Психологія Девіда А. Колба

Размещено на http://www.allbest.ru/

Девід А. Колб (David Kolb, рід. В 1939 р) - американський фахівець з психології навчання дорослих. Вивчає також питання експериментального навчання, індивідуальних і соціальних змін, розвиток кар'єри, професійну освіту.

На початку 70-х років минулого століття спільно з Роном Фраєм (про якого часто забувають згадати), розробили експериментальну модель навчання.

Зараз висловлюються думки про те, що Колб не був піонером в даному дослідженні, але саме його теорія увійшла в історію і науку під загальновідомою назвою «Цикл Колба». Інші назви - Цикл емпіричного навчання, Чотириступінчаста емпірична модель процесу навчання і засвоєння нової інформації учнями та ін. Була опублікована в 1984 році, застосовується в основному в навчанні дорослих, а також отримала певне поширення у вищій школі.

Девідом Колбом було виділено такі полярні вимірювання інтелектуальних можливостей студентів як конкретність/абстрактність мислення, схильність опрацьовувати інформацію на рівні дій чи спостережень. Він також описав чотири етапи навчальної діяльності і назвав їх навчальним циклом: 1-й спочатку студент знайомиться з конкретною ситуацією, нагромаджує конкретний досвід, далі іде 2-й етап - рефлективне спостереження за тим, що відбувається; після чого наступає 3-й - необхідність концептуалізації результатів спостереження і формування теоретичних понять, котрі потрібно перевірити в процесі практичного експериментування -- це 4-й етап. В результаті експерименту появляється новий конкретний досвід. Отже, весь цикл починається знову

Оскільки кожен студент може починати свій навчальний цикл з будь- якого етапу і тривалість кожного з них різна в залежності від індивідуальних пізнавальних можливостей студента, тому Колб описує чотири стилі навчання (учіння): акомодативний, дивергентний, асимілятивний і конвергентний.

Використовуючи теорію Д.Колба, ми провели дослідження начального циклу та навчальних стилів студентів.

Для цього було використано опитувальник “Індивідуальний навчальний стиль”. В опитуванні взяло участь 190 студентів 2-го курсу, що навчаються в Інституті комп'ютерних технологій та автоматизації Національного університету “Львівська політехніка”.

Описуючий свій навчальний цикл 59, 5% студентів виділили активне експериментування як найтриваліший і найважливіший етап у навчанні, на другому місці -- 27, 9 % - абстрактна концептуалізація, на третьому місці 12, 1% - рефлективне спостереження, і 10, 5% - конкретний досвід.

На основі аналізу отриманих даних можна зробити наступні висновки щодо особливостей навчальної діяльності даної групи досліджуваних: майже 60% опитаних студентів, щоб вчитися потрібно мати можливість експериментувати, їм нецікаві пасивні форми навчання;

домінування такого етапу навчального циклу як “абстрактна концептуалізація” (27, 9%) свідчить про аналітичний підхід до навчання; найкраще такі студенти навчаються в безособистісній ситуації, коли мають можливість зосередитися на теорії та систематичному аналізі;

12, 1% студентів у своїх судженнях схильні опиратися на спостереження, для них властивий експериментальний, безсторонній, вдумливий підхід до навчання;

10, 5% студентів виділили такий етап у своєму навчальному циклі як “конкретний досвід”, а це свідчить про те, що в своєму навчанні вони опираються на практичний досвід, теоретичний підхід їм здається нераціональним; такі студенти найкраще навчаються за допомогою конкретних прикладів, в яких зацікавлені.

Серед опитаних студентів найбільш поширеним виявився навчальний стиль “конвергера” - 57, 9 %, на другому місці - “акомодатора” (15, 8%), з невеликою різницею проявився стиль “асимілятора” (14, 7%), і доволі рідкісним виявився навчальний стиль “дивергера” - 3, 7%

“Конвергер” - це навчальний стиль, що поєднує в собі риси абстрактної концептуалізації та активного експериментування. Студенти з таким навчальним стилем найкраще навчаються, коли знаходять практичне застосування ідей та теорій. Їм дуже підходять різноманітні технічні завдання і проблеми. Даний стиль навчання є сприятливим для вибору технічної кар'єри. Отже, студенти з таким стилем навчання зробили правильний вибір своєїмайбутньої професії. Що їм потрібно у навчанні? Перш за все, вдале поєднання теорії з сучасною практикою професійної діяльності, добре спланована і контрольована самостійна робота.

“Акомодатор” поєднує в собі риси конкретного досвіду та активного експериментування, він навчається через адаптацію власних спостережень за навколишнім світом до абстрактних концепцій. Вони краще засвоюють теорію, коли у них виникають запитання на практиці. Йому більше до вподоби виконання планів та випробування нових, проблемних завдань. У вирішенні питань вони частіше звертаються за допомогою до конкретних людей, рідше застосовують логічний аналіз ситуації.

“Асимілятор” поєднує риси абстрактної концептуалізації та рефлективного спостереження. Студентам з даним типом індивідуального стилю дуже добре вдається осягнути всю зібрану інформацію і перевести її в коротку логічну форму, узагальнити. Їм більше подобається мати справу з абстрактними ідеями та концепціями, ніж з конкретними людьми. Такі студенти мають схильність вважати, що теорії, які мають стрункий, логічний вигляд, внутрішню узгодженість, цілісність і несуперечливість, є важливішими, ніж практична оцінка реальності. Такий навчальний стиль є важливим при виборі наукової та інформаційної кар'єр. За умови доброї наукової школи, такі студенти можуть поповнити ряди талановитих науковців.

Дуже важливо навчання таких студентів скерувати у відповідному напрямку: готувати для них завдання вищої складності, заохочувати до творчих проектів, олімпіад, конкурсів. Вони потребують творчих викладачів, які вміють і можуть їх чогось навчити.

“Дивергер”- це навчальний стиль, що поєднує риси конкретного досвіду і рефлективного спостереження. Студенти з таким навчальним стилем краще навчаються, коли мають змогу вивчити проблему з усіх боків. При цьому вони віддають перевагу спостереженням та міркуванням -- перед конкретними діями. Їм подобаються ситуації, де можна генерувати велику кількість ідей, збирати різноманітну інформацію.

Отже, серед навчальних стилів найбільш представницьким виявився стиль “Конвергера” і саме він за своїми особливостями сприяє формуванню майбутніх інженерів. Конвергери і асимілятори -- це навчальні стилі, які, на нашу думку, на розвиток яких потрібно спрямовувати зусилля викладачів в умовах технічної освіти.

Основа методу виходить із припущення, що можна виділити наступні стилі пізнання:

* конкретний досвід,

* рефлективне спостереження,

* абстрактна концептуалізація,

* активне експериментування.

І що ще більш важливо, люди мають схильність до певної зв'язки стилів отримання і обробки інформації. Як люблять психологи, на цій підставі можна легко ділити людей на групи. Це в свою чергу дозволяє будувати навчальні курси або вузькоспеціалізовано для певної групи, або максимально широко охоплюють аудиторію.

Його послідовники Пітер Хані і Алан Мамфорд перевели ці страшні назви на «кухонну мову» і понеслося. Зараз будь-який поважаючий себе тренінг-центр, майже в обов'язковому порядку, декларує навчання з урахуванням вашого стилю пізнання.

По вертикалі - збір інформації, по горизонталі обробка отриманої інформації.

Спробуємо коротко розшифрувати:

* Зв'язка особистий досвід-практика («Активіст» / по Колбу «аккомодаційний стиль») - це людина, яка любить отримувати знання на підставі свого досвіду методом спроб і помилок. Обожнює, коли йому пояснюють, показують на пальцях. Зазвичай такі люди не намагаються глибоко вивчити проблему, а відразу біжать перевіряти її на ділі. Змусити таких людей розбиратися в глибоких теоретичних працях - пропаща справа.

* Особистий досвід -роздуми (Мислитель / Дивергентний стиль) - людина, яка, так само як і Активіст, любить отримувати знання під час спілкування, але перевіряти їх на практиці не поспішає. Хоче розібратися до кінця, в основному задаючи питання, або розмірковуючи, вдивляючись в блакитну далечінь.

* Теорія - роздуми (Теоретик / Асимілюючий стиль) - любить отримувати знання структуровано, читати і глибоко розбиратися в теорії. Обробляє знання самостійно, рефлексуючи до свого досвіду, багаторазово пережовуючи їх. Так само як мислитель, до практичної діяльності може зовсім не дійти. Може задовольнитися гарною теорією, яку в принципі не можна застосувати на практиці.

* Теорія - практика (Прагматик / Конвергентний стиль) - це людина, яка любить отримувати теоретичні знання, але при цьому для нього важлива застосовність знань на практиці. Він вивчає рівно стільки, скільки йому потрібно для практичних завдань. І закріплює виконанням завдань.

Безперечно, цикл Д. Колба є ефективною та перспективною формою навчання дорослих, а його застосування в закладах післядипломної педагогічної освіти дозволить:

- по-перше, залучити фахівця в процес осмислення (рефлексії) його власних цілей і цінностей; розвивати здатність інтерпретувати зміст відповідно до запитів свого професійного розвитку; актуалізувати можливості педагога; перейти від практико-транслювальної діяльності до практико- перетворювальної;

- по-друге, надати можливість тим, хто навчається негайно покращувати результати своєї діяльності. Модель "навчання через досвід" передбачає таке покращення вже безпосередньо під час виконання учасниками їхніх нагальних професійних завдань, частково на самому навчанні, перетворюючи його в елемент роботи. Підбираючи до кожного з етапів циклу відповідні навчальні методи і завдання, ми разом зі слухачами маємо можливість покращити їх практику в обраній темі. Окрім цього, цикл Д. Колба можна застосовувати й у навчанні дітей

- по-третє, набути досвід педагога-модератора. Сьогодні модерація - це ефективна технологія, що дозволяє значно підвищити результативність та якість освітнього процесу. Вона передбачає використання спеціальних прийомів і методів, які допомагають організувати процес вільної комунікації, обміну думками, судженнями; пробуджують допитливість та активність; використовують досвід і компетенції; сприяють самоорганізації; відпрацьовують дії або зразки дій; створюють атмосферу дружнього співробітництва та передають певний зміст.

Як стиль проявляється в житті

Якщо ви відправляєтеся в магазин купити новий DVD-програвач, як ви, швидше за все, будете діяти?

1. Особливо не станете турбуватися: купите програвач і підете з ним додому. Ви швидко розберетеся, як він працює. У вас не буде часу вивчати інструкцію до нього: вона занадто складно написана.

2. Перед тим, як купити, будете наполягати на тому, щоб продавець вам все показав, а потім дав вам самому все спробувати. Коли ви будете підключати і налаштовувати програвач у себе вдома, інструкція буде у вас під рукою.

3. Перед тим як включити програвач, ви першим ділом відкриєте інструкцію з написом «спочатку ознайомтеся з цим» і уважно її вивчите.

4. Вам відразу стане ясно, що між цією моделлю і її попередниками є багато спільного. Тепер ви зосередите увагу на нові функції і елементи, спробуєте зрозуміти, як вони працюють, поексперементуєте з ними. Пізніше ви прочитаєте інструкцію, щоб перевірити, чи все ви робили правильно.

1 = Активіст 2 = Мислитель 3 = Теоретик 4 = Прагматик

психологія колб навчальний освіта

Висновки

Найбільш ефективне навчальне середовище -- це середовище, в якому забезпечується розвиток індивідуальних навчальних стилів та розширюється репертуар інтелектуальної поведінки студента. В процесі навчання повинен бути вироблений механізм інтеграції різних типів стильової поведінки. Навчання має бути таким чином організоване, щоб викладач доцільно використовуючи різноманітні сучасні засоби і методи навчання не втрачав контакту зі студентом. Студент, в свою чергу, навчаючись зміг би проявити найбільш продуктивні сторони свого навчального стилю та сформувати вищий рівень.

Іноді конфлікту з людиною можна уникнути, якщо враховувати його стиль пізнання. Але, що більш цікаво, якщо Ви досить точно визначте свій стиль пізнання, то Ви зможете значно підвищити ефективність своєї самоосвіти.

Список використаної літератури

1. Атлас новых профессий [Электронный ресурс] / П. Лукша, К. Лукша, Д. Песков, Д. Коричин. - Режим доступа: http: // www.skolkovo.ru / public / media / documents.

2. Змеев С. И. Технология обучения взрослых: Учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений. - М.: Изд. центр "Академия", 2002. - 128 с.

3. Інтерактивні технології навчання дорослих: навчально-методичний посібник / Сисоєва С. О. ; НАПН України, Ін-т педагогічної освіти і освіти дорослих. - К.: ВД "ЕКМО", 2011. - 324 с.

4. Коржинська Т. В. Історіографічний аспект розвитку освіти дорослих в США [Електронний ресурс] / Т. В. Коржинська // Педагогіка, соціальна робота. - Вип. 26. - С. 103-105. - Режим доступу: http: // dspace.uzhnu.edu.ua:8080 / jspui / bitstream / libpdf.

5. Лук'янова Л. Б. Концептуальні положення освіти дорослих [Електронний ресурс] / Л. Б. Лукянова. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/7_NND_2009/Pedagogica/43099.doc.htm

6. Пашко О. Навчання дорослих: виклики, специфіка, інтерактивні методи. Український досвід в регіональному економічному розвитку / О. Пашко. - Львів: Галицька видавнича спілка, 2013. - 108 с.

7. Пометун О. Чи може навчання бути задоволенням? [Електронний ресурс] / Олена Пометун // Надихаємо на дії. - 2009. - № 3 (1). - Режим доступу: http://esd.org.ua/sites/esd.org.ua/files/ magazine/ magazine_09_3.pdf.

8. Honey Mumford Preferred Learning Style Test [Електронний ресурс] // Психологічна діагностика. - Режим доступу: https://sites.google.com/site/test300m/sd.

9. Kolb D. Experiential learning / D. Kolb. - Englewood Cliffs (N.J.), 1984. - 40 p

Размещено на Allbest.ru