Апробація методики дослідження психологічного насильства над жінками в родині

аспірант кафедри психології

Анотація

У статті наведено результати апробації методики для дослідження психологічного насильства щодо жінок в родині. Опитано 90 жінок віком від 18 до 48 років. Проведено групування членів родини, з боку яких жінки найчастіше зазнають психологічного насильства. Описано форми психологічного насильства. Виділено найвагоміші фактори родинного насильства: «Заборони та примус», «Погрози», «Контроль», «Презирство та знецінення особистості», «Негативне оцінювання розумових здібностей», «Емоційне нехтування». Здійснена оцінка надійності методики за допомогою коефіцієнту а-Кронбаха. Показано, що усі шкали мають достатню внутрішню узгодженість.

Ключові слова: критерії психологічного насильства, форми психологічного насильства, жінки, апробація методики.

Аннотация

И.А Кочергина. Апробация методики исследования психологического насилия над женщинами в семье.

В статье представлены результаты апробации методики для исследования психологического насилия в отношении женщин в семье. Опрошено 90 женщин в возрасте от 18 до 48 лет. Проведена систематизация членов семьи, со стороны которых женщины чаще всего испытывают психологического насилия. Описаны формы психологического насилия. Выделены наиболее значимые факторы семейного насилия: «Запреты и принуждение», «Угрозы», «Контроль», «Презрение и обесценивание личности», «Отрицательная оценка умственных способностей», «Эмоциональное пренебрежение». Осуществлена оценка надежности методики с помощью коэффициента а-Кронбаха. Показано, что все шкалы обладают достаточной внутреннюю согласованность.

Ключевые слова: критерии психологического насилия, формы психологического насилия, женщины, апробация методики.

Abstract

І. Kocherhina. Approbation of the test-questionnairy for study of psychological abuse against women in the family.

The results of approbation of the questionnaire for study of psychological abuse against women in the family are presented. Different points of view of the scientists on the nature of psychological abuse and their theoretical concepts of vision are analyzed here. It is confirmed that there are two theoretical approaches to the study ofpsychological abuse. The first one is based on the study of offensive, brutal behavior of the aggressor and the second one is analyzing the effects of such behavior on a person who came under such behavior. Long-term, sustainable nature of psychological abuse, difficulties in diagnosis of this type of violence unlike other ill-treatment is specified in this article. It has been emphasized that control, domination, despotism to be the basis of psychological abuse. It is defined that psychological abuse is the intentional impact on another person that has negative, destructive consequences.

We interviewed 90 women aged 18 to 48 years old. Also we made systematization of the members of the families, from which women often experience psychological violence. The forms of psychological abuse are described here. The most significant factors of family violence, «Bans and coercion», «Threat2, «Control», «Individual contempt and depreciation», «Negative assessment of mental abilities» «Emotional neglect» are also obtained.

The estimation of reliability of the method using the а-Cronbach factor is made. It is showed that all the scales have sufficient internal consistency.

Keywords: criteria of psychological abuse, forms of psychological abuse, women, approbation of the test-questionnaires.

Надійшла до редакції 19.12.2016 р.

Постановка проблеми

Зважаючи на результати статистичних даних, усе більше людей, які звертаються у служби психологічної підтримки (у світі й в Україні також), говорять про те, що часто стикаються з словесними образами, агресивністю, нестриманістю тощо. Переважаючу більшість потерпілих (близько 95%) у світі становлять жінки та дівчата [10].

Психологічне насильство є таким видом жорстокого поводження, який, на відміну від інших видів насильства (фізичного чи сексуального), важко діагностується, оскільки характеризується серією інцидентів, які виявляються протягом певного часу й у багатьох випадках приховуються.

Часто психологічне насильство має місце у повсякденному житті, зокрема у родинному середовищі, яке є головним осередком розвитку особистості людини. Більшість існуючих досліджень стосуються жорстокого поводження чоловіків з власними дружинами та дітьми. (Г. Мустафаєв) [6]. Проблема психологічного насильства над жінками з боку інших членів родини є маловивченою. Одна з причин такого стану пов'язана з відсутністю психологічного інструментарію для вимірювання цього феномену.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема психологічного насильства привертає до себе увагу науковців протягом останніх десятиліть. У 1980-1990-х роках дослідники вважали психологічне насильство компонентом чи складовою інших видів жорстокого поводження, найчастіше фізичного та сексуального насильства (І. Аріас, К. Пейп) [9]. У сучасній науці психологічне насильство все частіше розглядається як окремий вид насильства (І. Фурманов, Д. Дмитрієва) [3; 5; 8].

Здебільшого психологічне насильство трактується як навмисний вплив на особу, який виявляється в ігноруванні її суб'єктних характеристик (свободи, гідності, прав тощо) (А. Орлов); як форма примусу та підкорення з метою завоювання, збереження, панування власних прав (А. Малішевська, В. Хмелько, Н. Хмелько); як соціально- психологічний вплив, який навмисно змушує іншу людину чи групу людей до дій чи поведінки, які не входили у їхні наміри, який порушує психологічні межі особистості чи соціальної групи та який здійснюється без їхньої згоди і без забезпечення соціальної і психологічної безпеки індивіда, а також усіх його законних прав, що призводить до соціальної, психологічної, фізичної чи матеріальної шкоди (Є. Волков) [2; 5; 7].

Найчастіше у дослідженнях, присвячених даній проблематиці, увага звертається на форми і прояви психологічного насильства та на його наслідки (С. Хамерман, В. Бернет) [11]. Опис наслідків психологічного насильства знаходимо в працях А. Томісона, Дж. Туччі, а також у Г. Мустафаєва, який досліджував особливості жінок-жертв сімейного насильства [6]. Також науковцями вивчались діагностичні критерії психологічного насильства, його ознаки та форми (Є. Волков, Дж. Сонкін) [2; 15].

Для виявлення психологічного насильства в дослідженнях зазвичай використовуються анкети. Так, наприклад, існує анкета А. Касс для виявлення емоційного насильства у взаємостосунках [14]. Також Б. Джорі розроблена «Шкала інтимного правосуддя» як інструмент для виявлення психологічного та фізичного насильства [13].

Метою статті є представлення результатів апробації методики для дослідження психологічного насильства над жінками в родині.

психологічний насильство родинний жінка

Виклад основного матеріалу дослідження

Складаючи запитання до тесту-опитувальника, який би досліджував психологічне насильство над жінками у родинних взаємостосунках, був здійснений теоретичний аналіз змісту критеріїв та форм прояву досліджуваного явища. Було враховано те, що психологічне насильство має негативний вплив на всі сфери особистості:

- емоційну сферу (емоційний тиск, погрози, залякування, приниження, образи жертви і її близьких, ігнорування, нехтування, відкидання, лайка, знецінення почуттів жертви, звинувачення, погрози покарання, непослідовність дій кривдника, пошкодження особистих речей (за С. Хейн) [12];

- когнітивну сферу (знецінення інтелекту жертви, спотворення усвідомленості реальності - спроби переконати жертву у її психологічній неадекватності (за Дж. Сонкіним) [15];

- поведінкову сферу (примус, тотальний контроль, заборони, ізоляція, відкидання, переслідування, загроза покарання за певні дії (за Є. Волков) [2];

- комунікативну сферу (обмеження кола спілкування, контроль усіх комунікацій жертви, критика, лайка, відсутність позитивних моментів у спілкування, похвали (за І. Горошковою, І. Шуригіною) [3].

Характеристика групи досліджуваних. Дослідження проводилося з грудня 2015 року по березень 2016 року. Всього у дослідженні взяли участь 90 жінок. Середній вік досліджуваних становить 25,96 роки (min = 18, max = 48).

Тест-опитувальник містив 56 запитань, які стосуються взаємодії з членами родини опитаних жінок. Досліджуваним необхідно було вказати частоту зазначених явищ, оцінюючи кожного члена своєї родини (табл. 1).

Перелік родичів, включених у тест-опитувальник, складений згідно законів України (Кодекс про шлюб і сім'ю України, Кримінально-процесуальний кодекс України) [4]. У цих законах зустрічається поняття «близькі родичі», до яких віднесено батьків, дружину/чоловіка, дітей, рідних братів, сестер, діда, бабу, онуків.

Таблиця 1. Приклад запитання у тесті-опитувальнику

1.Чи бувало, що на Вас кричали?

Згідно цих законів України в методику включаємо таких близьких родичів відносно жінки: чоловік, батько (вітчим), мати (мачуха), свекор, свекруха, дитина, брат/сестра, дівер (брат чоловіка)/зовиця (сестра чоловіка), дід, баба, дід чоловіка та баба чоловіка.

Першим кроком статистичної обробки отриманих результатів було виявлення структури взаємозв'язків між змінними (у нашому випадку - між членами родини) за допомогою факторного аналізу, який був здійснений по кожному із 56 запитань.

У кожному запитанні доцільним було виділення трьох факторів:

1. В усіх запитаннях до першого фактору увійшли такі члени родини: чоловік, свекор, свекруха, брат/сестра чоловіка, дід та баба чоловіка, а також спільні діти подружжя.

2. У другий фактор частіше входили власні батько і мати або дід та баба.

3. У третій фактор частіше всього увійшли власні брат/сестра або дід/баба (табл. 2).

Таблиця 2. Розподіл членів родини у фактори (перших 30 запитань методики):

Можна зробити висновок, що родина чоловіка чітко асоціюється з ним самим щодо наявності психологічного насильства відносно жінки в родині. Тому окремо виділяти усіх родичів чоловіка в тесті- опитувальнику немає підстав. Достатнім буде такий поділ родини чоловіка:

• «Чоловік»

• «Родина чоловіка (вкажіть хто саме)»

• «Діти (або хтось з дітей)»

У табл. 3 показано розподіл членів родини у фактори по першому запитанню методики.

Наступним кроком статистичної обробки даних було визначення категорій самих запитань у методиці, тобто виділення певних шкал. Згідно методу кам'яного осипу запитання методики було поділено на 6 категорій. Назви шести виділених факторів збігаються з формами психологічного насильства: «Заборони та примус», «Погрози», «Контроль», «Презирство та знецінення особистості», «Негативне оцінювання розумових здібностей», «Емоційне нехтування».

Майже всі автори, які описують форми психологічного насильства, зазначають, що словесна агресія та усні образи є найпоширенішою формою психологічного насильства. Сюди відносять висловлювання, які викликають образу або роздратування, постійне присоромлення, висміювання, лайка, критика, погрози, приниження [3; 5; 7; 11; 12].

Таблиця 3. Приклад об'єднання у фактори членів родини (питання №1)

С. Хейн у поняття словесної агресії включає звинувачення, погрози, накази. Зазначається, що інколи словесне насильство може мати непряму форму, тобто бути замаскованим. Так, критикуючи, даючи поради, пропонуючи рішення, виражається немовби бажання допомогти. Однак, така поведінка є спробою принизити та контролювати жертву психологічного насильства [12]. Погрози є складовою словесної агресії, проте деякі автори описують їх як окрему форму [3; 7]. Також надмірна та принизлива критика особистості може виступати варіацією словесної агресії або ж окремою формою психологічного насильства [3; 5; 7]. Ізоляція розуміється як запобігання нормальним соціальним взаємодіям іншої людини [7; 10]. Примус та заборони, тероризування, яке передбачає погрози завдати фізичної шкоди собі, партнеру, дітям, друзям або їх родичам, домашнім тваринам, знищення особистих речей та залякування, також виділяються як самостійні форми психологічного насильства [2; 3]. Дуже близькою до ізоляції та заборон є така форма психологічного насильства як домінування, під яким розуміють обмеження кола спілкування та намагання контролювати всі дії іншої людини [3; 12].

А. Малішевська, В. Хмелько, Н. Хмелько виділяють такі форми психологічного насильства, як ігнорування (фізична чи психологічна відсутність); відкидання (активна відмова, заперечення потреб іншого, насміхання); використання, розбещення (заохочення або примус до недоречної чи незаконної поведінки); нехтування (відмова у задоволенні потреб). Окрім цього, формою психологічного насильства може виступати безпідставний прояв ревнощів (наприклад, звинувачення у подружній зраді) [3].

Отже, формами психологічного насильства різні автори називають такі прояви чи типи поведінки, які є агресивно образливими щодо іншої людини та мають деструктивні наслідки.

У табл. 4 наведено приклади запитань, які увійшли до кожного з шести факторів.

Деякі запитання тесту-опитувальника, наприклад, питання №13 (Чи ображали Вас, погрожуючи поранити чи вбити Вас?), №31 (Бувало, що ображали Ваші релігійні переконання і вірування?), №32 (Бувало, що принижували та знецінювали Ваші досягнення, мрії чи надії?), №33 (Чи бувало, що ви уникали спілкування з родичем, через його/її грубість і образи у ваш бік?), №39 (Чи ставалось так, що Вам під час суперечок загрожували фізично?) не увійшли до жодного фактору.

Ще одним кроком статистичної перевірки даних було оцінювання надійності пунктів (запитань) у кожному факторі. Після проведення розрахунків виявилось, що ряд запитань методики слабо корелюють зі своїми шкалами або не корелюють зовсім. Тому деякі запитання з вище наведених факторів були вилучені.

Таблиця 4. Приклади запитань методики:

Процедура вилучення із сумарного шкального показника і перерахунок надійності пунктів повторювалась декілька разів - доти, поки всі пункти тесту-опитувальника не показували статистично значимі коефіцієнти кореляції зі своїми шкалами.

Таким чином з методики було вилучено загалом 5 питань. Результати оцінювання надійності питань і тим самим перевірки та вдосконалення шляхом вилучення із недостатньою надійністю показано у табл. 5.

Оцінка надійності інструменту здійснювалася за допомогою визначення коефіцієнту а-Кронбаха (оцінка внутрішньої консистентності) для кожної шкали тесту-опитувальника. Л.Ф. Бурлачук, С.М. Морозов вказують на те, що тест має достатній рівень внутрішньої узгодженості, якщо а>0,6 [1]. Як бачимо, із наведених у табл. 6 показників, усі шкали мають достатню внутрішню узгодженість.

Таблиця 5. Результати оцінювання надійності питань

Таблиця 6. Внутрішня узгодженість шкал тесту-опитувальника

Зважаючи на отримані результати статистичного опрацювання, кількість запитань у тесті-опитувальнику було скорочено до 46-ти. Також змінився перелік родичів, яких необхідно оцінювати після кожного запитання (табл. 7). З точки зору статистичного опрацювання даних, не обов'язково перелічувати усіх членів родини окремо, а можна об'єднати їх у такі групи: батьки, сиблінги, старше покоління (дід/баба), чоловік, родина чоловіка, діти.

Таблиця 7. Приклад переліку членів родини у тесті-опитувальнику

Висновки та перспективи подальших розвідок

У результаті проведеної апробації методики для дослідження психологічного насильства над жінками в родині отримано такий інструментарій, який дає змогу виявити особливості жорстокого поводження в родині, а також здійснити аналіз особливостей психологічного насильства в родині відповідно до його форм прояву. За допомогою статистичного опрацювання даних виявлено, що родина чоловіка у здійсненні психологічного насильства асоціюється з ним самим, тому окремо виділяти близьких родичів чоловіка в запитаннях методики немає змісту. Також за результати проведеного факторного аналізу запитання поділено на певні категорії, тобто виділені шкали тесту- опитувальника, до яких увійшли запитання, що дозволяють проаналізувати форми психологічного насильства. Здійснено перевірку внутрішньої консистентності кожної шкали методики, на підставі чого можемо говорити про достатню внутрішню узгодженість методики.

Подальші дослідження даної проблематики доцільно спрямувати на виявлення особливостей психологічного насильства в родинах та розробку методів психологічної підтримки жінкам, які йому піддаються.

Список використаних джерел