Організація психологічного партнерства у професійній діяльності молодих фахівців на ринку праці

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут людини

Кафедра загальної, педагогічної і вікової психології

Організація психологічного партнерства у професійній діяльності молодих фахівців на ринку праці

Н.А. Побірченко, д.псих.н., професор

Pobirchenko, N.A. Organization of psychological partnership in professional activities of young specialists in the labour market

Keywords: partnership, psychological partnership, social medium organization, personality, professional identity, subject, self-knowledge.

Постановка проблеми

Конституцією України (ст.43) проголошено та затверджено права і свободу людини на працю. Людина вільно обирає працю. В основу взаємодії людини і праці покладено стратегічно орієнтовану на життєвий комфорт ідею - бути суб'єктом економічної стабільності у суспільстві.

Практика працевлаштування випускників, ситуації безробіття вносять суттєві зміни в організацію психологічного партнерства:

- зростає роль "людського чинника". На готовність особистості до конкретної діяльності впливають її якості як суб'єкта діяльності;

- результати професійної діяльності та ціна її помилок, особливо у соціальній сфері, тісно пов'язані з почуттям відповідальності людини;

- зросли соціальні домагання особистості - хочеться влади, посади, грошей, життєвого комфорту на фоні низького рівня самооцінки придатності виконувати конкретну роботу. Тобто у молодої людини діє суперечність між особистим "хочу" і суспільним "треба";

- підвищилася ціна моральних цінностей особистості в умовах цивілізованої інформації.

В організації психологічного партнерства враховано те, що в особистості є власна активність та вміння визначати стратегію праці. Особистість чинить опір стимулам середовища, які не узгоджуються з її ступенем незалежності.

Підкреслимо: знання та уміння у процесі професійного навчання розглядаються системно, але незалежно один від одного. Адже знаннями розкривається поняття або система понять; під уміннями - здатність виконувати ту чи іншу діяльність з метою вирішення її задач. Критерієм наявності знань є здатність відтворювати їх у пам'яті, критерієм наявності умінь виступають практичні факти вирішення задач діяльності. Відповідно до цих наукових позицій програмуються організації напрямів психологічного партнерства. Зазначимо, що вимоги такого підходу відображені у сучасних нормативних документах, що стосуються державних сфер на ринку праці. У кваліфікаційних характеристиках збереглися терміни "повинен знати", "повинен уміти".

Розвиток ринку праці і питання працевлаштування молоді полягає в пошуку ефективних ідей створення оптимальних умов для комфортної діяльності молодих фахівців. Значиму функцію у вирішенні таких проблем можуть виконувати молоді за віком роботодавці-лідери, проте з досвідом роботи в умовах ринкової економіки. У пошуках інноваційних науково-психологічних підходів до формування соціальних умінь та навичок активну роль виконуватимуть молоді фахівці - випускники професійно-технічних навчальних закладів та вищої школи, а також досвідчені спеціалісти з ринково-економічних питань.

Комфортні умови для праці молоді на ринку створюються організацією психологічного партнерства, яка зможе забезпечувати успішне формування професійної компетентності для молодих фахівців.

Мета статті - здійснити модернізацію у змісті понять, розкрити організацію психологічного партнерства як сучасний науковий підхід до розвитку професійної міжособової взаємодії фахівців.

У контексті змісту мети словосполучення "професійна міжособова взаємодія" корекційно уточнюється термінами "організація", "професійне партнерство", а також словосполученням "психологічне партнерство".

Аналіз останніх досліджень. У психологічній науці постійно підкреслюється право людини на самовизначення; усвідомлених чи власних позицій; самооцінювання та відповідальність. Названі позиції, на думку вітчизняних учених (Н.І. Пов'якель, О.А. Столярчук, О.П. Сергєєнкової, Г.І. Татаринцевої, В.В. Москаленко, Т.А. Устименко та ін.), пов'язані із досягненнями в трудовій діяльності, а не лише у навчанні. Результатами ґрунтовних наукових досліджень виявлено, що на засадах організації психологічного партнерства закладено можливості виявити взаємодію зовнішніх і внутрішніх умов у розв'язанні широкого комплексу задач, тією технологічною допомогою молодому фахівцеві самостійно підвищувати якість обраної ним праці або тієї праці, на яку він погодиться і якої потребує ринкова економіка.

Словосполученням "організація психологічного партнерства" конкретизуються функції раціонально організованої праці особистостями, яких об'єднує їх сумісність. Особистісна сумісність партнерів забезпечується їх губристичною мотивацією, спільними інтересами, набутою професійною індивідуальністю, професійною ідентичністю тощо.

Реалізовані завдання статті дають змогу описати спільності особистостей молодих фахівців, їх проблеми, пов'язані з відсутністю знань про "Я", із способом їх самопізнання. Молодий фахівець не обізнаний з тим, як у філо- та онтогенезі під час праці розвиваються його тілесні, психофізіологічні, психосоматичні, духовно-моральні властивості. Про це він може дізнатися шляхом психологічного міркування у партнерстві однодумців.

Виклад основного матеріалу

Партнерська взаємодія і взаєморозуміння між людьми розвиваються на засадах психології самопізнання, принципах партнерства. Творча здатність молоді - рефлексувати поведінку власну та інших людей, створювати відповідно до неї нові образи та підбирати дії. Перенесення образів у реальні умови трудової та професійної діяльності - це лише окремі аспекти організації психологічного партнерства. Психологічний партнер - це "сукупність інноваційно-інформаційних технологій, що базуються на принципах відкритого і комп'ютерного спілкування, навчання, активних методах інформування партнерів організації. Особливою цінністю знання психології "Я", на нашу думку, є змістовне та системне окреслення всіх базових організаційно-психологічних характеристик у професійних і трудових діях. Однак вони не можуть повно охарактеризувати специфіку діяльності молодого фахівця.

Останні дослідження науково-психологічної інноватики свідчать, що на даному етапі розвитку суспільства партнерська взаємодія постає як одна із найактуальніших проблем життєдіяльності сучасної людини.

Пропонується розглянути засади організації психологічного партнерства в рамках розвитку професійної індивідуальності; саморозвитку професійної ідентичності та пізнання цінностей власної творчості та визначити спосіб дій у самопізнанні.

Професійна індивідуальність - це психологічне новоутворення особистості, в якому особистісні та професійні властивості інтегровані таким чином, що забезпечують успішну професійну діяльність та самодостатність фахівця ринкової праці. Для формування такого особи- стісного психологічного новоутворення потрібний тривалий, неперервний, цілеспрямований розвиток індивідуальних властивостей особистості та відповідних структурних компонентів їх професійної діяльності.

Професійну індивідуальність можна описати як складну багатоструктурну освіту. Нами був прийнятий варіант моделі професійної індивідуальності, який дозволяє простежити логіку формування стратегій і тактик саморозвитку фахівця, спираючись на індивідуальну, особистісну і суб'єктну її детермінацію.

Рівні професійної індивідуальності:

- високий ("індивідуальний") - чітко відображає здатності до самокорекції власних психофізіологічних властивостей: темпераменту, особливостей пізнавальних процесів, здібностей емоційно-вольової сфери та здоров'я;

- достатній ("особистісно-діяльнісний") - передбачає формування професійно-значущих ставлень до оточення та людей; фахівцем враховуються ціннісні орієнтації (ставлення до професії, праці, колег по партнерській взаємодії, професійної та трудової діяльності в цілому); особистісних якостей, значущих для здійснення трудової та професійної діяльності;

- достатньо високий ("суб'єктний") - здійснює відбір необхідних професійних знань, раціональних прийомів самореалізації, володіє потребами і здатністю регулювати професійний саморозвиток, забезпечуючи стабільність у ставленні до праці.

Саморозвиток професійної ідентичності в організації психологічного партнерства здійснюється у процесі оволодіння фахівцями знаннями про власні можливості та можливості інших людей. Професійна ідентичність усвідомлюється молодим фахівцем в умовах створення ним професійного "Я-образу": ідеального, нормативного та реального. Образ "Я-професійний" співвідноситься з образом вибраної ним професії та з професійними "Я", що створені іншими. психологічний партнерство людина праця

Результати теоретичного аналізу дозволили виділити три основні етапи формування у молодих фахівців професійної ідентичності.

Перший етап - це період осмислення професійної ідентичності, коли на основі входження в нове соціальне й професійне середовище зовнішня ідентичність переходить у внутрішню прийняту, усвідомлену, емоційно забарвлену характеристику. Як правило, це нестабільний етап, пов'язаний з адаптацією до нової соціальної ролі молодого фахівця. Суть його полягає саме в ідентифікації ("Я - молодий фахівець") і передбаченні майбутньої професійної ідентичності. Цей етап можна назвати адаптаційним.

Другий етап - це період, коли на основі усвідомлення вимог нової соціально-професійної ролі і власних здатностей, а також можливостей відбувається усвідомлення досягнень, зроблених завдяки власним зусиллям. У цей час конструктивні схеми саморозвитку перебувають у досить стабільному стані, оскільки молодий фахівець починає отримувати задоволення від сприйняття себе як суб'єкта професійної діяльності. Цей етап можна назвати стабілізаційним.

Третій етап - період, коли на основі усвідомлення спектра різноманітних професійних ролей, засвоєних у ході професіоналізації, відбувається формування нових цілей і перспектив. Це другий нестабільний період, суть якого полягає в переосмисленні й уточненні різних варіантів професійно-творчого саморозвитку, працевлаштування і побудови своєї професійної кар'єри. Цей період умовно можна назвати уточнюючим.

Зазначені етапи формування у молодих фахівців професійної ідентичності не існують ізольовано, вони тісно взаємозалежні та взаємообумовлені і складають єдину стратегію розвитку професійної компетентності.

У засадах організації психологічного партнерства закладено професійне самопізнання, за допомогою якого стають можливими активний саморозвиток, свідоме формування професійно важливих якостей особистості та професійної майстерності молодого фахівця.

Самопізнання - це процес цілеспрямованого отримання інформації про розвиток якостей своєї особистості, який відбувається у середині реального спілкування й завдяки йому, у рамках життєдіяльності суб'єкта і його специфічної діяльності. Результатом самопізнання є наповнення самосвідомості змістом, що пов'язує людину з іншими людьми, з культурою і суспільством у цілому. Професійне самопізнання дає змогу молодому фахівцеві створити свій психологічний портрет - карту особистості фахівця. Її можна розглядати і як керівництво з організації самопізнання (що вивчати?), і як матеріал для подальшого аналізу своїх особистісних якостей (оцінка рівня розвитку). Вона дає змогу молодому фахівцеві оцінити свої сильні і слабкі сторони, зрозуміти свої можливості, тобто створити мотивацію. Завдяки самопізнанню і самооцінці молодий фахівець усвідомлює необхідність самовиховання, поступово створює модель майбутньої роботи над собою.

Самопізнання часто розглядається як уміння вибирати своє місце в житті, у суспільстві, усвідомити свої інтереси. Це відкриття себе, виявлення насамперед своїх позитивних якостей і можливостей, тих задатків, які потім шляхом самовиховання людина може перетворити в здібності.

Завдяки чому в засадах організації психологічного партнерства закладено творчість особистості в праці? Творча особистість бачить проблему в організації праці, може її сформулювати та поставити завдання, знайти підхід до розв'язання проблеми. Творча особистість переживає "муки творчості" як пошук нових способів у вирішенні нових задач. При цьому творчий молодий фахівець не лише одержує новий оригінальний результат, а й сам процес його одержання характеризується також новизною.

Творча людина - це результат усього досвіду її спілкування і спільної діяльності з іншими людьми, результат її власної активності. У неї поступово формується такий внутрішній світ, який надає всій діяльності творчого характеру або, навпаки, визначає діяльність за готовими, кимось створеними схемами. Саме збагачення внутрішнього світу, створеного самою людиною відповідно до законів саморозвитку і творчості, стає могутнім джерелом творчої трудової та професійної діяльності.

Показниками творчості є оригінальність, семантична гнучкість (новий спосіб використання предмета), образна адаптивна гнучкість (зміна форми стимулу, щоб побачити в ньому нові ознаки), здатність народжувати нові ідеї в нерегламентованих умовах.

Розрізняють стадії творчого процесу у праці:

1. Виникнення проблеми, відчуття необхідності її вирішення, мобілізація розумових сил і напруга.

2. Сприймання й аналіз ситуації, усвідомлення проблеми.

3. Формування гіпотези, пошук шляхів вирішення проблеми (аналізуються й уточнюються умови її вирішення).

4. Починається розв'язання проблеми (єдність свідомого і несвідомого), складається план пошуку вирішення проблеми.

5. Виникає ідея правильного засобу розв'язання проблеми.

6. Практична реалізація ідеї.

Риси особистості сучасних фахівців, які сприяють формуванню в них компонентів трудової діяльності:

- позитивна "Я-концепція", впевненість у своїх можливостях;

- схильність до ризику;

- розвиток уяви, прихильність до фантазування;

- самодисципліна;

- відповідальність.

Структуру організованого психологічного партнерства молодих фахівців складають ситуації, що спеціально утворюються або неочікувано виникають у трудовій та професійній діяльності. Такі ситуації обмірковуються, у партнерстві вирішується їх доцільність та приймаються відповідні рішення. Доведення до логічного завершення та перевірка ситуації проводиться з метою практичного впровадження в трудову діяльність або приймається рішення її обмеження чи неприйняття.

Молодому фахівцеві важливо вміти поєднувати знання особливостей ринкової праці та знання психологічних індивідуальних особливостей "Я - суб'єкт праці". Завдяки таким умінням фахівець зуміє виявити:

- соціальні та психологічні ознаки схожості чи відмінності змісту і форми трудової та професійної діяльності;

- розглядати предмет, мету, завдання праці як втілення природних здібностей і заявлених у практичних діях творчих схильностей;

- спостерігати, аналізувати, узагальнювати економічні факти, якими підтримується його задоволення працею;

- виділяти і піддавати аналізу продукти праці, утворені нові мотиваційні цінності та визначати міру фізичного та психічного навантаження на власне здоров'я;

- самостійно займатися пошуком нової наукової інформації в Інтернеті та інших джерелах інформації: досліджувати, перевіряти, пояснювати собі, ділитися інноваційними знахідками у процесі спілкування з іншими, завдяки чому зростає можливість в удосконаленні праці.

Схема: Стадіальність розвитку інформаційної компетентності молодших фахівців в організації психологічного партнерства

Висновки

1. Науковий факт організації психологічного партнерства для молодого фахівця - це своєчасна допомога і підтримка його пізнавальної і творчої активності. Молодий фахівець, поглиблюючи у партнерстві професійну самоосвіту, розкриває особливості власної тілесної активності, вивчає власну свідомість, риси характеру, емоційно-вольові стани, здібності, таланти до організації на ринку середовища для праці. Завдяки пізнанню власної професійної індивідуальності, ідентичності, творчого потенціалу, у фахівця відбуваються зміни у ставленні та розумінні відповідальності щодо якості результатів трудової діяльності.

2. Організацію психологічного партнерства, названу науковцями соціумом, ми вважаємо найбільш вдалим середовищем навчання молодих фахівців. В організації-соціумі раціонально реалізувати цілепокладальний зміст і продукт трудової та професійної діяльності, власне та інших людей життєве благополуччя.

Список використаних джерел

1. Пов'якель Н.І. Психологічна готовність до партнерства як передумова становлення партнерських відносин при вирішенні конфліктів / Н.І. Пов'якель // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції "Проблеми безпеки української нації на порозі XX сторіччя". - Ч. 1. - К. - Чернівці, 1998. - С. 26-33.

2. Столярчук О.А. Професійна самооцінка майбутнього фахівця: теорія і практика: навч.-метод. посіб. / О.А. Столярчук. - К.: Науковий світ, 2010. - 103 с.

3. Сергєєнкова О.П. Самопізнання: навч.-метод. посіб. / О.П. Сергєєнкова. - Черкаси: видавець Чабаненко Ю.А., 2011. - 334 с.

4. Татаринцева Г.І. Методологічні підходи до визначення поняття "партнерство" / Г.І. Татаринцева // Наука молода, 2007. - №8. - С. 145-150.

5. Москаленко В.В. Психологія соціального впливу / В.В. Москаленко. - К.: Центр учбової літератури, 2007. - 448 с.

6. Устименко Т.А. Основи міжкультурної взаємодії / Т.А. Устименко. - Полтава. - 1998. - 214 с.

7. Побірченко Н.А. Людина і праця: навч. посіб. для профільного навчання 10 кл. загальноосвіт. навч. закладів / Н.А. Побірченко, О.П. Сергєєнкова, І.В. Підтілок. - К.: Наш час, 2006. - 180 с.

8. Теорія організації [текст]: навч. посіб. / [В.В. Приходько, В.І. Прокопенко, В.В. Малий та ін.]; за ред. І.В. Шереметьєвої. - Д.: Національний гірничий університет, 2011. - 258 с.

Размещено на Allbest.ru