Формування навчально-професійної компетенції в студентів технічних університетів у контексті їх психологічної підготовки до майбутньої професійно-управлінської діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування навчально-професійної компетенції в студентів технічних університетів у контексті їх психологічної підготовки до майбутньої професійно-управлінської діяльності

І.І. Сняданко

В статті досліджуються особливості формування в студентів технічних університетів навчально-професійної компетенції в контексті їх психологічної підготовки до майбутньої професійно-управлінської діяльності. студент професійний психологічний готовність

Проаналізовано структуру психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності, яка представляє собою сукупність таких компетенцій, як: особистісна, ціннісна, навчальна, навчально-професійна та управлінська. Розглянуто поняття «компетенція». Здійснено аналіз когнітивно-поведінкового підходу як підходу, в рамках якого проводилось дослідження структури психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності.

Розкрито зміст навчально-професійної компетенції, її роль у структурі психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності. Описано умови психологічної підготовки студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності, якими виступав навчальний курс. Представлено методики дослідження навчально-професійної компетенції. Здійснено аналіз результатів рівня розвитку навчально-професійної компетенції в студентів технічних університетів до початку і після закінчення експериментального дослідження, спрямованого на формування психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності.

Зроблено висновки про те, що впровадження психологічного курсу, спрямованого на формування психологічної готовності студентів до майбутньої професійно-управлінської діяльності, відіграє важливу роль у становленні особистості майбутнього фахівця та керівника.

Ключові слова: компетенція, навчально-професійна компетенція, психологічна готовність, навчальний курс, самоефективність, студент, технічний університет, майбутня професійно-управлінська діяльність.

В статье исследуются особенности формирования у студентов технических университетов учебно-профессиональной компетенции в контексте их психологической подготовки к будущей профессиональноуправленческой деятельности.

Проанализирована структура психологической готовности студентов технических университетов к будущей профессионально-управленческой деятельности, которая представляет собой совокупность таких компетенций как: личностная, ценностная, учебная, учебно-профессиональная и управленческая. Рассмотрено понятие «компетенция».

Осуществлён анализ когнитивно-поведенческого подхода как подхода, в рамках которого проводилось исследование структуры психологической готовности студентов технических университетов к будущей профессионально-управленческой деятельности.

Раскрыто содержание учебно-профессиональной компетенции, её роль в структуре психологической готовности студентов технических университетов к будущей профессионально-управленческой деятельности. Описаны условия психологической подготовки студентов технических университетов к будущей профессионально-управленческой деятельности, которыми выступал учебный курс.

Представлены методики исследования учебно-профессиональной компетенции. Осуществлён анализ результатов уровня развития учебно-профессиональной компетенции у студентов технических университетов до начала и после окончания экспериментального исследования, направленного на формирование психологической готовности студентов технических университетов к будущей профессионально-управленческой деятельности. Сделаны выводы о том, что внедрение психологического курса направленного на формирование психологической готовности студентов к будущей профессионально-управленческой деятельности, играет важную роль в становлении личности будущего специалиста и руководителя.

Ключевые слова: компетенция, учебно-профессиональная компетенция, психологическая готовность, учебный курс, самоэффективность, студент, технический университет, будущая профессионально-управленческая деятельность.

Постановка наукової проблеми. Психологічна підготовка студентів в системі вищої освіти є одним з актуальних питань у рамках розвитку як психологічної служби в системі вищої освіти, так і в становленні особистості майбутньої спеціаліста та керівника. В рамках дослідження умов психологічної підготовки студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності автором статті було зроблено висновок про те, що умовами формування в студентів технічних університетів психологічної готовності до майбутньої професійно-управлінської діяльності є впровадження спеціального навчального курсу та психологічного консультування студентів.

У результаті дослідження психологічних особливостей, соціально-психологічних чинників та вимог щодо особистості студента технічного університету як майбутнього спеціаліста та керівника, було зроблено висновок про те, що структура психологічної готовності представляє собою сукупність таких психологічних компетенцій: особистісної, ціннісної, навчальної, навчально-професійнаої та управлінської. Під поняттям психологічної компетенції розуміємо сукупність когнітивних установок щодо себе (що людина думає про себе), емоційного ставлення та поведінки в певній ситуації, сфері діяльності. В структурі психологічної готовності студентів технічного університету основними сферами активності студента є міжособистісна взаємодія, навчальна діяльність, професійне становлення. В процесі підготовки до майбутньої професійної діяльності важливу роль відіграє формування цінностей, пов'язаних із захистом навколишнього середовища, саме тому в структуру психологічної готовності студентів технічних університетів входить ціннісна компетенція. Формування управлінської компетенції також відіграє важливу роль в професійному становленні особистості студента, адже в майбутній професійно-управлінській діяльності більшість з них може очолювати керівні посади, приймати рішення, працювати в команді, що потребує формування психологічної готовності до здійснення управлінської діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття компетенція вперше було введено А. Бандурою [1]. Сукупність знань людини про себе, свої здібності та можливості, які сформувалися на основі попереднього досвіду та впливають на думки та дії людини, А. Бандура назвав компетенцією [1]. Показником рівня ефективності поведінки в межах певної компетенції виступає рівень самоефективності особистості в межах даної компетенції. Під самоефективністю А. Бандура розумів віру в ефективність власних дій і очікування успіху від їх реалізації. Протилежним до поняття самоефективності є поняття набутої безпорадності, коли людина немає впевненості в своїх діях, вважає себе нездатною виконувати ту чи іншу діяльність і не вірить у свої сили [1].

Теорія А. Бандури була покладена в основу когнітивно-поведінкового підходу в психології, зокрема в клінічній психології та психіатрії, де в основі психокорекції лежать хибні негативні думки, припущення людини про себе, які впливають на утворення депресивних станів та багатьох психосоматичних розладів [2].

Саме в рамках когнітивно-поведінкового підходу автором статті розроблено структуру та зміст компетенцій, що входять в структуру психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності. Під поняттям навчально-професійної компетенції студентів технічних університетів розуміємо сукупність думок, емоційного ставлення та поведінки студента в межах оволодіння ним знаннями, уміннями та навичками майбутньої професійної діяльності [7].

Наприклад, для студентів технічних спеціальностей високий рівень самоефективності в навчально-професійній компетенції характеризується готовністю до ідентифікації себе з суб'єктом інженерної діяльності (бажання бути саме інженером), готовність до пошуку шляхів розв'язання професійних завдань в межах обраної професії, «футурирування» інженерного майбутнього [7].

Метою даної статті є аналіз результатів формувального експерименту спрямованого на формування навчально-професійної компетенції в студентів технічних університетів. Умовами психологічної підготовки студентів технічних університетів був базовий курс психолого-педагогічного циклу, який для студентів, які брали участь у формувальному експерименті проводився за спеціальною програмою, спрямованою на формування в них психологічної готовності до майбутньої професійно-управлінської діяльності.

В дослідженні брало участь близько 250 студентів. З них 130 складали експериментальну групу, а 120 студентів контрольну групу. Для студентів контрольної та експериментальної груп було прочитано лекційний курс за спеціальною програмою, яка спрямована на формування психологічної готовності до майбутньої професійно-управлінської діяльності. Але, студенти експериментальної групи мали можливість на практичних заняттях, за допомогою когнітивно-поведінкових технік, працювати зі своїми когнітивними переконаннями та установками, щодо себе, своєї майбутньої діяльності як фахівця та керівника. В студентів контрольної групи практичні заняття проводились без застосування психокорекційних технік.

Дослідження проводилося на базі Національного університету «Львівська політехніка». Понад 80 % студентів, що брали участь в дослідженні, були студентами технічних спеціальностей, а інші 20 % студенти з гуманітарних спеціальностей, що навчаються в технічному університеті.

Студенти гуманітарних спеціальностей брали участь з метою виявити когнітивні установки, упередження, які могли вплинути на вибір фаху, за яким вони навчаються в університеті.

Дослідження рівня розвитку (самоефективності) навчально-професійної компетенції студентів проводилось за допомогою таких методик: «Діагностика навчально-професійної самоефективності студента» І.І. Сняданко [6]; тест «Хто Я?» М. Куна, Т. Макпартленда [5]; методика «Діагностика рівня професійної спрямованості студента» Т.Д. Дубовицької [3]; запитальник «Якорі кар'єри» Е. Шейн [4].

Результати дослідження. В результаті проведеного експерименту було отримано значну кількість статистично значущих відмінностей між результатами першого та другого зрізів в експериментальній групі. Порівняльний аналіз даних, отриманих в експериментальній групі за критеріями знаків та Вілкоксона до початку та після закінчення формуючого експерименту, свідчить про статистично значущі відмінності між показниками такої шкали методики «Діагностика навчально-професійної самоефективності студента» як «Професійна ідентифікація» (при р<0,0001). Чим вищі показники за даною шкалою, тим більше студент впевнений, що під час навчання вміє чітко виділяти те, що йому необхідно для майбутньої професійної діяльності, прагне поглибити свої знання в цьому напрямку. Вважає, що добре засвоює предмети, необхідні для майбутньої професійної діяльності, що зможе зробити професійну кар'єру в нашій країні або за кордоном, стане добрим фахівцем. Крім того, такий студент шукає шляхи вдосконалення своїх професійних знань і умінь, знає, що саме йому необхідно вдосконалити і розвинути, щоб стати кращим спеціалістом у професійній сфері діяльності (Табл. 1).

До початку формувального експерименту результати за шкалою «Професійна ідентифікація» було розподілено таким чином: низький рівень розвитку було зафіксовано в 1,7% досліджуваних; середній (низький) мали 3,4 %; середній (середній) 14,3%; середній (високий) рівень в 60,5% студентів та високий рівень професійної ідентифікації мали 20,2% досліджуваних (Табл. 1).

Після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі результати за шкалою «професійна ідентифікація» було розподілено таким чином: низький рівень зафіксовано в 1% досліджуваних; лише 1,9% мали середній (низький) рівень професійної ідентифікації; 9% досліджуваних мали середній (середній) рівень та в 58 % було зафіксовано середній (високий) рівень професійної ідентифікації; високий рівень професійної ідентифікації зафіксовано в 30,1% досліджуваних (рис. 1).

Таблиця 1

Рівень професійної ідентифікації студентів до початку і після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі (при р<0,0001)

Отже, на основі отриманих даних можна зробити висновок, що в результаті проведеного експерименту відбувся статистично значущий перерозподіл даних, який свідчить про зростання рівня професійної ідентифікації в студентів експериментальної групи (рис.1).

Рис. 1. Розподіл результатів за шкалою «Професійна ідентифікація» учасників експериментальної групи до (зріз 1) та після (зріз 2) закінчення формувального експерименту в експериментальній групі (при р<0,0001)

У результаті формувального експерименту в експериментальній групі не встановлено статистично значущих змін між показниками першого та другого зрізів за такими шкалами методики «Діагностика навчально-професійної самоефективності студента», як: «Ставлення до професії, бажання працювати за фахом», «Підготовка до професійної діяльності в університеті», «Наукова діяльність за фахом» (Табл. 2 та Табл. 3).

Шкала «Ставлення до професії, бажання працювати за фахом» дозволяє встановити: наскільки студентам подобається спеціальність за якою вони навчаються; наскільки вони прагнутимуть знайти роботу за фахом; знають сферу застосування своїх професійних знань; вважають, що ніколи не будуть переставати робити спроби знайти роботу за фахом; вважають, що зможуть досягти успіху в своїй професії; вважають свою професію цікавою і потрібною для суспільства.

Шкала «Підготовка до професійної діяльності в університеті» дає можливість встановити як студенти оцінюють підготовку до професійної діяльності в університеті, наскільки добре викладають предмети необхідні для майбутньої професійної діяльності; чи можна набути знань, умінь та навичок майбутньої професійної діяльності.

Результати до початку і після закінчення формувального експерименту за шкалами «Ставлення до професії, бажання працювати за фахом», «Підготовка до професійної діяльності в університеті» в експериментальній групі представлені в Таблиці 2.

Таблиця 2

Результати оцінки студентами шкал: «Ставлення до професії, бажання працювати за фахом», «Підготовка до професійної діяльності в університеті» до початку і після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі

Шкала «Наукова діяльність за фахом» вказує на те, що чим вищі показники за даною шкалою, тим більше студент прагне розвивати свої науково-професійні контакти в нашій країні і за кордоном. Результати до і після формувального експерименту за шкалою «Наукова діяльність за фахом» представлені в Таблиці 3.

Таблиця 3

Оцінка студентами рівня наукової діяльності за фахом до початку і після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі

В експериментальній групі не встановлено статистично значущих відмінностей між показниками шкали методики «Діагностика рівня професійної спрямованості студента» до початку і після закінчення формувального експерименту (Табл. 4).

Таблиця 4

Оцінка студентами рівня професійної спрямованості до початку і після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі

У результаті проведеного дослідження було встановлено статистично значущий зв'язок (при р<0,0001) за критеріями знаків і Вілкоксона в експериментальній групі між результатами, отриманими до і після закінчення формувального експерименту за позицію Я-професійне (методика «Хто Я?») (Табл. 5). Для дослідження навчально-професійної компетенції за методикою «Хто Я» (студентам пропонувалося написати максимальну кількість відповідей на питання «хто Я?», потім студенти мали проранжувати за рівнем важливості написані позиції Я) увагу було приділено позиціям, які описували професійний образ студента, наприклад: я інженер, я майбутній фахівець тощо. До початку формувального експерименту результати було розподілено наступним чином: високий рівень значущості Я-професійне зафіксовано в 5 % досліджуваних; середній мали 18 % студентів та для 77 % досліджуваних образ «Я-професійне» був на низькому рівні значущості (Табл. 5).

Після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі було встановлено значне зростання рівня значущості для студентів образу Я-професійне, а саме: високий рівень значущості було встановлено в 22 % студентів; для 57% студентів значущість образу «Я-професійне» було на середньому рівні, і лише для 22% студентів образ «Я-професійне» був на низькому рівні значущості (Табл. 5).

Таблиця 5

Оцінка студентами Я-образу до початку і після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі

У результаті дослідження кар'єрних орієнтацій студентів технічних університетів (методика «Якоря кар'єри») було зафіксовано статистично значущих змін в експериментальній групі між результатами І-го та ІІ-го зрізів за такою кар'єрною орієнтацією як «Професійна компетентність» (при р<0,0001). Між показниками інших професійних орієнтацій не зафіксовано статистично значущих змін між результатами, отриманими до початку та після закінчення експерименту (Табл. 6 та Табл. 7).

До початку формувального експерименту було встановлено такі показники за кар'єрною орієнтацією «Професійна компетентність»: низький рівень спрямованості мали 1,7 % студентів, середній (низький) 24,1 %; середній (середній) 44,8 %, середній (високий) 27,6 % студентів, а високий 1,7 % студентів (Табл. 6).

Після формувального експерименту в експериментальній групі результати в кар'єрній орієнтації «професійна компетентність» стали такими (при р<0,0001): високий показник мають 4,3 % студентів, середній (високий) 31,1 %, а середній (середній) 45,8 %, середній (низький) 17,1% студентів, низький показник 1,7 % студентів (Табл. 7).

Таблиця 6

Оцінка студентами кар'єрних орієнтацій до початку

і * «-» *

формувального експерименту в експериментальній групі

Таблиця 7

Оцінка студентами кар'єрних орієнтацій після закінчення формувального експерименту в експериментальній групі

*при р<0,0001

У розподілі оцінок між іншими кар'єрними орієнтаціями зафіксовані зміни в показниках, отриманих в експериментальній групі до початку та після закінчення формувального експерименту, але ці зміни не є статистично значущими.

В результаті порівняння даних, отриманих по студентах до початку та після закінчення формувального експерименту, в контрольній групі досліджуваних не було зафіксовано статистично значущих змін за жодною шкалою методик, які було застосовано для дослідження навчально-професійної компетенції студентів технічних університетів в контексті їх психологічної підготовки до майбутньої професійно-управлінської діяльності.

Висновки та перспективи подальших досліджень

У результаті проведеного формувального експерименту, метою якого було дослідження ефективності навчального курсу для студентів технічних університетів, що був спрямований на підвищення рівня психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності, отримано статистично значущі відмінності між показниками до початку і після закінчення дослідження в експериментальній групі. В статті представлено аналіз результатів формування навчально-професійної компетенції, що входить у структуру психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності.

У результаті проведеного дослідження було встановлено, що впровадження лекційних та практичних занять, на яких було застосовано когнітивно-поведінкові техніки в роботі зі студентами, є ефективним для: підвищення рівня професійної ідентифікації студентів, формування в них професійного образу, зростання рівня спрямованості студентів на професійну компетентність. На основі отриманих результатів можна зробити висновок про те, що впровадження спеціального навчального курсу для студентів технічних університетів, спрямованого на формування психологічної готовності до майбутньої професійно-управлінської діяльності сприяє зростанню рівня розвитку навчально-професійної компетенції. Разом з тим слід наголосити, що для отримання більшої кількості статистично значущих відмінностей, які б свідчили про зростання рівня розвитку навчально-професійної компетенції, необхідно впровадити систему спеціального психологічного консультування, спрямованого на формування психологічної готовності студентів технічних університетів до майбутньої професійно-управлінської діяльності.

Список використаних джерел

Бандура А. Теория социального научения / А. Бандура. СПб. : Евразия, 2000. 320 с.543

Вестбрук Д. Вступ у когнітивно-поведінкову терапію / Д. Вестбрук, Дж. Кірк, Г. Кеннерлі; Український інститут Когнітивно-поведінкової терапії // Свічадо. Львів. 2014. 410 с.

Дубовицкая Т.Д. Диагностика уровня профессиональной направленности студентов / Т. Д. Дубовицкая / Психологическая наука и образование. № 2. 2004. С. 82-86.

Профессиональная карьера : Тест // Персонал. 2002. № 10. С. 66-69.

Румянцева Т.В. Психологическое консультирование: диагностика отношений в паре / Т.В. Румянцева. СПб., 2006. -82-103.

Сняданко І.І. Діагностика рівня навчально--професійної самоефективності студентів / І.І. Сняданко // Актуальні проблеми психології: зб. наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Т. І. : Організаційна психологія. Соціальна психологія. Економічна психологія / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. 2014. Вип. 40. К.-Алчевськ : ДонДТУ. С. 82-88.

Сняданко І.І. Дослідження рівня навчально--професійної самоефективності в студентів технічних університетів /

І.І. Сняданко // Практична психологія та соціальна робота. 2014. № 4. С. 7

Spysok vykorystanyh dzherel

Bandura A. Teoryja socyal'nogo nauchenyja. SPb. : Evrazyja, 2000. 320 s.

Vestbruk D. Vstup u kognityvno-povedinkovu terapiju /

Vestbruk, Dzh. Kirk, G. Kennerli; Ukrai'ns'kyj instytut Kognityvno-povedinkovoi' terapii' // Svichado. L'viv. 2014 410 s.

Dubovyckaja T.D. Dyagnostyka urovnja professyonal'noj napravlennosty studentov / T. D. Dubovyckaja / Psyho 1 ogycheskaja nauka y obrazovanye. № 2. 2004. S. 82-86.

Professyonal'naja kar'era: Test // Personal. 2002. № 10. - S. 66-69.

Rumjanceva T.V. Psyhologycheskoe konsul'tyrovanye : dyagnostyka otnoshenyj v pare / T.V. Rumjanceva. SPb., 2006. S. 82-103.

Размещено на Allbest.ru