використовувалась авторська анкета-«паспортичка».

Усього в дослідженні, яке проводилось в Національному технічному університеті України «КПІ» та Інституті психології імені Г.С. Костюка України, взяло участь 182 аспіранти. Із них 13,5% були аспірантами гуманітарних і 86,5% - аспірантами технічних факультетів. 92,2% із них навчались на очній формі навчання, 7,8% - на заочній формі навчання.

Відмічено, що 56,7% респондентів регулярно поєднували навчання в аспірантурі з роботою, 28,9% час від часу поєднували навчання в аспірантурі з роботою, а 14,4% не поєднували навчання в аспірантурі з роботою. 29,7% працювали керівниками в державній установі і 16,5% працювали керівниками в приватній установі і 53,8% були працівниками в державних або приватних установах.

Слід зазначити, що 87,9% опитаних працювали до вступу в аспірантуру, 12,1% - не працювали до вступу в аспірантуру. На момент проведення дослідження, 50,5% респондентів виконували лідерські функції, 17,6% не виконували лідерських функцій і 31,9% утруднювались із відповіддю на це питання. 71,4% виконували лідерські функції раніше, 11,0% не виконували лідерські функції раніше і 17,6% - важко було відповісти на це питання.

Що стосується соціально-демографічних показників, то 54,9% опитаних були у віці 2324 років, 28,6% - у віці 25 років і 16,5% - у віці 26-29 років; 51,6% складали чоловіки та 48,4% жінки; 61,5% були неодруженими і 38,5% були одруженими; 11,1% опитаних народились в селі, 50,0% - в місті та 38,9% в столиці.

Перший крок дослідження полягав у визначенні рівня розвитку лідерських якостей аспірантів. Результати дослідження показали, що рівень розвитку лідерських якостей є недостатнім. Зокрема, лише у 11,8% виявлено високий рівень розвитку лідерських якостей, 60,0% опитаних мають середній рівень розвитку таких якостей і 28,2% мають низький рівень розвитку лідерських якостей (рис. 1).

Рис. 1. Рівні розвитку лідерських якостей аспірантів

Отже, можна говорити про те, що аспіранти мають резерв для вдосконалення лідерських якостей. Це передбачає, на наш погляд, приділення особливої уваги розвитку таких якостей під час навчання в аспірантурі за допомогою спеціальних тренінгових програм, реального залучення аспірантів до виконання лідерських функцій.

Наступним кроком дослідження виявився аналіз зв'язку між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та організаційно-професійними чинниками.

Суттєву роль при цьому відіграє посада, яку обіймають аспіранти в організації (р < 0,01). Так, як видно з рис. 3, високий рівень розвитку лідерських якостей найбільше представлений у аспірантів, які працюють керівниками в приватних установах (26,7%). Далі щодо вираженності цього показника слідують аспіранти, які працюють керівниками в державних установах (19,2%). І значно менше, приблизно в десять разів, цей показник виражений у аспірантів, які звичайні працівниками в держаних або приватних організаціях (2,3%). Отже, можна зробити, по-перше, висновок про те, що обіймання керівної посади в організації сприяє розвитку в аспірантів лідерських якостей, а, по-друге, робота в приватних організаціях, скоріше за все, вимагає більшої ініціативності, активності, сприяє більшому розвитку лідерських якостей, ніж робота в державних установах.

Рис. 5. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів залежно від виконання лідерських функцій до вступу в аспірантуру

Перш за все, зазначимо, що у дослідженні вивчався взаємозв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими соціально-демографічними чинниками, як: вік; стать; сімейний стан; місце народження.

Дослідження показало, що існує статично значущий зв'язок між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими чинниками, як: стать; місце народження аспірантів.

Рис. 6. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів різної статі

Що стосується впливу статі, то тут встановлено таку закономірність (р < 0,01): у чоловіків-аспірантів лідерські якості виражені значно вище, ніж у жінок-аспірантів (рис. 6). Про це свідчить той факт, що високий рівень лідерських якостей виражено у 20,5% чоловіків і лише у 2,4% жінок. Це може бути обумовлено, скоріше за все, певними ґендерними стереотипами, які склались в суспільстві, і свідчить, на наш погляд, про необхідність посилення розвитку лідерських якостей у жінок-аспірантів. Це буде сприяти, на наш погляд, вирівнюванню певного дисбалансу (не на користь жінок), який склався в обійманні керівних посад практично в усіх соціальних сферах.

Стосовно такого чинника, як місце народження, то встановлено, що аспіранти, які народились в селі та в столиці, мають більш виражені лідерські якості, ніж аспіранти, які народились в місті (p < 0,05). Так, високий рівень розвитку лідерських якостей виявлено у 20,0% аспірантів, які народились у селі, у 15,2% аспірантів, які народились в столиці, і лише у 7,3%, які народились в районному або обласному місці (рис. 7). Скоріше за все, це можна пояснити, з одного боку, вираженими прагнення вихідців з села ствердити, проявити себе в новому для себе соціально-культурному середовищі, а з іншого боку, тим, що столиця створює більш сприятливі умови для розвитку лідерських якостей, ніж міста іншого рівня.

Рис. 7. Рівень розвитку лідерських якостей аспірантів залежно від місця народження

Дослідження не виявило статично значущих зв'язків між рівнем розвитку лідерських якостей аспірантів та такими чинниками: вік та сімейний стан. Можна припустити, що ці чинники не є суттєвими для розвитку лідерських якостей.

аспірантура навчання лідерський демографічний

Висновки: