Особливості сенсожиттєвих орієнтацій та самооцінки безробітних з різними поведінковими стратегіями на ринку праці

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 331.5+159.9.07

Особливості сенсожиттєвих орієнтацій та самооцінки безробітних з різними поведінковими стратегіями на ринку праці

Peculiarities of Sense Vital Orientation and Self-Esteem of the Unemployed with Different Behavioral Strategies in the

С.О. Тарасюк, кандидат психологічних наук, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України Київ

Анотація

У статті здійснено аналіз результатів дослідження сенсожиттєвих орієнтацій та самооцінки безробітних, які обирають різні стратегії поведінки на ринку праці.

Keywords: sense vital orientation of the unemployed, the activity of the unemployed in the labour market, self-esteem, behavioral strategies of the unemployed, psychological support.

Вступ

Актуальність теми. На сьогоднішній день проблема безробіття - не просто соціальна катастрофа, що учиняє могутній і руйнівний вплив на суспільство. Це явище позначається і на психологічному стані людей. Проблема втрати роботи завжди накладає відбиток на особистість. У людини, яка втратила роботу, з'являються стійкі характеристики особистості, що заважають влаштуватися на роботу. У результаті втрачається впевненість у собі і в багатьох випадках переживається глибока депресія, що заважає реально оцінити ситуацію і знайти сили для пошуку роботи [5].

Більше того, на думку багатьох дослідників, у хронічних безробітних з'являється тенденція займати позицію нещасливої, обтяженої стражданнями людини, яка прагне викликати співчуття до себе та уникати відповідальності за власне життя та долю своєї родини [6].

Стан безробіття ставить особистість перед фактом напрацювання адаптивних стратегій, однією із таких є цілеспрямований пошук роботи, що вказує на певний рівень самоактуалізації безробітного, передусім трансформації уявлення про себе, самооцінки власного суб'єктного потенціалу, пошуки шляхів самоактуалізації у сферах діяльності та спілкування.

Проблема стратегії поведінки особистості тісно пов'язана з вічною проблемою сенсу поведінки, і якщо перша відповідає на питання як діяти, то друга - заради чого це потрібно. Людина завжди переймається питанням пошуку сенсу свого буття, смислу свого життя, свого призначення. Без такого пошуку неможливо пояснити її поведінку, її особистісне та професійне зростання. Особливої уваги заслуговує розгляд особливостей сенсожиттєвих орієнтацій безробітних.

Постановка проблеми. Не треба забувати, що у внутрішньому світі особистості відбуваються повороти, грози, обвали, кризи і навіть катастрофи. І саме тому ми мусимо розробляти нові підходи, нове, більш адекватне розуміння духовно-психологічної сутності людини та сенсу її життя і розвитку.

Багато авторів указують на значимість сенсу життя в розвитку особистості, проте самі механізми цього впливу не досить розкриті, у першу чергу через те, що недостатньо розроблені саме практичні методи дослідження смислової сфери особистості. Вивчення того, яку саме роль відіграє сенс у розвитку особистості, чи є він інтегративною основою та детермінантою її розвитку можна визначити як перспективу нашого подальшого дослідження.

Важливим і актуальним на сьогодні є дослідження психологічних особливостей сенсожиттєвих орієнтацій безробітних, людей, що шукають роботу на ринку праці. На наше переконання, це дозволить розглянути особливості формування їх ціннісно-смислової сфери, рівень осмисленості життя і свого місця в ньому.

Метою статті є здійснення аналізу результатів дослідження особливостей сенсожиттєвих орієнтацій та самооцінки безробітних, які обирають різні стратегії поведінки на ринку праці.

сенсожиттєвий орієнтація безробітний поведінка

Виклад основного матеріалу

Серед різноманітних стратегій поведінки аплікантів у ситуації безробіття, представлених у дослідженнях під керівництвом академіка О.В. Киричука, на основі аналізу експертних оцінок працівників центрів зайнятості було виділено п'ять основних. Перша стратегія характеризується тим, що її представники реалізують цілеспрямований, активний пошук роботи; представники другої повністю відмовляються від пошуку роботи на ринку праці; третя охоплює тих, хто реалізує імпульсивний, хаотичний пошук роботи; люди, що входять до четвертої стратегії, орієнтовані на одержання другої професії; представники п'ятої згодні на будь-яку роботу [4].

Дослідження підтверджують припущення щодо наявності суттєвих відмінностей, що обумовлюють вибір та змістовне наповнення стратегій зайнятості. У результаті статистичної обробки емпіричних даних було встановлено зв'язок конструктивних стратегій пошуку роботи та високого рівня показників самоефективності. Також підтверджено припущення: високий рівень суб'єктивного контролю корелює з конструктивною стратегією пошуку роботи. Це може слугувати підґрунтям для надання психологічної підтримки та допомоги безробітним у центрах зайнятості. У даному випадку наукові дослідження мають бути спрямовані на актуалізацію внутрішніх ресурсів безробітних як умови позитивних трансформацій їх поведінкових стратегій, а також використання тренінгів, корекційних та консультативних технік у процесі надання психологічної допомоги безробітним з метою уникнення хаотичних неефективних поведінкових стратегій та вибору конструктивних стратегій пошуку роботи [4].

Можна допустити, що на вибір тієї чи іншої стратегії поведінки людини на ринку праці можуть впливати психологічні характеристики безробітного, що вимагає широких досліджень та додаткового вивчення. Так, не достатньо приділено увагу вивченню гендерних та вікових особливостей поведінки безробітних на ринку праці, та особливо - вплив сенсожиттєвих орієнтацій на вибір тієї чи іншої стратегії поведінки безробітного [6].

У зв'язку з цим можна допустити, що:

• на вибір поведінкової стратегії активного пошуку роботи на ринку праці впливають сенсожиттєві орієнтації безробітного;

• сенсожиттєві орієнтації безробітного інтенсивно взаємодіють, з одного боку, з психічними станами та психологічними властивостями цих людей, а з іншого - з їх певними поведінковими стратегіями на ринку праці;

• під впливом такої взаємодії окремих складових осмисленості життя безробітного, такі як: а) процес (теперішнє); б) результат (минуле); в) цілі (майбутнє), г) локус контролю "життя" - відбувається формування певної стратегії його поведінки на ринку праці;

• глобальна самооцінка безробітного впливає на вибір стратегії його поведінки на ринку праці.

Для доведення або відхилення висунутих гіпотез в емпіричному дослідженні було сформовано дві групи безробітних на базі Миронівського районного центру зайнятості (Київська область):

- група А (30 осіб, що цілеспрямовано шукають роботу);

- група Б (30 осіб, що відмовляються від пошуку роботи).

В емпіричному дослідженні використано:

*"Тест сенсожиттєвих орієнтацій" Д.О. Леонтьєва [7];

* Тест самооцінки суб'єктного потенціалу особистості (автори О.В. Киричук, С.О. Тарасюк) [5]. Розглянемо більш детально результати емпіричного дослідження сенсожиттєвих орієнтацій згаданих вище двох груп безробітних за методикою "Тесту сенсожиттєвих орієнтацій" Д.О. Леонтьєва.

Автором методики виокремлені такі складові сенсу життя особистості: "Цілі у житті" - наявність життєвих цілей, покликання, намірів; "Процес життя або інтерес та емоційна насиченість життя"; "Результати життя", що виражає відчуття успішності здійснення самого себе у житті та у повсякденній діяльності; локус контролю "Я", що виражає відчуття людиною її здатності впливати на хід власного життя; локус контролю "життя", що виражає впевненість у принциповій можливості самостійного здійснення життєвого вибору. Ці фактори розподіляються на три групи. До першої належать власне сенсожиттєві орієнтації - цілі в житті; до другої - насиченість життя; до третьої - задоволеність самореалізацією. Ці три категорії співвідносяться з метою (майбутнім), процесом (теперішнім) і результатом (минулим). Людина може мати сенс свого життя або в одній, або в другій, або в третій (або у всіх трьох складових). Ще два фактори визначають внутрішній локус контролю, з яким взаємопов'язана осмисленість життя. Один із них характеризує загальну світоглядну впевненість у тому, що контроль можливий, а другий відображає віру у власну здатність здійснювати такий контроль ("образ Я"). Отже, тест сенсожиттєвих орієнтацій, поряд із загальним показником осмисленості життя, включає п'ять субшкал, що відображають три сенсожиттєві орієнтації та два аспекти локус контролю.

Розглянемо результати дослідження сенсожиттєвих орієнтацій безробітних, спрямованих на пошук роботи (група А).

Розглянемо результати дослідження сенсожиттєвих орієнтацій безробітних, які відмовляються від пошуку роботи (група Б)

Проаналізуємо більш детально порівняльні характеристики окремих субшкал двох груп безробітних за сенсожиттєвими орієнтаціями.

1. Цілі у житті. Кількісний аналіз показав, що більшість досліджуваних має середні та низькі показники за цією шкалою (56,6% та 36,7% безробітних, що цілеспрямовано шукають роботу; 70,0% і 26,7% безробітних, що не шукають роботу); високі показники у 6,7% і 3,3% відповідно. Це свідчить про невизначеність цілей у безробітних в обох групах, життя яких не має певної осмисленості та спрямованості.

Процес життя або інтерес та емоційна його насиченість. Аналіз отриманих даних засвідчив, що більшість респондентів (96,7% безробітних із групи А та 60,0% із групи Б) має середні показники за цією шкалою, низькі показники властиві 3,3% і 40,0% відповідно. Високі показники не демонструє жоден безробітний.

Діаграма 1 Розподіл безробітних, які цілеспрямовано шукають роботу (група А), за рівнями сенсожиттєвих орієнтацій та їх окремими шкалами