Психологічний супровід навчально-виховного процесу

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ

У статті йдеться про підходи до розуміння поняття психологічного супроводу, його складові та напрями супровідної діяльності практичного психолога, зокрема з досвіду роботи психологічної служби Каланчацької загальноосвітньої школи I-III ступенів №1.

Головним змістом професійної діяльності практичного психолога загальноосвітнього закладу є комплексний системний психологічний супровід учнів упродовж усього процесу навчання.

В умовах соціалізуючого освітнього простору зростає необхідність перегляду вимог до системи психологічного супроводу навчально-виховного процесу, спрямованого на створення максимально сприятливих умов для успішної соціально-психологічної адаптації дитини в учнівському середовищі, її повноцінного і гармонійного розвитку.

Про психологічний супровід навчально-виховного процесу йдеться у багатьох дослідженнях вітчизняної психології та педагогіки. Наприклад, у працях І.Дубровіної, К.Гуревича - це «сприяння», «співдіяння»; у працях С.Хоружого, А.Деркач, Г.Бардієр, І.Ромазан, Т.Чередникова говорять про «соціально- педагогічний супровід», а М.Бітянова та В.Мухін - про «соціально-психологічний та соціально-педагогічний супровід» [5].

У Великому тлумачному словнику української мови поняття «супровід» розглядається як дія за значенням супроводжувати, тобто у (в) супроводі когось, чиємусь товаристві, під охороною. а ще вказується, що супровід - це те, що супроводить якусь дію, явище, охороняє когось [2, с. 1728].

Поняття «психологічний супровід», вважає М. Бітянова - «це система професійної діяльності психолога, спрямована на створення соціально-психологічних умов для успішного навчання і психічного розвитку дитини в ситуаціях шкільної взаємодії» [1, с. 20].

На думку Є.Козирьової, «під психологічним супроводом ми розуміємо систему професійної діяльності педагога, психолога, скеровану на створення умов для позитивного розвитку взаємин дітей та дорослих в освітній ситуації, психологічний та психічний розвиток дитини з орієнтацією на зону її найближчого розвитку» [4, с. 15].

За А.Качимською, супровід можна розглядати з різних ракурсів, тобто як процес, метод або систему діяльності психолога. Якщо говорити про супровід як процес, то маються на увазі послідовні дії шкільного психолога для створення сприятливих умов, у яких має навчатися та розвиватися дитина. Розглядаючи супровід як метод, дослідниця розуміє практичне втілення дій психолога. Сприйняття його як системи вказує на комплексний підхід спеціалістів різних галузей, які разом намагаються супроводжувати дитину в її розвитку та навчанні [3].

Шкільний психолог у своїй роботі має супроводжувати як дітей, так і педагогів, батьків. Коли йдеться про дітей, то завдання психолога полягає в тому, щоб створити сприятливі умови для розвитку та навчання дитини, допомогти в подоланні труднощів у її спілкуванні з однолітками, батьками, учителями, попередити й надати допомогу у вирішенні проблем у різних сферах життєдіяльності особистості й водночас виявити в дитини задатки до творчості та створити умови для їх реалізації. У роботі з учителями психолог супроводжує їх під час освоєння ними інноваційних технологій, попереджає прояву синдрому професійного вигорання, допомагає працювати з дітьми «групи ризику» тощо. У роботі з батьками психолог допомагає налагодити контакт з дітьми, школою [5].

У статті Л.Слободенюк психологічний супровід розглядається як процес, як цілісна система організаційних, діагностичних, корекційних і профілактичних заходів з обов'язковим урахуванням вікової психології, грамотно спрямована робота всіх категорій учасників навчально-виховного процесу.

Основна мета психологічного супроводу - створення максимально комфортних умов, які дають змогу повною мірою реалізувати здібності та нахили дитини, сформувати адекватну самооцінку й прагнення до самореалізації через широке застосування досягнень психологічної науки.

Ця мета реалізується завдяки поєднанню першочергових і перспективних завдань:

- Створення соціально-психологічних умов індивідуального розвитку учасників навчально-виховного процесу.

- Систематичне відстеження психолого-педагогічного та соціального статусу дитини і динаміки її розвитку впродовж усього навчально-виховного процесу.

- Попередження виникнення проблем особистісного розвитку і виховання дитини.

- Надання допомоги дитині в розв'язанні актуальних проблем навчання, виховання та соціалізації.

- Створення спеціальних соціально-психологічних умов для надання допомоги дітям, які мають проблеми в психологічному розвитку й навчанні.

- Розвиток психолого-педагогічної компетентності учасників навчально-виховного процесу: педагогів, вихователів, батьків.

- Створення комплексної програми психологічного супроводження на всіх етапах розвитку дитини [7].

Сучасні інноваційні технології навчання й виховання потребують якісного психологічного супроводу, який передбачає цілеспрямовану, грамотно сплановану роботу з усіма категоріями учасників навчально-виховного процесу - вчителями, учнями, батьками, громадськістю - з дотриманням принципу наступності з першого до одинадцятого класу. Актуальність психологічного супроводу навчально-виховного процесу зумовлена новими соціальними вимогами, відповідними стратегічними змінами розвитку освіти України та загальносвітовими тенденціями. Забезпечуючи психологічну складову організації освітнього середовища, працівники психологічної служби системи освіти повинні створити умови, які сприяли б розвиткові індивідуальності кожної дитини, збереженню її здоров'я, формуванню у неї готовності до самостійного життя в суспільстві після завершення навчання. психологічний супровід психолог школа

У своїй діяльності психологічна служба Каланчацької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 керується Конституцією України, Законами України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Положенням про психологічну службу системи освіти України та іншими нормативно-правовими актами.

Визначені перспективні напрями та форми взаємодії адміністрації школи та психологічної служби стосовно налагодження управлінського процесу в загальноосвітньому закладі. Насамперед, практичний психолог має управлінський статус і входить до адміністрації школи. Річний план роботи психологічної служби розглядається як психолого-педагогічний супровід навчально-виховного процесу.

Аналізуючи діяльність психологічної служби в цьому контексті, можна зробити ряд суттєвих висновків:

по-перше - обов'язкова участь практичного психолога у плануванні управління загальноосвітнім закладом та навчально-виховним процесом;

по-друге - дієва участь психолога в проведенні атестації педагогічних кадрів;

по-третє - просвітницька робота практичного психолога як керівника постійно діючого психолого-педагогічного семінару для вчителів з науково-методичної проблеми та члена методичної ради школи, яка ефективно здійснюється через систему занять і психологічне консультування вчителів, класних керівників, керівників методичних об'єднань з проблем освітніх нововведень і впровадження інновацій.

Психологічний супровід передбачає виконання практичним психологом низки завдань, спрямованих на підвищення ефективності навчально-виховного процесу шляхом його індивідуалізації та захисту соціального і психічного здоров'я всіх його учасників через застосування методів і технологій практичної психології і педагогіки.

Основними завданнями психологічної служби школи на 2014-2015 навчальний рік є:

- сприяння повноцінному розвитку особистості школярів на кожному віковому етапі, створення умов для формування в них мотивації до самовиховання й саморозвитку;

- забезпечення індивідуального підходу до кожного учня на основі його психолого-педагогічного вивчення;

- профілактика та корекція відхилень в інтелектуальному і психофізичному розвитку учнів;

- розробка та запровадження психологічних програм і проектів, спрямованих на профілактику асоціальних явищ в учнівському середовищі (соціального сирітства, насилля тощо), труднощів у адаптації, навчанні і вихованні, порушень у поведінці.

Забезпечення психологічного супроводження навчально- виховного процесу здійснюється за наступними напрямами: психодіагностика, психологічне консультування, корекційно- відновлювальна та розвивальна робота, психологічна просвіта, навчальна діяльність, організаційно-методична робота, зв'язки з громадськістю. У цьому контексті основними компонентами психологічного супроводу є діагностика, корекція і консультування.

Психодіагностичний напрям передбачає діагностування учнів на кожному віковому етапі та за потребою. Чітко визначена система діагностичного моніторингу (6 мінімумів), яка передбачає:

- визначення готовності дитини до навчання в школі та психофізичної адаптації учнів першого класу;

- відстеження рівня розвитку пізнавальних процесів молодших школярів (рівня розумового розвитку молодших школярів);

- визначення адаптаційного перебігу в учнів 5-х класів;

- визначення особистісних характеристик у підлітків;

- визначення психологічної готовності учнів 9-х класів до профільного навчання;

- визначення ступеня соціалізації старшокласників та їх професійних нахилів.

Матеріали діагностичних досліджень розглядаються на пси- холого-педагогічних консиліумах, поводяться психологічні консультування вчителів, учнів, батьків і надаються відповідні рекомендації.

Консультаційний напрям дає можливість забезпечити вирішення нагальних проблем, пов'язаних з адаптаційним періодом першокласників і п'ятикласників, зі стресовими та складними життєвими ситуаціями, кризовими станами, із питаннями психологічної готовності дев'ятикласників до профільного навчання та професійного самовизначення старшокласників.

Корекційний напрям передбачає діяльність з подолання чи виправлення певних неприйнятних особистісних якостей учнів та негативних станів: страху, надмірної тривожностіь, проявів девіантної поведінки, шкідливих звичок, замкнутості, відчуження тощо. За допомогою корекційної роботи формуються не тільки особистісні якості та індивідуальні здібності школяра, а й інтерпсихічний простір школяра, проходячи через який, дитина здатна до нових дій і особистісного самовираження.

Просвітницька діяльність полягає в залученні учасників навчально-виховного процесу: учителів, учнів, батьків до психологічних знань через систему занять психолого-педагогічних семінарів для вчителів з науково-методичної проблеми, занять із педагогічної освіти батьків, тренінгів педагогічної та батьківської ефективності, факультативних занять, комунікативних тренінгів, тематичних годин спілкування практичного психолога з освітньої програми «Сприяння просвітницькій роботі «рівний - рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя».

Важливим аспектом є участь практичного психолога в реалізації національних, державних, регіональних і загальноосвітніх програм. Практичний психолог є координатором за- гальношкільної програми «Обдарована дитина».

Головна мета програми є виявлення, формування та розвиток інтелектуальних, пізнавальних, спеціальних, творчих здібностей обдарованих учнів, створення максимально сприятливих умов для їх реалізації й успішної соціалізації в сучасному освітньому просторі.

Таким чином, психологічний супровід - це професійна діяльність практичного психолога, його ефективна взаємодія з учасниками навчально-виховного процесу засобами діагностики, профілактики, колекційної роботи, психолого-педаго- гічної просвіти, спрямованих на надання допомоги дитині в розв'язанні актуальних проблем навчання, виховання та соціалізації.

Література

1. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе. М.: Совершенство, 1998. 298 с.

2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т.Бусел. К., Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005, 1728 с.

3. Качимская А.Ю. Психологическое сопровождение приемственности развития на этапе «детский сад - начальная школа» / А.Ю. Качимская // Сибирский психологический журнал. 2005. №21. С. 128-132.

4. Нет причин для пробуксовки (беседа с Е.А.Козыревой) // Школьный психолог. 2000. №10. С. 14.

5. Осухова Н.Г. Психологическое сопровождение семьи и личности в кризовой ситуации / Н.Г.Осухова // Школьный психолог. 2001. №31. С. 1-16.

6. Слободенюк Л.І. Психологічний супровід у школі: мета, завдання, функції / Л.І.Слободенюк // Шкільному психологу. Усе для роботи. 2009. №10 (10). С. 2-5.

Размещено на Allbest.ru