Сучасні методи дослідження етностереотипів у структурі міжетнічної взаємодії

Постановка проблеми. Вивчення та теоретичне осмислення етнонаціональної сфери України потребує всебічного підходу до неї, з'ясування усіх притаманних їй рис і властивостей, специфічних особливостей. Зрозуміло, що з точки зору суспільної безпеки найпильніша увага має бути звернена на характер взаємин насамперед між національними меншинами і титульною нацією, а також між самими меншинами.

Сучасне суспільство живе в епоху глобалізації і еру високих інформаційних технологій, які відкривають величезні можливості для розвитку як усієї світової спільноти в цілому, так і окремих груп населення, зокрема. Негативні наслідки розвитку сучасного суспільства можуть ускладнити вирішення ряду актуальних проблем, зокрема: наростання соціальної і культурної дистанції, нерівномірність і нестабільність економічного розвитку, диспропорційний склад етнічних груп, маргіналізація і культурна уніфікація. До всього цього можна додати й «емоційні каталізатори», що посилюють цей процес, такі феномени, як етнофобії, ксенофобії, етноцентризм або шовінізм. Саме в цей період вивчення міжетнічних стосунків стає актуальною проблемою як для суспільства в цілому, так і для окремих її індивідуумів, зокрема. Ми вважаємо, що не лише для європейської і світової спільноти, але і для українського суспільства надзвичайно важливим є збереження стабільності в питаннях підтримки і зміцнення мирних інтеграційних процесів.

Мета статті -- визначити ступінь розробленості поняття етнічного стереотипу в міжетнічних взаєминах, форми його вивчення в наукових етноконфліктологічних розробках, проаналізувати основні методи впливу на формування етнічних стереотипів на міжособистісному рівні та ступінь їх розробки у сучасних психологічних дослідженнях міжетнічних взаємин.

Стан дослідження. Із другої половини вісімдесятих і особливо в дев'яності роки провідним предметом дослідження соціальної психології та етноконфліктології стала проблема виходу із соціальних конфліктів, їх врегулювання й вирішення. До такого роду робіт треба в першу чергу віднести праці Е. Азара, Дж. Александера, Ф. Дюкса, Дж. Коуклі, Б. Оліарі, Р. Макгаррі, М. Рабі, Л. Рангараджана, Дж. Річардсона, М. Росса, Дж. Ротмана, Дж. Рубіна, К. Руперсінгхе, Т. Саати, Дж. Толанда й ін. Таким чином, сучасні закордонні роботи в галузі міжетнічних взаємин мають насамперед прикладний характер, і етап її розвитку в 1990-і роки можна позначити як прикладний, або технологічний.

Вітчизняна етнічна психологія та етноконфліктологія склалася з декількох інтелектуальних потоків, що існували до кінця 80-х рр. ХХ ст. По-перше, це група істориків і етнографів, у тій чи іншій мірі вивчали етнічні конфлікти та напрацювали чималий обсяг емпіричних знань про етнічні, етнорасові і етноконфесійні конфлікти в різних країнах світу. Мова йде про роботи Ю. В. Бромлея, Е. А. Веселкіна, Л. М. Дробіжевої, І. І. Жигалова, В. І. Козлова, С. Я. Козлова, А. П. Корольової, М. Е. Крамарової, Е. М. Логінової, С. В. Михайлова, Ю. С. Оганисяна, М. І. Семиряги, В А. Тишкова, С. А. Токарєва, Н. Н. Чебоксарова й ін.

По-друге, це досить численний контингент фахівців в області національних відносин радянського періоду, які звернулися до вивчення етнічних конфліктів у силу різкого наростання етнічної напруженості й актуалізації багатьох раніше латентних етнічних конфліктів у нашій країні. У цьому зв'язку необхідно в першу чергу назвати імена Г. Агаєва, Ю. В. Арутюняна, Е. А. Баграмова, Т. Ю. Бурмистрової, М. Н. Губогло, Ю. Д. Дешерієва, В. Ф. Губіна, М. С. Джунусова, М. І. Ісаєва, К. X. Хана-зарова й інших.

Термін «стереотип» спочатку виник у XVIII ст. У психологію цей термін було введено в 1922 р. американським публіцистом У.Ліппманом: «Стереотип це прийнятий в історичній спільності зразок сприйняття, фільтрації, інтерпретації інформації при розпізнаванні і впізнаванні навколишнього світу, заснованого на попередньому соціальному досвіді» (Ліппман, 2004; С. 64). Поняття «стереотип» було вивчено і доповнено в численних дослідженнях (Т. Шибутані, 1969; Д. Майєрс, 2004; Д. Мацумото, 2002; R. Barker, 2003; А. А. Налчаджян, 2004; Ю.Семендяєва, 1985 та ін.).

Етностереотипи це спрощені, схематизовані образи етнічних груп, які характеризуються високим ступенем узгодженості індивідуальних уявлень. Під етнічними стереотипами розуміють відносно стійке уявлення про моральні, розумові, фізичні якості, що притаманні представникам різних етнічних спільностей.

Виділено два види етнічних стереотипів:

1) автостереотипи це думки, судження й оцінки, які стосуються власної етнічної спільності;

2) гетеростереотипи сукупність оцінних суджень про інші народи, про представників певної чужої етнічної групи.

До структури етностереотипу належать такі компоненти:

- ядро, яке складається з системи уявлень про зовнішність представників даної етнічної групи, її історичне минуле, особливості способу життя, трудові навички;

- мінливі судження щодо моральних і комунікативних характеристик даної етнічної спільності, які тісно пов'язані з ситуаціями міжетнічних і міждержавних відносин.

Стереотипи є соціальним явищем, а стереотипізація це психологічний процес. Стереотипізація є результатом категоризації соціальних об'єктів. Створюючи соціальні категорії, індивід акцентує увагу на властивостях, за якими люди, що належать до тієї чи іншої категорії, сприймаються схожими один на одного та водночас такими, що відрізняються від інших.

Соціально-психологічними функціями стереотипізації є:

- спрощення та систематизація складної та великої за об'ємом інформації;

- міжгрупова диференціація, що найчастіше оцінюється на користь своєї групи і сприяє підтриманню позитивної групової ідентичності;

- пояснення існуючих відносин між групами;

- виправдання існуючих міжгрупових відносин;

- збереження існуючих відносин.

Стереотипізація є важливим механізмом розуміння індивідом соціального значення інформації. Тобто, за допомогою стереотипізації відображається соціальна реальність.

Основними властивостями етностереотипів є:

- їх емоційно-оцінний характер;

- стійкість (і навіть ригідність) щодо нової інформації;

- узгодженість;

- неточність.

Узгодженість етностереотипів це високий ступінь єдності уявлень в усіх членів етнічної групи, яка створила той чи інший стереотип. Згідно з теорією Дж. Тернера, до узгодженості стереотипів у представників національних груп призводить випуклість соціальної ідентичності, а саме: 1) посилення гомогенності своєї групи, що сприймається; 2) очікування взаємної згоди між представниками групи та його реалізація; 3) сприяння активному досягненню консенсусу, що забезпечується взаємовпливом.

Зарубіжні дослідники C. Macrae, C. Stangor, M. Hewstone відзначають, що основним засобом передачі стереотипів, є мова, яка виконує такі функції:

• передача стереотипу;

• когнітивна організація стереотипу;

• підтримка стереотипу, оскільки мова часто використовується для підтвердження існуючих стереотипів;

• вираз ідентичності, комунікації в групі породжують активацію соціолінгвістичних стереотипів, які можуть впливати на самовираження співрозмовників, що належать до цієї групи (Macrae, Stangor, Hewstone, 1996) [6].

Отже, наукова тенденція вивчення етнічних стереотипів знайшла своє відображення як у вітчизняній, так і в зарубіжній науках. Розглянемо існуючі теоретичні підходи та дослідницькі роботи, предметом яких є розуміння етнічних стереотипів, процес їх формування, основні функції, структура, класифікація і т.д., прийняті в наукових школах.

Протягом тривалого часу головним інтересом соціальних психологів були етнічні стереотипи, упередження, забобони, які проявлялися в міжгрупових відносинах. Починаючи з дослідження етнічних стереотипів (Katz, Braly, 1933), процес стереотипізації продовжує привертати увагу S. Khan (Khan, 2008), J. Hilton і W.von Hippel (Hilton, von Hippel, 1996), M. Karlins, T. Coffinan, G. Walters (Karlins, Coffman, Walters, 1969), C. Steele, J. Aronson (Steele, Aronson, 1995), M. Shih, T. Pittinsky, N. Ambady (Shih, Pittinsky, Ambady, 1999), Д. Мацумото (Мацумото, 2002) та багатьох інших дослідників. Проблеми процесу стереотипізації, основні функції, види стереотипів були порушені в роботі J. Hilton і W.von Hippel, (Hilton, von Hippel, 1996), в якій автори по новому розглядають етнічні стереотипи. Співвіднесення понять успіху і процесу стереотипізації цікавив S.Sue і H.Kitano (Sue, Kitano, 1973). M.Hogg і J.Turner вивчали процес «самостереотипізації» (self-stereotyping) як ефект, що виникає в міжгруповій поведінці і супроводжується соціальною категоризацією членів даної групи (Hogg, Turner, 1987). Основна увага приділялася прогнозуванню очікуваних відносин між групами (Jackson, Hodge, Gerard, Ingram, 1996) [7].

Формування взаємних уявлень, образів і стереотипів між американцями і японцями, з'явилося в центрі уваги M. Kurokawa («азіатськоамериканський» стереотип, Kurokawa, 1971); гендерний аспект формування етнічних стереотипів розглядається в роботі S.Spencer і C.Steele (Spencer, Steele, 1999); процес емпіричного вивчення етнічних стереотипів висвітлив проблему, названу C.Steele і J.Aronson як «беззахисність стереотипу» (Steele, Aronson, 1995); на амбівалетность стереотипів також вказує Д. Мацумото (2002).

Г. В. Єлізарова (Єлізарова, 2004), вивчаючи етнічні стереотипи, показує, що етнічні стереотипи можуть варіюватися в межах шести параметрів: складності, однозначності, конкретності, обґрунтованості, позитивності-негативності, порівнянності. Т.Г.Стефаненко не виключає, що в основі етнічних стереотипів можуть лежати упередження, що сформувалися на базі обмеженої інформації про окремих представників тієї чи іншої народності, етнічної групи і т.д. [2]. Під етнічним стереотипом розуміється відносно стійкий у свідомості, емоційно-забарвлений образ етнічної групи або її представників.

Структура етнічного стереотипу являє собою систему відносин, яка відображає різноманітні типи соціальних зв'язків у суспільстві. Відповідно до думки S. Khan, для розуміння структури та змісту етнічних стереотипів необхідно брати до уваги такі процеси як: стереотипне згоду або стереотипна реакція на загрозу членів певної групи (Khan, 2008). J.Hilton і W.von Hippel виділяють основні складові, що лежать в основі етнічних стереотипів, відзначаючи серед них вірування, характерні риси та поведінкові особливості до представників певної етнічної групи (Hilton, von Hippel, 1996. P.240).

Вивчення і вимірювання когнітивного, афективного і поведінкового компонентів етнічних стереотипів стало предметом уваги таких дослідників як L.Jackson, C.Hodge, D.Gerard, J.Ingram та інші. A.Edwards виділив чотири характеристики етнічних стереотипів, називаючи їх «вимірами»: зміст приписувані соціальній або етнічній групі риси, при цьому частота їх вживання значення не має. Подібно з пізнавальним (когнітивним) блоком стереотипів визначена однаковість (тотожність) якою мірою різні індивіди згодні один з одним у тому, що дана група дійсно має ті риси, які їй приписують; спрямованість позитивно чи негативно сприймається об'єкт стереотипу, чи може бути виведена безпосередньо зі змісту стереотипу; інтенсивність ступінь упередженості по відношенню до етнічної групи (Edwards, 1940). Представлені характеристики, взаємопов'язані між собою, утворюючи низку зв'язків. Перший із таких зв'язків тотожністьспрямованість: якщо група «В» має різко негативну думку про групу «А» і «Б», то це не означає, що цим двом групам приписуються одні й ті ж якості. Тотожність-інтенсивність: люди, що мають більш сильне упередження до даної етнічної групи, приписують цій групі більш стереотипні якості (вище рівень однаковості). Зміст-спрямованість: якщо дві групи дають відповіді різної спрямованості, одночасно проявляючи однакову тотожність і інтенсивність, то слід очікувати, що в їх відповідях повинні бути якісні відмінності. Однак ця гіпотеза була підтверджена лише частково (Edwards, 1940).

Процес утворення стереотипів стереотипізація, була вперше досліджена G.Allport. На його думку, процес стереотипізації проходить наступні етапи: сприйняття об'єкта або отримання про нього інформації; формування образу предмета (складання уявлення, думки та оціночних суджень про нього); узагальнення та поширення приватних випадків на всю групу предметів; закріплення цих результатів в пам'яті (Allport, 1935). На процес формування етнічних стереотипів можуть впливати «механізми умовного і оперантного обумовлювання» (терміни, які використовував Скіннер). R.Bigler, L.Liben досліджували процес формування етнічних стереотипів, вивчаючи здатність дітей категоризувати соціальні стимули і запам'ятовувати стереотипну і антистереотипну інформацію. Результати показали, що стереотипну інформацію діти запам'ятовують краще, поряд з кращим запам'ятовуванням соціальних рис щодо соціальних відносин. Більше того, діти, які підтримали більшу кількість стереотипів, і діти, які не змогли категоризувати стимули по групах, так само гірше запам'ятовували антистереотипну інформацію (Bigler, Liben, 1993).

В іншому дослідженні афроамериканські діти п'яти-семи років показали краще запам'ятовування стереотипної інформації, пов'язаної з кольором шкіри, ніж антистереотипної, хоча цей результат варіювався залежно від того, як вони самі оцінювали свій колір шкіри і наскільки вони погоджувалися з негативними стереотипами про афроамериканця (Averhart, Bigler, 1997). M.Killen, J.Smetana намагаються пояснити отримані результати, і стверджують, що існує кілька теорій про те, яким чином діти засвоюють етнічні стереотипи. Однак, як відзначають автори, роль і значення медіа -засобів на процес формування та підтримки етнічних стереотипів не слід недооцінювати (Killen, Smetana, 2005).

M.Augoustinos і D.L.Rosewarne доповнюють вищесказане тим, що тільки з віком діти стають більш здатними проводити розмежовування між соціальними стереотипами і власними переконаннями. 5-6 річні діти не здатні провести таке розходження. Вже у 8-9 років діти, які знали про негативні стереотипи «чужинців», були здатні провести різницю між ними і своїми особистими переконаннями, коли була така можливість. Однак, як відзначають автори, єдиної теорії про те, яким чином відбувається така зміна у світогляді дітей, в даний час немає, тому даний феномен продовжує вивчатися (Augoustinos, Rosewarne, 2001).

S.Khan, приділяючи основну увагу процесу формування етнічних стереотипів, вважає, що необхідно розрізняти, з одного боку, процес формування етнічних автостереотипів як уявлень про свою етнічну групу, а з другого боку, процес формування етнічних гетеростереотипів. На процес формування значний вплив мають такі складові: почуття власної гідності, самооцінка, наші уявлення про те, що ми думаємо про себе, і те, як ми вважаємо, сприймають нас оточуючі люди, значимість для нас тієї групи, до якої ми належимо і з ким ми асоціюємо себе. Почуття власної гідності часто розглядається як наявність двох компонентів: особисте почуття власної гідності і колективне. У тому випадку, коли ми орієнтуємося виключно на негативні стереотипи в описі іншої етнічної групи, ми завищуємо почуття особистої гідності, вважаючи, що робимо свій внесок у формування позитивного колективного почуття гідності. Наприклад, як пише S.Khan, «якщо я використовую негативні стереотипи, щоб описати етнічну групу, відмінну від власної, то маю на увазі, що члени моєї етнічної групи володіють більш сприятливими якостями і сприймаються мною соціально прийнятними, ніж члени іншої групи. Думаючи позитивно про мою групу, я краще сприймаю себе, що в результаті підвищує почуття власної гідності» (Khan, 2008).

У багатьох роботах, як зарубіжних, так і вітчизняних авторів, згадується одна з головних функцій етнічних стереотипів пізнавальна. H.Zastrow відзначає, що етнічні стереотипи властиві людині не випадково, тому що вони необхідні їй для здійснення процесу мислення. У стереотипних категоріях узагальнюються схожі між собою речі, завдяки чому люди можуть вивчати різні явища і спілкуватися, висловлюючи судження про них (Zastrow, 2010).

A.Greenwald і M.Banaji, звертають увагу на зв'язок між етнічними стереотипами та соціальними відносинами, поділяючи їх на свідомі і несвідомі. Несвідомі соціальні відносини визначаються авторами як «інтроспективно непізнані (неточні) сліди минулого досвіду, які поділяються на сприятливі чи несприятливі почуття, думки або дії до певних соціальних об'єктів (Greenwald, Banaji, 1995). H.Tajfel розглядає перераховані функції стереотипу на двох рівнях: індивідуальному та соціальному. На індивідуальному рівні представлені когнітивна і ціннісно-захисна функції. На соціальному рівні ідеологічна функція (формування та збереження групової ідеології, яка пояснюватиме і приписує поведінку групи); та ідентифікуюча функція (створення і збереження позитивного «Ми -образу») (Tajfel, 1982) [13].

У даний час проблемним питанням є неточність, некоректність або негативна спрямованість стереотипів. Дж. Беррі пише, що «соціально бажані» аспекти створення стереотипів «існують в ситуаціях, де міжгрупові стереотипи відображають взаємну привабливість, навіть якщо представники кожної групи зберігають через стереотипи свою власну етнічну самобутність. Цю ситуацію ми ідентифікували раніше як інтеграційний тип відносин в плюралістичних суспільствах» (Беррі, 2007).

З моменту введення в науковий обіг терміна «стереотип» і перших емпіричних досліджень, пов'язаних з іменами D.Katz, K.Braly (Katz, Braly, 1933), інтерес до вивчення даного явища не зменшується. Стереотипи чинять на людей як позитивний, так і негативний вплив.

Проблема процесу стереотипізації, основні функції, види стереотипів знайшли відображення в роботі J.Hilton і W.von Hippel. M.Hogg і J.Turner вивчали процес «самостереотіпізаціі» (self stereotyping) як ефект, що виникає в міжгруповій поведінці, що супроводжується соціальною категоризацією членів даної групи (Hogg, Turner, 1987). Трикомпонентна структура етнічних стереотипів у вигляді знань, афектів і поведінки була вивчена L.Jackson, C.Hodge, D.Gerard, J.Ingram та ін. Основна увага була приділена прогнозуванню очікуваних відносини між групами (Jackson, Hodge, Gerard, Ingram, 1996).

Формування взаємних уявлень, образів, стереотипів в американському суспільстві було в центрі уваги M.Kurokawa. На його думку, в змісті етнічних стереотипів відображаються соціальні та політичні зміни в суспільстві. У дослідженні M.Kurokawa, присвяченому вивченню стереотипу «азіатських американців», було вивчено стереотипи китайців і японців, які приїхали і проживають в США, що вступили в економічне змагання (конкуренцію) з групою більшості.

P.Devine і A.Elliot відзначають, що стереотип вихідців з Азії зазнав значних змін і став включати в себе як позитивні, так і негативні характеристики. Важливо зауважити, що люди більше і краще інформовані про негативні стереотипи, що характеризують інші етнічні групи (Devine, Elliot, 1995).

У наш час, особливо в Сполучених Штатах Америки, активно проводяться різні дослідження етнічних стереотипів. Так, наприклад, L.Guofang, H.Gulbahar опублікували книгу «Сторонні у вищій школі» («Strangers» of the Academy: Asian Women Scholars in Higher Education», 2006). Автори розглядають життя і працю азійських жінок в освітній системі США. Стереотипи, пов'язані з цією етнічною групою, негативно впливають на їх наукову діяльність, перешкоджаючи їм реалізовувати свої можливості. Велику увагу було приділено стратегіям і прийомам, за допомогою яких представникам даної етнічної групи вдається виживати в середовищі, повному стереотипів, негативних по відношенню до них (Guofang, Gulbahar, 2006) [15].

В останні роки проводилася значна кількість досліджень щодо ролі і значення впливу ЗМІ, особливо, телебачення, на формування етнічних стереотипів. B.Greenberg, J.Brand провели обширний контент-аналіз, який показав, що в результаті впливу ЗМІ спостерігається стійке неадекватне і спотворене уявлення про етнічні меншини (Greenberg, Brand, 1993). B.McNair, приділяючи особливу увагу ЗМІ у формуванні або порушенні міжетнічних комунікацій, пропонує п'ять основних функцій, якими повинні, на думку автора, володіти сучасні ЗМІ, для забезпечення «ідеального» демократичного суспільства. По-перше, вони мають повідомляти про те, що відбувається. По-друге, навчати населення тому, як розуміти й інтерпретувати факти. По-третє, забезпечити «платформу « (умови, місце) для можливості вираження інакомислення. По-четверте, повинні надати «розголос» рішенням урядових та політичних інститутів влади. І нарешті, п'ята функція, служити засобом для захисту різних політичних точок зору (McNair, 1999). Отже, як вважає S.Melone, у ЗМІ є великий потенціал перетворення інформації, створення умов для отримання точної та конструктивної інформації, протидіючи неправильним, неточним, помилковим сприйняттям (Melone, 1998).

J.Greenberg, T.Pyszczynski продовжили вивчення даної теми, провівши дослідження на тему впливу расистських і негативно забарвлених компрометуючих висловлювань щодо етнічних меншин. Так, негативне висловлювання ЗМІ активувало негативні думки і спричинило за собою негативну оцінку глядачів (Greenberg, Pyszczynski, 1985) [14].