Особливості ціннісно-смислової саморегуляції підлітків

Для старших підлітків перші місця у структурі ціннісних орієнтацій посідають: «Приємне проведення часу, відпочинок» (обирають 12,6% досліджуваних) «Визнання і повага людей та вплив на оточуючих» (обирають 11,3% досліджуваних) та «Допомога та милосердя до інших» (обирають 10,2% досліджуваних). Зазначене вказує на наявність гедоністичної спрямованості підлітків, їх прагнення до поваги оточуючих та бажання впливати на них за допомогою влади чи авторитету. Також більшість учнів орієнтовані на допомогу іншим, цінують здоров'я.

Найнижчий статус у структурі ціннісних орієнтацій як молодших, так і старших підлітків посідають «Пошук і насолода прекрасним», «Соціальна активність» та «Спілкування».

У цілому можна сказати, що реальна структура ціннісних орієнтацій як молодших, так і старших підлітків є недостатньо узгодженою, оскільки пріоритетні позиції займають протилежні за змістом ціннісні орієнтації.

Загалом, як свідчать отримані дані, у молодших і старших підлітків структура ціннісних орієнтацій є схожою. Особливо подібність виявляється за такими цінностями, як визнання і повага людей та вплив на оточуючих, здоров'я, спілкування, любов, пізнання нового у світі, природі, людині.

Особливості життєвих цілей-цінностей підлітків визначались нами за допомогою методики «Визначення життєвих цінностей особистості» (Must-тест) (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим). Результати дослідження свідчать про те, що найбільший відсоток виборів у групі молодших підлітків мають такі життєві цінності, як «Міжособистісні контакти і спілкування» (34,0%), «Почуття задоволення» (22,9%), «Особистісне зростання» (18,4%), що вказує на їх високо розвинену потребу відчувати себе частиною будь-якої групи, мати своє коло спілкування, прагнути фізичного комфорту та саморозвитку. Цікавим є той факт, що за результатами методики С.С. Бубнової більшість підлітків ставить цінність «Спілкування» на останні позиції у ціннісній ієрархії. Зазначене, на нашу думку, зайвий раз указує на неузгодженість ціннісної структури підлітків.

Найнижчі позиції в ієрархії життєвих цінностей молодших підлітків посідають «Прихильність і любов» (2,9%), «Матеріальний успіх» (2,4%), «Автономність» (0,9%), «Свобода, відкритість і демократія в суспільстві» (0,4%), «Привабливість» (0,4%), «Популярність» (0,2%), «Багате духовно-релігійне життя» (0,2%). Взагалі відсутні вибори за такими життєвими цінностями, як «Служіння людям» та «Влада і вплив». Зазначене також суперечить даним, отриманим за допомогою попередньої методики, де допомога іншим, вплив на інших та матеріальний добробут займали чільні позиції.

Дані, отримані у групі старших підлітків, свідчать, що найбільший відсоток виборів мають такі життєві цінності, як «Міжособистісні контакти і спілкування» (23,8%), «Почуття задоволення» (23,6%), «Особистісне зростання» (19,6%). Отже, можна припустити, що більшість респондентів мають високу потребу відчувати себе частиною будь-якої групи, мати близьких друзів. Більшість прагне до фізичного комфорту, до задоволення біологічних потреб та прагне до саморозвитку.

Низький статус у групі старших підлітків мають такі цінності, як «Прихильність і любов» (2,2%), «Свобода, відкритість і демократія в суспільстві» (1,3%), «Привабливість» (1,3%), «Служіння людям» (0,7%), «Популярність» (0,4%). Вибори відсутні за життєвими цінностями «Влада і вплив» та «Багате духовно-релігійне життя».

Порівнюючи дані двох методик, можна говорити про наявність суперечностей у виборах старших підлітків, зокрема за цінностями «Спілкування», «Допомога іншим» та «Вплив і влада», що свідчить про недостатню узгодженість їх ціннісної структури та недостатню сформованість ціннісно-смислової сфери.

Проаналізуємо результати дослідження, отримані за допомогою усіх зазначених методик. Пріоритетними цінностями молодших підлітків із високим загальним рівнем саморегуляції є «Допомога та милосердя до інших людей», «Любов» (за С.С. Бубновою) та «Міжособистісне спілкування» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим). Найменш вагомими цінностями для цієї групи респондентів є «Пізнання нового у світі, природі, людині», «Високий соціальний статус і управління людьми», «Спілкування», «Здоров'я» (за С.С. Бубновою) та «Автономність», «Прихильність і любов», «Матеріальний успіх», «Привабливість» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим).

Пріоритетними цінностями для молодших підлітків із середнім загальним рівнем саморегуляції є «Допомога та милосердя до інших людей», «Визнання і повага людей та вплив на оточуючих» (за

С.С. Бубновою) та «Почуття задоволення», «Міжособистісне спілкування» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим). Найменш вагомими є цінності «Високий матеріальний добробут», «Пошук і насолода прекрасним», «Любов», «Високий соціальний статус і управління людьми» (за С.С. Бубновою) та «Багатство духовної культури», «Матеріальний успіх» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим).

Зазначене свідчить про неузгодженість ціннісної структури, що проявляється у виборі однакових цінностей і як пріоритетних, і як найменш вагомих, а також у наявності протилежних, конкуруючих цінностей з-поміж пріоритетів молодших підлітків. Вищевказане спостерігається як у респондентів з високим, так і у респондентів з середнім загальним рівнем саморегуляції.

Для старших підлітків із високим загальним рівнем саморегуляції пріоритетними є цінності «Приємне проведення часу, відпочинок», «Допомога та милосердя до інших» (за С.С. Бубновою) та «Почуття задоволення», «Міжособистісне спілкування», «Особистісне зростання» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим). Найменш вагомими цінностями для них є «Любов», «Здоров'я» (за С.С. Бубновою) та «Багатство духовної культури», «Свобода, відкритість і демократія в суспільстві» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим).

Для старших підлітків із середнім загальним рівнем саморегуляції пріоритетним виступають цінності «Приємне проведення часу, відпочинок», «Визнання і повага людей, вплив на оточуючих» (за С.С. Бубновою) та «Почуття задоволення», «Особистісне зростання» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим). Найменш вагомим старші підлітки із середнім загальним рівнем саморегуляції вважають «Пізнання нового у світі, природі, людині», «Соціальну активність», «Здоров'я» (за С.С. Бубновою) та «Привабливість», «Безпека і захищеність», «Здоров'я» (за П.Н. Івановим, Є.Ф. Колобовим).

Результати дослідження у групі старших підлітків вказують на більшу узгодженість їх ціннісної структури у порівнянні з молодшими підлітками. Однак, зазначимо, що зважаючи на існування у ієрархії протилежних цінностей, яким надається статус пріоритетних, можна припускати недостатню сформованість ціннісної структури старших підлітків.

Узагальнюючи отримані дані, можна сказати, що при достатньо високому рівні розвитку саморегуляції ціннісно-смислова сфера підлітків залишається недостатньо сформованою. Зазначене може свідчити про те, що саморегуляція здійснюється підлітками здебільшого на основі певних зовнішніх або ситуативних чинників. Натомість саморегуляція, заснована на внутрішніх позаситуативних чинниках (ціннісно-смислова сфера особистості), є ще недостатньо сформованою.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Дослідження ціннісно-смислової саморегуляції підлітків вказує на її недостатню сформованість. Це проявляється у неузгодженості ціннісної структури підлітків, недостатньому усвідомленні декларованих цінностей як внутрішніх підстав для регуляції поведінки, що, в свою чергу, позбавляє їх реальної регулюючої сили. Зазначене свідчить про необхідність застосування розвивальних впливів, що і є перспективою наших подальших досліджень у цьому напрямку.

Список використаних джерел