Спеціальна фізична працездатність студентів, що спеціалізуються у боксі, в залежності від темпераментальних особливостей особистості

Постановка проблеми

Спортивно-педагогічне удосконалення є однією з форм навчально- виховного процесу, що інтегрує теоретичну та практичну підготовку студента, яка спрямована на реалізацію його не тільки як педагога з фізичного виховання, але і фахівця з розширеними можливостями, що дозволяє виконувати обов'язки тренера з обраного виду спорту у загальноосвітніх, середньоспеціальних та вищих навчальних закладах як в урочний, так і позаурочний навчальний час. Дана стратегія створює концептуальні передумови щодо професійної підготовки майбутнього фахівця з фізичного виховання у певному виді спортивно-педагогічного удосконалення з реалізацією у вигляді особистих спортивних здобутків та/або досконалого рівня розвитку фізичних якостей у вихованців [5; 6; 7].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Концептуальні передумови цих положень повинні ґрунтуватись на теорії функціональних систем П. К. Анохіна і системно-синергетичному підході, виходячи з яких можна визначити надзвичайне різноманіття взаємопов'язаних і взаємообумовлених морфологічних, фізіологічних і психологічних процесів, які мобілізуються в результаті механізму адаптації організму до умов спортивно-педагогічної діяльності. У відповідності до принципів системного підходу, будь-яка діяльність, у тому числі й спортивно-педагогічна, є злагодженою взаємодією психологічного, нейродинамічного, енергетичного і рухового компонентів, яка керується корою головного мозку у відповідності до особливостей темпераменту і спрямована на досягнення мети [1; 13].

Під темпераментом розглядають індивідуальні особливості, що характеризують особистість людини з точки зору динаміки здійснення психічних процесів. Ці особливості є досить консервативними, стійкими, визначають у людини способи і прийоми діяльності, а в ряді випадків істотно впливають і на кінцевий її результат, зокрема на реалізацію рухових здібностей.

При цьому, рухові здібності - це енергетичні можливості індивіда, що забезпечують певний рівень його адаптації до будь-яких видів фізіологічної активності. У такому розумінні рухові здібності слід розглядати як прояв моторики, що має загальну ознаку виміру (швидкість, сила, маса), механізми енергозабезпечення та центральної регуляції. Окремі рухові здібності є специфічними і мають власний фізіологічний зміст [9].

Фізична працездатність, яка визначається специфічними руховими тестами, специфічними для певного виду діяльності, як і будь-які інші рухові функції, залежить від генетичних задатків і фенотипічних впливів і в кінцевому підсумку визначається типом вищої нервової діяльності, статевими особливостями і темпами біологічного розвитку організму [9].

У спортивно-педагогічній діяльності індивідуалізація підготовки, що реалізується з урахуванням особливостей моторики особи, в залежності від темпераментальних особливостей особистості, дозволяє найбільш повно здійснювати спеціалізацію у відповідності до її рухових здібностей з урахуванням функціональних та адаптаційних можливостей організму [9].

Таким чином, визначення рівня, структури, ієрархії, взаємозалежності та взаємообумовленості генетично і фенотипічно детермінованих ознак функціонування організму є досить актуальним і створює передумови для нашого наукового пошуку.

У зв'язку з цим, метою даного дослідження було вивчення психодинамічного базису темпераменту у відповідності до рівня спеціальної фізичної працездатності студентів, які спеціалізуються у боксі.

Для досягнення мети нами були поставлені такі завдання:

1. Визначити структуру темпераменту та властивостей ВНД студентів, що спеціалізуються у боксі.

2. Визначити співвідношення властивостей ВНД в залежності від темпераменту у студентів, що спеціалізуються у боксі.

3. Визначити особливості спеціальної фізичної працездатності в залежності від темпераментальних особливостей особистості студентів, які спеціалізуються у боксі.

Матеріали та методи дослідження

Дослідження проведені упродовж грудня 2010 р. - березня 2013 р. на базі лабораторії психофізіології м'язової діяльності Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка у відповідності до Зведеного плану науково-дослідної роботи на 2011-2015 рр. Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту за напрямом наукових досліджень - II. "Методологічні та організаційно-методичні основи раціональної підготовки спортсменів", в рамках теми 2.9. "Індивідуалізація тренувального процесу кваліфікованих єдиноборців". У дослідженнях брали участь студенти, які спеціалізуються у боксі. Всього обстежено 89 студентів чоловічої статі, з яких - 38 спортсменів масових розрядів (І-ІІІ розряди), 46 кандидатів у майстри спорту України і Майстрів спорту України, 5 Заслужених Майстрів спорту України, майстрів спорту Міжнародного класу України.

Визначення екстраверсії-інтроверсії і нейротизму, як базису темпераменту проводилося за допомогою особистісного опитувальника Г. Айзенка (Eysenck Personality Inventory, або EPI) [10]. За допомогою методик Ч. Спілбергера [12], В. М. Русалова (ОФДВІ) [8], Я. Стреляу [2] визначали рівень особистісної тривожності, особливостей "предметно-діяльнісного" (психомоторної і інтелектуальної сфери) і "комунікативного" аспектів темпераменту, властивостей нервової системи: сили процесів збудження і гальмування, рухливості нервових процесів. Спеціальну працездатність боксерів та кікбоксерів визначали за методикою М. П. Савчина із застосуванням методики хронодинамометрії та спеціалізованого ударного ергометра "Спудерг" [11]. Нами фіксувались показники спеціальної ударної витривалості боксерів при безперервному нанесенні прямих ударів руками по динамометричній боксерській "груші" за 10 с, 45 с і 180 с, які відображають алактатну, гліколітичну і аеробну працездатність єдиноборців. У відповідності до методики, нами визначалися: потужність роботи в тесті за 1 с на 1 кг маси тіла (W10, W45, Wi80) при виконанні відповідного виду роботи; кількість ударів, нанесених за 10 с, 45 с, 180 с та їх тоннаж; співвідношення потужність/"ціна" роботи, як еквівалент економічності виконаної роботи.

Статистичну обробку фактичного матеріалу здійснювали за допомогою програми Microsoft Office Excel [4]. Для кількісних вимірів розраховувалися такі статистичні характеристики, як середнє арифметичне (М), стандартна помилка вибіркового середнього (m). З урахуванням наближення вибірок до закону нормального розподілу для оцінки достовірності відмінностей у рівні прояву ознаки використовували t- критерій Стьюдента для незалежних вибірок та U-критерій Манна-Уітні (рівень статистичної значущості а = 0,05).

Виклад основного матеріалу дослідження

При вивченні темпераментальних особливостей досліджувані були розподілені на дві групи в залежності від домінування екстраверсії або інтроверсії. У кожній з цих груп відокремлені підгрупи емоційно стабільних і емоційно нестабільних, які сформували групи досліджуваних, кожна з яких відповідає певному типу темпераменту: сангвініки (екстраверти) і флегматики (інтроверти) - емоційно стабільні; холерики (екстраверти) і меланхоліки (інтроверти) - емоційно нестабільні. Так, за рівнем екстраверсії-інтроверсії, студентів у переважній більшості можна віднести до екстравертів (78,6%), з яких 65,15% відповідають темпераментальній характеристиці "сангвінік". За емоційною стійкістю та нейротизмом студенти відрізняються рівнем прояву тієї або іншої риси, а саме: найбільша кількість досліджуваних сконцентрована в групі екстравертів, яких, за шкалою "емоційна стабільність-нейротизм", більше в групі емоційно стабільних (65,15%), та менша - з перевагою нейротизму (13,45%).

Рівень особистісної (генетичної) тривожності (за Ч. Спілбергером), як стійка індивідуальна характеристика, що відображає схильність суб'єкта до тривоги і передбачає наявність у нього тенденції сприймати досить широкий спектр ситуацій як загрозливих і реагувати на такі ситуації відповідним станом [9]. Для студентів характерний помірний (у 62,2 % випадків) та низький (у 32,4 % випадків) рівень, і тільки 2 представники (5,4 %) мають високий рівень генетичної тривожності. Вивчення особистісного статусу вказує на те, що темпераментальна сфера студентів характеризується підвищеними рівнями екстравертованості (78,65 %), емоційної стійкості (82,0 %) та помірним і низьким рівнем генетичної тривожності (94,6 %). Для студентів характерні високі значення психічної активності, емоційності й адаптивності (табл. 1).

За домінуванням видів психічної активності перше місце посідає психомоторна, друге - комунікативна, і третє - інтелектуальна. Подібна тенденція цілком підтверджує специфіку професійної діяльності, де головним пріоритетом виступає ергічність, пластичність, швидкість та емоційність психомоторної сфери на відміну від комунікативної й інтелектуальної. При цьому до комунікативних дій в єдиноборствах, на думку Д. Я. Богданової, відносяться обманні рухи, і основною метою тут є навмисна передача хибної інформації [3].

Таблиця 1

Структура особистості студентів, що спеціалізуються у боксі (n=84)*