Особливості впливу тендерних стереотипів на розвиток обдарованої особистості в юності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості впливу тендерних стереотипів на розвиток обдарованої особистості в юності

У статті подано результати емпіричного дослідження психологічних особливостей впливу гендерних стереотипів на розвиток обдарованої особистості в юності.

За результатами теоретичного аналізу з'ясовано: гендерні стереотипи формуються протягом онтогенезу особистості, яскраво маніфестують у юнацькому віці (після 15-16 років); найкраще особистість має можливість розвинути власний потенціал, коли стереотипізація мінімальна і рівень гендерних стереотипів низький. Експериментально виявлено: андрогінність більш характерна для обдарованих особистостей старшого юнацького віку (21-23 роки); зниження рівня вираженості гендерних стереотипів призводить до збільшення рівня андрогінії в обдарованих особистостей; у старшому юнацькому віці творча особистість прагне самоактуалізації, намагається позбутися суспільних обмежень, цьому сприяє низький рівень стереотипізації та високий рівень креативності. Визначено рівень кореляційної залежності між андрогінністю та рівнем розвитку творчої уяви, дивергентного мислення, мотивації до успіху, самопізнання, потреби в пізнанні, креативності обдарованої особистості юнацького віку. Зроблено висновок: збільшення рівня андрогінності призводить до збільшення рівня креативності; гендерні стереотипи негативно впливають на прояви креативності; особистість без суттєвих гендерних стереотипів краще адаптується до новостворених умов суспільства, більш гнучко реагує на зміни, отже, проявляє більше творчості, креативності у власній діяльності. Доведено наявність кореляції між рівнем андрогінності та рівнем розвитку структурних складових обдарованої особистості в юності.

Ключові слова: гендерні стереотипи, обдаровані особистості, андро - гінність, маскулінність, фемінність, креативність, емпатія, дивергентне мислення, творча уява.

Е.А. Кривопишина. Особенности влияния гендерных стереотипов на развитие одарённой личности в юности. В статье представлены результаты эмпирического исследования особенностей влияния гендерных стереотипов на развитие одаренной личности в юности. По результатам теоретического анализа установлено: гендерные стереотипы формируются на протяжении онтогенеза личности, мани - фистируют в юношеском возрасте (после 15-16 лет); найлучшая возможность развития собственного потенциала личности - период, когда стереотипизация минимальна и уровень гендерных стереотипов низкий. Експериментально выявлено: андрогинность более характерна для одарённых личностей старшего юношеского возраста (21-23 года); снижение уровня выраженности гендерных стереотипов приводит к увеличению уровня андрогинии у одарённых личностей; в старшем юношеском возрасте творческая личность стремится к самоактуализации, пытается избавиться от общественных ограничений, этому способствует низкий уровень стереотипизации и высокий уровень креативности; гендерные стереотипы негативно влияют на проявления креативности; личность без существенных гендерных стереотипов лучше адаптируется к новым условиям социума, более гибко реагирует на изменения, проявляет больше творчества, креативности в собственной деятельнос - ти. Определено наличие корреляционной зависимости между уровнем андрогинности и уровнем развития творческого воображения, дивергентного мышления, мотивации успеха, самопознания, потребности в познании, креативности обдаренной личности юношеского возраста; увеличение уровня андрогинности способствует увеличению уровня креативности. Доказано наличие корреляции между уровнем андрогинности и уровнем развития структурных компонентов одарённой личности в юности.

Ключевые слова: гендерные стереотипы, одарённые личности, ан - дрогинность, маскулинность, феминность, креативность, эмпатия, дивергентное мышление, творческое воображение.

Актуальність. Аналіз стану наукової розробки проблеми особливостей впливу гендерних стереотипів на розвиток обдарованості в психологічній літературі свідчить про наявність довготривалого інтересу дослідників різних часів та народів до означеної проблеми. На сучасному етапі розвитку психологічної науки провідними вітчизняними та зарубіжними вченими створено передумови дослідження впливу гендерних відмінностей на розвиток обдарованості, загальних та спеціальних здібностей творчої особистості (В.О. Моляко, О.М. Матюшкін, Н.С. Лейтес, Д.Б. Богоявленська, В.М. Дружинін, М.М. Гнатко, В.Д, Шадрі - ков, О.Л. Музика, Е.П. Ільїн, О.С. Кочарян, О.В. Лібін, Ш Берн, В.Е. Каган, Ф.Л. Джеймс, Г. Крейг, Д. Майерс, Е. Пайнс та ін.). У той же час недостатня вивченість проблеми формування гендер - них стереотипів у юнацькому віці та особливостей їхнього впливу на розвиток обдарованості особистості зумовили вибір теми дослідження.

Мета дослідження: емпіричний аналіз впливу гендерних стереотипів на розвиток обдарованої особистості юнацького віку.

Завдання дослідження: 1) проаналізувати стан дослідження проблеми гендерної стереотипізації у науковій літературі з метою висвітлення характеристики гендерних стереотипів особистості юнацького віку; 2) виявити експериментальним шляхом ступінь вираженості гендерних стереотипів у юнацькому віці; 3) з'ясувати ступінь впливу гендерних стереотипів на розвиток обдарованості особистості юнацького віку.

На думку сучасних дослідників, гендерний стереотип - це спрощений, стійкий, емоційно-забарвлений образ поведінки та рис характеру чоловіків і/або жінок. Дані стереотипи проявляються у всіх сферах життя людини: самосвідомості, в міжосо - бистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії. М. Джекмен і М. Сентер виявили, що гендерні стереотипи набагато сильніші расових [5, с. 144]. Зарубіжні дослідники за основу визначення гендерних стереотипів беруть самі концепти маскулінності й фемінності. Так, Рентзетті й Курран розуміють гендерні стереотипи як «схематизовані, узагальнені образи маскулінності й фемінності» [4, с. 145]. Зокрема, Рода вважає, що «гендерні стереотипи - це соціально конкурентні категорії «маскулінності» та «фемінності», що підтверджуються своєрідним, залежно від статі, поведінки, різним розподілом соціальних ролей і статусів серед чоловіків і жінок, і які підтримуються психологічною потребою людини поводитися відповідно до соціальних очікувань і відчувати свою цілісність і несуперечність» [3, с. 36].

Сучасний український дослідник О.С. Кочарян, який докладно розробляв проблему маскулінності і фемінності, дійшов висновку про те, що ці два феномени мають багатовимірну детермінацію. Він виділяє чотири статево-рольові типи: андрогінний (який характеризується високими показниками як маскулінності, так і фемінності); маскулінний (високі показники маскулінності та низькі фемінності); фемінний (низькі показники мас - кулінності та високі фемінності); статево недиференційований (низькі показники маскулінності та фемінності) [7, с. 578].

Гендерний підхід до дослідження психологічних проблем статі опирається на розуміння гендерної ідентичності як муль - типолярного конструкта. Психологічна стать розглядається не просто як набір полярних рис маскулінності або фемінності, а як конструкт, що включає в себе й інші характеристики гендерної спрямованості: гендерні уявлення, стереотипи, інтереси, установки статеворольової поведінки. Всі ці складові тендерної ідентичності складно взаємозалежні між собою, наприклад, гендер - ні стереотипи, властиві особистості, можуть не корелювати з її гендерними поведінковими установками, а комплекс фемінних або маскулінних рис може розходитися зі статевоспецифічни - ми інтересами [9, с. 123]. На думку дослідників, маскулінність і фемінність - статевоспецифічні характеристики особистості, що виступають в якості базових категорій при аналізі гендерної ідентичності й психологічної статі [1, с. 19]. Маскулінність та фемінність - нормативні уявлення про соматичні, психічні й по - ведінкові властивості, характерні для чоловіків і жінок [2, с. 65].

Традиційно чоловікам і жінкам приписують конкретні соціально-психологічні якості й властивості особистості, стиль поведінки. Стереотипні уявлення приписують чоловікам «активно - творчі» характеристики, інструментальні риси особистості, такі як активність, домінування, упевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Жіночність, навпаки, розглядається як набір «пасивно-репродуктивних» характеристик, що проявляється в експресивних особистісних характеристиках, таких як залежність, дбайливість, тривожність, низька самооцінка, емоційність. Чоловіче вважається позитивним, значимим, домінуючим, раціональним, духовним, культурним, активно-творчим, а жіноче зв'язується з негативним, вторинним, чуттєвим, тілесним, гріховним, природним, пасивно-репродуктивним. Маскулінні характеристики звичайно протиставляються фемінним, вони розглядаються як протилежні, що доповнюють один одного [2; 4; 7].

Низка дослідників з погляду гендерних стереотипів виділяють бінарні опозиції, стереотипно приписувані чоловікові - жінці: логічність - інтуїтивність; абстрактність - конкретність; інструментальність - експресивність; свідомість - несвідомість; влада - підпорядкування; порядок - хаос; незалежність, індивідуальність - близькість, колективність; сила «Я» - слабість «Я»; імпульсивність, активність - статичність, пасивність; мінливість, невірність, радикалізм - сталість, вірність, консерватизм [8, с. 249].

Отже, типовими маскулінними якостями вважаються інтелект, раціональність, незалежність, активність, сила (як фізична, так і психологічна, чи сила характеру), авторитарність, агресивність, стриманість в емоційних проявах, схильність до ризику, здатність до досягнень. Типові фемінні якості: емоційність, м'якість, слабкість, турботливість, практичність, консервативність, інтуїтивність, реалістичність, комунікативність, сензитивність, емпатійність.

Традиційні риси маскулінності притаманні не лише чоловікам, так само як фемінність - не є тільки жіночою характеристикою. Практично кожна фемінна чи маскулінна якість може траплятись як у чоловіків, так і в жінок. Досить довго вважалося, що маскулінність і фемінність - це протилежні полюси однієї шкали, тобто висока маскулінність розглядається як низька фемінність (і навпаки). В сучасних психологічних концепціях статі та статево-рольової поведінки ці властивості розглядаються як відносно незалежні один від одного конструкти. Можливий одночасно високий розвиток обох характеристик, або одночасно низький рівень цих гендерно-рольових проявів.

Поєднання високого розвитку фемінності та маскулінності в одній людині (незалежно від її статі) дістало назву андрогінність. У психології особистості андрогінія розглядається як особистісна характеристика, не пов'язана з порушеннями статевого розвитку, статевої та тендерної ідентичності або статево-рольової орієнтації. Відтак ідеться про андрогінну модель людської психіки, для якої дихотомічність або альтернативність маскулінності та фемінності - це лише окремі випадки, а насправді і маскулінність, і фемінність - невід'ємні та взаємозумовлюючі сторони будь-якого акту людської поведінки. Оптимальним варіантом співвідношення маскулінних і фемінних рис є високий показник андрогінності, тобто висока маскулінність у чоловіків зі значним доповненням її фемінними рисами та висока фемінність у жінок із суттєвим доповненням її рисами маскулінності. Розвинута андрогінія в людини, незалежно від її статі, передбачає багатий арсенал і гнучкість її гендерно-рольової поведінки, високі соціально-адаптивні здібності та інші важливі якості. Наприклад, помічено, що обдарованим людям часто властива висока андрогінія. Крім того, вона може знімати обмеженість чоловічих і жіночих гендерних ролей, знижувати внутрішні конфлікти, пов'язані з неприйняттям своєї другої сутності. Андрогінна модель статевих і гендерних ролей має перевагу перед іншими моделями, хоча й вона не досконала. Зокрема, О.С. Кочарян доводить, що вона має вікові та клінічні обмеження, наприклад, не діє для хлопчиків і дівчаток до 15-16 років, а фактично формується в пізніші вікові періоди [6, с. 96].

В юнацькому віці остаточно закріплюються статево-рольові стереотипи, а також завершується процес формування статевої ідентифікації, пов'язаного з фізіологічними елементами дозрівання організму. У юнацькому віці особистість прагне стати активно діючим суб'єктом міжособистісних соціальних взаємин, що спричиняє процес засвоєння чи відторгнення існуючих суспільних гендерних стереотипів, формування фемінних, маскулінних чи андрогінних уявлень. Для повноцінного розвитку й самореалізації людині необхідно позбутися обмежень, що накладаються традиційними стереотипами мислення на поведінку чоловіків і жінок. Суспільні стереотипи стосовно жіночих і чоловічих гендерних ролей здатні впливати на гендерний розвиток особистості, сприяти розвитку обдарованості, або, навпаки, накладати багато обмежень на творчу самореалізацію.

З метою виявлення наявних гендерних стереотипів та з'ясування ступеня їх впливу на розвиток обдарованості особистості у юнацькому віці проведено експериментальне кон - статувальне дослідження. Загальна вибірка респондентів: 56 студентів 1-5 курсу Національного Університету «Львівська політехніка» та Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.

На констатувальному етапі експериментального дослідження використано методику «Статево-рольовий опитувальник» Сандри Бем для вимірювання маскулінності та фемінності, згідно з якою можна діагностувати чотири типи людей незалежно від їхньої фізіологічної статі: 1) маскулінні (з вираженими чоловічими якостями); 2) фемінні (з вираженими жіночими якостями); 3) андрогінні; 4) невизначені (без виражених якостей маскулінності і фемінності).

У результаті дослідження маскулінних, фемінних та андро - гінних рис особистості виявлено, що з 56 опитаних 24,4% становлять особистості з вираженими маскулінними якостями, з яких 83,3% становлять чоловіки, а 16,7% - жінки. Найбільшу кількість респондентів становлять особистості з андрогінними стереотипами - 41,1% з яких 65,2% становлять дівчата, для чоловіків андрогінність менш властива, оскільки виявлено лише 17,4%.

На першому етапі констатувального дослідження загальну вибірку поділено на дві групи відповідно до критерію віку: група А - студенти 16-17 років, група В-студенти 19-21 років (в кожній групі кількість респондентів - 28 осіб чоловічої та жіночої статі). З метою дослідження вікової динаміки гендерних стереотипів проведено порівняльний аналіз респондентів групи А та групи В. За результатами порівняльного аналізу наявності ген - дерних стереотипів групи А та групи В виявлено, що в більшій мірі маскулінність проявляється у респондентів групи А. Аналогічно і яскраво виражена фемінність теж більше характерна для респондентів групи А, ніж для респондентів групи В.

Отже, за результатами отриманих даних було виявлено, що з віком вираженість гендерних стереотипів знижується, найбільше вона проявляється у ранньому юнацькому віці і становить 42,6% від загальної кількості опитаних. З'ясовано, що зниження рівня вираженості гендерних стереотипів призводить до збільшеня рівня андрогінії в особистості пізнього юнацького віку. Як зазначалося, оптимальним варіантом розвитку особистостості є наявність саме андрогінного фактора. Андрогінність виявилася більш характерною для респондентів групи В жіночої статі, а також для обдарованих особистостей старшого юнацького віку (21-23 роки). Можна припустити, що збільшення рівня андрогінності призводить до збільшення рівня креативності.

На другому етапі констатувального дослідження із загальної вибірки респондентів (група А та група В) за допомогою анкетування було виокремлено групу студентів з наявними проявами обдарованості у кількості 28 осіб, відповідно 14 хлопців та 14 дівчат (група С). З метою виявлення впливу наявних гендерних стереотипів на розвиток обдарованої особистості було проведено діагностичне обстеження з використанням наступних методик: «Діагностика самоактуалізації особистості» (А.В. Лазукіна в адаптації Н.Ф. Каліна); «Діагностика емпатії» (А. Меграбян); «Діагностика мотивації досягнення успіху» (Т. Елерс); тест творчих характеристик особистості; тест дивергентного мислення (Е. Торенс), «Статево-рольовий опитувальник» (С. Бем). За результатами діагностики наявності гендерних стереотипів респондентів групи С отримано наступні дані: у 82% яскраво виражені андрогінні якості, 14% - маскулінні, 4% - фемінні (див. рис.).

Розподіл гендерних стереотипів групи С

творчий андрогінність юнацький самопізнання

За результатами діагностики співвідношення гендерних стереотипів респондентів групи С отримано наступні дані: 100% - андрогінність (чоловіча стать); 64% - андрогінні; 29% - маскулінні, 7 - фемінні (жіноча стать).

За результатами діагностики рівня розвитку емпатії, творчості, мотивації досягнення успіху, дивергентного мислення респондентів групи С отримано наступні дані: емпатія (14% - дуже високий рівень, 68% - високий, 18% - середній); рівень розвитку творчості за основними шкалами тесту творчих характеристик (61% - високий рівень, 32% - вищий середнього, 7% - середній); мотивації досягнення успіху 7% - дуже високий рівень, 29% - високий, 46 - середній, 18% - низький); рівень розвитку дивергентного мислення (71% - високий рівень, 25% - вищий середнього, 4% - середній).

З метою підтвердження гіпотези дослідження щодо наявності впливу гендерних стереотипів маскулінності, фемінності та андрогінності на розвиток обдарованості особистості юнацького віку проведено кореляційний аналіз Пірсона. За результатами кореляційного аналізу на 0, 05 критерію значущості виявлено зв'язок андрогінності зі складовими обдарованості, а саме: вищий за середній зі шкалою «творча уява»; нижчий за середній зв'язок є з наступними шкалами: «загальна оцінка творчих факторів»; низький зв'язок є зі шкалою: «рівень емпатії». А також спостерігається зв'язок з такими шкалами: «оригінальність дивергентного мислення», «мотивація до успіху», «самопізнання», потреба в пізнанні, де збільшення їх показників означає збільшення значення показника андрогінності. Маскулінність корелюється з наступними шкалами. Зв'язок вищий за середній зі шкалами: рівень емпатії, загальна оцінка показників дивергентного мислення. Нижчий за середній зв'язок є з наступними шкалами: «уява», «загальна оцінка творчих факторів», «дивергентне мислення», «схильність до ризику». Низький зв'язок є зі шкалою: «гнучкість». З іншими шкалами зв'язок не спостерігається.

Висновки. За результатами проведеного емпіричного дослідження впливу гендерних стереотипів маскулінності, феміннос - ті, андрогінності на обдарованість особистості у ранньому юнацькому та старшому юнацькому віці доведено наступне. Гендерні стереотипи формуються впродовж онтогенезу особистості, яскраво маніфестують у юнацькому віці (після 15-16 років). Виявлено, що гендерні стереотипи негативно впливають на прояви креативності. Найкраще особистість має можливість розвинути власний потенціал, коли стереотипізація мінімальна і рівень гендерних стереотипів низький. Особистість без суттєвих гендерних стереотипів краще адаптується до новостворених умов, проявляє більше творчості, креативу у власній діяльності. Зниження рівня вираженості гендерних стереотипів призводить до збільшення рівня андрогінії у цих же особистостей. Андрогінність виявилася більш характерною для обдарованих особистостей старшого юнацького віку (21-23 роки). Збільшення рівня андрогінності призводить до збільшення рівня розвитку творчої уяви, оригінальності дивергентного мислення, мотивації до успіху, самопізнання, потреба в пізнанні, креативності. Отже, доведено наявність впливу гендерних стереотипів на розвиток обдарованої особистості в юності. Подальшу перспективу дослідження вбачаємо у дослідженні особливостей впливу гендерних стереотипів на розвиток творчої особистості дорослого та зрілого віку.

Список використаних джерел

1. Буракова М.М. Маскулинность и феминность: конструирование «настоящих» мужчин и женщин / М.М. Буракова // Иной взгляд. Международный альманах гендерных исследований. - Март 2000. - С. 18-21.

2. Введение в гендерные исследования. Ч. I: Учебное пособие / Под ред. И.А. Жеребкиной. - Х.: ХЦГИ, 2001, СПб.: Изд-во «Алетейя», 2001. - 278 с.

3. Войтюк А.С. К вопросу о гендерных различиях // Персонал. - 2001. - №3. - С. 35-38.

4. Воронина О.А. Теоретико-методологические основы гендерных исследований // Теория и методология гендерных исследований. Курс лекций / Под общ. ред. О.А. Ворониной. - М.: МЦГИ - МВШСЭНМФФ, 2001. - 232 с.

5. Гендерные разночтения: Материалы IV межвузовской конференции молодых исследователей «Гендерные отношения в современном обществе: глобальное и локальное» (22-23 октября 2004 г.) / Отв. ред. М.В. Рабжаева. - СПб., 2005. - 384 с.

6. Кочарян А.С. Личность и половая роль (симптомокомп - лекс маскулинности / фемининности в норме и паталогии) / А.С. Кочарян. - Х.: Основа, 1996. - 188 с.

7. Либин А.В. Дифференциальная психология: на пересечении европейских, российских и американских традиций / А.В. Либин. - М.: Эксмо, 2006. - 544 с.

8. Онацький В.М. Спостереження як засіб вивчення академічно обдарованих дітей / В.М. Онацький // Обдарована дитина. - 2002. - №5. - С. 44-54.

9. Практикум по гендерной психологии / под ред. И.С. Клециной. - СПб.: Питер, 2003. - 388 c.

Размещено на Allbest.ru